Запозичення англійських термінів у німецьку мову

Halyna D. Avchinnikova, Ph. D., Associate Professor Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.

Natalia V. Stavchuk, Lecturer Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University.

The article analyzes and characterizes the phenomenon of English words' borrowing into German language. The aim of the article is to find out the causes and consequences of this process. The peculiarities of recent borrowings have been studied, taking into accout the impact of coronavirus pandemic, problems of gender inequality, environmental, political and other factors that influence the German vocabulary. Exept for these factors there is still the influence of scientific and technological progress, the increase in the flow of information and the need to transmit information globally as quickly as possible alongside with the tendency for conciseness and accuracy. Also Duden dictionaries are described as a sourse of reflection on modern German. The authors state that in the beginning of the XXI century, in particularly in the year 2020, the process of English vocabulary borrowing into German has greatly increased and now is the most intensive for the entire period of this borrowing. With the dynamic development of globalization, internationalization and the strengthening of the status of English as an international language and other reasons such borrowings are inevitable and it is prognosed that this intensive borrowing will be even more dynamic. German phililogists and politicians have already begun worrying about this process and the threat of quick language changes, therefore ways of minimizing this process are being discussed.

Key words: borrowing of anglisisms; language interaction; German; English terms; vocabulary; process of borrowing activisation; pandemic, ecology and gender policy influence.

Аннотация

Галина Дмитриевна Авчинникова, канд. пед. наук, доцент, Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины.

Ставчук Наталия Васильевна, преподаватель, Уманский государственный педагогический университет имени Павла Тычины.

В статье проанализировано и охарактеризовано явление заимствования слов в немецкий язык из английского. Целью статьи является выяснение причин и последствий этого процесса. Исследованы особенности последних заимствований с учетом влияния пандемии коронавируса, проблем гендерного неравенства, экологических, политических и других общественных ситуаций. Эти факторы добавляются к научно-техническому прогрессу, увеличению объема информационного потока и необходимости передавать информацию как можно быстрее по всему миру, тенденции к лаконичности и одновременно точности. Охарактеризованы словари Дуден (Duden) как источник отображения современного немецкого языка.

В результате исследования установлено, что в начале ХХІ века, в частности в 2020 году, процесс заимствования лексики в немецкий язык из английского является самым интенсивным за весь период заимствований. С динамичным развитием глобализации, интернационализации и лидирующей по-прежнему ролью английского языка в качестве международного и других причин такие заимствования неизбежны и прогнозируемо, что в будущем все больше английских слов будет употребляться в немецком языке. Изучены новые основания для беспокойства по этому поводу немецкими филологами и политиками.

Ключевые слова: заимствования англицизмов; взаимодействие языков; немецкий язык; английские термины; словарный состав; активизация процесса заимствования; влияние пандемии, экологии и гендерного неравенства.

Вступ

Мовні контакти або взаємодія мов відбувається з давніх часів, але за останні десятиліття це явище лише інтенсифікується. Адже зростання міжнародних зв'язків практично в усіх галузях та сферах сприяє інтенсивнішому поповненню німецької лексики шляхом запозичення. Часто воно відбуваються саме у сферах економіки, політики, маркетингу, фешн індустрії чи технологій задля того, щоб на кожному етапі свого розвитку мова відповідала потребам розвитку суспільства та збагачення культури народу. Англійська мова набула міжнародного значення через використання її в політиці та економіці. Такі англомовні країни, як США, Канада, Великобританія, Австралія та інші залишаються лідерами в багатьох сферах. Англійська є однією з робочих мов Організації Об'єднаних Націй. Відсотково зростає кількість людей, які розмовляють англійською мовою як рідною або першою (другою) іноземною (особливо в країнах, що розвиваються). Якщо німецька є рідною для 120 мільйонів осіб або другою мовою для 22 мільйонів осіб, то англійська - рідною для близько 354 мільйонів або ж першою чи другою іноземною мовою для 150 мільйонів (1,5 мільярда) осіб. У німецькомовних країнах сьогодні маркетингові кампанії створюють рекламу з допомогою англійських слів; для працевлаштування в успішне бюро чи престижну фірму необхідне знання англійської мови, її вивчають з малого віку, в школах, університетах, на курсах або практикують і вдосконалюють в різних клубах, на гуртках, тренінгах тощо.

Відтак, зараз в німецькій мові відбувається потужна активізація процесів запозичення та використання англійських термінів і понять у різних сферах завдяки високому рівню розвитку технологій, промисловості, підприємництва, освіти, туризму тощо в англомовних країнах. Серед основних причин появи англіцизмів у німецькій мові вважаємо інтернаціоналізацію економіки й підприємництва, моду на певні явища та стиль життя. Якщо раніше «англійське слівце» використовували в мові переважно молоді німці, то вже в наш час вплив на німецьку мову набув загальносуспільного масштабу [Слаба, 2015, с. 396].

На сьогодні існують підстави вважати, що процес запозичення англійських слів до німецької мови буде інтенсивно продовжуватися. Мільйони носіїв мови вже відчувають незворотність цього процесу, англійські слова з'являються для позначення нових явищ і понять або витісняють оригінальні німецькі слова. Сьогодні в німецькомовних країнах нікого не здивуєш звичними «Hi!», «Hello!», «Notebook», «Coffee-to-go», «Marketing», «Investor», «Slang», «Cool», «User», «Must-have», «Magazine», «Baby», «Team».

Для характеристики подібних запозичень беруть до уваги наступні ознаки: ступінь новизни, актуальність, поширеність, стиль вживання, характер контексту вживання; рівномірність розподілу за різними джерелами, взаємодія з іншими словами сучасної німецької мови, наявність словотворчих і структурних зв'язків тощо. Вивчення особливостей вживання нових запозичених слів характеризує їх схильність до закріплення в мові, враховуючи мовні та позамовні фактори.

Історично саме вплив науково-технічної революції на розвиток європейських мов сприяв посиленню нових мовних контактів між країнами Європи, а також появі великої кількості термінів для позначення нових понять. Уже із середини XX століття значно зростає кількість англійських запозичень в німецькій мові. Це, у першу чергу, відбувається через популяризацію англійської мови в світі й престижність її використання [Джава, 2012, с. 35].

Посилення інтересу до цієї теми підтверджує її невичерпність. Мова постійно розвивається, безперервно з'являється новий матеріал для досліджень. Так, тема англійських запозичень в німецькій мові привернула увагу багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних мовознавців. На нашу думку, варті уваги праці вітчизняних - В. Акуленка, О. Белоус, А. Міщенко, О. Сидорова, І. Степанченка - та зарубіжних авторів - Т. Адорно, Л. Блумфілд, Г. Дунгер, К. Кестерса, К. Хіллер, Т. Шіппан, М. Юсслера, К. Якоба. У своїх публікаціях вищезазначені автори намагаються розглянути історію виникнення, переосмислити генезу англо-американських запозичень у системі німецької мови, дослідити позитивний та негативний вплив англоамериканських запозичень у німецькій мові й окреслити основні сфери вживання цих запозичень у німецькій мові.

Також запозичення в сучасній німецькій мові досліджували мовознавці К. Гетцелер, Р. Глан, М. Бушман, Р. Келлер, М. Панов, Г. Солганіков, В. Шапошников, А. Шенфельд, Х.-Г. Шмітц. Експертом з вживання англіцизмів у німецькій мові став Х. Ціндлер, який охарактеризував їх як «не просто запозичені з британської чи американської англійської мови слова або незвичні комбінації слів, а й будь-які зміни значень німецьких слів або їхнього контекстного вживання за британським чи американським зразком» [Ціндлер, 1959, с. 6].

У своїй статті «Генеза англо-американських запозичень у системі німецької мови: характер впливу та основні сфери вживання» О. Шапочкіна також досліджує проблему вживання англо-американських запозичень у німецькій мові. Автор вивчає позитивний та негативний вплив цих запозичень на систему мови та підсумовує, що серед основних сфер вживання англіцизмів у німецькій мові - реклама, ЗМІ, техніка, мода, торгівля та інші. Основною причиною цих запозичень автор вважає стислість і зручність у вимові, так звана «лексичну універсальність».

Лінгвісти Б. Карстензен та К. Хеллер звернули увагу на стабільне посилення процесу запозичення англійських слів у німецьку мову з ХІХ ст. Цікавою є поява такого явища в мові як «Denglisch» (Deutsch + Englisch) - німецько-англійського суржика, який непомітно й невпинно заповнює німецьку мову [Wikipedia, Denglisch 2020].

Англомовні запозичення в сленгі німецької молоді досліджує Ніколащенко Ю. й зазначає, що тинейджери наймасовіше вживають в своїй мові англіцизми [Ніколащенко, 2018, с. 494-496].

Варто з'ясувати, чому з'являються запозичення англійських мовних одиниць до німецької мови. Серед головних причини наступні:

1) поширеність, авторитетність та популярність англійської мови в світі;

2) точність викладу інформації з допомогою певного слова / фрази; часто такі слова не мають синонімів; особливо важливо у професійних сферах вживання;

3) стислість (економія мовних засобів) та офіційність; наголошення на значущості фактів чи інформації; акцентування уваги;

4) аналітичність та узагальненість; роблять мову конкретнішою;

5) експресивність та емоційність; допомагають висловити власні враження, ставлення та оцінку тим чи іншим речам або подіям;

6) поглиблення, розширення та деталізація уявлень про предмет або явище;

7) стилістичне забарвлення;

9) синонімічність заради уникнення тавтології.

Об'єкт і предмет, мета і завдання дослідження, її актуальність.

Об'єктом дослідження є англійська лексика в сучасній німецькій мові, предметом - процес запозичення англійських слів у німецьку мову.

В нашому дослідженні ми ставимо наступні завдання:

· з'ясувати причини появи наявних вже у німецькій мові та нових англіцизмів;

· класифікувати запозичення з англійської мови;

· вивчити заходи, які вживають організації та уряд Німеччини для зменшення кількості цих запозичень.

Актуальність дослідження обґрунтована дослідженням змін в лексиці сучасної німецької мови, встановленням їх причин задля повнішого розуміння ситуації та аналізом дій, які робить влада Німеччини й інші організації для збереження німецької мови. Ці питання раніше вивчалися лише частково, але є на часі, адже кількість запозичень з англійської мови є найбільшою за увесь час.

Основними методами дослідження стали методи семантичного, етимологічного, структурного та стилістичного аналізу.

Практичне значення дослідження полягає в дослідженні англійських запозичень в сучасній німецькій мові на початку ХХІ століття, яке можна буде надалі використовувати для філологічних досліджень або при вивченні німецької мови в навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Вітчизняні та зарубіжні дослідники приділили достатньо уваги питанням періодизації запозичень в німецькій мові. Ними були описані причини та основні періоди впливу інших мов, а особливо англійської, на німецьку мову. Нижче стисло наводимо основні етапи таких запозичень, адже у різні періоди розвитку мови відбувалося збагачення її словникового складу шляхом запозичення нової лексики.

В епоху Середньовіччя збагачення лексики відбувалося з грецької мови, французьської і латини, цей процес вважався позитивним явищем. Яскравим був вплив лицарської культури, з'явилися такі слова як «Abenteuer», «Kirche», «Turnier» тощо.

Зростання ролі педагогіки у період Відродження призвело до появи в німецькій мові наступних слів: «Argument», «Disziplin», «diskutieren», «Element», «Magister», «Konzept», «Universitдt», «Klasse».

У XVII столітті через Тридцятирічну війну (1618-1648 рр.) та збільшення ролі французької мови відбувалося так багато запозичень, що німецька мова ризикувала втратити свою самобутність. Запозичення відбувалися в сферах торгівлі («engagieren», «Fabrik»), транспорту («Karosse», «Equipage»), їжі («Bouillon», «Konfiture»), суспільної поведінки («Etikette», «Kompliment»), моди («Frisur», «Garderobe»), тощо.

У ХІХ столітті завдяки значному впливу Великобританії англійська мова стає джерелом запозичень у сферах бізнесу, журналістики та суспільного життя («Interview», «Reporter», «Tunnel», «Tender», «Trust», «Flirt», «Smoking», «Coctail» та інші). У ХХ столітті вплив англійської мови продовжує значно зростати в особистісній та приватній сферах. Такі слова як «Bestseller», «Jazz», «Make up», «Pullover», «Teenager» стають поширеними не лише в мові ЗМІ, літератури та економічних видань, але й в спілкуванні на побутові теми.

Отже, кожна епоха в історії залишала в німецькій мові свої запозичення. Прослідковується тенденція до посилення процесу таких запозичень у складі німецьких словників, які доповнювалися значною мірою саме англійськими словами, які можна виокремити в тематичні групи лексики (технології, ЗМІ, мода, музика тощо). Більшість із них уже не сприймаються суспільством як іншомовні слова, оскільки вони адаптувалися до вимог німецької мови. Ступінь асиміляції іншомовних слів у німецькій мові залежить від того, наскільки довго та як часто вони використовуються мовцями. Розглянемо декілька прикладів.

Цікавим є активне вживання форми вітання «Hallo» в сучасній німецькій мові. Його корені лінгвісти вбачають саме в англійському «hello». Сучасні німці використовують його набагато активніше, ніж «Guten Morgen» / «Guten Tag» чи регіональне «GrьЯ Gott» / «Gott zum GruЯe», воно прижилося й трактується лише як німецьке слово.

Поширена в Німеччині й така форма вітання як «Hi!». Без сумнівів, вона була запозичена з англомовних країн і є загальноприйнятою формою неофіційного вітання. Хоча в США це вітання може бути як офіційним, так і неофіційним. англіцизм запозичення німецька мова

Закріпилася в німецькій мові й ствердна частка «Okay». На початку ХХ століття англійське скорочення «o.k.» (вимовляється: okay) для позначення, що все добре, стало також і німецьким. Подібно до нього було запозичено англійський вигук здивування «Hey», який цілком адаптувався в німецькій мові [Englische Wцrter, 2020].

Сучасна німецька мова постійно змінюється та розвивається. Тому не можливо точно визначити, скільки в ній слів, адже постійно додаються нові, а інші поступово зникають зі щоденного вживання. Та все ж існує дзеркало німецької мови й суспільства - орфографічний словник Дуден (Duden) [Duden Wцrterbuch, 2020]. Його засновник, німецький філолог Конрад Дуден (Konrad Duden), та укладачі, редактори й видавці поставили собі за мету створити надійне, перевірене й авторитетне джерело, що вичерпно описує правопис та вживання німецьких слів і словосполучень. Перше видання «Повного орфографічного словника німецької мови» побачило світ в 1880 р., з того часу ця книга залишається головною щодо питань німецького правопису. Так, друковані томи словників жовтого кольору та он-лайн версії містять вичерпні відповіді про склад сучасної німецької мови й постійно оновлюються, враховуючи появу нової лексики тощо [Duden Wцrterbuch, 2020].

Сучасні публіцистичні матеріали містять ряд нових іншомовних слів. Так, проаналізувавши характер запозичених мовних одиниць в словниках Дуден, переконуємось, що найбільш активно запозичується іменник. Легке прийняття англійської лексики в систему німецької мови пояснюється тим, що англійська й німецька мови є спорідненими. Адже вони використовують за основу латинський шрифт, їх алфавіти схожі - саме тому англійські слова легко запозичуються графічно.

Влітку 2020 р. вийшло чергове 28 видання німецького орфографічного словника Дуден, яке містить 148 000 статей. З довідника було видалено 300 застарілих термінів, натомість додано 3000 нових лексичних одиниць сучасної мови. Редактори словників Дуден підсумували, що ці зміни відображують ситуацію з пандемією коронавірусу, гендерною рівностю та іншими поточними політичними й екологічними питання. Серед нових слів зустрічаємо «Covid-19», «локдаун» («Lockdown»), «футбольний матч без глядачів» («Geisterspiel»), «колективний імунітет» («Herdenimmunitдt») тощо. Також останнім часом продовжував зростати інтерес до питань гендерної приналежності, тому до слів, які закріпилися в сучасній німецькій мові, були додані такі, як «цисгендерність» («Cisgender») та «тендерна зірочка» («Genderstemchen»), Виникнення тендерної зірочки є обґрунтованим і зручним, адже цей символ використовують для позначення обох статей під час звертання на письмі (напр.: «liebe Student*innen» замість «liebe Studenten und Studentinnen»; «meine Lehrer*innen» замість «meine Lehrer und Lehrerinnen»),

Важко однозначно стверджувати, що хтось має право оновлювати мову. Суспільство постійно змінюється; речі, які були не прийнятними раніше, стають нормою. Мова живе, розвивається і постійно змінюється. Хоча ці зміни є часом неоднозначними й суперечливими, все ж важливо, що редакція словників Дуден взяла на себе відповідальність фіксувати зміни в мові.

Попри імідж та традиційно високі рейтинги словників Дуден, все ж знайшлися інакодумці, які не розділяють погляди укладачів. Особливо незадоволені пуристи, тобто люди, які виступають за збереження «чистоти» німецької мови. Об'єднання любителів німецької мови (VDS) в Дортмунді виступили проти надмірного вживання англіцизмів і нових термінів, пов'язаних з боротьбою за гендерну рівність. Вони неодноразово пишуть до видання Дуден петиції та вимагають «покласти край гендерній нісенітниці».

Через нібито надмірну кількість англіцизмів у виданні 2013 р. Об'єднання любителів німецької мови назвало його «мовним фальсифікатором року».

Також редакція Дуден зазнає критики з боку партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН). Члени цієї партії звинувачують редакцію в тому, що нею маніпулює ліволіберальна спільнота.

Останнім часом хвиля англіцизмів зумовила хвилювання серед німецьких політиків. Особливо гостро питання про збереження німецької мови як національної постало ще наприкінці ХХ століття. У 1997 р. німецький професор В. Кремер заснував спілку «Німецька мова» (Слаба Проблеми семантики 394-398). Метою цього об'єднання був і залишається захист німецької мови передусім від англійських запозичень та збереження її самобутності. Для досягнення цієї мети представниками об'єднання було розроблено програму, спрямовану на різке зниження уживання в німецькій мові запозичень англо-американського походження, починаючи з засобів масової інформації, закінчуючи повсякденним спілкуванням. Це мовне об'єднання Німеччини залишається найбільшим, воно працює в 23 регіональних групах і має свою наукову раду.

Висновки та перспективи подальших розвідок

У нашому дослідженні ми дійшли висновку, що запозичені англійські слова у системі німецької мови отримують нове оформлення, зазнають адаптації, що являє собою комплексний процес, який охоплює всі сторони існування та розвитку слів у мові. Освоєння іншомовних слів мовою розглядається лінгвістами як максимальне наближення їхньої фонетичної, графічної, морфологічної й лексико-семантичної характеристики до відповідних норм мови-реципієнта.

З'ясовано, що англіцизми запозичуються німцями неймовірно легко та швидко, і процес запозичення англійських слів до німецької мови стає все інтенсивнішим завдяки цілому ряду причин, серед яких популярність та поширеність англійської мови у світі, прагнення до точності й лаконічності у мові, довжина та складність вимовляння деяких німецьких слів тощо.

Багато зацікавлених осіб виступають за обмеження запозичень з англійської мови, адже хвилюються щодо збереження німецької самобутності та культури. Молодь через популярність англіцизмів втрачає почуття патріотизму й усвідомлення цінності рідної мови. Старше покоління почувається розгублено й збентежено через настільки стрімкі зміни. Запозичень з англійської мови не минути, та лише закони, обмеження й рекомендації на загальнонаціональному рівні допоможуть мінімізувати це явище.

Література

1. «Англійська мова.» Вікіпедіа, https://uk.wikipedia.org/wiki/Англійська мова

2. Білозерська Тетяна. «Псевдоангліцизми у сучасній німецькій мові». Матеріали конференції «Наукові записки Ніжинського державного університету ім. Миколи Гоголя», кн. 1 (Ніжин, 2014), http://nbuv.gov.ua/i-pdf7Nzfn 2014 1 19.pdf.

3. Верещагіна Євгенія. Словниковий склад німецької мови (Харків, 2006), 56.

4. Джава Надія. «Вплив англійських запозичень на словниковий склад німецької мови.» Держава та регіони: Гуманітарні науки: нак.-виробн. журнал 4 (2012): 31-36.

5. Котвицька Вікторія. «Англіцизми в сучасній німецькій мові: розширення та звуження значень.» Матеріали IV Міжнародної науково-методичної конференції (Київ, Березень 27, 2013).

6. Момонт Микола. «Функціонування англійських запозичень в сучасній німецькій мові.» Матеріали VIII Всеукраїнської науково-практичної конференції «Перекладацькі інновації» (Суми, Березень 15-16, 2018).

7. Розен Евгения. На пороге 21 века. Новые слова и словосочетания в немецком языке (Москва, Менеджер, 2000), 165.

8. Ніколащенко Юлія. «Англомовні запозичення в сленгі німецької молоді.» Молодий вчений 5 (2018): 494-496, flle:///C:/Users/Laptop/Downloads/molv 2018 5(2) 33.pdf

9. «Німецька мова.» Вікіпедіа, https://uk.wikipedia.org/wiki/Німецька мова

10. Слаба Оксана. «Англоамериканізми в лексико-семантичній системі сучасної німецької мови.» Автореф. дис. канд. філол. наук (Київ, КНЛУ, 2003).

11. Слаба Оксана. «Вплив запозичень англо-американського походження на лексико- семантичну систему сучасної німецької мови.» Проблеми семантики, прагматики та когнітивноїлінгвістики 27 (2015): 394-402.

12. Adorno Theodor W. Wцrter aus Fremde. Fremdwort-Diskussion (Mьnchen, 2009), 89.

13. «Denglisch.» Вікіпедіа, http://de.wikipedia.org/wiki/Denglisch

14. BuЯmann Hadumod. Lexikon der Sprachwissenschaft. (Stuttgart, Krцner, 2002), 218.

15. Lauer Ines Busch, Fiedler Sussan. Studien zu Fach, Sprache und Kultur. - Sprachraum Europa - Alles Englisch oder...? (Berlin, Frank & Timme GmbH, 2011), 183.

16. Hermann H. Dieter. Denglisch groЯgeschrieben. Versuch zu einer sachlichen Polemik (Denglisch, nein danke! Zur inflationдren Verwendung von Anglizismen und Amerikanismen in der deutschen Gegenwartssprache) (Paderborn, IFB Verlag, 2001), 198.

17. Duden Wцrterbuch, https://www.duden.de/woerterbuch

18. Junker Gerhard H. Der Anglizismen-Index: Anglizismen - Gewinn oder Zumutung? (Padeborn, IFB Verlag 1. Auflage, 2011), 304.

19. Krдmer Walter. Modern Talking auf deutsch - ein populдres Lexikon (Mьnchen, Piper, 2000), 261.

20. Schneider Wolf. Speak German! Warum Deutsch manchmal besser ist (Reinbek, Rowohlt, 2008), 191.

21. Zindler Horst. «Anglizismen in der deutschen Sprache nach 1945.» (PhD Diss., Universitдt Kiel, 1959).

22. «Локдаун» и «гендерная звездочка» внесены в словарь немецкого языка, https://www.dw.com/ru/vvshlo-v-svet-novoe-izdanie-nemeckogo-slovaria-duden/a-54613723.

23. Englische Wцrter im Deutschen, https://www.contifv.de/glossar/richtig-schreiben/ englische-woerter-im-deutschen/.

References

1. «Anglijs'ka mova [=The English language]». WA^edm, last accessed September 19, 2020, https://uk.wikipedia.org/wiki/Anglijs'ka_mova (In Ukr.)

2. Bilozers'ka Tetjana. «Psevdoanglicizmi u suchasnij nimec'kij movi [=Pseudo-anglicisms in modern German].» Conf materials of Scientific notes of Myckola Gogol Nizhyn State Pedagogical University, B. 1 (Nizhyn, 2014), http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nzfn_2014_1_19.pdf. p. 85-89 (In Ukr.).

3. Vereshhagina Evgenija. Slovnikovij sklad nmec'koi movi [=German language vocabulary] (Harkiv, 2006), 56 (In Ukr.).

4. Dzhava, N. A. «Vpliv anglijs'kih zapozichen' na slovnikovij sklad nimec'ko' movi [=Effect of English borrowings on German vocabulary].» Materialy IVMizhnarodnoi' naukovo-metodychnoi' konferencii' (Kyi'v, Berezen' 27, 2013), (In Ukr.).

5. Kotvic'ka Viktorija. «Anglicizmi v suchasnij nimec'kij movi: rozshirennja ta zvuzhennja znachen' [=Anglisisms in modern German: widening and narrowing of meanings].» Materiali IV Mіzhnarodnoї naukovo-metodichnoi konferencn [=Materials of the IV International science- methodical conference] (Kyiv, March 27, 2013): 133-134 (In Ukr.).

6. Momont Mikola «Funkcionuvannja anglijs'kih zapozichen' v suchasnij nimec'kij movi [=Functioning of English borrowings in modern German].» Materali VIII Vseukrains'koi naukovo- praktichnoi' konferencii «Perekladac'ki innovacii [=Materials of the VIII All-Ukrainian science- practical conference] (Sumy, March 15-16, 2018): 43-46 (In Ukr.).

7. Rozen Evgenija. Na poroge 21 veka. Novye slova i slovosochetanija v nemeckom jazyke [=At the doorway of the XXI century. New words and word-combinations in German].» (Moskau, Menedzher, 2000), 165 (In Russ.).

8. Nikolashhenko Julija. «Anglomovni zapozichennja v slengі nimec'koi molodi [=English borrowings in slang of German youth].» Molodij vchenij 5 (2018): 494-496, file:///C:/Users/Laptop/ Downloads/molv 2018 5(2) 33.pdf (In Ukr.).

9. «Nimec'ka mova [=The german language].» Wikipedia, last accessed September, 19 2020, https://uk.wikipedia.org/wiki/Nimec'ka_mova (In Ukr.).

10. Slaba Oksana. «Angloamerikanizmi v leksiko-semantichnij sistemi suchasnoi nimec'koi movi [=English Americanisms in vocabulary-semantic system of modern German].» Philol. dissert. thesis (Kyiv, KNLU, 2003) (In Ukr.).

11. Slaba Oksana. «Vpliv zapozichen' anglo-amerikans'kogo pohodzhennja na leksiko- semantichnu sistemu suchasnoi nimec'koi movi [=Influence of English-American borrowings on lexic semantic system of modern German].» Problemi semantiki, pragmatiki ta kognitivnoi lingvistiki [=Promlems of semantics, pragmatics and cognitive linguistics 27 (2015): 394-402 (In Ukr.).

12. Adorno Theodor W. Wцrter aus Fremde. Fremdwort-Diskussion (Mьnchen, 2009), 89 (in Germ.).

13. «Denglisch.» Wikipedia, last accessed 19 September, 2020, http://de.wikipedia.org/wiki/ Denglisch (In Ukr.).

14. Hadumod BuЯmann Lexikon der Sprachwissenschaft (Stuttgart, Krцner, 2002), 218 (In Germ.).

15. Lauer Ines Busch, Fiedler Sussan. Studien zu Fach, Sprache und Kultur. - Sprachraum Europa - Alles Englisch oder...? (Berlin, Frank & Timme GmbH, 2011), 183 (In Germ.).

16. Dieter Hermann H. Denglisch groЯgeschrieben. Versuch zu einer sachlichen Polemik [=Denglisch, nein danke! Zur inflationдren Verwendung von Anglizismen und Amerikanismen in der deutschen Gegenwartssprache], (Paderborn: IFB Verlag, 2001), 198 (In Germ.).

17. Duden Wцrterbuch, accessed September 19, 2020, https://www.duden.de/woerterbuch (In Germ.).

18. Junker Gerhard H. Der Anglizismen-Index: Anglizismen - Gewinn oder Zumutung? (Padeborn, IFB Verlag 1. Auflage, 2011), 304 (In Germ.).

19. Krдmer Walter. Modern Talking auf deutsch - ein populдres Lexikon (Mьnchen, Piper, 2000), 261 (In Germ.).

20. Schneider Wolf. Speak German! Warum Deutsch manchmal besser ist (Reinbek, Rowohlt, 2008), 191 (In Germ.).

21. Zindler Horst. «Anglizismen in der deutschen Sprache nach 1945.» (PhD Diss., Universitдt Kiel, 1959) (In Germ.).

22. «Lokdaun» i «gendernaja zvezdochka» vneseny v slovar' nemeckogo jazyka [=«Lockdown» and «gernder star» are added to German dictionaries], https://www.dw.com/ru/ vvshlo-v-svet-novoe-izdanie-nemeckogo-slovaria-duden/a-54613723 (In Eng.).

23. Englische Wцrter im Deutschen, https://www.contify.de/glossar/richtig-schreiben/ englische-woerter-im-deutschen/

Размещено на Allbest.ru