Перевернуте навчання як одна з дієвих освітніх технологій у підготовці студентів до ЄВІ з англійської мови онлайн

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ ЯК ОДНА З ДІЄВИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ДО ЄВІ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ОНЛАЙН

Іванна Озарко -- кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської мови Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна.

Коло наукових інтересів: технічний переклад; методика викладання англійської мови. Автор навчальних посібників з англійської мови професійного спрямування, автор статей у фахових виданнях.

Олена Мельник - старший викладач кафедри англійської мови Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, м. Івано-Франківськ, Україна.

Коло наукових інтересів: використання елементів дистанційного навчання на заняттях з англійської мови у закладах вищої технічної освіти. Автор начальних посібників з англійської мови професійного спрямування, автор статей у фахових виданнях.

Иванна Озарко, кандидат филологических наук, доцент Ивано-Франковского национального технического университета нефти и газа, г. Ивано-Франковск, Украина. Елена Мельник, старший преподаватель Ивано-Франковского национального технического университета нефти и газа, г. Ивано-Франковск, Украина.

ПЕРЕВЕРНУТОЕ ОБУЧЕНИЕ КАК ОДНА ИЗ ДЕЙСТВЕННЫХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ ПРИ ПОДГОТОВКЕ СТУДЕНТОВ К ЕВЭ ПО АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ ОНЛАЙН

Современные социально-экономические отношения требуют кардинально новых подходов и методов преподавания английского языка, особенно в условиях вынужденного удаленного обучения, введенного на неопределенный срок. Принимая во внимание требования к знаниям, умениям и навыкам, которыми должен владеть поступающий в магистратуру, проанализировав пути активации познавательной деятельности студентов и эффективность метода «перевернутого обучения», была обосновано целесообразность применения данной технологии на занятиях по иностранному языку в высшем техническом учебном заведении при подготовке студентов 4-го курса к сдаче единого выпускного экзамена по английскому языку и предложены основные этапы работы при разработке «перевернутого урока».

Ключевые слова: «перевернутое обучение»; эффективность; мотивация; роль преподавателя; учебный материал.

Ivanna Ozarko, Candidate of Philological Sciences, Assistant Professor of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk, Ukraine.

Olena Melnyk, Senior Teacher of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, Ivano-Frankivsk, Ukraine.

FLIPPED LEARNING AS ONE OF THE MOST EFFECTIVE TECHNOLOGIES IN REMOTE TEACHING USED TO PREPARE STUDENTS FOR EVI ENGLISH TEST

Modern social-economic relations require definitely new approaches and methods of teaching English, especially when emergency remote teaching was introduced for an unlimited period of time. Selfeducation becomes one of the most important elements in the process of English language learning. Thus, it should be properly organized and managed. Teaching materials should also be thoroughly selected and structured. Flipped learning proves to be one of the most effective technologies that help the teachers reach their educational goal, especially during online teaching. Educational methods constantly changed in the course of time. Nowadays blended learning is gaining more and more popularity among practicing teacher. Owing to it we can successfully combine traditional approaches with e-learning, f-learning being one of the forms of e-learning. Taking into account level of knowledge, abilities and skills, which every student should possess to successfully pass his or her EVI English test, having analyzed the ways of students' cognitive activity and effectiveness of “flipped learning”, its appropriateness at English language classes in the process of preparing fourth-year students for their EVI test has been proved and basic ideas on “flipped classroom” management have been offered. The teacher's role is changing considerably from the simple lecturer to all-knowing expert responsible not only for the process of teaching itself but for its final result. F-learning aims at developing students' abilities to analyze linguistic phenomena, set problems and find solutions, realize the purpose of the tasks, give definitions, paraphrase statements, verify information, comment on certain facts, debate, prove, criticize, write abstracts etc. That is exactly what is required from those who apply for Master's degree. Moreover f-learning allows students to process large amount of information in a limited time, develop skills of self-education and critical thinking. The latter will help today's students become able to meet competition in hard economic conditions of the modern world.

Keywords: “flipped learning”; effectiveness; motivation; teacher's function; teaching materials.

Сучасні соціально-економічні відносини вимагають кардинально нових підходів та методів викладання англійської мови, особливо в умовах вимушеного віддаленого навчання, запровадженого на невизначений термін. Беручи до уваги вимоги до знань, вмінь та навичок, якими повинен володіти вступник до магістратури, проаналізувавши шляхи активізації пізнавальної діяльності студентів та ефективність методу «перевернутого навчання», було обґрунтовано доцільність застосування цієї технології на заняттях з іноземної мови в закладах вищої технічної освіти при підготовці студентів 4-го курсу до складання єдиного випускного іспиту з англійської мови та запропоновано основні етапи роботи під час розроблення до «перевернутого уроку».

Ключові слова: «перевернуте навчання»; ефективність; мотивація; роль викладача; навчальний матеріал.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Заняття з підготовки до складання єдиного випускного іспиту (ЄВІ) й загалом навчання іноземної (англійської) мови у закладах вищої технічної освіти (ЗВТО) мають на меті формування ключових умінь, що стосуються засвоєння величезного обсягу матеріалу за дуже обмежений час. Як правило, студенти мають невелику кількість занять з англійської мови в останньому семестрі перед іспитом, на яких викладач повинен відновити у них знання граматичного матеріалу, сформувати лексичний запас, що відповідає рівню В1-В2, а також озброїти ефективними технологіями підготовки до іспиту та роботи під час нього, щоб успішно скласти іспит. Нові вимоги, які висуває держава, зумовлюють пошук таких методик та технологій навчання, що відповідали б сучасним вітчизняним і світовим стандартам вищої освіти та забезпечували належну підготовку майбутніх фахівців на належному рівні. Так постає проблема ефективної організації начального процесу для максимального досягнення кінцевої мети навчання англійської мови як іноземної у вищій школі. Самостійна робота є одним із найважливіших видів робіт у процесі вивчення англійської' мови на старших курсах у ЗВТО, мета якої полягає в розвитку граматичної та лексичної компетенції студентів і на яку виділено достатньо велику частку із загальної кількості годин для викладання дисципліни. Тому важливим є питання ефективної організації самостійної роботи студентів, якісного методичного забезпечення дисципліни та належного педагогічного супроводу навчального процесу. В цьому контексті впровадження технологій «перевернутого навчання» / «перевернутого класу» (flipped classroom) могло би стати ефективним вирішенням проблеми, що постала перед викладачами англійської мови у ЗВТО, особливо в умовах онлайн-освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій з проблеми

У сучасних психолого-педагогічних дослідженнях значна увага приділяється різним аспектам викладання іноземних мов у ЗВТО та вдосконаленню технологій навчання в цілому.

У другій половині XX ст. відбулася переорієнтація всього процесу навчання з особи викладача і методів викладання на особу учня й способи навчання завдяки засновнику гуманістичної психології А. Х. Маслоу (1967 р.). Такий гуманістичний підхід до навчання був орієнтований на особу учня, його інтереси, потреби й можливості, що дало змогу суттєво підвищити мотивацію та поліпшити ефективність навчання. Цей підхід сприяв розробленню та активному поширенню комунікативного методу навчання. Так виникли комунікативний метод Ю.І. Пассова, комунікативно-когнітивний метод В. Ф. Шаталова тощо.

ХХІ ст. характеризувалося тим, що небувало зріс попит на вивчення іноземних мов, особливо англійської. У світлі неминучих процесів глобалізації та мобільності є значна потреба у вивченні англійської для використання в різних сферах життя суспільства як засобу реального спілкування з людьми з інших країн і спілкування в професійній сфері. З'явилися нові підходи до викладання з метою збільшити швидкість та покращити якість засвоєння потрібної інформації.

- фундаментальна (класична) методика (Н. А. Бонк), яка робить акцент на грамотності;

- лінгвосоціокультурний метод (А. А. Миролюбов, 2002), що виокремлює зміст;

- комунікативний підхід (С. Г. Тер-Минасова), що надає перевагу розмовній мові та сприйняттю на слух;

- Оксфордський і Кембриджський підходи, які розвивають вільне говоріння та мислення іноземною мовою;

- інтенсивна методика, що спирається на запам'ятовування шаблонів мови та діалогічне спілкування.

Як показує практика, у сучасній методиці викладання іноземних мов не існує чистих методів викладання. Дедалі більше у всьому світі набувають поширення змішані підходи. Їх представниками є А. Болен, Б. Бєляєв, П. Хегболдт, Ф. Клоссеї.

Все частіше увагу педагогів привертають технології «перевернутого навчання». Модель «перевернутого класу» є відносно новим явищем і ще недостатньо висвітлена у вітчизняній науковій літературі. Проте вона відображена у працях зарубіжних учених (С. Бейкер, Дж. Бергманн, А. Самс, Д. Беррет, Т Дрісколл, М. Горман, Г Грин, Г Маршал та ін.).

У сучасних умовах викладач англійської мови стоїть перед проблемою впровадження «змішаного навчання» та розроблення моделі, що якнайкраще для нього підходить. Питаннями «змішаного навчання» займалися такі методисти, як О. Тарнопольський, Л. Данцевич, Н. Балик та ін. Саме «змішане навчання» (blended learning чи b-leaming) завдяки цифровим технологіям дає можливість поєднати традиційне навчання з елементами електронного (e-learning), дистанційного (online learning) та мобільного (m-learning) навчання, і саме воно стало підґрунтям для виникнення однієї з форм електронного навчання «перевернутого навчання» (f-learning). Особливо актуальною ця форма виявилася, коли викладачі англійської мови, як і всі працівники освіти, були змушені терміново в умовах глобальної пандемії перейти на вимушене віддалене навчання (Emergency Remote Teaching) (Ч. Ходжес, Т Траст) та подавати великий обсяг інформації, готуючи своїх студентів-бакалаврів до складання обов'язкового ЄВІ з англійської мови до магістратури.

Виклад основного матеріалу

Швидкий розвиток технологій зв'язку, телекомунікацій, мережевої взаємодії, мобільного супутникового зв'язку, Інтернету, що надають можливість здобуття студентами знань за допомогою таких пристроїв, як мобільні телефони, кишенькові персональні комп'ютери, ноутбуки, нетбуки, планшети, гаджети та ін., призвели до того, що студентам вже не цікаво просто записувати навчальний матеріал, який проголошує лектор чи подає на практичних заняттях викладач вищої школи [2]. Адже цей матеріал дуже легко знайти в Інтернеті самому в більшому обсязі й набагато швидше, ніж це роблять викладачі, особливо старшого віку, котрі застосовують, як правило, традиційну форму подання матеріалу. Студенти зазначають, що набагато цікавіше та ефективніше обговорювати на заняттях деталі, проблемні питання, дискутувати, робити припущення, використовувати теоретичні знання на практиці, що потребує від них прояву творчості, активності тощо. Так, використання класичних методів та форм навчання більше не викликає інтересу в молодого «технологічно просунутого» покоління і, навпаки, призводить до того, що на заняттях студенти здебільшого виявляють пасивність, відволікаються, що явно не сприяє якісному засвоєнню навчального матеріалу. А в сучасних умовах вимушеного віддаленого навчання вони елементарно не приєднуються до відеоконференцій та взагалі не беруть участі в роботі групи. Отже, сьогодні постає нагальна проблема покращання освітнього процесу шляхом поєднання традиційного навчання з упровадженням електронних технологій, що дедалі більше обговорюються та підтверджується викладачами-практиками.

М. Ю. Кадемія вважає електронне навчання (e-learning) перспективною моделлю навчання, що ґрунтується на використанні нових мультимедійних технологій (електронних бібліотек, навчально-методичних мультимедійних матеріалів, віртуальних лабораторних практикумів тощо) й Інтернету для підвищення якості навчання шляхом полегшення доступу до ресурсів і послуг, а також обміну ними, спільною роботою на відстані [3].

В умовах вимушеного віддаленого навчання основне завдання викладача полягає в організації мережевої спільноти через мережу Інтернет, що дає змогу налагодити безпосередній контакт із студентами. Так, мобільні застосунки Viber, Telegram тощо допомагають вирішити зазначену проблему. Відеоконференції з використанням платформ ZOOM, SKYPE, GOOGLE MEET тощо дають можливість подати чи відпрацювати матеріал у режимі реального часу. Саме ця форма навчання стала актуальною, коли навчальні заклади були змушені перейти на віддалене навчання. Електронні бібліотеки та словники, мультимедійні матеріали, платформи для проведення онлайн-тестування та віртуальні лабораторії перетворилися на невід'ємну частину освітнього процесу в сучасних умовах. Вони допомагають викладачам ознайомити студентів із навчальним матеріалом, закріпити його, протестувати поточні та залишкові знання, зробити унаочнення. А для студентів таке електронне навчання - це не лише можливість знайти додаткову інформацію, а надолужити пропущений або не засвоєний під час пояснення на відеоконференціях матеріал. Так поступово, але впевнено в навчальний процес проникла одна з форм електронного навчання - технологія «перевернутого навчання» (flipped learning).

Уперше принцип «перевернутого» навчання було розроблено та впроваджено у 2007 р. двома вчителями Дж. Бергманом (Jonathan Bergman) та А. Самсом (Aaron Sams) для їхніх учнів-спортсменів, які часто пропускали заняття. Спочатку це були презентації навчальних матеріалів у PowerPoint, а потім - відеоролики зі звуковим супроводом. Потім виникла ідея попереднього представлення теоретичного матеріалу в електронному вигляді, що дало можливість вивільнити аудиторні години, а також ретельніше вивчати навчальний матеріал та формування професійні компетентності [3]. Отже, суть «перевернутого навчання» зводиться до заміни традиційної схеми навчання («класичний урок - домашнє завдання») на кардинально протилежну схему («засвоєння теоретичного матеріалу вдома через відеоуроки, презентації, додаткові джерела, запропоновані викладачем, - практичне обговорення проблемних питань, нових понять, ідей, закріплення теоретичного матеріалу на занятті в режимі онлайн»). Це такий підхід до організації освітнього процесу, за якого аудиторна й позаудиторна роботи змінюють позиції, що дає можливість зробити процес навчання гнучким, активно залучити студентів до роботи, сформувати креативне середовище, де студенти вчаться критично мислити та працювати в команді, оптимізувати аудиторну роботу, значно поглибити вивчення предмета.

Серед переваг «перевернутого уроку» є те, що така форма роботи сприяє розвитку не механічної, а смислової пам'яті, що, у свою чергу, забезпечує тривалий освітній ефект [4]. Студенти не пасивно сприймають інформацію, а вчаться її шукати самостійно, аналізувати, реферувати, критично осмислювати, перевіряти на правдивість, реагувати на неї. Крім того, робота з гаджетами - це наразі улюблене заняття молоді, а усамітнення - одна з найхарактерніших рис сучасного суспільства. Тому, молодь із задоволенням долучається саме до такої форми роботи, оскільки вона викликає зацікавленість через незвичність. Ще одним позитивним елементом є можливість для студентів обрати власний темп навчання. Очевидно, студентам із низьким рівнем знань потрібно неодноразово перечитувати важкі для розуміння деталі. Окремі люди сприймають матеріал повільніше, тому мають можливість витратити більше часу на його засвоєння й не є обмежені аудиторними годинами. У такій формі навчання повною мірою реалізує себе індивідуальний підхід до навчання. Також студенти починають вчитися один у одного та переймати досвід колег.

Проте не слід нехтувати і недоліками «перевернутого уроку». Студенти повинні більше часу просиджувати з гаджетами, а це, у свою чергу, негативно впливає на стан їхнього здоров'я. Вивчаючи самостійно складний матеріал, не всі наважаться психологічно зізнатися в тому, що вони не впоралися з ним, а тому виникають прогалини в знаннях. Студенти багато часу проводять на самоті, що призводить до відчуження. Окрім того, не у всіх дітей однаково сформований мотиваційний елемент. Студенти часто намагаються уникнути відповідальності, пропустити заняття, не виконати домашню роботу, так роблячи ще більше прогалин в своїх знаннях. Тому викладач, користуючись перевагами цієї форми навчання, повинен брати до уваги негативні моменти та намагатися приділяти більше уваги проблемним дітям на заняттях у режимі реального часу, орієнтувати студентів на розвиток самостійної пізнавальної діяльності, на відповідальність за результати своєї діяльності, організовувати продуктивну групову роботу, включати до змісту заняття завдання, що мають розвивальний характер.

Для педагога метод «перевернутого уроку» також є досить складним викликом. Адже потрібно також проводити більше часу перед монітором, не лише добираючи матеріал, а й витрачаючи багато сил на редагування, написання педагогічного сценарію та запису відеоуроків, розроблення сценарію проведення відеоконференцій. Окрім того, педагог повинен додатково боротися з академічною недоброчесністю, оскільки за віддаленого навчання важко проконтролювати, хто виконує тестові роботи за недобросовісного студента.

Пізнавальна активність у психології визначена формулою «інтерес - стимул - реакція на стимул - мотив дії - сама дія». Тобто завдання викладача полягає в тому, щоб викликати зацікавлення, правильно організувати та стимулювати самостійну пошукову роботи студентів, забезпечити емоційно комфортне навчальне середовище та сприяти в задоволенні пізнавальної потреби й досягненні академічного успіху. Так, саме викладач має донести до студентів ідею про те, що Інтернет - джерело знать, а не безцільне проведення часу, гаджети - не засіб розваг, робота зі словниками, бібліотеками, навчання - не зубріння чи переказування - формування активної життєвої позицію студента. Суб'єктами сучасного освітнього процесу є представники Z-покоління, котрі мають специфічне «кліпове» мислення, цілком інтегровані в цифрове середовище, де домінує прагматизм. Тому переосмислення суті навчального процесу та методичної системи є надзвичайно актуальним сьогодні. І це є єдиний шлях, який дасть нам можливість не втратити академічний зв'язок із молоддю і мотивувати її пізнавальну діяльність.

Щоб успішно сформувати мотиватори, викладач має не лише бути відмінним психологом, що відчуває психотип та психічний стан кожного студента, а й активно цікавитися фізичним здоров'ям, цінностями, моральними нормами, пріоритетами в родині, життєвими принципами, рівнем інтелекту, інтересами, здібностями тощо. Від цього будуть залежати розроблення завдань, добір навчальних матеріалів, їх спектр, кількість, спосіб презентації. Якісний склад академічної групи формується з особливостей окремих студентів, тому важливим є не лише індивідуальний підхід до окремого представника колективу, а й до колективу в цілому. Окремі групи ідеально сприймають фрагменти текстів, іншим подобається вивчати матеріал у графічній та схематичній формі чи в аудіо- й відеоформаті.

- визначити тему для вивчення (граматичне явище, лексична тема);

- зацікавити пізнавальним фактами (винятками, незвичними конструкціями, лексичними одиницями, особливостями вживання);

- викласти теоретичний матеріал (правила, тексти);

- розробити практичну роботу (граматичні завдання, лексичні вправи, тренувальні тести);

- стимулювати активну пізнавальну діяльність (творчі завдання, що наголошують на важливості здобутих знань у повсякденному та професійному житті: проекти, діалоги, есе, доповіді тощо).

Таким чином, потрібно добирати та комбінувати різноманітні засоби викладу інформації: навчальні фільми, фотографії, таблиці, презентації, конспекти, лекції, вікторини, тести, які допомагають студентам ознайомитися з новою для них темою і бути готовим до контенту, що аналізуватиметься на наступному занятті. Крім того, завдання мають бути диференційовані за рівнем складності та обсягом для кожної групи, щоб кожний зміг «відчути» успіх і мав бажання вдосконалювати вміння та навички. Студенти засвоюють матеріал у потрібному їм темпі й вигляді та через індивідуальні консультації викладач бачить прогрес і рівень кожного, не просто створює складні проблеми, а непомітно допомагає вирішити їх.

Технологія «перевернутого уроку» дає можливість широко застосовувати методи групової роботи. Адже саме в групах студенти навчаються, працюючи в команді, усвідомлювати, систематизувати, застосовувати на практиці теоретичний матеріал, вивчений самостійно. Крім того, група завжди працює для досягнення загального результату. А це є потужною мотивацією навіть для студентів із низьким рівнем знань та лінивих, оскільки вони не мають бажання підвести своїх одногрупників. Так, цей метод є ідеальним для використання проектної роботи, яка передбачає співпрацю в групах і сприяє розвитку самостійної пізнавальної діяльності, оскільки спрямована на досягнення творчого результату і є пізнавально-розвивальним етапом навчання.

Як показує практика викладання англійської мови на 4-му курсі бакалаврату для нефілологічних спеціальностей в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з метою підготовки до складання вступного іспиту, студенти, які на випередження опрацювали певний матеріал, беруть активнішу участь на наступному занятті, ставлять питання, аналізують, роблять висновки. Результатом є менша кількість граматичних помилок у наступних тестах і більше число правильних відповідей у лексичних завданнях. Це чітко помітно навіть у межах однієї академічної групи, адже навіть за такої форми навчання частина студентів ігнорує домашню роботу, що, очевидно, негативно впливає на кінцевий результат.

Висновки та перспективи подальших досліджень

іноземний мова перевернутий урок

Аналіз ефективності технології «перевернутого навчання» та результатів її впровадження на заняттях з англійської мови дає підстави стверджувати, що, незважаючи на той факт, що для забезпечення якісного «перевернутого уроку» необхідно багато часу для підготовки як студентові, так і викладачу, цей метод вартий уваги та застосування, оскільки він вирішує проблему «дефіциту часу» в умовах необхідності опрацьовувати великий обсяг інформації, а також дає можливість активно залучати студентів до навчального процесу, розвиваючи навички самоосвіти та критичного мислення. У кінцевому результаті саме це зробить сьогоднішніх студентів конкурентоспроможними працівниками в сучасних соціально-економічних умовах.

Використані джерела

[1] А. А. Миролюбов, «Сознательно-сопоставительный метод», Иностранные языки в школе, № 6, с. 39-41, .2003

[2] Р. С. Гуревич, М. Ю Кадемія., Л. С Шевченко. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід, навч. посіб., Вінниця, ТОВ фірма «Планер», 384 с, 2012.

[3] М. Ю Кадемія. «Використання змішаної технології навчання у дистанційній освіті», Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців : методологія, теорія, досвід, проблеми, Вип. 44, Київ-Вінниця, с. 330-333, 2016.

[4] А. В. Захарова, «Опыт организации образовательной деятельности в условиях перехода вуза к оригинальным образовательным стандартам», Высшее образование сегодня, № 9, Москва, с. 14-20, 2012.

[5] О. А. Артемьева, Методология организации профессиональной подготовки специалиста на основе межкультурной коммуникации, монография, Тамбов, ТГТУ, 160 с, 2005.

[6] С. М Сошенко., Б. С Коломієць, «Еволюція методів викладання іноземної мови», Педагогічний процес: теорія і практика, Вип. 1, Київ, с. 22-27, 2014.

[7] Н. В Тихонова, «Технология «перевернутый класс» в вузе: потенциал и проблемы внедрения», Казанский педагогический журнал, Казань, № 2, с. 74-78, 2018.

References

[1] A. Mirolyubov, «Consciously-comparative method», Foreign languages at school, No. 6, p. 39-41,2003

[2] R. S Gurevich, M. Yu. Kademiya, L. S Shevchenko, Information technologies of training: innovative approach, textbook, Vinnytsia, Planer LTD, 384 p, 2012.

[3] M. Yu. Kademy, «Use of blended learning technology in distance education», Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problems, Kyiv-Vinnytsia, Is. 44, P. 330-333, 2016.

[4] V Zakharova, «The experience of organizing educational activities in the context of the university's transition to original educational standards», Higher education today, No. 9, Moscow, P. 14-20, 2012.

[5] O. A. Artemyeva, Methodology for organizing professional training of a specialist based on intercultural communication, monograph, Tambov, TSTU, 160 P, 2005.

[6] S. M. Soshenko, B S Kolomiets, «Evolution of foreign language teaching methods», Pedagogical process: theory and practice, Issue. 1, P. 22-27, Kyiv, 2014.

[7] N. V. Tikhonova, «Flip class technology in the university: potential and implementation problems», Kazan pedagogical journal, No. 2, Kazan, P. 74-78, 2018.

Размещено на Allbest.ru