Лінгвоконцептуальний статус знаків матеріальної культури слов’янства

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Лінгвоконцептуальний статус знаків матеріальної культури слов'янства

Тетяна Володимирівна Охріменко (м. Київ, Україна) канд. філол. наук, доцент Київський національний лінгвістичний університет

У статті здійснено спробу лінгвокультурного та лінгвосеміотичного аналізу вербалізації знаків грошової культури слов'янства, які закорінено у ментальних процесах людства та семіосфері усієї культури, представлено категоріями абстрактно-понятійного, наукового мислення із синкретичним семіотичним статусом та водночас матеріальними носіями соціокультурної інформації, відображено у мові головно економіко-соціальним терміном «знак вартості», етико-аксіологічним визначенням «знак цінності», історично обумовленою метонімією «знак золота» й похідним утворенням «знак грошей» як «знаком знаку». Продемонстровано лінгвоконцептуальний статус грошових знаків у межах концептосфери грошових відносин, яка знаходиться під впливом англоамериканської мовно-ментальної традиції із рисами антропоморфізації і сакралізації матеріального та включає базовий концепт ГРОШІ із суперечною аксіологією, універсальний протоконцепт БАГАТСТВО у кореляції з іншими концептами та лінгвокультурними типажами, що відбивають грошову культуру слов'янства: ПРАЦЯ / РОБОТА / ТРУД, ЧАС, ВЛАСНІСТЬ / МАЙНО, ВЛАДА, ЗДОРОВ'Я, ТОРГІВЛЯ, ПОСЛУГА, КУПІВЛЯ VS. ПРОДАЖ, ШЛЯХЕТНІСТЬ, ЧЕСНІСТЬ, ДОВІРА, СИЛА, СЛАВА, ЩАСТЯ, СВОБОДА / ВОЛЯ VS. НЕВОЛЯ, ЗЛОЧИН, ГРІХ, ХАБАРНИЦТВО, ОБМАН, НЕБЕЗПЕКА, із концептами сучасності ПУНКТУАЛЬНІСТЬ, ЛІДЕРСТВО, ПАРТНЕРСТВО VS. КОНКУРЕНЦІЯ, ІНВЕСТИЦІЇ, РИЗИК, УСПІХ, АМЕРИКА, ЄВРОПА, ДОЛАР, ЄВРО, також із лінгвокультурними типами ДІЛОВА ЛЮДИНА / КУПЕЦЬ, ПІДПРИЄМЕЦЬ, БІЗНЕСМЕН та трансцендентно у діадах СВОЄ VS. ЧУЖЕ, ДОБРО VS. ЗЛО, ДОЛЯ VS. НЕДОЛЯ, ВЕРХ VS. НИЗ, БОГ VS. ДИЯВОЛ, ЖИТТЯ VS. СМЕРТЬ.

Ключові слова: знак культури, грошовий знак, лінгвокультурний концепт, концептосфера грошових відносин.

LINGOCONCEPTUAL STATUS OF SIGNS OF SLAVIC MATERIAL CULTURE. Tetyana V. Okhrimenko (Kyiv, Ukraine) Ph.D., Associate Professor Kyiv National Linguistic University

ЛИНГВОКОНЦЕПТУАЛЬНЫЙ СТАТУС ЗНАКОВ МАТЕРИАЛЬНОЙ КУЛЬТУРЫ СЛАВЯН. Татьяна Владимировна Охрименко (г. Киев, Украина) канд. филол. наук, доцент Киевский национальный лингвистический университет

В статье осуществлена попытка лингвокультурного и лингвосемиотического анализа вербализации знаков славянской денежной культуры, которые коренятся в ментальных процессах человечества и семиосфере всей культуры, представлены категориями абстрактно-понятийного, научного мышления с синкретичным семиотическим статусом и, вместе с тем, объективированы в качестве материальных носителей социокультурной информации. Славянские денежные знаки отражены в языке, главным образом, при помощи экономико-социального термина «знак стоимости», этико-аксиологической номинации «знак ценности», исторически обусловленной метонимии «знак золота» и производного актуального конструкта «знак денег» (как «знак знака»). В статье продемонстрирован лингвоконцептуальный статус славянских денежных знаков в рамках концептосферы денежных отношений, которая находится под влиянием англо-американской ментальной традиции с чертами антропоморфизации и сакрализации материальных благ и включает в свою структуру базовый концепт ДЕНЬГИ с противоречивой аксиологией, универсальный протоконцепт БОГАТСТВО в корреляции с иными концептами и лингвокультурными типажами, отражающими славянскую денежную культуру: ТРУД / РАБОТА, ВРЕМЯ, СОБСТВЕННОСТЬ / ИМУЩЕСТВО, ВЛАСТЬ, ЗДОРОВЬЕ, ТОРГОВЛЯ, УСЛУГА, КУПЛЯ VS. ПРОДАЖА, БЛАГОРОДСТВО, ДОБРОПОРЯДОЧНОСТЬ, ЧЕСТНОСТЬ, ДОВЕРИЕ, СИЛА, СЛАВА, СЧАСТЬЕ, СВОБОДА / ВОЛЯ VS. НЕВОЛЯ, ПРЕСТУПЛЕНИЕ, ГРЕХ, МЗДОИМСТВО / ВЗЯТОЧНИЧЕСТВО, ОБМАН, УГРОЗА, с концептами современной культуры ПУНКТУАЛЬНОСТЬ, ЛИДЕРСТВО, ПАРТНЁРСТВО VS. КОНКУРЕНЦИЯ, ИНВЕСТИЦИИ, РИСК, УСПЕХ, АМЕРИКА, ЕВРОПА, ДОЛЛАР, ЕВРО, также с лингвокультурными типажами ДЕЛОВОЙ ЧЕЛОВЕК / КУПЕЦ, ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬ, БИЗНЕСМЕН и трансцендентально в оппозициях СВОЁ VS. ЧУЖОЕ, ДОБРО VS. ЗЛО, СЧАТЬЕ VS. НЕСЧАСТЬЕ, ВЕРХ VS. НИЗ, БОГ VS. ДЬЯВОЛ, ЖИЗНЬ VS. СМЕРТЬ.

Ключевые слова: знак культуры, денежный знак, лингвокультурный концепт, концептосфера денежных отношений.

Семіотичні аспекти слов'янської культури представлено у численних працях вчених: О. О. Потебні, М. М. Бахтіна, О. Ф. Лосєва, Ю. М. Лотмана, М. К. Мамардашвілі, Д. С. Мережковського, В. С. Соловйова, П. О. Флоренского, В'яч. Вс. Іванова, В. М. Топорова, Є. М. Панова, К. Байбурина, К. А. Свас'яна, О. І. Шейгал, Ю. С. Степанова, В. Жайворонка, О. О. Селіванової, С. С. Єрмоленка, С. О. Жаботинської та ін. Однак питання про знаки матеріальної культури, зокрема грошові знаки, піднімалося дослідниками лише дотично до опису ознак побутово-господарської сфери. Причину такого незацікавлення вбачають у тому, що речі економіко-господарського спрямування часто розцінюються як такі, що володіють низьким семіотичним статусом (на відміну від предметів сфери духовної культури), а отже, для вивчення культурних ознак етносів запозичуються рідко [Байбурин 1981, с. 215]. Хоча навіть побіжний аналіз знаків традиційної грошової культури свідчить про зворотнє. Так, слідом за К. Леві-Строссом та В'яч. Вс. Івановим, сучасні культурологи відзначають, що знакова ситуація обміну (у таких ритуальних втіленнях, як потлач, тобто демонстрація й споживання багатства під час урочистостей, та обмін весільними подарунками) демонструє одночасно утилітарне, соціальне, релігійне, економічне, юридичне значення, відповідно не є виключно економічним актом та входить до єдиної синкретичної знакової системи традиційної культури [Байбурин 1981, с. 221].

Об'єктом даного дослідження бачимо лінгвокультурні демонстрації грошових знаків (знаків грошової культури) як видів знаків матеріальної культури слов'янства невід'ємної частини всієї семіосфери культури.

Метою дослідження є визначення лінгвосеміотичного, лінгвокультурного, зокрема лінгвоконцептуального, та (у перспективі) семіокультурософського статусу знаків грошової культури через лінгвістичний аналіз вербалізації концептосфери грошових відносин у слов'янських мовах.

Відомо, що найвпливовішими знаками культури вважаються культурні концепти [Жайворонок 2006, с. 3], які унаочнюються передусім у слові та стають предметом енциклопедичного й лінгвістичного опису, зокрема у рамках лінгвоконцептуальних досліджень. Лінгвокультурний концепт традиційно описується як складне ментальне утворення, яке об'єктивує мовними засобами фрагмент концептуальної картини світу носіїв мови та відображається у різних мовних одиницях [Карасик 2014, с. 9-10].

Свого часу філософ Готліб Фреге запропонував зображати структуру знаку у вигляді трикутника, вершинами якого є: 1. експонент (ім'я, форма, яка сприймається почуттями), 2. денотат (референт, узагальнений образ предмета чи класа однорідних предметів), 3. сигніфікат (концепт, десигнат, множина змістових ознак предмета, інформаційний центр знака, соціально закріплена асоціація між експонентом і денотатом). Звертаючись до семіотичного трикутника Г. Фрега, дослідники відзначають, що одна і та сама сутність у цьому трикутнику є смислом стосовно тексту (форми) і, разом з тим, концептом стосовно денотату. Хоча, починаючи від Соссюра і до сьогодні, у лінгвістиці прийнятним для більшості вважається співвідношення між формою та змістом [Падучева 2004, с. 187-188].

У науці семіотиці знаком вважається всякий матеріальний носій соціальної інформації. За умови формального визначення знаку як представника (заступника) думки, поняття, образу тощо, як матеріально-ідеальної одиниці системно організованого коду, до знаків відносять слова, жести, сигнали, дорожні знаки, гроші, нагороди тощо. Зокрема, гроші традиційно вважаються матеріальним знаком вартості, знаком цінності (алегорично), знаком золота (метонімічно) та навіть знаком знаку, тобто знаком грошей у сучасному суспільстві, таким чином утворюючи окремий, історично обумовлений та динамічний лінгвокультурний концепт. Цікаво, що й саме поняття «значення / значущості / концепту» дослідники семіотичної сфери порівнювали із «вартістю / вартісністю / цінністю» грошей: «В лингвистике, как и в политической экономии, мы сталкиваемся с понятием значимости. В политической экономии ее именуют стоимостью. В обеих науках речь идет о системе эквивалентностей между вещами различной природы: в политической экономии между трудом и заработной платой, в лингвистике между означаемым и означающим. ... Значимость связана с реальными вещами и с их естественными отношениями (как это имеет место в экономической науке: например, ценность земельного участка пропорциональна его доходности)» [Соссюр 1999, с. 81-82].

Як важливий елемент слов'янської лінгвокультури концепт ГРОШІ найперше порівнюється дослідниками із відповідним концептом англо-американської мовної картини світу (Н. Е. Агаркова, Ю. С. Степанов, О. Г. Стешина, О. А. Грачева, О. В. Клементьєва, О. Н. Учайкіна, О. В. Назарова, С. Б. Куций, А. Л. Єлсакова, О. В. Палєєва, В. Є. Копиця, О. Я. Сурмач, І. О. Майоренко, О. В. Струк). На думку філософів, немає більш тотожних понять, ніж американець та гроші. Із дитинства вони привчаються до бізнесу, до ділової діяльності, яка передбачає терпіння, витримку та сподівання лише на себе та ймуть віру в авторитет долара найважливіший аргумент у міжнародних суперечках. Ти посміхаєшся, як новенький долар, найкраща похвала американцю при зустрічі, що закріпилося у стійкій грошовій моралі американців: гроші можуть вирішити всі проблеми, якщо це буде вигідно. Тому сьогоднішній світ стає все більше огрошівленим [Мазараки 2006, с. 615-618].

Слов'янський лінгвоконцепт ГРОШІ також аналізується у порівнянні з відповідним концептом німецької картини світу (Т. С. Медведєва, Л. І. Федяніна, Л. І. Богданова), іспанської (Н. С. Макеєва), європейської та азіатської, зокрема китайської (І. О. Голубовська), татарської (Д. Р. Гайнанова) та іншими. Лінгвоконцептологами провадиться порівнений структурний аналіз поняттєвого, предметного, мотивуючого, асоціативного, образного, символічного та оцінного прошарків концепту у текстах різних типів дискурсів; обов'язковим є розгляд семантики ядра та периферії концепту; часто зіставляються прямі значення та метафоричні; відзначаються труднощі міжкультурної комунікації та міжмовного перекладу. Матеріалом дослідження найчастіше слугують лексичні, фразеологічні та паремійні одиниці, стійкі порівняння, відібрані з різного роду словників, текстів мас-медіа, рекламних текстів, інтернет-комунікації, художніх, біблійних та філософських текстів; вивчаються електронні корпуси мовних одиниць, залучаються результати психолінгвістичних експериментів.

Спільним висновком цілого ряду дослідників слід назвати факт зростаючої антропоморфізації та навіть сакралізації лінгвокультурного концепту ГРОШІ у слов'янських мовах, що відповідає західноєвропейській тенденції (пор. із концептуальними метафорами Лакоффа-Джонсона ІНФЛЯЦІЯ ЦЕ ВОРОГ, РАЦІОНАЛЬНЕ ЦЕ ВЕРХ, ЗБЕРЕЖЕННЯ РЕСУРСІВ ЦЕ ДОБРЕ, ЗАОЩАДЖУВАТИ ГРОШІ ЦЕ КРАЩЕ [Лакофф 2004, с. 41, 47, 59-60]). Серед прикладів спільного мовного ужитку: гроші люблять когось, шукають, гарно виглядають, набувають сили, мають проблеми, погано / добре працюють, гроші говорять, євро говорить німецькою; на грошах, як на людині, одружуються, з грошима родичаються, із грошима, як із надійним партнером, роблять бізнес; гроші водночас і гарний слуга, і поганий господар; гроші воїн-переможець, кримінальний авторитет, Бог [Федянина 2011, с. 550-554; Агаркова 2005, с. 78-82; Назарова 2018, с. 9-10; Руснак 2014]. Натомість у слов'янській міфопоетичній традиції гроші найчастіше демонізуються, приналежать хтонічному низу всесвіту. Так, на чорта обертаються багатій, гроші, скарб за метонімічною моделлю метаморфози [Слухай 2005, с. 95].

У слов'янській лінгвокультурі з точки зору ціннісної характеристики ГРОШІ найчастіше інтерпретуються нейтрально чи негативно, вони лише необхідність, засіб існування, але не головне в житті (хоча дослідники відмічають, що в останні десятиліття значимість грошей підвищується), на відміну від позитиву англо-американської культури, де ГРОШІ користь, привабливість, влада. У сучасному художньому дискурсі ГР0ШІ це протирічні цінності: свобода вибору та свобода від грошей, тобто смерть; довіра, успіх, здоров'я та водночас зло-хвороба; фізичне задоволення та неможливість задовільнитися грошима, а також кіберкапітал, стихія, пристрасть, знищення; енергетичне джерело, яке конструює власний простір і час та вже не підпорядковується раціональному виміру та людському факторові [Назарова 2018, с. 5, 16-22].

Універсальною, кроскультурною рисою можна назвати відбиття лінгвоконцептом ГРОШІ загальномовних уявлень про добро і зло (як символ успіху і джерело злочину), входження концепту до основних рядів семіокультурософських протиставлень (счастье, доля несчастье, недоля, жизнь смерть, чёт нечет, верх низ, свой чужой, главный неглавный, сакральный мирской) [Иванов 1965, с. 3-9] та вербалізацію цілої низки дій із грошима як загальнолюдським ресурсним джерелом: заробити, класти, платити, купити, отримати, пропити, текти, рахувати, закінчуватись, ставати, бути, наймати, красти, повертати, валятися, литися, гребти, діставати, просити, вигравати, пропадати, пропонувати, зберігати, бачити, забувати, розлітатися, сперечатися, кидати та ін. [Струк 2009, с. 98-101].

Якщо ідея економічного поступу у Західній Європі органічно пов'язувалася із поступовим розвитком у часі, із відмовою від підштовхування (подстегивания) історії, то на теренах слов'янської цивілізації актуальною була ідея державного втручання та миттєвого подолання (за технікою вибуху) простору історії за найкоротші строки, н., у петровській ідеї догнать и перегнать Европу чи у пізніші пятилетки в четыре года [Лотман 2000, с. 146-148]. У слов'ян традиційно витрати грошей засуджуються більше, ніж витрати часу, та й загалом гроші входять в особисту сферу людини глибше, ніж час, про що свідчить ряд похідних із суб'єктивним компонентом значення (деньжонки, деньжата, деньжищи / грошики, грошенята, грошва тощо і лише времечко / часинка) [Богданова 2013, с. 156].

Аналіз лінгвоконцепту ГРОШІ спільно із суміжними концептами, проведений дослідниками на матеріалі різних типів дискурсу, свідчить про вербалізацію цілої концептосфери грошових відносин, яка включає базовий концепт ГРОШІ, протоконцепт БАГАТСТВО у кореляції з іншими концептами, що відбивають грошову культуру слов'янства: ПРАЦЯ / РОБОТА / ТРУД (О. М. Веселовський, В. Я. Пропп, Г. С. Яроцька, О. Є. Чернова, К. С. Руснак, Т. В. Радзієвська, Т. В. Гоннова, Ю. М. Осипов, А. Мазараки), ЧАС (Ю. С. Степанов, І. О. Голубовська, Л. І. Богданова, Я. Зубкова, О. П. Чудинов), ВЛАСНІСТЬ (О. В. Бабаєва), ЗДОРОВ'Я (Т. В. Радзієвська, І. О. Голубовська, Л. І. Богданова), ТОРГІВЛЯ, ПОСЛУГА (Ю. М. Петеліна), КУПІВЛЯ VS. ПРОДАЖ (А. Г. Осипова), РИЗИК (Н. М. Єфімова), ШЛЯХЕТНІСТЬ, СИЛА, ВОЛЯ (І. О. Голубовська, А. Мазараки), СЛАВА, ВЛАДА (С. О. Дроздова), ЗЛОЧИН, ГРІХ (А. Вежбицька, Ю. Г. Євтушок), ХАБАРНИЦТВО / ВЗЯТКА (С. Г. Воркачев), ДІЛОВА ЛЮДИНА / БІЗНЕСМЕН, КУПЕЦЬ, АМЕРИКА, ЄВРОПА, ДОЛАР, ЄВРО (О. А. Урусова, Н. Е. Агаркова, В. І. Карасик, Я. В. Поплюйко, К. С. Руснак), ОБМАН, НЕБЕЗПЕКА, ЩАСТЯ, УСПІХ, СВОБОДА (А. Амальрик, А. Вежбицкая, К. С. Руснак, Н. М. Хмелевська), а також трансцендентно у діадах СВОЄ VS. ЧУЖЕ (С. Н. Булгаков, Н. Е. Агаркова), ДОБРО VS. ЗЛО, ЖИТТЯ VS. СМЕРТЬ (О. О. Потебня, В. Жайворонок, С. М. Толстая, Ю. С. Степанов, Н. В. Слухай, С. Г. Тер-Мінасова).

В результаті лінгвокультурного та лінгвосеміотичного аналізу вербалізації знаків грошової культури слов'янства, які відображено у мові економіко-соціальним терміном «знак вартості», етико-аксіологічним визначенням «знак цінності», історично обумовленою метонімією «знак золота» та сучасним «знаком знаку», тобто знаком дійсних грошей, визначено лінгвоконцептуальний статус грошових знаків у межах концептосфери грошових відносин, яка включає базовий концепт ГРОШІ, протоконцепт БАГАТСТВО у кореляції з іншими концептами та лінгвокультурними типажами, що відбивають традиційну грошову культуру слов'янства (ПРАЦЯ / РОБОТА / ТРУД, ЧАС, ВЛАСНІСТЬ / МАЙНО, ЗДОРОВ'Я, СВОБОДА / ВОЛЯ, ГРІХ, ХАБАРНИЦТВО, ОБМАН, КУПЕЦЬ, тощо), та концептами сучасності (ДІЛОВА ЛЮДИНА / БІЗНЕСМЕН, АМЕРИКА, ЄВРОПА, ДОЛАР, ЄВРО).

У перспективі дослідження бачимо визначення типологічних ознак грошових знаків як семіотичних компонентів: знаків-ікон, знаків-індексів, знаків-символів тощо із рисами природності / конвенційності зв'язку між формою та змістом, які знаходять мовне вираження у різних типах сучасного дискурсу та беруть участь у формуванні (поряд із семантикою, синтактикою та прагматикою) семіоніки як науки про утворення нових знаків.

Література

1. Агаркова, Н. Э. «Деньги.» Антология концептов: в 2-х тт. Т. 2, под ред. В. И. Карасика, И. А. Стернина (Волгоград, Парадигма, 2005): 73-84.

2. Байбурин, А. К. «Семиотический статус вещей и мифология.» Материальная культура и мифология (1981): 215-226.

3. Богданова, Л. И. «Время и деньги как ценности в русской лингвокультуре.» Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Лінгвістика» (2013): 152-157.

4. Богин, Г. И. «Проницаемость знаковых систем, репрезентирующих разные менталитеты.» Знак. Символ. Образ IV (1999): 27-32.

5. Голубовська, І. О. Етнічні особливості мовних картин світу: Монографія, 2-е вид., випр. і доп. (Київ, Логос, 2004), 284.

6. Жайворонок, В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник (Київ, Довіра, 2006), 703.

7. Зубкова, В. Я. «Пунктуальность.» Антология концептов (Москва, Гнозис, 2007): 155-164.

8. Иванов, В. В., Топоров, В. Н. Славянские языковые моделирующие семиотические системы (Древний период) (Москва, Наука, 1965), 247.

9. Карасик, В. И., Красавский, Н. А., Слышкин, Г. Г. Лингвоконцептология: учеб. пособие (Волгоград: Изд-во ВГСПУ «Перемена», 2014), 104.

10. Лакофф, Дж., Джонсон, М. Метафоры, которыми мы живем, пер. с англ.; под ред. и с предисл. А. Н. Баранова (Москва, Едиториал УРСС, 2004), 256.

11. Лотман, Ю. М. Семиосфера (СПб., Искусство СПБ, 2000), 704.

12. Мазараки, А. А. Торговля. Деньги. Менталитет: Монография (Киев, Книга, 2006), 632.

13. Мамардашвили, М. К. Необходимость себя (Москва, Лабиринт, 1996), 432.

14. Моррис, Ч. У. «Основания теории знаков.» Семиотика: Семиотика языка и литературы (1983): 37-89.

15. Назарова, О. В. «Концепт «деньги» в пространстве современной культуры: опыт междисциплинарного исследования.» Автореф. дисс. канд. культурологии (Саранск, 2018).

16. Падучева, Е. В. «Метафора и её родственники.» Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура (Москва, Языки славянской культуры, 2004): 187204.

17. Пирс Ч. С. «Что такое знак?.», пер. с англ. А. А. Аргамаковой. Вестник Томского гос. ун-та. Серия: Философия. Социология. Политология 3 (7) (2009): 88-95.

18. Руснак, К. С. «Вербалізація та кореляція концептів ГРОШІ і БАГАТСТВО в дискурсі української преси (друга половина XX початок XXI століть).» Автореф. дис. канд. філол. наук (Харків, 2014).

19. Селіванова, О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник (Полтава, Довкілля-К, 2008), 712.

20. Слухай, Н. В. «Етноконцепти та міфологія східних слов'ян в аспекті лінгвокультурології.» (Київ, ВПЦ «Київський університет», 2005), 167.

21. Сорокин, Ю. А. «Лингвокультурология, лакунология, соматология и их априорная взаимосвязь (попытка расширения понятийного аппарата).» Стил [Международный журнал] 8 (Београд, 2009): 99-105.

22. Соссюр, Ф. де. Курс общей лингвистики, ред. Ш. Балли и А. Сеше; пер. с франц. А. Сухотина. Де Мауро Т. Биографические и критические заметки о Ф. де Соссюре; примечания, пер. с франц. С. В. Чистяковой; под общ. ред. М. Э. Рут (Екатеринбург, Изд-во Урал. ун-та, 1999), 432.

23. Струк, О. В. «Асоціативне поле концепту «гроші».» Науковий вісник Волинського національного ун-ту ім. Лесі Українки 16: Філологічні науки. Мовознавство (2009): 98-101.

24. Федянина, Л. И. «Деньги как объект лингвистического исследования / Л. И. Федянина.» Когнитивная лингвистика: новые парадигмы и новые решения 15 (2011), 896 (Серия «Концептуальные исследования».

25. Филиппова, Н. П. «Семиотические аспекты региональной культуры / Н. П. Филиппова.» Известия Российского государственного педагогического университета (2007): 213-216.

References

лінгвокультурний концепт знак мовний

1. Agarkova, N. E. «Den'gi [Money].» Antologiya kontseptov [Anthology of concepts]. Volgograd: Paradigma (2005): 73-84 (In Russ).

2. Bayburin, A. K. «Semioticheskiy status veshchey i mifologiya [Semiotic status of things and mythology].» Material'naya kul'tura i mifologiya [Material culture and mythology]. (1981): 215-226 (In Russ).

3. Bogdanova, L. I. «Vremya i den'gi kak tsennosti v russkoy lingvokul'ture [Time and money as values in Russian linguoculture].» Naukoviy visnikKhersons'kogo derzhavnogo universitetu (2013): 152-157 (In Russ).

4. Bogin, G. I. «Pronitsaemost' znakovykh sistem, reprezentiruyushchikh raznye mentalitety [Permeability of sign systems representing different mentalities].» Znak. Simvol. Obraz IV (1999): 27-32 (In Russ).

5. Golubovs'ka, І. O. «Etnchn osoblivosti movnikh kartin svitu [Ethnic features of linguistic pictures of the world].» Ryiv: Logos (2004), 284 (In Ukr.).

6. Zhayvoronok, V. V. «Znaki ukraіns'koі etnokul'turi [Signs of Ukrainian ethnoculture].» Ryiv: Dovira (2006), 703 (In Ukr.).

7. Zubkova, V. Ya. «Punktual'nost' [Punctuality].» Antologiya kontseptov [Anthology of concepts]. Moscow: Gnozis (2007): 155-164 (In Russ).

8. Ivanov, V. V. «Slavyanskie yazykovye modeliruyushchie semioticheskie sistemy (Drevniy period) [Slavic language modeling semiotic systems (Ancient period)].» Moscow: Nauka (1965), 247 (In Russ).

9. Karasik, V. I. «Lingvokontseptologiya [Linguoconceptology].» Volgograd: Peremena (2014), 104 (In Russ).

10. Lakoff, Dzh. «Metafory, kotorymi my zhivem [The metaphors we live in].» Moscow: Editorial URSS (2004), 256 (In Russ).

11. Lotman, Yu. M. «Semiosfera [Semiosphere].» St. Petersburg: Iskusstvo-SPB (2000), 704 (In Russ).

12. Mazaraki, A. A. «Torgovlya. Den'gi. Mentalitet [Trade. Money. Mentality].» Ryiv: Kniga (2006), 632 (In Russ).

13. Mamardashvili, M. K. «Neobkhodimost' sebya [Need yourself].» Moscow: Labirint (1996), 432 (In Russ).

14. Morris, Ch. U. «Osnovaniya teorii znakov [The grounds of the theory of signs].» Semiotika: Semiotika yazyka i literatury [Semiotics: Semiotics of Language and Literature]. Moscow: Raduga (1983): 37-89 (In Russ).

15. Nazarova, O. V. «Kontsept «den'gi» v prostranstve sovremennoy kul'tury: opyt mezhdistsiplinarnogo issledovaniya [The concept of “money” in the space of modern culture: the experience of interdisciplinary research].» Saransk (2018), 24 (In Russ).

16. Paducheva, E. V. «Metafora i ee rodstvenniki [Metaphor and its relatives].» Sokrovennye smysly: Slovo. Tekst. Kul'tura [Secret meanings: Word. Text. Culture]. Moscow: Yazyki slavyanskoy kul'tury (2004): 187-204 (In Russ).

17. Pirs, Ch. S. «Chto takoe znak? [What is a sign?].» Vestnik Tomskogo gos. un-ta 3 (2009): 88-95 (In Russ).

18. Rusnak, K. S. «Verbahzatslya ta korelyatslya kontseptiv GROSHІ І BAGATSTVO v diskursi ukrains'koi presi (druga polovina XX pochatok XXI stolit') [Verbalization and Correlation of Money and Wealth Concepts in the Discourse of the Ukrainian Press (Second Half of XX Beginning of XXI Centuries)].» Kharkiv (2014), 18 (In Ukr.).

19. Selivanova, O. O. «Suchasna lingvistika: napryami ta problemi [Modern linguistics: directions and problems].» Poltava: Dovkillya-K (2008), 712 (In Ukr.).

20. Slukhay, N. V. «Etnokontsepti ta mifologiya skhidnikh slov'yan v aspekti lingvokul'turologii [Ethnoconcepts and mythology of the Eastern Slavs in the aspect of linguocultural studies].» Kyiv: Kiyvs'kiy universitet (2005), 167 (In Ukr.).

21. Sorokin, Yu. A. «Lingvokul'turologiya, lakunologiya, somatologiya i ikh apriornaya vzaimosvyaz' (popytka rasshireniya ponyatiynogo apparata) [Linguoculturology, lacunology, somatology and their a priori relationship (an attempt to expand the conceptual apparatus)].» Stil 8 (2009): 99-105 (In Russ).

22. Sossyur, F. «Kurs obshchey lingvistiki [General Linguistics Course].» Ekaterinburg: Izd-vo Ural. un-ta (1999), 432 (In Russ).

23. Struk, O. V. «Asotsiativne pole kontseptu «groshi» [The associative field of the concept of "money"].» Naukoviy visnik Volins'kogo natsional'nogo un-tu im. Lesi Ukrainki 16 (2009): 98-101 (In Ukr.).

24. Fedyanina, L. I. «Den'gi kak ob"ekt lingvisticheskogo issledovaniya [Money as an object of linguistic research].» Kognitivnaya lingvistika: novye paradigmy i novye resheniya 15 (2011), 896 (In Russ).

25. Filippova, N. P. «Semioticheskie aspekty regional'noy kul'tury [The semiotic aspects of regional culture].» Izvestiya Rossiyskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta (2007): 213-216 (In Russ).