Мовні інновації у формуванні медіаіміджу України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Мовні інновації у формуванні медіаіміджу України

Плясун Ольга Миколаївна - доктор філософії, асистент кафедри стилістики та мовної комунікації

Анотація

У статті аналізується вплив мовних інновацій на конструювання державного іміджу. Термін "мовні інновації" автор осмислює як нові слова та фразеологізми, що з'являються та активно функціонують у сучасному медіапросторі, впливаючи на імідж України. Закцентовано увагу на характеристиках медійної сфери, що тиражує мовні інновації, співмірні з репрезентативними формами іміджу держави. У дослідженні виокремлено та системно проаналізовано два вектори впливу мовних інновацій на державний імідж: (1) позитивний (терапевтичний), пов'язаний із розвитком нових значень слів, словотвірних трансформацій, пошуком українських еквівалентів запозиченим лексемам, появою неофразем, еволюцією молодіжного сленгу та ін.; (2) негативний (патогенний), зумовлений деструктивними подіями в економічній, політичній, соціальній сферах, пандемією коронавірусу та ін. У статті доведено, що позитивний іміджевий ефект у масовій свідомості створює пошук українських еквівалентів запозиченим лексемам, причому не всі з них є новими. Спостережено, що типовою є ситуація функціонування в медіа слів, що набувають у масовій комунікації нового значення. Окрім того, велике значення в популяризації українських неолексем у ЗМІ має і позитивна авторська оцінка нових слів. У дослідженні наголошується: ефективним лінгвістичним інструментом популяризації мовних інновацій у мовній свідомості українців є креолізація, що впливає на масового реципієнта не лише на вербальному, а й на невербальному рівні та створює позитивний іміджевий ефект. В аспекті іміджевої терапевтичності автором розглядається розвиток українського молодіжного сленгу, комп'ютерного жаргону, окремих лексем зі сленгу соціальних мереж із нейтральною семантикою. До уваги було взято та інтерпретовано матеріал інноваційних словників "Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа" (Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа: словник / Л.І. Шевченко, Д.Ю. Сизонов; відп.ред. Л.І. Шевченко Київ: ВПЦ "Київський університет", 2017-2021). Звернено увагу на нагромадження в іміджевих текстах лексем, семантика яких пов'язана зі злочинами у цифровій комунікації та мотивована інформаційною війною, недотриманням принципів онлайн- безпеки та ін., що має патогенний ефект, дискредитуючи державний імідж. Висновковим є твердження щодо використання мовних інновацій у медійних текстах із метою як позитивного (терапевтичного), так і негативного (патогенного) впливу на державний імідж. Значною мірою це залежить від контексту, в якому вжита неолексема, авторського ставлення до описуваної ситуації, а також рівня медіаграмотності, медіаосвіти та критичного мислення реципієнта медіатексту.

Ключові слова: лінгвістична іміджелогія, медіаімідж України, мовні інновації, терапевтичний іміджевий ефект, патогенний іміджевий ефект.

Abstract

Pliasun Olga Mykolayivna - PhD, Assistant of the Department of Stylistics and Language Communication; Educational and Scientific Institute of Philology; Taras Shevchenko National University of Kyiv.

LANGUAGE INNOVATIONS IN THE FORMATION OF MEDIA IMAGE OF UKRAINE

The article analyzes the influence of language innovations on the construction of state image. The author defines the term "language innovations" as new words and phraseologisms that appear and actively function in the modern media space and form the image of Ukraine. Emphasis is placed on the characteristics of the media sphere, which reproduces language innovations commensurate with the representative forms of the state image. The study singles out and systematically analyzes two vectors of influence of language innovations on the state image: 1) positive (therapeutic), associated with the development of new meanings of words, word-forming transformations, search for Ukrainian equivalents of borrowed lexemes, the emergence of new phraseologisms, evolution of youth slang, etc.; 2) negative (pathogenic), caused by destructive events in the economic, political, social spheres, the coronavirus pandemic, etc. The article proves that the positive image effect in the mass consciousness is created by the search for Ukrainian equivalents to borrowed lexemes, and not all of them are new. It is observed that the typical situation is the functioning of words in the media, which acquire a new meaning in mass communication. In addition, a positive author's assessment of new words is of great importance in the popularization of Ukrainian neolexemes in the media. The study emphasizes that an effective linguistic tool for promoting language innovations in the language consciousness of Ukrainians is creolization, which affects the mass recipient not only verbally but also nonverbally, which creates a positive image effect. In terms of image therapy, the author considers the development of Ukrainian youth slang, computer jargon, some lexemes from the slang of social networks with neutral semantics. The author takes into account and interprets the material of innovative dictionaries "New words and phraseologisms in Ukrainian mass media" (New words and phraseologisms in Ukrainian mass media: a dictionary / L.I. Shevchenko, D.Yu. Syzonov; editor-in -chief L.I. Shevchenko. Kyiv, Kyiv University, 2017-2021). Attention is drawn to the accumulation of lexemes in image texts, the semantics of which are related to crimes in digital communication and motivated by information warfare, non-compliance with the principles of online security, etc., which has a pathogenic effect, discrediting the state image. The statement about the use of language innovations in media texts for the purpose of both positive (therapeutic) and negative (pathogenic) influence on the state image is concluding. To a large extent, this depends on the context in which the neolexeme is used, the author's attitude to the described situation, as well as the level of media literacy, media education and critical thinking of the recipient of the media text.

Key words: linguistic imageology, media image of Ukraine, language innovations, therapeutic image effect, pathogenic image effect.

Аннотация

Плясун Ольга Николаевна - доктор философии, ассистент кафедры стилистики и языковой коммуникации; Учебно-научный институт филологии; Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко.

ЯЗЫКОВЫЕ ИННОВАЦИИ В ФОРМИРОВАНИИ МЕДИАИМИДЖА УКРАИНЫ

В статье анализируется влияние языковых инноваций на моделирование государственного имиджа. Термин "языковые инновации " автор интерпретирует как новые слова и фразеологизмы, активно функционирующие в современном медиапространстве и формируюющие имидж Украины. Акцентировано внимание на характеристиках медийной сферы, тиражирующей языковые инновации, соразмерные с репрезентативными формами имиджа государства. В исследовании выделены и системно проанализированы два вектора влияния языковых инноваций на государственный имидж: (1) положительный (терапевтический), связанный с развитием новых значений слов, словообразовательных трансформаций, поиском украинских эквивалентов заимствованным лексемам, появлением неофразем, эволюцией молодежного сленга; (2) отрицательный (патогенный), обусловленный деструктивными событиями в экономической, политической, социальной сферах, пандемией коронавируса и др. Определено, что положительный имиджевый эффект в массовом сознании возможен при употреблении украинских эквивалентов заимствованным лексемам. Типична ситуация актуализации слов с новой семантикой в медийном пространстве. Большое значение в популяризации украинских неолексем в СМИ имеет и положительная авторская оценка новых слов. Отмечено, что эффективным лингвистическим инструментом для формирования языкового сознания украинцев является креолизация, оказывающая влияние на массового реципиента не только на вербальном, но и на невербальном уровне. Проанализированы возможности имиджеобразования при употреблении молодежного сленга, компьютерного жаргона, отдельных лексем из сленга социальных сетей с нейтральной семантикой и др. Исследован материал серии инновационных словарей "Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа" (Нові слова та фразеологізми в українських масмедіа: словник / Л.І. Шевченко, Д.Ю. Сизонов; відп.ред. Л.І. Шевченко Київ: ВПЦ "Київський університет", 2017-2021). Проанализированы деструктивные эффекты в коммуникации, создаваемые лексемами с негативной семантикой: преступления в цифровом информационном пространстве, несоблюдением принципов онлайн-безопасности и пр. Утверждается, что использование языковых инноваций в медийных текстах может оказать как положительное (терапевтическое), так и негативное (патогенное) влияние на государственный имидж. В значительной степени это зависит от контекста, в котором употреблена неолексема, авторского отношения к описываемой ситуации, а также уровня медиаграмотности, медиаобразования и критического мышления реципиента медиатекста.

Ключевые слова: лингвистическая имиджелогия, медиаимидж Украины, языковые инновации, терапевтический имиджевый эффект, патогенный имиджевый эффект.

Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика

Аналізуючи принципи моделювання державного іміджу в лінгвістичній іміджелогії, науковці, як правило, звертають увагу на цілий комплекс екстралінгвальних факторів, що значною

мірою впливають на його формування: політичні, економічні, соціальні тенденції, розвиток культурної, освітньої, медичної, спортивної, туристичної сфер, рівень безпеки країни, індекс задоволеності життям (англ. satisfaction with life index), рейтинг країни за рівнем щастя населення та ін.

Зазначені позамовні чинники важливі для розуміння "сильних" та "слабких" сторін країни. Так, численні соціологічні дослідження свідчать про те, що країна може мати високий показник економічного розвитку й при цьому - низький показник щастя. Згідно із результатами "Всесвітнього звіту щастя-2021" (англ. World Happiness Report 2021), такі високорозвинені країни, як США, Японія, Канада, Велика Британія та ін. аж ніяк не є лідерами у рейтингу щастя (зі 149 країн у світовому рейтингу США лише на 20 місці, Японія - на 56, Канада - на 14 та Велика Британія на 17), водночас половина у першій десятці найщасливіших країн - скандинавські: Фінляндія, Данія, Швейцарія, Ісландія, Нідерланди та ін. Україна ж у цьому рейтингу посідає тільки 110 сходинку, що, очевидно, зумовлює необхідність репарації державного іміджу.

У контексті внутрішньомовних чинників, що визначають державний імідж, дослідники у галузі лінгвістичної іміджелогії зауважують на важливій ролі мовних інновацій. Наголосимо на тому, що проблема мовних інновацій в українській медіалінгвістиці є однією з найбільш актуальних [5, 7]. У системі категорій та понять лінгвістичної іміджелогії термін "мовні інновації" ми визначаємо як нові слова та фразеологізми, що активно функціонують у сучасному українському медіапросторі та впливають на масову свідомість громадян держави, конструюючи в такий спосіб її мовний імідж.

За О. Осєтровою, мовний імідж - поняття, що корелюється з терміном мовної особистості Ю. Караулова як "особистості, що виявляється в мові (текстах) і реконструюється в основних своїх рисах на базі мовних засобів" [4, с. 80]. Мовний імідж - зовнішня частина мовної особистості, її фасад, відкритий для загалу. У цьому аспекті наголосимо, що найбільш репрезентативним "плацдармом" формування мовного іміджу України є медійна сфера, що породжує та швидко тиражує мовні інновації. Загалом медіамоніторинг актуальних публікацій про Україну в ЗМІ дає підстави виокремити такі вектори впливу мовних інновацій на державний імідж:

позитивний (терапевтичний), пов'язаний із розвитком нових значень слів, словотвірних трансформацій, пошуком українських еквівалентів запозиченим лексемам, появою неофразем, еволюцією молодіжного сленгу та ін. - усе це свідчить про те, що українська мова - жива, динамічна, оперативно реагує на суспільні зміни та відображає актуальні тенденції життя країни;