Семантика порівнянь як маркерів базових емоцій (на матеріалі українських героїко-фантастичних казок, перелкадених німецькою мовою)
Етимологія термінів "героїзм" і "фантастика", аналіз варіативних формул переверництва. Виявлення семантичних моделей порівнянь, у межах яких матеріалізовано знання про базові емоції людей, рослин, уявних надприродних істот. Якість емоційного переживання.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.06.2022 |
| Размер файла | 57,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Херсонський державний університет
СЕМАНТИКА ПОРІВНЯНЬ ЯК МАРКЕРІВ БАЗОВИХ ЕМОЦІЙ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ ГЕРОЇКО- ФАНТАСТИЧНИХ КАЗОК, ПЕРЕКЛАДЕНИХ НІМЕЦЬКОЮ МОВОЮ)
Наталя Романова
м. Херсон
Анотація
Проаналізовано семантику порівнянь як маркерів базових емоцій в українських героїко- фантастичних казках, перекладених німецькою мовою. Методологічне підґрунтя реферованої роботи визначено антропоцентричною парадигмою сучасних лінгвістичних студій (Ф. С. Бацевич, О. С. Кубрякова, В. А. Маслова). Уточнено етимологію термінів “героїзм” і “фантастика”, встановлено варіативні формули переверництва, доведено, що процес вибору трансформації форми тіла корелює із ситуацією, езотеричними знаннями, магією речей навколишнього світу. Виявлено шість семантичних моделей порівнянь, у межах яких матеріалізовано знання про базові емоції людей, рослин, уявних надприродних істот. Запропоновано класифікацію аналізованого феномену та простежено якість емоційного переживання.
Ключові слова: порівняння, базові емоції, маркер, семантика порівнянь як маркерів базових емоцій, казка, героїко-фантастична казка, семантична модель порівняння. героїзм фантастика семантичний порівняння
Annotation
SEMANTICS OF COMPARISONS AS MARKERS OF BASIC EMOTIONS (ON THE MATERIAL OF UKRAINIAN HEROIC-FANTASTIC FAIRY TALES TRANSLATED INTO GERMAN)
Natalya Romanova Kherson State University, Kherson, Ukraine,
The article focuses on the study of semantics of comparisons as markers of basic emotions in Ukrainian heroic-fantastic fairy tales translated into German. In the field of linguistics, the comparison transforms from logical to artistic correlating with the type of poetic thinking which forms, develops, changes, and evolves within the cultural and historical development of mankind in general and ethnos in particular.
The methodological basis of the semantics of comparisons as markers of basic emotions is formed by the anthropocentric paradigm of modern linguistics (F. S. Batsevych, E. S. Kubryakova, and V. A. Maslova). The terminological apparatus of the study is outlined through the method of definitive analysis, whereas the semantic content of the apparatus is revealed through the method of etymological analysis with the use of the methods of comparative analysis. The methods of interpretive-textual and cultural-historical analyses were used to distinguish connotative and situational meanings relevant to the objectification of basic emotions. The application of the method of stylistic analysis of tropes allowed establishing the poetic features of comparisons and their stylistic color/stylistic neutrality as well as to better understand the idea of a heroic act. To reveal the mechanisms of the processes of materialization and differentiation of knowledge on basic emotions, elements of the method of modeling the conceptual system of the emotional state of a fairy-tale character have been involved.
The author comes to the conclusion that etymology of the terms “heroism” and “fiction” is different and that the process of choosing the transformation of body shape correlates with the situation, esoteric knowledge, and magic of things around the world. Furthermore, in fairy tales, the man and nature form one whole, and people, plants and imaginary supernatural beings experience emotions and feelings. The classification of semantic models of comparisons as markers of basic emotions is offered, and the quality of emotional experience is traced.
Key words: comparison, basic emotions, marker, semantics of comparisons as markers of basic emotions, fairy tale, heroic-fantastic tale, semantic model of comparison.
Вступ
Порівняння є не лише найпростішим, первісним видом тропу [8, с. 359], тропеїчною фігурою [14, с. 359], одним із образних засобів мови [5, с. 102], але й специфічним методом пізнання навколишнього світу [9, с. 111]. Порівнюючи об'єкти різних площин дійсності, людина долучається до нових ознак цих об'єктів, установлює їхню схожість або відмінність та отримує нові знання [3, с. 167]. Завдяки порівнянню зближуються полюсні поняття, наприклад: “живе - неживе”, “фізичне - психічне” [4, с. 24], “реальне - уявне”, “раціональне - емоційне” [2, с. 116], “земне - неземне”, “людське - тваринне/рослинне” тощо.
У науковій літературі феномен порівняння розглядають у різних аспектах: структурно-семантичному, семантичному, функціонально-семантичному, граматичному (синтаксис), семантико-граматичному, стилістичному, стилістично- семантичному, функціонально-стилістичному, контрастивному, аксіологічному, семасіологічному, лінгво-культурологічному, лінгвокогнітивному тощо. Однак до сьогодні поза увагою вітчизняних германістів лишається семантика порівнянь як маркерів базових емоцій у річищі міжкультурної комунікації. Отже, метою статті є спроба окреслити коло можливої семантики порівнянь як маркерів базових емоцій з огляду на їх переклад, не вдаючись до перекладацьких коментарів.
Матеріалом дослідження слугують українські фольклорні героїко-фантастичні казки, перекладені німецькою мовою українськими та німецькими перекладачами - усього 24 тексти [17]. Виокремлюємо два різновиди перекладів: колективний та одноосібний. Колективний переклад здійснено українськими фахівцями, а саме Евеліною Різвановою й Іваном Сойко та українськими й німецькими - Надією Неволіною й Урсулою Шмідт; одноосібний переклад зроблено лише німецькими перекладачами - Йоною Грубером та Іреною Уебервольф.
Було сформульовано робочу гіпотезу, згідно з якою семантика порівняння у перекладеному тексті зумовлена параметрами значення, змісту й смислу оригіналу. При цьому на якість вибору відповідника впливають перекладацьке кредо, ментальність, жанр, фоновий матеріал, хронотоп, загальнокультурні потреби, орієнтація на адресата. Переносячи україномовні порівняння в німецьку лінгвокультуру, перекладач фактично створює новий продукт міжкультурного обміну, стимулює появу нових ідей, емоцій, образів, символів, асоціацій тощо.
Методологія дослідження
В ході наукового пошуку було використано низку методів і методик, підпорядкованих дослідницькому завданню. Зокрема термінологічний апарат окреслено через метод дефінітивного аналізу, його смислове наповнення виявлено через метод етимологічного аналізу з використанням методики компаративного аналізу. Для виокремлення конотативних і ситуативних значень, актуальних для об'єктивації базових емоцій, застосовано методи інтерпретаційно- текстового та культурно-історичного аналізів. З метою визначення адекватності/ еквівалентності відтворення порівняння проведено порівняльно-перекладознавчий аналіз. Сюди додається методика лінгвостилістичного аналізу тропів, що дало змогу встановити художню специфіку порівнянь та їхнє стилістичне забарвлення/ стилістичну нейтральність, а також глибше зрозуміти ідею героїчного вчинку. Для розкриття механізмів процесів матеріалізації і диференціації знань про базові емоції залучено елементи методики моделювання концептуальної системи емоційного стану казкового персонажу. Ця методика ґрунтується на теорії концептуальної інтерпретації ментальних просторів (mental spaces) Ж. Фоконьє та М. Тернера, теорії схем (schema theory) Ф. Бартлетта та Д. Румельгарта і теорії текстових світів (Language and Word Creation) Е. Семіно.
Результати дослідження та їхнє обґрунтування
Фольклорну казку розуміємо як результат розвитку емоційної пам'яті етносу [10, с. 279], її класифікації відкриті і включають від трьох [15, с. 3] до чотирьох [6, с. 880; 16, с. 685-687] різновидів. На жаль, цитовані класифікації не містять жанру героїко-фантастичні казки. Його виділяє лише укладач української збірки [17, с. 4] як Ukrainische Heldenmдrchen [там само, с. 3], тобто поняття “героїзм” і “фантастика” не диференціюють, а ототожнюють.
Спостереження над емпіричним матеріалом показує [17], що героїко-фантастична казка часто містить у собі магію (лат. magia < гр. mageia -“чаклунство”, “чарівництво”, “ілюзія” [12, с. 344]). Магія дає змогу вплинути надприродним шляхом на явища природи, тварин або людину, підпорядкувати їх волі чаклуна [13, с. 78]: “Dieses Land, in dem jetzt Menschen, und Tiere, und Vцgel zu Stein verzaubert sind, war einst reich und voller Leben. Ich bin der Zar in diesem Reich. Aber ein Drache, ein Zauberer, hat aus Neid alles Lebende in Stein verwandelt. Mir aber hat er das Schlimmste angetan: er hat den Tod von mir fortgejagt. So muss ich mich nun so viele Jahre lang quдlen, bis sich ein weiser Mann findet, der mich befreit. <...>.” [17, с. 30]. У наведеному прикладі чаклуном Zauberer є міфічна істота Drache “дракон”, яка через заздрість до всього живого перетворила підземне царство і його мешканців - людей, тварин і птахів - на каміння Stein.
Специфіка так званої “зооморфної магії” полягає в тому, що цар трансформованого підземного царства стає безсмертним. Безсмертя приносить можновладцю лише душевні муки й терзання: muss-ich-mich... quдlen. Формально мука не має часових меж. її мірою є людська мудрість, що характеризується гендерною ознакою einweiser Mann - “мудрий чоловік”. Він знаходиться далеко від мовця etwa siebenhundert Meilen entfernt, локалізується відносно штучних координат liegt das Schwarze Reich. Пересування у фізичному просторі контрастивне: з одного боку, звичайна ґрунтова дорога auf gewцhnlichen Weg, з другого - дуже вузький тунель durch einen so engen Tunnel. Тут уже постають проблеми планетарного буття: видиме й невидиме, зовнішнє і внутрішнє, цілісне й структурне, наземне й підземне. Отже, мудра людина (чоловік) знає, що навколишній світ має психічну природу. Звідси й анімізм - “існування духа, душі у кожної речі” [12, с. 52].
Долаючи важкий шлях, мудрий чоловік по імені Jurko “Юрко” застосовує “зооморфну магію” у вигляді переверництва. Переверництво реалізовано в межах варіативних формул: “людина - птах - необмежений простір”, “птах - людина - обмежений обжитий простір” і “людина - комаха - обмежений необжитий простір”.
Процес вибору трансформації форми тіла й прийняття рішення належить казковому герою на рівні ситуації значення. Владність цього процесу передбачає наявність езотеричних знань та володіння магією. Правильний вибір забезпечує сприятливий розвиток подій: Noch am selben Tag hatte er die ersten fьnfhundert Meilen als Adler zurьckgelegt. Doch dann wurde der Weg immer schmaler und schmaler, bis sich vor dem Burschen ein Loch auftat. Da nahm Jurko wieder seine Gestalt an und kroch die nдchsten hundert Meilen auf allen vieren. Doch am schwierigsten war es, den engen Tunnel zu passieren. Jurko verwandelte sich in eine Ameise und begann zu kriechen [17, с. 31].
Фантастичним можна вважати й той факт, що сотні миль між підземним кам'яним царством das steinerne Reich і земним живим царством das Schwarze Reich герой долає різними темпами: перші п'ятсот миль рух швидкий, наступні сто миль - повільний, останні сто миль - максимально уповільнений. Все це має суттєве значення для зовнішнього вигляду героя (людина - птах - комаха), способу його пересування (політ - повзання на чотирьох кінцівках - повзання на багатьох коротких кінцівках), біологічного існування (порівн.: морфологію людини, птаха й комахи), адаптації до навколишнього середовища (повітря з нормальним вмістом кисню та розріджене повітря) тощо.
Головний зміст героїко-фантастичних казок апелює до богатирського подвигу, в здійсненні якого герою допомагають розум, винахідливість, незвичайна фізична сила, вміння володіти холодною зброєю (булава, палиця, ніж). З другого боку, його помічниками є стихії, космічні тіла (місяць, сонце, зірки), дикі або свійські тварини, врятовані від (голодної) смерті. Очевидним є поєднання антропоморфного, всесвітнього, космічного й тваринного. Отже, героєм можна вважати молоду людину, що здійснює добро без будь-яких інших цілей: Kaum hatte er die zweite Brotscheibe abgeschnitten, da tauchte auch schon der lahme Rabe auf. Auf einem Bein heranhьpfend, bat er den Burschen: “Gib mir ein Stьck Brot!”Kaum hatte der Rabe dies gesagt, da hatte der Bursche schon eine dicke Scheibe Brot abgeschnitten und gab sie dem Raben:“IЯ, du Armer! Ich habe genug Brot. Auch esse ich nicht gern allein. ”[17, с. 94].
Високі моральні якості казкового героя простежуємо через його поведінку, вчинки, дії. Крім того, герой-богатир, як уже зазначалось, відрізняється від інших людей чистотою думки, мудрістю, доброчинністю, гуманізмом: Der Bursche ging in den Pferdestall. Dort waren viele Kutscher, bцsartig wie die Hunde. Sie konnten den Burschen vom ersten Tage an nicht leiden. Sie gaben ihm die дltesten und allerschmutzigsten Pferde und sagten: “Putze sie!”[17, с. 71].
У фіналі героїко-фантастичної казки завжди міститься торжество справедливості: Iwan, der Bauernsohn, heiratete also die schцne Jungfrau, und sie lebten lange Jahre froh und glьcklich. Seit jener Zeit glaubte Iwan nie mehr dem Worte des Zaren oder anderer vornehmer Herren [17, с. 131]. Справедливість опосередковують кількома оцінками, зокрема естетичною з лінійкою “гарне - потворне” (schцne Jungfrau), емоційною з лінійкою “позитив - негатив” (froh und glьcklich) та утилітарною з лінійкою “схвально - несхвально” (glaubte nie mehr dem Worte des Zaren oder anderer vornehmer Herren).
До художньої специфіки аналізованих казок належать повтори, антитези, гіперболи, епітети, постійні формули, порівняння. Звернемо увагу більш детально на порівняннях як маркерах базових емоцій.
Під маркерами базових емоцій розуміємо у цій студії номінативні мовні одиниці, що позначають нейрофізіологічний, нервово-м'язовий і феноменологічний рівні емоцій. Нейрофізіологічний рівень емоцій маніфестовано словосполученнями зі значенням постави zitterte wie Espenlaub, нервово-м'язовий - словосполученнями зі значенням емоційного стану wie froh, zornrot і манерою мовлення heulte wie ein tollwьtiger Hund, jammerte wie eine Ziege, феноменологічний - емотивами traurig, verhaЯt, словосполученнями зі значенням форми вияву емоційного стану bцsartig wie die Hunde, wie der Teufel das Weihwasser, зі значенням об'єкта (носієм емоційного стану) wie der Teufel das Weihwasser, wie verzaubert та експресивними словосполученнями із підсилювальною часткою so zumute, so traurig ums Herz,-so laut... vor Freude, so zornig, so tiefe Trauer, so furchtbar, so entsetzlich, so erschrocken, mit so viel Freude und so genussvoll, so stark, so heftig.
Порівняння як маркери базових емоцій мають індивідуальний характер, що можна побачити у таких прикладах:
1) Jurko war so zumute, als ob auch sein Leben aufgeblьht wдre [17, с. 27];
2) Und es wurde ihm so traurig ums Herz, dass er hдtte weinen kцnnen [17, с. 28];
3) Als sie ihn nun erblickte, schrie sie so laut auf vor Freude, dass der Alte aus dem Schlaf erwachte [17, с. 35];
4) Bald darauf stand er vor der Haustьr des Alten; er holte weit aus und donnerte so heftig mit seiner Keule gegen die Tьr, dass sie zersplitterte [17, с. 68];
5) Sie gingen einen Tag, einen zweiten, bis sie am dritten Tag zu zwei Birken kamen. Diese hatten sich ineinander verhakt und schlugen sich mit ihren Zweigen so heftig, dass ihre Blдtter nach allen Seiten stoben [17, с. 73];
6) Je mehr Zeit verging, umso verhaЯter wurde der Alten ihre Stieftochter [17, с. 80];
7) Die Alte hatte auch ihn fest in der Hand, und er fьrchtete sie wie der Teufel das Weihwasser [17, с. 80];
8) In mitten der Wiese aber ragte ein hoher silberner Felsen empor und auf seiner Spitze stand ein wunderschцnes SchloЯ. Der Bursche blieb wie verzaubert stehen [17, с. 95];
9) Als sie wieder miteinander zankten, wurde die Mutter so zornig, dass ihr der Fluch entschlьpfte, sie mцgen in Raben verwandelt werden [17, с. 175];
10) Erstaunt tauchte sie auch den anderen Arm ins Wasser, und wie froh war sie, als auch die zweite Hand wieder nachwuchs [17, с. 183];
11) Als der alte Zar diese Worte vernahm, wurde er zornrot, als ob ihn heiЯe Glut versengt hдtte [17, с. 189];
12) In seinen Worten lag so tiefe Trauer, dass die Hausherrin fьr ihn Mitleid empfand [17, с. 200];
13) Sie kдmpften so furchtbar miteinander, dass die Funken nach allen Seiten sprьhten [17, с. 208];
14) Da brьllte der sterbende Drache so entsetzlich auf, dass die Blдtter von den Bдumen fielen [17, с. 237];
15) Darьber war der Jьngling so erschrocken, dass er auf der Stelle starb [17, с. 246];
16) Die Leute gingen traurig umher, als sei das Ende der Welt gekommen [17, с. 264];
17) Dem Teufel verging vor Angst Hцren und Sehen. Er erblasste und zitterte wie Espenlaub [17, с. 268];
18) Er schnaufte, wдlzte sich auf dem Erdboden, wetzte den Strick an einem Stein und heulte wie ein tollwьtiger Hund [17, с. 268];
19) Die Zarentochter walkte den Burschen tьchtig durch und befцrderte ihn mit einem FuЯtritt hinaus. Noch nie hatte sie einen mit so viel Freude und so genussvoll verprьgelt [17, с. 282];
20) Der Jьngling erschrak so stark, dass ihm fьr einen Augenblick die Sinne schwanden [17, с. 288];
21) Sie schrie und jammerte wie eine Ziege mit ihrer hohen schrillen Stimme [17, с. 294];
22) Als der Doktor sie durchzuwalken begann, kreischte sie so laut, dass man es nicht mit anhцren konnte [Там само];
23) Die Zarentochter erschrak so sehr, dass sie kein Wort hervorbringen konnte [17, с. 295];
24) Dabei schlug er so heftig mit dem Ochsenziemer auf ihren nackten Kцrper, dass die Zarentochter vor Schmerz laut stцhnte [Там само].
Як видно із наведених прикладів, семантичні моделі порівнянь базових емоцій є розмаїтими й багатоплановими. Виділяємо загалом шість різновидів:
1) моделі, що містять емоційну напруженість (див. приклади 1-5, 9, 12-15, 20, 22-24);
2) моделі, що реалізують вияв емоційного стану (див. приклади 6-8, 10, 16, 19);
3) моделі, що відображають вегетативні вияви емоцій (див. приклад 11);
4) моделі, що маніфестують емоційне переживання (див. приклад 21);
5) моделі, в яких емоції уявних надприродних істот порівнюються із рослинами (див. приклад 17);
6) моделі, в яких емоції уявних надприродних істот порівнюються із поведінкою хворих домашніх тварин (скаженою собакою) (див. приклад 18).
Термін “семантична модель” уживаємо умовно для позначення процесів матеріалізації і диференціації знань про базові емоції [порівн.: 1, с. 130-135]. Упадають у вічі базові емоції людей Alten, Leute, Mutter, sie, Zar, er, Jьngling, Sie, Zarentochter, рослин Diese та уявних надприродних істот Drache і Teufel.
Людина постає як біологічна істота певного віку, зокрема літня жінка Alten, з репродуктивною функцією Mutter, що взаємодіє з соціальним середовищем Leute. Емоції людини корелюють із предметною або комунікативною ситуацією Sie schrie und jammerte, її стать традиційна - жінка sie й чоловік er, Jьngling, соціально-статусна роль - гетерогенна: а) можновладці Zar; б) їхні нащадки Zarentochter; в) голова родини Hausherrin; д) лікарі Doktor; е) селяни Leute.
Емоційна характеристика рослин пов'язана з видом і множинністю Birken, локалізацією і множинністю Diese, структурою і множинністю Zweigen.
Емоції уявних надприродних істот детерміновані місцем проживання а) на землі - гнів Drache; б) під землею - страх Teufel. Такий рівень розуміння природи базових емоцій є відлунням анімізму, тотемізму та десакральності. В анімістичних і тотемістичних уявленнях, як відомо, різниця між людиною і природою, між людиною і твариною ігнорується. Природа наділяється властивостями живих істот у тому числі й емоціями, тварина стає родоначальницею і захисником людського роду [11, с. 172].
Десакралізація божественного походження людини зумовлює появу вододілу між священним і сатанинським. Священне оцінює речі без чуттєвого й раціонального сприйняття, сатанинське навпаки, інтерпретує предметний світ крізь призму чуття й розуму. Протиставлення священного й сатанинського тотожне роздвоєнню людини на тіло та емоції.
Аналізований феномен угруповуємо в такий спосіб: емоції, що оцінюють оточення (гнів, радість, подив); емоції, що спрямовані на самого індивіда (страх, горе); емоції, що спрямовані проти об'єкта (носія емоційного стану) (фізичний біль, фізичні муки, агресія).
За критерієм об'єктивації порівняння як маркери базових емоцій диференціюємо на реальні та уявні. Реальні порівняння репрезентовано дійсним способом (див. приклади 3-10, 12-24), уявні - кон'юнктивом (див. приклади 1-2, 11, 16).
Базові емоції казковий герой переживає негативно й позитивно. Негативне ставлення у нього викликають: утрата коханої (емоція горя), служба в морського царя, доля і її наслідки, поєдинок зі змієм (емоція гніву), жаба, сонячне й місячне затемнення, горотворення (емоція страху).
Неважко помітити, що доля і її наслідки, а також сонячне й місячне затемнення не містять певної негативної емоції. Емоційну невизначеність пояснюємо їх божественною природою [7, с. 314, 210, 330].
Позитивне ставлення у казкового героя мотивують: кохання і прекрасний палац (емоція подиву). Те, що поняття “кохання” не описується через емоційний стан, указує, по-перше, на сакральність почуття, по-друге, на відсутність конфігурації цього почуття у лінгвоспільноти, по-третє, на формування десакрального або профанного почуття у конкретному соціумі, по-четверте, на містичність і загадковість кохання, по-п'яте, на піднесеність людини до божества [Там само: 212-213].
Наведемо ще один приклад, у якому показано зізнання дівчини в коханні юнакові. Ця дівчина - особа царського роду, її обранець - простий селянин: “Ich habe dich so sehr in mein Herz geschlossen, dass ich ohne dich nicht weiterleben kann! Aber ich fьrchte, dass mein Vater um nichts auf der Welt seine Einwilligung gibt, dass ich deine Gemahlin werde. Er ist ein mдchtiger Zar und erlaubt nur Kцnigen und Fьrsten um mich zu werben... ” [17, с. 25].
Тут кохання характеризується суб'єктно-об'єктним відношенням Ich. dich, тривалістю habe... geschlossen, силою sosehr, вектором локалізації in mein Herz, психологічним насиллям geschlossen, проекцією майбутніх стосунків ich ohne dich, негативними наслідками nicht weiterleben, модальністю kann, емоційністю, вираженою знаком “!”. Царівна боїться, що батько ніколи не погодиться на її шлюб із простолюдином. Боязнь царівни fьrchte є боязню між психічним і соціальним, між традиційним і нетрадиційним, між сильним і слабким, між об'єктивним і суб'єктивним, між груповим і індивідуальним. На жаль, юнак не реагує на дівоче зізнання у своїх почуттях. Проте царівну це не засмучує, а спонукає до пошуків розв'язання проблеми. Було вирішено, що хлопець удень матиме образ орла tagsьber Adler bliebe, а вночі ставатиме людиною nachts aber wьrden sie sich treffen.
Збереження таємниці перевертня і приховування магії зливаються з механізмами так званого “забороненого кохання”. За спробу зняти “заборону” царівна зазнає нищівного батьківського гніву, підвалини якого аналогічні жертвопринесенню рідної дитини. Шляхом лестощів і проникливого прохання “заборона” почасти ліквідується. І лише зустріч із потенційним зятем-красенем і знайомство з його манерами руйнують усі сумніви царя: “Gut, Tцchterchen! Wir sind reich genug. Unser Land ist groЯ. Liebst du ihn? Dann mцge es nach deinem Willen geschehen! Vermдhlt euch!”[17, с. 27].
Із прикладу видно, що коханню передують матеріальні цінності. Духовність Liebst активуєтьсячерез жіноче начало, волевиявлення третьої особиі спонукання до дії. Наздійснення бажання впливають емоції, модальність яких хоч і позитивна, проте не диференційована.
На тлі сказаного емоційне переживання зводиться до базових емоцій і вихідного почуття, які й визначають поведінку людини. Психічні явища переживаються негативно, позитивно й невизначено. Домінує негативне переживання і відповідні емоції - горе, гнів, страх. Серед названих емоцій пріоритетними є емоція гніву і емоція страху. Гнів виступає надлюдською і навіть надприродною силою, що сходить на людину, міфічну істоту - дракона, багатоголового змія або тварину і вносить у світ певний порядок. Страх постає як надприродна структурована сила, що загрожує не лише соціальному, а й біологічному існуванню людини.
Висновки та перспективи подальших досліджень
Проведений аналіз семантики порівнянь як маркерів базових емоцій дає змогу стверджувати, що емоції відокремлено одна від одної через зміст, форму, характер відображення, а також структуру. Вони живуть у людині, тварині, міфічній істоті, рослині, переживаються індивідуально, є результатом оцінки навколишнього світу й ставлення до нього. Емоційні переживання класифікуємо на три категорії: негативні, позитивні й невизначені. Негативні емоції репрезентовано горем, гнівом, страхом, агресією, болем, муками, позитивні апелюють до кохання, подиву, радості, задоволення, невизначені охоплюють емоційну поведінку, вербалізовану синтаксичними конструкціями з кон'юнктивом.
Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому аналізі порівнянь як маркерів базових емоцій в інших жанрових різновидах фольклорних та літературних казок.
Список використаної літератури
1. Виноград Т К процессуальному пониманию семантики [пер. с англ. О. В. Звегинцевой]. Новое в зарубежной лингвистике: Прикладная лингвистика, ХІІ. Москва: Радуга, 1983. С. 123-170.
2. Гайдаєнко І. Лексеми на позначення зору та слуху в ролі епітетів та порівнянь (на матеріалі творів Івана Багряного). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія “Лінгвістика”. 2007. № 5. С. 114-117.
3. Гальперин И. Р. Стилистика английского языка. Москва: Высшая школа, 1981. 316 с.
4. Коваль А. П. Практична стилістика сучасної української мови. Київ: Вища школа, 1987. 248 с.
5. Копыленко М. М., Попова З. Д. Очерки по общей фразеологии. Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1989. 191 с.
6. Присказка. Т 6. Краткая литературная энциклопедия: в 9 т. [гл. ред. А. А. Сурков]. Москва: Советская энциклопедия, 1962-1978. 1040 с.
7. Маковский М. М. Сравнительный словарь мифологической символики в индоевропейских языках: Образ мира и миры образов. Москва: Гуманитарный издательский центр ВЛАДОС, 1996. 416 с.
8. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови. Київ: Вища школа, 2003. 462 с.
9. Мужеловська Л. В. Художньо-естетична функція порівнянь в поетичному мовленні Олександра Олеся. Учёные записки Таврического національного университета имени В. И. Вернадского. Серия “Филология. Социальные коммуникации”. Симферополь: ТНУ им. В. И. Вернадского, 2011. Т 24 (63). № 2. Ч. 3. С. 110-116.
10. Романова Н. В. Історія емотивної лексики німецької мови VIII - початку ХХІ століть. Київ: Видавничий центр КНЛУ 2013. 408, [4] с.
11. Роменець В. А. Історія психології: Стародавній світ. Середні віки. Відродження. Київ: Либідь, 2005. 916 с.
12. Семотюк О. П. Сучасний словник іншомовних слів. Харків: Ранок, 2008. 688 с.
13. Фрейд З. Тотем и табу [пер. с нем. А. М. Боковиков]. Москва: Академический проект, 2007. 159 с.
14. Хлистун І. Про використання української термінології поетичної ономастики. Українська термінологія і сучасність: зб. наук. праць. Відп. ред. Л. О. Симоненко. Київ: КНЕУ, 2007. Вип. VII. 416 с.
15. Юзвенко В. А. Чарівний світ народної оповідальної творчості. Українські народні казки, легенди, анекдоти. Київ: Молодь, 1989. С. 3-12.
16. Ukrainische Volksmдrchen [hrsg. Von P. V. Lintur]. Berlin: Akademie-Verlag, 1981. 688 S.
17. Wie Iwan die Sonne besuchte [aus dem Ukr. von Gruber J., Riswanowa E., Soiko I., Newolina N. u.a. ]. Kyjiw: Dnipro Verlag, 1989. 312 S.
References
1. Vinograd T. K. K protsessualnomu ponimaniyu semantiki [To a procedural understanding of semantics]. Novoe v zarubezhnoi lingvistike. Prikladnaya lingvistika, XII [New in Foreign Linguistics.AppliedLinguistics, XII]. Moscow: Raduga, 1983, S. 123-170.
2. Haidaenko I. Leksemy na poznachennia zoru ta slukhu v roli epitetiv ta porivnyan (na materiali tvoriv Ivana Bahryanoho) [Lexemes denoting sight and hearing in the role of epithets and comparisons (based on the works of Ivan Bahryanyi)]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriya “Linhvistyka”. 2007. 5. S. 114-117.
3. Galperin I. P. Stilistika angliyskogo yazyka [Stylistics of English]. Moscow: Vysshaya shkola, 1987. 316 s.
4. Koval A. P. Praktychn astylistyka suchasnoyi ukrainskoyi movy [Practical stylistics of Modern Ukrainian]. Kyiv: Vyshcha shkola, 1987. 248 s.
5. Kopylenko M. M., Popova Z. D. Ocherki po obschei frazeologii [Essays on General Phraseology]. Voronezh: University Press, 1989. 191 s.
6. Surkov A. A. (ed.). (1962-1978). Kratkaya literaturnaya entsiklopediya: v 9 t. [Brief Literary Encyclopedia: in 9 v.]. Moscow: Sovetskaya entsiklopediya. V 6: Priskazka [Proverbial phrase]. 1040 s.
7. Priskazka. T. 6. Kratkaya literaturnaya entsiklopediya: v 9 t. [Brief Literary Encyclopedia: in 9 v.]. [gl. red. A. A. Surkov]. Moskva: Sovetskaya entsiklopediya, 1962-1978. 1040 с.
8. Makovskiy M. M. Sravnitelnyi slovar mifologicheskoy simvoliki v indoevropeiskikh yazykakh: Obraz mira i mir obrazov [Comparative Dictionary of Mythological Symbolism in Indo-European Languages: Image of the World and the Worlds of Images]. Moskva: Gumanitarnyi izdatelskyi tsentr VLADOS, 1996. 416 s.
9. Matsko L. I., Sydorenko O. M., Matsko O. M. Stylistyka ukrainskoyi movy [Stylistics of Ukrainian]. Kyiv: Vyshcha shkola, 2003. 462 s.
10. Muzhelovska L. V. Khudozhnio-estetychna funktsiya porivnyan v poetychnomu movlenni Oleksandra Olesia [Artistic and aesthetic function of similes in poetry by Olexandr Oles]. Uchenye zapiski Tavricheskoho natsionalnoho universiteta imeni V.I. Vernadskoho. Seriya “Filologiya. Sotsialnye kommunikatsiyi” [Scientific notes of the V. I. Vernadskyi Tavricheskyi National University. Series “Philology. Social Communications”]. Simferopol: V. I. Vernadskyi TNU, 2011. Vol. 24 (63). № 2. Part 3. S. 110-116.
11. Romanova N. V Istoriya emotyvnoyi leksyky nimetskoyi movy VIII-pochatku XXI stolit [History of emotive vocabulary of German of VIII-beginning XXI century]. Kyiv: Kyiv National Linguistic University Press, 2013. 408, [4] s.
12. Romenets V. A. Istoriya psykholohiyi: Starodavniy svit. Seredni viky. Vidrodzhennia [History of psychology: The Old World. The Middle ages. Renaissance]. Kyiv: Lybid, 2005. 916 s.
13. Semotiuk O. P. Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv [Modern Dictionary of Foreign Words]. Kharkiv: Ranok, 2008. 688 s.
14. Freud S. Totem i tabu [Totem and taboo]. Moskva: Akademicheskiy proekt, 2007. 159 s.
15. Khlystun I. Pro vykorystannia ukrainskoyi terminolohiyi poetychnoyi onomastyky [On the use of Ukrainian terminology of poetic onomastics]. Ukrainska terminolohiya Isuchasnist, VII [Ukrainian Terminology and Modernity, VII]. Kyiv: KNEU, 2007. S. 3-12.
16. Yuzvenko V A. Charivnyi svit narodnoyi opovidalnoyi tvorchosti [The magical world of folk storytelling]. Ukrainski narodni kazky, legendy, anekdoty [Ukrainian Folk Tales, Legends, Anecdotes]. Kyiv: Molod, 1989. S. 3-12.
17. Lintur P.V. (ed.) Ukrainische Volksmдrchen. Berlin: Akademie-Verlag, 1981. 688 S.
18. Wie Iwan die Sonne besuchte [aus dem Ukr. von Gruber J., Riswanowa E., Soiko I., Newolina N. u.a. ]. Kyjiw: Dnipro Verlag, 1989. 312 S.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012Проблема конструювання лінгвістичної бази даних художніх порівнянь. Мета створення лінгвістичної бази даних – укладання електронного словника художніх порівнянь українського поетичного мовлення другої половини ХХ століття. Методика створення бази даних.
статья [2,2 M], добавлен 23.04.2008Семантика фразеологічних одиниць на позначення негативних емоцій. Лінгвокогнітивні та лінгвокультурологічні параметри дослідження фразеологічної вербалізації негативних емоцій. Концептосфера негативних емоцій в англійській національній картині світу.
магистерская работа [276,2 K], добавлен 06.09.2015Визначення та види термінологічної лексики. Соціокультурні аспекти англомовних текстів. Особливості функціонування та шляхи перекладу англійської юридичної термінології українською мовою. Труднощі відтворення у перекладі складних термінів-словосполучень.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 21.06.2013Історія становлення, проблематика та завдання контрастивної лінгвістики. Національно-культурного компонент в зіставній лексичній семантиці. Аналіз структурних відмінностей лексико-семантичного поля "Зовнішність людини" в німецькій і українській мовах.
дипломная работа [72,7 K], добавлен 14.07.2009Дослідження первинної функції непохідних прийменників - реалізації просторових відношень, які постають ґрунтом для реалізації темпоральної семантики. Аналіз смислових відношень, репрезентованих прийменниками. Вивчення семантичних функцій прийменників.
реферат [31,4 K], добавлен 20.09.2010Походження українських біологічних термінів, їх лексико-граматична характеристика. Суфіксальний, префіксальний, префіксально-суфіксальний спосіб словотворення та словотвірні типи з суфіксами іншомовного походження. Аналіз підручника з анатомії людини.
курсовая работа [202,0 K], добавлен 16.05.2012Концепт як когітолінгвокультурне утворення, компонент мовної та концептуальної картин світу. Пісенний дискурс як середовище об’єктивації емоційного концепту. Ціннісна складова емоційного концепту РАДІСТЬ на матеріалі сучасних англомовних пісень.
дипломная работа [131,6 K], добавлен 22.11.2012Різновиди емоцій та основні способи їх вербалізації. Емотивність у мові та тексті. Поняття "емоційного концепту" в лінгвістиці. Засоби вербалізації емоцій в англійських прозових та поетичних творах. Мовні засоби вираження емоційного концепту "страх".
курсовая работа [58,2 K], добавлен 06.03.2013Аналіз напрямів розвитку сучасної регіональної антропонімії України. Виявлення репертуару чоловічих і жіночих імен в українських та українсько-змішаних сім’ях села. Встановлення складу українського та українсько-змішаного іменника, темпів його оновлення.
статья [24,3 K], добавлен 20.09.2010Тематичні групи назв рослин, критерії виділення та семантика. Закономірності формування та реалізації семантики дериватів, мотивованих українськими назвами рослин. Типова словотвірна парадигма іменників – назв рослин. Рослини - українські символи.
курсовая работа [85,7 K], добавлен 29.01.2010Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.
статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017Сутність, характерні ознаки та класифікація термінів. Основні види, компоненти та функції метафор. Особливості метафоризації в науково-технічній літературі. Утворення метафоричних термінів на прикладі англійської та української комп'ютерної термінології.
курсовая работа [50,7 K], добавлен 11.10.2012Визначення поняття терміну у лінгвістиці. Класифікація англійських термінів. Особливості відтворення комп'ютерної термінології українською мовою. Кількісний аналіз засобів перекладу англійських скорочень з обчислювальної техніки, Інтернету, програмування.
курсовая работа [48,8 K], добавлен 22.02.2015Термінологія та деривація в терміносистемі судочинства в англійській мові. Морфологічна класифікація юридичних термінів. Кореляція семантичних компонентів периферійних термінів торгівлі у авторському дискурсі. Поняття семантичного (термінологічного) поля.
дипломная работа [57,5 K], добавлен 25.02.2010- Способи відтворення німецьких фразеологізмів на позначення емоційного стану людини українською мовою
Розкриття мовних механізмів створення емотивності фразеологічних одиниць німецької мови шляхом їх синхронічного та діахронічного аналізу. Виявлення впливу емотивного компонента значення на актуалізацію фразеологізмів та на дефразеологічну деривацію.
дипломная работа [180,6 K], добавлен 02.03.2014 Аналіз теорій походження українських імен. Наукове вивчення східнослов’янської антропонімії. Особливості у сфері найменування. Деякі діалектні відмінності у творенні варіантів імен. Специфіка ономастичної системи рідного народу. Семантика власного імені.
курсовая работа [38,1 K], добавлен 11.09.2010Сутність бажальності як суб’єктивно-модального значення, виявлення їх основних засобів вираження та семантичних різновидів оптативного значення. Роль мовних засобів у формуванні окремих бажальних значень, їх реалізація у синтаксисі творів Лесі Українки.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 23.04.2011Теоретичні засади дослідження гіпотаксису в контексті німецько-українського перекладу науково-публіцистичних текстів. Граматична специфіка, морфологічні та синтаксичні особливості перекладу. Принципи класифікації складнопідрядних речень у німецький мові.
курсовая работа [94,3 K], добавлен 07.04.2013Визначення сутності та функцій інверсії як синтаксичного та стилістичного засобу. З'ясування можливих механізмів перекладу інвертованих речень українською мовою. Виявлення експресивних одиниць, що використовуються в ЗМІ, осмислення їх семантики.
дипломная работа [84,9 K], добавлен 07.07.2011
