Лінгвоаксіологічне моделювання конфлікту між прибічниками та опонентами мирних ініціатив президента України Володимира Зеленського

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвоаксіологічне моделювання конфлікту між прибічниками та опонентами мирних ініціатив президента України Володимира Зеленського

Черненко Г.А.,д.філол.н., доц.

Інститут філології КНУ імені Тараса Шевченка, м. Київ

Статтю присвячено лінгвістичному аналізу дискурсивних проекцій дискусії, яка розгорнулася в українському суспільстві довкола мирних ініціатив Президента України Володимира Зеленського в період підготовки до Паризького саміту 2019 р. та під час його проведення. Дослідницьку увагу зосереджено на аксіологічних аспектах дискусії. Розвідку виконано в межах когнітивно-дискурсивної парадигми та критичного дискурс-аналізу. Застосовано авторську методику аксіологічного динамічного моделювання. Ситуацію «Мирні ініціативи Президента Володимира Зеленського на Паризькому саміті 2019 р.» змодельовано за допомогою пропозиційного аксіологічного фрейму. Такий підхід дав змогу з'ясувати коло ціннісних концептів, які стали основою дискусії, а також деякі причини виникнення ціннісних конфліктів у ході обговорення цієї парадоксальної на перший погляд ситуації, коли традиційно позитивна цінність МИР та дії, спрямовані на його досягнення, ставали об 'єктом негативної оцінки.

Ключові слова: ціннісний концепт, аксіологічний фрейм, аксіологічний конфлікт.

Chernenko H. A., Dr. Hab., Associated Prof.

Institute of Philology, Taras Shevchenko National University of Kyiv

LINGUISTIC AXIOLOGICAL MODELING OF CONFLICT BETWEEN PROPONENTS AND OPPONENTS OF THE PEACE INITIATIVES BY PRESIDENT OF UKRAINE VOLODYMYR ZELENSKY

The article is devoted to the discursive projections of the discussion about President of Ukraine Volodymyr Zelensky and his peace initiatives. The articles about these initiatives published in the internetnewspaper «Ukrainska Pravda» were analyzed. It was selected for investigating the preparing for the Paris Summit on 9^th December 2020 and reactions to its results. This discourse attracts attention due to the huge number of negative evaluations given to the traditionally positive value PEACE and to the actions directed towards gaining of it.

The research has been carried out in the cognitive discoursive paradigm and critical discourse analysis. Those are approaches which let us open the meanings input by a speaker in the text sometimes unconsciously. It should be noted that investigation of hybrid wars highlights the great role of hided meanings in it. The original method of axiological dynamic modeling has been used to open these meanings. With its help, process and results of axiological categorization can be presented as an axiological propositional structure. Thus, the denoted situation «Peace initiatives by President of Ukraine Zelensky at the Paris Summit 2019» has been modeled with the propositional axiological frame.

This frame contains such structural components:

the subject of evaluation - Ukrainians, whose articles or comments were published in the internet-newspaper «Ukrainska Pravda»; the predicate of evaluation - «I think that my opinion is reliable and socially acceptable enough to become public»; the object of evaluation - President of Ukraine Volodymyr Zelensky, his political power and party, his peace initiatives and the value Peace as such; the predicate of evaluation: (1) positive and negative valences for the same objects, that give the reasons to say about axiological conflict; (2) criteria of evaluation - ACKNOWLEDGMENT, DEMOCRACY, JUSTICE, PATRIOTISM, POWER (SOCIAL STATUS), RESULT, SECURITY.

As far as criteria of evaluation correlate with the value concepts of a speaker, one can say that those are the value concepts which become the basis for categorization of this situation.

As regards the reason of the conflict, its sources can be such: (1) participants of the conflict share similar values but put them on different places in their hierarchical value systems; (2) different opinions about denotative meanings of mentioned values, first of all about meanings of the concepts SECURITY and PEACE.

Key words: value concept, axiological frame, axiological conflict.

У цій статті буде здійснено лінгвістичний аналіз дискурсу, присвяченого обговоренню мирних ініціатив Президента України Володимира Зеленського у період підготовки та за результатами Паризького саміту 9 грудня 2019 року.

Наміри Президента щодо відновлення миру далеко не у всіх викликали підтримку й однозначну реакцію, хоча, здавалося б, є усі підстави вважати цю мету об'єднуючою. Аналіз медіа-текстів на цю тему дав можливість зафіксувати велику кількість висловлювань, в яких ціннісний концепт МИР та ініціативи Президента, спрямовані на його відновлення, оціювалися негативно. В результаті формувався ситуативно синонімічний ряд МИР - ЗРАДА з протиставленням концепту ПЕРЕМОГА (про ситуативні антонімічні та синонімічні парадигми в сучасних дискурсивних практиках див. [9]).

Між тим, як стверджують Г. Яворська та Б. Парахонський, «семантика концептів війни і миру являє собою сукупність явних і прихованих смислів, що стоять за поширеними суспільними уявленнями про ці явища. Віднайти та виявити такі сенси особливо важливо в умовах гібридної війни» [6, с. 28].

Є підстави вважати, що причини дискусії між прибічниками та опонентами миротворчих ініціатив Президента України пов'язані саме із такими прихованими конотативними смислами, які є складовою гібридної війни. У цій розвідці за мету ставилося оприявнити частину цих смислів, а саме - аксіологічні настанови учасників обговорення ініціатив Президента. Таке оприявнення може зробити подальші дискусії на цю тему прозорішими й ефективнішим.

Актуальність дослідження зумовлена не лише екстралінгвістичними чинниками, але й логікою розвитку власне мовознавчих знань. На часі - розширення можливостей когнітивно- дискурсивного аналізу для моделювання не лише монологічних, а й діалогічних текстів, зокрема конфліктних [2; 5; 15].

Дослідження виконувалося із залученням методів логічного аналізу мови, критичного-дискурс-аналізу, оскільки саме ця методологія від початку зорієнтована на експлікацію смислів, закладених у тексті мовцем, подеколи несвідомо. У розвідці було застосовано авторську методику аксіологічного динамічного моделювання. Вона полягає в моделюванні процесів та результатів аксіологічної категоризації у формі аксіологічного пропозиційного фрейму. В результаті стає можливою аксіологічна лінгводеконструкція - оприявнення за допомогою методів лінгвістичного аналізу особливостей ціннісної системи мовця та його намірів впливати на ціннісну систему адресата [11]. Таке оприявнення дає можливість структурувати аксіологічний конфлікт у тому вигляді, в якому його відображено в дискурсі, а відтак - виявити його витоки й побачити можливі шляхи розв'язання.

Матеріалом дослідження слугували новинні та аналітичні статті й коментарі до них в інтернет-виданні «Українська правда», присвячені підготовці та обговоренню Паризького саміту 9 грудня 2019 р., на якому було підписано домовленості щодо покрокового врегулювання ситуації на окупованих територіях України (за винятком Криму). Усього було проаналізовано 28 статей загальним обсягом біля 150 тисяч друкованих знаків (з коментарями включно) за жовтень-грудень 2019 року.

Об'єктом аналізу стали виявлені у цих текстах мовні оцінки, релевантні заявленій темі.

Аксіологічне моделювання дискурсивних проекцій певної ситуації може бути здійснено шляхом представлення її у вигляді пропозиційного оцінного фрейму. Приклад аксіологічного фреймування, застосованого до політичної ситуації в Україні, а саме Революції Гідності 2014 р., знаходимо у праці С. Жаботинської «Мова як зброя у війні світоглядів. Майдан - Антимайдан» [2]. Структура фрейму, використана нами, є пропозиційною, а не слотовою, і базується на синтезі класичних моделей мовної оцінки, запропонованих свого часу О. Вольф, В. Телією, Т. Космедою [1; 3; 10]. Базова структура фрейму, який ми беремо за основу аксіологічного динамічного моделювання, України) є складовою їхньої аксіологічної системи. Можна вважати цю цінність таким концептом, який до певної міри обмежує, рамкує аксіологічний контент проаналізованих текстів.

складається з наступних компонентів:

Розглянемо аксіологічну модель ситуації, яку умовно назвемо «Мирні ініціативи Президента Володимира Зеленського на Паризькому саміті 2019 р.».

Суб'єкт оцінки. Зважаючи на обраний матеріал дослідження, суб'єктом оцінки виступають автори статей та новинних повідомлень, а також коментарів на сторінках Інтернет- видання «Українська правда». Усі автори - громадяни України. Серед них - представники різних політичних сил і вподобань з різним ступенем прихильності до політики та особистості Президента. Однак характер видання, на сторінках якого опубліковано їхні дописи, дає підстави стверджувати, що для усіх авторів, принаймні на позір, цінність ПАТРІОТИЗМ (по відношенню до

При цьому суб'єкт оцінки може бути: (1) визначеним, якщо йдеться про авторів аналітичних статей; (2) невизначеним, якщо йдеться про авторів новинних повідомлень, оскільки їхні прізвища в газеті не вказуються; (3) умовно визначеним, якщо йдеться про авторів коментарів, оскільки не завжди можна з упевненістю сказати, що зазначені нікнейми корелюють з реальними іменами дописувачів.

Предикат думки. Вербальними виразниками такого предиката слугують дієслова думки чи мовлення на кшталт: я думаю, я вважаю, я скажу так тощо. Щодо мовної оцінки в тексті ЗМІ, найчастіше такий предикат імплікований. Але його можна відновити - як умову оприлюднення тексту - у такому вигляді: «Я так вважаю і за наявних обставин ця думка достатньо вірогідна й соціально прийнятна для того, щоби висловлювати її публічно».

Говорячи про суб'єкт оцінки як автора публіцистичного тексту, слід врахувати також, що усі статті проходять редакційний відбір. А отже, в цьому випадку предикат думки може бути ускладнений уточненням: «Редакція видання «Українська правда» вважає висловлену оцінку соціально прийнятною і такою, що не порушує законодавства України».

Сірконстант місця.

Видання «Українська правда» зареєстровано в Україні. Автори публікацій - громадяни України. Таким чином локалізацію можна закріпити, назвавши місцем оцінки - Україну. У більшості прикладів цей елемент оцінної структури є імпліцитним. Лише в одному із зареєстрованих нами прикладів він був експлікований через оцінне заперечення в такому вигляді: «У нас тут не Росія, щоб на царя молитися» (TarasKlymovych. Коментар. УП.27.10.19). Це висловлювання було відповіддю на репліку: «Зеленскийпрезидент! А тылохушка» (Алла Чуб. Коментар. УП.27.10.19).

Сірконстант часу.

Об'єкт оцінки.

Об'єктом оцінки виступали в різних текстах:

- певні наміри чи дії, що їх умовно можна назвати «мирні ініціативи Президента Зеленського», зокрема розведення військ, обмін військовополоненими, підписання формули Штайнмаєра;

- цінність МИР та аксіологічна категорія БЕЗПЕКА, до якої його можна віднести, - як результат узагальнення об'єкта «мирні ініціативи»;

- Президент України Володимир Зеленський, подеколи його партія або влада як агенси мирних ініціатив (в результаті процесів стереотипізації за принципом «оцінюємо не дію, а агенса»): Президент Володимир Зеленський, Президент Зеленський, Президент України, Президент, Зеленский, ЗЕлена команда, властьімущіе, главнокомандующий тощо.

Оцінки з агенсом у ролі об'єкта можна класифікувати як похвалу («Помилка нашого Президента в тому, що він вважає, що любов, повага, терпимість, чесність можуть об'єднати людей». - Гай Катулл. Коментар. УП.27.10.19) чи дифамацію («Якийсь пройдисвіт хоче здати ворогам на потіху наше українське місто». - Юрій Л. Коментар. УП.26.10.19).

Зауважимо також, що у випадку з намірами й діями слід розрізняти визначений і умовно визначений об'єкт. Останній фігурує в мовних оцінках до того, як саміт відбувся. До цієї дати йдеться про наміри й попередні підготовчі дії, які обговорювалися в суспільстві. Їх вітали чи від них застерігали. У центрі обговорення були переважно такі ініціативи: розмежування по лінії вогню, обмін військовополоненими, припинення вогню, затвердження формули Штайнмайєра (щодо особливого статусу частини Донецької та Луганської областей та проведення місцевих виборів у цьому регіоні за певних умов).

Після 9 грудня 2019 р. можна говорити про визначений об'єкт - «Загальні узгоджені висновки Паризького саміту в Нормандському форматі 9 грудня 2019 року», підписані Президентом на Паризькому саміті й оприлюднені на його офіційному сайті.

Предикат оцінки.

Структура предиката оцінки є складною двокомпонентною. Вона містить критерій оцінки та власне оцінний знак. При цьому критерій оцінки корелює із цінностями, які слугують мовцю аксіологічними орієнтирами у певній ситуації. Наприклад: «Відвести війська з землі политої наших патріотів кров 'ю - це зрада. Чому цього так хочуть «властьімущіє» і чим вони кращі за «папєрєдніків»?» (Юрій Л. Коментар. УП. 26.10.19). Об'єкт оцінки - мирна ініціатива «розведення військ» (Відвести війська з землі политої наших патріотів кров Ю) і керівництво

країни («властьімущіє»). Предикат оцінки - це зрада. Негативна оцінка за критерієм ПАТРІОТИЗМ. Можна говорити про те, що відповідний ціннісний концепт посідає певне місце в аксіологічній ієрархії мовця - автора коментаря, інакше б його не було актуалізовано в цьому висловлюванні.

У більшості прикладів оцінний знак і критерій оцінки виражені синкретично: за допомогою тотожних дискурсивних маркерів. Так, у вже наведеному прикладі предикат зрада виражає і критерій оцінки (ПАТРІОТИЗМ), і негативний знак цієї оцінки.

Оскільки йдеться про аналіз дискусії, то у дискурсі, який відображає цю ситуацію, ми спостерігаємо і позитивні, і негативні оцінки об'єкта/об'єктів оцінки різними суб'єктами. Власне, як уже зазначалося, цей дискурс привабив до себе увагу саме тим, що негативні оцінки давалися об'єктам, які при першому наближенні мали би оцінюватися лише позитивно, адже йдеться про цінність МИР (БЕЗПЕКА). Зазначимо, що згідно з масштабним загальноєвропейським дослідженням [4; 13] 2007 року цінність БЕЗПЕКА в аксіологічній ієрархії українців (за класифікацією Ш. Шварца [14]) посіла перше місце з індексом 0,72. У той самий час наступна за значущістю для українського соціуму цінність УНІВЕРСАЛІЗМ мала індекс 0,56. За значущістю цінності БЕЗПЕКА українці випередили усі європейські країни, окрім Угорщини, Естонії, Греції та Польщі (дані по Україні за період війни, тобто від 2014 року і пізніше, на жаль, відсутні [12]).

Така вага цінності БЕЗПЕКА в українському суспільстві тим більше посилює подивування тим, що МИР та спрямовані на нього, принаймні позірно, ініціативи й сам ініціатор отримують негативні оцінки. Досвід аналізу дискурсивних проекцій аксіологічних конфліктів, дав підстави вважати, що саме ретельне дослідження критеріїв оцінки та ціннісних концептів, які корелюють з ними, допоможе розв'язати виявлену суперечність. Ми спробуємо з'ясувати, які ціннісні концепти стали основою цієї дискусії: чи її учасники оцінюють об'єктів оцінки за одними й тими самими критеріями? Якщо ці критерії однакові, то чи однаковим є розуміння й семантичне наповнення відповідних ціннісних концептів? У підсумку ми отримаємо певну інформацію для того, щоби виявити деякі аксіологічні орієнтири обох сторін конфлікту й побачити: цей конфлікт є результатом різночитання одних і тих самих цінностей або ж цінності двох груп кардинально протилежні?

Щоб відповісти на ці питання, ми послідовно класифікували аналізовані аксіологічні пропозиції як позитивно оцінні та негативно оцінні, зіставляючи критерії оцінки та відповідні ціннісні концепти.

Критерії позитивно оцінних пропозицій.

ДЕМОКРАТИЗМ: «Якщо Зеленський детально ознайомиться з даними групи «Рейтинг» і підкориться думці більшості, він має обмежитися двома стратегіями <...> Поки що публічна риторика президента і його команди вписується у ці стратегії» (УП. 05.11.2019).

БЕЗПЕКА: «Выпереживаете за украинскиетерритории и украинских солдат? В чем принцип держать территорию с автоматом и умиратьподобстрелом?» (Коментар, УП.27.10.19).

ВИЗНАННЯ: «... Верховний Головнокомандувач, якого обрала більшість народу України, а все решта то від лукавого!» (Коментар. УП.27.10.19).

ПАТРІОТИЗМ: «Без зради і Медведчука: чому сам факт нормандської зустрічі не менш важливий, ніж досягнуті домовленості» (УП.11.12.19); ««Варта на Банковій» згортає свій табір, здачі національних інтересів не відбулося» (УП. 10.12.19. Варта на Банковій... ).

РЕЗУЛЬТАТ: «... Можна просуватися до миру так само, як і звільняти полонених та повертати кораблі» (УП.11.12.19).

СИЛА (субконцепти СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, ВЛАДА): «... Главнокомандующем, которомудобровольцы, как

военнослужащиезапаса, обязаныподчиняться» (FedorKulikov. Коментар. УП.27.10.19); «Зеленскийпрезидент!» (Алла Чуб. Коментар. УП.27.10.19).

Критерії негативно оцінних пропозицій.

БЕЗПЕКА: «Ми кидаємо цих людей напризволяще. В будь- який момент якийсь покидьок може приїхати, забрати їх і відвезти в Донецьк, де кине у підвал <...>» (УП.26.10.2019).

ДЕМОКРАТИЧНІСТЬ: «Если он не научитсяслышать людей, уважать их, вести диалог, искатькомпромиссы, он никогда не станет президентом» (SerhiiPtashko. Коментар. УП.26.10.19).

ПАТРІОТИЗМ: «Мешканці України стурбовані

неадекватною особою на посаді президента, яка готова здати країну в обмін на "МИР"» (Коментар. УП.26.10.19); «.уперше в офіційному комюніке переговорів зафіксоване прагнення надати особливий статус окупованим територіям не на тимчасовій, а на постійній основі» (УП. 10.12.2019).

СИЛА (субконцепт СОЦІАЛЬНИЙ СТАТУС, ВЛАДА): «... он никогда не станет президентом - он останетсядворовойшпаной» (SerhiiPtashko. Коментар. УП.26.10.19).

СПРАВЕДЛИВІСТЬ: «.в цей мирний сценарій ніхто з представників влади більшості (тих, кого чула або читала) <...> не вкладає сенси про необхідність покарання злочинців і їхніх поплічників» (УП.04.12.19).

Таким чином, коли ми розглядаємо дискурс довкола мирних ініціатив Президента Зеленського за обраний період часу як діалог між ціннісними системами, вимальовуються такі прямі кореляції.

Таблиця 1.