Синтаксична структура поліпредикативного складнопідрядного речення у сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Синтаксична структура поліпредикативного складнопідрядного речення у сучасній англійській мові

Панькова Тетяна Вікторівна

Панькова Тетяна Вікторівна, асистент, Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника

У статті розглядається синтаксична структура поліпредикативних складнопідрядних речень у світлі X'-теорії, модуля теорії Принципів та параметрів. Три і більше предикативних одиниці - безпосередні конституенти поліпредикативного речення - є фразовими категоріями, які характеризуються ендоцентричністю й рекурсивністю. Автором обстоюється думка про те, що такі конституенти - це фінітні клаузи, які мають однойменні категорії на наступних кроках розгортання. Залежні частини виконують роль сентенційних актантів, сирконстантів та ад'юнктів, які вкладаються одна в одну і є проекціями своїх вершин.

Ключові слова: поліпредикативне складнопідрядне речення, Х'-теорія, сентенційний актант, сентенційний сирконстант, ад'юнкт, комплемент, проекція вершини, рекурсивність.

Tetyana Pan'kova, assistant, Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. SYNTACTIC STRUCTURE OF POLYPREDICATIVE COMPLEX SENTENCE IN MODERN ENGLISH

The article focuses on the syntactic structure or polypredicative complex sentences from the point of view of X'-theory, a module of the Principles and Parameters theory. Being immediate constituents of the polypredicative sentence three and more clauses are regarded as phrasal categories characterized by the endocentric and recursive character. The author claims that such constituents are finite clauses which have same-name categories on the next stages of expansion. Dependent clauses perform the roles of sentential actants, circonstants and adjuncts which are embedded one into another and are the projections of their nodes.

Key words: polypredicative complex sentence, X'-theory, sentential actant, sentential circonstant, adjunct, complement, node projection, recursion.

Вступ

Сучасний стан лінгвістичних розвідок характеризується спрямованістю уваги мовознавців до проблеми функціонування мовних систем. Значних успіхів досягнуто у вивченні питань, пов'язаних з природою речення та його конституентів. Особливої уваги у цьому відношенні заслуговують поліпредикативні складнопідрядні речення. Такі конструкції викликають інтерес як вітчизняних, так і зарубіжних учених вже із середини ХХ століття. Це явище досліджують багато граматистів, розглядаючи його як одиницю мови і одиницю тексту.

Поліпредикативні речення вивчають на матеріалі низки індоєвропейських мов, як стародавніх, так і сучасних: слов'янських (Г Калашникова, В. Бєлошапкова, Г Гаврилова, Г Уханов, Н. Холодов, В. Бабайцева, А. Андрусенко, В. Фурсенко, Н. Покачалова, М. Черемісіна, Г Бирдіна, І. Тяпкова та ін.), германських (Л.І офік, Я. Біренбаум, В. Жельвис, М. Блох, І. Крилова, Б. Ільїш, І. Верховська, Ю. Левицький, О. Полікарпов, І. Хайкіна, Г Почепцов, Н. Токарєва, Г. Перепеченко, К. Ракова, О. Гулига, О. Успенська, H. Sweet, H. Poutsma, E. Kruisinga, Ch.C. Fries, D.J. Allerton), романських (Р. Садикова, Т. Соболєва) та деякі інші.

Об'єктом нашого дослідження є поліпредикативні складнопідрядні речення (далі - ПСПР). Метою цієї статті є опис їхньої структурної організації. До завдань статті відноситься характеристика структури безпосереднього конституента ПСПР - предикативної одиниці (далі - ПО) й особливості поєднання таких одиниць у межах досліджуваної синтаксичної конструкції.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

поліпредикативний складнопідрядний речення рекурсивність

Складним реченням (або “складною клаузою” у термінах генеративної граматики (далі - ГГ)) називається така структура, що включає хоча б одну іншу клаузу (у нашій термінології - предикативну одиницю). Складнопідрядною ж у ГГ називається така складна клауза Х, у яку вкладена інша клауза Y Х у такому випадку називається головною клаузою, а Y - підрядною, чи залежною [2, с. 257]. Така можливість однієї ПО бути вкладеною в іншу пов'язана із рекурсивними особливостями фразових категорій. Водночас, одна ПО вкладена в іншу не безпосередньо, а через іншу рекурсивну категорію - дієслівну групу VP, що підтверджується наступним правилом:

VP > V IР

IР> NP VP,

де IP - другий рівень проекції I', а І - термінальний вузол Infl (від англ. inflection `словозміна').

СПР із синдетичним зв'язком компонентів містить ще один вузол - COMP, тобто комплементайзер, або сполучник. Останній є термінальною категорією, яка поєднує як лексичні, так і нелексичні елементи. Такий сполучник виступає вершиною підрядної ПО, а його комплементом є Inflection Phrase (InflP). На другому рівні проекції, С'', підрядний сполучник виступає вершиною комплемента дієслова-присудка головної частини речення, V. Останній утворює із першою проекцією комплементайзера дієслівну фразову категорію VP:

VP > V C'

C' > C IP

IP > Spec I'

I'> I0 VP

Дієслово-присудок головної ПО має певну модель управління, яка знаходить відображення у поверхневій структурі речення у присутності відповідних аргументів: “<...> одиниця, яка заповнює у реченні, котре містить лексему L (предикат головної ПО або його комплемент - Т.П.) активну синтаксичну валентність L і при цьому відповідає певній семантичній валентності (партиципанту) L, називається синтаксичним актантом <...>.” [2, с. 166] Одиниця ж, яка заповнює активну синтаксичну валентність L, однак не відповідає жодній її семантичній валентності, отримала у ГГ назву сирконстанта лексеми L. [там само]

Виходячи зі сказаного вище, робимо висновок про те, що ПСПР поділяються на два класи - це конструкції із: а) сентенційним актантом (SA) й б) сентенційним сирконстантом (SC). При поєднанні головної ПО з сентенційним актантом отримуємо об'єктно-з'ясувальне речення; у випадку ж заповнення сирконстантної валентності дієслова-присудка або імен- ника-антецедента головної ПО утворюється СПР з адвербіальним або атрибутивним компонентом відповідно. [2, с. 257] Об'єктом нашого дослідження є ПСПР, основною структурною особливістю якого є наявність щонайменше трьох ПО. У термінах ГГ ПСПР - це така конструкція, вершиною якої виступає фразова категорія IP, яка, у свою чергу, має дві або більше безпосередніх складові (IP1 IP2 (де підрядковий індекс відповідає послідовності вкладення залежних ПО)), “що синтаксично виражаються кількістю аргументів та ад'юнктів у суб'єктно-предикатній структурі речення”. [1, с. 14]

Сетенційні актанти й сирконстанти можуть приєднуватись до головного речення як синдетичним, так і асиндетичним зв'язком. Їх максимальною проекцією (так само як і проекцією будь-якої іншої фразової категорії) є найбільша з тих складових, властивості яких визначає вершина (ІР).

Розглянемо синтаксичну структуру наступного ПСПР із двома сентенційним сирконстантами (для зручності побудови синтаксичного дерева частину речення опускаємо):

Рис. 1. Поверхнева структура ПСПР з двома сентенційними сирконстантами із синдетичним зв'язком компонентів

Це ПСПР складається з головної ПО і двох підрядних. Обидві підрядні частини - це сентенційні сирконстанти, які заповнюють семантичну валентність антецедента головного речення another resident (який, у свою чергу, є комплементом дієслова-присудка passed). Вузол NP головного речення отримує, у такий спосіб, дві проекції (СР1 і СР2). Інтерпозитивна ПО - атрибутивний сентенційний сирконстант - вкладена у фразову категорію NP й не містить зовнішнього аргумента (специфікатора Spec), а тому вузол IP1 не наявний у поверхневій структурі речення. Другий сентенційний сирконстант - адвербіальне підрядне речення часу - вкладений у фразову категорію VP - безпосередню складову атрибутивного сирконстанта і першу проекцію СР1 - містить вузол Spec, який є зовнішнім аргументом дієслова-предиката цієї одиниці, лексеми saw.

Звідси, ми робимо висновок про те, що у ПСПР, побудованому за моделлю: MC - $Сдтта - SCДDV (де MC (main clause) - головна ПО, SO (attributive sentential circonstant) - атрибутивний сентенційний сирконстант, а §Сд;от (adverbial sentential circonstant) - адвербіальний сентенційний сирконстант), обидва сирконстанти є проекціями зовнішнього аргумента дієслова-присудка головної ПО - вузла NP, а вузол ІР1 присутній тільки у глибинній структурі речення.

Якщо у попередньому прикладі сентенційні сирконстанти - це проекції обов'язкового аргумента дієслова-присудка головної ПО, то у наступному ПСПР (рис. 2) підрядні ПО є комплементами вкладених одна в одну фразових категорій СР факультативного аргумента предиката:

Рис. 2. Структура ПСПР з двома сентенційними сирконстантами-проекціями ад'юнкта предиката головної частини

Це СПР є конструкцією з трьома ПО, у головній частині якої іменник woman виступає ад'юнктом дієслова-присудка головної ПО - лексеми remembers. У термінах ГГ ад'юнкти - це факультативні елементи, які не є аргументами й важливою особливістю яких є те, що вони не підвищують рівень проекції вершини, яку модифікують. У наведеній вище схемі ад'юнкт woman утворює разом із дієслівною фразовою категорією один рівень проекції VP. (Останній як рівень приєднання ад'юнктів рекурсивний - він повторюється стільки разів, скільки ад'юнктів має дієслівна група.)

Отже, у цьому реченні фразові категорії СР вкладаються одна в одну на другому і третьому рівнях розгортання вузла NP головного речення. Перший сентенційний актант заміщує валентність антецедента woman і виступає, у такий спосіб, його комплементом, тоді як другий - це комплемент вузла NP першого актанта. Це дає змогу стверджувати, що у ПСПР, побудованому за моделлю: MC - SCOBJ - SCOBJ (де SCOBJ (object sentential circonstant) - об'єктно-з'ясувальний сентенційний сирконстант), підрядні частини у якому приєднуються до антецедента синдетичним зв'язком і перебувають у відношенні послідовного підпорядкування, фразова категорія СР2 вкладена у категорію СРр а вузол NP головного речення отримує щонайменше (відповідно до кількості таких однорідних супідрядних ПО) дві проекції.

Якщо у попередньому прикладі ад'юнкт приєднується до фразової категорії VP у головній ПО, то наступне ПСПР містить ад'юнкт до цілої фразової категорії IP, а саме препозиційного сентенційного сирконстанта. Вжитий в його ініціальній позиції, такий ад'юнкт призводить до інверсії вузла I у головній ПО:

Рис. 3. Структура ПСПР із ад'юнктом до препозиційного сентенційного сирконстанта

У такому ПСПР, побудованому за моделлю: SCADV - MC - SCATTR вузол VP головної ПО має дві проекції, - а саме проекції комплементайзерів CPj і CP2. Особливістю цієї моделі є інверсійний порядок вкладення її безпосередніх складових: першою вкладається SCATTR, який знаходиться у постпозиції по відношенню до головної частини, після якої вкладається препозиційний SCADV Як уже йшлося вище, вузол Adj, який є ад'юнктом до цілої категорії CP2, не підвищує рівня проекції останньої.

Ад'юнкт може бути виражений не тільки окремою лексемою, а й підрядною ПО, тобто цілою фразовою категорією ІР, як, наприклад, у наступному ПСПР:

Рис. 4. Структура ПСПР із сентенційним актантом й сентенційним ад'юнктом

Аналізоване ПСПР є конструкцією з двома сентенційними актантами - синдетичними об'єктно-з'ясувальними однорідними супідрядними. Дієслово-предикат see є двовалентною лексичною одиницею: `X помічає, що відбувається (з) Y'. Остання є вершиною фразової категорії VР, активна синтаксична валентність якої заповнюється сентенційним актантом. Поява ж однорідного супідрядного (другого сентенційного актанта) є необов'язковою. Такий актант виступає сентенційним ад'юнктом - фразовою категорією СР, яка, як і будт-який ад'юнкт, не підвищує рівня проекції своєї вершини (VP).

Рис. 5 є структурною схемою СПР із сентенційним актантом (інтерпозиційною об'єктно-з'ясувальною підрядною частиною) і сентенційним сирконстантом (препозиційною адвербіальною підрядною частиною). Оскільки головна ПО розташована у постпозиції, ми отримуємо синтаксичне дерево з лівобічними аргументами ІР2 та IP2, які відповідають двом вкладеним у головну частину рекурсивним категоріям (підрядковий індекс відповідає порядковій залежності підрядної ПО від головної (поступовість вкладення)):

Рис. 5. Структура ПСПР із головною ПО у постпозиції до сентенційних сирконстанта і актанта

Рис. 6. Структура ПСПР із вкладеним у головну ПО сентенційним сирконстантом

Залежна ПО може також бути лінійно вкладена всередину головної. Таке розміщення двох складових називається гніздуванням та є характерним для ППК із сентенційним сирконстантом:

Аналізована конструкція - це складнопідрядне питальне речення з двома сентенційними сирконстантами - адвербіальною і присудковою ПО. Остання заповнює синтаксичну валентність дієслова-зв'язки to be. Особливістю такого сирконстанта СР є те, що він є комплементом фразової категорії I' (першою її проекцією), а не VP або NP (як у випадку з адвербіальною і атрибутивною ПО відповідно). Порівняймо з простим реченням, у якому фразова категорія NP виконує синтаксичну функцію іменної частини складеного іменного присудка (= предикатива): [Spec This [IP was [Nphis wish]]].

Висновки і перспективи подальших досліджень

ПСПР - це конструкції з множинністю безпосередніх конституентів - фразових категорій, - котрі характеризуються ендоцентричністю й рекурсивністю. Залежні частини ПСПР виконують роль сентенційних актантів, сирконстантів та ад'юнктів, які вкладаються одна в одну і є проекціями своїх вершин. Перспективними є також розвідки щодо виявлення особливостей синтаксичної структури сурядно-підрядних поліномів у світлі X'-теорії.

Література

1. Бойко Ю. П. Англійське складнопідрядне речення: структурно-семантичний, когнітивний та функціональний аспекти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філол. наук: 10.02.04 - германські мови. Одеса, 2013. 40 с.

2. Тестелец Я. Г Введение в общий синтаксис. Москва: Российск. гос. гуманит. ун-т, 2001. 800 с.

3. Hailey, Arthur. The Final Diagnosis. Moscow: Iris-press, 2006. 352 p.

4. Spark, Muriel. The Public Image. London: Penguin Books, 1968. 125 p.

5. Ondaatje, Michael. The English Patient. New York: Vintage Books, 1993. 320 p.

6. Chopin, Kate. The Awakening. URL: http://pages.pomona.edu/~vis04747/h21/readings/The_awakening.pdf.

Размещено на Allbest.ru