Ґендерні проблеми перекладу англомовної поезії у парадигмі літературознавчої теорії та екстралінгвістичного аспекту перекладознавства (на прикладі вірша 449 Е.Дікінсон ("I died for Beauty")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ґендерні проблеми перекладу англомовної поезії у парадигмі літературознавчої теорії та екстралінгвістичного аспекту перекладознавства (на прикладі вірша 449 Е.Дікінсон («I died for Beauty»)

Т.М. Скрипник

Анотація

У статті проаналізовано вірш 449 Емілі Дікінсон мовою оригіналу та у перекладах. Досліджено Тендерну проблему, яка виникла у деяких перекладах у зв'язку із застосуванням прийому маскулінізації ліричних героїв, що суттєво змінило ідею твору. Проаналізовано переклад граматико-синтаксичної структури «I died for Beauty» та морфологічну категорію роду особового займенника і дієслова в англійській синхронній і діахронній мові, в українській і російській мовах. Приділено увагу особливостям синтаксису вірша, значенню тире у текстах оригіналу й перекладах та прийому онімізації, досліджено лексичну відповідність першотвору та його перекладів.

Abstract

T. Skrypnyk

Gender problems of translation of English language poetry in the paradigm of literary theory and the extra-linguistic aspect of translation studies (based on the poem 449 «I died for Beauty» by E. Dickinson)

The paper considers the poem 449 written by Emily Dickinson and its translations into Ukrainian and Russian. The translation of the grammatical syntactic syntagma «I died for Beauty…» is also analyzed.

The work of V. Sdobnikov and O. Petrova «Theory of Translation» where the scholars propose to apply literary and extra-linguistic aspects of translation theory was especially important for the present research. The principles of literary and linguistic translation theory have been applied in the process of philological and linguistic-stylistic types of analysis. The literary studies theory emphasizes the principle of vocabulary adequacy in the original work and its translations. The extra-linguistic aspect of the linguistic translation theory has impelled us to consider the morphological category of gender of the personal pronoun «I» in singular and the verb «died» in the past tense. In modern (synchronous) English, the morphological category of gender of the personal pronoun in the first person and the verb in the past tense are not denoted by morphemes, whereas in the Ukrainian and Russian languages the verb in the past tense has the suffix «l» and the ending «a» for the feminine gender. That is why some translators have mistakenly interpreted the image of the poem's first persona by creating the image of a lyrical male character, which violated the gender right of the poetess. The translators were to take into account the biographical right of the poetess to write on her own behalf, and the fact that in most works E. Dickinson revealed her inner world in the first person and applied the personal pronoun «I» in her poems very often, which testifies to the femininity of her poetry.

Russian translators M. Zenkevich and A. Kudrjavytsky translated the structure «I died for Beauty» by using the words of the lyrical woman-character. They recreated the image of a lyrical heroine who is capable to give her life for Beauty.

Another translator V. Markova created the lyrical male character. In her translation both characters are opposed to each other, because the poet is «he» while the Beauty is «she». In Markova's translation it is the man who died for beauty, love and truth.

Ukrainian translators D. Pavlychko and N. Tuchynska also created the lyrical male character and interpreted the image from the first person that changed the original author's artistic message.

It should be noted that the method of character masculinization in the translation of grammatical syntactic syntagma has changed the main idea of the work. This violated the gender right of the poetess to create the image of a noble lyrical heroine who is able to give her life for Beauty. The article also focuses on the peculiarities of the syntax of the poem, the special meaning of dashes in the original text and its translations as well as the method of character onimization. The lexical adequacy of the poem under consideration and its translations into Ukrainian and Russian are analyzed.

Key words: beauty, truth, morphological category, gender, masculinization.

Основна частина

Постановка проблеми. Проблемам перекладу англомовної поезії присвячено дослідження багатьох науковців. Особливості перекладу морфологічної категорії роду лексичних одиниць докладніше представлено у роботах Є. Еткінда «Поезія і переклад», Р. Зорівчак «Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія», В. Коптілова «Теорія і практика перекладу», О. Кундзіча «Творчі проблеми перекладу», О. Леонтьєва «Психолінгвістика», В. Сдобнікова, О. Петрової «Теорія перекладу», О. Федорова «Основи загальної теорії перекладу (лінгвістичні проблеми)», американської дослідниці Х. Мак Нейл «Emily Dickinson» та інших.

Мета, завдання, актуальність. Зміна категорії роду персоналій у перекладі подеколи змінює ідейний зміст твору і породжує ґендерну проблему. З огляду на увагу в сучасному суспільстві до ґендерних проблем й увагу до фемінності лексичних одиниць, проведено аналіз вірша 449 Е. Дікінсон і особливостей відтворення образів ліричних героїв у перекладах.

Аналіз досліджень і публікацій. У перекладознавстві, як у науці, існують дві основні теорії: літературознавча і лінгвістична. Лінгвістична теорія перекладу була обґрунтована у роботах А. Федорова, В. Коміссарова, Ю. Найди та ін. Основоположною для лінгвістичної теорії є думка, що «для будь-якого перекладу необхідним є екстралінгвістичний аспект аналізу» [3, с. 65]. Основоположною думкою літературознавчої теорії є те, що «принцип адекватності передбачає здатність перекладу виконувати ту ж роль, яку грає оригінал, бути джерелом естетичної насолоди» [3, с. 5]. Автор книги «Теорія перекладу» зазначає, що багато науковців (наведено їхні прізвища) пропонують: «при перекладі, особливо це стосується поезії, застосовувати літературознавчий і екстралінгвістичний аспекти теорії перекладу» [3, с. 411-421]. О. Леонтьєв у праці «Психолінгвістика» визначив термін «психопоетика» як «процес породження й сприйняття художньої мови взагалі та поетичної зокрема» і дійшов висновку про процес сприйняття поетичної мови як «побудову квазіоб'єктів вищого порядку» [1, с. 199-203]. М. Рильський писав: «:…ми вимагаємо точності - змістової і формальної - і вірності - тільки не рабської» [2, c. 240-241]. Однак слід зазначити, що труднощі перекладу англомовної поезії зумовлені також розбіжностями між мовою першотвору і мовою перекладу у сприйнятті й відтворенні лексико-семантичних та граматико-синтаксичних структур, навіть якщо поетичний твір створено у загальній для них силабо-тонічній системі віршування, як це є в англійській, українській та російській мовах. Щодо особливостей структури лексичної одиниці (слова), то в українській мові переважно 2, 3 або 4-складова структура слова, тоді як в англійській мові, за словами Є. Еткіінда, переважна кількість слів має 1, 2 або 3-складову структуру [5, с. 3]. Завдання перекладача - дотримуватися у перекладі адекватної еквілінеарності (рівнорядковість) та еквіритмії (додержання ритмічних особливостей) вірша-першотвору. Французький літературознавець Ш. Сент-Бев у книзі «Літературні портрети» зазначав, що біографія автора та його внутрішнє життя відбиваються в його творчості. Глибоке дослідження фактів життя, листів, творів поетеси представлено у книзі Х. Мак Нейл «Emily Dickinson», у підручнику С. Пригодія, О. Горенко «Американський романтизм», у монографії С. Павличко «Філософська поезія американського романтизму: Емерсон, Уїтмен, Дікінсон».

Основний матеріал. У процесі аналітичної роботи з віршем 449 Емілі Дікінсон основні засади літературознавчої теорії реалізовано засобами філологічного й біографічного видів аналізу, засади лінгвістичної теорії застосовано у ході екстралінгвістичного аналізу граматико-синтаксичної конструкції «I died.».

Екстралінгвістичний аналіз. Предметом екстралінгвістичного аналізу є дослідження форми морфологічної категорії роду особового займенника «I» (укр. - я) і дієслова «to die» (укр. - вмерти), у минулому часі - «died» у сучасній англійській мові, та їх перекладу в українській і російській мовах. У давньоанглійській та середньоанглійській мові займенник «I» мав форму «Ic» «Ich». У XV ст. залишилася форма «I», що вимовляється як дифтонг [ai]. У синхронному (сучасному) словотворенні англійської мови в особових займенниках і в дієсловах форми морфологічної категорії роду не означені, на відміну від діахронного (історичного) словотворення. В українській і російській мовах категорія роду (жіночого) означена у дієсловах минулого часу однини суфіксом - л - (вмер-л-а, умер-л-а) і закінченням - а. Дієслова чоловічого роду мають безафіксне утворення (вмер, умер). Досліджені розбіжності у відтворенні форм морфологічної категорії роду є основою для варіативності розуміння і сприйняття поетичного твору, особливостей його перекладу. Зміна категорії роду дійових персоналій у перекладах подеколи змінює ідейний зміст твору і породжує ґендерну проблему. З огляду на увагу в сучасному суспільстві до ґендерних проблем й увазі до фемінності лексичних одиниць, проведено аналіз вірша Емілі Дікінсон і особливостей відтворення образів ліричних героїв у перекладах. Досліджені розбіжності у відтворенні форм морфологічної категорії роду є основою для варіативності розуміння і сприйняття поетичного твору та його перекладу.

У вірші 449 Емілі Дікінсон («I died for Beauty») та його перекладах досліджуємо, як засобами граматики відтворено ознаки статі персоналій. Ґендерна проблема полягає в тому, наскільки адекватно морфологічна категорія роду лексики вірша Е. Дікінсон представлена у перекладах.

Е. Дікінсон:

I died for Beauty - but was scarce

Adjusted in the Tomb

When One who died for Truth, was lain

In an adjoining Room -

He questioned softly «Why I failed?»

For Beaurty,» I replied -

«And I - for Truth - Themself are One -

We Bretheren, are», He said -

And so, as Kinsmen, met a Night -

We talked between the Rooms -

Until the Moss had reached our lips -

And covered up - our names -

Примітка. У вірші 449 Е. Дікінсон синтаксис, граматику й орфографію твору цитовано за виданням «The Complete poems of Emily Dickinson» [7, с. 216].

В. Маркова:

Я принял смерть - чтоб жила Красота - Но едва я был погребен - Как в соседнем покое лег Воин другой - Во имя Истины умер он.

Для порівняння розглянемо найважливіші елементи лексичної структури твору в перекладах М. Зенкевича і Д. Павличка.

М. Зенкевич: