Порівняння в художньому мовленні турецьких письменників ХХ сторіччя
Структурно-організаційна модель турецьких порівняльних конструкцій. Синтаксична роль порівняння в реченні на основі відношення порівняльної частини конструкції до певного члена речення, характер інтеграції компаративеми в синтаксичну будову речення.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.07.2022 |
Размер файла | 33,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Порівняння в художньому мовленні турецьких письменників ХХ сторіччя
А.М. Гванцеладзе
У статті подано структурно-організаційну модель турецьких порівняльних конструкцій. Турецькі компаративеми класифіковано за такими показниками як лексико-семантичні групи приналежності предмету та об 'єкту порівняння, логічне співвідношення предмету та об 'єкту порівняння, мети зіставлення об 'єктів позамовної дійсності, синтаксичної ролі порівняння в реченні на основі відношення порівняльної частини конструкції до певного члена речення, характеру інтеграції компаративеми в синтаксичну будову речення. речення синтаксична будова інтеграція
Ключові слова: компаративність, порівняння, порівняльна конструкція, тюркські мови, турецька мова.
А.Gvantseladze
COMPARISONS IN WORKS OF FICTION OF TURKISH WRITERS OF THE XX CENTURY
The paper deals with comparison constructions of the Turkish language on the base of works of fiction of Turkish writers of the 20th century. Reflecting figurative (simile) and non-figurative (correlation between qualitative and quantitative characteristics of two objects) collation of two or more objects comparisons in the Turkish language are examined from the lexico-semantic point of view and though their syntactic role in the sentence.
Comparison remains a relevant and interesting topic of research despite the large number of works. It is a mean, a way of investigation and knowing of reality when unknown object is collated with the well-known one. Comparison may be represented as an act and a result at once. As the act of knowing reality comparison, represents such stages of exploration of the real world as identification of an object, its correlation with already known categories and groups of objects, definition of common features and juxtaposition of their intensity for further classification of the object explored. While resembling the result of act of cognition comparison demonstrates the degree of manifestation of a particular feature on a scale from complete identity to absolute difference.
As an act of logical operation comparison consists of four elements, having different nominations in research works, they resemble object that is compared, object to which something is compared with, ground of comparison (some common feature for both objects) and result of comparison that describes identity, resemblance or distinctions between objects. Since logical operations of world's investigation find reflection in language as a linguistic category comparison also has four elements in its structure.
According to the lexico-semantic group of object and subject of comparison, Turkish comparisons may be divided on such groups as human-human, human-animal, nature-human. Comparisons are mostly used to express nature, human's appearance or character, size of items, to make some estimation, to describe the way something is happening like or to resemble someone's condition. Turkish works of fiction use both figurative comparison (simile) and non-figurative comparison.
The syntactic role of comparison in a sentence depends on which member of the sentence the comparative part of the comparative construction belongs to. Mostly, comparisons act as attribute or adverbial modifier of manner, but also may act as predicate or grammatical object.
Key words: simile, comparison, comparative
Постановка проблеми
Попри високий ступінь зацікавленості та чималу кількість робіт порівняння залишається актуальною та цікавою темою дослідження. Це універсальна категорія, що знаходить своє відбиття в багатьох «сферах інтелектуальної діяльності людини» [11, с. 6]. Порівняння вивчає філософія, логіка, лінгвістика. У мовознавстві компаративність посідає окреме місце як об'єкт дослідження граматики, лексикології, фразеології, стилістики [18, с. 3]. Це - засіб пізнання дійсності за допомоги зіставлення нового з добре відомим, виявлення спільних кількісно-якісних характеристик або розбіжностей, визначення одного предмету дійсності через образне уподібнення.
Явище порівняння уособлює собою одночасно і дію, і результат. Як дія, воно поетапно розгортає процес пізнання світу від виокремлення певного предмета, його співвідношення з категоріями та групами вже відомих предметів, виявлення спільних характеристик та зіставлення інтенсивності їх прояву для подальшої класифікації [8]. Як результат, порівняння відбиває ступень прояву конкретної ознаки на шкалі від повної тотожності до абсолютної відмінності.
Порівняння - багатоскладне явище, яке завдяки образним елементам у своїй структурі допомагає зрозуміти культурні особливості етносу, віддзеркалення процесу пізнання дійсності в мові.
Актуальність теми
Компаративність виступає предметом дослідження в різних мовах: українській, англійській, німецький, російській мовах, проте в турецькій мові категорії порівняння приділяється недостатньо уваги. У турецькому науковому просторі роботи, присвячені питанням компаративних конструкцій, переважним чином зосереджені навколо семантичних нюансів значення конструкцій, лексичного складу чи морфологічного вираження компонентів порівняльної конструкції, тоді як синтаксична будова компаративеми, її синтаксична функція в реченні та характер інтеграції в загальну будову речення залишається поза увагою.
Об'єктом дослідження є конструкції турецької мови, що несуть семантику порівняння в художніх творах турецьких письменників ХХ сторіччя. Предмет дослідження - категорія порівняння в турецькій мові.
Мета нашого дослідження полягає в аналізі та систематизації порівняльних конструкцій у турецькій мові на матеріалі художніх текстів письменників ХХ сторіччя. Для досягнення зазначеної мети передбачено вирішення таких завдань, як: 1) виокремити конструкції з семантикою порівняння з текстів турецької художньої прози ХХ сторіччя; 2) визначити компонентний склад компаративних конструкцій турецької мови; 3) систематизувати компаративні конструкції відповідно до лексико- семантичних груп приналежності їх елементів; 4) класифікувати компаративеми в залежності від синтаксичної інтеграції в будову речення; 5) схарактеризувати компаративні конструкції відповідно до синтаксичної ролі в реченні.
Аналіз останніх джерел і публікацій та виклад основного матеріалу
Порівняння є потужним інструментом в арсеналі художніх засобів мовленнєвого різноманіття письменників, до якого вдаються задля створення образності, наочності, художнього ефекту тощо. У сучасній науковій літературі використовується багато термінів на позначення явища зіставлення об'єктів дійсності, конструкцій, що передають порівняння, через складний та різноманітний характер цього порівняння [5, с. 297].
У мовознавстві порівняння розглядається як морфологічна категорія та як синтаксична конструкція [6, с. 85]. Якщо як морфологічна категорія компаратив досліджується більшою мірою на основі ступенів порівняння прикметників та прислівників, тоді як синтаксичне явище порівняння вивчається як конструкція з відповідною семантикою, що відбиває лінгвістичними засобами логічний процес зіставлення двох предметів.
Досліджуючи явище порівняння, М. Черемісіна зауважує, що воно є синтаксичною категорією і має розглядатися саме в цій площині [16, с. 5]. Таким чином, ключовим поняттям при описі порівняння стає синтаксична конструкція з відповідною семантикою, яка уособлює «загальну схему побудови складного знаку, що несе в собі компаративну функцію незалежно від зовнішнього оточення» [16, с. 4]. Проте, інколи цей термін вважають обмеженим через неврахування ступенів порівняння прикметників та прислівників, що також входять до системи засобів порівняння [13, с. 5]. Такий дисонанс знімає поняття «компаративема», що визначається як «вербально виражене порівняння, мовленнєва конструкція, яка варіює від фрагмента з кількох лексем в структурі речення чи синтаксичної єдності до складнопідрядного речення» [5, с. 298]. Отже, «порівняльну конструкцію» та «компаративему» можна вважати різними номінаціями одного й того ж самого для узагальненого позначення різних за синтаксичною будовою конструкцій з семантикою порівняння в цілому. Синтаксичними різновидами порівняльної конструкції є порівняльний зворот та залежне порівняльне речення, інтегровані в систему простого ускладненого речення або складнопідрядного речення [16, с. 4-21]. Відмінність між ними полягає в наявності в підрядному порівняльному реченні предикативного центру [16, с. 19]. На думку деяких вчених «порівняльна модальність» проявляється як в складних, так і в простих ускладнених реченнях через підрядні порівняльні частини складного речення та «порівняльні синтаксеми», що утворюються в наслідок згортання підрядних порівняльних частин складного речення, які можна поновити шляхом логічної операції [10, с. 299-300].
Як логічна операція порівняння складається з чотирьох компонентів, які хоч і мають різну номінацію в науковій літературі відображають об'єкт, який порівнюється, об'єкт, з яким порівнюють, ознаку порівняння, результат порівняння, що є певною шкалою вираження опосередкованого відношення до дійсності окремого предмету [2, с. 35-49; 5, с. 299]. В якості лінгвістичної моделі порівняння на формально-граматичному рівні теж налічує чотири основні елементи: предмет порівняння, об'єкт порівняння, ознаку порівняння та показник (маркер) порівняння, який «свідчить про компаративні відношення» та є своєрідним висновком акту порівняння про подібність чи відмінність предметів [5. с. 299; 6, с. 85-86; 24, с. 5].
Компоненти компаративної конструкції можуть бути представлені як експліцитно, так і імпліцитно. Імпліцитні елементи можна відновити, виходячи з логічних ознак інших компонентів при зверненні до позамовної дійсності описаної ситуації. Наприклад, в реченні: «Bizim kфylьlerin insana muamele ediзleri zaten baromиtre gibi - Ставлення наших селян до людей наче барометр» [22, с. 11]. Предмет, який підлягає порівнянню, виражений присвійним двоафіксним ізафетом «kфylьlerin muamele ediзleri», предмет, з яким порівнюють, представлено лексемою «barometre», висновок порівняння хоч і не має експліцитного оформлення, виводиться з подібності між мінливістю ставлення селян до людей та роботою барометру, що символізую мінливість навколишнього середовища, а маркером компаративних відношень виступає порівняльний післяйменник «gibi».
Дослідники категорії компаративності тюркських мов відмічають притаманність використання засобів порівняльної семантики для зображення зовнішнього вигляду або характеру людини, яскравої передачі розміру предмету, зокрема його відхилення від норми [4, с. 66-67; 15, с. 184-185]. Спираючись на наш фактичний матеріал, можна відзначити, що в турецькій мові компаративні конструкції використовуються для: 1) зображення явищ природи: «...фteki yakada yaz...oldukзa mahzun bir goзmen gibi oturmuзtur - ...на іншому березі літо сиділо мов засмучений переселенець» [21, с. 1]; «...denizdeki tirзe maviligi... - ...зеленувата синява моря...» [21, с. 1]; «Kirmizi bir deniz gibi parlayip kimildayan bu bir kariз boyundaki kuru bozkir otlarmm ьzerinde... - Поверх цих сухих степових трав п'ядь заввишки, що виблискували наче червоне море...» [22, с. 11]; 2) демонстрації приблизних розмірів: «Belki §u kapi kadar bьyьk... - Завбільшки десь з ці двері...» [19, с. 3]; «Trifon, her zamanki gibi boyu kadar gemisiyle deniz kenarina inmiзti. - Тріфон як завжди, із човном у свій зріст, спустився до берега моря» [19, с. 10]; 3) описання зовнішності або характеру людини, рідше - зовнішнього вигляду тварин: «Bu sefer yьzьnde yepyeni bir ifadenin peyda oldugunu gфrьnce зaзirdim: Adeta birisine acir gibi bir hali vardi - Цього разу, побачивши на його обличчі зовсім новий вираз, я здивувався: він виглядав наче й справді співчуває» [23, с. 12]; 4) оцінки ситуації або явища: «Hiзbir hareket bu gьlьз kadar belirsiz ve ince degildir. - Жоден рух (його) не був настільки невиразним та тонким (витонченим) як ця посмішка» [19, с. 6]; «Dersler deniz kadar gьzel, deniz kadar фgretici miydi acaba? - Чи могли заняття бути такими ж прекрасними як море, такими ж повчальними як море?» [19, с. 8]; 5) зображення стану або поведінки людини: «Melek vьcudunun sicak bir kфзesine islak bir el dokunmuз gibi ьrperdi. - Мелек здригнулась від страху, наче до її гарячого тіла доторкнулись мокрою рукою» [22, с. 20]; «Astragan taklidi eski bir mantonun iзinde vьcudu titriyor gibiydi. - Тіло її мов здригалось під стареньким пальто під каракулеве хутро» [22, с. 20]; 6) вираження манери виконання якоїсь справи, характеру протікання дії: а) звичайність виконуваної дії, одноманітність протікання або схожість / повторювання умов протікання дії: «Her sabah yaptigi gibi yorgani kafasina bьsbьtьn зekti - Він натягнув ковдру на голову як робив кожного ранку» [19, с. 1]; «... bu kфye geldigim gibi yine bir akзam vakti, gьneз sari otlara uzanir ve rьzgar bunlari kizil bir deniz gibi dalgalandirirken, keskin gьbre kokularini arkamda birakarak, зiktim yьrьdьm - ... так само як і прийшов сюди, ввечері, коли сонце тягнулось до жовтої трави, і вітер колихав її мов червоне море, я покинув це село, залишивши запахи добрива позаду» [22, с. 14]; б) характер виконання дії: «Sonra зekerli bir §ey yemiз gibi dudaklarmi yaladi - Потім він облизнув губи, наче з'їв щось з цукром»» [20, с. 2]; «Bol bol, sessiz bir yagmur gibi agladi - Вона довго та тихо плакала немов дощем»» [20, с. 5].
Порівняльні конструкції у творах турецьких письменників ХХ сторіччя можна розподілити на такі семантичні групи, як людина, тварина, явища природи, запахи, розмір, смак, звуки, поведінка, зовнішність, характер. Відповідно до лексико- семантичного оформлення суб'єкту та об'єкту порівняння найчастіше зустрічаються наступні лексико-семантичні групи в рамках компаративних конструкцій турецької мови: 1) людина-людина: «Bizim koyde benim gibi adamlar eskiden зokmuз - Раніше в нашому селі було багато таких людей як я»» [19, с. 38]; 2) людина-тварина: «Koylьlerden bahsettigimiz zaman aslan gibidir, sogan ekmek yer, aslan gibi olur deriz» - Коли ми говоримо про селян, кажемо, що вони ніби леви; їдять лише хліб з цибулею, а стають левами»» [20, с. 72]; «Yanik genз kizlar, tombul beyaz kadinlar aralarinda genз bir sportmen yьzьcьnьn gezindigini, bacaklarinin arasindan bir yilan gibi sьzьldьgьnь fark edince fikirdaзtilar - Засмаглі молоді дівчата, білі повні дами, почали маніритися, коли побачили навколо себе професійного плавця, що ходив між ними ніби змія лине в ногах»» [20, с. 26]; 3) явища природи-людина: «Bol bol, sessiz bir yagmur gibi agladi - Вона довго та тихо плакала немов дощем»» [20, с. 5]; «ihtiyar, uzun zaman sakin bir deniz gibi bekleyecek, susacakti - Старий зачекав би як довгий час спокійне море, замовчав би»» [19, с. 7].
Логічні відносини між еталоном та предметом порівняння в текстах турецьких письменників ХХ сторіччя свідчать про активне використання як образного (ірреального) так і логічного (реального) порівняння. За допомоги реального порівняння частіше передається факт подібності, схожості; рідше - відмінності двох порівнюваних предметів, явищ дійсності або ситуацій: «Kendi kadar usta ve becerekli olanlardan daha ьstьn gorьnmenin esrari зeviklikte, acelede, aзagi yukari sporda, yani genзlikteydi - Секрет того, що він здавався кращим від таких же здібних майстрів як він сам, полягав в тому, що він був спритним, швидким, досить спортивним, тобто молодим»» [20, с. 3]; «Her zaman yaptigi gibi anaciginin onьne зomeldi - Він як завжди присів навпочіпки біля матусі»[20, с. 3]. В наведених прикладах
порівняння дій або людей між собою має на меті вказати їхню подібність, незмінність в часі, звичайність, завдяки своєму повторюванню, може навіть, ритуальність виконаних дій. Зіставляються між собою конкретні люди, тобто їхнє вміння, властивості, здібності, або одні й ті самі вчинки з різницею в часі без додаткового посилання на асоціативні образи, що відбивають певні кореляції характерних властивостей спільних ознак в національній свідомості.
Образне порівняння більш притаманне для зображення зовнішності героїв, або характеру виконання ними будь-якої дії. Такий прийом письменники використовують доволі часто для більшої яскравості та наочності створених персонажів.
З огляду на синтаксичну функцію порівнянь в реченні, яка встановлюється на основі відношення порівняльної частини конструкції до певного члена речення, ми виявили наступні групи порівнянь в турецькій прозі ХХ сторіччя: 1) порівняння в ролі обставини способу дії: конструкція, що передає значення порівняння характеризує дію, виражену присудком. Найчастіше такі порівняння утворюються за допомогою дієприкметника минулого часу на -mi§ в поєднанні з післяйменником: «Ali i§ten зikmi§ gibi terli ve pembeydi - Алі був спітнілий та весь рожевий наче працював»» [20, с. 1]; особового дієприкметника в поєднанні з післяйменником: «Her zaman yaptigi gibi anaciginin цnьne зфmeldi - Він як завжди присів навпочіпки біля матусі» [20, с. 3]; іменника з післяйменником: «Bol bol, sessiz bir yagmur gibi agladi - Вона довго та тихо плакала немов дощем» [20, с. 5]; ізафетної конструкції в поєднанні з післяйменником: «Su sesi gibi bir piyano dar salonun uzak bir kфзesinden aksederdi - З дальнього кутка вузької зали звучало фортепіано немов шум води» [20, с. 93]; 2) порівняння в ролі означення: конструкція, що передає значення порівняння характеризує підмет або додаток в реченні. За характером утворення порівняльної частини такі конструкції можуть складатися з дієприкметника теперішнього-майбутнього часу на -іг: «Rihtimlarin kiyisinda Verlaine'e benzer insanlar var - На краю пристані стоять люди схожі на Верлена» [20, с. 97]; поєднання дієприкметника теперішнього-майбутнього часу на -іг з порівняльним післяйменником gibi: «Masaya elleri dayali uyuklar gibi vaziyetteki цlьyь seyretti - Він подивився на мерця, наче дрімаючого, обпершись руками об стіл» [20, с. 4]; 3) порівняння в ролі непрямого додатка: конструкції, що передають значення порівняння та позначають предмет, на який не безпосередньо поширюється дія, виражена присудком: «Ali semaveri, iзinde ne istirap, ne grev, ne de kaza olan bir fabrikaya benzetirdi - Алі порівнював самовар з фабрикою, де не було ні страждань, ні протестів, ні нещасних випадків» [20, с. 3]; 4) порівняння в ролі присудка в реченні: компаративні конструкції, що становлять складову частину предиката речення. Зазвичай присудок речення в таких випадках виражений іменною частиною мови, до якої додається афікс предикативності, а іменна частина присудка виражена прикметником або післяйменником: «Agzi bir kuyu agzi gibi(dir) - Рот його - наче отвір колодязя» [20, с. 30]; «Dipleri hala pembemsiydi - Очниці його ще й досі були рожевого відтінку» [20, с. 31].
Компаративеми можуть зустрічатися як в простому, так і в складному реченні в вигляді підрядного порівняльного речення або порівняльного звороту як частини простого ускладненого речення. Проте, така диференціація порівняльних конструкцій відповідно до характеру інтеграції в синтаксичне ціле не зовсім підходить для турецької мови, де питання розмежування простого та складного речень досі не є остаточно вирішеним, оскільки немає єдиної думки щодо критеріїв визначення підрядних речень та «відсутнє чітке розмежування між підрядними реченнями та розгорнутими членами речення» [1, с. 289].
Головна полеміка точиться навколо конструкцій з віддієслівними формами, які на думку деяких тюркологів є поширеними членами простого речення. Деякі тюркологи, переважно турецькі мовознавці, виносять їх до розряду повноцінних підрядних речень, тоді як інші вчені згодні вважати такі конструкції за підрядні речення за умови наявності в них окремого від головного речення підмета [3, с. 121].
Певні особливості граматичної будови турецької мови дозволяють вченим говорити про наявність в ній «специфічних морфосинтаксичних конструкцій, функціонально еквівалентних складнопідрядним реченням індоєвропейських мов» [14, с. 51]. Такі клаузи характеризуються напівпредикативним зв'язком, через вираження опорного члена клаузи предикатом неприсудкової форми дієслова, тобто нефінітною формою дієслова, та суб'єктом, який може бути автономним або збігатися з суб'єктом головної частини речення [14, с. 52].
Отже, відповідно до характеру інтеграції в синтаксичну систему речення порівняльні конструкції, в досліджуваних нами текстах турецькою мовою, може бути синтаксично організовані як:1) порівняльний зворот без предикативного
або напівпредикативного зв'язку - такий зворот не створює додаткового предикативного або напівпредикативного центру в межах речення, до складу якого належить, не формує окремого судження або змісту: «Hacioglu'ndaki fabrikanin bacasi kafasini kaldirmiз, bir horoz vekariyla sabaha ... bakiyordu - Труба фабрики в Галиджіоглу підняла голову та дивилась на світанок ... з важністю півня» [20, с. 1]; «Ki§ Haliз etrafindan Istanbul'dakinden daha sert, daha sisli olur - Зима в бухті Золотий Ріг буває жорсткіша, більш туманна ніж в Стамбулі»» [20, с. 5]; 2) порівняльний зворот з дієприкметником в якості опорного слова, що є підрядною за значенням клаузою та утворює додатковий напівпредикативний центр в межах ширшої синтаксичної конструкції - речення, до якого належить; створює додаткове судження та формує складне за змістом речення [1, с. 293]: «Ali semaveri, iзinde ne istirap, ne grev, ne de patron olan bir fabrikaya benzetirdi - Алі порівнював самовар з фабрикою, де не було ні страждань, ні протестів, ні нещасних випадків»» [20, с. 3]; «Sonra зekerli bir §ey yemiз gibi dudaklarmiyaladi - Потім він облизав губи так, наче з'їв щось солодке»» [20, с. 2]; 3) підрядне порівняльне речення можна вважати рідкісним явищем для передачі компаративної семантики в турецькій мові, може вводитись підрядним сполучником ki: «Bu oyle bir bфgьrь^tь ki, uzun uzun dьзьndьkten sonra soylenen derin manali bir sфze benziyordu - Це був такий рев, який схожий на глибокого значення слово, що промовляють після довгих роздумів»» [22, с. 8].
Висновки та перспективи подальшого дослідження
Порівняння - складне та багатогранне явище - активно використовується турецькими письменниками для зображення явищ природи, зовнішності та характеру персонажів, передачі розмірів предметів, надання оцінки, зображення характеру протікання дії та стану людини. Найчастіше суб'єкт та об'єкт порівняння відтворюються такими лексико-семантичними групами як людина-людина, людина-тварина, явища природи-людина. Турецьким текстам ХХ сторіччя притаманне використання як образного так і логічного порівняння.
Синтаксична роль порівняння в реченні залежить від того, до якого члена речення відноситься порівняльна частина компаративеми. Порівняння можуть виконувати різні синтаксичні функції в реченні. Найчастіше вони виступають означенням або обставиною способу дії, проте можуть виконувати роль присудка або додатка.
У творах турецьких письменників двадцятого століття компаративність переважним чином знаходить відбиття в порівняльних зворотах без напівпредикативного центру, що є частиною простого ускладненого речення, та порівняльними зворотами з напівпредикативним центром, які за своїм змістом передають підрядність та українською перекладаються підрядними порівняльними реченнями. У той час як кількість підрядних порівняльних речень є дуже маленькою.
Перспективи подальшого дослідження компаративних конструкцій турецької мови полягають в більш глибокому вивченні структури сполучникових та, особливо, безсполучникових порівняльних конструкцій, класифікації показників порівняної семантики в турецькій мові, структуруванні носіїв компаративної семантики відповідно до інтенсивності її прояву та частотності вживання в мовленні за принципом поля.
Список використаної літератури
1. Айляров Ш. С. Учебник турецкого языка / Ш. С. Айляров ; под ред.
В.А. Гордлевского. - Москва : Московский институт востоковедения, 1954. - 412 с. ; Aylyarov Sh. S. Uchebnik turetskogo yazyka / Sh. S. Aylyarov ; pod red. V. A. Gordlevskogo. - Moskva : Moskovskiy institut vostokovedeniya, 1954. - 412 s.
2. Бартон В. И. Сравнение как средство познания / В. И. Бартон. - Минск : БГУ, 1978. - 127 с. ; Barton V. I. Sravnenie kak sredstvo poznaniya / V. I. Barton. - Minsk : BGU, 1978. - 127 s.
3. Баскаков А. Н. Предложение в современном турецком языке / А. Н. Баскаков. - Москва : Наука, Главная ред. восточной лит., 1984. - 200 с. ; Baskakov A. N. Predlozhenie v sovremennom turetskom yazyke / A. N. Baskakov. - Moskva : Nauka, Glavnaya red. vostochnoy lit., 1984. - 200 s.
4. Болгарова Р. М. Сравнения в русском и татарском языках :опыт
концептуально-семантического исследования / Р. М. Болгарова, С. С. Сафонова // Филологические науки. Вопросы теории и практики. - 2016. - № 9-1 (63). - С. 65-67 ; Bolgarova R. M. Sravneniya v russkom i tatarskom yazykakh: opyt kontseptualno- semanticheskogo issledovaniya / R. M. Bolgarova, S. S. Safonova // Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki. - 2016. - № 9-1 (63). - S. 65-67.
5. Грипас О. Ю. До питання про термінологічний апарат для позначення компонентів структури компаративем / О. Ю. Грипас // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. - 2011. - Вип. 8. - C. 296-299 ; Hrypas O. Yu. Do pytannia pro terminolohichnyi aparat dlia poznachennia komponentiv struktury komparatyvem / O. Yu. Hrypas // Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 10 : Problemy hramatyky i leksykolohii ukrainskoi movy : zb. nauk. prats. - 2011. - Vyp. 8. - C. 296-299.
6. Грипас О. Ю. Засоби маркування компаративних відношень у формально- синтаксичній структурі речення в українській мові / О. Ю. Грипас // Studia Philologica (Філологічні студії) : зб. наук. праць. - 2016. - № 6. - С. 85-91 ; Hrypas O. Yu. Zasoby markuvannia komparatyvnykh vidnoshen u formalno-syntaksychnii strukturi rechennia v ukrainskii movi / O. Yu. Hrypas // Studia Philologica (Filolohichni studii) : zb. nauk. prats. - 2016. - № 6. - S. 85-91.
7. Гулыга Е. В. Грамматико-лексическое поле в современном немецком языке / Е. В. Гулыга, Е. И. Шендельс. - Москва : Просвещение, 1969. - 184 с. ; Gulyga Ye. V. Grammatiko-leksicheskoe pole v sovremennom nemetskom yazyke / Ye. V. Gulyga, Ye. I. Shendels. - Moskva : Prosveshchenie, 1969. - 184 s.
8. Іванюк Н. М. Комунікативно-функціональні характеристики дієслів порівняння сучасної німецької мови : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Надія Миколаївна Іванюк ; Харківський національний ун-т ім. В. Н. Каразіна. - Харків, 2006. - 19 с. ; Ivaniuk N. M. Komunikatyvno-funktsionalni kharakterystyky diiesliv porivniannia suchasnoi nimetskoi movy : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.04 / Nadiia Mykolaivna Ivaniuk ; Volynskyi derzh. un-t im. Lesi Ukrainky. - Kharkiv, 2006. - 19 s.
9. Кононов А. Н. Грамматика турецкого языка / А. Н. Кононов. - Москва ; Ленинград : Академия наук СССР, 1941. - 312 с. ; Kononov A. N. Grammatika turetskogo yazyka / A. N. Kononov. - Moskva ; Leningrad : Akademiya nauk SSSR, 1941. - 312 s.
10. Межов О. Синтаксичні конструкції порівняльної модальності в поетичних творах Тараса Шевченка / О. Межов // Волинь філологічна : текст і контекст. - 2014. - Вип. 18. - С. 297-308 ; Mezhov O. Sintaksichrn konstmktsn porivnyalno'i modalnosti v poetichnikh tvorakh Tarasa Shevchenka / O. Mezhov // Volin filologtchna : tekst і kontekst. - 2014. - Vip. 18. - S. 297-308.
11. Павлова В. В. Сравнительные конструкции в структуре простого предложения : дис. ... канд. филол. наук : спец. 10.02.01 / Валентина Викторовна Павлова ; Московский педагогический университет. - Москва, 1994. - 179 с. ;
Pavlova V. V. Sravnitelnye konstruktsii v strukture prostogo predlozheniya : dis. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Valentina Viktorovna Pavlova ; Moskovskiy pedagogicheskiy universitet. - Moskva, 1994. - 179 s.
12. Прокопчук Л. В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Людмила Володимирівна Прокопчук ; НАН України, Ін-т укр. мови. - Київ, 2000. - 17 с. ; Prokopchuk L. V. Katehoriia porivniannia ta yii vyrazhennia v strukturi prostoho rechennia : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Liudmyla Volodymyrivna Prokopchuk ; NAN Ukrainy, In-t ukr. movy. - Kyiv, 2000. - 17 s.
13. Рошко С. М. Формально-граматична та функціонально-семантична структура порівняльних синтаксем і підрядних речень у сучасній українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Світлана Михайлівна Рошк ; Ужгородський національний університет. - Ужгород, 2001. - 24 с. ; Roshko S. M. Formalno- hramatychna ta funktsionalno-semantychna struktura porivnialnykh syntaksem i pidriadnykh rechen u suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Svitlana Mykhailivna Roshko ; Uzhhorodskyi natsionalnyi universytet. - Uzhhorod, 2001. - 24 s.
14. Сорокін С. В. Функціональна типологія клаузи в сучасній турецькій мові / С. В. Сорокін // Мова і культура. - 2018. - № 21, Т. 2 (191). - С. 51-63 ; Sorokin S. V. Funktsionalna typolohiia klauzy v suchasnii turetskii movi / S. V. Sorokin // Mova i kultura. - 2018. - № 21, T. 2 (191). - S. 51-63.
15. Тищенко-Монастирська О. О. Категорія порівняння в кримськотатарській мові / О. О. Тищенко-Монастирська // Українська орієнталістика. - 2009-2010. - Вип. 4-5. -
С.182-185 ; Tyshchenko-Monastyrska O. O. Katehoriia porivniannia v krymskotatarskii movi / O. O. Tyshchenko-Monastyrska // Ukrainska oriientalistyka. - 2009-2010. - Vyp. 4-5. - S. 182-185.
16. Черемисина М. И. Сравнительные конструкции русского языка
/ М. И. Черемисина. - Новосибирск :Наука. Сиб. отд-ние, 1976.-270 с. ;
Cheremisina M. I. Sravnitelnye konstruktsii russkogo yazyka / M. I. Cheremisina. - Novosibirsk : Nauka. Sib. otd-nie, 1976. - 270 s.
17. Черемисина М. И. Выражение сравнения в тувинском языке / М. И. Черемисина, Л. А. Шамина // Языки и фольклор коренных народов Сибири. - 1996. - Вып. 3. - С. 65-84 ; Cheremisina M. I. Vyrazhenie sravneniya v tuvinskom yazyke / M. I. Cheremisina, L. A. Shamina // Yazyki i folklor korennykh narodov Sibiri. - 1996. - Vyp. 3. - S. 65-84.
18. Шаповалова Н. П. Функціонально-семантичний статус порівняльних
конструкцій у сучасній українській мові : автореф. дис. . канд. філол. наук : спец. 10.02.01 / Наталія Петрівна Шаповалова ; Дніпропетр. держ. ун-т. - Дніпропетровськ, 1998. -18 с. ; Shapovalova N. P. Funktsionalno-semantychnyi status porivnialnykh
konstruktsii u suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 / Nataliia Petrivna Shapovalova ; Dnipropetr. derzh. un-t. - Dnipropetrovsk, 1998. - 18 s.
19. Abasiyanik S. F. Se9me Hikayeler / S. F. Abasiyanik. - istanbul : Turkiye І§ Bankasi Kultur Yayinlari, 2012. - 136 s.
20. Abasiyanik S. F. Semaver / S. F. Abasiyanik. - istanbul : Turkiye i§ Bankasi Kultur Yayinlari, 2012. - 138 s.
21. Abasiyanik S. F. Son Ku§lar / S. F. Abasiyanik. - istanbul : Turkiye i§ Bankasi Kultur Yayinlari, 2012. - 134 s.
22. Ali S. Yeni Dunya / S. Ali. - istanbul : Yapi Kredi Yayinlari, 2018. - 124 s.
23. Ali S. Kurk Mantolu Madonna / S. Ali. - istanbul : Yapi Kredi Yayinlari, 2018. -
160 s.
24. Fishelov D. Poetic and non-poetic simile : structure, semantics, rethoric [Electronic resourse] / D. Fishelov // Poetics Today. - 1993. - Vol. 14, № 1. - P. 1-23. - Mode of access : www.jstor.org/stable/1773138 (viewed on April 20, 2020).
construction, the Turkic languages, the Turkish language.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Складне речення як речення, що складається з двох і більше граматичних основ, які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність, його функціонування. Складне безсполучникове речення, складносурядне та складнопідрядне, розділові знаки в них.
контрольная работа [117,7 K], добавлен 21.04.2013Поняття терміну "актуальне членування речення". Членування речення у контексті на вихідну частину повідомлення. Розчленування вираженої в реченні думки на предмет думки-мовлення і предикат думки-мовлення. "Граматична" та "логічна" форми речення.
реферат [24,5 K], добавлен 20.09.2010Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.
реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.
лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.
курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв'язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 26.01.2014Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014Розгляд поняття, будови та синтаксичних функцій порівняльних конструкцій як структурної одиниці мовної системи. Ознайомлення із формами вираження та типами конструкцій порівняння як прийому художнього зображення, що зустрічаються у творах В. Симоненка.
реферат [62,5 K], добавлен 04.12.2010Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.
презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013Відношення ідентифікації як семантичний різновид відношення тотожності. Лінгвістична, філософська і гносеологічна концепції проблеми тотожності. Три ступені формування "ідентифікуючого знання" у мовознавчій науці. Речення з відношенням ідентифікації.
реферат [30,9 K], добавлен 13.01.2013Основні синтаксичні конструкції. Стилістика речень зі вставними і вставленими одиницями. Функціонально-стилістичне навантаження складних синтаксичних конструкцій у прозі Оксани Забужко. Однорідні члени у синтаксисі творів. Обірвані та номінативні речення.
курсовая работа [79,6 K], добавлен 11.12.2014Загальна характеристика складнопідрядних речень, їх структура і функції в мові. Класифікація підрядних речень, характеристика їх видів. Різнотипні, нерівноправні частини, залежні одна від другої, у складі складнопідрядних речень. Основі засоби зв'язку.
лекция [52,1 K], добавлен 26.08.2013Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.
разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014Лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії І. Драча. Безособові односкладні речення та специфіка їх уживання у поетичному мовленні. Особливості уживання номінативних односкладних речень у збірці "Сонце і слово" Драча.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 25.04.2011Просте речення. Визначення. Структура. Види простого речення. Категорія безособовості. Безособові речення в історичному контексті. Присудок безособових речень. Двочленні структури з it. Дієслівний та іменний присудок. Засоби вираження предикативу.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 23.06.2007Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.
статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017Поняття про складне речення та його ознаки. Типи синтаксичного зв’язку між його компонентами. Комунікативно-мовленнєва функція сполучників. Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень. Практичне дослідження особливостей їх перекладу.
курсовая работа [85,1 K], добавлен 19.03.2015Проблема еліпсису та еліптичних речень. Методика позиційного аналізу речення. Семантичний критерій смислового заповнення. Використання методики трансформаційного аналізу. Функціонально-комунікативні особливості еліптичного речення англійської мови.
дипломная работа [51,4 K], добавлен 03.12.2010Історія становлення теорії безсполучниковості в українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості речень із різнофункціональними частинами. Експресивно-виражальні можливості безсполучникових складних речень та багатокомпонентних утворень.
дипломная работа [156,7 K], добавлен 13.06.2011