Концепт "реальність" в есе Джона Бергера про Вінсента Ван Гога як інструмент інтерпретації творів образотворчого мистецтва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Концепт "реальність" в есе Джона Бергера про Вінсента Ван Гога як інструмент інтерпретації творів образотворчого мистецтва

Т.В. Луньова

Анотація

У статті на основі методологічних засад когнітивної лінгвістики проаналізовано інтерпретативну функцію концепту РЕАЛЬНІСТЬ, вербалізованого в есе Джона Бергера про творчість Вінсента ван Гога. З'ясовано лінгвокогнітивні механізми, які уможливлюють виконання концептом РЕАЛЬНІСТЬ ролі засобу інтерпретації творів образотворчого мистецтва. лінгвістика реальність концепт

Ключові слова: когнітивний підхід до мови, концепт, мистецтвознавчий дискурс, мистецтвознавче есе, інтерпретативна функція, твір образотворчого мистецтва.

T. Lunyova

THE CONCEPT "REALITY" IN JOHN BERGER'S ESSAY ABOUT VINCENT VAN GOGH AS AN INSTRUMENT OF FINE ARTWORKS INTERPRETATION

The article investigates the interpretative function of the concept REALITY in John Berger's essay about Vincent van Gogh's art by applying the methodology of cognitive linguistics. Following Nikolay N. Boldyrev, the interpretative function of the language is considered in the article as the third main linguistic function. The theoretical and methodological foundations of the study are further developed with the idea, which is expressed by several researchers (V. V. Feshchenko, Ye. A. Yelina, U. A. Zharkova), that discourse about art performs an interpretative role. The aim of the study is to reveal the linguo-cognitive mechanisms that enable the concept REALITY to operate as a means of interpretation of van Gogh's art in Berger's essay. The research has demonstrated that before the concept REALITY is applied to the analysis of van Gogh's paintings and drawings, this concept is explicitly interpreted in the essay. The following linguo-cognitive mechanisms are employed to make the content of the concept REALITY clear to the reader: actualization of the commonly known sense "reality is opposed to imagination", critical discussion of this sense, introduction of the conceptual metaphor REALITY IS THE OBJECT THAT SHOULD BE SALVAGED, and actualization of the selected fragments of the philosophical world image as well as scholarly world image, especially the conception of art for art's sake and the conceptual metaphor REALITY IS SOMETHING THAT LIES BEHIND THE SCREEN CREATED BY THE CULTURE. Thus, having been thoroughly interpreted in the essay, the concept REALITY is used as an instrument of the interpretation of van Gogh's artistic principles and artworks. The following linguo-cognitive mechanisms support the concept REALITY in its interpretative function: applying the conceptual metaphor REALITY IS SOMETHING THAT LIES BEHIND THE SCREEN CREATED BY THE CULTURE to read van Gogh's letters, using the conceptual metaphor REALITY IS THE OBJECT THAT SHOULD BE SALVAGED to analyse the facts from the painter's life, introducing the conceptual metaphor REALITY IS THE CONSUMING ITSELF PHOENIX, actualizing of the concepts WORK and PRODUCTION as the key concepts in the artist's world image, utilizing the concepts WORK and PRODUCTION to interpret several of van Gogh's paintings, applying the actualized conception of art for art's sake to reveal van Gogh's artistic principles, constructing the conceptual metaphors VAN GOGH'S ART IS APPROACHING THE WORLD and VAN GOGH'S ARTISTIC REPRESENTATION OF REALITY IS DISSOLVING IN REALITY, and constructing the conceptual metaphor VAN GOGH'S PAINTINGS ARE LASERS.

Key words: cognitive approach to language, concept, discourse about art, essay about art, interpretative function, a work of fine art.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими завданнями. Однією з визначальних гносеологічних особливостей когнітивного підходу до вивчення мови є застосування нових методів для розв'язання класичних мовознавчих завдань, насамперед питання про взаємодію мови й мислення, що уможливлює знаходження таких наукових рішень, які були не доступними раніше. Зокрема, як продемонструвала О.П. Воробйова, між окремими спостереженнями та твердженнями О.О. Потебні та базовими положеннями когнітології існує принципова кореляція, при цьому когнітивний підхід дозволяє цілком успішно розв'язувати такі проблеми взаємозв'язку мови та мислення, які, за констатацією Потебні, на той час не мали засобів для з'ясування [2]. За спостереженнями М.М. Болдирєва, класичний підхід до питання взаємодії мови та мислення результував у відкритті й детальному описі двох основних функцій мови: пізнавальної (когнітивної) та комунікативної, а вивчення цього питання із застосуванням когнітивного підходу дозволило виділити третю функцію мови - інтерпретативну [1, с. 11]. Інтерпретативна функція мови розглядається як її "особлива функція стосовно репрезентації знань про світ" [1, с. 11]. Аналіз інтерпретативної функції мови та окремих мовних одиниць, що втілюють цю функцію, дозволить поглибити розробку питання про роль мови у пізнавальних процесах людини.

Формулювання мети та завдання дослідження. Метою даного дослідження є проаналізувати інтерпретативну функцію вербалізованого концепту РЕАЛЬНІСТЬ в есе про твори мистецтва на прикладі есе Джона Бергера про Вінсента ван Гога [6]. Завданням розвідки є з'ясувати лінгвокогнітивні механізми, які дозволяють концепту РЕАЛЬНІСТЬ виконувати роль засобу інтерпретації творів ван Гога в есе Джона Бергера.

Актуальність дослідження полягає в тому, що у ньому здійснено спробу поглибити лінгвістичні знання про інтерпретативну функцію мови шляхом аналізу цієї функції в сучасних англомовних мистецтвознавчих есе.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Тлумачення інтерпретативної функції мови у даному дослідженні спирається на визначення інтерпретації, запропоноване М.М. Болдирєвим: "це процес і результати суб'єктивного розуміння людиною світу і себе в цьому світі, процес і результат суб'єктивної репрезентації світу, заснованої, з одного боку, на наявних загальнолюдських уявленнях про світ і, з другого боку, на особистому досвіді людини взаємодії зі світом" [1, с. 12]. Це визначення закорінено в розумінні того, що інтерпретація має дві важливі характеристики: по-перше, вона "спирається на типізовані схеми знання: фрейми, скрипти, когнітивні моделі тощо" [1, с. 11-12], по-друге, інтерпретація "безпосередньо залежить від індивідуальної концептуальної системи людини, тобто суб'єктивна" [1, с. 12].

Інтерпретативна роль мистецтвознавчого дискурсу наразі відмічена низкою науковців. Так, у своєму дослідженні Є. А. Єліна, виходячи з позиції притаманності вербальним текстам про твори образотворчого мистецтва інтерпретативної природи [3], змоделювала "механізм перекодування мови живопису у вербальні тексти-інтерпретації" і при цьому виявила "універсальні, типологічно-обмежені та індивідуальні характеристики" цих текстів [3, с. 6]. Таке розуміння інтерпретації творів образотворчого мистецтва у вербальних текстах корелює із наведеним вище виділенням М.М. Болдирєвим двох питомих характеристик інтерпретації. У.А. Жаркова стверджує "можливість виділення стратегії інтерпретації, котра реалізується у мистецтвознавчому дискурсі незалежно від стратегій опису та емотивної оцінки" [4, с. 52]. Інтерпретацію творів образотворчого мистецтва дослідниця тлумачить як "вербальне вираження, розкодування абстрактної концепції, котра заключена у зображенні в наочній формі" [4, с. 52]. Зважаючи на те, що мистецтвознавчі есе містять екфразис як "вербальну репрезентацію візуальної репрезентації" [7, с. 40; 8], релевантним для даного дослідження є також спостереження О.В. Коваля про те, що задача екфразису полягає в "необхідності подвоїти концептуальні складники, закладені у творі мистецтва, прийти до концептної інтерпретації художнього образу і ментального фрагмента культури, котрий за ним стоїть" [5, с. 454].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття. Як бачимо, наявні роботи закладають основи широкого розуміння інтерпретації як функції мови та вужчого її тлумачення як однієї зі стратегій мистецтвознавчого дискурсу, а також однієї зі функцій екфразису як питомої складової вербальних мистецтвознавчих текстів. Водночас конкретні лінгвокогнітивні механізми інтерпретації творів образотворчого мистецтва у мистецтвознавчому дискурсі ще не набули детального розгляду, що обумовлює потребу їхнього вивчення.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обгрунтуванням отриманих наукових результатів. Есе Джона Бергера, одного з провідних сучасних мистецтвознавців та критиків мистецтва про видатного художника ХІХ ст. Вінсента ван Гога [6] не є власне науковим текстом. Хоча це есе й передбачає певну обізнаність із мистецтвом та навички сприйняття творів образотворчого мистецтва, воно орієнтоване на широке коло читачів, а не виключно на вузьких спеціалістів. Ключовим концептом, обраним Бергером для інтерпретації творів ван Гога, є концепт РЕАЛЬНІСТЬ. Засобами вербалізації цього концепту є лексеми reality та real, наприклад: "For an animal its natural environment and habitat are a given; for man, despite the faith of the empiricists, reality is not a given [...]" [6, c. 267]. Наведений фрагмент є першою частиною першого речення розглядуваного есе; у цьому фрагменті засобом мовного оприявнення концепту РЕАЛЬНІСТЬ є лексема reality.

Оскільки концепт РЕАЛЬНІСТЬ є абстрактним концептом у тому сенсі, що він не позначає певний конкретний чуттєво сприйманий об'єкт дійсності, то перш ніж концепт РЕАЛЬНІСТЬ може бути застосований як засіб інтерпретації, він потребує певного пояснення, витлумачення того, як саме його слід розуміти. Саме це і здійснено на початку аналізованого есе.

Розглядуване витлумачення, уточнення смислу концепту РЕАЛЬНІСТЬ здійснено в есе завдяки сукупності таких лінгвокогнітивних механізмів:

1.1) актуалізації загальновідомих смислів, які входять до концепту РЕАЛЬНІСТЬ, репрезентованого засобами сучасної англійської мови, а саме: "One is taught to oppose the real to the imaginary, as though the first were always at hand and the second distant, far away."" [6, c. 267]. У наведеному фрагменті експліцитно актуалізовано смисл "реальність протилежна уявленому (вигадці)" (відповідний текстовий фрагмент підкреслено). Цей смисл входить до складу загальновідомих смислів-складників концепту РЕАЛЬНІСТЬ, оскільки він закріплений в узуальному значенні лексеми reality. Так, словниковою дефініцією лексеми reality є така: "the state of things as they are, rather than as they are imagined to be" [9];

1.2) критичної інтерпретації загальноприйнятого розуміння концепту РЕАЛЬНІСТЬ, а саме: "This opposition is false. Events are always to hand. But the coherence of these events - which is what one means by reality - is an imaginative construction"" [6, c. 267]. У наведеному фрагменті традиційна опозиція РЕАЛЬНІСТЬ :: УЯВЛЕНЕ (ВИГАДКА) експліцитно визнається хибною (This opposition is false) натомість стверджується конструктивна роль уяви у витворенні того, що людина сприймає як реальність (But the coherence of these events - which is what one means by reality - is an imaginative construction);

1.3) конструюванню авторської концептуальної метафори, а саме: "[...] for man, despite the faith of the empiricists, reality is not a given: it has to be continually sought out, held - I am tempted to say salvaged." [6, c. 267]. У наведеному текстовому фрагменті завдяки вживанню дієслів sought out, held, salvaged конструюється концептуальна метафора РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ТРЕБА ЗНАЙТИ І ПОРЯТУВАТИ. При цьому особливе смислове навантаження в есе має дієслово salvaged, оскільки воно виділене курсивом. Завдяки такому виділенню в контексті особливо значущими стають смисли, які вербалізує ця лексема: "порятунок речей у критичній ситуації" - так, узуальне значення цієї лексеми представлено у тлумачному словнику наступним чином: "to save goods from damage or destruction, especially from a ship that has sunk or been damaged or a building that has been damaged by fire or a flood" [10]. У результаті такої актуалізації концептуальна метафора РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ТРЕБА ЗНАЙТИ І ПОРЯТУВАТИ не лише означає активну цілеспрямовану дію, а й має потужний емоційно-оцінний компонент;

1.4) актуалізації фрагментів філософської картини світу, а саме: "Reality always lies beyond - and this is as true for materialists as for idealists. For Plato, for Marx." [6, c. 267]. У наведеному фрагменті актуалізовано ключове розуміння реальності в межах ідеалістичної та матеріалістичної філософських концепцій;

1.5) актуалізації фрагментів наукової картини світу, а саме, історії культури ("Reality, however one interprets it, lies beyond a screen of cliches. Every culture produces such a screen, partly to facilitate its own practices (to establish habits) and partly to consolidate its own power. Reality is inimical to those with, power"") [6, c. 267] та історії мистецтва ("All modern artists have thought of their innovations as offering a closer approach to reality, as a way of making reality more evident. It is here, and only here, that the modern artist and revolutionary have sometimes found themselves side by side, both inspired by the idea of pulling down the screen of cliches, cliches which have increasingly become unprecedentedly trivial and egotistical"" [6, c. 267]). У першому з наведених фрагментів актуалізовано метафоричні за своєю природою уявлення про реальність як щось, що відділяється від людини системою культурних кліше: РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ТЕ, ЩО ЛЕЖИТЬ ЗА ЗАВІСОЮ, ПОРОДЖЕНОЮ КУЛЬТУРОЮ. У другому текстовому фрагменті історію сучасного мистецтва представлено як пошук митцями інноваційних шляхів наблизитися до реальності (перше речення розглядуваного фрагмента). Також автор есе проводить паралель між діяльністю митців і революціонерів у плані подолання кліше, котрі не відповідають вимогам моралі (друге речення розглядуваного фрагмента), - і в такий спосіб підіймає питання про моральну відповідальність митців у їхньому ставленні до реальності.

Цей аспект моральної відповідальності митців у ставленні до реальності детально експлікується в наступному абзаці есе: "Yet many such artists have reduced what they found beyond the screen, to suit their own talent and social position as artists. When this has happened they have justified themselves with one of the dozen variants of the theory of art for art's sake. They say: Reality is art. They hope to extract an artistic profit from reality." [6, c. 267-268]. У наведеному фрагменті актуалізовано мистецьку концепцію "мистецтво заради мистецтва" (the theory of art for art's sake) й експліковано підхід до реальності митців, котрі дотримуються цього принципу, - отримати мистецьку вигоду (прибуток) (They hope to extract an artistic profit from reality).

Після такого деталізованого уточнення смислу концепт РЕАЛЬНІСТЬ застосовано в есе для інтерпретації творчості ван Гога, а саме: "They hope to extract an artistic profit from reality. Of no one is this less true than Van Gogh." [6, c. 268]. У наведеному фрагменті подано загальну характеристику творчості художника шляхом актуалізації смислу "Ван Гог не дотримувався концепції "мистецтво заради мистецтва" і не прагнув мистецької вигоди від реальності".

Як інструмент інтерпретації творчості й творів ван Гога концепт РЕАЛЬНІСТЬ спирається на такі лінгвокогнітивні механізми, залучені в есе Джона Бергера:

2.1) використання актуалізованої в попередньому тексті есе концептуальної метафори РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ТЕ, ЩО ЛЕЖИТЬ ЗА ЗАВІСОЮ, ПОРОДЖЕНОЮ КУЛЬТУРОЮ для витлумачення листів художника як свідчень про його мистецьку позицію, а саме: "One knows from his letters how intensely he was aware of the screen. His whole life story is one of an endless yearning for reality." [6, c. 268]. У наведеному фрагменті вказана концептуальна метафора застосована для того, щоб розкрити смисл, утілений у листах ван Гога, як прагнення художника до реальності;

2.2) використання актуалізованої в попередньому тексті есе концептуальної метафори РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ТРЕБА ЗНАЙТИ І ПОРЯТУВАТИ для витлумачення фактів життя художника, а саме: "Colours, the Mediterranean climate, the sun, were for him vehicles going towards this reality; they were never objects of longing in themselves. This yearning was intensified by the crises he suffered when he felt that he was failing to salvage any reality at all." [6, c. 268]. У наведеному фрагменті завдяки тому, що концептуальна метафора РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ТРЕБА ЗНАЙТИ І ПОРЯТУВАТИ вже була мотивовано введена в текст, вона використана як засіб інтерпретації особистого ставлення ван Гога до реальності у контексті його життя;

2.3) конструювання концептуальної метафори РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ФЕНІКС, ЩО ПОГЛИНАЄ САМ СЕБЕ, а саме: "Whether these crises are today diagnosed as being schizophrenic or epileptic changes nothing; their content, as distinct from their pathology, was a vision of reality consuming itself like a phoenix." [6, c. 268]. Ця концептуальна метафора введена в есе після метафори РЕАЛЬНІСТЬ - ЦЕ ПРЕДМЕТ, ЯКИЙ ТРЕБА ЗНАЙТИ І ПОРЯТУВАТИ і вжита для уточнення особливостей ставлення до реальності саме ван Гога; драматичний образ фенікса, що поглинає сам себе, передає емоційну напругу, яку, за інтерпретацією Бергера, ван Гог переживав у свій творчості;

2.4) актуалізація концептів, які є ключовими для художника у його особистому ставленні до реальності, а саме: "One also knows from his letters that nothing appeared more sacred to Van Gogh than work. He saw the physical reality of labour as being, simultaneously, a necessity, an injustice, and the essence of humanity throughout history. The artist's creative act was for him only one among many such acts. He believed that reality could best be approached through work, precisely because reality itself was a form of production." [6, c. 268]. Як бачимо з наведеного фрагмента, такими концептами є концепти РОБОТА (work, labour) і ВИРОБЛЕННЯ (ПРОДУКУВАННЯ) (production). При цьому смисл концепту РОБОТА детально вербально експліковано як "необхідність", "несправедливість" та "сутність людства": "He saw the physical reality of labour as being, simultaneously, a necessity, an injustice, and the essence of humanity throughout history.", а концепт ВИРОБЛЕННЯ (ПРОДУКУВАННЯ) є дуже близьким за смислом до концепту РОБОТА;

2.5) використання актуалізованого ключового для художника концепту РОБОТА у його співвідношенні з концептом РЕАЛЬНІСТЬ для витлумачення конкретних картин митця, наприклад: "A chair, a bed, a, pair of boots. His act ofpainting them was far nearer than that of any other painter to the carpenter's or the shoemaker's act of making them. He brings together the elements of the product - legs, crossbars, back, seat - sole, uppers, tongue, heel - as though he too were fitting the together, joining them, and as if this being together constituted their reality." [6, c. 268]. У наведеному фрагменті художні особливості картин ван Гога, на яких зображено стілець, ліжко, пару черевиків, потрактовано саме через концепти РОБОТА (act of making them) і РЕАЛЬНІСТЬ (reality);

2.6) використання актуалізованої у попередньому тексті есе знання про мистецьку концепцію "мистецтво заради мистецтва" як фрагмента наукової картини світу для пояснення особливостей творчого методу ван Гога, а саме: "And his compulsion? It was to bring the two acts ofproduction - that of the canvas and that of the reality depicted - ever closer and closer. This compulsion derived not from an idea about art this is why it never occurred to him to profit from reality - but from an overwhelming feeling of empathyo> [6, c. 269]. У наведеному фрагменті актуалізовані раніше знання про концепцію "мистецтво заради мистецтва" використано для того, щоб за контрастом із цією концепцією розкрити сутність творчого методу ван Гога як безкорисливого чуттєвого і чутливого ставлення до реальності;

2.7) конструювання концептуальних метафор ТВОРЧІСТЬ ВАН ГОГА - ЦЕ НЕВПИННЕ НАБЛИЖЕННЯ ДО СВІТУ і ХУДОЖНЯ РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ ВАН ГОГОМ - ЦЕ РОЗЧИНЕННЯ МИТЦЯ В РЕАЛЬНОСТІ для осмислення суті творчості ван Гога й художніх особливостей його картин, а саме: "He was compelled to go ever closer, to approach and approach and approach. In extremis he approaches so close that the starts in the night sky became the maelstroms of light, the cypress trees ganglions of living wood responding to the energy of wind and sun. There are canvases where reality dissolves him, the painter. But in hundreds of others he takes the spectator as close as man can, while remaining intact, to that permanent process by which reality is being produced." [6, c. 269]. Зазначені концептуальні метафори застосовані в есе для формулювання результатів інтерпретації творчості й творів ван Гога, здійсненої Бергером;

2.8) конструювання концептуальної метафори КАРТИНИ ВАН ГОГА - ЦЕ ЛАЗЕРИ, а саме: "Once, long ago, paintings were compared with mirrors. Van Gogh's might be compared with lasers. They do not wait to receive, they go out to meet, and what they traverse is not so much empty space as the act of production, the production of the world. Painting after painting is a way of saying, with awe but little com fort: Dare to come this close and see how it works." [6, c. 269-270]. Наведена метафора застосована для стислого концентрованого формулювання основної тези (ідеї) есе - висловлення результату інтерпретації творчості й творів ван Гога, а саме: "Творчість ван Гога - це максимальне наближення до реальності як процесу продукування світу".

Висновок із проведеного дослідження

Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що концепт РЕАЛЬНІСТЬ у виконанні інтерпретативної функції в есе Джона Бергера про Вінсента ван Гога спирається на три основні лінгвокогнітивні механізми: актуалізацію фрагментів філософської та наукової картин світу,

конструювання й подальше використання концептуальних метафор, вербальну експлікацію смислів-складників ключових концептів. При цьому спершу концепт РЕАЛЬНІСТЬ сам набуває витлумачення в есе, і вже потім безпосередньо виконує функцію інструменту інтерпретації творів образотворчого мистецтва.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку вбачаються в детальному розгляді ролі ідентифікованих вище лінгвокогнітивних механізмів як передумов реалізації інтерпретативної функції різними одиницями мови в сучасних англомовних мистецтвознавчих есе.

Список використаної літератури

1. Болдырев Н.Н. Интерпретирующая функция языка / Н.Н. Болдырев // Вестник Челябинского государственного университета. - 2011. - № 33. - С. 11-16 ; Boldyrev N. N. Interpretiruyushchaya funktsiya yazyka / N. N. Boldyrev // Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta. - 2011. - № 33. - S. 11-16.

2. Воробйова О.П. Когнітивна поетика в Потебнянській ретроспективі / О.П. Воробйова // Мовознавство. - 2005. - № 6. - С. 18-25 ; Vorobiova O. P. Kohnityvna poetyka v Potebnianskii retrospektyvi / O. P. Vorobiova // Movoznavstvo. - 2005. - № 6. - S. 18-25.

3. Елина Е.А. Вербальные интерпретации произведений изобразительного искусства (Номинативно-коммуникативный аспект) : дис. ... д-ра филол. наук: спец. 10.02.19 / Евгения Аркадьевна Елина; Волгоградский государственный педагогический университет. - Волгоград, 2003. - 352 c. ; Yelina Ye. A. Verbalnye interpretatsii proizvedeniy izobrazitelnogo iskusstva (Nominativno-kommunikativnyy aspekt) : dis. ... d-ra filol. nauk : spets. 10.02.19 / Yevgeniya Arkadevna Yelina ; Volgogradskiy gosudarstvennyy pedagogicheskiy universitet. - Volgograd, 2003. - 352 c.

4. Жаркова У.А. Воплощение знаковой природы изобразительного искусства в искусствоведческом дискурсе (на материале немецкоязычных музейных каталогов) / У.А. Жаркова // Вестник Челябинского государственного университета. - 2011. - № 33. - С. 49-52 ; Zharkova U. A. Voploshchenie znakovoy prirody izobrazitelnogo iskusstva v iskusstvovedcheskom diskurse (na materiale nemetskoyazychnykh muzeynykh katalogov) / U. A. Zharkova // Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta. - 2011. - № 33. - S. 49-52.

5. Фещенко В.В. Сотворение знака: Очерки о лингвоэстетике и семиотике искусства / В.В. Фещенко, О.В. Коваль. - Москва: Языки славянской культуры, 2014. - 640 с. ; Feshchenko V. V. Sotvorenie znaka : Ocherki o lingvoestetike i semiotike iskusstva / V. V. Feshchenko, O. V. Koval. - Moskva : Yazyki slavyanskoy kultury, 2014. - 640 s.

6. Berger J. Vincent van Gogh // Berger J. Portraits: John Berger on artists / J. Berger, ed. by Ed. Tom Overton. - London, New York : Verso, 2015. - P. 267-274.

7. Heffernan J. A. W. Cultivating picturacy : visual art and verbal interventions / J. A. W. Heffernan. - Waco : Baylor University Press, 2006. - 335 p.

8. Mitchell W. J. T. Ekphrasis and the Other [Electronic resource] / W. J. T. Mitchell // Picture Theory : Essays on Verbal and Visual Representation. - Chicago : The University of Chicago Press, 1994. - Mode of access : http://www.rc.umd.edu/editions/shelley/medusa/mitchell.html

9. Reality [Electronic resource] // Cambridge Dictionary. - Mode of access : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/reality

10. Salvage [Electronic resource] // Cambridge Dictionary. - Mode of access : https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/salvage

Размещено на Allbest.ru