Характеристика мовної особистості президента США Дональда Трампа
Застосування мовних засобів формування впливу на суспільство, стратегії аргументації, умови спілкування - предмет дослідження політичної лінгвістики. Наявність зворотного зв'язку з представником влади - характерна особливість політичного дискурсу.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.07.2022 |
Размер файла | 21,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru
Размещено на http://www.allbest.ru
Характеристика мовної особистості президента США Дональда Трампа
О.Л. Ільєнко, Л.В. Шумейко
У статті аналізується мовна особистість президента Дональда Трампа з урахуванням її статусного прояву у політичному дискурсі. Президент як обраний представник влади виступає, перш за все, в певних комунікаційних жанрах, і зміст його промов, виступів, звернень відображує як політику держави загалом у певний період часу, так і конкретні політичні наміри. При цьому навіть у межах регламентованого політичного дискурсу в сучасних умовах комунікації проявляються індивідуальні особливості людини на посаді президента країни. У статті здійснено аналіз виступів та твітів Трампа з точки зору їх лексичного, синтаксичного, епідейтичного наповнення, виділено ключові слова, які позначають основні концепції діяльності президента Трампа і служать засобами риторичного впливу.
Ключові слова: мовна особистість, політичний дискурс, індивідуальні особливості, комунікація, риторичні засоби.
O. Ilienko, L. Shumeiko. CHARACTERISTICS OF LANGUAGE PERSONALITY OF THE US PRESIDENT DONALD TRUMP
The article analyzes the linguistic personality of President Donald Trump, taking into account this status in political discourse. The president, as an elected representative of power, acts primarily in certain communication genres, and the content of his speeches, statements, appeals reflects both the policy of the state in general in a certain period of time, and specific political intentions. Thus, even within the limits of the regulated political discourse in modern conditions of communication individual features of the person as the president of the country are seen. The article analyzes Trump's speeches and tweets in terms of their lexical, syntactic, and epideictic content, highlights the key words that denote the basic concepts of President Trump's activities and serve as a means of rhetorical influence.
The article presents and analyses the key words in Trump's speeches. They are as follows: America, Americans, democracy, success, president, to defend, hounorable, responsibility, to promise, which, in general, help to form the image of the President who is ready to take responsibility for the democratic values of Americans. The traditional topics of the President's speeches are finance, war and peace, protection of the country, its food and legislation.
Syntactically, Trump's speeches and statements are characterized by the use of simple, short sentences, in the content of which there is the use of simple, unambiguous nouns with the strong emotional meaning - fear, pride, crisis, dream, success. As a means of rhetorical influence, Trump places the most meaningful positions of his speeches at the end of sentences with logical emphasis on them. A lot of points in Trump's speeches are the expressions of gratitude, jokes, references, and other means of establishing the connection with the audience and expressing hi own personal position.
A feature of the linguistic personality in modern communication is the use of social networks, where there may be some deviations from the formalized institutional political discourse in terms of grammar and style, and this fact as clearly as possible also characterizes Trump's language personality.
For political discourse, especially in the country with the democratic values, the reaction of the society, feedback from the people of a government official's activities is important, and social networks can fully provide the people's immediate response to the President's activity, so the communication can be full, not one-sided.
Key words: linguistic personality, political discourse, individual features, communication, rhetorical means.
Промови президентів є частиною політичного дискурсу поряд з промовами інших політичних діячів, постановами уряду, плакатами, закликами і т. і. Політичний дискурс відноситься до ряду інституціональних дискурсів, тобто, як визначає його В. І. Карасик, є спілкуванням в контексті певного суспільного інституту (Карасик, 2000, с. 14; Карасик, 2002).
Існування інституту президентства означає існування демократії та республіканської форми правління в державі, за якою голова держави, президент, обирається голосуванням і діє як лідер країни на визначений законами країни строк.
Як політична особа, обраний представник влади, президент виступає з публічними промовами, які відображують політику держави в певний період часу, окреслюють її подальшій перебіг та цілі, є реакцію на гучні та значні події в країні та за її межами. При цьому президент є окремою особистістю з індивідуальними, характерними рисами, завдяки яким, значною мірою, ця людина й набула такого статусу. Як зазначає Н. Г. Акінчиць, аналізуючи політичний дискурс, «у лінгвістиці філософська проблема співвідношення мови й влади виступає як людський фактор у мові» (Акінчиць, 2007, с. 73). Це означає, що усі, виділені науковцями форми політичного спілкування (промови, виступи, декларації, гасла, тощо) реалізуються через особистість та у певних контекстах набувають особистісних характеристик, незважаючи на певну схематичність політичного дискурсу взагалі, який передбачає статусні рамки комунікації.
Метою даної статті є аналіз мовної особистості президента, тих лінгвістичних (а також деяких екстралінгвістичних) засобів, за допомогою яких виявляється індивідуальність першої особи держави. Об'єктом дослідження виступає мовна особистість президента США Дональда Трампа. Предмет дослідження - публічні виступи Трампа. Досягнення мети здійснюється на основі методів дискурсивного аналізу, функціонального аналізу, статистичного та лексико-семантичного аналізу, методів вибірки та узагальнення.
На сьогоднішній час політичний дискурс, в рамках якого здійснюється дослідження, є популярним об'єктом студій вчених різних напрямів - філософії, політології, соціології, історії, лінгвістики. Очевидним є зв'язок влади, представником якої є президент, та мови як засобу формування впливу, аргументації, комунікації, мотивації, реалізації політичних цілей. Різні аспекти співвідношення влади та мови, функціонування політичного дискурсу розглянуті у численних роботах лінгвістів (Водак, 1997; Шейгал, 2000; Dijk, 2008). На основі такого співвідношення стала виділятися політична лінгвістка (Чудинов, 2006), предметом якої є політична комунікація влади з суспільством. Ю. Ю. Суханов визначає цей напрям лінгвістичних досліджень популярним і перспективним на сьогодні (Суханов, 2018).
Вчені описують різні сторони й концепції політичної лінгвістики - жанрову і тематичну характеристику політичних текстів, застосування мовних засобів формування впливу на суспільство, стратегії аргументації, умови спілкування, створення мовними засобами емоційного фону, співвідношення лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників у політичному дискурсі, тощо. Лінгвістів також цікавлять промови політичних персоналій, у яких та чи інша особливість політичного дискурсу проявляється якнайкраще. Особливої уваги привертають промови президентів не просто з точки зору концептуального змісту їхніх виступів, а, як то потребує лінгвістичне дослідження, з точки зору їхнього мовного оформлення.
Промови та виступи президента Дональда Трампа є також предметом досліджень лінгвістів усього світу і не тільки тому, що він - президент наймогутнішої та найвпливовішої країни світу, а й тому, що Трамп - особистість, яка виглядає суперечливою для його політичних опонентів, але ж і харизматичною одночасно (Волощук та Червонюк, 2016; Ерліхман та Лупу, 2017; Fanani, Setiawan, Purwati, Maisarah and Qoyyimah, 2020). Тому спроба схарактеризувати його мовну особистість представляється актуальним завданням як з точки зору прояву сучасних тенденцій політичної риторики, так і з точки зору виявлення особистісних характеристик одного з найвпливовіших людей сучасного світу.
Дональд Трамп став президентом США у січні 2017 року. З того часу він вимовив сотні промов, майже всі з них ретельно аналізуються як політиками, журналістами-політологами, так і лінгвістами. Зараз з розвитком комунікаційних технологій можна безпосередньо простежити й реакцію суспільства на виступи президента - у вигляді коментарів, звернень, і й, у найрадикальніших випадках, масових протестів, чи мітингів на підтримку дій або політики обраного лідера нації.
Здійснена навіть комп'ютерна обробка деяких виступів Трампа, де виділені найбільш повторювані слова, фрази, звороти, ті мовні форми, за якими простежуються основні концепти та риторичні засоби, що формують лінгвістичну (і політичну) особистість президента. Наприклад, Expert System проаналізувала лексичний склад, синтаксичні та стилістичні особливості інавгураційної промови Трампа у порівнянні з інавгураційними промовами інших президентів США - Дж. Буша молодшого та Барака Обами. Так, у промові Трампа декілька разів наголошені слова Америка, американці, американський, тоді як ключовими словами у промові Буша молодшого були країна, а в Обами - робота, покоління. Усі президенти, інавгураційні промови яких аналізує Expert System, часто вживали слово наш (наші, наше, наша - our), демонструючи єдність лідера з нацією. Іншими ключовими словами в інавгураційних промовах президентів, що їх виділила Expert System, були планета, Земля (Обама), закон, правосуддя (Буш молодший), захищати, мрія (Трамп) (Trump speech analysis: What words tell us about the 45th president, 2017).
Цікавими видаються інші повторювані слова і фрази президентів, які узагальнюють основні концепції їхньої політичної діяльності. Так, Буш молодший декілька разів повторював слова демократія, демократичний. Усі названі президенти неодноразово вживали слово могти (can), при цьому Трамп ще вживав це слово з заперечною часткою. Вживання президентами слів з негативними емоційними конотаціями - страх, криза, загроза характеризують промови усіх названих президентів, але Трамп пов'язував їх зі словами захищати, захистити. Expert System виділяє як важливий концепт неодноразове вживання Дональдом Трампом слів президент, успіх, почесний, відповідальність і обіцяти. Таким чином, з точки зору риторики та сприйняття свого лідера суспільством Трамп формує посилання - є президент, готовий взяти на себе відповідальність, виступити лідером нації, готовий до її захисту (Trump speech analysis: What words tell us about the 45th president, 2017). З точки зору синтаксичного оформлення інавгураційної промови Expert System підкреслює той факт, що Трамп, як правило, вживає прості, небагатослівні речення, а це, зазначимо, також сприяє кращому сприйняттю публічної промови суспільством (Trump speech analysis: What words tell us about the 45th president, 2017). Ще стародавні ритори підкреслювали важливість для ораторів висловлюватися простими, чітко побудованими реченнями.
На краще сприйняття публічної промови впливає і вживання простих, однозначних іменників з яскраво вираженим емоційним змістом, наприклад, страх, гордість, криза, і часте використання таких слів характерно для публічної риторики Трампа. Додамо також, що загалом, особливістю виступів Трампа є його здатність будувати промови таким чином, щоб неможливо було витягнути якісь слова з контексту - тактика, якою часто користуються політичні супротивники чи протилежно налаштовані ЗМІ - вживання простих речень з чіткою граматичною основою не нададуть такої можливості.
Але у риторичній майстерні Дональда Трампа не тільки прості речення й однозначні, зі значним емоційним змістом слова, які краще сприймаються під час публічного виступу. Як доводить у своєму аналізі виступу Трампа ще один дослідник (How Donald Trump Answers A Question, n.d. [video] Digg), президент вживає у більшості своїй слова з одним складом, робить на них логічний наголос, ставить ключові слова своєї промови, які пояснюють (чи завуальовують) його позицію на місце в кінці речення, іноді навіть дещо порушуючи синтаксичні норми побудови речень в англійській мові. Відомо, що позиція початку, або кінця речення є сильною позицією для сприйняття. Більш того, якщо виділити у промові кінцеві слова деяких речень, можна побачити, що вони є ключовими й у найкоротшому вигляді передають зміст усього виступу. Робимо висновок: Дональд Трамп майстерно володіє риторичними прийомами впливу під час своїх публічних виступів.
Аналізуючи одне з телевізійних інтерв'ю Трампа, у якому йому було поставлене питання «Чи по-американськи це, чи це неправильно, дискримінувати людей на підґрунті їхніх релігійних переконань?», дослідник підкреслює, що Трамп не дає пряму відповідь на питання. Замість того він декілька разів повторює, що це проблема (problem), роблячи на цьому слові логічний наголос. При цьому він не забуває підкреслити свою роль, свою участь і своє правильне бачення проблеми, насправді, не пояснюючи, яким саме є його бачення: тут зміст (there is the point). Більш того, Трамп не забуває послатися на те, що він має підтримку з боку інших осіб: «дуже багато людей телефонують мені й кажуть, у Трампа є позиція, так, у нас є проблема»; «мої друзі телефонують мені й кажуть, Дональд, ти надзвичайно багато зробив для нас»» (so many people call me and say, Trump has a point, we have the problem; friends of mine called me and said, Donald, you've done us a tremendous service) (How Donald Trump Answers A Question, n.d. [video] Digg). На цьому прикладі можна спостерігати, що Трамп вміло дотримується усіх правил політичної та дипломатичної риторики, запобігаючи давати пряму відповідь на гострі питання, але й при цьому виказує свою обізнаність проблемою, свою активну участь у її вирішенні та підтримку своєї позиції прихильниками.
Сама політична особистість Трампа асоціюється з гаслом (слоганом), з яким тоді ще майбутній кандидат, а далі і президент США переміг на президентських виборах - Зробимо Америку знову великою! (Let's Make America Great Again!). Семантично цей слоган увібрав у себе зміст політичної програми Трампа, яку підтримали виборці, і за яку він і досі відбиває нападки політичних опонентів. Як мовна особистість Трамп продовжує дуже часто вживати цей слоган і не тільки у своїх публічних виступах, а й у своїй комунікації зі світом через Twitter (Twitter, Inc., 2020).
Як відомо, президент Трамп веде активну комунікацію з суспільством через мережу Twitter. Загалом, комунікація через соціальні мережі відбувається через особистий акаунт, але за особистим акаунтом Трампа, як президента США, слідкує понад 82 мільйони людей зі всього світу. Завдяки сучасним комунікаційним мережам як автор посту, так і суспільство (у вигляді коментарів, уподобань та неуподобань) може висловлювати свою позицію з приводу гучних та важливих подій, актуальних проблем американського суспільства і світу в цілому, особливо, тих його частин, які перебувають у стані конфлікту, чи там, де ясно простежується американський інтерес.
У особистому акаунті у соціальних мережах можна уникати дотримання загальних мовних правил політичного дискурсу, тобто, традиційних норм виступу з політичною доповіддю або з публічним інтерв'ю державної особи. Можливо вживати розмовні форми (I wanna, we gonna), скорочення, речення, що містять лише одне слово. Вже встановленою традицією у соціальних мережах є використання символів поряд з текстовим постом. Інформацію, яка має привернути особливу увагу тих, для кого розміщується пост, виділяють великими літерами, також використовують розбивку, знаки пунктуації, емодзі. Для доведення певної тези чи думки використовуються окрім текстових ще й медіа файли - фото, або відео. Іноді фото, що додається, є компіляцією різних фото, чи обробленим за допомогою різних програм за для цілей якнайбільшої виразності. Як і більшість користувачів соціальних мереж, Трамп у своєму акаунті також вдається до репостів, що у мережі Twitter називається «ретвітнути». Дотримання усіх цих неписаних етикетних традицій ведення особистого акаунту у соціальних мережах характерно і для постів Трампа у Twitter.
За змістом такі пости - це відгуки на події та висловлювання власних думок чи дій з їх приводу. З точки зору граматики у постах Трампа простежується вживання великої кількості дієслів, а це сприяє стислості та змістовності висловлювання; особливо, якщо дієслова у реченні ще і є однорідними членами речення. Вживання великої кількості якісних прикметників допомагає виразити емоційне ставлення до певних подій, персоналій, політичних виступів, тощо. Також вживання однорідних прикметників на позначення якості іменника підкреслює значущість того, що визначають прикметники та слугують якнайточнішій характеристиці іменника. Наприклад, кажучи про відому стіну, намір побудувати яку був одним із ключових моментів програми Дональда Трампа, він звітує так: «Довжелезна, висока і дуже міцна стіна - в процесі будівництва» (A long, tall, and very powerful wall is being built) (Zarracina, J., Petras, G. and Sergent, J., 2020).
У Twitter Трамп часто наголошує свій статус, пояснюючи власну реакцію на події не як приватної, а як державної особи. Тому увесь світ уважно слідкує за Twitter Трампа, передбачаючи кроки чинної адміністрації та американський вплив на подальший перебіг подій.
Знову-таки, якщо звернутися до даних комп'ютерного аналізу промов Трампа, який допомагає виділити найбільш вживані президентом слова, то через них виділяються і ключові позиції його політичної риторики. Так, за роки свого президентства з 2017 року по 2000 рік, за даними USA Today, найбільш вживаними словами з більш-менш однаковим ступенем частотності були слова Америка, американці, американський (America, American), допоміжне дієслово майбутнього часу will, країна (country), народ (people), великий (great), новий (new), повинен (must), могти (can), рік (year), один (one), світ (world), подяка (thank), Конгрес (Congress) (Zarracina, J., Petras, G. and Sergent, J., 2020).
Безперечним є факт того, що сучасна політична комунікація засновується на традиціях античної риторики, батьком якої справедливо вважається Арістотель. Арістотель зазначав, що «риторика заключає в собі елемент аналітичний і елемент політичний» та виділив основні пункти, з приводу яких виголошуються так звані «дорадчі» промови, що характерні для політичного дискурсу. Це - фінанси, війна та мир, охорона країни, продовольство країни і її законодавство (Аристотель, 1978).
Зазначимо, що за змістом основна частина промов Трампа так чи інакше стосується цих питань, а також питань зовнішньої політики, іммігрантів, політичних опонентів. Дослідження USA Today визначили основні теми промов Трампа, яким було присвячено більшої чи меншої уваги впродовж років його президентства, починаючи з 2017 року по 2020 рік. Це такі теми, як реформа правосуддя, торговельна політика, двопартійна система, освіта, злочинність і тероризм, військові сили, іноземна політика, реформа охорони здоров'я, імміграція, будування стіни (Zarracina, J., Petras, G. and Sergent, J., 2020). Також, багато місця у промовах Трампа займають висловлення подяки, жартування, посилання та інші засоби встановлення контакту з аудиторією та вираження власної особистої позиції.
З точки зору епідейтики у промовах і виступах Дональда Трампа наявна велика кількість мовних елементів з яскраво вираженим емоційним змістом - від широко розповсюдженого у вживанні в англомовній комунікації - класно, велично, здорово! (great) до слів, притаманних Трампу, оскільки він дуже часто використовує їх - приголомшливий (tremendous), безпрецедентний (unprecedented), неймовірний (incredible), відданий (devoted).
Серед особливостей мовної поведінки Дональда Трампа слід виділити повторення певних фраз:
- задля посилювального ефекту, наприклад, Саме представники іншої партії, і це було приголомшливою справою, і ми дійсно, ми зробили щось, що вони намагалися зробити довгий час, і ми це зробили. Ми багато чого робимо. Зробили багато чого. (Very bipartisan and it was a terrific thing, and we really, we did something that they been trying to do for a long time, and we got it done. We get a lot of things done. Get a lot of things done). (Donald Trump Speech Transcript at the Hope for Prisoners Graduation Ceremony, 2020);
- задля створення безпосереднього ефекту та обставин дружньої комунікації: Шелдон і Міріам Адельсон, і вони давно були моїми чудовими друзями. Встань, Шелдон. Яка родина. Яка родина. А Міріам - лікар. Прекрасний лікар. Їй не потрібно бути лікарем. Ви можете мені довіряти. Її чоловікові гроші не потрібні. Але вона присвячує своє життя, це найважливіше для неї, відданість (Sheldon and Miriam Adelson, and they've been great friends of mine for a long time. Stand up, Sheldon. What a family. What a family. And Miriam is a doctor. A great doctor. She doesn't have to be a doctor. You can trust me. Her husband doesn't need the money. But she devotes her life, it's the most important thing to her, to addiction) (Donald Trump Speech Transcript at the Hope for Prisoners Graduation Ceremony, 2020).
Президент часто звітує про свою роботу і роботу свого уряду, чому у промовах Трампа є багато речень з дієсловами у минулому часі, а також у теперішньому доконаному часі (Present Perfect Tense). Підкреслимо, що про негативні події Трамп говорить, у більшості своїй, вживаючи дієслова у минулому часі, як би зазначаючи, що негативна подія - це вже факт минулого. Дієслова у майбутньому часі (допоміжне дієслово для вираження майбутнього часу в англійській мові - will, яке, як ми вже згадували як одне з найуживаніших слів у політичній риториці Трампа) в промовах означають активність адміністрації та президента, які готові діяти, представляючи інтереси країни та виборців.
Говорячи про фігуру президента, намагаючись схарактеризувати його мовну особистість, слід також враховувати той факт, що на такому рівні представництва існують так звані спічрайтери, іміджмейкери, які слідкують за зовнішнім виглядом, коректною поведінкою, у тому числі, і мовною поведінкою першої особи, представника держави. Але ж, що стосується мовної поведінки Дональда Трампа, слід враховувати той факт, що ще до початку своєї президентської кар'єри він був публічною особою, шоуменом, для якого публічні виступи, витримка у провокативних ситуаціях не є чимось незвичайним, а досить-таки звичним, що надає йому впевненості.
Для політичного дискурсу важливим є зворотний зв'язок представника влади, тобто реакція суспільства, яке не тільки оцінює діяльність президента, а також прислуховується до його висловлювань, порівнюючи, наскільки впевненим та послідовним є його публічні виступи та його дії, наскільки органічним є поєднання особистісної мовної поведінки та реалізації планів. Перший президентський строк Трампа добігає кінця, і попереду нові мовні баталії та звертання до виборців. Наскільки переконливим буде Дональд Трамп покажуть нові вибори, а лінгвісти будуть вивчати засоби переконання у політичних дебатах наступних кандидатів у президенти США. Визначимо цю позицію як перспективу подальших досліджень цієї теми.
Бібліографічний список
політичний дискурс мовний
1. Акінчиць, Н. Г., 2007. Політичний дискурс як об'єкт наукового аналізу. Культура народов Причерноморья, 107, с. 72-76.
2. Аристотель, 1978. Риторика. Перевод Н. Платоновой. В: А. А. Тахо-Годи, ред. 1978.
3. Античные риторики. Москва: Издательство Московского университета.
4. Водак, Р., 1997. Язык. Дискурс. Политика. Перевод В. И. Карасика, Н. Н. Трошиной. Волгоград: Перемена.
5. Волощук, І. П. та Червонюк, Р., 2016. Лінгвістичні засоби реалізації стратегії само презентації у передвиборчих промовах Д. Трампа та Г. Клінтон. Актуальні проблеми філології та перекладознавства, 10 (1), c. 98-103.
6. Ерліхман, А. та Лупу, К., 2017. Стилістичні засоби вербалізації образу Дональда Трампа (на матеріалі інавгураційної промови). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія, 1, с. 14-17.
7. Карасик, В. И., 2000. О типах дискурса. В: В. И. Карасик, Г. Г. Слышкин, ред. 2000. Языковая личность: институциональный и персональный дискурс. Волгоград: Перемена, с. 5-20.
8. Карасик, В. И., 2002. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград: Перемена, с. 5-20.
9. Суханов, Ю. Ю., 2018. Политический дискурс как объект лингвистического анализа. Вестник РУДН. Серия: Теория языка. Семиотика. Семантика, 9 (1), с. 200-212. DOI: 10.22363/2313-2299-2018-9-1-200-212
10. Чудинов, А. П., 2006. Политическая лингвистика. Москва: Флинта, Наука.
11. Шейгал, Е. И., 2000. Семиотика политического дискурса. Москва, Волгоград: Перемена.
12. Dijk, T. A., van, 2008. Discourse and Power. New York: Palgrave Macmillan.
13. Donald Trump Speech Transcript at the Hope for Prisoners Graduation Ceremony, 2020. Rev. [online] Available at: <https://www.rev.com/blog/transcripts/donald-trump-speech-transcript-at-the-hope-for-prisoners-graduation-ceremony> (Accessed 19.10.2020).
14. Fanani, A., Setiawan, S., Purwati, O., Maisarah, M. and Qoyyimah, U., 2020. Donald Trump's grammar of persuasion in his speech. Heliyon, 6 (1), e03082. Available at: <https://doi.org/10.10167j.heliyon.2019.e03082> (Accessed 19.10.2020). DOI 10.1016/j.heliyon.2019.e03082
15. How Donald Trump Answers A Question, n.d. [video] Digg. [online] Available at: <https://digg.com/video/donald-trump-linguistics-answer-question> (Accessed 19 October 2020).
16. Trump speech analysis: What words tell us about the 45th president, 2017. Expert System. [online] Available at: <https://expertsystem.com/trump-speech-analysis>
17. Twitter, Inc., 2020. Donald J. Trump. [online] Available at: <(https://twitter.com/realdonaldtrump)> (Accessed 10.10.2009)
18. Zarracina, J., Petras, G. and Sergent, J., 2020. As Trump prepares for 2020 run, State of the Union words hint at campaign themes. USA Today, [online] 6 February. Available at: <https://www.usatoday.com/in-depth/news/politics/elections/2020/02/06/president- trump-how-his-speeches-have-changed/4660841002/> (Accessed 19.10.2020).
References
1. Akinchyts, N. H., 2007. Politychnyi dyskurs yak obiekt naukovoho analizu [Political discourse as an object of scientific analysis]. Culture of the peoples of the Black Sea region, 107, pp. 72-76. (in Ukrainian).
2. Arystotel, 1978. Rytoryka. Translated by N. Platonova. In: A. A. Takho-Godi, ed. 1978. Antichnye ritoriki [Ancient rhetoric]. Moskva: Izdatelstvo Moskovskogo universiteta. (in Russian).
3. Chudinov, A. P., 2006. Politicheskaya lingvistika [Political linguistics]. Moskva: Flinta, Nauka. (in Russian).
4. Dijk, T. A., van, 2008. Discourse and Power. New York: Palgrave Macmillan.
5. Donald Trump Speech Transcript at the Hope for Prisoners Graduation Ceremony, 2020. Rev. [online] Available at: <https://www.rev.com/blog/transcripts/donald-trump-speech-transcript-at-the-hope-for-prisoners-graduation-ceremony> (Accessed 13.11.2010).
6. Erlikhman, A. and Lupu, K., 2017. Stylistychni zasoby verbalizatsii obrazu Donalda Trampa (na materiali inavhuratsiinoi promovy) [Stylistic means of verbalization of the image of Donald Trump (on the material of the inaugural speech)]. Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: Philology, 1, pp. 14-17. (in Ukrainian).
7. Fanani, A., Setiawan, S., Purwati, O., Maisarah, M. and Qoyyimah, U., 2020. Donald Trump's grammar of persuasion in his speech. Heliyon, 6(1), e03082. Availiable at: https://doi.org/10.1016/_j.heliyon.2019.e03082 (Accessed 19.10.2020). DOI: 10.1016/j.heliyon.2019.e03082
8. How Donald Trump Answers A Question, n.d. [video] Digg. [online] Available at: <https://digg.com/video/donald-trump-linguistics-answer-question>
9. Karasik, V. I., 2000. O tipakh diskursa. In: V. I. Karasik, G. G. Slyshkin, ed. 2000. Yazykovaya lichnost: institutsionalnyy i personalnyy diskurs [Linguistic Personality: Institutional and Personal Discourse]. Volgograd: Peremena, pp. 5-20. (in Russian).
10. Karasik, V. I., 2002. Yazykovoy krug: lichnost, kontsepty, diskurs [Language circle: personality, concepts, discourse]. Volgograd: Peremena, pp. 5-20. (in Russian). Sheygal, Ye. I., 2000. Semiotika politicheskogo diskursa [Semiotics of Political Discourse]. Moskva, Volgograd: Peremena. (in Russian).
11. Sukhanov, Yu. Yu., 2018. Politicheskiy diskurs kak obekt lingvisticheskogo analiza [Political discourse as object of linguistic analysis]. RUDN Journal of Language Studies, Semiotics and Semantics, 9 (1), pp. 200-212. (in Russian). DOI: 10.22363/2313-22992018-9-1-200-212
12. Twitter, Inc., 2020. Donald J. Trump. [online] Available at: <(https://twitter.com/realdonaldtrump)> (Accessed 10.10.2009)
13. Trump speech analysis: What words tell us about the 45th president, 2017. Expert System. [online] Available at: <https://expertsystem.com/trump-speech-analysis>
14. Vodak, R., 1997. Yazyk. Diskurs. Politika [Language. Discourse. Politics]. Translated by V. I. Karasik, N. N. Troshina. Volgograd: Peremena. (in Russian).
15. Voloshchuk, I. P. and Chervoniuk, R., 2016. Linhvistychni zasoby realizatsii stratehii samo prezentatsii u peredvyborchykh promovakh D. Trampa ta H. Klinton [Linguistic means of realization of strategy of self-presentation in pre-election speeches of D. Trump and G. Clinton]. Actual problems of philology and translation studies, 10(1), pp. 98-103. (in Ukrainian).
16. Zarracina, J., Petras, G. and Sergent, J., 2020. As Trump prepares for 2020 run, State of the Union words hint at campaign themes. Usa Today, [online] 6 February. Available at: <https://www.usatoday.com/in-depth/news/politics/elections/2020/02/06/president-trump-how-his-speeches-have-changed/4660841002/> (Accessed 19.10.2020).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дискурсивна парадигма сучасної лінгвістики, об’єкт та предмет дослідження, актуальні питання дискурсології. Політична промова як жанр політичного дискурсу. Аналіз засобів вираження адресата на морфологічному, семантичному та прагматичному рівнях.
курсовая работа [85,0 K], добавлен 25.10.2011Основні риси політичного дискурсу та тактики аргументації. Вплив гендерної приналежності політиків на вираження аргументації в їх передвиборних промовах. Специфіка аргументації у промовах політиків різних партій. Збереження аргументації при перекладі.
дипломная работа [104,2 K], добавлен 03.03.2010Мовна особистість в аспекті лінгвістичного дослідження. Особливості продукування дискурсу мовною особистістю. Індекси мовної особистості українських та американських керівників держав у гендерному аспекті. Особливості перекладу промов політичного діяча.
дипломная работа [98,6 K], добавлен 25.07.2012Проблема дотримання сталих мовних норм усної і писемної літературної мови в сучасному суспільстві, свідомого, невимушеного, цілеспрямованого, майстерного вживання мовно-виражальних засобів залежно від мети й обставин спілкування між респондентами.
презентация [2,5 M], добавлен 19.06.2017Розвиток тендерної лінгвістики. Як культурні та соціальні чинники впливають на формування мовної поведінки в осіб різної статі. Становлення тендерної лінгвістики як окремої галузі в українському мовознавстві. Мовні відмінності у соціальних групах.
статья [20,9 K], добавлен 07.02.2018Функціонування особових займенників у природній людській мові у контексті когнітивної лінгвістики, функціонально-семантичного поля та філософії говору. Характеристика дослідження граматики та психолінгвістики. Особливість пошуку мовних універсалій.
статья [42,9 K], добавлен 06.09.2017Вивчення особливостей німецької мови та використання її діалектів в Європі. Характеристика українсько-німецьких мовних контактів. Визначення основних проблем історичної періодизації дослідження німецької економічної лінгвістики, її роль в науці.
реферат [30,5 K], добавлен 14.09.2011Етикетне спілкування - складова лінгвокраїнознавчої комунікації. Принцип організації етикетного спілкування лінгвокультурної комунікації. Мовні кліше - репрезентати ситуаційного етикету. Етикетні моделі знайомства, привітання, прощання, вибачення, подяки.
курсовая работа [96,0 K], добавлен 01.02.2014Політичний дискурс у сучасній лінгвістиці, характер новоутворень у ньому. Комунікативний і прагматичний аспект перекладу текстів політичного дискурсу. Складності під час перекладу рекламного дискурсу на українську мову і намітити шляхи їх усунення.
курсовая работа [52,5 K], добавлен 19.10.2015Поняття та загальна характеристика наукового дискурсу. Визначення синтаксичних та лексичних особливостей наукового стилю на конкретних прикладах, його роль в науковій літературі. Класифікація мовних засобів даного стилю за рівнями літературної мови.
курсовая работа [482,1 K], добавлен 13.12.2014Характеристика принципів формування фонетичних, графічних, морфологічних, словотворчих прийомів мовної гри в рекламних текстах. Дослідження поняття рекламного тексту, його структури. Розкриття текстоутворюючого і прагматичного потенціалу мовної гри.
курсовая работа [60,0 K], добавлен 21.11.2012Аналіз мовних засобів реалізації тактик стратегії інформування на матеріалі французьких наукових текстів з міжнародних відносин. Види інформації, які слугують підставою оцінки достовірності висловлювання. Особливість вивчення плану введення в оману.
статья [32,4 K], добавлен 18.08.2017Огляд двох сучасних контрарних позицій та їхні аргументи щодо проблеми правомірності використання виразів емоційної мови в аргументації канадської та нідерландської шкіл. Теоретичні механізми включення засобів емоційної мови у критичну дискусію.
статья [99,9 K], добавлен 13.11.2017Специфіка ділового спілкування. Стильові, лексичні та граматичні аспекти дискурсу - комунікативної події, що обумовлюється взаємозв'язком між мовцем та слухачем. Зв'язок дискурс-аналіза з текстолінгвістикою, психолінгвістикою, філософією, стилістикою.
реферат [42,6 K], добавлен 30.11.2015Різноманітність комунікативних навичок та вмінь. Французька школа дискурсу. Способи взаєморозуміння людей між собою. Типологія діалогічних дискурсів. Типи дискурсів і формування їхніх векторів. Способи організації дискурсу і типологія мовних особистостей.
курсовая работа [28,7 K], добавлен 17.01.2009Лінгвістичні дослідження мови художньої літератури. Індивідуальний стиль Олеся Гончара як авторська своєрідність використання мовних засобів літератури. Самобутність стилю письменника у авторському використанні мовних засобів для зображення дійсності.
курсовая работа [40,0 K], добавлен 13.06.2011Опис просодичного оформлення діалогічного англомовного та російськомовного дискурсу в квазіспонтанних ситуаціях офіційно-ділового спілкування. Огляд реплік, що входять до складу діалогічних єдностей, виокремлених з офіційно-ділового діалогічного дискурсу.
статья [83,1 K], добавлен 31.08.2017Аналіз відмінностей англо- і україномовного політичних дискурсів, зумовлених впливом екстралінгвістичних чинників. Особливості передачі лінгвокультурологічно-маркованих мовних одиниць у тексті трансляції. Відтворення ідіостилю мовця під час перекладу.
курсовая работа [96,1 K], добавлен 09.04.2011Аналіз етнографічної особливості українського народу. Дослідження етнокультурознавчого аспекту змісту фразеологізмів. Розгляд національної своєрідності у спілкуванні. Українська фразеологія як сукупність вербальних і невербальних засобів спілкування.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 08.10.2009Мовна ситуація в аспекті соціолінгвістики. Поняття мовної ситуації, рідна й державна мова в мовній політиці. Соціолінгвістичні методи дослідження мовної ситуації, проблема мовної ситуації в АР Крим. Дослідження мовно-етнічної ідентифікації кримчан.
дипломная работа [74,3 K], добавлен 04.04.2013