Національно-культурні особливості реалізації стратегічної програми дискурсу "співбесіда при прийомі на роботу"

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЧНОЇ ПРОГРАМИ ДИСКУРСУ «СПІВБЕСІДА ПРИ ПРИЙОМІ НА РОБОТУ»

Галицька Олена Богуславівна, кандидат філологічних наук, доцент,

доцент кафедри німецької філології,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Біднюк Алла Вікторівна, кандидат філологічних наук,

старший викладач кафедри іноземних мов природничо-математичних спеціальностей,

Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки

Анотація

Статтю присвячено актуальній проблемі - аналізу реалізації комунікативних стратегій мінімізації комунікативного дисонансу на матеріалі співбесіди міжкультурного рівня. Виокремлено новий різновид інституційного дискурсу - сучасний німецько- та шведськомовний дискурс «співбесіда при прийомі на роботу», аналіз якого здійснено крізь призму німецько- та шведськомовної лінгвокультури. Простежено національно-культурну специфіку вищезазначеного дискурсу, розкрито його інституційну природу та виявлено дискурсотвірні компоненти (хронотоп, домінування агента дискурсу, ритуалізований характер спілкування), які обумовлюють низку комунікативних стратегій, котрі реалізуються в ситуації співбесіди при прийомі на роботу під час спілкування між інтерв'юером і потенційним пошукачем. У статті визначено стратегії мінімізації комунікативного дисонансу - стратегію зменшення категоричності, стратегію запиту інформації, стратегію прагнення конструктивної співпраці, спираючись на цілий спектр обраних комунікативних тактик - тактику мітігації, тактику скромності, тактику «дипломатичного» заперечення, тактику дистанціювання і підтримки контакту, тактику компромісу і консенсусу, тактику завуальованої брехні, що використовуються в німецько- та шведськомовному дискурсі «співбесіда при прийомі на роботу» та сприяють досягненню комунікативної мети, яку ставлять перед собою працівники спеціалізованої інституції та кандидат. Особливу увагу приділено стрестехнологіям: проаналізовано специфічні прийоми інтерв'ювання (різного типу запитання, імітацію мовчання). В основі всіх цих прийомів лежить вербально виражена чи імпліцитна провокація, яка дає змогу продіагностувати стресостійкість потенційного пошукача саме в нестандартних ситуаціях співбесіди. Особливості національно маркованої поведінки носіїв мови зумовлено національно-культурною специфікою дискурсу «співбесіда при прийомі на роботу».

Ключові слова: інституційний дискурс, дискурс «співбесіда при прийомі на роботу», комунікативні стратегії і тактики.

Аннотация

Галицкая Елена Богуславовна, кандидат филологических наук, доцент, доцент кафедры немецкой филологии, Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки.

Биднюк Алла Викторовна, кандидат филологических наук, старший преподаватель кафедры иностранных языков естественно-математических специальностей, Восточноевропейский национальный университет имени Леси Украинки.

НАЦИОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЫЕ ОСОБЕННОСТИ РЕАЛИЗАЦИИ СТРАТЕГИЧЕСКОЙ ПРОГРАММЫ ДИСКУРСА «СОБЕСЕДОВАНИЕ ПРИ ПРИЕМЕ НА РОБОТУ».

Статья посвящена актуальной проблеме - анализу реализации коммуникативных стратегий минимизации коммуникативного диссонанса на материале собеседований межкультурного уровня. Выделена новая разновидность институционального дискурса - современный немецко- и шведскоязычный дискурс «собеседование при приеме на работу», анализ которого осуществляется сквозь призму немецко- и шведскоязычной лингвокультуры. Прослеживается национально-культурная специфика вышеуказанного дискурса, раскрыта его институциональная природа и выявлены дискурсообразующие компоненты, к которым принадлежат хронотоп, доминирование агента дискурса, ритуальный характер общения, которые и предопределяют вереницу коммуникативных стратегий, что реализуются в ситуации собеседования при приеме на работу во время общения между интервьюэром и потенциальным претендентом. В статье обозначены стратегии минимизации коммуникативного диссонанса - стратегию уменьшения категоричности, стратегию запроса информации, стратегию стремления коструктивного сотрудничества, которые опираются на целый спектр выбранных коммуникативных тактик - тактику митигации, тактику скромности, тактику дипломатического возражения, тактику дистанциирования и поддержки контакта, тактику компромисса и консенсуса, тактику завуалированной лжи. Они используются в немецко- и шведскоязычном дискурсе «собеседование при приеме на работу» и способствуют достижению коммуникативной цели. Особое внимание отводится стресс-технологиям: проанализированы специфические приемы интервьюирования (разные типы вопросов, имитация молчания). В основе всех этих приемов, которые позволяют продиагностировать стрессостойкость потенциального претендента именно в нестандартных ситуациях собеседования, лежит вербально-выраженная или имплицитная провокация. Особенности национально маркированного поведения носителей языка обусловлены национально-культурной спецификой дискурса.

Ключевые слова: институциональный дискурс, дискурс «собеседование при приеме на работу», коммуникативные стратегии и тактики.

Abstract

Olena Halytska, Ph. D. in Linguistics, Associate Professor of German Philology Department, Lesya Ukrainka Eastern European National University.

Alla Bidniuk, Ph. D. in Linguistics, Senior Lecturer, Foreign Languages for Sciences Department, Lesya Ukrainka Eastern European National University.

NATIONAL AND CULTURAL PECULARITIES OF STRATEGIC PROGRAM REALIZATION OF «JOB INTERVIEW» DISCOURSE.

The article is devoted to the relevant issue - the analysis of how communicative strategies aimed at minimization of communicative dissonance are implemented in discourse on the material of job interview on intercultural level. A new type of institutional discourse is singled out - the modern German- and Swedish-language «Job interview» discourse. Its analysis is provided on the basis of traditions and peculiarities of the German- and Swedish-language linguoculture. The article presents research on the linguocultural peculiarities of this discourse type, reveals its institutional nature and discourse components. Among such components belong the chronotope, discourse agent's domination, ritualized character of communication, which demand a set of communicative strategies implemented during job interview between the interviewer and the eventual jobseeker. In this research, a number of strategies for minimization of communicative dissonance are singled out: strategy of categoricity decrease, strategy of query for information, strategy of pursuit for successful cooperation. The strategies mentioned above are based on the wide range of chosen communicative tactics - mitigation tactics, tactics of modesty, tactics of «diplomatic» denial, tactics of maintaining distance and contact at the same time, tactics of compromise and tactics of veiled lie. They are used in the German- and Swedish-language «job interview» discourse and help its participants (institutional representative and the jobseeker) achieve their planned communicative aims. Special attention is drawn to stress technologies. Specific job interview techniques are analyzed: among them are different types of questions and imitation of silence. The mentioned techniques include the elements of verbal or implicit provocation, which in its turn enables to assess stress tolerance of the jobseeker by means of creating unexpected situations during job interviews. The behavior of the job interview participants is both influenced by intrinsic features of the «job interview» discourse and supported by their linguocultural traditions.

Key words: institutional discourse, «job interview» discourse, communicative strategies and tactics.

У центрі уваги лінгвістики останніх років перебувають дослідження, зорієнтовані на виявлення специфіки комунікативної поведінки репрезентантів «лінгвоактивних» професій в межах різних типів інституційного дискурсу, що пов'язано з потребою розвивати дискурсну компетенцію (майбутніх) спеціалістів, яка містить у собі знання різних типів дискурсів та вміння їх створювати і розуміти. Під час осмислення процесів взаємодії співрозмовників в дискурсному просторі на перший план виходить стратегічний підхід до аналізу міжпрофесійної комунікації з урахуванням національно-специфічних культурно-ментальних категорій.

Запропоновану статтю присвячено дослідженню комунікативних стратегій мінімізації комунікативного дисонансу, які необхідно ураховувати під час співбесіди при прийомі на роботу. Однак зауважимо, що «співбесіда при прийомі на роботу» як різновид інституційного дискурсу трактується нами, услід за Т А. Пастернак, як «складне структуроване комунікативне явище, що має діалогізовану форму, відбувається в межах спеціалізованої інституції [...] між працівником цієї інституції [...] та кандидатом [...], опосередковане екстралінгвальними факторами, і якому притаманні динамічність, поліінституційність, гібридність, наявність попередніх та прокурсивних жанрів, а також варіативність рольових відносин та театралізований характер» [2, с. 7-8]. Нашу увагу зосереджено на дискурсі в конкретній ситуації міжкультурної взаємодії.

Важливо відзначити, що у вітчизняних і закордонних дискурсних дослідженнях уже здійснювався опис прагмалінгвістичних особливостей дискурсу співбесіди при прийомі на роботу [1;2]. На матеріалі англомовних навчальних текстів встановлено комунікативні стратегії і тактики суб'єктів інтерв'ю [2]. Заслуговує на увагу праця Ю. В. Агєєвої, у якій проаналізовано міжпрофесійний характер рекрутингового дискурсу - дискурсу рекрутера (професіонала зі сфери рекрутинга) і пошукача (репрезента інших інституційних сфер) [1].

У нашій статті, у якій інтерес становлять учасники дискурсу як репрезентанти німецького і шведського національно- культурного співтовариства, увагу сфокусуємо на національно-лінгвокультурній специфіці дискурса «співбесіда при прийомі на роботу», яка визначає особливості національно-мовної свідомості, національно-маркованої комунікативної поведінки носіїв мови.

Об'єктом лінгвістичного дослідження з позицій дискурс-аналіза виступає сучасний німецько- та шведськомовний дискурс «співбесіда при прийомі на роботу» («Vorstellungs- / Bewerbungsgesprach, Jobinterview, Anstallningsmtervju, Arbetsintervju»). Вияв і опис комунікативних стратегій і тактик припускає роботу з «живим» мовним матеріалом, тобто з реальними комунікативними актами в їхніх вербальних і невербальних проявах. Емпіричною базою для дослідження послугували шість телепрограм за 2017 р. «Das Vorstellungsgesprach» телеканалу «VOX», де кандидати проходили справжні співбесіди (03.10, 10.10, 17.10, 24.10, 31.10, 07.11) та навчальні німецькомовні тексти сайту karrierebibel.de, а також навчальні шведськомовні тексти і стенограми аудіозаписів підручника «Svenska i Fokus» [4, с. 163-169], [5, c. 157-159] й дистанційний онлайн курс (www.svenska-online.se).

Мета статті - виявити репертуар комунікативних тактик мінімізації комунікативного дисонансу дискурсу «співбесіда при прийомі на роботу» та засобів їхньої реалізації. Дискурсотвірними компонентами, які визначають інституційний статус, є: взаємовигідна мета комунікації (закриття вакансії); специфічні учасники - репрезентанти різних корпоративних культур - спеціаліст по пошуку і підбору персонала (Personaler, Rekruter, Personalchef, Headhunter, rekryteringschef, arbetsgivare) і пошукач (Bewerber, arbetssokare, arbetstagare); особливий хронотоп - час та місце зумовлено типами співбесід (Assessment Center; Bewerbungsgesprach per Video; Telefoninterview, telefonintervju; Zweites Vorstellungsgesprach; Anruf vom Headhunter; Outplacement Beratung); ритуалізований характер та наявність комунікативних стратегій.

Вплив статусно-рольових позицій учасників дискурсу на вибір стратегічної програми забезпечує домінування працівника відділу кадрів чи агенції з працевлаштування як активного комуніканта. Але лише завдяки гармонійному узгодженню різноманітних тактик, інтерв'юер і пошукач здобувають потрібний результат. Саме макроінтенція учасників дискурсу визначає стратегію мінімізації комунікативного дисонансу - перемовини про потенційне «співробітництво». Учасники співбесіди - толерантні комунікативні особистості (термін І.І. Просвіркіної) - учасники толерантного комунікативного акту, реально діючі, здатні застосувати під час мовленнєвого акту спілкування вербальні та невербальні засоби, які дають змогу порозумітися учасникам дискурсу «співбесіда при прийомі на роботу». Типовим для німецької та шведської лінгвокультур є усвідомлений контроль емоцій, що пов'язано зі стратегіями мінімізації комунікативного дисонансу: стратегією зменшення категоричності, стратегією запиту інформації та стратегією прагнення конструктивної співпраці.

Стратегія зменшення категоричності реалізується через низку тактик, насамперед, мітігації (висловлення невпевненості). Претендент на посаду може навмисно намагатися зменшити впевненість у власному висловлюванні, зокрема, через уживання таких мовних засобів: Ich bin mir nicht sicher, ob ich Ihre Frage richtig verstanden habe, meinten Sie...? Ich wьrde es eher so sehen, dass... Jag дr inte sдker men... Jag skulle vilja... Det дr inte sд lдtt att sдga... Hmmm, mina fцrvдntningar дr kanske...

Тактика скромності (обережна оцінка) передається через етикетне прохання про дозвіл на висловлення думки чи дію: Sie wollen mich wohl aus dem Konzept bringen? Lassen Sie mich Ihnen das noch mal erklдren... Wдre es mцglich, meinen kьnftigen Arbeitsplatz zu besichtigen? Men gдr det bra att ringa om jag kommerpд nдgot?

На непряме запитання інтерв'юера (Bitte schildern Sie aus Ihrer Arbeitswelt eine Konfliktsituation und wie Sie damit umgegangen sind.) кандидат доречно перепитує (Was genau meinen Sie jetzt mit Konfliktsituation - mit einem Vorgesetzten? Einem Kunden oder unter Kollegen?) і повідомляє важливу, на його думку, інформацію про конфліктну ситуацію за участю попереднього керівника (In Ordnung. Also zu meinem Chef hatte ich ein gutes Verhдltnis. Klar, auch der hat manchmal Stress gehabt, aber grundsдtzlich hat der seine Mitarbeiter fair behandelt, man konnte immer mit ihm reden.)

Тактика «дипломатичного» заперечення допомагає зберегти претенденту своє «обличчя» (Ich denke, dass das nichts mit dem Job zu tun hat.), залучаючи рекрутера до ймовірної співпраці: Das ist Ihre Ansicht, man es aber auch so sehen: ... Da sind Sie wohl ^ falsch informiert worden. Ich verstehe Ihre Ansicht, bin aber der Meinung...

Стратегія запиту інформації реалізується через тактики дистанціювання і підтримки контакту. Тактика дистанціювання базується відповідно до німецької і шведської моделі спілкування між учасниками співбесіди на ключовому понятті німецького та шведського менталітету Privatleben / Privatliv. Німецькі та шведські інтерв'юери ухиляються від запитань про партнера, наміри щодо одруження, планування сім'ї, релігію, партійну приналежність, сексуальні нахили, приватне життя, а претенденти - про зарплату. комунікативний дисонанс інтерв'ювання співбесіда

Розглянемо наступну тактику - тактику підтримки контакту. Говорячи про національно-культурну специфіку дискурсу «співбесіда при прийомі на роботу» не можна залишити поза увагою дискурсні конвенції в різних лінгвокультурах. Наприклад, німецькі інтерв'юери нерідко розпочинають співбесіду з так званого «small talk», тобто розмовою про погоду, чемпіонат світу з футболу тощо. Шведські роботодавці оцінюють цю мовленнєву поведінку німців як неприпустиму в структурі нашого дискурсу. Шведи, у свою чергу, розпочинають співбесіду з кави чи чаю: R: -Hej och vдlkommen // Jag heter Angelo Bazzio // A: - Hej / Lea // Tack fцr att jag fick komma // R: - Vi kan gд in pд mitt kontor // Vill du ha en kopp kaffe? A: - Ja / tack // Med mjцlk om detfinns // R: -Ehh / Visst //Det stдr ettpaket i kylen // Jaha /Lea //. Kan du berдtta lite om dig sjдlv? Типова шведська реалія «fika», тобто коротка перерва для відпочинку чи бесіди за чашечкою кави, є типовим початком співбесіди, який демонструє повагу та зацікавленість роботодавця.

Німецькою та шведською лінгвокультурною особливістю є висловлення подяки під час співбесіди: Vielen Dank, dass Sie sich die Zeitfьr mich genommen haben. Однак шведську співбесіду характеризує більша кількість подяк. У діалозі вище пошу- кувач дякує за запрошення та за каву. Наприкінці співбесіди її учасники також дякуватимуть один одному декілька раз: R: - Dд tackar jag fцr att du kom //Det var trevligt att fд trдffa dig //A: - Tack fцr att jag fick komma //R: - Nej / det дr jag som ska tacka.

Національно-маркованими в дискурсній діяльності мовної особистості є, поряд з вербальними, також невербальні і па- равербальні елементи: колір та фасон одягу, просторова організація, комфортна дистанція в спілкуванні між претендентом та рекрутером, наприклад, обов'язкове рукопотискання в Німеччині та збереження особистого простору в Швеції.

Закінчення співбесіди у шведській лінгвокультурі відбувається, як уже ми зазначали, із великою кількістю взаємних подяк, а також встановленням роботодавцем чіткого терміну відповіді щодо прийняття рішення про працевлаштування: R: - Dд tackar jag fцr att du kom // Det var trevligt att fд trдffa dig //A: - Tack fцr att jag fick komma // R: - Nej / det дr jag som ska tacka // Vi hцr av oss om tvд veckor //A: - Hej dд! R: - Hej dд!

У німецькому дискурсі кандидати отримують згоду чи відмову через декілька днів, відмову фірма обгрунтовує на кшталт: Es tut uns sehr leid... Ein anderer Kandidat war besser qualifiziert.

Під час співбесіди претенденти відповідають на різні типи запитань інтерв'юера (Analogie-Fragen, Fangfragen, Trichterfragen, Provokationen, Brainteaser), навіть, якщо вони є так званими стрес-запитаннями, мета яких з'ясувати мотивацію, (професійні) цілі, компетенцію вирішувати проблему, креативність, логіку претендента. Наприклад: Welche Frage mцchten Sie nicht gestellt bekommen? Wie mache ich mich in Ihren Augen als Interviewer? (Analogie-Fragen); Was mochten Sie an Ihrem bisherigen Job am wenigstens? Was kann Ihnen diese Position bieten, das Ihre bisherige nicht kann? (Fangfragen); Wie zufrieden waren Sie mit Ihrem letzten Projekt, das Sie geleitet haben? Welche Probleme gab es? Wie haben Sie diese gelцst? (Trichterfragen); So viele Praktika - und trotzdem hat man Sie nie ьbernommen? Har du lдtt fцr att lдra dig nya saker? Kan du ta kritik? (Provokationen); Wie schwer ist Berlin? Varfцr ska vi anstдlla just dig? (Brainteaser).

Таким чином інтерв'юер «бореться» з підготовленими соціально-бажаними відповідями. Адже діагностика стресостійкості претендента здійснюється в нестандартних ситуаціях, наприклад, в телепередачі від 17.10.2017 року, в якій шукали працівника для найбільшого зоопарку рептилій Німеччини було розміщено змію на столі під час співбесіди з метою перевірки реакції претендента; а в передачі від 24.11.2017 р. роботодавці просять претендента вирішити складне завдання - обрати найвдаліший маршрут, при цьому спеціалісти кадрів вимагали швидкої реакції. Отож попит на стресостійкого працівника зростає з кожним роком.

Прихованим запитанням може бути також мовчання: Was machen Sie jetzt? Коли інтерв'юер мовчить, то для претендента також найкраще замовчати і тримати паузу, не нервуючи при цьому. Рятує ситуацію зворотне запитання кандидата: Falls Sie dazu nichts mehr interessiert: Ich hдtte auch noch ein paar eigene Fragen... Десять хвилин, як правило, приділяють зворотним запитанням, на кшталт: Wie viele Vorgдnger gab es? R: - Har du nдgra frдgor om oss? A: - Ja / hur mдnga kunder har ni? R: - Vi har ett tiotal kunder bдde i Sverige och utanfцr Sverige //Men vi behцver vдxa / och vi har tappat nдgra kunder // A: - Jag lдste pд er hemsida att ni дr fem anstдllda //R: - Ja /det stдmmer / men vi har en delprojektanstдllda ocksд // A: - Men det hдr jobber gдller vдl en fast anstдllning? R: - Ja, men vi har alltid en provanstдllning pд sex mдnader fцrst //Har du nдgra fler frдgor?

Отже, стрес-технології містять не лише імпліцитну провокацію, а й вербальну (перебивання, неочікуванні запитання, перевірка на уважність, пастки і провокації, імітація нерозуміння). Під час співбесіди претенденту потрібно мінімізувати когнітивний дисонанс, уникати відхилень від теми та регресії.

Наведемо типові запитання інтерв'юера під час співбесіди:

- на початку співбесіди для отримання першого враження про кандидата і визначення подальшого ходу інтерв'ю: Warum sollen wir Sie einstellen? Warum mцchten Sie diesen Job? Varfцr har du sцkt det hдr jobbet? R: - Kan du berдtta lite om dig sjдlv? A: - Jag дr 27 ar // Fцr tre manader sedan sд slutade jag min utbildning pa hцgskolan och i snart sex manader har jag jobbat extra pa en bank.

- запитання для уточнення мотивації: Wie motivieren Sie sich? Welches Ziel verfolgen Sie mit diesem Job? Warum haben Sie noch keine neue Stelle gefunden? Was wissen Sie ьber unser Unternehmen?

- особистісні запитання дають змогу встановити основні невикористані резерви кандидата і те, наскільки кандидат реалістично себе оцінює: Was war die wichtigste Lektion Ihres Studiums? Was sind Ihre Stдrken? Nennen Sie bitte drei negative Dinge, die Ihr ehemaliger Chef ьber Sie sagen wьrde. (на визначення самооцінки претендента) Wovor haben Sie am meisten Angst? Kann du beskriva dina starka sidor? Vad gцr du pa fritiden? Рекомендовані відповіді: Mina starka sidor дr...Mina svaga sidor дr...Jag vill lдra mig...Jag дr nyfiken pa.Jag blir lycklig nдr.Jag дr intresserad av... R: - Kan du rngra fler spmk дn engelska? A: - Ja/jagpratar danska eftersom min pappa дr fmn Danmark och en del tyska.

- стосовно професійної діяльності: Wie wьrden Sie Ihren Arbeitsstil beschreiben? Was trifft mehr auf Sie zu: Sie sind Detail orientiert - Sie sind visionдr? In Ihrem Blog beschreiben Sie, dass Sie es hassen mit Kollegen zusammen zu arbeiten, die nicht einmal Ihre Muttersprache richtig sprechen. Wie schдtzen Sie Ihre interkulturelle Kompetenz ein? Hur fungerar du i grupp? R: - Vad arbetar du med pa banken? A: - Jag jobbar i kundtjдnst // R: - Fungerar det bra? A: - Ja / det tycker jag // R: - Varfцr har det fungerat bra? A: - Jag har vдldigt lдtt fцr attprata med folk och sдtta mig in i deras problem.

Стратегія прагнення конструктивної співпраці реалізується за допомогою тактики компромісу і консенсусу: Ich finde es schwer, mich in einer der beiden Kategorien wiederzufinden. Natьrlich kann ich meine Meinung vertreten und auch stur sein, wenn ich eine Idee verteidige, die ich fьr richtig halte. Auf der anderen Seite finde ich aber auch einen Konsens und Kompromisse wichtig, wenn diese zum bestmцglichen Ergebnis fьhren. Або: Bitte respektieren Sie, dass ich dazu nichts sagen kann.

Популярними є соціально-бажані відповіді - відповіді, на які роботодавці очікують, тобто йдеться про тактику завуальованої брехні. Наявність мотивації - один із головних критеріїв відбору потрібного кандидата. Адекватний пошукач знає про це, тому обов'язково включає в свою стратегічну лінію мотивацію на кшталт: Hier steckt so viel Potenzial im Unternehmen; dieser Job wдre einfach eine tolle Herausforderung, der ich mich nur allzu gerne stellen wьrde. Мотивацією для нового місця роботи не може бути невдоволення шефом чи колегами, оплатою (Ich will doch einfach nur raus aus meinem aktuellen Job. BloЯ weg, weg, weg! Weil der Chef ein unertrдglicher Choleriker ist, das Team aus lauter Querulanten besteht, die Bezahlung mies ist und die Aufgaben sterbenslangweilig sind.) Об'єктивна інформація може мати погані наслідки, оскільки пошукач, який щиро повідомляє про себе, демонструє занижену мотивацію: R:- Jag fцrstod av dittpersonliga brev att du inte tycker att jobba pa banken дr inte nagot du vill gцra i framtiden // A:- Nej/jag vill utvecklas och fa anvдnda vad jag har lдrt mig pa hцgskolan.

Якщо претендент хоче збільшити свої шанси і отримати роботу, то слід обирати собі хобі та інтереси як у прикладі: Privat gehe ich am liebsten surfen, lese viel und grille sehr gerne mit meinen Freunden. Fernsehen? Pah, da kommt doch nur Unsinn! Ich schaue wirklich ganz wenig fern. Fritiden anvдnder jag mest till studier eller till att motionera. Jag haller just nu pa att ta kцrkort och jag berдknar vara klar med detta om tva veckor. Jag motionerar.

Альтернативою на запитання про слабкі сторони є трансформація-віповідь претендента «Meine einzige Schwдche ist, dass ich zu viel arbeite.» R: - Har du stor erfarenhet av att jobba i grupp // A: - Nej / inte av att jobba i grupp men av manga grupparbeten i skolan // R:- Vilken roll hade du i gruppen da //A: - Det var alltid jag som fick komma med nya ideer och fцrslag pa hur vi skulle jobba och lцsa uppgifterna.

Опцією на улюблене запитання інтерв'юера « Wo sehen Sie sich in fьnf Jahren?» є ««Mein Ziel wдre es, in dieser Zeit in die Rolle des Teamleiters hineinzuwachsen. Aber ich weiЯ, dass ich dafьr viel harte Arbeit investieren muss.». R:- Vad tror du att du gцr om fem ar? A: - Jag skulle gдrna ville jobba utomlands. Helst i stor stad. Але в жодному разі не відповідь: Ach, am liebsten wьrde ich es mir in dem Sachbearbeiter-Job fьr die nдchsten 20 Jahre gemьtlich einrichten.

Тактика (само)реклами вказує на низку «(само)презентуючих» вербальних дій. Кандидати займаються самовихвалянням, говорять про свої здібності й позитивний досвід, перераховують виключно власні заслуги: Meine Erfolge sprechen fьr sich. AuЯerdem kann ich das... und das... und das... Das kann ich perfekt. Mehr Erfahrungen auf diesem Gebiet bietet Ihnen keiner. Ich mache alles fьr Sie. Das ist mein absoluter Traumjob. Som person дr jag mycket stresstalig, utatriktad, lyhцrd och har alltid varit malmedveten. Jag har alltid tyckt om att prata och lyssna pa mдnniskor. [4]. R: - Hur tror du att dina vдnner skulle beskriva dig? A: - Hmm / kanske som цppen /flexibel / social.

Однак остаточні рішення роботодавці приймають з огляду на володіння претендента навичками правильної і адекватної самореклами, демонстрації професійної гідності: Jag kan lyssna pa andras argument дven om jag inter haller med. Jag kommer alltid i tid. Jag kan lцsa problem. Jag kan halla ordning. Jag kan stцtta och hjдlpa andra mдnniskor. Jag kan samarbeta med all manniskor. [4].

І навпаки реклама установи, шефа, колективу є досить ефективною, оскільки це - відкритий позитив: Mein letzter Chef war total in Ordnung, ьber den kann ich nichts Schlechtes sagen. Mit meinen Kollegen habe ich mich immer super verstanden. R: - Vad arbetar du med pa banken? A: - Jag jobbar i kundtjдnst // R- Fungerar det bra? A: - Ja, det tycker jag // R: - Varfцr har det fungerat bra?

Правильно реалізована тактика самокритики також працює на саморекламу, коли пошукач дає собі досить критичну оцінку, але грамотно підводить до того, що зараз все змінилося чи ще зміниться в кращий бік: In Diskussionen fдllt es mir manchmal schwer, mich durchzusetzen, aber ich arbeite daran, meine Meinung deutlicher zu vertreten. Необхідність надання негативної інформації про себе балансується позитивною інформацією про себе. Можна навести приклади, коли кандидати практично віртуозно реалізують цю тактику, переводячи мінуси в плюси: Meine einzige Schwдche ist, dass ich zu viel arbeite.

«Правильні» пошукачі вибирають позитивні якості, необхідні для посади, а відповідь «Ich bewerbe mich hier, bin aber teamunfдhig, ьberhaupt nicht belastbar, fьrchterlich unkreativ und motiviert sowieso schon gar nicht...» замовчують. Наведемо ще один приклад: Som person дr jag mycket stresstдlig, utдtriktad, lyhцrd och har alltid varit mдlmedveten. Jag har alltid tyckt om att prata och lyssna pд mдnniskor. [4].

Загальноприйнятим правилом ведення офіційних діалогів у шведському лінгвокультурному середовищі є повага до особистого часу та простору. Тому вважається ввічливим, в першу чергу, контактувати за допомогою електронної пошти, і лише у випадку необхідності - допомогою телефонних дзвінків. Вважається, що дзвінок може потурбувати людину у непідходящий момент, а прохання прийняти рішення швидко у телефонній розмові є психологічним тиском. Крім того, листи електронної пошти є своєрідним документом та підтвердженням діалогу, на відміну від телефонної розмови: R:- Har du nдgra fler frдgor? A: - Nej / inte just nu // Men gдr det bra att ringa om jag kommer pд nдgot? R: - Ja/jag kan vara lite svдr att nд per telefon / men du kan gдrna mejla dina frдgor //A: - Ok / det kan jag gцra.

Отже, комунікативна значима поведінка кандидата й інтерв'юера зумовлена приналежністю до певної соціокультурної і мовної спільноти, а стратегія є вектором прояву мовної особистості в конкретній ситуації спілкування. Стратегії мінімізації комунікативного диссонансу, які реалізуються в дискурсі «співбесіда при прийомі на роботу» за допомогою великого арсеналу тактик, є надзвичайно важливими для комунікації в німецько- та шведськомовній культурі.

Перспективи подальших наукових пошуків із дослідженої проблематики можуть бути пов'язані з трансфером стратегічної програми на контексти інших культурно-мовних спільнот на матеріалі інших інституційних дискурсів.

Література

1. Агеева Ю. В. Собеседование в рекрутинге: коммуникативные стратегии и тактики / Ю. В. Агеева. - М.: Флинта, 2016. - 256 с.

2. Пастернак Т. А. Прагмалінгвістичні характеристики дискурсу «співбесіда при прийомі на роботу» (на матеріалі англомовних навчальних текстів): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 «Германські мови» / Т.А. Пастернак. - Одеса, 2012. - 20 с.

3. Просвиркина И. И. Лингводидактический аспект толерантной речевой коммуникации / И.И. Просвиркина. - Оренбург: ИПК ГОУ ОГУ, 2006. - 247 с.

Список джерел ілюстративного матеріалу

4. Andersson S.,Weijk Carlert G. Svenska i fokus. Lдrobok. Del 2 / S. Andersson, G. Weijk Carlert. - Stockholm: Liber, 2012. - 173 s.

5. Andersson S.,Weijk Carlert G. Svenska i fokus. Del 2. Mp3-skiva / S. Andersson, G. Weijk Carlert. - Stockholm: Liber, 2012. - 159 s.

Размещено на Allbest.ru