Сталі словосполучення з дієслівним компонентом як виразники суб’єктивної модальності у німецькій публіцистиці: прагматичний аспект
Дослідження сталих словосполучень з дієслівним компонентом, які виступають одиницями вираження суб’єктивної модальності. Аналіз прагматичного аспекта лексико-семантичних одиниць у німецьких онлайн-статтях політичної, соціальної та спортивної тематики.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.07.2022 |
| Размер файла | 31,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.Ru/
Сталі словосполучення з дієслівним компонентом як виразники суб'єктивної модальності у німецькій публіцистиці: прагматичний аспект
В.В. Сухомлин
Анотація
У статті досліджено сталі словосполучення з дієслівним компонентом, які виступають одиницями вираження суб'єктивної модальності. Матеріалом для дослідження послугували німецькі онлайн статті політичної, соціальної та спортивної тематики. Проаналізовано прагматичний аспект сталих словосполучень з дієслівним компонентом, у результаті якого названа основна функція цієї лексико-семантичної одиниці у статті як одному із жанрів публіцистичного стилю.
Ключові слова: суб'єктивна модальність, стале словосполучення з дієслівним компонентом, сила образного мислення, наочність, образність, фразеологічна єдність, фразеологічна сполука, модальний маркер.
Annotation
V. Sukhomlyn. Stable word-combinations with a verbal component as the expressive means of subjective modality in German publicistic writing: the pragmatic aspect
The paper is devoted to the study of stable word-combinations with a verbal component, which are seen in the context as the expressive means of subjective modality. German online texts on political, social and sports topics were analyzed in this research.
In this paper the functional approach is applied to the study of the above-mentioned linguistic phenomenon. It was proved that stable word-combinations with a verbal component indicate features of phraseological unities and phraseological combinations and are quite common in German publicistic texts.
The word-combinations are identified differently: the expression of subjective modality as subjective modality has different markers, splitting into deontic (markers: necessary, possibly, accidently), epistemic (markers: proved, disproved, not resolved), aletic (markers: obligatory, prohibited, allowed), axiological (markers: good, bad, neutral). In the texts under consideration, stable word-combinations with a verbal component can be seen as lexical- syntactic units that enhance the expression of axiological modality as all analyzed examples have good, bad, and neutral markers in the context.
Stable word-combinations with a verbal component are linguistic expressions of the force of figurative thinking (German Bildkraft), which has two components: visibility (German Bildhaftigkeit) and imagery / colourfulness (German Bildlichkeit). Visibility, to which stable word-combinations with a verbal component apply, is related to the direct meaning of all semantically relevant words and collocations.
Therefore, the wider the semantic space of such words and collocations is, the higher degree of visibility and depth of meaning of such lexical and lexical-stylistic units can be observed, because each individual meaning element defines our understanding of the topic that is described, makes this description more detailed and complements our imagination. Stable word-combinations with a verbal component constitute a complementary element expressing subjective modality that reinforces the influence on the addressee. As the means of expressing subjective modality, these lexical-syntactic units can only be considered together with other lexical units in a context.
Key words: subjective modality, stable word-combination with verbal component, force of imaginative thinking, visibility, imagery, phraseological unity, phraseological combinations, modal marker.
Суб'єктивна модальність як одна з лінгвістичних категорій залишається актуальною для дослідження у різних лінгвістичних вимірах, адже може виражатися різнорівневими мовними засобами. Це дає науковцям підґрунтя для різнобічного дослідження питання. Прагматичний підхід до вивчення лінгвістичних явищ є нині одним із найпоширеніших у лінгвістиці, оскільки він відбиває загальну тенденцію у вивченні лінгвістичних явищ і категорій. Темою нашої статті є мовні сполуки, які відомі у німецькому мовознавстві як Funktionsverbgefuge (син. Funktionsverbformel, Schwellform, Streckform) (укр. стале словосполучення з дієслівним компонентом (скор. ССзДК)). Наш вибір ґрунтується на двох основних принципах, які відтворюють актуальність тематики:
1. Ці мовні сполуки цікаві тим, що вони можуть і повинні досліджуватися на двох мовних рівнях: лексичному і синтаксичному / лексико-синтаксичному.
2. Вони цікаві своїм прагматичним аспектом, адже саме через свою «силу вираження» досить часто розглядаються як виразники суб'єктивної модальності.
Мета нашої статті випливає з актуальності теми й полягає в аналізі прагматичного аспекту ССзДК у вираженні ними суб'єктивної модальності у публіцистичних статтях різної тематики.
Для досягнення поставленої мети нам потрібно вирішити такі завдання:
1. Визначити місце ССзКД серед інших засобів вираження суб'єктивної модальності.
2. Визначити функцію ССзКД при вираженні ними суб'єктивної модальності.
3. Визначити взаємодію ССзДК з іншими засобами вираження суб'єктивної модальності.
В запропонованій статті досліджуються окреслені принципи, оскільки до вивчення мовних явищ ми застосовуємо функціональний підхід, який полягає у вивченні і аналізі мови у дії, у процесі функціонування мовних одиниць і явищ з огляду на цілеспрямовану природу останніх. Результати проведеного дослідження можуть бути використані при вивченні стилістики, теоретичної граматики, лексикології німецької мови у зіставному аспекті, а також при здійсненні перекладу з німецької мови на українську і навпаки.
А. Мартіне, Дж. Харві та Міжнародне товариство функціональної лінгвістики у Франції (червень 1976 р.), Ш. Балі, Е. Бенвеніст, І. Бодуен де Куртене, О. Єсперсен, Е. Косеріу, В. Матезіус, О. Потебня, М. Трубецькой, Л. Щерба та інші представники різних передових мовознавчих шкіл світу кінця XIX - початку XX століття здійснили потужний поштовх у постульованих ними принципах цільового призначення мови та її функціональної природи. Саме визначення сталого слововосполучення з дієслівним компонентом дає нам науково обґрунтований привід розглядати їх за раніше названими нами принципами.
Підсумовуючи визначення основних наукових лінгвістичних джерел сучасної німецької мови [5, 6, 7, 8] можемо стверджувати, що стале словосполучення з дієслівним компонентом - це група слів, яка складається із функціонального дієслова, іменника (та прийменника) і має загалом єдине значення, яке дещо відрізняється від значення відповідного простого дієслова (eine Wortgruppe, die aus einem Funktionsverb, einem Substantiv (und einer Proposition) besteht und insgesamt eine einheitliche Bedeutung hat, die sich meist von der Bedeutung eines entsprechenden einfachen Verbs etwas unterscheidet). Дієслівну частину сталого словосполучення з дієслівним компонентом називають функціональним дієсловом (ФД, Funktionsverb). Функціональні дієслова у ССзДК, повністю або частково втративши своє лексичне значення, виконують граматичну функцію експонента дієслівних категорій (акціональності, стану, модальності). Значення присудка перемістилося в іменникові члени ССзДК, що є абстрактними іменниками, похідними від дієслів або прикметників, і за своїм лексичним значенням дорівнюють відповідним базовим дієсловам або прикметникам. Функціональне дієслово та іменна частина разом становлять семантичну єдність, яка виражена у тому, що ССзДК можна перефразувати відповідним за значенням повнозначним дієсловом (Vollverb) або прикметником зі зв'язкою, котрі мають той самий корінь, що й іменник у ССзДК. Наприклад, якщо візьмемо ССзДК «In Erfahrung bringen», то воно має дещо інше, а саме, активніше значення, ніж просте дієслово «erfahren».
Матеріалом для дослідження послугували німецькомовні статті різної тематики: політичні, спортивні, соціальні. У результаті дослідження нами було виявлено 30 ССзДК вказаних у таблиці 1. Однак, вони по-різному кваліфікувалися нами за основною ознакою: вираження суб'єктивної модальності, оскільки суб'єктивна модальність має різні маркери, розпадаючись на деонтичну (маркери: необхідно, можливо, випадково), епістемічну (маркери: доведено, спростовано, не вирішено), алетичну (маркери: обов'язково, заборонено, дозволено), аксіологічну (маркери: добре, погано, нейтрально) [3, с. 373]. Ми пояснюємо такий результат проведеного дослідження декількома складовими:
1. Полігамною природою суб'єктивної модальності, адже вона може виражати різні аспекти ставлення мовця до предмета мовлення: припущення, схвалення, осуд, різні ступені вірогідності, позитивність, негативність і т.д.
2. Різнорідністю тематичного вибору статей, які послугували матеріалом для дослідження.
3. Комунікативною ситуацією, у якій вжиті аналізовані функціональні дієслівні сполуки.
4. Індивідуальним стилем автора та його авторською інтенцією.
німецький сталий словосполучення дієслівний компонент
Таблиця 1
Сталі словосполучення з дієслівним компонентом у німецьких публіцистичних статтях
|
№з/п |
Funktionsverbgefttge |
Kontext |
Ubersetzung |
|
|
1. |
auf Ablehnung stoBen: (=abgelehnt werden) |
Der Vorschlag der Opposition fur eine Erhohung des Kindergeldes stoBt bei der Regierung auf Ablehnung. |
Пропозиція від опозиції про підвищення розміру дитячих грошей була відхилена урядом. (дослівно: наштовхнулася на заперечення) |
|
|
2. |
in Angriff nehmen: (=beginnen mit) |
Die Firmenleitung ist der Ansicht, dass eine Restrukturierung der Firma in Angriff genommen werden sollte. |
Керівництво фірми вбачає, що повинна початися реструктуризація фірми. |
|
|
3. |
einen/den/Pl. Antrag (auf) stellen: (=beantragen) |
Die Opposition stellt einen Antrag auf Entlassung des Ministers. |
Опозиція наполягає на відставці міністра. |
|
|
4. |
in Betracht ziehen: (=uberlegen) |
Wer trotz langerer Wartezeit keinen Studienplatz erhalt, sollte eine Anderung des Studienwunschs in Betracht ziehen. |
Хто, не дивлячись на довге очікування, не може отримати місця для навчання у виші, повинен уважно обміркувати зміну свого бажання про навчання. |
|
|
5. |
in den Blick nehmen (=betrachten) |
Wir mussen schon jetzt die Zeit in den Blick nehmen, in der die rigiden MaBnahmen erste Wirkung zeigen. |
Ми вже зараз повинні взяти до уваги той час, коли жорсткі заходи покажуть перші результати. |
|
|
6. |
in Brand setzen: (=anzunden) |
Demonstranten setzen zahlreiche Hauser und Geschafte in Brand. |
Демонстранти підпалюють численні будинки та крамниці. (дослівно: поміщають у полум'я) |
|
|
7. |
zur Diskussion (Debatte) stellen: (=diskutieren lassen) |
Die Regierung stellt in der heutigen Parlamentsdebatte eine Verkurzung der Schulzeit zur Diskussion. |
Уряд дискутував на нинішніх парламентських дебатах про скорочення періоду навчання у школі. |
|
|
8. |
die Distanzierung durchhalten (sich voneinander distanzieren) |
«Aus medizinischer Sicht mochte ich, dass wir alle die raumliche Distanzierung moglichst lange durchhalten», warnt der President des Robert Koch-Instituts (RKI) Lothar Wieler vor einer raschen Ruckkehr zur Normalitat. |
«З боку медицини я б хотів, щоб ми всі якомога довше просторово дистанціювалися одне від одного», - застерігає президент Інституту Роберта Коха Лотар Вілер про дуже швидке повернення до нормального ритму. |
|
|
9. |
Einfluss nehmen auf: (=beeinflussen) |
Mit dem Streik wollen die Mitarbeiter auf die Entscheidung uber die Zukunft der Firma Einfluss nehmen. |
Цим страйком співробітники хочуть вплинути на рішення про майбутнє фірми. |
|
|
10. |
eine Erklarung abgeben (=offentlich erklaren) |
Der Minister gab im Fernsehen eine Erklarung ab. |
Міністр публічно пояснив. (дослівно: дав пояснення) |
|
|
11. |
die Flucht ergreifen: (=fliehen) |
Bei schweren Waldbranden ergriffen die meisten Tiere rechtzeitig die Flucht. |
Під час масштабних лісових пожеж більшість тварин тікають вчасно. |
|
|
12. |
in Frage stellen: (=bezweifeln) |
Ob es sinnvoll ist den Abiturschnitt als wichtigstes Kriterium fur die Zulassung zum |
Багатьма ставиться під сумнів доцільність розглядати середній бал атестата як |
|
|
Medizinstudium zu nehmen, wird deshalb von vielen in Frage gestellt. |
важливий критерій допуску для вивчення медицини. |
|||
|
13. |
Hilfe leisten bei: (=helfen) |
Die Sanitater leisteten bei einem Unfall Hilfe. |
При нещасному випадку санітари надають допомогу. |
|
|
14. |
in Kauf nehmen: (=akzeptieren) |
«Ich wende mich gegen jede dieser zynischen Erwagungen, dass man den Tod von Menschen in Kauf nehmen muss, damit die Wirtschaft lauft. Solche Abwagungen hate ich fur unertraglich,» so der Vizekanzler. |
«Я протистою кожному з цих цинічних роздумів, що потрібно визнавати смерть людини, щоб економіка функціонувала. Такі роздуми я вважаю нестерпними», - сказав віце-канцлер. |
|
|
15. |
in Kraft treten: (=wirksam werden) |
Die neue EU-Richtlinie zur Energieeffizienz tritt im September in Kraft. |
Нова директива про енергоефективність з вересня набирає чинності. |
|
|
16. |
Kritik uben an: (=kritisieren) |
Die Studenten ubten Kritik an der Einfuhrung von Studiengebuhren. |
Студенти критикують введення податку на навчання. |
|
|
17. |
auf Kritik stoBen: (=kritisiert werden) |
Die Steuererhohung stoBt bei der Opposition auf Kritik. |
Підвищення податку критикується опозицією. |
|
|
18. |
sich an die / bestimmte Regeln halten (=regelrecht handeln) |
«Jetzt geht es darum, dass wir alle uns an die Regeln halten, Abstand bewahren und die Ansteckung verlangsamen.» |
«Зараз йдеться про те, що ми всі повинні слідувати правилам, тримати дистанцію і сповільнювати зараження.» |
|
|
19. |
einen/den Rat geben: (=beraten) |
Verbraucherschutzer geben Rat beim Einkauf von Billigfleisch. |
Захисники прав споживачів дають поради при купівлі дешевого м'яса. |
|
|
20. |
eine Rede halten vor: (=offentlich auftreten) |
Mit groBem Erfolg hielt er diesmal in fur ihn fremden Wahlkreis seine Rede. |
Цього разу він виступив у чужому для нього окрузі з великим успіхом. |
|
|
21. |
Rucksicht nehmen auf (=berucksichtigen) |
Bei der Entscheidung uber eine PKW-Maut muss die Bundesregierung auf die Interessen der deutschen Autofahrer Rucksicht nehmen. |
При прийнятті рішення про дорожній збір із вантажівок федеральний уряд повинен брати до уваги інтереси німецьких водіїв. |
|
|
22. |
aufs Spiel setzen: (=besonders riskieren) |
Selbstverstandlich musse die schrittweise Rucknahme der Einschrankungen verantwortungsbewusst geplant werden. «Aber bitte in dem Wissen, dass das Schuren falscher Erwartungen die muhsam erreichten Verhaltensanderungen aufs Spiel setzt», warnte Walter-Borjans. |
Звичайно покрокова відмова від обмежень повинна бути відповідально спланованою. «Але, будь ласка, з розумінням того, що підбурювання фальшивих сподівань ставить під ризик так клопітливо досягнуті зміни у поведінці», - застережив Вальтер-Борянс. |
|
|
23. |
Stellung nehmen zu: (=sich auBern) |
Der Regierungssprecher nahm Stellung zu den Vorwurfen der Opposition. |
Спікер парламенту висловив свою думку щодо претензій опозиції. |
|
|
24. |
Unterstutzung erhalten (unterstutzt werden) |
Unterstutzung erhalt die Kanzlerin in diesem Punkt vom Koalitionspartner. |
У цьому питанні канцлер отримала підтримку свого партнера по коаліції. |
|
|
25. |
ein Urteil fallen uber: (=urteilen) |
Nach der Anhorung weiterer Zeugen wird das Gericht nachste Woche sein Urteil fallen. |
Після заслуховування інших свідків суд на наступному тижні винесе вирок. |
|
|
26. |
zur Verantwortung ziehen: (=verantwortlich machen fur) |
Die US-Militarjustiz zieht eigene Soldaten nicht fur Graueltaten zur Verantwortung. |
Військова юстиція США не притягує до відповідальності своїх солдатів за мерзенні злочини. |
|
|
27. |
zur Verfugung stellen: (=geben) |
Stadte und Gemeinden stellen zusatzliche Unterkunfte fur Fluchtlinge aus dem Ostregion zur Verfugung. |
Міста та інші населені пункти надають додаткові місця тимчасового проживання для біженців зі східних регіонів. |
|
|
28. |
zur Wehr setzen: (=sich wehren) |
Der Demonstrant setzte sich heftig gegen seine Verhaftung durch die Polizisten zur Wehr. |
Демонстрант інтенсивно захищався від поліціянтів при спробі заарештувати його. |
|
|
29. |
Wert legen auf: (=wichtig sein) |
Bei einem Vorstellungsgesprach sollte man besonderen Wert auf sein AuBeres legen. |
На співбесіді потрібно приділяти велику увагу своєму зовнішньому вигляду. |
|
|
30. |
in Zweifel ziehen: (=bezweifeln) |
Das Alibi des Verdachtigten wurde diesmal vom Richter in Zweifel gezogen. |
Суддя цього разу поставив під сумнів алібі підозрюваного. |
Як бачимо із прикладів, основною функцією ССзДК є функція підсилення певного ставлення до предмета висловлення чи проблеми, про яку інформує стаття.
Така функція властива семантиці усіх ССзДК, адже вони мають властивості фразеологічних єдностей (нім. Phraseologische Einheiten) та фразеологічних сполук (нім. Phraseologische Verbindungen) [1, с. 78]. Згідно з класифікацією Гаральда Бургера [4, с. 40-55], наші ССзДК належать до фразеологічних коллокацій (нім. Phraseologische Kollokationen) і пояснюються як звичайні словосполучення з частково семантично порожніми компонентами [1, с. 80]. Такими компонентами у наших досліджуваних ССзДК є як правило дієслова, оскільки семантика усього ССзДК знаходиться головним чином в іменнику / рідше прикметнику сполуки: Hilfe leisten / надавати допомогу, den Tisch decken / накривати на стіл, Angst haben / боятися.
Виникає запитання: якщо ССзДК мають подібні відповідники серед звичайних повнозначних дієслів, а також іменників, які можуть сполучатися з іншими дієсловами, чому ж вони такі важливі і так часто вживаються у публіцистичному стилі? Щоб відповісти, ми повинні звернутися до основних функцій, а також характеристик та ознак цього функціонального стилю. Отже, його основною функцією є соціальна функція інформування та вплив на читача / агітація і пропаганда [2, с. 32]. Однією із основних ознак цього стилю є емоційно забарвлена та розмовна лексика, щодо синтаксичного оформлення стилю преси та публіцистики, то для нього характерні шаблони та кліше, до яких ми за структурою можемо віднести наші ССзДК.
Щоб досягти поставленої мети, автор будь-якого повідомлення повинен користуватися певними мовними навичками, і його успіх напряму залежить від того, наскільки він володіє мистецтвом слова, мовлення.
Тож обов'язковою ознакою всіх функціональних стилів залишається сила образного мислення (нім. Bildkraft), яка має дві складові: наочність (нім. Bildhaftigkeit) і образність / барвистість (нім. Bildlichkeit) [2, с. 204]. Мовними засобами наочності можуть виступати:
1. Правильний вибір слова з тематичних і синонімічних рядів.
2. Відповідне функціональне використання того чи іншого лексичного прошарку.
3. Влучний вибір відповідного нормативно-експресивного стильового маркування [2, с. 204].
До того ж, варто зазначити, що наочність пов'язана із прямим значенням усіх семантично релевантних слів та словосполучень. Тому чим ширший семантичний простір таких слів та словосполучень, тим сильніше ступінь наочності та глибина значення таких лексичних та лексико-стилістичних одиниць, оскільки кожен окремий значущий елемент визначає наше уявлення про тему, яка описується, ближче, робить цей опис детальнішим, доповнюючи наше уявлення.
Образність / барвистість виникає на основі переносного значення мовних одиниць і відбиває фігуральне, нетипове мовлення, яке може бути зрозумілим лише з контексту.
Докладно проаналізуємо приклад: «Ich wende mich gegen jede dieser zynischen Erwagungen, dass man den Tod von Menschen in Kauf nehmen muss, damit die Wirtschaft lauft. Solche Abwagungen halte ich fur unertraglich,» so der Vizekanzler. («Я протистою кожному з цих цинічних роздумів, що потрібно визнавати (приймати, миритися) смерть людини, щоб економіка функціонувала. Такі роздуми я вважаю нестерпними», - сказав віце-канцлер).
У німецькому та українському текстах виділені усі засоби вираження суб'єктивної (аксіологічної) модальності, які вказують на негативну оцінку події автором повідомлення. Наше ССзДК уміло підсилює висловлення політика, адже, на наш погляд, складова Kauf (укр. купівля), може розглядатися як натяк політика на те, що неможливо купувати й продавати безпеку людей, тобто, це ССзДК виступає як вдалий засіб підсилення негативного ставлення політика до проблеми. На будь-якому, взятому із таблиці 1 сталому словосполученні з дієслівним компонентом, можна довести, що ця лексико-синтаксична одиниця мовлення є:
1. Елементом наочності у стилістиці, тому має розглядатися у прагматичному аспекті.
2. Доповнюючим елементом при вираженні суб'єктивної модальності, який виконує функцію підсилення з метою впливу на адресата.
3. ССзДК як засіб вираження суб'єктивної модальності слід розглядати тільки у взаємодії з іншими лексичними одиницями у висловленні, взятому у контексті.
Перспективою нашого подальшого дослідження проблеми ССзДК як засобів вираження суб'єктивної модальності є вивчення питання в інших жанрах публіцистичного стилю, а також в інших функціональних стилях, а також аналіз кількісних показників.
Список використаної літератури
1. Огуй О.Д. Лексикологія німецької мови: навч. посіб. / О.Д. Огуй. - Вінниця: Нова книга, 2003. - 416 с.; Ohui O.D. Leksykolohiia nimetskoi movy: navch. posib. / O.D. Ohui. - Vinnytsia: Nova knyha, 2003. - 416 s.
2. Наер Н.М. Стилистика немецкого языка: учеб. пособ. / Н.М. Наер. - Москва: Высш. шк., 2006. - 271 с.; Naer N.M. Stilistika nemetskogo yazyka: ucheb. posob. / N.M. Naer. - Moskva: Vyssh. shk., 2006. - 271 s.
3. Философский энциклопедический словарь / гл. ред. Л.Ф. Ильичев и др. - Москва: Сов. энциклопедия, 1983. - 839 c.; Filosofskiy entsiklopedicheskiy slovar / gl. red. L.F. Ilichev i dr. - Moskva: Sov. entsiklopediya, 1983. - 839 c.
4. Burger H. Phraseologie. Eine Einfuhrung am Beispiele des Deutschen / H. Burger. - Berlin: E. Schmidt. 1988. - 224 p.
5. Deutsches Worterbuch / Wahrig-Burfeind, R. (Hrsg.). - Gutersloh: Berlelsmann- Lexikon-Verlag, 1996.
6. Duden Deutsches Universalworterbuch / hrsg. und bearb. vom Wissenschaftlichen Rat und den Mitarbeitern der Dudenredaktion. - 3. vollig neu bearb. und erw. Aufl. - Mannheim; Leipzig; Wien; Zurich: Dudenverl, 2002.
7. DWB - Deutsches Worterbuch von Jacob Grimm und Wilhelm Grimm [Electronic resource].
8. Kluge F. Etymologisches Worterbuch der deutschen Sprache. - 21 Auflage. - Berlin und New York: Walter de Gruyter, 1975. - 915 p.
Размещено на allbest.ru
...Подобные документы
Розуміння модальності як універсальної логіко-граматичної категорії. Критерії розмежування об'єктивної та суб'єктивної модальності. Типи модальних рамок за В.Б. Касевичем. Особливості модусно-диктумного членування висловлення в українському мовознавстві.
реферат [18,3 K], добавлен 20.09.2010Огляд теоретичної літератури, присвяченої проблемі модальності. Визначення сутності ймовірності як одного з видів категорії модальності. Способи об'єктивації ймовірності. Характеристика умов реалізації способів вираження ймовірності в німецькій мові.
курсовая работа [54,3 K], добавлен 24.12.2011Категорія модальності як одна з мовних універсалій, модальні слова. Граматичні засоби вираження модальності в іспанській мові. Приклади засобів вираження бажаності та сумніву, зобов’язання і необхідності, гіпотези, припущення, можливості та ймовірності.
курсовая работа [45,9 K], добавлен 24.05.2012Модальність як функціонально-семантична категорія. Концептуальні підходи до визначення поняття модальності у лінгвістиці. Класифікація видів модальності. Засоби вираження модальності при перекладі текстів різних жанрів з англійської мови на українську.
курсовая работа [133,0 K], добавлен 22.12.2010Класифікації фразеологічних одиниць німецької мови. Особливості значення й переосмислення слів з рослинним компонентом у складі фразеологічних одиниць. Аналіз фразеологічних одиниць із рослинним компонентом Baum із семантичної й структурної точок зору.
курсовая работа [54,0 K], добавлен 29.07.2015Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013Аналіз розгляду експансіонізму, експланаторності, функціоналізму, антропоцентризму, діалогічності та етноцентризму при дослідженні фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом. Розгляд мови у тісному зв’язку зі свідомістю та мисленням людини.
статья [22,5 K], добавлен 18.08.2017Класифікація фразеологічних одиниць як стійких сполучень слів, їх образність і експресивність. Співставний аналіз фразеологічних одиниць з компонентом найменування кольору в англійській та українській мовах за лексико-семантичними полями кольору.
курсовая работа [368,1 K], добавлен 16.11.2012Дослідження особливостей опису фразеологічних одиниць з гендерним компонентом у лексикографічних виданнях англійської мови. Пiдходи до класифікації cловникових дефініцій. Типи лексикографічних моделей фразеологічних одиниць з гендерним компонентом.
статья [197,7 K], добавлен 09.11.2015Ономасіологічний контекст композитних номінатем у проекції на категорію модальності та номінативну організацію художніх текстів. “Макрофункція” на підставі текстового концепту, категоріальної ієрархії, комунікативної спрямованості тексту, дискурсу.
дипломная работа [43,8 K], добавлен 08.07.2008Словосполучення як синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох або більшої кількості повнозначних слів на основі підрядного зв’язку. Будова і види словосполучень за способами вираження головного слова. Способи зв'язку слів у словосполученні.
реферат [178,3 K], добавлен 01.11.2011Категорія модальності у німецькій мові. Вивчення поняття та класифікації модальних часток; визначення їх місця у системі мови. Особливості шляхів використання лексичних засобів вираження емоцій у сучасній німецькій мові та при розмовному мовленні.
курсовая работа [51,6 K], добавлен 21.06.2013У статті розглядаються національно-культурні особливості іспанських фразеологічних одиниць з гастрономічним компонентом з позицій лінгвокультурологічного підходу. Визначення їх зв'язку з культурним середовищем, гастрономічними вподобаннями іспанців.
статья [21,7 K], добавлен 06.09.2017Характеристика модальності як текстової категорії. З’ясування специфіки англомовних текстів та їхнього трактування мовою перекладу. Здійснення практичного аналізу передачі модальності при перекладі художніх творів з англійської мови на українську.
курсовая работа [44,4 K], добавлен 30.11.2015Аналіз випадків вираження спонукання до дії, зафіксованих в текстах англомовних художніх творів. Поняття прагматичного синтаксису. Прагматичні типи речень. Характеристика директивних речень як мовних засобів вираження спонукання до дії в англійській мові.
курсовая работа [53,1 K], добавлен 27.07.2015Кількість як одна з універсальних характеристик буття. Особливості лексичних та лексико-граматичних засобів вираження значення множинності в сучасній англійській мові. Аналіз семантичних аспектів дослідження множинності. Розгляд форм множини іменників.
курсовая работа [75,4 K], добавлен 13.12.2012Основні засоби вираження внутрішньої модальності в сучасних германських мовах. Модальні дієслова, частки, та слова як спосіб вираження ймовірності. Фразеологізми, питальні речення і інтонація сумніву. Збереження вираження ймовірності при перекладі.
дипломная работа [64,6 K], добавлен 23.12.2011Синонимические связи русских и немецких глаголов с компонентом "излучать свет" внутри их лексико-семантического поля. Сопоставительный анализ контекстуально-обусловленных значений глаголов с общим компонентом "излучать свет" в русском и немецком языках.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 26.03.2011Три аспекта: сигнификативный, денотативный и коннотативный, выделяемые в составе фразеологического значения. Национально-культурный компонент фразеологических единиц. Их семантические группы с компонентом, обозначающим одежду, в английском языке.
курсовая работа [71,5 K], добавлен 25.01.2016Поняття аксиології як науки про цінності, дослідження категорії суб’ктивної оцінки. Аналіз лексики творів іспанських авторів доби Золотого Віку. Проблеми особистості в мові, прагматичний ракурс дослідження. Приклади вживання лексики суб’єктивної оцінки.
магистерская работа [101,6 K], добавлен 02.12.2009
