Лінгводидактичні актуалітети глосарія як науково-довідкового макротексту у форматі сучасного навчального посібника для ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгводидактичні актуалітети глосарія як науково-довідкового макротексту у форматі сучасного навчального посібника для ЗВО

Онуфрієнко Галина Сергіївна, доктор філософії у філологічних науках, доцент, доцент кафедри українознавства та загальної мовної підготовки, Національний університет "Запорізька політехніка"

Анотація

Зазначена в заголовку статті лінгводидактична проблема є надзвичайно актуальною для сучасної вищої освіти. Автор статті фокусує наукову увагу на складному науковому макротексті у форматі сучасного глосарія до університетської навчальної дисципліни "Українська мова за професійним спрямуванням" (УМПС). Визначено лінгводидактичні пріоритети глосарія як складного, структурно фрагментизованого, зв'язного, цілісного макротексту навчального посібника, спрямованого на забезпечення якості когнітивної діяльності здобувачів вищої бакалаврської освіти в опануванні сучасною університетською дисципліною. Вмотивовано з урахуванням визначальних параметрів глосарія (макроструктура, зміст, призначення, мікроструктура, діапазон дидактичного ресурсу, адресатність, мовнокомунікативний потенціал) затребуваність такого жанрового різновиду навчальної книги для освітнього і наукового дискурсів.

Запропонована структура глосарія з УМПС, яка дозволяє транслювати зміст цієї обов'язкової дисципліни у відповідності до системи її базових (мовна комунікація - текст - мовно-риторична компетентність - термін - анотування - реферування - публічний виступ - мовна норма - стиль мови) понять за допомогою взаємопов'язаних мікротекстів науково-довідкового змісту. Автор кваліфікує жанр глосарія для ЗВО як гібридний в контексті еволюційної траєкторії його функційного навантаження та сучасних парадигм лексикографічної і лінгводидактичної наук, а саме: спеціалізований друкований словник інтегративного типу з обов'язковою коментувально-ілюстративною частиною і навчальний посібник оптимального довідкового формату з лаконічним й переконливим інформаційним змістом для освітніх потреб дистанційної роботи та високим комунікативним потенціалом, складний навчальний макротекст спеціального призначення.

Окреслено за результатами апробації унікальні лінгводидактичні актуалітети глосарія як навчального посібника для ЗВО: змістова повноцінність у компактно оптимальній макроструктурі завдяки системі зв'язних і самодостатніх мікротекстів з презентацією глос, придатність для оперативного пошуку потрібної інформації відповідно до освітньо- наукових потреб адресату, потужність пізнавального ресурсу для формування креативних мовнокомунікативних завдань до кожного мікротексту, широкий діапазон офлайн та онлайн можливостей його використання, доступність для індивідуального спостереження за текстом як науковим продуктом, що є актуальним у підготовці до участі в студентських наукових гуртках і конференціях, подальшому навчанні в магістратурі та аспірантурі.

Автор статті висновковує, що перспективи навчальної глосографії збільшуватимуться з огляду на зростаючі потреби у підручниковій та посібниковій літературі нового покоління для здобувачів вищої освіти за всіма спеціальностями та спеціалізаціями в умовах запровадження й активізації дистанційної форми навчання у ЗВО, пріоритетності інтерактивних технологій, прогресивності концепції діяльнісного підходу до навчання в координатах Болонського процесу. Адресат статті - науково-педагогічні та педагогічні працівники, лінгвісти, аспіранти й магістранти.

Ключові слова: глосарій, макротекст, мікротекст, навчальний посібник, українська мова за професійним спрямуванням, лінгводидактика

Abstract

Lingual and didactic actualities of glossary as a scientific and research macrotext in the format of modern textbook for high educational establishments

Onufrienko Halyna Serhiiyna PhD in Philology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Ukrainian Studies and General Language Training of the National University "Zaporizhzhya Polytechnic"

The lingual and didactic problem, mentioned in the title of the article, is extremely relevant for modern higher education. The author of the article focuses on a scientific complex macro text in the format of a modem glossary for the university discipline "Ukrainian language for professional purposes" (ULPP).

The lingual and didactical priorities of the glossary as a complex, structurally fragmented, coherent, the holistic macro text of the textbook, aimed at ensuring the quality of cognitive activity of graduates of bachelor's degree in mastering modern university discipline, are determined. This article is motivated by the defining parameters of the glossary such as macrostructure, content, purpose and microstructure, range of didactic resources, addressability, the linguistic and communicative potential demand for this genre of textbook for educational and scientific discourses. The proposed structure of the glossary of ULPPs allows providing the content of this mandatory discipline in accordance with the system of its interconnected basic concepts as follows: language communication - text - language and rhetorical competence - term - annotation - abstracting - public speech - language norm - language style by means of interconnected micro texts of scientific and reference content. The author qualifies the glossary genre as a hybrid one in the context of the evolutionary trajectory of its functional load and modern paradigms of lexicographic and lingual and didactical sciences as a specialized printed dictionary of integrative type needs of remote work and high communicative potential, the complex educational macro text of special purpose.

The unique linguistic and didactic actualities of the glossary as a textbook for ULPPs are outlined: semantic completeness in a compactly optimal macrostructure due to the system of coherent and selfsufficient micro texts with the presentation of the gloss, suitability for the prompt search of the necessary information in accordance with the educational and scientific needs of the addressee, the power of the cognitive resource for creative communication tasks for each micro text, a wide range of offline and online possibilities of its use, accessibility for individual observation of the text as a scientific product relevant to participation in student research circles and conferences, further studies in master's and postgraduate studies. The author of the article concludes that the prospects of educational lexicology will increase due to the growing need for textbooks and manuals of the new generation for higher education students in all specialties and specializations in terms of introduction and activation of distance learning, training in the coordinates of the Bologna process.

The addressees of the article are scientists and teaching staff, linguists, graduate students, and undergraduates.

Keywords: glossary, macro text, micro text, textbook, Ukrainian language for professional purposes, language didactics

Постановка проблеми

Світовий простір у цілому та соціум зокрема адресують до наукової спільноти постійні запити на номінацію й дефініювання наукових концептів та вербалізацію результатів різновекторно здійснюваної когнітивної діяльності. Цей невпинний інтелектуальний діалог/полілог зумовлений природною динамікою пізнавальних потреб людської цивілізації. Різноманітні когнітивні процеси й інформаційні потоки/мережі обов'язково супроводжуються та забезпечуються відповідним мовнокомунікативним ресурсом як у міжнародному масштабі, так і в національному контексті, як офлайн, так і на онлайн платформах, як в усному, так і в письмовому форматі. Тож цілком умотивованим є усвідомлення того, що саме завданнями наукового дискурсу визначається в останні десятиліття пріоритетність таких об'єктів дослідження тексту, як його комунікативні та когнітивні моделі, адже людина завжди своїм висловлюванням, яке і є текстом, виражає себе. У науковому тексті вербалізуються й інтелектуальні здібності його автора/авторського колективу, і результати здійсненої пізнавальної діяльності професійної комунікації, і подається науковий продукт.

Наразі ледь не найбільш актуальним завданням для забезпечення наукової комунікації в етичних координатах академічної доброчесності, інформаційної гігієни і цілковитої відповідальності за повідомлюване є продукування наукових текстів з усебічно обґрунтованим (за допомогою достатньої кількості винятково достовірних фактів) інформаційним змістом, який позбавлений і маніпуляцій псевдоінформування, і технологій дезінформування. Крім функційної потреби в актуальності, таке інтелектуальне завдання є одним із найскладніших, бо ж потребує від автора/авторського колективу передусім інтегральних знань, отриманих завдяки синтезу методів апостеріорі й апріорі, впродовж тривалого часу, на підставі набутих неабияких персональних умінь та якостей у забезпеченні об'єктивності аналізу, коректності порівнянь, зваженості узагальнень, неупередженості й переконливості висновків, вмотивованості рекомендацій, що цілковито вкладається в поняттєвий зміст концепту авторської щирості/чесності. Розв'язання в зазначених координатах цього комплексного завдання наукового тексту результуватиме ефективністю, переконливістю й конструктивністю комунікації в різних актуальних для кожного періоду часу дискурсах: освітньому, науково-навчальному, професійному, науково-пошуковому.

Проблематика тексту як конструкту інтегративної природи вражає своєю розгалуженою аспектуальністю. Фокус нашої дослідницької уваги - складний науковий макротекст для ЗВО у форматі глосарія як навчального посібника, структурованого відповідно до понять університетської дисципліни взаємопов'язаними мікротекстами інформаційно-довідкового змісту та адресованого здобувачам вищої бакалаврської освіти. Вибір об'єкта дослідження вмотивований контекстом виконуваної в НУ "Запорізька політехніка" НДР "Текст у сучасній професійній комунікації українською мовою" (керівник - доцент Онуфрієнко Г.С.).

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Традиційно вивчення тексту найчастіше пов'язують із цариною філології, однак літературознавці та мовознавці зосереджують увагу на різних його якостях, пріоритетах, функціях, комунікативних потенціях, інтенціях, девіаціях та вадах. Сучасний текст також не оминають науковою увагою і в психології, і в соціології, і в естетиці, і в комунікативістиці, і в дипломатії, і в юриспруденції. Хоча ще з часів античності текст переважно вивчався і вивчається стилістикою, риторикою, герменевтикою, нині він обирається об'єктом дослідження семіотики, когнітивістики, психолінгвістики, культурології, що сукупно доводить багатовимірність, багатофункційність, багатоаспектність, багаторівневість, різнопараметральну вимірюваність тексту. Іншими словами, це переконливо підтверджує недостатність тільки локальної, дисциплінарної візії його, а тому потреба міждисциплінарної, кроснаукової, цілісної візії тексту як статусно орієнтованого утворення в парадигмі кореляції між мовою та мисленням є пріоритетною і перспективною

Кількість досліджень наукового тексту, за якими можливо визначати і когнітивний вимір певного проміжку часу та навіть цілої епохи, щороку збільшується на таких актуальних лінгвістичних локаціях, як комунікативна лінгвістика, когнітивна лінгвістика, теорія мовної комунікації, академічна риторика. З другої половини ХХ ст. актуалізуються пошуки саме тих ресурсів, що продукують смисл і трансформують зміст знакових множин, із яких й утворюється текст. Відбувається й осмислення нових дослідницьких парадигм (наприклад, право як текст; алгоритмічний інструментарій продукування наукового тексту; лінгводидактична аспектуалізація тексту [1] або ж коригуються вже відомі. Проблематика інтегративної природи тексту є об'єктом аналізу в працях і вітчизняних мовознавців, зокрема Ф. Бацевича, Р. Вихованця, Л. Завгородньої, І. Кочан та інш., і таких зарубіжних лінгвістів, як Л. Вейсгербер, Л. Макензен, А. Мартіне, П. Серіо та інші. Коло питань у межах цієї проблеми постійно доповнюється, деталізується, конкретизується, коригується, осучаснюється під впливом як нових, так і актуалізованих екстралінгвальних чинників.

В останні десятиліття у прикладному контексті активно розвиваються теорія і практика української дидактичної лінгвістики. Цей процес зумовлений низкою об'єктивних факторів, серед яких пріоритетним є актуалізація завдань вишівської лінгводидактики в умовах зростання в соціумі та європейському просторі вимог до якості мовнокомунікативного компонента у професіограмі випускників ЗВО. У зв'язку з цим одна з найважливіших прикладних проблем, яка нагально постала в процесі вимушеного через пандемію на COVID-19 запровадження дистанційної форми навчання, - це забезпечення на освітній платформі ефективної мовної комунікації як пришвидшеного обміну інформацією у синхронному форматі. Тож проблема розроблення оптимального дидактичного ресурсу текстового матеріалу для створення ефективної й переконливої вербальної комунікації на заняттях, зокрема з обов'язкової дисципліни бакалаврату "Українська мова за професійним спрямуванням" (УМПС), цілком на часі.

Проблеми українськомовного наукового тексту як інтелектуального продукту авторської індивідуальності, як інструменту реалізації освітньо-наукової парадигми та формування мовнокомунікативної компетентності здобувача вищої освіти активно і в різних ракурсах досліджують у своїх різножанрових працях (монографії і дисертації, підручники і навчальні посібники для ЗВО, статті в наукових журналах і тези доповідей в збірниках матеріалів міжнародних та всеукраїнських наукових конференцій) такі вітчизняні мовознавці, як А. Габідулліна, С. Єрмоленко, Н. Зелінська, І. Кочан, Н. Непийвода, Г. Онуфрієнко, Р. Пащук, М. Пентилюк, О. Поліщук, Л. Полюга, П. Селігей, О. Семеног, В. Шабуніна, Т. Яхонтова та інші.

Дослідники солідарно зазначають у комплексі обов'язкових критеріїв ті, що гарантуватимуть як цілісну якість такого тексту, так і забезпечуватимуть умови для організації якісної роботи з ним у розв'язанні завдань, визначених навчальними програмами відповідних дисциплін у ЗВО. В комплексі цих невід'ємних критеріїв - достатній рівень інформативності наукового тексту, що реалізована в його поняттєвості та термінованості; коректна інтертекстуальність; професійна значущість; когерентність; зв'язність; новизна; доступність змісту адресатові; вмотивована змістом й адресатом стислість; зручний квантитативний формат письмової чи усної презентації.

Мета статті - в контексті динамічної траєкторії функційного навантаження глосарія визначити його актуалітети як складного, структурно фрагментизованого цілісного макротексту навчального посібника, спрямованого на забезпечення якості когнітивної діяльності здобувачів вищої бакалаврської освіти в опануванні сучасної університетської дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)".

Виклад основного матеріалу

Здобуття у ЗВО вищої бакалаврської освіти, формування і подальше вдосконалення всіх загальних та спеціальних компетентностей апріорі неможливі без належного знання мови навчання і вправного користування нею в різних контекстах та форматах (офлайн, онлайн) як освітнього процесу, так і в подальшій практичноій діяльності за фахом. В українських ЗВО навчальний процес офлайн та онлайн здійснюється українською літературною мовою, державний статус якої, задекларований у 10 статті Конституції України 1996 р., юридично забезпечує її функціонування в усіх сферах соціального простору, виступаючи важливим й обов'язковим державотворчим чинником.

Для якісного опанування мови професії здобувачам вищої освіти необхідно засвоїти базові поняття і професії, і мови як універсального засобу фахової комунікації. На це скеровані університетські дисципліни. Проте кожному здобувачеві вищої освіти потрібно постійно опрацьовувати як різні наукові джерела, так і тренуватися з ретрансляції (в усній та письмовій формах) засвоєних наукових знань, опанованих теорій і концепцій, класифікацій і типологій для подальшого продукування власних думок, професійних пропозицій у публічних виступах та в ділових паперах тощо.

Щоб розуміти інформацію в процесі індивідуальної роботи з різноманітними текстами в університетських підручниках і навчальних посібниках, у наукових журналах за фахом і в збірниках тез доповідей на наукових конференціях різного рівня тощо, необхідно щоразу звертатися до словниково-довідкової літератури, де розтлумачено й проілюстровано як засвоювані нові поняття, так і дотичні до них. Термінографічні ресурси спеціальних наукових понять традиційно представлені різними жанрами (від малих до великих форм) сфери їх фіксації : словниками, тезаурусами, довідниками, ДЕСТами, збірниками рекомендованих термінів, глосаріями.

Із плином часу й відповідно до потреб галузей і суспільства та в контекстах різних інноваційних тенденцій поняттєвий зміст термінів (мовних знаків понять) здатний конкретизовуватися, доповнюватися, коригуватися, уточнюватися, змінюватися, вдосконалюватися тощо. Одним із переконливих прикладів динамічності наукового «портрету» є поняття глосарій, актуальне в освітній сфері й інформаційному просторі у цілому [2]. Сам лексема глоса (а до 1540 р. існувала форма глоза) має давньогрецьке походження і буквальне лексичне значення «мова, мовлення, слово». З 1841 р. набуває поширеності поняття глотологія як наука про мову. Спочатку глосою називали незрозуміле слово (маловідоме, іншомовне, діалектне, архаїчне, варваризм, власне ім'я) чи цілий вислів, необхідні для пояснення в тексті, зокрема художньому. Так, давні греки ще у V ст. до н.е. при вивченні «Іліади» Гомера вперше застосували пояснення при словах, тобто глоси, які подавалися або над цими словами чи виразами, або на полях чи кулуарах (нотатках). Списки таких слів (переважно тематичні), що потребували обов'язкового й достатнього коментаря для читачів, назвали глосаріями.

Пізніше глоси подавалися не тільки при поясненнях окремих місць у Біблії, а найчастіше при тлумаченні понять у юридичних текстах. В історії юриспруденції відомий цікавий факт: тлумачення глосаторів (професорів римського права Болонського університету) були авторитетнішими за самі джерела. Наприклад, юристи часів рецепції римського права в континентальній Європі вивчали виключно глоси, тлумачення, а суди керувалися таким правилом: що не визнає глоса, те не визнає і суд. У VI-VIII ст. з'являються германські, романські, кельтські тлумачення до текстів. До кола глос зазвичай потрапляли іншомовні, діалектні, незвичні, малопоширені слова. Як переконує професор Н. Матвєєва [3], світова лексикографія почалася саме з тлумачення текстів, з пояснення в них важливих та малозрозумілих слів: у шумерів цю традицію відносять до XXV ст. до н.е., у Китаї - до ХХ ст. до н.е., у Західній Європі - до VIII ст. н.е., а у східних слов'ян - до XI ст.

З огляду на функційне навантаження в глосах реалізовувалася так звана метамовна функція мови, коли мову використовують для опису самої ж мови. А збірники глос, до складу яких потрапляла строката, «важка» лексика («hard» words) та навіть цілі контексти з нею, назвали глосаріями, які в різні періоди історичного часу та інформаційного забезпечення соціуму в різних культурах являли собою сукупності лексичних одиниць, відібраних із текстів на засадах передусім практичної необхідності та поданих найчастіше тематичними групами за абетковим принципом.

У XXI ст. поняття глосарій метафорично сприймається «знайомим незнайомцем»: у нього дійсно давня наукова «біографія», до якої різні культури і в різні часи додавали нове, та нові функції. Починаючи від рукописних, глосарії є безперечними попередниками словників; це витоки словникарської справи і на Заході, і на Сході. Найперший зі збережених рукописних глосаріїв до пам'яток східнослов'янської писемності датований 1282 роком і містить 174 слова до Кормчої книги - збірника канонів і цивільних законів із церковних справ у православних слов'ян. Глосарії систематично з'являлися пізніше в країнах Центральної Європи, зокрема в Італії (списки архаїчних слів до пам'яток попередніх століть), в Англії (списки абстрактних учених слів (ink-bom-terms), невідомих широкому читачеві, та «Скарбниця молоді»), у Німеччині (списки давньогрецьких, латинських, європейських, італійських слів тощо), в Іспанії (відомий «Словник Авторитетів», що роз'яснював слова в їхніх істинних лексичних значеннях) тощо. Ці та інші глосарії, реєструючи певну суму актуальних знань відповідної епохи, суттєво підвищували загальнокультурне, загальноінформаційне їх значення для користувачів.

Серед відомих авторів глосаріїв - домініканець Іоанн Бальбус, що залишив людству у спадок створений у період Середньовіччя «Каталікон» (1285р.), Гарфілд Граматик з його «Скарбницею молоді» (XV ст.), Симон Рот з його «Німецьким дикціонером» (1571 р.), де розкрито сутність важких для розуміння слів.

В останні десятиліття глосарії активніше поповнюють саме науковий дискурс, зокрема різні галузі права, економіки, соціології, політології, філософії, комунікативістики, психолінгвістики, культурології, нанотехнологій та ІТ-технологій, задля пояснення різних словосполучень і понять, у тому числі обов'язково нових, та супроводжують різні інтегративні навчальні дисципліни у вишах, на що безпосередньо скеровують завдання Болонського процесу. Також додають глосарії до художніх текстів, особливо перекладених з інших мов світу, що зумовлено практичною потребою піднесення загальної і мовноїУмовленнєвої культури читачів та забезпечення повноцінності міжкультурного діалогу/полілогу.

Сучасні парадигми лексикографічної та лінгводидактичної наук надають нам об'єктивні підстави аналізувати глосарії для ЗВО у двох відповідних ракурсах, які, активно взаємодіюючи, перетинаються: 1) як специфічні друковані словники інтегративного типу з елементами і тлумачного, і перекладного, і термінологічного, і неологічного, і фразеологічного, і навіть історичного типів словника, проте з обов'язковою коментувально-ілюстративною частиною, що сукупно підтверджує його довідковий характер; 2) як навчальні посібники оптимального довідкового формату з лаконічним й переконливим інформаційним змістом та високим комунікативним потенціалом, достатнім для засвоєння студентами в логічному взаємозв'язку базових, важливих і складних понять університетської дисципліни, що й результуватиме якісним її опануванням. Тож жанр глосарія до університетської дисципліни кваліфікуємо як гібридний, а саме: навчальне посібникове видання лексикографічного типу, так званий складний і фрагментизований навчальний макротекст спеціального призначення, адресований у сучасних ЗВО здобувачам вищої бакалаврської й магістерської освіти. Останніми роками виокремилася особлива галузь лексикографії - навчальна глосографія, спрямована переважно на створення глосаріїв для учнівської та студентської молоді, де потенційно важка і семантично важлива лексика й висловлювання адекватно інтерпретовані в контекстних рамках опановуваних навчальних дисциплін, спецкурсів, дискурсів, текстів.

Автором статті як керівником кафедральних науково-дослідних проєктів "Текст у сучасній професійній комунікації українською мовою" та "Динаміка галузевих термінологій у сферах їх фіксації та функціонування" підготовлено до обов'язкової навчальної дисципліни "Українська мова (за професійним спрямуванням)" два видання глосарія, перше з яких опубліковане у 2016 р., а друге системно апробоване в студентській аудиторії на денному та заочному відділеннях бакалаврського рівня вищої освіти. Ці видання враховують висновки автора з дослідження наукового навчального тексту, викладені у [4], та ті результати, що досягнуті на перших етапах цих НДР з українського прикладного мовознавства:

"Дослідження проблем параметризації та структурної частин фахового тексту в усному та писемному вимірах мовної комунікації" та "Галузеві термінології у сфері їх наукової фіксації".

Оскільки структура глосарія як макротексту навчальної дисципліни дозволяє чітко окреслити множину понять і лексем непростої для першокурсників дисципліни, яку винесено на семестровий екзаменаційний контроль, для зручності користувачів у пошуку глос, що сумарно утворюють скінченну множину вербальних знаків у цьому глосарії, доцільно обирати не тематичний, а саме алфавітний покажчик із зазначенням відповідних сторінок у самому глосарії, також з метою актуалізації й візуалізації морфологічних норм сучасної української літературної мови наводити флексії у родовому відмінку однини для іменників жіночого роду третьої відміни та чоловічого роду другої відміни. В такий спосіб усі фрагменти (мікротексти науково-довідкового спрямування з коментувально-ілюстративною в них частиною) складного макротексту глосарія до УМПС, які концептуально взаємопов'язані між собою і контекстуально конкретизовані та доповнені, впорядковано за абетковим принципом. Словосполучення подано за абеткою першого у ньому слова, аби забезпечити оперативність їх пошуку. У глосах наведено чинну акцентуаційну норму (мовець) та варіантні наголоси, якщо вони є нормативними (дискурс); також подано коротку довідку про мовне походження до лексичних запозичень (англ., грец., італ., лат., нім., франц.), паралельні (синонімійні) конструкції (адресат/ отрймувач/ реципієнт/ слухач/ читач/ інтерпретатор/ слухацька аудиторія); наведено рід до невідмінюваних в українській мові запозичених іменників (табу, невідм., с.р.), супутню комунікативно важливу й корисну інформацію пояснюваного поняття чи словосполучення.

У глосарії пояснення кожної глоси є в контексті мовної комунікації зв'язним цілісним мікротекстом. Задля зручності сприйняття інформації та уникнення частого повторення слова в мікротексті або ж для зменшення лінійної довжини словосполучення в реченні використано скорочені варіанти пояснюваних слів (наприклад, комунікація - к.) чи словосполучень (наприклад, актуальне членування речення - а.ч.р.).

Апробація в студентській аудиторії глосарія з УМПС як навчального посібникового видання лексикографічного типу підтвердила не тільки потужність його в наданні активної допомоги всім здобувачам вищої бакалаврської освіти для ефективнішого і швидшого опрацювання питань трьох змістових модулів освітньої програми з УМПС, але і його функцію лінгвістичної підтримки в процесі суцільного, ознайомчого, вибіркового, реферативного читання науково-навчальних текстів з рекомендованої основної та допоміжної підручникової літератури. Також під час обов'язкової та вагомої за обсягом самостійної роботи як онлайн, так і офлайн студенти мають можливість опанувати за результатами своєї когнітивної діяльності вправне використання наведених актуальних глос в усній і письмовій формах навчальної та фахової комунікації.

Робота з глосарієм суттєво збільшує активний лексичний і зокрема термінологічний запас студентів, без чого неможливе якісне опановування базових і складних понять трьох змістових модулів цієї обов'язкової університетської дисципліни з української фахової мови. І цей сформований активний лексичний запас дозволить студентам самостійно продукувати інформацію у жанрі сучасного наукового мікротексту/тексту, за допомогою якого і відбувається усна й писемна мовна комунікація в таких форматах, як діалог і полілог/бесіда. Засвоєні здобувачами вищої бакалаврської освіти ще під час навчання на першому курсі провідні поняття текстотворення засобами української літературної мови, термінознавства, мовної комунікації і риторики забезпечуватимуть якісний рівень підготовки студентами з різних навчальних дисциплін за обраним фахом самостійних творчих робіт на кшталт есе на олімпіадах, наукова робота на обласних конкурсах обдарованої молоді і всеукраїнських студентських конкурсах, курсова/дипломна робота, публічний виступ на університетських, міжвишівських, всеукраїнських і міжнародних наукових конференціях та круглих столах.

Матеріали глосарія як макротексту корисні також магістрантам й аспірантам для піднесення набутого ними ще в бакалавраті рівня інтегративної мовнокомунікативної компетентності, необхідної для здобуття подальшої вищої освітньої кваліфікації магістр та освітньо-наукової кваліфікації РhD.

Висновки

Аналітичний огляд тисячолітньої світової лексикографічної практики переконує, що траєкторія функційного навантаження глосарія є тривалою в часі (від давнини і ще рукописних творів) та неперервною, глобальною за масштабами (Галлія, Давня Індія, Давня Греція, Китай, Арабія, Англія, Німеччина, Італія, Іспанія, слов'янські території тощо), прикметною збільшуваним та змінюваним діапазоном його призначення завдяки постійній тенденції до нарощування практично значущих завдань у різних дискурсах і сферах інформаційного простору та трансформації виконуваних функцій, означеною змінами в пріоритетах функцій глосарія з урахуванням адресату та специфіки локацій його застосування : від пояснення незрозумілих чи малозрозумілих слів до тлумачення лексичних запозичень, діалектної лексики, рідкісних словоформ, архаїзмів, новотворів, варваризмів, суто книжних слів, термінів, усталених зворотів із наведенням конситуацій, прикладів тощо.

Ера активізації процесів глобальної інформатизації й інтелектуалізації, зростання попиту на нові освітні послуги, поява в ЗВО різноманітних інтернет можливостей імпульсує потребу глосаріїв якнайбільше для наукового дискурсу, зокрема науково-навчального його різновиду. Процес опанування поняттєвого апарату кожної спеціальності на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти, як і засвоєння поняттєвого тезаурусу кожної окремої навчальної дисципліни, обов'язково є також процесом вивчення мови спеціальності, яку репрезентують, з одного боку, науково-навчальні тексти з рекомендованої навчальної літератури (підручників та посібників, довідників і методичних матеріалів, курсу лекцій і глосаріїв), а з іншого - студентські тексти курсових, дипломних, конкурсних робіт, есе, тез доповідей на конференціях.

Здобувачі вищої бакалаврської освіти у процесі самостійного опрацювання різних словникових статей в українськомовній довідковій літературі, і в тому числі в глосарії як макротексті в оптимально зручному форматі навчальної книги у жанрі посібника для ЗВО, вдосконалюють надважливу для кожної професійної сфери комплексну компетентність - адекватне сприйняття та надійне утримування в активній пам'яті засвоюваних понять у їх системних зв'язках, постійний аналіз та осучаснення набутих знань, збагачення свого лексикону за допомогою потужних ресурсів української наукової мови. У такий спосіб активно розвиваються та поліпшуються ті навички з усного й писемного зв'язного фахового мовлення українською літературною мовою, які необхідні для виконання нових, креативних і складніших завдань наукової та науково-дослідної роботи на наступних освітніх рівнях: магістерському й аспірантському.

Лінгводидактичні актуалітети глосарія як навчального посібника гібридного формату для сучасних ЗВО - це, по-перше, змістова цілісність в лаконічно компактній структурі макротексту у повній відповідності до поняттєвої сфери опановуваних здобувачами вищої освіти навчальної дисципліни; по-друге, системність презентації глос; по-третє, оптимальність загального обсягу глосарія та окремість презентації глос з поняттєвого апарату дисципліни; по-четверте, придатність для оперативного пошуку і нової , і необхідної для поновлення в пам'яті або для порівняння чи узагальнення інформації; по-п'яте, значно менший порівняно з фундаментальними підручниками обсяг, проте цілком достатній для засвоєння в системних зв'язках сутнісних понять дисципліни; по-шосте, багатий ресурс для розроблення розгалуженого комплексного завдання до кожного мікротексту в структурі глосарія, у тому числі й креативно-комунікативного спрямування, для виконання його студентами офлайн та онлайн, усно й письмово, самостійно та за допомогою викладача, індивідуально і в мікроколективах; по-сьоме, наявність логічного, ієрархічного, гіперо-гіпонімійного взаємозв'язку між пояснюваними поняттями, термінами, словосполученнями у контексті опановуваної дисципліни, якою ілюструються причинно-наслідкові зв'язки; по-восьме, лінгводидактична функція зразків наукових мікротекстів та текстів для мультиаспектного лінгвістичного аналізу для набуття студентами бакалаврату через індивідуальне спостереження персональної інтегративної компетентності з текстотворення на стадії його фінального оформлення як наукового продукту засобами наукового стилю сучасної української літературної мови, без якої неможлива участь у науковій роботі, в студентських наукових конференціях та подальше навчання в магістратурі й аспірантурі; по-дев'яте, потужний ресурс поліфункційності глосарія як сучасної навчальної книги в умовах освітнього процесу офлайн та онлайн: засіб організації якісної й інтенсивної самостійної когнітивної діяльності з дисципліни, засіб для контролю результатів цієї навчальної діяльності, джерельна база для розвитку креативних форм мовнокомунікативної діяльності студентів.

Перспективи навчальної глосографії збільшуватимуться з огляду на зростаючі потреби у підручниковій та посібниковій літературі нового покоління для здобувачів вищої освіти за всіма спеціальностями та спеціалізаціями в умовах запровадження й активізації дистанційної форми навчання у ЗВО, пріоритетності інтерактивних технологій та прогресивності концепції діяльнісного підходу до навчання української фахової мови.

Література

1. Онуфрієнко Г.С. Науковий текст у сучасному лінгводидактичному вимірі. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2012. Випуск 1. С.334-339.

2. Онуфрієнко Г.С. Еволюція поняття глосарій в інформаційному просторі. Інтеграційна система освіти, науки і виробництва в сучасному інформаційному просторі. Тернопіль: "Крок", 2016. С. 312-314.

3. Матвєєва Н.П. Лексико-семантичні труднощі писемного тексту та їх лексикографічна інтерпретація [Текст]: автореф. дис... д-ра філол. наук: 10.02.15 / Матвєєва Наталія Петрівна; НАН України, Ін-т укр. мови. Київ, 1997. 48 с.

4. Онуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: навч. посібник. Київ: ЦУЛ, 2016. 426 с.

лінгводидактичний глосарій посібник

1. Onufrienko H.S. (2012). Naukovyi tekst u suchasnomu linhvodydaktychnomu vymiri [Scientific text in the modern linguistic-didactic dimension]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. Filolohichni nauky - Zaporizhzhia National University Newsletter. Philology, 1, 334-339 [in Ukrainian].

2. Onufrienko H.S. (2016). Evoliutsiia poniattia hlosarii v informatsiinomu prostori [Evolution of the notion of the “Glossary' in the information space]. Intehratsiina systema osvity, nauky i vyrobnytstva v suchasnomu informatsiinomu prostori - Integration system of education, science, and production in modern information space, 312-314 [in Ukrainian].

3. Matvieieva N.P. (1997). Leksyko-semantychni trudnoshchi pysemnoho tekstu ta yikh leksykohrafichna interpretatsiia [Lexical-semantic complexities of the written text and their lexicographical interpretation]. Extended abstract of Doctor's thesis. Kyiv: NAN Ukrainy, In-t ukr. movy [in Ukrainian]

4. Onufrienko H.S. (2016). Naukovyi styl ukrainskoi movy [Scientific style of Ukrainian language]. Kyiv: TsUL [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru