Назви снігу та пов’язаних із ним понять і процесів у говірці смт. Більмак Запорізької області

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЗВИ СНІГУ ТА ПОВ'ЯЗАНИХ ІЗ НИМ ПОНЯТЬ І ПРОЦЕСІВ У ГОВІРЦІ СМТ. БІЛЬМАК ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Онищенко Ю.К., аспірантка

Волинський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк

Анотація

У статті на матеріалі української східно-степової говірки смт. Більмак Запорізької області описано найменування снігу та понять і процесів, пов'язаних із ним. Спілкування з носіями аналізованого обширу дало змогу виявити ряд номінацій та явищ, з'ясувати деяку специфіку побуту і світогляду місцевих жителів тощо. Зафіксовані лексеми подано з огляду на їх функціонування в українській літературній мові та інших діалектних континуумах.

Проаналізовано особливості найменувань снігу (лапатого, пухкого, мокрого, снігу з дощем, вітром та ін.), об'єктів, які виникають внаслідок його випадання (намет, вузька стежка, протоптана в снігу, гірка снігу, проталина, місце, де вітер здув сніг, та ін.), явищ природи, пов'язаних із ним (сніжинка, завірюха, снігопад, ожеледь, буря та ін.). Досліджено сукупність маніфестантів у межах кожного поняття, описано їх семантику та варіативність. Більшість аналізованих сем репрезентовано однослівними номінаціями, іноді багатослівними (в основному атрибутивними, зрідка - об'єктними та обставинними словосполученнями). У коментарях носіїв говірки зафіксовано синонімічні назви (пе^ире^и|мет, за'нос, куч'у'гура; зав'ір'уха, замегіт'іл', хуртовина та ін.), порівняння окремих природних явищ (голо л'од йак ст'Ыло).

Деякі номени засвідчено і в сучасній українській літературній мові з тотожним чи відмінним значенням (зав'ір'уха, хуртовина, зас'н'іжило, грузнути, рие'пит'; куч'у'гура, ураган, греиб'ти, занеис'ло та ін.); в інших діалектах представлено широке розмаїття фонетичних (валете, замікь, мет'іл', белебень та ін.), акцентних (сльота, мигіл', грепсті та ін.), словотвірних (заметеля, доріжчина, дорішка, голощак, голощук, голощок, голощуок, слякотйна, сл'ака, сл'акоч, заміть, метелЮха та ін.) і семантичних (валйти, лапатий, заніс, рипіте, дорожйна та ін.) варіантів. З-поміж виявлених лексем в інших говорах простежено такі, що мають основне та вторинне (сльота, завируха, метіл'ниц'а, дорожка та ін.) значення.

Ключові слова: діалект, українські східно-степові говірки, метеорологічна лексика, атмосферні опади, сема, номінація.

Abstract

NOMINATIONS OF SNOW AND RELATED CONCEPTS AND PROCESSES IN BILMAK VILLAGE OF ZAPORIZHZHIA REGION.

Onischenko Y. K., Postgraduate Student Lesya Ukrainka Volyn National University, Lutsk.

The article describes the nomination of snow and the concepts and processes associated with it on the material of the Ukrainian eastern steppe dialect of Bilmak village, Zaporizhzhia region. Communication with the speakers allowed to identify several nominations of phenomena to find out some specifics of life and worldview of residents, etc. The lexical items are presented based on their functioning in the Ukrainian literary language and other dialectal continua. Peculiarities of nominations of snow (snowflakes, sleet or damp, windy, etc.), as well as objects caused by snow falling out, are analysed, natural phenomena associated with it (snowflake, blizzard, snowfall, ice, storm, etc.).

The set of demonstrators within each concept is studied, their semantics and variability are described. One-word nominations represent most of the analysed semes; sometimes they are multi-word nominations (mostly attributive, sometimes by the object and circumstantial phrases). The comments of the dialect speakers highlighted synonymous names (peyrey met, za nos, kuchuhura; zavi !rukha, zamey ¹ til, khurto !vyna, etc.), comparisons of individual natural phenomena (holo lod yak stiklo).

Some nomens are also identified in the modern Ukrainian literary language with identical or different meanings (zavirukha, khurtAvyna, zasnizhylo, hruznuty, ryepyt; kuchuhura, urahan, hreyb ty, zaneyslo, etc.); in other dialects there is a wide variety of phonetic (valete, zamik, metil, beleben, etc.), accent (slota, mytil, hrepsti etc.), word-forming (zametelia, dorizhchyna, dorishka, holoshchak, holoshchyk, holoshchok, holoshchuok, sliakotuna, slaka, slakoch, zamit, meteliu'kha, etc.) and semantic (valuty, lapatyi, zanis, rypite, dorozhuna, etc.) variants. Among the lexemes found in other dialects, some have primary and secondary (slota, zavirukha, metilnytsia, dorozhka, etc.) meanings.

Key words: dialect, Ukrainian eastern steppe dialects, meteorological vocabulary, precipitation, seme, nomination.

Постановка проблеми

Лексика народних говорів, пов'язана з метеорологічними явищами, давня за своїм походженням, віддзеркалює риси української ментальності та специфіку традиційної культури. Вона становить цінність для науковців, адже на ґрунті евристичних досліджень дає змогу аналізувати світогляд, що відтворюється у свідомості людини, розуміння об'єктивності світу в межах окремого етносу.

Вивченню тематичної групи лексики «Метеорологія» присвятили мовознавчі розвідки і вітчизняні, і зарубіжні лінгвісти. В.М. Манакін розглянув частину метеорологічної лексики, що дійшла до нас із часів спільнослов'янської мовної єдності [1]. Лексику народної метеорології в слов'янських мовах активно досліджували М.М. Кондратенко [2; 3], М.В. Павлюк [4], М.І. Толстой, С.М. Толстая [5], В.В. Усачова [6] та ін. Українські народні метеоназви привернули увагу О.А. Могили [7 - 11], М. Гурін [12] та ін. Розгляду окремих лексико-семантичних груп (далі - ЛСГ) метеолексики російської мови присвятили свої праці О.О. Нефедова [13], В.М. Касьянова [14], О.Г. Мельникова [15], І.М. Суспіцина [16], О.О. Макушева [17] та ін. Польська метеорологічна лексика стала об'єктом лінгвістичного спостереження, зокрема у працях В. Купішевського [18]. Структурно-семантичне дослідження найменувань об'єктів та явищ природи в сучасній англійській мові здійснила Н.В. Ситяніна [19].

У говірках східностепового ареалу назви ЛСГ «сніг» досі не були предметом вивчення в спеціальних мовознавчих розвідках, що й визначає потребу дослідження закономірностей їх функціонування.

Мета статті - опис назв снігу та пов'язаних із ним понять і процесів в українській східно-степовій говірці смт Більмак Запорізької області (територія південно-східного говору, межа східно-степових та нижньо-наддніпрянських говірок) та огляд їх функціонування в українській літературній мові й інших діалектних обширах.

Виклад основного матеріалу дослідження

У межах ЛСГ «сніг» засвідчено однослівні та багатослівні назви. Специфіка позначення відповідних сем носіями досліджуваної говірки виявляється через порівняння з іншими ареалами.

Наприклад, для реалізації семи «дощ зі снігом, мокрий сніг» у мовленні інформантів виявлено іменники моКва, сЛ'акот' та словосполучення Мокриї сн'іг. У східно-слобожанських говірках зафіксовано номен слякоть «сніг з дощем» та дериват слякотина «сира погода» [СУСГ, с. 193], в одеських - лексему моква «дощ, дощова погода' та акцентний варіант сльота «негода з сильним дощем', «п'яна людина, пияка» [СУГО, с. 128, 181], у буковинських - лексему сляка «дощова погода» [СБГ, с. 502], у поліських - деривати сл'ака та сл'акоч «слута; дощ зі снігом і вітром» [АЗП II, с. 157], слата, слюта, шльота «сльота; причі- плива, надокучлива людина», «слаква; погана погода, переважно сніг із дощем; сльота, мокротеча», слЯготь, слЯка «слаква; погана погода, переважно сніг із дощем; сльота, мокротеча» [ЛПГ, с. 197-198], у гуцульських - варіант слота «дощова погода, сльота» [ГГ, с. 173], у лемківських - номени слота «сльота, погода із затяжним дощем або снігом» [ПЛГ, с. 284], у закарпатських - слота «сльота» [ССХ, с. 335], у західноволинських - слута «тривалий дощ», «надокучлива людина» [КЗГ, с. 222], у бойківських - лексему слута «дурень» [БГО II, с. 231].

Перші опади снігу восени репрезентовано атрибутивним словосполученням Первиї с'н'іг (і варіантом Першиїс'н'іг), а також лексемою кру¹па,яка в говорах маніфестує кілька значень. Варіант крупы «рідка молочна каша з неподрібнених молочних круп», «ракова ікра' засвідчено в лемківському діалекті [ПЛГ, с. 151], номен крупка «зборка» - у буковинському [СБГ, с. 236], лексему крупаниц'а «кашанка; ковбаса, начинена крупами і кров'ю» [АЗП I, с. 258] та іменник крупник «куліш», «суп з будь-якої крупи» - у поліських [ЛПГ, с. 108], сему крупи «крупкуватий сніг» - у гуцульському [ГГ, с. 106], номінацію крупи «крупа», «ікра» - у бойківському [БГО I, с. 391].

Дію «сніжити, густо падати, йти, заносити, завіяти, почати сипати, покрити снігом» представлено синонімічними дієслівними формами ¹ сипе, ¹ вале, зам'і¹тайе та безособовою формою наме^ило. Окремі лексеми засвідчено в інших українських говірках, щоправда, з різною семантикою: у східно-слобожанському ареалі виявлено номен валити «те саме значення» [СУСГ, с. 35], в одеському - дієслово валити із семантикою «косити у валки» [СУГО, с. 35], у західнополіському - слово валити зі значеннями «сукати мотузки з валу», «падати, іти (про густий сніг і дощ)», «викидати; подавати низький протяжний голос (про собаку)' та сполучення на мило «збирання грошей у кінці хрестин» [АЗП I, с. 43, 335], у нижньо-наддніпрянському - дієслово сипат' із семантикою «розставляти, опускати в воду (про сітки)» [ЧНН IV, с. 63], у бойківському - номени валити «валити», «іти напролом» [БГО I, с. 81] та сипати «сипати», «лити», «нести багато яєць (про курей лише під час свят-вечора)» [БГО II, с. 214], у західно-волинському - фонетичний варіант валете «безладно або у великій кількості щось скидати куди-небудь», «бити», «іти навально, напролом», «жерти (про худобу)» [КЗГ, с. 79].

На позначення снігу, який покриває зверху землю, будівлі, дерева та ін., діалектоносії використовують дієслова-синоніми при^етррсило, при^{е 1} сипало та при^епоро ¹ шило.

Окремої номінації на позначення семи «лапатий сніг» у місцевій говірці немає. З цього приводу один із жителів зауважує: М'ахкиї / ла\па- тиї с'н'іг. Прикметники мйагонен'кий, мегойкий «м'ягенький» спостережено в бойківському континуумі [БГО I, с. 459], лексему лапатий «такий, що має велику ногу» - у західнополіському АЗП I, с. 277], номен м'Ягкый «м'який, поверхня якого від дотику прогинається; шовковистий, приємний на дотик», «свіжий, нечерствий», «приємний для слуху», «поступливий, податливий, чуйний (про людину); несуворий (про клімат)» - у лемківському [ПЛГ, с. 180].

Сніжну, із заносами зиму репрезентовано словосполученням с'н'іжна з'іМа. У закарпатських говірках виявлено прикметник с'н'іжа ¹ ный «сніжний» [ССХ, с. 336].

Кілька лексем представляють значення «завірюха, сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина»: зав'ір'уха, заме^{и 1} т'іл', хур-то вина. Деякі номени (або їхні варіанти) зафіксовано в інших українських діалектних масивах: в одеському ареалі виявлено лексему метіль «хуртовина» [СУГО, с. 127], у поліському - номени заметь «хуртовина, метелиця», метелица «попелиця», метіль «снігопад з вітром, завірюха» [ЛПГ, с. 78, 125], завируха «метелиця», «назва танцю», «заваруха (військові дії)», замит' «метелиця» [АЗП I, с. 162, 171], у гуцульському - дериват заміть (і фонетичний варіант замікь) «замет, заметіль», лексему метелиця (і дериват метелюха) [ГГ, с. 77, 122], у буковинському - словотвірний варіант заметеля «сніговій, хуртовина» та номен метіль «метелиця» [СБГ, с. 136, 287], у бойківському - метел'уга «метільниця», метіл'нщ'а (і фонетичні варіанти метил'ниц'а, міт'іл'нщ'а) «метелиця», «сварка, бійка» та митіл' (також акцентний митіл ' та фонетичний варіанти мет'іл') «метелиця» [БГО I, с. 438, 441], у лемківському - іменники завіруха «завірюха, заметіль, хуртовина», «бунт' та заміт «замет, кучугура снігу» [ПЛГ, с. 94, 101], у західноволинському - лексему завіруха «метелиця», «вихор на голові» [КЗГ, с. 117].

Для називання дії зі значенням «початися заметілі, запилити» послуговуються безособовою формою дієслова зас'н'і ¹ жило.

Явища «снігопад без вітру» та «пухкий, роз- сипчастий сніг» не мають окремих однослівних номінацій, натомість трапляються словосполучення ¹ тихиїс'н'іг та суХиїс'н'іг відповідно.

Окремі іменники вжито з семантикою «намет, гірка снігу», що спостерігаємо в коментарі: пе^ире^иМети / заНоси так і називайім / пе^и- ре^им'і ¹ та / йакраз насиПайе // куч'ргуру наме^ило. У поліських говірках засвідчено номен перемет «рибальська снасть з багатьма гачками, яку встановлювали поперек течії» [АЗП II, с. 38] і варіант перемот «перемет» [ЛПГ, с. 157], у бойківських - лексему заніс «черга в млині» [БГО I, с. 278].

Назвами дії, коли брьохаєш, поволі, важко йдеш (зокрема по глибокому снігу), є дієслова гре^ис ¹ ти, гре^ибти, грузнути. У західнополіському ареалі зафіксовано дієслово гребсти «грабати; гребти» [АЗП I, с. 108], у бойківському - лексему гребсти (й акцентний варіант грепсті) «гребти (сіно)» [БГО I, с. 192], у лемківському - дієслово гребати «розгрібати щось, гребтися, длубатися в чомусь» [ПЛГ, с. 62], у закарпатському - семи грепсти «розгрібати, розривати що-небудь», «грабкати (гребти граблями сіно, отаву і под.)» та ґребити «бажати» [ССХ, с. 52, 58].

Носії говірки, згадуючи дію зі значенням «рипіти, видавати рип під ногами (зокрема про сніг у морозну погоду)», вживають однослівну лексему ри^{е 1} пит'. Словосполучення рипіти ґвавту «кричати», «голосити» виявлено в бойківських говірках [БГО II, с. 174], дієслово рипіте «верещати» - у західноволинських [КЗГ, с. 208], лексему рипіти «плакати» - у буковинських [СБГ, с. 455-456], номінацію рипкан'е «скрипіння дверями» - у закарпатських [ССХ, с. 307]. сніг діалектний літературна мова

Поняття «вузька стежка, протоптана в снігу» реалізовано іменником дорож^шка. Номени дорожина «дорога», «неширока дорога», дорожка «дорожина», «тканий килим, яким застеляють підлогу», «вишивка прямокутної форми, яку навскіс вішали на стіні» [АЗП I, с. 139] та фонетичні варіанти дорожка, даруожка «велика вудка, переважно з блешнею, для ловлі щук і окунів» представлено в поліському ареалі [ЛПГ, с. 64, 68], дериват дорога «дорога» та словотвірні варіанти доріжчина «доріжечка», дорішка (й іменник дорожейка) «стежка» - у бойківському [БГО I, с. 229], іменники дорога «галактика, Чумацький шлях' та дорожка «рядно, яким застеляють підлогу» - в одеському [СУГО, с. 71], лексему дорожка «доріжка», «легкий візок2 - у лемківському [ПЛГ, с. 82], номінацію дорога «Циганска Дорога (Молочний Шлях) 2 - у буковинському [СБГ, с. 100]; відомий також номен дорога «дорога, вулиця», «простір між нитками основи, куди пролітає човник» у гуцульському обширі [ГГ, с. 61-62].

Сніжинка, кристал снігу у вигляді зірочки має репрезентант с 'н'і¹жинка.

На позначення природного явища «ожеледь, тонкий шар льоду на поверхні землі, на деревах і т. ін. після сирої погоди або відлиги» використано лексему голо П'од, а також номен сли Пота, що властивий і сучасній українській літературній мові зі значенням «слизькість (на дорогах, стежках і т. ін.), що виникає від дощу, ожеледі» [СУМ IX, с. 352]. Один із інформантів подає цікаве порівняння ожеледиці, маючи на увазі надзвичайну слизькість: голоП'од йак ст'іПло.

Окремі варіанти назв засвідчено в інших українських говірках. У поліському континуумі виявлено лексеми голол'одиц'а, голол'одица, голол'одница «верхольод (льодове покриття на поверхні снігу після відлиги)» [АЗП I, с. 98], слизота «шеріш» та слизота «ожеледиця» [АЗП II, с. 155], голольо- дица (і варіант голольодиця) «голодощук (ожеледь, ожеледиця)» та голодощук (і словотвірні варіанти голощак, голощук, голощок, голощуок) «ожеледь, ожеледиця» [ЛПГ, с. 56], у східнослобожан- ському - варіант голольодиця «гололід (голольод)» [СУСГ, с. 55], у західноволинському - іменник слизота «ожеледиця' [КЗГ, с. 222], у закарпатському - номен гололедиц'а «поледиця (дуже слизька дорога взимку)» [ССХ, с. 50].

Окремої номінації для дії «танути, перетворюватися на воду внаслідок дії тепла (про сніг, лід)» носій говірки не зазначає, натомість пригадує синонімічні назви: роз°тайе у основном / п'ід^тт:айе / п'ід^тт:ало. У лемківських говірках виявлено іменник розстаня «розставання» [ПЛГ, с. 274], у закарпатських - дієслово ростайати «істаяти; розтаяти (про сніг, лід і под.)» [ССХ, с. 319].

Лексему «шар снігу на корі дерев, дахах будівель та ін.» не представлено окремою номінацією, однак респондент подає коментар, у якому про- стежено процес випадання та розтавання снігу: наки ¹ дайе /нам'і ¹ тайе с'н'ігом і до ¹ вол'но баПато / а то ¹ д'і йак нач'і ¹ на розета ¹ ват' і з^с:у ¹ вайец':а і у жолоб^пки і поза жолоб^пками.

Як назва проталини, місця, де протанув сніг і видно землю, виступає іменник п'і д^тталинка.

Засіб реалізації семи «відлига, значне потепління взимку або ранньою весною, що викликає часткове розтавання снігу, льоду» - іменник ¹ от':еп'ел'.

Для називання весняного періоду, коли розтає сніг, річки наповнюються водою, псуються дороги, використовують лексему бе^издор'іж':а. Носій говірки додає: це врем'а / коли ¹ дуже гр'аз^с'ко / не^и про ¹ йіде^иш. Маніфестант бездорож «негода (зимова)» засвідчено в поліському континуумі [ЛПГ, с. 30].

Для найменування поняття «буря, ураган, навальний вітер із дощем, грозою, а взимку - зі снігом» послуговуються іменником ураЛан, який в українській літературній мові відомий із дещо іншим значенням: «вітер великої руйнівної сили (до 12 балів)» [СУМ X, с. 472].

На позначення місця, де вітер здув сніг, використано номінацію бе^иЛебе^ина. В одеському ареалі зафіксовано номен белибень «незарослий, голий горбок, пустка» та фонетичний варіант белебень «шпиль», «місце без затишку і рослинності», а також іменник балабеня «те саме значення» [СУГО, с. 21].

Дорогу, занесену снігом, позначено об'єктним словосполученням зане^исЛо (або заме^иЛо) дорогу.

Поняття «багато снігу, глибокий сніг, великі замети снігу» реалізовано обставинним та атрибутивним словосполученнями, відповідно, ба ¹ гато с'н'ігу та гли ¹ бокиїс'н'іг.

Значення «хуртовинний (про день)» виражено лексемою ме^ите та атрибутивним словосполученням с' н'іжниї ден'.

Дію «намерзати (про сніг, лід)» позначають безособові форми наМерзло, обМерзло.

Висновки

Аналізовану говірку визначає наявність різних за походженням і структурою назв снігу та пов'язаних із ним понять і процесів. Помічено активне вживання безособових дієслівних форм та особових теперішнього часу.

Досліджувану ЛСГ в основному характеризує спільнослов'янська лексика (Мокриі сн'іг, ''пер- виі (першиї с'н'іг), круПа, М'ахкиі, с'н'іжна з'іМа та ін.); засвідчено окремі російські запозичення (с Л'акот', дороЖ^шка, голоЛ'од, ¹ от':еп'ел^г).

З-поміж виявлених слів та словосполучень зафіксовано загальновживану лексику і з тотожною семантикою (зав'ір'уха, хурто ¹ вина, зас'н'іЖило, Лрузнути, ри^еПит' та ін.), і з відмінною (куч'ргура «невелика полога гора; горб», «те саме значення, що купа», ураЛан «вітер великої руйнівної сили (до 12 балів)», «про велику силу, напруженість проходження чого-небудь», гре^ибти «упираючись об воду веслом або чим-небудь іншим, приводити в рух човен», «розгрібати, розривати що-небудь», «збирати що-небудь у купу граблями, лопатою і т. ін.», «жадібно забирати, захоплювати що-небудь», зане^ис Ло «несучи,доставляти,приноситищо-небудь кудись, комусь», «переміщати що-небудь в інше місце; відносити», «піднімати догори або відводити вбік (руку, зброю і т. ін.), наміряючись вдарити або готуючись виконати яку-небудь іншу дію», «покривати чим-небудь сипким; засипати», «записувати кудись, у що-небудь», «тхнути, відгонити чим-небудь»). Окремі номени спостережено також в інших діалектних континуумах із різними значеннями (сема крупка «зборка» - у буковинському, фонетичний варіант валете «безладно або у великій кількості щось скидати куди-небудь», «бити», «іти навально, напролом», «жерти (про худобу)» - у західно-волинському, лексема дорожка «доріжка», «легкий візок» - у лемківському, дієслово гребстй (й акцентний варіант грепсті) «гребти (сіно)» - у бойківському, варіант голольодиця «гололід (голо- льод)» - у східно-слобожанському обширі та ін.).

З усіх засвідчених у досліджуваному континуумі лексем 84% - загальновживані слова, 16% - найменування, відомі лише в діалектах. Специфічних слів, характерних тільки для цієї говірки, не виявлено.

Перелік умовних скорочень використаних джерел

АЗП - Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок: у 2 т. Луцьк: Вежа, 2000. Т. 1. 354 с.; Т. 2. 458 с.

ГГ - Гуцульські говірки: короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів, 1997. 232 с.

ЛПГ - Лисенко П.С. Словник поліських говорів. Київ: Наук. думка, 1974. 260 с.

СБГ - Словник буковинських говірок / за заг. ред. Н.В. Гуйванюк. Чернівці: Рута, 2005. 688 с. СУГО - Словник українських говорів Одещини / за ред. О.І. Бондаря. Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, 2010. 232 с.

СУМ - Словник української мови: в 11 т. / за ред. І.К. Білодіда. Київ: Наук. думка, 1970-1980. Т. 9. 1978. 916 с.; Т. 10. 1979. 658 с.

ПЛГ - Пиртей П.С. Короткий словник лемківських говірок / упоряд. Є.Д. Турчин. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ, 2004. 364 с.

ССХ - Сабадош І. Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району. Ужгород: Ліра, 2008. 480 с.

КЗГ - Корзонюк М.М. Матеріали до словника західноволинських говірок. Українська діалектна лексика: збірник наук. праць. Київ: Наук. думка, 1987. С. 6 -267.

БГО - Онишкевич М.Й. Словник бойківських говірок. Київ: Наук. думка, 1984. Ч. 1. 495 с.; Ч. 2. 515 с.

СУСГ - Словник українських східнослобожанських говірок / К. Глуховцева, В. Лєснова, І. Ніколаєнко, Т. Терновська, В. Ужченко. Луганськ, 2002. 234 с.

ЧНН - Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: у 4 т. / за ред. В.А. Чабаненка. Запоріжжя, 1992. Т. 4. 261 с.

Література

1. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология. Киев: Знання, 2004. 326 с.

2. Кондратенко М.М. Лексика народной метеорологии в славянских языках: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.03. Москва, 1994. 22 с.

3. Кондратенко М.М. Особливості номінації природних явищ у говорах Сілезії і Франконії. URL: https://ua-referat.com/Особливості_номінації_природних_явищ_у_говорах_Сілезії_і_Франконії.

4. Павлюк М.В. Про вивчення назв вітрів у діалектах слов'янських мов. Праці ХІІ Респ. діалектол. наради. Київ: Наук. думка, 1971. С. 446-449.

5. Толстой Н.И., Толстая С.М. Гром и град в Полесье: очерки славянского язычества. Москва: Индрик, 2003.С. 126-161.

6. Усачева В.В. Из наблюдений над метеорологической лексикой Полесья и Карпат. Полесский этнолингвистический сборник: материалы и исследования. Москва: Наука, 1983. С. 217-225.

7. Могила О.А. Карпато-поліські лексико-семантичні паралелі (на матеріалі метеорологічної лексики). Структура і розвиток українських говорів на сучасному етапі: тези XV Респ. діалектол. наради. Житомир, 1983. С. 58-59.

8. Могила О.А. Метеорологическая лексика украинских говоров (лексико-семантическая, ареальная и генетическая характеристика): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.02. Киев, 1984. 22 с.

9. Могила О.А. Метеорологічна лексика Полісся і Карпат. Семасіологія і словотвір: збірник наук. праць. Київ: Наук. думка, 1989. С. 16-19.

10. Могила О.А. Метеорологічна лексика українських говорів: монографія. Київ: Вид. центр КНЛУ, 2008. 213 с.

11. Могила О.А. Назви вихору в українських говорах. Українська діалектна лексика. Київ: Наук. думка, 1987. С. 20-30.

12. Гурін М. Регіональні особливості метеорологічної лексики карпатських говірок Воловецького району Закарпатської області. Східнослов'янська філологія: здобутки та перспективи: збірник матеріалів ІІ Всеукр. студ. наук. конференції. Кривий Ріг, 2003. С. 219-222.

13. Нефедова Е.А. Северные ветры: фрагмент диалектной картины мира. Діалекти в синхронії та діахронії: загальнослов'янський контекст: тези доп. міжнарод. конф. Київ: КММ, 2014. С. 356-360.

14. Касьянова В.М. Русская метеорологическая лексика (история и функционирование): автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Москва, 1984. 16 с.

15. Мельникова Е.Г. Метеорологическая лексика в Псковской области (с признаками «цвет» и «размер»). Лексический атлас русских народных говоров: материалы и исследования. 1998. Санкт-Петербург: ИЛИ РАН, 2001. С. 190-193.

16. Суспицына И.Н. Метеорологическая лексика в говорах Русского Севера: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Екатеринбург, 2000. 20 с.

17. Макушева О.А. Метеорологическая лексика в орловских говорах: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.01. Орел, 1994. 17 с.

18. Kupiszewski W. Slownictwo meteorologiczne w gwarach і historii j^zyka polskiego. Wroclaw, 1969. 168 s.

19. Ситянина Н.В. Структурно-семантическое исследование наименований объектов и явлений природы в современном английском языке: автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.04. Санкт- Петербург, 2004. 25 с.

References

1. Manakin V.N. (2004) Sopostavitel'naya leksikologiya [Comparative lexicology]. Kyiv: Znannya. (in Russian)

2. Kondratenko M.M. (1994) Leksika narodnoy meteorologii v slavyanskikh yazykakh [Lexicon of folk meteorology in the Slavic languages] (Extended abstract of PhD dissertation). Moscow.

3. Kondratenko M.M. Osoblyvosti nominatsii pryrodnykh yavyshch u hovorakh Silezii i Frankonii [Features of the nomination of natural phenomena in the dialects of Silesia and Franconia]. URL: https://ua-referat.com/Osoblyvosti_nominatsii_pryrodnykh_yavyshch_u_hovorakh_Silezii_i_Frankonii/

4. Pavliuk M.V. (1971) Pro vyvchennia nazv vitriv u dialektakh slovianskykh mov [On the study of wind names in the dialects of Slavic languages]. PratsiXIIResp. dialektol narady [Proceedings of the XII Rep. Dialectal. Meeting]. Kyiv: Nauk. dumka, pp. 446-449.

5. Tolstoy N.I., Tolstaya S.M. (2003) Grom i gradvPoles'e: ocherki slavyanskogoyazychestva [Thunder and hail in Polesie: sketches of Slavic paganism]. Moscow: Indrik, pp. 126-161. (in Russian)

6. Usacheva V.V. (1983) Iz nablyudeniy nad meteorologicheskoy leksikoy Poles'ya i Karpat [From observations of the meteorological vocabulary of Polesie and the Carpathians]. Polesskiy etnolingvisticheskiy sbornik: materialy i issledovaniya [Polesie ethnolinguistic collection: materials and research]. Moscow: Nauka, pp. 217-225.

7. Mohyla O.A. (1983) Karpato-poliski leksyko-semantychni paraleli (na materiali meteorolohichnoi leksyky) [Carpatho-Polissya lexical-semantic parallels (on the material of meteorological vocabulary)]. Struktura i rozvytok ukrainskykh hovoriv na suchasnomu etapi: tezy XV Resp. dialektol. narady [The structure and development of Ukrainian dialects at the present stage: theses XV Rep. Dialectol. Meeting]. Zhytomyr, pp. 58-59.

8. Mogila O.A. (1984) Meteorologicheskaya leksika ukrainskikh govorov (leksiko-semanticheskaya, are- al'naya i geneticheskaya kharakteristika) [Meteorological vocabulary of Ukrainian dialects (lexico-seman- tic, areal and genetic characteristics)] (Extended abstract of PhD dissertation). Kyiv.

9. Mohyla O.A. (1989) Meteorolohichna leksyka Polissia i Karpat [Meteorological vocabulary of Polissya and the Carpathians.]. Semasiolohiia i slovotvir: zb. nauk. prats [Semasiology and word formation: a coll. of scientific papers]. Kyiv: Nauk. dumka, pp. 16-19.

10. Mohyla O.A. (2008) Meteorolohichna leksyka ukrainskykh hovoriv: monohrafiia [Meteorological vocabulary of Ukrainian dialects: monograph]. Kyiv: Vyd. tsentr KNLU. (in Ukrainian)

11. Mohyla O.A. (1987) Nazvy vykhoru v ukrainskykh hovorakh [Names of the vortex in Ukrainian dialects]. Ukrainska dialektna leksyka [Ukrainian dialect vocabulary]. Kyiv: Nauk. dumka, pp. 20-30.

12. Hurin M. (2003) Rehionalni osoblyvosti meteorolohichnoi leksyky karpatskykh hovirok Volovetskoho raionu Zakarpatskoi oblasti [Regional features of meteorological vocabulary of Carpathian dialects of Volovets district of Zakarpattia region]. Skhidnoslovianskafilolohiia: zdobutky taperspektyvy: zb. mate- rialiv II Vseukr. stud. nauk. konf [East Slavic Philology: achievements and prospects: coll. materials II All-Ukrainian. stud. science. conf.]. Kryvyi Rih, pp. 219-222.

13. Nefedova E.A. (2014) Severnye vetry: fragment dialektnoy kartiny mira [Northern winds: a fragment of the dialectal picture of the world]. Dialekty v synkhronii ta diakhronii: zahalnoslovianskyi kontekst: tezy dop. mizhnarod. konf. [Dialects in synchrony and diachrony: all-slavic context: abstracts of international conf. reports] Kyiv: kMm, pp. 356-360.

14. Kas'yanova V.M. (1984) Russkaya meteorologicheskaya leksika (istoriya i funktsionirovanie) [Russian meteorological vocabulary (history and functioning)] (Extended abstract of PhD dissertation). Moscow.

15. Mel'nikova E.G. (2001) Meteorologicheskaya leksika v Pskovskoy oblasti (s priznakami «tsvet» i «razmer») [Meteorological vocabulary in the Pskov region (with the signs «color» and «size»)]. Leksicheskiy atlas russkikh narodnykh govorov: materialy i issledovaniya. 1998 [Lexical atlas of Russian folk dialects: materials and research. 1998]. St. Petersburg: ILI RAN, pp. 190-193.

16. Suspitsyna I.N. (2000) Meteorologicheskaya leksika v govorakh Russkogo Severa [Meteorological vocabulary in dialects of the Russian North] (Extended abstract of PhD dissertation). Ekaterinburg.

17. Makusheva O.A. (1994) Meteorologicheskaya leksika v orlovskikh govorakh [Meteorological vocabulary in Oryol dialects] (Extended abstract of PhD dissertation). Orel.

18. Kupiszewski W. (1969) Slownictwo meteorologiczne w gwarach i historii jqzykapolskiego [Meteorological vocabulary in dialects and history of the Polish language]. Wroclaw. (in Polish)

19. Sityanina N.V. (2004) Strukturno-semanticheskoe issledovanie naimenovaniy objektov i yavleniy prirody v sovremennom angliyskom yazyke [Structural and semantic study of the names of objects and natural phenomena in modern English] (Extended abstract of PhD dissertation). St. Petersburg.

Размещено на Allbest.ru