Колокації у складі моноговіркового тезауруса

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОЛОКАЦІЇ У СКЛАДІ МОНОГОВІРКОВОГО ТЕЗАУРУСА

Громко Т.В.

кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Кропивницький

Анотація

колокація мовленнєвий говірковий дискурс

У статті теоретично обґрунтовується місце колокацій як мовно-мовленнєвих одиниць у говірковому дискурсі, що визначає їхній лексикографічний ранг у тезаурусі говірки. Колокація є неоднослівним, стійким і таким, що регулярно трапляється в мовленні, словосполученням, що позначає єдине поняття, і, ієрархічно знаходячись між словом і фразеологізмом як одиницями мовних виражень, є реалізацією полісемії слів. Такі конструкції важливі для дескрибування мовних даних говірки, що вилучені з мовленнєвих текстів на основі врахування граматико-синтагматичних зв'язків. Звернено увагу на можливості корпусного підходу до відбору таких одиниць та подальшу наукову інтерпретацію колокаційної складової частини в системі говірки у складі монографічного опису. Вокабуляр тезауруса, фрагмент якого подається, базується на токенізації, своєрідній декомпозиції текстового матеріалу на ряд мовних одиниць - слів та колокацій тощо. За такого методу лексикографування застосовуються дистрибутивний і контекстологічний методи. Пропонований автором аналіз лексично-граматичного рівня емпіричного матеріалу говірки як системи мови є фрагментом її дескрипції, що в межах опису моноговіркового лінгварію передбачає укладання тезауруса. У межах вокабулярію тезауруса колокації кваліфікуються як семантичні графи або смислові одиниці тексту. Звернено увагу на особливості токенізації з текстів усного мовлення та лексикографування колокацій в тезаурусі говірки. Колокації в говірковому дискурсі відрізняються і яскраво вираженою граматичною природою, і стійким характером, і статистичною представленістю в усному колективному мовленні, що є показником таких активних процесів сучасної української мови, як граматикалізація й ідіоматизація. Лексикографування колокацій у моноговірковому тезаурусі може слугувати базою для укладання окремої колокаційної лексикографічної системи як одного з аспектів екстраполяції говірколінгварію.

Ключові слова: говірка, моноговіркова дескрипція, тезаурус, говірколінгварій, мовно-мовленнєві одиниці, колокація, лексикографування.

Abstract

Collocations in the monoidiom thesaurus. Hromko T. V., Candidate of Philological Sciences, Associate Professor at the Ukrainian Language Department Volodymyr Vynnychenko Central Ukrainian State Pedagogical University, Kropyvnytskyy,

The article theoretically substantiates the place of collocations as language- speech units in speech discourse, which determines their lexicographic rank in the subdialect thesaurus. Colocation is an ambiguous, stable and regular occurrence in speech, a phrase that denotes a single concept, and, hierarchically between the word and phraseology as units of linguistic expressions, is the realization of the polysema of words. Such constructions are important in describing of the data of speech, which are extracted from subdialect texts on the basis of grammatical-syntagmatic connections. Attention is paid to the possibilities of the corpus approach to the selection of such units and the further scientific interpretation of the collocation component in the speech system as part of a monographic description. The vocabulary of the thesaurus, a fragment of which is presented, is based on tokenization, a kind of decomposition of textual material into a number of language units - words and collocations, etc. Distributive and contextual methods are used in this method of lexicography. The analysis of the lexical and grammatical level of the empirical material of subdialect as a system of language proposed by the author is a fragment of its description, which within the description of the monoidiom linguistics involves the conclusion of a thesaurus. Within the vocabulary of the thesaurus, collocations qualify as semantic graphs or semantic units of text. Attention is paid to the peculiarities of tokenization from oral texts and lexicography of collocations in the thesaurus of speech. Collocations in the speech discourse are distinguished by a pronounced grammatical nature, and a stable character, and statistical representation in oral collective speech, which is an indicator of such active processes of the modern Ukrainian language as grammaticalization and idiomatization. Lexicography of collocations in the monoidiom thesaurus can serve as a basis for concluding a separate collocation lexicographic system as one of the aspects of extrapolation of the speech language.

Key words: idiom, monoidiom description, thesaurus, idiomolingual, lingual-speech units, colocation, lexicography.

Постановка проблеми

Дослідження усного розмовного мовлення як багатоаспектний підхід до лінгвістичного осягнення сфери людської комунікації є актуальним щодо діалектних даних з погляду аналізу мовно-мовленнєвого матеріалу. Сучасна текстоцентрична орієнтованість українських діалектологічних студій не лише спрямована на фіксацію текстів чи типологічного аспекту граматичних особливостей, а й спроможна в результаті докладного вивчення особливостей усного діалектного мовлення претендувати на аналіз граматики текстів [11], наприклад, у плані колоквіалістики. Колоквіалістичні одиниці є виокремленими з текстів окремими конструкціями, що знаходяться на межі лексичного і граматичного рівнів системи мови, мовними виразами, у яких «є аспект плану вираження або плану змісту, що не виводиться зі значення або форми складових частин» [7, с. 19]. До них належать колокації та колігації, які в межах діалектологічного вивчення спроможні подати новий погляд на реалізацію певних слів у складі словосполучень на корпусному текстовому матеріалі, як-от окрему ідіому.

Колокація - це «неоднослівне, стійке і таке, що регулярно трапляється в мовленні» [10, с. 23], словосполучення, що позначає єдине поняття, і, ієрархічно знаходячись між словом і фразеологізмом як одиницями мовних виражень, є реалізацією полісемії слів. Сучасні теоретико-методологічні положення опису колокацій та вивчення їх як феномену, за спостереженнями Т.В. Бобкової, в українському мовознавстві в основному спрямовані на коло питань, які «стосуються системного вивчення лексико-синтаксичної сполучуваності, взаємодії внутрішніх форм слів, а також сполучуваності в аспекті лексико-морфологічної та синтаксичної деривації (І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, В.О. Горпинич, Н.В. Гуйванюк, Н.П. Дарчук, А.П. Загнітко, Н.Ф. Клименко, М.П. Кочерган, О.С. Снітко)» [1, с. 15].

Мета статті

Лексикологічно колокації не представлені в мовній системі і дотепер мало відображені в академічній лексикографії української мови, оскільки вичленовуються в мовленні на матеріалі значних за обсягом текстових даних. Специфіка цих утворень полягає не тільки у відносній стійкості словосполучень, як перехідному етапі між вільними і фразеологічними словосполученнями, а й у постійній «зустрічальності» номінативних одиниць у межах певної системи мови, що забезпечується повторюваністю у вживанні, частотністю в мовленні, яка, за умови відсутності електронного корпусу текстів, детермінується дослідником текстового матеріалу.

Пропонований нами аналіз лексично-граматичного рівня емпіричного матеріалу говірки як системи мови є фрагментом її дескрипції, що в межах опису моноговіркового лінгварію передбачає укладання тезауруса. Цей особливий тип словника базується на текстовому корпусі говіркового мовлення і є повним (а не диференційним) за типологічними критеріями. Саме включення до тезауруса колокацій як мовно-мовленнєвих одиниць спонукає до визначення специфіки їх у говірковому мовленні та у відповідному лексикографічному їх представленні.

Виклад основного матеріалу дослідження

Повнота дослідження мовних даних окремої говірки як системи мови (і відображення її лінгварію в тезаурусі) на контекстно-синтагматичній основі є визначним критерієм виявлення колокацій. Саме типове й постійне оточення слова як мовної одиниці у складі колокації є цілісною одиницею його смислу, незалежно від наповнення та формальної зв'язності цього характерного стійкого сполучення слів. Відомий у лінгвістиці фьорзіанський підхід виділяє: колокації - супровід слова в контексті, або матеріал, у якому воно найчастіше трапляється, і колігації - взаємозв'язані граматичні категорії у синтаксичній конструкції [12, с. 209]. Український дослідник В.В. Левицький віддає перевагу «частоті сумісної вживаності слів і ступеню їх синтагматичної зв'язності» [6, с. 191].

Важливість текстів усного мовлення, що репрезентує говірковий дискурс [4, с. 30], полягає не в перевірці таких аспектних характеристик колокацій, з одного боку, завдяки значному розширенню корпусу даних говірки (довготривале укладання корпусу з постійно еліцитованою програмою збирання матеріалу), а з іншого - як репрезентаційна база колективного мовного досвіду в говірковому мовленні. Отже, повнота емпіричного дослідження говірки «безпосередньо у функціонуванні: встановлення значення можливе саме через аналіз уживання форми» [8, с. 344] слів забезпечує виявлення та класифікацію колокацій як особливих конструкцій у їх діалектологічно-лінгвістичній інтерпретації.

Водночас не дескрипція говірки повинна ставити за мету оцінювання і виведення всіх моделей ступеня зв'язності слів, представлених у мовленні. Така фундаментальна їх класифікація з погляду наукового жанру має належати монографічному опису говірки, що може бути реалізована в перспективі. Ця можливість визначається не лише моделлю опису, а й повнотою емпіричних даних на синхронічному та діахронічному рівнях тощо. Повний відбір колокацій за корпусним лінгвістичним аналізом спроможний до удокладнення всіх таких конструкцій як неідіоматичних одиниць, яким властиві семантична, синтаксична й дистрибутивна регулярність, за наявності (у перспективі) електронного корпусу говірки, що забезпечує квантитативними методами їх вилучення, статистичними вибірками колокацій, вивчення інтенсивності та селективності сполучуваності слів у мовленні тощо [6, с. 206].

Тезаурус як аспект лексикографічних технологій передбачає документування вилучених із мовленнєвих текстів колокацій як окремих мовних одиниць саме з урахуванням граматико-синтагматичних зв'язків, а також опис колокацій у лексичній системі мови, що становить оптимум «для синхронічного моноговіркового дослідження» [3, с. 13]. Дескрибування говірки як мовної системи передбачає токенізацію, фіксацію в тезаурусі й філіацію значень колокацій, що трапляються в говірковому мовленні. Глибше вивчення говірки - монографічний її опис - потребує укладання окремої колокаційної лексикографічної системи [9, с. 32], що, очевидно, є запорукою багатоаспектного підходу до такого типу утворень із використанням корпусного методу і єдино правильною методологічною основою дослідження колокацій [2, с. 40].

У складі тезауруса говірки натепер найбільшою мірою репрезентований лінгвістичний потенціал говіркового дискурсу через відповідний моніторинг мовлення носіїв одного населеного пункту - говірки села Піщаний Брід Добровеличківського району Центральної України - як перший досвід масштабного лексикографічного опису й оптимум укладання лінгварію окремої говірки. Вокабуляр тезауруса базується не на традиційному для діалектології диференційному виокремленні та тлумаченні мовних одиниць, відмінних від літературного узусу, або діалектно-нормативних, а на токенізації, своєрідній декомпозиції текстового матеріалу (що включає весь словниковий його склад - діалектного і літературного стратів мови в системі говірки; детальніше див. [5]) на ряд мовних одиниць, інакше кажучи, токенів - слів та колокацій, колігацій тощо - для генерування їх до тезауруса, проводиться автором дослідження вручну й оформляється у відповідні електронні картки. Токенізація колокацій - це сегментація їх як регулярних виразів, оптимізація якої можлива в разі виділення семантичних відношень у тексті.

Методологічно такий відбір колокацій можна кваліфікувати як так званий метод кейсу для лексикографічних даних, що слугує первісним корпусним відбором цих мовних одиниць за говірковими текстами і за цитатними картотеками. Під час лексикографування застосовуються дистрибутивний і контекстологічний методи, які забезпечують урахування лінгвістичних (а не статистичних) ознак сполук за відповідним рангом лексичних чи синтаксичних відношень. Розрізнення слова і колокації як значущих одиниць моноговіркових текстів відбувається не лише за граматичною (синтаксичною) організацією словосполук, а й за лінгвістичними й екстралінгвальними чинниками вербалізації. Якщо аналітично узагальнити, їх можна кваліфікувати як семантичні графи, смислові одиниці тексту, що передаються вокабулою.

Як приклад лексикографування колокацій за даними усного моноговіркового мовлення наводимо фрагмент словникової статті тезауруса (за прийнятими умовними позначеннями, виділення колокації в межах вокабуляру передається знаком А).

АВТОБУС [автобус], а, ч. Багатомісний автомобіль для перевезення пасажирів. [при ¹ йіхау на ау¹ тобус'і]; [ми ау ¹ тобус на Кіровоград]; [Помош ¹ н'ан'с'киї ау¹ тобус]; [ше Краснопо¹л'ан'с'киї ау ¹ тобус ¹ йіздиу]; [ау ¹ тобуси і уно ¹ ч'і хо ¹ дили]; [ди! / по ¹ наш'і дороз'і / і та¹ киї комфортабел'ниї ау ¹ тобус пус ¹ тили]; [а там йіх поса ¹ дили у сп'іц'і ¹ ал'ниї ау ¹ тобус // каже / двоє ¹ тажн'ії]; [ау ¹ тобус не по ¹ битиї/а во ¹ д'іт'іл'у отв'і ¹ ч'ат']; [поу ¹ незниї ау¹ тобус / йак ¹ кил'ки л'у¹ деї на¹ бито // ус'ім треба ¹ йіхат']; [їде/ гет ' порожн'ії ау ¹ тобус]; [та ¹ киї неу ¹ добниї ау ¹ тобус]; [ау ¹ тобус полупорожн'ії/ йід' со ¹ б'і / с ¹ к'іки Хоч'іш]; [йа ¹ киїс'а ескурс'і ¹ он:иї ау ¹ тобус стау / шоб во ¹ ди з ки^ер ¹ ниц'і / Л'уди з до роги попи їли]; [ау ¹ тобус не по ¹ битиї / а во ¹ д'іт'іл'у отв'і ¹ ч'ат']; [¹ йіхала на посЛ'едн'і сту ¹ пен'к'і ау ¹ тобуса // йел'і закриу]; [обйа ¹ вили об'іЛеч'ин'а паса ¹ жир'іу в ау ¹ тобус'і].

Мєсто в автобусі [м'есто в ау ¹ тобус'і]. Місце в салоні автобуса за порядковою нумерацією або щодо чого-небудь [п'іт ¹ нац':ате м'есто в ау ¹ тобус'і]; [у мене м'есто в ау ¹ тобус'і / було на га Л'орк'і / то так натру ¹ сило / ¹ нач'е ше ї ¹ дос'і йіду]; [у мене м'есто в ау ¹ тобус'і на пе^иредн'ом с'і ¹ д'ен'і]; [пом'і ¹ н'алас' м'естом в ау ¹ тобус'і / шоб недаХеко од вод'і ¹ йа / бо у ¹ кач'уйус']; [м'ест в ау ¹ тобус'і ниМа // жд'іт' дру ¹ гого]; [с ¹ тарш'і майут' право м'есто в ау ¹ тобус'і]; [во ¹ д'іт'іл' м'есто в ау ¹ тобус'і укаже // транз'іт!].

Автобус «Богдан» [автобус «Богдан»].

Жовтий автобус [Жоутиї ауТобус]. Маломісний автобус марки ПАЗ. [ро ¹ ж:иус'а / сам ау¹ тобус «Богдан» уз'ау / ку ¹ пиу со ¹ б'і/ і ¹ йізде на ви^еход ¹ н'і/ сту ¹ " дент'іу ¹ возе]; [во Зили та ¹ ким маЛен'ким ау ¹ тобусом / «Богданом»]; [ко Лис' ¹ шила ш ¹ торки у «Бог дан» / з м'ір'ала доужи ¹ ну // то / те Пера ¹ дала т'іл'і ¹ фон / і х Лопц'і з ¹ вон'ат ' / ¹ кажут ' // на ау ¹ тобус «Бог ¹ дан» // можна забрат'/ там / прим'ером / ¹ первого ¹ ч'ісла?]; [не веЛики! / о ¹ то йак дал'нореїсовиї/а ¹ жоутиїау ¹ тобус]; [поХож на Жоутиї ау¹ тобус // ну / марка // ¹ т'іки ¹ б'ілиї / а то/так ¹ само іуси^ере^иІдин'і]; [йа ¹ киїс'а о ¹ то пригородн'ії ау ¹ тобус ¹ йізде // ¹ жоутиї / бо ви^еЛик'і ни пус ¹ кайут'].

Ікарусний автобус [іКарусниї ауТобус].

Ікаріусний автобус [іКар'іусниї автобус]. Багатомісний автобус «ікарус» угорського виробництва 1980-2000 рр. [рже ї ¹ кийіус'киї / о ¹ тої і ¹ карусниї ау¹ тобус / ¹ тоже не ¹ йізде]; [і ¹ карусн'і ау ¹ тобуси хо ¹ дили /Хоуно]; [там і ¹ кар'іусниї ау ¹ тобус не роз ¹ вернец'а]; [в і ¹ карусном ау ¹ тобус'і / мо ¹ тор розм'іш ¹ ч'айіц'а п'ід ¹ полом са Лону / при ко Лесах].

Пасажирьський автобус [пасаЖир'с'киї автобус]. Автобус, призначений для перевезення людей. [запрауЛ'аус ' Хередо м ¹ нойу / паса¹жир'с'киї ау¹ тобус // то ¹ д'і Во Лод'ін «жи ¹ гул'»]; [паса ¹ жир'с'киї ау ¹ то бус йак запрауЛ'айут ' ¹ газом / то / по п Правилам / паса ¹ жир'іу ви ¹ сад'уйут']; [на цирк д'і ¹ теї во Лили / п р'амо на паса ¹ жир'с'кому ау ¹ тобус'і]. [у пра ¹ вах /полу ¹ ч'иу кате ¹ гор'ійу на паса ¹ жир'с'киї ау ¹ тобус].

Рейсовий автобус [реїсовиї аутобус]. Автобус, призначений для державних маршрутних перевезень населення з реґламентованими рейсами. [на реїсовиї ау ¹ тобус сп'із ¹ нилас']; [реїсов'і ау ¹ тобуси Ход'ат']; [¹ йіздиу реїсовим/бо ц'і ¹ ч'асники/то йе/то ни^еІма]; [голо ¹ ван'іус'киї /то реїсовиї ау ¹ тобус/ хот' і марш рутка].

Робочий автобус [робоч'иї ау^|тобус]. Автобус, призначений для перевезення працівників певного підприємства. [у Шеу ¹ ч'енка робиу на ро ¹ боч'ому ау¹ тобус'і]; [Кол'іс ¹ ник ро ¹ боч'им ау ¹ тобусом до ¹ йарок соби райе]; [дл'а ро ¹ ботник'іу / треба на ро ¹ боч'иї ау ¹ тобус до ¹ пошти їти / на ¹ вос'ім ранку].

Шкільний автобус [шк'іл^5|ниї автобус]. Автобус, призначений для перевезення школярів. [з Л'убо ^{1 -} мирки ¹ воз'ат ' йіх / на шк'іл' ¹ ному ау ¹ тобус'і]; [у це у ремйа / шк'іл' ¹ ниї ¹ т'іки ¹ ходе / з ау ¹ тобус'іу]; [закрили ш ¹ коли / то ¹ д'іти ¹ йіхн'іо / те ¹ пер до нас / на шк'іл' ¹ ному ау ¹ тобус'і ¹ йізд'ат'].

Автобус гармошкою [аутобус гар^ошкойу]. Об'єднаний двома салонами автобус фірми “Ikarus”, що використовувався для перевезення пасажирів (в основному в містах). [автобусом з гар^мошкойу / ¹ доугим та ¹ ким /на ¹ вибори ¹ йіздили]; [дл'а по ¹ йіздки на Море ау ' тобус гарМошкойу закаЗау]; [ ¹ т'іки у ¹город'і ау¹ тобуси гар Мошкойу / бо там же ж 'л'уду / т'ма].

Права на автобус [праВа на автобус].

Категорія на автобус [катеВор'ійу на ауТобус].

Категорія на пасажирський автобус [катеВор'ійа на пасаЖир'с'киї ауЗобус]. Категорія професійного рівня водія (категорія `“0”), наявність якої дозволяє водієві керувати автобусом. [не просто пра ¹ ва / а пра ¹ ва на ау ¹ тобус // це ж ауто ¹ парк]; [те ' пер у 'Бурс'і / ' даже пра ¹ ва на ау ¹ тобус Можна здат']; [у Добр'і здау на кате'гор'ійу на ау' тобус]; [треба кате'гор'ійа на ау ' тобус / і то ¹ д'і поноу'л'ат ' йі ¹ йі / ¹ кажд'і три ¹ года]; [од ¹ криу кате ¹ гор'ійу на ау ¹ тобус]; [у пра ¹ вах / полу¹ ч'иу кате ¹ гор'ійу на паса¹жир'с'киї ау ' тобус]; [кате ' гор'ійу на паса ¹ жир'с'киї ау ¹ тобус зро ¹ биу со ¹ б'і / і йід ' у ¹ город / устроїс'а на маршрутку]; [йак кате ' гор'ійа на паса ¹ жир'с'киї ау¹ тобус / то «камази» не ' вод'ат' // це не та катеЛор'ійа]; [те ' пер і за гра ¹ ниц'ойу не про¹падеш / бо кате ¹ гор'ійа на паса ¹ жир'с'киї ау ¹ тобус / це кру ' гом ¹ нада].

На одинацятом[у] автобусі, зі сл. їздить, добираться, жарт. Пішки, на противагу будь-яким транспортом. [йа ¹ киї там ау¹ тобус? // усе одм'і ¹ нили // ¹ т'іки на о ¹ динац'атом ау ¹ тобус'і ' л'уди ¹ йізд'ат']; [сту ¹ дент жеж / то на о ¹ динац'атому ау¹ тобус'і добираус'а с Помош ¹ нойі]; [на о ¹ динац'атиї ау ¹ тобус / у ¹ же не рош ¹ ч'ітуйу].

Три автобуса навхрест [три автобуса наухрест]. Незначна кількість або й відсутність транспорту, що курсує дорогами. [те ''пер три ау¹ тобуса ¹ наухрест йізд'ат '/а бу'ла ж / та ' ка с ' танц'ійа!]. Незначна кількість автобусів (на балансі автопарку). [скоро' тили до тр'ох ау' тобус'іу ' наухрест // ' тендер /і усе!].

АВТОБУСНИЙ [ауЗобусниї], а, е, прикм. 1. Те, що є частиною автобуса. [ау ' тобусне ' колесо]; [тр'існуте ау ' тобусне ст'ік 'ло]; [та то йа / ау ' тобуснойу дверкойу прибиу пал'ц'а]. 2. Той, що стос. системи автобусного руху. [ка ' с'ір 'робе ау'тобусну про' в'ірку]; [рух ау'тобусниї / буу і уно' ч"і];

Автобусна аварія [автобусна аВар'ійа]. [там ау' тобус пере^иви^гр' нуус'а / ау' тобусна а' вар'ійа]; [в ау' тобусн'і а' вар'ійі по' гиб во' д'іт'іл']; [обйі' ^- жали аж ку' в'етом / бо ау' тобусна а' вар'ійа].

Автобусний водій [ауЗобусниї во^|д'ій]. Водій автобуса. [ви ау'тобусниї во' д'ій чи п'росто?]; [догово'р'аїтес 'з ау'тобусним во' д'ійом]; [а ау'тобусниї во' д'ій / сто' йіт' вес' ' б'ілиї].

Автобусна зупинка [ауЗобусна зупинка].

Автобусна остановка [ауЗобусна остаИоука]. 1. Спеціально відведене й обладнане місце, призначене для посадки чи висадки пасажирів автобуса. [с 'ход'те а' бо ' коло пошти / а' бо на ау' тобусн'і зу 'пинк'і // йа у ' центр'і / ' коло мос' та / не с' тану / бо там п'ід ' гору]; [ау ' тобусна оста' ноука // і уни' зу ш' кола]; [зро ' били ау' тобусну оста' ноуку]; [йа ' к'іс' би^еІс:ов'існ'і ау'тобусну оста' ноуку /у се^иреди^ен'і оп:и'сали мат'у' ками]. 2. Місце колишньої автобусної станції (нині не функціонує), де за традицією зупиняються транзитні рейсові автобуси. [ау ' тобусна зу'пинка у ' центр'і/ пид ' гору ту' ди]; [інте^ир' нат з ау' тобусни зу'пинки т'і' кау]; [це вам не гороц''киї ау'тобус / шо / і ' коло ' пошти / і за мос ' том // с ' тану аж на ау ' тобусн'і оста ' ноук'і].

Автобусна станція [ауЗобусна сЗанц'ійа]. Спеціально обладнане місце зупинки автобусів, призначене для посадки чи висадки, обілечення пасажирів автобуса. [була автобусна с ' танц'ійа / а те ''пер оста ' ноука]; [на ау' тобусн'і с ' танц'ійі ска 'зали / шо ' с'одн'і/ ау' тобус'іу гет ' ни 'буде]; [год т'риц'ат' проро'била ка'с'іром / на ау' тобусн'і с' танц'ійі].

Автобусний парк [ауЗобусниї парк]. Експлуатаційне підприємство, що займається технічним обслуговуванням автобусів, забезпечує ними транспортні перевезення. [в ау' тобусниї парк йіде ау' тобус // виходим!]; [в ау ' тобусном ' парку ' гаїки к руте]; [ус'у жизн ' проро ' била бу' галтером в ау' тобусному ' парку].

Висновки

Запропонований аспект удокладнення теоретичних уявлень про колокації в говірковому дискурсі спостерігається в разі дескрибування говірки у вигляді тезауруса - говірколінгварію вилучених із мовленнєвих текстів колокацій як окремих мовних одиниць саме з урахуванням граматико-синтагматичних зв'язків та опис колокаційної складової частини в лексичній системі говірки. Укладання окремої колокаційної лексикографічної системи можливе в монографічному описі говірки як мовної системи, з використанням корпусного методу як єдино правильної методологічної основи дослідження колокацій. Вокабуляр тезауруса, фрагмент якого подається, базується на токенізації, своєрідній декомпозиції текстового матеріалу на ряд мовних одиниць - слів та колокацій тощо. За такого методу лексикографування застосовуються дистрибутивний і контекстологічний методи. У вокабулярії тезауруса колокації кваліфікуються як семантичні графи або смислові одиниці тексту.

Попередній аналіз говіркових даних виявляє значну кількість конструкцій-колокацій, що вирізняються і яскраво вираженою граматичною природою, і стійким характером, і статистичною представленістю в усному колективному мовленні, що є показником таких активних процесів сучасної української мови, як граматикалізація й ідіоматизація. Наш науковий оптимізм дозволяє прогнозувати використання тезауруса говірки як бази для укладання окремої колокаційної лексикографічної системи, що представить ще одну з подальших його аспектних екстраполяцій.

Література

1. Бобкова Т.В. Теоретико-методологічні підходи до вивчення колокацій у сучасному мовознавстві. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія «Філологія». 2014. Т 17. № 2. С.14-22.

2. Бобкова Т.В. Корпусний словник колокацій : методика укладання. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2015. Вип. 52. С. 39-41.

3. Громко Т.В. Моноговірковий лексикографічний комплекс як сучасна лінгвістична технологія. Мова. 2020. № 34. С. 11-17.

4. Громко Т.В. Сучасна текстографія діалектоносіїв степової говірки. Наукові записки. Серія «Філологічні науки». Кропивницький : КОД, 2019. Вип. 175. С. 29-33.

5. Громко Т.В. Тезаурус говірки як показник її онтологічного статусу. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». Київ, 2020. Т 31 (70). № 2. Ч. 1. С. 1-6.

6. Левицкий В.В. Семасиология. Винница : Новая книга, 2006. 508 с.

7. Рахилина Е.В., Кузнецова Ю.Л. Грамматика конструкций: теории, сторонники, близкие идеи. Лингвистика конструкций / отв. ред. Е.В. Рахилина. Москва : Азбуковник, 2010. С. 18-81.

8. Хохлова М.В. Экспериментальная проверка методов выделения коллокаций. Slavica Helsingiensia 34. Инструментарий русистики: корпусные подходы. 2008. С. 343-357.

9. Шкурко В.В. Лексикографічний агент екстракції колокацій у природномовному тексті. Вісник Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Серія «Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика». 2012. № 28. С. 31-35.

10. Firth J.R. Papers in Linguistics, 1934-1951. Oxford University Press, 1957. 233 p.

11. Goldberg A.E. Constructions: A Construction Grammar Approach to Argument Structure. Chicago : University of Chicago Press, 1995. 265 p.

12. Teubert W. Linguistique de Corpus: un Alternative. Semen. Besarnon : PUFC, 2009. Vol. 27. P. 130-152.

References

1. Bobkova T.V. (2015) Teoretyko-metodolohichni pidkhody do vyvchennia kolokatsii u suchasnomu movoznavstvi [Theoretical and methodological approaches to the study of collocations in modern linguistics]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho linhvistychnoho universytetu. Seriia: Filolohiia. Vol. 17(2). P. 14-22.

2. Bobkova T. (2015) Korpusnyi slovnyk kolokatsii: metodyka ukladannia [Corpus dictionary of collocations: methods of compiling]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiia”. Vol. 52. P. 39-41.

3. Hromko T.V. (2020) Monohovirkovyi leksykohrafichnyi kompleks yak suchasna linhvistychna tekhnolohiia [Monosubdialect lexicographic complex as a modern linguistic technology]. Mova. Vol. 34. P. 11-17.

4. Hromko T.V. (2019) Suchasna tekstohrafiia dialektonosiiv stepovoi hovirky [Modern textography of idiom carriers of the steppe subdialect]. Naukovi zapysky. Seriia: Filolohichni nauky. Vol. 175. Kropyvnytskyi. P. 29-33.

5. Hromko T.V. (2020) Tezaurus hovirky yak pokaznyk yiyi ontolohichnoho statusu [Thesaurus of subdialect as an indicator of its ontological status]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Sotsialni komunikatsii. Kyiv. Vol. 31 (70). № 2. Ch. 1. P. 1-6.

6. Levytskyi V.V. (2006) Semasyolohyia [Semasiology]. Vynnytsa : Novaia Knyha. 508 p.

7. Rakhylyna E.V. & Kuznetsova Yu.L. (2010) Hrammatika konstruktsyy: teorii, storonniki, blizkiye idei [Grammar of constructions: theories, supporters, close ideas] [v:] Lynhvystyka konstruktsyi / Otv. red. Е.V. Rakhylyna. Moskva. P. 18-81.

8. Khokhlova M.V. (2008) Eksperymentalnaia proverka metodov vydeleniya kollokatsyi [Experimental verification of collocation identification methods]. Slavica Helsingiensia 34. Instrumentariy russistiki: korpusnyye podkhody. P. 343-357.

9. Shkurko V.V. (2012) Leksykohrafichnyi ahent ekstraktsii kolokatsii u pryrodnomovnomu teksti [Lexicographic agent of collocation extraction in natural language text]. Visnyk Kyivskoho nats. un-tu im. T. Shevchenka. Seriia : Literaturoznavstvo. Movoznavstvo. Folklorystyka. Vol. 28. Р. 31-35.

10. Firth J.R. (1957) Papers in Linguistics, 1934-1951. Oxford University Press. 233 p.

11. Goldberg A.E. (1995) Constructions: A Construction Grammar Approach to Argument Structure. Chicago: University of Chicago Press. 265 p.

12. Teubert W. (2013) Linguistique de Corpus: un Alternative. Semen. Besarnon : PUFC. Vol. 27. P. 130-152.

Размещено на Allbest.ru