Особливості утворення скорочень у німецькій фаховій мові викладача

Размещено на http://allbest.ru

Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара

Особливості утворення скорочень у німецькій фаховій мові викладача

Кременева Т.В. аспірантка,

асистентка кафедри германської філології

Дніпро

Анотація

У статті було проведене дослідження абревіації фахової німецької мови педагога як основного засобу мовної економії. У зв'язку із цим було проаналізовано поняття «абревіація» на основі численних праць українських та закордонних учених із цього питання.

Абревіацію можна розуміти як скорочення з метою мовної економії під час спілкування спеціалістами однієї галуззі діяльності з ознаками вторинності, продуктивності, економії та самостійності. Було розглянуто основні способи систематизації скорочень з подальшим виокремленням їхньої єдиної структурної класифікації.

До основних видів абревіатур належать ініціальні скорочення, комбіновані скорочення й усічені абревіатури. Ініціальні скорочення поділяються на акроніми, літерно-цифрові, літерні зі сполучником та парні літерні скорочення.

До комбінованих належать літерно-словесні, усічені словесні та літерно-словесні скорочення із цифрами. Найбільшу кількість видів становлять усічені абревіатури, які можуть бути усіченими літерними, усіченням одного слова, усіченням та поєднанням частин декількох слів, усіченням та поєднанням першої та останньої літер слова, усіченням та поєднанням складів слова, усіченням та поєднанням літер, складів та частин слова, усіченням слова із цифрами, усіченням слова з літерами та цифрами та телескопізмами (поєднання початкової та кінцевої частин слів). Відповідно до наведеної класифікації було проаналізовано основні види та кількість термінів-абревіатур фахової німецької мови викладача з наведенням прикладів із фахових журналів педагога німецької мови.

Надалі було виокремлено 123 абревіатурні одиниці із загальної кількості 3 000 термінів професійної мови викладача, що становить 4,1% від їх загальної кількості. На основі проведеного дослідження було встановлено, що найбільшу кількість становлять акроніми та літерно-словесні скорочення. Помітна тенденція до збільшення кількості літерно-словесних скорочень, утворених у німецькій фаховій мові педагога на основі акронімів. Попри непродуктивність абревіатурних термінів, цей факт вказує на збільшення їхнього обсягу в німецькій фаховій мові викладача, що робить актуальним їх подальше дослідження.

Ключові слова: абревіація, фахова мова педагога німецької мови, ініціальні скорочення, комбіновані скорочення, усічені скорочення, акроніми.

Abstract

Features of formation of abbreviations in the professional language of the German teacher

Kremenieva T. V. Postgraduate Student, Assistant at the Department for Germanic Philology Oles Honchar Dnipro National University, Dnipro,

The article examines the abbreviation of the professional German language of the teacher as the main means of language economy. In this regard, the term “abbreviation” was analyzed on the basis of numerous works of Ukrainian and foreign scientists on this issue.

The abbreviation can be understood as shortening for the purpose of language economy during communication between specialists in one professional area with features of secondary role, productivity, economy and independence.

The main ways of systematization of abbreviations with the subsequent allocation of their uniform structural classification were considered. The main types of abbreviations are initial abbreviations, contractions and shortenings.

The initial abbreviations, in turn, are divided into acronyms, alphanumeric abbreviations, letter abbreviations with conjunctions and doubleletter abbreviations. Contractions include letter-verbal abbreviations, verbal contraction and letter-verbal abbreviations with numbers.

The largest number of abbreviation types are shortenings which can be letter shortenings, one-word shortenings, word-combination shortenings, letter-combination shortenings, syllable-combination shortenings, letter-syllable-word-combination shortenings, word shortenings with numbers, word shortenings with letters and numbers and telescopisms (combination of initial and final word parts).

According to this classification, the main types and number of abbreviations of the professional language of the German teacher were analyzed with examples from the professional journals of the teacher of the German language. Subsequently, 123 abbreviation terms were distinguished from the total number of 3 000 terms of the professional language of the teacher, which is 4,1% of the total number of the terms. Based on this research, it was found that the largest number are acronyms and letter-verbal abbreviations. There is a marked tendency towards an increase in the number of letter-verbal abbreviations, which are formed on the basis of acronyms in the German professional language of the teacher. In spite of the abbreviations as a non-productive way of term formation, this fact indicates an increase in their number in the German professional teacher language, which makes relevant their further research.

Key words: abbreviation, professional language of German teacher, initial abbreviations, contractions, shortenings, acronyms.

Вступ

Постановка проблеми. Натепер із розвитком інформаційних технологій збільшуються потоки інформації, що призводить до появи нових термінів у різних фахових спеціальностях. Від фахівця вимагається їх досконале опанування та доречність використання у власній спеціальності. Занадто велика кількість нових термінів призвела до потреби мовленнєвої економії, що й стало причиною появи такого явища, як «скорочення», або «абревіація». Німецька професійна мова викладача не стала винятком, оскільки галузь освіти перебуває в постійному розвитку через виникнення за останні десятиліття нових підходів та методів навчання іноземної мови із залученням новітніх електронних інформаційних ресурсів.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Поняття «абревіація» як засіб «скорочення структури» терміна зі «збереженням» його інформативного наповнення [4, с. 167] є об'єктом вивчення таких вітчизняних та закордонних учених: О. Петренко, В. Лейчика, З. Потіхи, Н. Книшенко, О. Бірюкової, М. Дужи-Задорожньої, С. Кострубіної, К. Дюжикової, Л. Халіновської та інших. Проте й досі не було приділено уваги особливостям скорочень у німецькій фаховій мові педагога.

Мета статті полягає у визначенні частотності вживання абревіації в термінології професійної німецької мови викладача зі встановленням основних видів класифікації скорочень за їхніми структурними характеристиками. Завданнями є дефініція поняття «абревіація», вивчення та виокремлення основних видів скорочень залежно від їхньої побудови, встановлення характерних особливостей абревіатур у фаховій мові педагога німецької мови. Для аналізу було відібрано терміни-скорочення із 3 000 термінів німецької фахової мови викладача.

Виклад основного матеріалу дослідження

З теоретичного погляду поняття абревіації залишається актуальним для дослідження через неможливість надання йому вченими єдиного визначення та єдиної класифікації.

У німецькомовних словниках абревіація розглядається як «рядок літер, що означає слово у скороченні» [24, с. 14], «скорочений порядок слів» [12, с. 83], «усічена форма слова» [26, с. 94]. На думку дослідниці Н. Книшенко, абревіатурами є скорочені терміни, які можна розглядати як одну з «ознак фахового мовлення», оскільки вони зрозумілі під час спілкування спеціалістами окремої галуззі діяльності [5, с. 21].

Скорочення виступає способом формування номінацій із деяких слів та словосполучень, тому абревіація є «згортанням слів та словосполучень» зі збереженням їхнього первинного значення [3, с. 43]. Учені називають абревіатури «стягуванням словосполучень» [6, с. 40] та «складанням слів» [1, с. 17] у скороченому вигляді. З наведених визначень можна зробити висновок, що абревіація є скороченням слова або словосполучення для мовної економії під час спілкування між спеціалістами визначеного виду діяльності.

Основними ознаками абревіатур є вторинність, тобто утворення від первинних слів або словосполучень, продуктивність, оскільки вони збагачують фахову мову спеціаліста новими термінами, економність - у разі скорочення занадто довгих словосполучень для уникнення їх повторної фіксації у фахових текстах, самостійність, тобто їх сприйняття як повноцінних окремих термінів у професійному спілкуванні.

Актуальною проблемою в дослідженні абревіатур є виокремлення їх структурних типів, оскільки натепер ученими не надано єдиної структурної класифікації. Дослідниця М. Дужа-Задорожна виділяє акроніми як усічену форму, яка складається з «початкових літер» у «багатокомпонентній назві»; скорочення-контамінації як процес складання «двох основ» і абревіатури-анкопи як результат усічення, або «опускання частини слова» [2, с. 95]. Більш розширену версію структурної класифікації надає Л. Халіновська, яка виділяє ініціальні абревіатури зі складанням перших літер (літерні абревіатури) слова або літер та цифр (цифрові абревіатури); комбіновані абревіатури зі складанням «твірного слова з літерами або цифрами» та графічні з «вичленовуванням першої літери» [7, с. 51].

Н. Книшенко пропонує класифікувати структурні абревіатури з їх подальшим розподіленням на «буквенні, звукові, буквенно-звукові та буквенно-цифрові», частково скороченні, сполучення початкових частин слів та комбіновані [5, с. 20].

У дослідженнях О. Бірюкової скорочення такі: ініціальні, складові, з утворенням слова з «початкових складів», змішані - у вигляді сполучення «літери зі словом», частково скорочені - у разі поєднання «частини слова із цілим словом», телескопічні - на основі злиття «початку та кінця слів», транскрипційні - у разі складання «компонентів початкових літер слова» [1, с. 24].

Як результат проведеного дослідження можна представити такі види абревіатур фахової мови викладача німецької мови:

1. Ініціальні абревіатури, які можна розподілити на літерні абревіатури-акроніми, які складаються з однієї літери (I - Inhalt, R - Rechtschreibfehler, H - Hypothalamus): “Bewertet werden, gemдЯ kultusministeriellem Beschluss, die sprachliche und die inhaltliche Leistung, S (aus AV u. SR) und I” [23, с. 373]; із двох літер (FU - Fremdsprachunterricht, LG - Langzeitgedдchtnis): “Fьr den FU heiЯt dies, dass als Basis fьr alle weiteren Ьberlegungen zunдchst das Ziel der Ausbildung gilt” [11, с. 79]; із трьох літер (AVM - audiovisuelle Methode, MPS - Motorisches Programmsystem, KDS - Kleine deutsche Sprachdiplom): “Dazu zдhlen die zentrale Mittel- und Oberstufenprьfung und das Kleine und GroЯe Deutsche Sprachdiplom (KDS/GDS)” [21, с. 385]; із чотирьох літер (ZDfB - Deutsch fьr den Beruf, ZfsL - Die Zentren fьr schulpraktische Lehrerausbildung, BIBB - Bundesinstitut fьr Berufsbildung): “Der BIBB differenziert weder nach Schulformen noch nach Fдcherwahl, sondern es setzt spektakulдre Zahl in die Landschaft” [18, с. 8]; з п'яти літер (GPRLL - Gesamtpersonalrat der Lehrerinnen und Lehrer): “Weiter wird damit (endlich) bestдtigt, was der GPRLL auch bereits schon letzte Woche als Begrьndung fьr das Aussetzen von Dienstversammlungen und Konferenzen angefьhrt hatte: Aufenthalt in der Schule nur in Notfдllen” [8, с. 2]; літерно-цифрові абревіатури (G8 - achtjдhriger gymnasialer Bildungsgang, G9 - neunjдhriger gymnasialer Bildungsgang, L1, L2 - Lesekompetenz): “Es geht nicht mehr allein um die Fдhigkeiten in der Fremdsprache (L2), sondern vermehrt um sachfachliche Kompetenzen oder, wie im Fall der vorliegenden Studie, um Grundfertigkeiten, wie sie in den nationalen Bildungsstandards beschrieben sind” [22, c. 16]; парні літерні, які можуть складатися окремо за допомогою сполучників (HRSGe und G - Hauptschule, Realschule, Gesamtschule und Grundschule): “Diese mangelnde Wertschдtzung und Ungerechtigkeit verдrgert und belastet uns als Fachleiterinnen und Fachleiter im Lehramt HRSGe und G” [19, c. 13], за допомогою сполучників в одну скорочену форму (SoS - Schьlerin oder Schьler, SuS - Schьlerinnen und Schьler): “Fest steht, dass die bilingual unterrichteten SuS oft motivierter sind als ihre Altersgenossen, denn die Entscheidung fьr bilingualen Unterricht hat eine leichte Erhцhung der Wochenstundenzahl zur Folge” [22, с. 13].

2. Комбіновані абревіатури, до яких можна віднести літери із цілими словами (DAZ-Didaktik, DAAD-Projekt): “Diese kognitiven Fдhigkeiten sind in der DAZ-Didaktik im Hinblick auf den Vergleich zwischen der Erst- und Zweitsprache bedeutend” [9, с. 2], літери та цифри із цілими словами (G8-Abitur - achtjдhriges Gymnasium): “Das G8-Abitur am Gymnasium entwickelt sich allmдhlich zu einem groЯen Stдrkungsprogramm fьr Gesamtschulen und Sekundarschulen” [18, с. 20], усіченої форми слова із цілим словом (Migros- Klubschulen, Migros - Genossenschaftsbund): “Aus der Sprachschule wurden die Migros- Klubschulen. Sie sind etwa fьnfmal grцЯer als die Volkshochschulen” [25, с. 91].

3. Усічені абревіатури на основі поєднання початкових частин слів (FЦRMIG- Fцrderung von Kindern und Jugendlichen mit Migrationsgrund): “Die Qualitдtsmerkmale Durchgдngiger Sprachbildung sind der Ertrag einer Arbeitsgruppe des Modellprogramms FцrMig (Fцrderung von Kindern und Jugendlichen mit Migrationshintergrund)” [15, с. 7], усіченої початкової форми одного слова (Abi - Abitur, Prof. - Professor), усіченої форми слова в разі поєднання першої й останньої літер (Dr. - Doktor): “Prof. Dr. Jochen Krautz und Dr. Matthias Burchardt, haben sich bereit erklдrt, bei Veranstaltungen als Referenten und Diskutanten zur Verfьgung zu stehen” [17, с. 11], поєднання декількох складів цілого слова (Azubi - Auszubildende): “Warum sollten Auszubildende nicht mit Schьlerinnen und Schьlern ьber ihren Weg in die Ausbildung und ьber ihr Leben als Azubi sprechen?” [13, с. 2], сполучення початкової частини слова, складу слова та літер (SprasiBEQ - Sprachsensibilierung in den beruflichen Qualifizierung): “In einem Projekt von SprasiBeQ haben Birnbaum, Kupke und Schramm ausgehend von einer Bedarfsanalyse und Unterrichtsbeobachtungen in einem differenziert ausgearbeiteten Forschungsdesign Kann-

Beschreibungen und Kompetenzbeschreibungen fьr Lehrkrдfte <...>” [10, c. 73], поєднання усіченої початкової частини слова з літерами (M-SPRA - Metasprache, BVerfG - Bundesverfassungsgericht): “das im Landauer Projekt entwickelte Verfahren M-SPRA unterscheidet sich maЯgeblich von anderen, durchaus ьblichen Verfahren” [27, c. 45], із цифрами (Sek-І- Sekundarschule ІІ): “Lehrkrдfte im Sek-І Bereich benцtigen mehr Hilfe bei der Inklusion, Integration und bei der Digitalisierung” [20, c. 22], літер із цифрами (G9-Abi - neunjдhriges Gymnasium): “Dort will die rot-grьne Landesregierung zum Schuljahr 2015/2016 zum guten alten G9-Abi zurьckkehren” [18, c. 20]. Сюди також можна віднести телескопічні абревіатури в разі поєднання першої й останньої частин слів (MINTegration - minderheitliche Integration): “In dem Projekt MINTegration beschдftigen sich Lehramtsstudierende des Faches Biologie theoretisch und praktisch mit den Aspekten sprachsensiblen Unterrichts im Fach Biologie” [16, с. 2]. За походженням можна виокремити питомі німецькі абревіатури (ZfsL - Die Zentren fьr schulpraktische Lehrerausbildung): “Ein Prьfungstag Langzeitbeurteilung ьber achtzehn Monate durch Schule und ZfsL” [18, с. 6], запозичені з англійської мови абревіатури (FCE - First Certificate in English): “Die grцЯte Nachfrage besteht nach dem Preliminary English Test (PET) und dem etwas hцher angesiedelten First Certificate in English (FCE))” [21, с. 385], сполучення німецьких і англійських слів (VOLL-Ansatz - vocationally oriented language learning): “Dem deutschen Begriff berufsbezogener Fremdsprachenunterricht entspricht am ehesten der VOLL-Ansatz des Europarats” [14, с. 175]. німецькомовний абревіатура телескопізм педагог

Висновки і перспективи подальших досліджень

Проведений аналіз абревіатур фахової мови педагога німецької мови дозволив встановити таке співвідношення розгляду даних термінів за структурним способом утворення.

Таблиця 1

Структурний спосіб утворення абревіатур німецької фахової мови педагога

На основі наведених таблиць можна зробити висновок, що абревіація не є продуктивним засобом термінотворення фахової мови педагога німецької мови, оскільки становить лише 4,1% від загальної кількості термінів. Проте вона є ефективним засобом мовної економії та компактності завдяки можливості скорочення занадто довгих слів. За структурною класифікацією найчастіше трапляються акроніми та літерно-словесні скорочення, де часто акроніми є джерелом утворення останніх (DAF - DAF-Lehrende, DAF-Unterricht, DAF-Didaktik). Це вказує на можливість утворення нових абревіатур, а значить, і збільшення їхнього обсягу в майбутньому. Тому ця тема заслуговує на подальше дослідження зі створенням спеціального глосарія скорочень із фахової мови викладача німецької мови.

Література

1. Бирюкова Е. Функционирование аббревиатур в современной речи : дис. ... канд. филол. наук. Москва, 2007. 309 с.

2. Дужа-Задорожна М. Особливості абревіатур у німецькій економічній мові. Львів : Видавництво національного університету «Львівська політехніка», 2007. С. 94-97.

3. Дюжикова Е. Аббревиация сравнительно со словосложением : дис. ... докт. филол. наук. Москва, 1997. 340 с.

4. Петренко О. Особливості абревіацій та скорочень у німецькій термінології робототехніки. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Філологія. Соціальні комунікації». 2020. Т 31 (70). № 1. Ч. 2. С. 166-169.

5. Книшенко Н. Абревіація в системі сучасної дорожньо-будівельної термінологічної номінації. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 675 : Проблеми української термінології. С. 19-22.

6. Лейчик В. Пиар и другие аббревиатуры. Русская речь. 2002. № 5. С. 40-44.

7. Халіновська Л. Особливості абревіації в українській авіаційній термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». 2010. № 675 : Проблеми української термінології. С. 50-53.

8. Armbrnster Klaus. DER GESAMTPERSONALRAT DER LEHRERINNEN UND LEHRER beim Staatlichen Schulamt fьr den Landkreis Darmstadt-Dieburg und die Stadt Darmstadt. Darmstadt, den 24.3.2020. URL: https://www.gew-darmstadt.de/fileadmin/user_upload/GPRLL-DADI_ Erlaeuterungen_ zur_mail_ letzter_Woche_.pdf.

9. Budde Monika Angela. Mehrsprachigkeit - Language Awareness - Sprachbewusstheit. Einfьhrung. Zeitschrift fьr interkulturellen Fremdsprachenunterricht. 2016. № 21 : 2. S. 1-4.

10. Demmig Silvia. Language awareness und Deutsch als Fremdsprache. Zeitschrift fьr interkulturellen Fremdsprachenunterricht. 2016. № 21 : 2. S. 68-75.

11. Dinger Otto. Fremdsprachen Lehren: Vorlesungen zur Didaktik des Fremdsprachenunterrichtes Deutsch als Zweitsprache. Ushhorod Lira, 2004. 98 S.

12. Duden 9 - Duden. Deutsches Universalwцrterbuch. 9, vollstдndig ьberarbeitete und erweiterte Auflage 2019. Buch. 2144 S.

13. Felger Susanne. Azubis informieren Schьlerinnen. Eine Kooperation von Unternehmen, Schulen, Jugendberufshilfe und Stadt Weinheim. Freudenberg Stiftung, 2013. 28 S.

14. Funk Hermann. Berufsbezogener Fremdsprachenunterricht. Handbuch Fremdsprachenunterricht / KarlRichard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jьrgen Krumm (Hg.). Tьbingen, 2003. S. 175-179.

15. Gogolin Inge Durchgдngige Sprachbildung Qualitдtsmerkmale fьr den Unterricht. Zusammenarbeit mit der FЦRMIG-AG Durchgдngige Sprachbildung. Waxmann Verlag GmbH, 2011. 28 S.

16. Hollmann Victoria. MINTegration. Lehrkraft fьr besondere Aufgaben. Mercator Institut fьr Sprachfцrderung und Deutsch als Zweitsprache. 2017. URL: https://www.mercator-institut-sprachfoerderung.de/de/ studium-weiterbildung/ausgewaehlte-lehrprojekte/mintegration.

17. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. Pдdagogik & HOCHSCHUL VERLAG /Brigitte Balbach et al. Dьsseldorf, 2014. 1. 28 S.

18. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. Pдdagogik & HOCHSCHUL VERLAG /Brigitte Balbach et al. Dьsseldorf, 2014. 2. 28 S.

19. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. Pдdagogik & HOCHSCHUL VERLAG /Brigitte Balbach et al. Dьsseldorf, 2019. 230 S.

20. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. Pдdagogik & HOCHSCHUL VERLAG /Brigitte Balbach et al. Dьsseldorf, 2020. 2. 30 S.

21. Morfeld Petra. Sprachenzertifikate. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jьrgen Krumm (Hg.). Tьbingen. 2003, S. 384-387.

22. Nerlich Barbara. Vergleichende Studie der L1-Lesekompetenz bilingual unterrichteter Schьler der Klassenstufen 7 und 10 an schleswigholsteinischen Gymnasien : Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Philosophischen Fakultдt der Christian-Albrechts-Universitдt zu Kiel, 2013. 225 S.

23. Nissen Rudolf. Formen der Leistungsmessung in der unterrichtlichen Praxis. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jьrgen Krumm (Hg.). Tьbingen, 2003.S.370-373.

24. PONS GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache : 110.000 Stichwцrter, Wendungen und Beispielsдtze. Stuttgart : Klett, 2018. 1707 S.

25. Reiske Heinz. Fremdsprachenunterricht in der Erwachsenbildung in deutschsprдchigen Lдndern. Handbuch Fremdsprachenunterricht / Karl-Richard Bausch, Herbert Christ, Hans-Jьrgen Krumm (Hg.). Tьbingen, 2003. S.86-92.

26. Wahrig-Burfeind Renate. WAHRIG Deutsches Wцrterbuch. 9. Auflage. Brockhaus, 2011. 1730 S.

References

1. Biriukova E.V. (2007) Funktsionirovanie abbreviate v sovremennoi rechi [Funktion of Abbreviation in Modern Communication]. MPGU. 309 p.

2. Duzha-Zadorozhnia M.P. (2007). Osoblyvosti abreviatur u nimetskii ekonomichnii movi [Features of Abbreviations in the German Language of Economics]. Vydavnytsnvo natsionalnogo universytetu “Lvivska politechnika” [National University Publishing House “Lviv Polytechnics”]. P. 94-97.

3. Diuzhikova E.A. (1997). Abbreviatsiia sravnitelno so slovozheniem [Abbreviation compared to Compounding]. Moskva. 340 p.

4. Petrenko O.V. (2020). Osoblyvosti abreviatsii ta skorochen u nimetskii terminologii robototechniky [Features of Abbreviation and Shortenings in the German Technology of Robotics]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernandskogo [Bulletin of Vernadsky TNU]. Filologiia. Sotsialni komunikatsii. P. 166-169.

5. Knyshenko N.P. (2010). Abreviatsiia v systemi suchasnoi dorozhno-budivelnoi terminologichnoi nominatsii [Abbreviation in the System of Road Construction Terminological Nomination]. Visnyk natsionalnogo universytetu “Lvivska politechnika” [Bulletin of National University “Lviv Polytechnics”]. Problemy ukrainskoi terminologii. P. 19-22.

6. Leichik V.M. (2002). Piar i drugie abbreviatury [PR and other Abbreviations]. Russkaia rech. [Russian speech]. Vol. 5. P. 40-44.

7. Halinovska L.A. (2010). Osoblyvosti abreviatsii v ukrainskii aviatsiinii terminologii [Features of Abbreviation in the Ukrainian Aviation Terminology]. Visnyk natsionalnogo universytetu “Lvivska politechnika” [Bulletin of National University “Lviv Polytechnics”]. Problemy ukrainskoi terminologii. P. 50-53.

8. Armbruster, Klaus. DER GESAMTPERSONALRAT DER LEHRERINNEN UND LEHRER beim Staatlichen Schulamt fьr den Landkreis Darmstadt-Dieburg und die Stadt Darmstadt. Darmstadt, den 24.3.2020. https://www.gew-darmstadt.de/fileadmin/user_upload/GPRLL-DADI_ Erlaeuterungen_zur_ mail_ letzter_Woche_.pdf

9. Budde, Monika Angela (2016). Mehrsprachigkeit - Language Awareness - Sprachbewusstheit. Einfьhrung. Zeitschrift fьr interkulturellen Fremdsprachenunterricht 21: 2, S. 1-4.

10. Demmig, Silvia (2016), Language awareness und Deutsch als Fremdsprache. Zeitschriftfьr interkulturellen Fremdsprachenunterricht 21 : 2, S. 68-75.

11. Dinger, Otto. Fremdsprachen Lehren: Vorlesungen zur Didaktik des Fremdsprachenunterrichtes Deutsch als Zweitsprache. Ushhorod Lira, 2004. 98 S.

12. Duden 9 - Duden. Deutsches Universalwцrterbuch. 9., vollstдndig ьberarbeitete und erweiterte Auflage 2019. Buch. 2144 S.

13. Felger, Susanne (2013), Azubis informieren Schьlerinnen. Eine Kooperation von Unternehmen, Schulen, Jugendberufshilfe und Stadt Weinheim. Freudenberg Stiftung, 28 S.

14. Funk, Hermann. Berufsbezogener Fremdsprachenunterricht. In: Karl-Richard Bausch / Herbert Christ / Hans-Jьrgen Krumm (Hg.): Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tьbingen. 2003, S. 175-179.

15. Gogolin, Inge (2011), Durchgдngige Sprachbildung Qualitдtsmerkmale fьr den Unterricht. In Zusammenarbeit mit der FЦRMIG-AG Durchgдngige Sprachbildung. Waxmann Verlag GmbH, 28 S.

16. Hollmann, Victoria (2017), MINTegration. Lehrkraft fьr besondere Aufgaben. Mercator Institut fьr Sprachfцrderung und Deutsch als Zweitsprache. https://www.mercator-institut-sprachfoerderung.de/de/ studium-weiterbildung/ ausgewaehlte-lehrprojekte/mintegration.

17. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. In: Balbach, Brigitte; Heribert Brabeck, Ulrich; Brambach, Frank Gцrgens; Michael Kцnig, Jochen. Pдdagogik &HOCHSCHUL VERLAG, Dьsseldorf, 1 (2014), 28 S.

18. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. In: Balbach, Brigitte; Heribert Brabeck, Ulrich; Brambach, Frank Gцrgens; Michael Kцnig, Jochen. Pдdagogik &HOCHSCHUL VERLAG, Dьsseldorf, 2 (2014), 28 S.

19. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. In: Balbach, Brigitte; Heribert Brabeck, Ulrich; Brambach, Frank Gцrgens; Michael Kцnig, Jochen. Pдdagogik &HOCHSCHUL VERLAG, Dьsseldorf, 2 (2019), 30 S.

20. Lehrer NRW. Verband fьr den Sekundarbereich. In: Balbach, Brigitte; Heribert Brabeck, Ulrich; Brambach, Frank Gцrgens; Michael Kцnig, Jochen. Pдdagogik &HOCHSCHUL VERLAG, Dьsseldorf, 2 (2020), 30 S.

21. Morfeld, Petra. Sprachenzertifikate. In: Karl-Richard Bausch/ Herbert Christ/ Hans-Jьrgen Krumm (Hg.): Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tьbingen. 2003, S. 384-387.

22. Nerlich, Barbara. Vergleichende Studie der L1-Lesekompetenz bilingual unterrichteter Schьler der Klassenstufen 7 und 10 an schleswigholsteinischen Gymnasien. Dissertation zur Erlangung des Doktorgrades der Philosophischen Fakultдt der Christian-Albrechts-Universitдt zu Kiel, 2013. 225 S.

23. Nissen, Rudolf. Formen der Leistungsmessung in der unterrichtlichen Praxis. In: Karl-Richard Bausch / Herbert Christ/ Hans-Jьrgen Krumm (Hg.): Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tьbingen. 2003, S. 370-373.

24. PONS GroЯwцrterbuch Deutsch als Fremdsprache: 110.000 Stichwцrter, Wendungen und Beispielsдtze. Stuttgart: Klett, 2018.1707 S.

25. Reiske, Heinz. Fremdsprachenunterricht in der Erwachsenbildung in deutschsprдchigen Lдndern. In: Karl-Richard Bausch / Herbert Christ / Hans-Jьrgen Krumm (Hg.): Handbuch Fremdsprachenunterricht. Tьbingen. 2003, S.86-92.

26. Wahrig-Burfeind, Renate. WAHRIG Deutsches Wцrterbuch. 9. Auflage. Brockhaus, 2011. 1730 S.

Размещено на Allbest.ru