Лінгвокультурні особливості анекдотів про коронавірус новогрецькою мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

Лінгвокультурні особливості анекдотів про коронавірус новогрецькою мовою

Столярова А. А., кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри англійської філології та міжкультурної комунікації

Навчально-наукового інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Анотація

У статті розглянуто лінгвокультурні особливості грецьких анекдотів про пандемію СОУГО-19. Упродовж останніх двох років ця тема залишається провідною у грецьких жанрах комічного. Актуальність дослідження зумовлено передусім тим, що сміх є важливим засобом осмислення реальності. Крім того, як у грецькій, так і вітчизняній елліністиці відчувається брак розвідок, у яких вивчалося б відображення в анекдотах ставлення людей до умов життя за карантинних обмежень.

У межах цієї розвідки було поставлено мету вивчити відображення в анекдотах ставлення греків до ситуації, що склалася внаслідок епідемії. У межах дослідження здійснено структурну і тематичну класифікації дібраних анекдотів, проаналізовано механізми творення комічного, охарактеризовано вживані в них мовні засоби. корона вірус грецький анекдот епідемія

Проведений аналіз структури дібраних текстів засвідчує, що переважна їх більшість є або короткими діалогами, або монологічними репліками. Розгляд тематичних груп у межах дібраних анекдотів про коронавірус доводить, що серед них є а) анекдоти про власне СОУГО та б) традиційні тематичні групи анекдотів, «здобрені» ковідною тематикою. У межах першої групи в грецькій лінгвокультурі домінують анекдоти про наслідки локдауну та приводи, які придумують люди, аби законно вийти на вулицю. У межах другої групи особливо численними є анекдоти про відносини між статями, що значно ускладнилися через соціальне дистанціювання, анекдоти про тещу, а також політичні анекдоти. Останні є для греків нагодою «випустити пару», вкотре звинувативши владу в усіх своїх проблемах.

Основними механізмами творення комічного в аналізованих грецьких анекдотах є різноманітні семантичні зсуви, а також гра слів і звернення до прецедентних текстів. Мова грецьких анекдотів - розмовна, з елементами просторіччя, сленгу, вкрапленнями обсценної лексики та варваризмів англійського походження.

У подальшому видається доцільним порівняти ставлення до ситуації, викликаної пандемією СОУГО-19, у грецьких та іншомовних анекдотах. Особливо цікавим є визначення домінантних тем, адже це дозволило б з'ясувати, що найбільше хвилює представників різних культур у ситуації, що склалася.

Ключові слова: пандемія СОУГО-19, коронавірус, жанри комічного, анекдот, лінгвокультурні особливості, механізми творення комічного, семантичний зсув, гра слів, звернення до прецедентних текстів.

Stolyarova A. Linguocultural peculiarities of coronavirus jokes in Modern Greek

Summary. The article examines linguocultural features of Greek jokes about the COVID-19 pandemic. For the past two years, this topic has remained at the forefront of Greek funny stories. The relevance of the study is due primarily to the fact that laughter is an important means of understanding reality. Moreover, both Greek and Ukrainian Hellenic studies lack research into how the Greeks' attitudes towards living conditions under quarantine restrictions are reflected in their jokes.

The aim of the present investigation is to study the ways in which the attitudes of the Greeks towards the situation resulting from the epidemic are reflected in their jokes. Within the framework of the research the structural and thematic classification of the selected funny stories is carried out, the mechanisms of comic creation are analyzed, the language means used in them are characterized.

The analysis of the structure of the sample texts shows that the vast majority of them are either short dialogues or monologues. The consideration of thematic groups within the selected jokes proves that they fall into two vast groups: a) jokes about COVID itself and b) COVID-“flavored” traditional thematic groups of jokes. The first group is dominated by the jokes about the effects of lockdown and excuses that people come up with to legally leave their homes. The second group is dominated by the jokes about male-female relationships, which have become much more difficult due to social distancing, those about mother-in-law as well as political jokes. The latter constitute an excellent opportunity for the Greeks to “let off steam”, blaming once again the authorities for all their problems.

The main mechanisms for comic creation in the jokes in question are various semantic shifts, as well as play on words and references to precedent texts. The language of Greek jokes is colloquial, with elements of slang, obscene vocabulary and barbarisms of English origin.

In the future, it seems appropriate to compare the attitude to the situation caused by the COVID-19 pandemic in Greek and foreign jokes. The consideration of dominant topics seems to be particularly interesting, as it would allow us to determine what worries people of different cultures most of all in the current situation.

Key words: COVID-19 pandemic, coronavirus, comic genres, jokes and funny stories, linguocultural peculiarities, comic creation mechanisms, semantic shift, play on words, reference to precedent texts.

Уже третій рік поспіль людство живе у новій реальності - в умовах пандемії коронавірусної інфекції ШУГО-19, що й не думає відступати. Попри винайдення низки ефективних вакцин та активну імунізацію, що розгорнулася в світі, вірус продовжує мутувати, стаючи дедалі заразнішим і небезпечнішим. За таких умов пандемія цілком природно продовжує залишатися важливим інформаційним приводом, що не зникає з новинних стрічок. Аналізові ситуації із захворюванням на все нові штами корона- вірусу щоденно присвячуються кілометри рядків у друкованих ЗМІ, сотні вебсторінок та десятки випусків телепередач.

Постановка проблеми

Як відомо, ЗМІ активно відгукуються на всі значущі події і проблеми, що хвилюють суспільство. Більше того, вони впливають на наше ставлення до цих подій, формуючи нашу картину світу. Саме через це вже у 2020 р. фахівці різних галузей гуманітарного знання - журналісти, соціологи, лінгвісти - почали звертати увагу на те, як у ЗМІ подаються новини, пов'язані з поширенням нової хвороби. У результаті протягом 2020 р. з'явилася низка досліджень, у яких розглядалися особливості висвітлення пандемії у ЗМІ різних країн. Зокрема, лінгвісти вивчали цю специфіку на матеріалі англійської, німецької, української і російської мов [1], [2], [3], [4], [5], [6]. Автор цих рядків долучився до згаданої когорти дослідників, проаналізувавши мовні засоби, застосовувані грецькими журналістами у новинах про коронавірус [7].

Одним з основних висновків проведених досліджень було те, що при конструюванні образу епідемії журналісти активно вдаються до метафоризації. Особливо широко використовується військова метафора, що представляє вірус лютим і небезпечним ворогом, а лікарів та вчених - відважними воїнами, що рятують людство від загибелі. Це цілком природно, адже, як відомо, метафора є інструментом пізнання навколишнього світу, засобом моделювання реальності та організації нашого знання про те, що нас оточує, та нас самих [7, с. 157]. Відповідно, добір вживаних журналістами мовних засобів повністю визначався тематикою метафор, до яких вони вдавалися.

Варто, проте, зазначити, що не лише ЗМІ оперативно відгукуються на все, що хвилює людство. Перш ніж проблему порушують у ЗМІ, її починають активно обговорювати у неофіційному спілкуванні. Далі неофіційне обговорення продовжується паралельно з офіційним, причому в першому часто відбивається критичне і навіть насмішкувате ставлення до офіційної позиції влади та провладних ЗМІ. Сміх, як пише В. І. Карасик, цитуючи А. Бергсона, виникає, як реакція суспільства на косність в усіх її проявах, у т. ч. косність влади та її офіційної позиції. Косність та гнучкість - офіційна та карнавальна культура - ось філософські підвалини сміху. Мовленнєві жанри комічного - як первинні (такі як жарти), так і вторинні (такі як анекдоти тощо) - забезпечують свого роду контроль суспільства над кристалізацією суспільних відносин, яка, з одного боку, необхідна, адже забезпечує стабільність, з іншого ж - несе в собі загрозу розвиткові, бо здатна призвести до стагнації [8, с. 144]. Найм'якішою формою критики по відношенню до status quo є жарт і анекдот, адже вони піддають сумніву те, що вже усталилося. Отже, сміх та комічне, як і метафора, є важливим засобом осмислення реальності. Відповідно, інтерес для дослідників, зокрема філологів, представляє репрезентація в жартах і анекдотах актуальних для суспільства проблем.

У межах цієї розвідки ми поставили перед собою мету вивчити відображення в грецьких анекдотах ставлення греків до ситуації, що склалася внаслідок вирування пандемії коронаві- русу. Для зручності проведення аналізу в статті здійснено структурну і тематичну класифікації анекдотів про коронавірус. Ставлення греків до нових умов, у яких нам всім доводиться жити, оцінка дій влади у цих форсмажорних обставинах реконструюються шляхом вивчення застосовуваних в дібраних зразках мовних засобів, які і виступають предметом дослідження.

Матеріалом слугували тексти анекдотів відповідної тематики грецькою мовою, дібрані із присвячених гумору розділів вебсторінок таких популярних грецьких електронних ЗМІ, як Nsog Koo^og (neoskosmos.com/el/) [9], Zovyida (zougla.gr) [10], а також самостійних розважальних ресурсів, таких як IdyaXr|? (sapsalis.gr) [11], По№ уШо (poly-gelio.gr) [12]. Загалом було проаналізовано 200 анекдотів «ковідної» тематики, опублікованих у період з травня 2020 р. по січень 2022 р.

Актуальність представленого дослідження зумовлено недостатньою вивченістю проблеми висвітлення пандемії коронавірусу та умов життя за неї в грецьких жанрах комічного. На момент написання статті нам невідомо про відповідні дослідження на матеріалі грецьких анекдотів ні у вітчизняній, ні в зарубіжній елліністиці. Крім того, наскільки нам відомо, практично не приділялася увага лінгвістичному вивченню анекдотів відповідної тематики на матеріалі інших мов. Мало не єдиною розвідкою в цій галузі є нещодавно опублікована стаття В. В. Дементьєва [13], у якій досліджуються російські анекдоти про коронавірус.

Виклад основного матеріалу

Анекдот - це коротке кумедне оповідання, що відтворює комічну ситуацію. Це мовленнєвий жанр, що виникає в умовах усного спілкування, але згодом може відтворюватися і письмово. Анекдоти можуть вживатися і у вигляді цитат, за умови спільності культурного багажу співбесідників [14]. Як зазначає В. В. Дементьєв, у будь-якому суспільстві і в будь-яку епоху анекдоти активно відгукуються на суспільно значущі події [13, с. 767]. Не оминули вони і коронаві- рус, оскільки він сильно вплинув на життя людей, змусивши нас змінити поведінку, відмовитися від старих звичок, звикнути до дискомфорту. Анекдот - один зі способів осмислити пандемію як частину нової реальності, у якій ми всі опинилися, оцінити новий спосіб життя, по-новому подивитися на відносини між людьми та дії влади у становищі, що склалося.

Анекдоти можна класифікувати на основі різних критеріїв, зокрема, за структурою, тематикою та способами творення комічного.

І. У плані структури В. В. Дементьєв виділяє у своєму дослідженні декілька типів анекдотів, причому основним критерієм виступає наявність / відсутність діалогічності та її ступінь [13, с. 779]. Спираючися на розроблену дослідником класифікацію, спробуємо проаналізувати будову дібраних нами грецьких анекдотів коронавірусної тематики. Навіть побіжний погляд на грецькі електронні ресурси, що публікують анекдоти, дає можливість визначити, що більшість представлених на них зразків є або діалогами, або монологічними репліками (як правило, короткими). У нашій виборці їх виявилася приблизно однакова кількість (із незначним переважанням діалогів). Наведемо декілька прикладів.

Монологи:

1. Ее ауоуц аюмеруааіа краток каї поХітед аюмехіСрюм то проурацца «Амоаіа ауёХцд». [11]

2. 'АХХа^а то\> аюмауерцо ато апіті... Тарахтюпаеі ам капоіод вуеі ёЈа. [9]

Діалоги:

3. - Щуа аццера атцм еккХцаіа каї еіЗа ма атёкетаг цпроата атом папа ціа тЬпааа пою уороюае Хеюкц атоХц проатааіад апо том корамоїо.

-НмЬщ цтам, ре атоко... [10]

4. - ШоёХХцма, ті епйєуеїд ма коХХцаеїд: вамааїцц уріщ ц іааіцо корамоїо;

- Ааю(цтцті, вамааїцц уріщ. О корамоїод еімаї епікімдюмод [10].

Набагато рідше трапляються анекдоти - короткі оповідання (у нашій виборці всього один - під назвою «Ауажг|т6 г|ИЈро^оую» [11]) та анекдоти, стилізовані під поширений вербальний феномен, у т. ч. діалогічний за природою, наприклад афішу, що запрошує на мітинг проти коронавірусу, а не карантинних обмежень (приклад 5); SMS-nовідомлення, які шлють один одному греки (приклад 6); рекламу (приклад 7) або загадку (приклади 8 та 9).

5. 'ОХої Еюмтауца

14 Мартіою 8 ц.ц.

Ката топ Корамоїою

МЕГАЛН ЕYГКЕNТPQЕН [9]

Стилізація під афішу-запрошення на мітинг є особливо актуальною для Греції, де постійно організують різноманітні ходи протесту проти політики затягування пасків, підвищення тарифів, скорочення зарплат тощо.

6. SMS ае 13033:

- Вуа(а еЈа то катоікіЗю уіа тцм амаукц топ каї (цтаа адеіа апо 11.00 ёад 20.00.

Апамтцац ае 13033:

- Ті Хете кЬріе, 9 аред уіа тцм амаукц тою (аою;; Ті (ао ёхете;;

SMS ае 13033:

-ХеХама. [9]

Цей діалог висміює те, як греки придумують будь-які приводи, аби тільки мати право виходити на вулицю під час дії карантинних обмежень.

7. Форёад топ корамоїоЬ цц катауеураццёмод епіакофтетаї тцм певера аадцецомо 3000 еюра. ПХцрцдехецЬвеїа ... [9]

У цьому анекдоті, стилізованому під рекламу, «ковідна» тематика накладається на традиційну тематичну групу анекдотів про тещу.

8. - Пад Хёуетаг ц камтіма пою аер^іреї цомо оаоюд ёхоюм проа^Хцвеі апо корамоїо;

- Карамтіма.[10]

У наведеному прикладі маємо справу з анекдотом, побудованим за моделлю загадки. Одночасно він є лінгвістичним анекдотом із грою слів та влучним спостереженням, що слова камтіма та карамтіма схожі за звучанням. Такий анекдот є неперекладним.

9. - Паті аютц тц уюмаіка Зем тцм пХцаїа&і амтрад;

-ЕпеїЗц еімаї... корамокорц. [10]

У цьому випадку також маємо неперекладну мовну гру: обігрування слів юд (вірус) та схожого за звучанням і написанням ююд (син), в результаті чого дівчина, заражена коронаві- русом, отримує назву тралотрц (складне слово, де другий компонент - Kцpn, тобто «дочка», «дівчина»).

П. Якщо розглядати тематику, то, як слушно зауважує В. В. Дементьєв, проаналізувавши фонд відповідних російських анекдотів, серед них можна виділити анекдоти про коронавірус «у чистому вигляді». У той же час коронавірусна тематика може накладатися на вже усталені у відповідній лінгвокультурі тематичні групи анекдотів, такі як анекдоти про відносини між статями, про роботу / освіту, про тешу, політичні тощо [13, с. 766-767]. Дослідивши нашу вибірку грецьких анекдотів, можемо стверджувати, що цей висновок вірний і для грецької лінгвокультури.

Анекдоти про власне COVID-19 представлені різними за структурою зразками: як монологами (приклад 10), так і діалогами (приклад 11):

10. Ме 50.000 кроюадата тцл цдёра, цekrq вепксщтад 8% каї та vovoKopma ае орїакц катаатаац, то алоїуда тал ауоМал ежїащдолїка. Щетаї алота ауёХцд де фюаїкц ежїХоуц. [11]

11. 2022: Еуа e^дal то ётод жою да Smfa тцл жavSцд^a!

МжоюрХа: Кї еуа т0аа epЯцXm жоп ёфпасда жон va та ЯaXrn;

(аюджХцраате то діакоуо) [11]

Що стосується оживлення «ковідною» тематикою традиційних тематичних груп анекдотів, то серед них варто передусім виділити наступні: а) анекдоти про стосунки між статями (приклади 9 та 12); б) анекдоти про тещу (приклади 7 та 13); в) політичні анекдоти (приклади 1 та 14).

12. - Anц т0те жон eдфav^атцкe о коралоюд Sev Kava ае

- Ма оте жрїл ёкалед.

- АХХо ант. [10]

13. - Тащ, еаЬ Sev e^аal жоп дїаоюаед тцл жавера аою; Пап тцд ёSaаeg уХааащїХо;

-АкрфаделеЩ щ дїаа ... [10]

14. Н еХХцлїкц кvЯёрvцац аХХа каї о еХХцлїтд faцg атеуіСром жїата. aжц щм аруц то ayeSw дётрал ката тцд жavSqд^aд де щл ежютдіа «0,Т1 KaTZEI». [11]

В анекдотах відбито те, що найбільше хвилює людей. Відповідно, можемо зробити висновок, що особливо болючим для греків є соціальне дистанціювання, адже воно ускладнює спілкування між людьми, зокрема, впливає на відносини між чоловіками та жінками. Небажання сидіти під «домашнім арештом» змушує греків придумувати будь-які, навіть абсурдні приводи, аби мати змогу виходити на вулицю. Серед таких приводів найчастіше виступає наявність домашньої тварини, яку необхідно виводити на прогулянку. Якщо раніше такою твариною був хіба що собака, то зараз у ролі домашнього улюбленця, якому необхідні прогулянки, виступає кішка, свиня, черепаха (приклади 6, 15, 16):

15. На зображенні кішки зі здивованим поглядом надруковано таке її звернення до господаря: Тї етоїеід цn aжц ацдера Хоюракї каї ЯцХтa, [9]

16. На фото зображено чоловіка, що веде на повідку свиню. Фото підписано так: Тї еллотд Se доїа(еї де акюХо; [9]

Також осміюється те, що якщо раніше чоловіки не бажали допомагати жінкам у хатніх справах, то тепер буквально рвуться винести сміття та збігати в магазин за продуктами (приклад 17):

17. Прїл тцл каратма кave^g Sev цвеХе ла жета&ї та акоо^їа тара таaкavцдaатe жоїод ва жаеї ... [9]

Політичні анекдоти, здобрені ковідною тематикою, цілком передбачувано критикують косність і незграбність влади у боротьбі з епідемією, викривають абсурдність та нелогічність дій, до яких вдаються чиновники (приклади 1, 10, 11, 14).

ІІІ. Що стосується механізмів творення комічного, то, як зазначає у своїй монографії В. Г Раскін, текст, що містить жарт, зорієнтований на два різних скрипти (узагальнених репрезентацій дійсності), що знаходяться в опозиції один до одного. Таким чином, комічне створюється за рахунок протиставлення реального / нереального, нормального / неочікуваного тощо [15, с. 25]. В. І. Карасик же пропонує тричастинну семіотичну модель, за якою з погляду семантики двоплановість анекдота проявляється у карикатурному зображенні предметів, викривленні просторово-часових координат, обігруванні двозначності ключового поняття анекдоту. З точки зору прагматики дво- плановість анекдотів досягається за рахунок оцінних і виво- димих невідповідностей у них. Перші виражаються у вигляді висміювання персонажу, що претендує на високий статус, і жартівливого перевертання загальноприйнятих норм, а другі представляють собою насмішку над стандартною логікою. Синтактика ж анекдоту - це співвідношення з формальними типами анекдотів, різними текстами і цитатами [8, с. 146].

Отже, якими є найпоширеніші механізми творення комічного в грецьких анекдотах та за рахунок чого створюється дво- плановість? Аналіз дібраних зразків показує, що найпоширенішим механізмом творення комічного в грецьких анекдотах є різноманітні семантичні зсуви (приклади 2, 3, 4, 18):

18. Пцуа щл жараХла каї дою якам ла фораа далка. Каїратаа:

- Ш дпм коХХцаа корамою;

-'Оуї, уїа ла дцлЯХёжovдe тауаХїа аою. [11]

Двоплановість грецького анекдоту про коронавірус проявляється передусім в опозиції «нормальне / неочікуване», у перевертанні загальноприйнятих норм і насмішці над стандартною логікою.

Іншою поширеною тактикою є мовна гра, гра слів - ідеться про здебільшого неперекладні лінгвістичні анекдоти (приклади 8, 9, 19 та 20):

19. АїаХоуод Zєюуарїою:

- Ауажц дою, жад коХХаеї о коралоюд;

- Ме «UHU». [10]

У наведеному прикладі автор вдало обігрує два значення грецького дієслова коХХа («клеїти» та «підхоплювати хворобу»), а також назву клею, яка схожа на звуконаслідувальне слово на позначення кашлю.

20. - Едёла жою деЯХёжelg, e^дal вептд...

- вепюд алвражод;

- 'Оуї, вептд атол коралою. [10]

Тут так само маємо обігрування двох значень слова вептд («добрий» і «особа, чий тест на певну хворобу виявився позитивним»). Оскільки це, друге значення присутнє і в інших мовах як медичний термін, то, на відміну від попереднього анекдоту, він може бути перекладений без втрат.

Ще один спосіб творення комічного, яким користуються греки, - це звернення до прецедентних текстів, що становлять спільний бекграунд для носіїв мови (приклад 21):

21. - Zoрц, уїап форад даака;

- Аел e^дal о Zoрц.

- КаХа, ре даХака, Sev акоюд е^цаед [10]

Хоча анекдоти - вторинні жанри, вони імітують первинний жанр жарту, невимушене повсякденне спілкування людей. Тому в них немає місця елементам кафаревуси - книжного різновиду новогрецької мови. Мова анекдотів - це розмовна димо- тика із вкрапленнями просторіччя, елементів сленгу (тгшооа), обсценної лексики (^аХакад, колроокок), отокод, оката), варваризмів англійського походження (в основному назв гаджетів, моделей смартфонів).

Варто зазначити, що в нинішньому глобалізованому світі не можна поручитися, що всі анекдоти, які ми читаємо на грецьких ресурсах, виникли у грецькомовному середовищі. Не можна виключити, що певна їх частина була перекладена з інших мов, передусім англійської. Єдина група анекдотів, в яку неможливе проникнення перекладених з інших мов текстів - це лінгвістичні анекдоти, засновані на неперекладній грі слів.

З іншого боку, не можна не відзначити того факту, що деякі анекдоти, створені в грецькому середовищі, написано англійською мовою. Очевидно, це пов'язано з бажанням авторів прославитися в мережі, зібрати більше лайків тощо. «Видає» такі анекдоти неграмотна англійська мова - відразу ж видно, що вони створені не носіями мови (приклад 22):

22. First time in history we can save the human race by laying in front of the T.V. and doing nothing. Lets not screw this up. [9]

Сама хвороба, її симптоми та перебіг не є об'єктом висміювання в грецьких анекдотах - це було б аморально, адже люди страждають, багато хто помирає, і це ранило б родичів покійних. Темою анекдотів стає ситуація, до якої призвела епідемія - карантинні обмеження, локдаун, соціальне дистанцію- вання, відмова від звичного способу життя. Особливо гостро греки як люди товариські, що люблять розважатися великими компаніями, переживають соціальне дистанціювання, необхідність сидіти вдома. Саме тому провідною темою анекдотів є придумування приводів, аби легально вийти на вулицю під час локдауну. І таким приводом найчастіше стає необхідність вигуляти домашню тварину, під яку намагаються підвести будь-яку живу істоту, що і викликає посмішку.

Традиційно критичним є ставлення в анекдотах до дій влади. Заходи, до яких вдаються чиновники для протидії поширенню вірусу, представляються як абсурдні або як такі, що призводять до протилежних наслідків.

Висновки

Проведене дослідження показало, що упродовж останніх двох років пандемія COVID-19 залишається однією з провідних тем грецьких анекдотів. Анекдот - можливість осмислити нову реальність, у якій всі ми опинилися та підбадьорити себе, адже почуття гумору завжди допомагало пережити складні часи.

Проведений аналіз структури дібраних текстів засвідчує, що переважна їх більшість є або короткими діалогами, або монологічними репліками. Розгляд тематичних груп у межах дібраних анекдотів про коронавірус підтверджує тезу В. В. Дементьєва про те, що серед них є анекдоти про COVID у чистому вигляді та традиційні тематичні групи анекдотів, приправлені корона- вірусною тематикою.

У межах першої групи в грецькій лінгвокультурі домінують анекдоти про локдаун, точніше, про приводи, які придумують люди, аби законно покинути оселю (переважна їх більшість присвячена прогулянкам з домашніми тваринами). У межах другої групи особливо численними є анекдоти про відносини між статями (що сильно ускладнилися через необхідність соціального дистанціювання), про тещу (з'явилася надія позбутися її назавжди), а також політичні анекдоти. Останні - прекрасна нагода «випустити пару», вкотре звинувативши владу в усіх своїх негараздах. Цілком природно, що її представників зображено в них незграбними, дурними, а їх дії абсурдними.

Основними механізмами творення комічного в аналізованих грецьких анекдотах є різноманітні семантичні зсуви, а також гра слів і звернення до прецедентних текстів. Мова грецьких анекдотів - розмовна, з елементами просторіччя, сленгу, вкрапленнями обсценної лексики та варваризмів англійського походження.

Перспективи подальших досліджень У подальшому видається актуальним порівняти ставлення до ситуації, викликаної пандемією СО"УЇБ-19, у грецьких та іншомовних анекдотах (англійських, українських, російських), дослідити арсенал задіяних у них мовних засобів. Особливо цікавим видається визначення домінантних тем, адже це дозволило б з'ясувати, що найбільше хвилює, дратує, розчаровує та лякає носіїв кожної з мов у ситуації, що склалася.

Література:

1. Данкова Н. С. Репрезентация пандемии в СМИ: метафорический образ войны (на материале американских газет). Научный диалог. 2020. № 8. С. 69-83. БОЇ: 10.24224/2227-1295-2020-8-69-83.

2. Петренко Д. А., Лихачёв Э. В., Чернышова М. В. Средства языковой выразительности в образе COVID-19 (на материале немецкого политического дискурса СМИ). Научный диалог. 2020. № 7. С. 194-209. БОЇ: 10.24224/2227-1295-2020-7-194-209.

3. Мірошниченко П. В. Медіаграмотність і медіакритичність в умовах пандемії. Актуальні проблеми медіапростору: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Київ, 9 квітня 2020 р.). Київ, 2020. С. 8-13.

4. Пономаренко Л. Г Масмедійна реальність: погляд у часи пандемії коронавірусу. Актуальні проблеми медіапростору: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Київ, 9 квітня 2020 р.). Київ, 2020. С. 78-83.

5. Писаренко Л. М. Висвітлення теми пандемії коронавірусу COVIБ- 19 в одеських ЗМІ. Правове життя сучасної України: матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Одеса, 15 травня 2020 р.): у 3 т. / відп. ред. М. Р Аракелян. Одеса: Гельветика, 2020. Т. 1. С. 442-445.

6. Карасик В. И. Эпидемия в зеркале медийного дискурса: факты, оценки, позиции. Политическая лингвистика. 2020. № 2 (80). С. 25-34. БОЇ: 10.26170/р120-02-02.

7. Столярова А. А. Особливості мовної репрезентації пандемії нової коронавірусної інфекції у грецьких ЗМІ. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Філологія.

2020. Вип. 46. Т. 2. С. 156-159. БОЇ: 10.32841/2409-1154.2020.46-2.37.

8. Карасик В.И. Анекдот как предмет лингвистического изучения. Жанры речи. Вып. 1. Саратов, 1997. С.144-153.

9. 9. №05 Кооцо^. URL: https://neoskosmos.com/el/2020/03/26/life/ to-chioumor-ston-polemo-kata-tou-koronoiou-2/ (дата звернення: 10.01.22)

10. ZоuyкXa. URL: https://www.zougla.gr/perierga/article/101-kenourgia- anekdota-gia-ton-koronoio-etsi-gia-na-skasi-ligo-to-xilaki-mas (дата звернення: 10.01.22)

11. ЕауЛг|?. иКЬ: https://www.sapsalis.gr/asteia-anekdota (дата звернення: 10.01.22)

12. ПоМ> Пйю. иКЬ: https://www.poly-gelio.gr (дата звернення: 10.01.22)

13. Дементьев В. В. Ковид-анекдоты в Рунете: тематические и структурные типы. Коммуникативные исследования.

2021. Т. 8. № 4. С. 766-789. БОЇ: 10.24147/2413-6182.2021.8(4).

766-789. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/kovid-anekdoty-v- mnete-tematicheskie-i-struktumye-tipy (дата звернення: 10.01.22)

14. Щурина Ю. В. Речевые жанры комического. Жанры речи. Вып. 2. Саратов, 1999.

15. Raskin V. Semantic Mechanisms of Humor. Dordrecht: D. Reidel, 1985.

Размещено на Allbest.ru