Післяйменник gibi як показник подібності у турецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Післяйменник GiBi як показник подібності у турецькій мові

Гванцеладзе А.М., аспірантка кафедри тюркології

Анотація

Стаття присвячена опису функціонування піс- ляйменника gibi як показника подібності у турецькій мові. Недиференційне значення цього післяйменника, який вказує на схожість порівнюваних предметів за якістю, дає змогу використовувати його в конструкціях реальної та ірреальної подібності. Аналіз теоретичних джерел та фактичного матеріалу виявив сполучуваність gibi як з іменами, так й з різними дієслівними формами. Попри зацікавленість науковцями вивченням особливостей використання цього мовного засобу, питанню критеріїв розмежування реальності та ірреальності порівняння за участю gibi досі не приділялось достатньої уваги.

У результаті дослідження встановлено, що головним при визначені реальної чи ірреальної подібності у конструкціях з gibi в якості показника компаративності є семантичний чинник, який проявляється у співвіднесенні суб'єкту та об'єкту зіставлення між собою та з об'єктивною дійсністю. Встановлено, що з формальної позиції найчастіше поєднання дієслівних форм, які є основами часу, з післяйменником gibi передає ірреальність порівняння. Сполучення з іменами в тій самій функції можливе лише в тому випадку, коли вони є частиною предикату речення.

З огляду на частиномовну приналежність сполучуваних з gibi лексем визначено, що формальний аспект таких конструкцій є додатковим способом з'ясування відтінку значення подібності. У результаті аналізу складу порівняльної конструкції з показником компаративності gibi встановлено, що вони можуть бути повними та неповними; зазвичай опущена основа зіставлення, що трапляється насамперед у конструкціях ірреальної подібності.

Окрім того, проведений семантичний аналіз конструкцій з післяйменником gibi дозволив виокремити низку додаткових значень, які він здатен відтворювати при поєднанні з дієслівними формами, серед яких припущення, намір, імовірність, причина, готовність розпочати дію найближчим до моменту мовлення часом тощо.

Ключові слова: післяйменник, gibi, реальна подібність, ірреальна подібність, компаративність, порівняння, турецька мова.

Summary

Gvantseladze A. Gibi postposition as marker of similarity in the Turkish language

The article is dedicated to the description of gibi postposition as an indicator of similarity in the Turkish language. The postposition points to the similarity of the compared objects by the common quality they obtain, but it has no differentiation of such shades of similarity as factual and non-factu- al similarity and thus, the same postposition gibi can be both used to mark out cituations of factual and non-factual similarity of objects. The analysis of theoretical sources and empiric database of similes revealed the ability of gibi to go both with nominals and with different verb forms. Despite the interest of scientists in studying the peculiarities of the usage of gibi, yet there was not paid enough attention to such issue as finding appropriate criteria for distinguishing the meaning of factual similarity and non-factual similarity while using gibi postposition. As the result of carried out research, the semantic factor was found to be the main, basic criteria for separation of the two meanings (factual similarity and non-factual similarity) while marking out similarity of objects with the help of gibi. The semantic criteria for distinguishing two meanings is realised by juxtaposition of tenor and vehicle of the comparative construction with each other and with reality. There was detected the fact that collocation of gibi postposition with different verb forms, from the point of view of formal structure of comparative construction, often conveys the meaning of non-factual similarity. It also can combine with nominals and in case when nominals are part of the predicate of the sentence it reveals the idea of non-factual similarity also. Thus, it was shown that formal criteria may be considered as additional way to define factual similarity from non-factual similarity. As a result of the analysis of the structure of the comparative constructions with gibi, it was established that they can be complete and incomplete; usually the basis of comparison, that is a commonly shared feature, is omitted, and it occurs mostly in the construction of non-factual similarity.

In addition, the semantic analysis of comparative constructions with gibi postposition allowed us to identify a number of additional meanings that it can reproduce in combination with verb forms, including assumption, intention, probability, cause, readiness to start the action in the immediate future.

Key words: postposition, gibi, factual similarity, non- factual similarity, comparison, simile, the Turkish language.

Постановка проблеми

Післяйменник gibi у межах категорії компаративності здатен відтворювати як реальну подібність зіставлених предметів, так й ірреальну подібність. Зважаючи на це, актуальним є питання критеріїв розмежування випадків відтворення реальності та ірреальності за участю післяймен- ника gibi, визначення частиномовної приналежності сполучуваних з ним лексем та систематизації відтінків значення, які здатен відтворювати цей мовний елемент.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Етимологічні словники вказують на походження gibi від давньотюркського kip [1, с. 282], що означає kalip, model (форма, модель), до якого додається афікс приналежності третьої особи kip+i^kipi, а завдяки розвитку тюркських мов ця форма набула різних варіантів K(>g)i(>д)B(>v,m)i[+k/+n] [2, с. 371].

Х. Алтун свідчить про використання gibi у різних фонетичних варіантах у текстах староанатолійськоїмови (Eski Anadolu Tьrkgesi) для відтворення відношень подібності [3, с. 173], що говорить про активне функціонування цього форманту в турецькій мові для вербалізації порівняння протягом тривалого часу. На активне використання цього засобу мови для відтворення порівняння у сучасній турецькій мові вказують дослідження Н. Угура [4] та Ш. Пільтен Уфук [5].

С. Ефендіоглу визначає gibi як післяйменник уподібнення (benzerlik edati), який утворено внаслідок застигання форми відмінюваного іменника [6]. На здатність цього засобу відтворювати значення подібності вказують відомі турецькі мовознавці М. Хергірмен [7, с. 133] та З. Коркмаз [8, с. 1067], які розглядають gibi у своїх граматиках турецької мови серед інших післяйменників (ilgeg / edat).

Т. Бангуоглу відзначає, що післяйменник сам по собі не відображає поняття, а слугує для їхнього поєднання, визначення відносин між поняттями, зауважуючи його здатність поєднуватись з різними іменними частинами мови [9, с. 390].

Про відтінки значення подібності, які відтворює gibi, говорить й Т. Н. Генджан, зазначаючи залежність відтінку значення від положення післяйменника. Науковець показує, що вразі знаходження наприкінці речення, gibi придає сполученому з ним предикату речення відтінок сумніву чи імовірності, показуючи тим самим, що дія, закладена у значені предиката, є неповною, або удаваною [10, с. 439].

С. В. Сорокін вказує на сполучуваність gibi не лише з іменниками, а й з різними часовими формами як от на -mig, -r, -acak, -yor для відтворення порівняння чи уподібнення, з ремаркою що до останніх двох форм може додаватись неочевидний афікс присудковості (-yormu§ gibi, -acakmi§ gibi) для позначення цілковитої нереальності ситуації, хоч у сучасній турецькій мові принципової різниці між такими формами не має [11, с. 287-288]. Науковець показує що цей післяйменник здатен передавати справжню та уявну подібність, реальну та ірреальну схожість об'єктів або ситуацій.

Г. Ю. Спотар-Аяр згадує gibi у контексті псевдоперифрас- тичних форм дієслова, пояснюючи виникнення таких форм відсутністю серед науковців одностайної думки щодо «визначення видів цих форм, внаслідок чого багато форм були віднесені до перифрастичних, хоча по суті вони такими не є» [12, с. 161], що свідчить про можливість сполучення цього післяйменника як з іменами так і з дієслівними формами.

Про здатність зазначеного післяйменника «створювати різноманітні відтінки значень деяких часових форм» при поєднанні з певними формами дієслів говорить й О. О. Тищенко- Монастирська, вивчаючи у межах категорії порівняння на матеріалі кримськотатарської мови [13, с. 184], що підтверджує його активне вживання не лише у турецькій мові.

С. Хірік визнає за післяйменником провідну роль у маркуванні значень можливості виконання дії на тлі остаточної невизначеності таких її характеристик як ясність, точність, реальність, коли мовець висловлює свої припущення або свою думку щодо ситуації з опертю на власні відчуття, висновки [14, с. 208]. Дослідниця бачить в якості підстави для дослідження післяйменника у межах гіпотетичної модальності здатність його сполучення з дієсловом durmak та формами на -асак, сполучення з дієсловом gelmek для передачі припущення та імовірності, формами на -тц та -уог [15, с. 727].

Н. Доган відносить післяйменник до таких частин мови, що наділені валентністю, характеризуючи його як одновалентний, й визначає функціонування gibi у конструкціях, на кшталт [кіт] + edat + фії}; [кіт] + edat + {тт}; [кіт^+ edat + фії}; [кітіп/т] + edat + фії}, де кіт уособлює сполучувану з післяйменником лексему, що стоїть до нього в препозиції та знаходиться у називному чи родовому відмінку [16, с. 108-111]. Указані схеми говорять про сполучуваність $Ьі з іменниками, займенниками, дієприкметниками.

З точки зору відтворення ідей часу розглядає конструкції з післяйменниками К. Устюнова, зауважуючи, що післяймен- ники в разі відношення до предиката речення конкретизують точку розгортання дії, вираженої дієсловом, у часі, а також конкретизують абстрактну ідею часу, що виражена іменним присудком; і це стосується не лише форм дійсного способу, а й наказового умовного, бажаного [17, с. 193-198].

Здатність giЫ брати участь у конструкціях з дієсловами впливає на розгляд його, та післяйменників загалом, як структурного елементу поля темпоральності, де подібні конструкції займають місце на дальній периферії поля [18, с. 119].

Післяйменник giЫ розглядають разом з іншими службовими частинами у контексті складних речень при описі адвербіальних клауз способу дії [19, с. 368; 20, с. 411-412]. Описуючи giЫ з позиції функціонального синтаксису, Г Ван Схайк наголошує на його атрибутивному та предикативному використанні, а інколи й адвербіальному, відповідно до позиції у реченні [21, с. 432].

Отже, можна відзначити доволі високий інтерес серед науковців до післяйменника giЫ та відтворюваних ним значень. Науковці вказують на: 1) його здатність виражати порівняння, відтворювати різні аспекти темпорально-аспектуального комплексу, 3) його роль у поєднанні частин речення між собою. Водночас, спостерігаємо певну полярність у вивченні giЬi: або як показника порівняльних відношень, або з точки зору вираження ідей часу, у результаті чого виокремлюються різні відтінки значень, які здатен передавати післяйменник, на тлі відсутності єдиної комплексної системи семантичних нюансів значення giЬi. Окрім цього, теоретичні джерела, вказуючи на використання giЫ для відтворення реального та ірреального порівняння, не описують механізми розмежування цих значень.

Мета статті полягає у визначенні функціонально-семантичних та формальних рис конструкцій з післяйменником giЫ при відтворенні значень подібності, що передбачає вирішення таких завдань: 1) систематизувати сполучувані з післяйменником giЫ лексеми за їхньою частиномовною приналежністю;

2) структурувати відтінки подібності, які здатен відтворювати післяйменник giЬi; 3) класифікувати основні та додаткові семантичні функцій післяйменника giЫ при відтворенні значення подібності; 4) визначити формальний склад порівняльних конструкцій за участю післяйменника giЬi; 5) подати критерії розмежування реальної та ірреальної подібності при використанні післяйменника giЬi.

Виклад основного матеріалу

Аналіз теоретичних джерел щодо опису та вивчення особливостей післяйменника giЫ говорить про доволі широку сферу його використання. У той же час всі дослідники вказують на відтворення відношень подібності між об'єктами як основну функцію цього форманту. Подібність вважають одним з висновків процесу порівняння, логічним чином протиставленого відмінності, що має подальше членування [22, с. 18]. Напрацювання О. Ю. Грипас [22; 23], О. А. Щепки [24], А. П. Романченко [25] щодо семантичних відтінків компаративності свідчать про врахування різних критеріїв сегментації подібності на вужчі семантичні зони, серед яких: 1) якісно-кількісні характеристики спільної ознаки предметів; 2) розбіжності в об'єктивній дійсності при співвіднесенні еталону порівняння з дійсністю, у тому числі на момент мовлення. У пропонованому дослідженні конструкції з giЫ спираємось більше на другий критерій. Власне, на його основі виокремлюють реальну та ірреальну подібність, що відображає два способи «компаративного осмислення світу», заснованого на описанні предмету, дії, ситуації, з якими стикається мовець, через відомі факти або через зіставлення з уявними фактами, які допомагають краще розкрити суб'єкт порівняння [26, с. 271]. післяйменник дієслівний компаративність аналогія

Теоретичні джерела відзначають здатність giЫ відтворювати нереальність, гіпотетичність ситуації, а також передавати реальну подібність об'єктів. Дані нашого фактичного матеріалу підтверджують активне використання післяйменника giЫ у порівняльних конструкціях в якості показника відношень реальної та ірреальної подібності: 1) Gйlйmseme ЬМеп Ьіге уйгй^е Ьіг meyve gibi дйгйутеШ. [27, с. 107] - Раптом посмішка на його обличчі змарніла (букв. зів'яла) як фрукт; 2) Матауа еііегі dayah иуикіаг уагіуеНекі оійуй теугеШ.

[28, с. 4] - Він подивився на мерця, наче дрімаючого обпершись руками об стіл. У реченні (1) маємо реальну подібність, адже порівнюються реально існуючі предмети за реальними ознаками, які їм притаманні: фрукти можуть змарніти, що через асоціації пов'язано з тим, як змарніла посмішка людини. У (2) спостерігаємо ірреальне порівняння, де еталон зіставлення є гіпотетичною ситуацію, оскільки мрець дрімати не може.

Зважаючи на використання післяйменника giЫ для відтворення обох відтінків подібності, постає питання, яким чином їх розмежувати. У певному сенсі giЫ можна віднести до лексем широкої семантики, що мають максимальний ступінь узагальненості й конкретизуються у мовлені [29, с. 177], а отже для встановлення їхнього точного значення необхідно звертатись до контексту, зіставляти еталонну ситуацію, що знаходиться у препозиції безпосередньо до післяйменника giЫ з передуючим порівняльній конструкції контекстом та об'єктивною дійсністю загалом: Сетаї uykuda копщиуог giЬi, «^апаккаїе^е Ьипіаг girmesin diye тааие оп Ьіп Тйгк'йп dщtйgй harpler yaptlk,» dedi. [30, с. 26] - Джемаль, наче говорячи уві сні, сказав: «У Чанаккале ми вели бої, де за годину героїчно померли дванадцять тисяч турків, щоб вони не пройшли». У наведеному реченні маємо дві ситуації: ситуація (1), об'єкт порівняння,

Cemal uykuda копщщюг (Джемаль говорить уві сні) та ситуація (2), суб'єкт порівняння, Cemal «Qanakkale'de bunlar girmesin diye saatte on bin Turk'un §ehitdu^tuguharpleryaptik,» dedi (Джемаль сказав: «У Чанаккале ми вели бої, де за годину героїчно померли дванадцять тисяч турків, щоб вони не пройшли»), що поєднуються за допомогою післяйменника gibi, який власне й утворює зв'язок між цими висловлюваннями. Обидва вирази можна вважати семантично завершеними, здатними функціонувати самостійно. Водночас, контекст, що передує цьому реченню, свідчить, що на момент мовлення Джемаль не спить, а отже післяйменник пов'язує ці ситуації умовно, лише у свідомості мовця, для створення необхідного комунікативного ефекту. Таким чином автор намагається більш яскраво передати характер вимови головного героя, порівнюючи її з нечіткою розмовою уві сні. Відтак, ірреальність тут виступає умовою розгортання ситуації суб'єкту порівняння так, як вказано у висловлювані, а речення загалом може бути представлено в умовній модальності: Cemal uykuda konuguyor olsaydi «Qanakkale'de bunlar girmesin diye saatte on bin Turk'un gehit dugtugu harpler yaptik,» diye [bu gekilde / boyle] derdi. - Якщо б Джемаль говорив уві сні, то сказав би [таким чином]: «У Чанаккале ми вели бої, де за годину героїчно померли дванадцять тисяч турків, щоб вони не пройшли». Основа порівняння в зазначеній конструкції не вербалізована, що призводить до необхідності додаткових елементів, зазначених у дужках, при трансформації. Опущення ознаки, за якою зіставляються об'єкти - поширене явище, що трапляється у мовленні відповідно до закону економії мовних засобів [23, с. 98]. У реченні: Erkekler, kadin «nekadar berbatbir hava», demig gibi kafalarim salladilar ve sersemliklerine daldilar. [28, с. 20] - Чоловіки похитали головами, ніби жінка сказала: «Яка погана погода», - і занурились в свої думки - так само маємо ірреальну подібність. Контекст говорить про те, що жінка не казала нічого про погоду, проте, якщо б вона сказала то, чоловіки б захитали головами.

Про такі речення можна сказати, що вони відносно ірреальні, оскільки самі по собі обидві наведені ситуації - що є суб'єктом та об'єктом порівняння - правдоподібні й можуть трапитись у реальності, проте, на момент мовлення одна з них - еталонна - є не здійсненою, такою, що не відповідає реальності окремого висловлювання. Науковці зауважують, що ірреальність змісту до дійсності проявляється у двох випадках: при нездійсненності ситуації у певний проміжок часу та при неможливості її здійснення взагалі [31, с. 40]. Так, окрім відносної ірреальної подібності, буває й абсолютно ірреальна подібність: Sanki dttnyamn kurulugundan bir gun yagiyor gibi gidiyorduk. [27, с. 87] - Ми плили, начебто жили в перший день створення світу. Вірогідність настання обставин, наведених в об'єкті порівняння є нульовою, можливою лише в уяви мовця, адже час створення світу минув і перенестись у перші дні після того фізично не можливо. Отже, ірреальна подібність може бути цілковито, абсолютно нереальною, тобто неможливою з точки зору логіки, а може бути умовно, відносно нереальною, тобто не відповідати дійсності на умовах широкого контексту речення, проте описувати ситуацію, яка може відповідати дійсності за інших умов.

З точки зору вербального вираження елементів компа- ративеми ірреальна подібність з післяйменником gibi може бути повною, тобто формальне вираження в речення мають всі чотири елементи порівняння (суб'єкт, об'єкт, основа та показник порівняння): Ali igten зikmig gibi terli ve pembeydi. [28, с. 1] - Алі був спітнілий та червоний (букв. рожевий), ніби вийшов з роботи - суб'єкт - Ali terli ve pembeydi (Алі був спітнілий та червоний), об'єкт - Ali igten зikmig (Алі вийшов з роботи), основа порівняння - terli ve pembe (спітнілий та червоний), показник порівняння - gibi (ніби); або неповною, коли формальне вираження мають не всі елементи, найчастіше - основа порівняння опущена: Sonra gekerli bir gey yemig gibi dudaklariniyaladi. [28, с. 2] - Потім він облизав губи, наче з'їв щось солодке - суб'єкт - dudaklarini yaladi (він облизав губи), об'єкт - gekerli bir geyyemig (з'їв щось солодке), основа порівняння не виражена, показник порівняння - gibi (наче). Аналізовані нами конструкції ірреальної подібності турецької мови вказують на велику кількість неповних компаративем з опущеною основою порівняння.

Теоретичні джерела свідчать про сполучення gibi з іменами та з дієслівними формами при позначенні порівняння. Спираючись на дані нашого фактичного матеріалу, можна сказати, що для вираження ірреальної подібності післяйменник gibi найчастіше сполучається з дієслівними формами як от основа часу + ( т!Ј)не°чевидний аФікс присудковості (може додаватися чи не додаватися) + післяЙменник gibi; а також до іменної частини мови - зазвичай іменник або прислівник - за умови його функціонування в якості предиката з неочевидним афіксом присудковості -mig.

Найчастіше для відтворення ірреальності еталонної ситуації спостерігаємо поєднання gibi з такими формами основ часу як 1) теперішній час: Diglerim kelimeleri зigniyor, hazirliyor gibiydi. [28, с. 67] - Мої зуби немов жували, немов підготовлю- вали слова; 2) минулий категоричний час: Davamizin, hakkimizin kuvvetini hissettikзe bunu herkes anladi gibi hissediyorduk. [30, с. 29] - Коли ми відчували силу своєї справи, своєї правоти, ми відчували, нібито всі розуміли це; 3) минулий неочевидний час: Ali igten зikmig gibi terli ve pembeydi. [28, с. 1] - Алі був спітнілий та рожевий, ніби вийшов з праці; 4) теперішньо-майбутній час: Gaz lambasinin fitilinde uzun mьddet bir geyler arar gibi daldi ve onu kalin ellerinin bir hareketiyle sondьrdь. [28, с. 60] - Він застив, неначе довго щось шукав в ґноті газової лампи, і загасив його одним дотиком своїх пухких рук; 5) майбутній категоричний час: Yьzьmьn birkaз santim ilerisine kadar yaklagan bu saadet kargisinda kalbim duracak gibi oldu. [32, с. 84] - Серце моє ладне було зупинитись (букв. здавалось наче зупиниться) перед цим блаженством, що наближалось за кілька сантиметрів від мого обличчя. С. В. Сорокін характеризує дієслівні форми, наведені в (3), (4) та (5) як дієпри- кметник-основу часу (у термінології С. В. Сорокіна [11]) через їх походження від дієприкметника, тоді як форми в (1) та (2) визнаються такими, що не походять від дієприкметника, проте можуть використовуватись аналогічним з дієприкметниками чином [11, с. 277-278]. Утім, не кожне сполучення післяймен- ника з дієслівною формою автоматично вказує на ірреальність подібності. Так, в реченні: Bagka arzular, ihtiraslarla atildigim yolda beni avare ve зiriliplak, bagi her manada bog birakacak yalniz bir gey oldugunu biliyorum ve ondan karanliktan, riyadan, zulьmden, hьrriyetsizlikten korkar gibi ьrkьyorum. [28, с. 91] - Я знаю, що є лише одна річ, яка залишить мене голим та босим, з пустою в усіх сенсах головою на дорозі, куди я ступив з іншими бажаннями та пристрастями, і я вжахаюсь від неї, як лякаюсь темряви, лицемірства, утисків та відсутності свободи. - порівняння проводиться між двома ситуаціями: ondan ьrkьyorum (вжахаюсь від неї) та karanliktan, riyadan, zulьmden, hьrriyetsizlikten korkar (лякаюсь темряви, лицемірства, утисків та відсутності свободи) - спільними для яких є сема страх.

Дієслова у складі обох ситуацій є синонімічними та виражають один зміст, а спроба трансформувати зазначене речення не дає адекватного результату. Не висловлюють ірреальності й конструкції дієприкметника на -digi у поєднанні з gibi, які вказують на часову підрядність дії [18, с. 121]: Oyleyse, "Dogdugu gibi diзsiz kalan adam bulunur mu?" diye sorsam, "Olur mu фyle adam da?" dersiniz. [27, с. 53-54] - Тоді якщо я спитаю: «Хіба є людина, що залишилась без зубів як при народжені (букв. як народилась)?», - то ви скажете: «Хіба може бути така людина?». А от значення реальної подібності, коли еталонна ситуація є звичною, типовою, такою що трапляється доволі часто, конструкції -digi gibi здатні передавати: §imdi ilkbaharda odamin penceresine bir yerden kazara bir iзik vursa o gьn ilkbahar her insana yaptigi gibi bana da ьzьntьyle dolu bir yumuзaklik, bir yerinde duramayiз, bir yьrek зirpintisi verir. [27, с. 62] - Тепер, якщо навесні у вікно моєї кімнати випадково впаде світло, то в цей день весна дарує мені, як і всім людям (букв. як робить усім людям) сповнену смутком м'якість, непосидючість, трепет серця. Отже, дієслівна форма в препозиції до gibi не означає беззаперечного відтворення ірреальної подібності. Виключно формальна ознака не є достатнім критерієм для визначення конструкції з gibi як такої, що передає ірреальну подібність. її можна вважати в певній мірі маркером, який утім потребує уточнення шляхом семантичного аналізу висловлювання та співвіднесення частин порівняльної конструкції між собою та з об'єктивною дійсністю.

Аналізований нами фактичний матеріал вказує на відтворення реальної подібності у турецькій мові при додаванні післяйменника gibi, окрім вже наведених прикладів з дієприкметником на -digi, до 1) іменників: Ben hep bфyle apaзik konuзurum... Bir erkek gibi... [32, с. 77] - Я завжди так говорю, дуже чесно... Як чоловік...; 2) іменників у родовому відмінку для позначення приналежності з додаванням афікса -ki, у такій словоформі іменник у родовому відмінку є означенням, залежним компонентом присвійного ізафету, а афікс -ki уособлює означуване й заміщує його за принципом економії мовних засобів [33, с. 42-46] для уникнення повторів, оскільки замішена -ki лексема добре відома з попереднього контексту: Baзфrtьsьnь koklayabilseydim, dedim. Beyaz tьlbenttendi. Nineminki gibi. [28, с. 35] - «Якби ж я міг вдихнути запах її хустинки», - сказав я. Вона була з білого батисту. Як в моєї бабці; 3) прислівників з додаванням афікса -ki: Biraz evvelki gibi ahbapзa gьlьyordu. [32, с. 73] - Він сміявся по-дружньому, як трошки раніше; 4) особових займенників: Herhalde sokakta bizim gibi alelade fanileri tartan kantarlarda tartilamasa gerek. - Напевно, таких звичайних смертних як ми не слід зважувати на вулиці на вагах. [27, с. 37]; 5) вказівних займенників: Зьnkь ekseriya, bu gibi hallerde goz goze geldigimiz zaman kendini tutamaz, suni ve alayci bir gьlьmseme dudagini kenetlerdi. [28, с. 35] - Тому що частіше за все, в таких випадках як цей, коли ми зустрічались поглядами, він не міг себе стримати, й штучна та іронічна посмішка застигала на його губах; 6) субстантивованих прикметників: Ben gene eskisi gibi dьnyadan uzak ve daima tasavvurlarmm ve iз dьnyamin bir oyuncagiydm. [32, с. 67] - Як і раніше, я знову був далеким від світу та завжди був іграшкою своєї уяви та внутрішнього світу. Реальна подібність у конструкціях з gibi може бути логічною та образною.

Перша встановлюється між однореферентними предметами, що відносяться до одного класу денотатів, друга будується «на паралелізмі уявлень і в основі своїй передбачає наявність асоціативних зв'язків між явищами об'єктивного світу» [34, с. 13] та передбачає зіставлення предметів, що належать до різних класів. Прикладами логічної, безобразної реальної подібності можуть служити наведені вище речення, а образне порівняння характеризує суб'єкт опосередковано, через об'єкт зіставлення, в якому спільна для них обох ознака втілена найбільш яскравим чином, решта ж відмінних ознак зіставлених предметів, що фактично належать до різних класів, ігнорується [35, с. 360]: Fakat Tьrk kam atesj gibi sicak ve kimmdir. [30, с. 47] - Проте турецька кров, як полум'я, гаряча та червона. Конструкції реальної подібності за участю gibi також можуть бути повними та неповними. При опущені основи порівняння безпосередньо в компаративемі, її часто можна виявити у попередньому контексті, а отже її опущення скоріше продиктоване принципами економії мовних засобів аніж властивостями післяйменника.

За ступенем рівності ознак порівнюваних предметів відношення реальної подібності з показником gibi можуть передавати однаковість зіставлених дій, предметів, ситуації: Herhalde sokakta bizim gibi alelade fanileri tartan kantarlarda tartilamasa gerek. - Напевно, таких звичайних смертних як ми не слід зважувати на вулиці на вагах. [27, с. 37] - з попереднього контексту встановлюємо, що під висловом bizim gibi, який окреслює певний прошарок людей, мова іде про високих та дуже тучних осіб, отже релевантними для визнання однаковості вважатимуться семи істота, людина, надмірність (вагіїзріст); чи передавати їхню умовну однаковість, схожість, якщо подібність встановлюється через асоціації: Fakat Tьrk kam ate§ gibi sicak ve kirmimidir. [30, с. 47] - Проте турецька кров, як полум'я, гаряча та червона.

Сполучення gibi з різними дієслівними формами може передавати додаткові значення: 1) припущення: Yolda kayikla giderken, цlьme аіцтц gibiydi. [28, с. 5] - Здається, він звик до смерті, поки плив у човні; 2) намір, інтенція до виконання дії, яка визначена дієслівною формою у препозиції до післяймен- ника: Serveti Fьnun misralariyla dolu, kurunu vustai fedakarliklar yapacak gibiydim. [28, с. 66] - Сповнений висловів з журналу «Серветі Фюнун» я був ладен принести середньовічну жертву;

різновидом інтенції є намір виконати дію найближчим часом до моменту мовлення в сенсі «от-от»: Bir ikisi, en umduklarimdan konuзacak gibi oldular. [27, с. 108] - Здавалось, наче кілька з них от-от скажуть те, що я очікував найбільше; Keyfim kaзmiз, ьzgьn, aglamakli gibiyim [27, с. 90] - Настрій мій зіпсувався, я засмутився, от-от заплачу - обидна типи інтенції є лише вербалізацією наміру стосовно майбутнього чи найближчого майбутнього, а впевненості щодо їхньої реалізації не має; 4) імовірність: Зene etleri bembeyaz dцkьlmeye hazir gibiydi. [28, с. 31] - Ясна його були білі-пребілі, наче от-от відпадуть (букв. готові розсипатись); 5) імітація дії, зазвичай передається поєднанням змістового дієслова з післяйменни- ком та дієсловами поведінки та дії davran- та yap- [21, с. 452] в якості головного предиката речення: Arkadaзlarmi dinler gibi yapiyordum [28, с. 31] - Я робив вигляд, наче слухаю своїх друзів; 6) причина: Bagirmak ister gibi agzini aзti. [27, с. 78] - Він відкрив рота, наче хотів закричати; 7) невпевненість сенсорного сприйняття: Sandal da, demir ipi de titriyor, sandal durmadan gidiyor gibi. [27, с. 99] - І човен, і сталевий канат трясуться, човен наче рухається без зупину.

Виокремлені додаткові значення післяйменника засновані на порівнянні, утім до власне компаративної семантики тут додаються інші відтінки, які трохи відтісняють порівняльне значення. Здебільшого вони реалізуються у межах ірреальної чи в термінології Г. Ван Схайка нефактичної подібності (non-factual similarity), проте компаративна семантика не зникає у таких реченнях, а виявляється при зіставленні пропозиції, що вводить післяйменник gibi, та диктумної частини речення [21].

Висновки

Післяйменник gibi як засіб передачі компара- тивності зі значенням подібності здатен відтворювати реальну та ірреальну подібність, чиє розмежування відбувається перш за все на семантичній основі, шляхом співвіднесення суб'єкту та об'єкту порівняння між собою та з об'єктивною дійсністю. Формальний аспект сполучення gibi з тими чи іншими частинами мови може слугувати додатковим способом з'ясування відтінку значення подібності. У плані вираження реальної чи ірреальної подібності gibi виявляє перевагу до поєднання з основами часу для відтворення ірреальності еталонної ситуації. Утім, не кожна дієслівна форма у препозиції до післяйменника позначатиме ірреальність: дієприкметник на -digi + gibi вказує на реальну подібність, а основа часу на -r + gibi може передавати обидва відтінки. Ірреальна подібність може мати абсолютний чи відносний характер в залежності від того, чи є принципова вірогідність їхнього здійснення поза умовами конкретного речення або ж настання такої ситуації суперечить логікі.

Поєднання післяйменника з іменними частинами мови передає реальну подібність, окрім випадків, коли ім'я отримує афікс предикативності, тоді такі конструкції відтворюють ірреальність. Реальна ж подібність з використанням gibi передає образну та безобразну подібність й свідчить про однаковість предметів, дій, ситуацій, чи їх умовну схожість за ознакою, яка в об'єкті порівняння проявляється дуже яскраво, що дає змогу опосередковано характеризувати суб'єкт порівняння на основі асоціацій з еталоном.

Окрім власне семантики компаративності післяйменник gibi може відтворювати широкий спектр додаткових значень. Переважна більшість таких додаткових відтінків значення притаманна gibi у конструкціях ірреальної подібності.

Перспективи подальших досліджень бачимо у дослідженні зв'язків категорії компаративності турецької мови з іншими категоріями на базі детальнішого вивчення семантичних функцій gibi, а також описі мовленнєвих ситуацій за участю цього післяйменника.

Література

1. Eyuboglu І. Z. Tьrk Dilinin Etimoloji Sцzlьgь. Geniзletilmiз ve Gцzden Geзirilmiз tinci Baski. kanbul : Sosyal Yayinlar, 1991. 782 s.

2. Gьlensoy T. Tьrkiye Tьrkзesindeki Tьrkзe sцzcьklerin kцken bilgisi sцzlьgь. Ankara : Tьrk Dil Kurumu Yayinlari, 2007. ІЙ cilt, 1204 s.

3. Altun Hilal Oytun Eski Anadolu Tьrkзesinde Benzetme Yapilari. Hacettepe Ьniversitesi Tьrkiyat Aragtirmalari Dergisi. 2012. Sayi 17. S. 165-192.

4. Ugur Nizamettin Anlambilim. Sцzcьnьn anlam aзilimi / Nurettin Ugur. - kanbul: Doruk Yayimcilik, 2007, 265 s. ISBN 975-553-398-2.

5. Ufuk Pilten §ahru Dil Bilimsel Aзidan Benzetme ve Sait Faik

6. Abasiyarnk'm Hikayelerindeki Gцrьnьmleri. Tьrk Dili Dergisi. 2015. Cilt 109 (Sayi 767-768 Kasim-Aralik). S. 318-342.

7. Efendioglu S. Edatlarin Siniflandirilmasi. Erciyes Dergisi. 2007. 30 (353). S. 27-29.

8. Hengirmen M. Tьrkise Temel Dilbilgisi. Ankara: Engin Yayin Evi, 2009. V. Baski. 427 s.

9. Korkmaz Z. Tьrkiye Tьrkjesi Grameri: §ekil Bilgisi. Ankara : Tьrk Dil Kurumu, 2009. 1224 s.

10. Banguoglu T. Tьrkjenin Grameri. Istanbul : Baha Matbaasi, 1974. 630 s.

11. Gencan T. N. Dilbilgisi. IV. baski, gцzden gejirilmij. Ankara : Tьrk Dil Kurumu Yayinlari, 1979. 602 s.

12. Сорокін С. В. Практична граматика турецької мови. Частина перша : Навчальний посібник. Київ: ВЦ КИЛУ/ 2018. 358 с. (Препринт. Київ. нац. лінгв. ун-т).

13. Спотар-Аяр Г. Ю. Функціонування перифрастичних форм дієслова в офіційно-діловому стилі сучасної турецької мови : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.13 / Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2021. 265 с.

14. Тищенко-Монастирська О.О. Категорія порівняння в кримськотатарській мові. Українська Орієнталістика. 2009-2010. Вип. 3-4. С. 182-185.

15. Hirik S. Gibi Bijimbiriminin Ijlevsel Dilbilgisi Bakimindan Qok Iglevli Gцrьnьmь. Karadeniz Aragtirmalari. Bahar 2017. Sayi 53. S. 205-222.

16. Hirik S. Istemsel ejdizimlilik ve kiplik ilijkisi: tahmin kiplikleri цrnegi. Uluslararasi Tьrkge Edebiyat Kьltьr Egitim (TEKE) Dergisi. Haz. 2017. Cilt 6. Sayi 2. S. 719-733.

17. Dogan N. Qok l§levlilik Ajisindan Tьrkje Edatlarin Sцz Dizimsel ve Anlam Bilimsel Yapisi. Dil Aragtirmalari. Ara. 2014. С. 15. Sayi 15. S. 105-119.

18. Ьstьnova K. Tьrkjede Zaman Kavrami ve l§leni§i. Uludag Ьniversitesi Fen-Edebiyat Fakьltesi Sosyal Bilimler Dergisi. 2005. 6 (9). S. 187-201.

19. Спотар-Аяр А. Ю., Лисенко С. Г Специфіка реалізації темпо- ральної семантики конструкціями з післяйменниками в турецькій мові. Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип. 16. С. 117-124.

20. Gцknel Y. Turkish grammar. Academic edition. Istanbul : Vivatinell Bilim-Kьltьr Yayinlari, 2012. 437 s.

21. Gцksel A., Kerslake C. Turkish: a comprehensive grammar. London and New York : Routledge, Taylor & Francis Group, 2006. 510 p.

22. Gerjan Van Schaaik On the usage of gibi. The Mainz Meeting: Proceedings of the Seventh International Conference on Turkish Linguistics August 3-6, 1994 (Turcologica). Wiesbaden : Harrassowitz, 1998. Pp. 422-457.

23. Грипас О. Ю. Принципи категорізації компаративності як системного утворення в українській мові. Studia philologica. 2013. Вип. 2. С. 16-19.

24. Грипас О. Ю. Аспекти дослідження функціонально-семантичної категорії порівняння. Науковий часопис Національного педагогічного університету іменіМ.П. Драгоманова. 2010. Вип. 6. C. 97-100.

25. Щепка О. А. Функціонально-семантичне поле компаративності : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Донец. нац. ун-т. Донецьк, 2008. 198 с.

26. Романченко А. Проблеми структурування ФСП компаративності. Мовознавчий вісник. 2010. Вип. 10. С. 252-257.

27. Заоборна М. С. Лінгвокогнітивні параметри складнопідрядного порівняльного речення в аспекті світогляду особистості (на матеріалі тексту книги спогадів Ірини Жиленко «HOMO FERIENS»). Вісник Львівського університету. Серія філологічна. 2018. Випуск 68. С. 270-280.

28. Abasiyanik S. F. Seзme Hikayeler. istanbul : Tьrkiye І§ Bankasi Kьltьr Yayinlari, 2012. 123 s.

29. Abasiyanik S. F. Semaver. istanbul : Tьrkiye І§ Bankasi Kьltьr Yayinlari, 2012. 138 s.

30. Терещенко С. С. Широкозначність та багатозначність в українській мові. Культура народов Причерноморья. 2006. № 82. Т. 2. С. 177-179.

31. Adivar H. E. Ateзten Gцmlek. istanbul : Can Sanat Yayinlari A.§., 2018. 207 s.

32. Костусяк Н. М. Структура граматичної надкатегорії модальності. Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови. 2011. Вип. 7. С. 39-45.

33. Ali S. Kьrk Mantolu Madonna. istanbul : Yapi Kredi Yayinlari, 2018. 160 s.

34. Ertane Baydar A. S., Baydar T. +ki Eki Ьzerine. Tьrk Dili Ara§hrmalan Yilligi - Belleten. 2006. 52 (2004/2). S. 31-48.

35. Прокопчук Л. В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого речення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2000. 17 с.

36. Мацько Л. І., Сидоренко О. М., Мацько О. М. Стилістика української мови: Підручник. К. : Вища шк., 2003. 462 с.

Размещено на Allbest.ru