Назви виробів із тіста в говірках селищ Арбузинка й Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області: лексико-семантичний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

Назви виробів із тіста в говірках селищ Арбузинка й Костянтинівка Арбузинського району Миколаївської області: лексико-семантичний аспект

Анна Андронатій

У статті розглядаються назви виробів з тіста, зафіксовані в говірках селищ Арбузинка й Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл. Вивчаються лексико-семантичні особливості досліджуваних лексем, описується їх етимологічне значення. Здійснюється порівняльний аналіз діалектної лексики двох населених пунктів. Визначаються розбіжності говіркової лексики з літературною нормою.

Ключові слова: наріччя, говірка, лексема, семема, назви виробів з тіста.

Лексика на позначення страв і напоїв є невід'ємним складником мовної картини світу. Важливим завданням сучасного мовознавства залишається дослідження говіркової лексики, яка відтворює архетипні уявлення нації, нашарування культур та епох, зміни в побуті народу. Цим зумовлена актуальність нашої наукової розвідки.

Вивчення номінацій продуктів харчування відображене в низці наукових і науково-популярних статей, зокрема в працях В.В. Німчука, В.Й. Горобця, В.Л. Карпової, О.П. Перлюка, А.М. Поповського, В.П. Супруненка, І.П. Чепіги та ін. Дослідженню говіркових найменувань їжі присвятили свої студії М.В. Бігусяк, Е.Д. Ґоца, Й.О. Дзендзелівський, В.Ю. Дроботенко, Я.В. Закревська, Г.М. Мазур, М.К. Тимченко, Є.Д. Турчин, Т.М. Тищенко, І.В. Шматко та ін.

Мета статті - вивчення лексико-семантичних особливостей назв виробів із тіста, поширених у говірках смт Арбузинка й смт Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл. Об'єкт спостереження - назви їжі українців, зафіксовані в говірках досліджуваних населених пунктів. Предмет дослідження - лексико-семантичні особливості зібраних одиниць діалектної лексики - назв виробів із тіста. Планується виконання таких завдань: 1. зафіксувати й затранскрибувати слова на позначення назв виробів із тіста, якими послуговуються мешканців селищ Арбузинка й Костянтинівка; 2. схарактеризувати лексико-семантичні особливості зафіксованих лексем, розглянути їх етимологію; 3. виконати порівняльний аналіз діалектної лексики двох населених пунктів, визначити розбіжності говіркової лексики з літературною нормою. Джерельну базу нашого спостереження складають польові записи говіркового мовлення, зібрані 6 серпня 2019 року за питальником, спеціально укладеним автором на основі «Програми для збирання матеріалів до Лексичного атласу української мови» Й.О. Дзендзелівського (1984).

У сучасній українській літературній мові лексема тісто зберігає своє початкове значення - `в'язка маса різної густоти з борошна, замішаного на воді, молоці і т. ін., часто з додаванням дріжджів' [2, Х, 149], у пам'ятках староукраїнської мови засвідчено найменування тісто - континуант псл. *tMSto. На диференціацію видів тіста вказують прикметники-конкретизатори nphcnoe та квасноє [1, ХІ, 16]. Для реалізації семеми `розчина, закваска для тіста' в обстежених говірках населеного пункту виявлено лексеми Опара і дрожал.

До ЛСПГ «Назви хліба та його частин» уналежнюємо слова та словосполучення Хл'іб; мйакот' (фонетичний варіант - ^Ім'акот^г), ^Ім'акуш (фонетичний варіант - м'акиш), мйОкушка (фонетичні варіанти - м'Окушка, мн'акушка), скоринка; окрайец', ц'ілушка, ц'іі лушечка, горбушка, корочка; шмат, окрайец' (фонетичний варіант - окрайіц'), шматок, вееликиї кусок, ку сок, дораб, підпалок, збережені в мовленні мешканців смт Арбузинка та смт Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл.

Лексема Хл'іб зафіксована в «Словнику української мови» з п'ятьма значеннями, першим із яких є `харчовий продукт, що випікається з борошна' [2, ХІ, 78]. Із цим самим значенням слово відоме й в обстежених нами говірках.

У говірці смт Арбузинка семема `м'якушка, м'яка частина хліба та хлібних виробів' реалізується в слові мйакушка та його фонетичних варіантах м'акушка, мн'акушка, а також в іменниках м'акот', м'акиш. У говірці смт Костянтинівка поряд із вказаними назвами записуємо фонетичні варіанти деяких із них, скажімо, мйакот', м'акуш та іменник скоринка. В українській літературній мові слово м'якушка відоме зі значенням `м'яка частина хліба та хлібних виробів, що міститься під скоринкою'; м'якоть - `те саме, що м'якуш', тобто `підшкірна частина плодів, ягід тощо' [2, IV, 838]. Натомість значення лексеми скоринка - `зменш. до скорина', тобто `твердий зовнішній шар хліба, пирога і т. ін.' [2, IX, 299], відмінне від зафіксованого у вказаній говірці.

Значення `перший кусок хліба, відрізаний від цілої хлібини' в обстежених говірках реалізується в таких словах: окрайец', цілушка, ц'ілушечка, горбушка, корочка. Слід зауважити, що мешканці селища Арбузинка надають перевагу назвам окрайец', ц'ілушка, цілушечка, горбушка, а мешканці Костянтинівки - <sup>1</sup>корочка, окрайец', цілушка, гор бушка. В українській літературній мові слова окраєць та цілушка виступають абсолютними синонімами й реалізують значення `скибка, відрізана від непочатого краю хлібини' [2, V, 676; 2, XI, 234].

У говірці смт Арбузинка семема `великий окраєць (кусок) хліба' реалізується в іменниках окрайец' (фонетичний варіант - окрайіц'), шмат, шматок, великиї кусок, кусок, що відповідає нормам української літературної мови, де означає частина, відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось; кусок' [2, XI, 499]. У говірці смт Костянтинівка поряд із вказаними назвами фіксуємо іменники дораб і Підпалок. Перше слово в літературній мові відсутнє, тому вважаємо його власне говірковим. Лексему підпалок словник подає як діалектизм зі значенням `перепічка' [2, VI, 479], що свідчить про розширення плану змісту цієї назви в обстежених говірках.

До ЛСПГ «Назви виробів із прісного тіста» уналежнюємо слова та словосполучення плочинда (фонетичний варіант - плоцинда), пиріг, фанок; голушки; лапша (фонетичний варіант - лопша), локшина, Оокшинка, дорочки, макорони, збережені в мовленні мешканців досліджуваних населених пунктів.

Значення `прісний пиріг із сиром, гарбузом чи іншою начинкою в обстежених говірках є реалізацією слова плачинда, його фонетичного варіанта плацинда, а також найменувань фанок. Слід зауважити, що мешканці селища Арбузинка надають перевагу назвам плачинда (фонетичний варіант - плацинда), а мешканці селища Костянтинівка - фанок, плачинда. У «Словнику української мови» лексема плачинда відома як `виріб із тіста (переважно прісного), що має плескату форму, з начинкою із сиру, гарбуза і т. ін. або без неї; вид пирога' [2, VI, 572]; пиріг - `печений виріб із тіста з начинкою' та `вареник' [2, VI, 356], де останнє - діалектизм. Слово фанок у лексикографічному джерелі не знаходимо, тому вважаємо його власне говірковим.

Говорячи прострави з різаних або рваних шматочків прісного тіста, зварених на воді або на молоці, виокремлюємо найменування галушки, яке співвідносимо з відповідними діями, адже інформанти розрізняють назви залежно від форми, розміру або способу приготування. Це характеризує мовлення мешканців смт Арбузинка, де нам пояснили, що галушки бувають «так / фізан'і //» (Г.М. Бичкова). Значення аналізованого слова в діалектному мовленні та в українській літературній мові збігаються [2, II, 22].

У говірці селища Арбузинка семема `локшина, виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок, страва, приготовлена з цього виробу' реалізується в іменниках ла«ша, <sup>1</sup>локшина, зменш.-пестл. <sup>1</sup>локшинка, що відповідає нормам української літературної мови, де вказані слова вступають у синонімічні відношення й називають `виріб із прісного пшеничного тіста у вигляді тонких висушених смужок' [2, IV, 543]. У говірці мешканців селища Костянтинівка фіксуємо іменники лапша (фонетичний варіант - лопша), локшина, макарони, дорочки. Очевидно, останнє слово є фонетичним варіантом лексеми тороч ки, тому можемо говорити про метафоричне перенесення назви з одного явища дійсності на інше за подібністю форми. Стосовно популярної нині лексеми макарони зазначимо, що в українській літературній мові вона реалізує семему `харчовий продукт із прісного пшеничного тіста, виготовлений у вигляді сухих довгих трубочок' [2, IV, 601].

Заналізувавши назви виробів із прісного тіста та назви хліба і його частин, збережені в мовленні мешканців селищ Арбузинка та Костянтинівка Арбузинського р-ну Миколаївської обл., доходимо висновку, що більшість діалектних назв збігається з літературними, але фіксуємо й деякі відмінності, зокрема на фонетичному та лексичному рівнях. Досліджувані лексеми вирізняються також певним смисловим навантаженням і ширшою сферою застосування, що свідчить про самобутність аналізованих говірок. Отже, зібраний матеріал буде корисним для сучасних наукових досліджень у галузі діалектології, народознавства та сучасних напрямів мовознавства.

1. Етимологічний словник української мови: у 7 т. / гол. ред. О.С. Мельничук. Київ: Наук. думка, 1982 - 2012. Т. 1 - 6.

2. Словник української мови: в 11 т. / відп. ред. І.К. Білодід. Київ: Наук. думка, 1970 - 1980. Т. 1 - 11.

Размещено на Allbest.ru