Зооморфізми в системі української та польської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зооморфізми в системі української та польської мови

Юлія Маличенко

Актуальність вивчення зооморфізмів зумовлена необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних одиниць в українській і польській мовах та встановлення закономірностей у використанні переносних назв тварин. Встановлено, що переносні значення назв тварин ґрунтуються на порівнянні світу людей зі світом тварин, із зовнішнім виглядом, поведінкою тварин, яка їм приписується. Виокремлено еквівалентні, еквівалентно-синонімічні та безеквівалентні найменування зооморфізмів, які переносно позначають людину в українській та польській мовах. Властивостями зооморфізмів є складність семантичної структури, спрямованість на асоціативні зв 'язки, схильність до реалізації функціонального та прагматичного потенціалу, що характерно для одиниць вторинної номінації.

Особливості національної специфіки семантичної структури лексичних одиниць виявляються під час міжмовного зіставного аналізу фрагментів знання про світ, обсяг яких є спільним для більшості мовців та зрозумілий усім носіям мови. Вони відображають сприйняття й осмислення етносами взаємодії людини з тваринним світом, реалізуються в мові через зооморфізми - назви тварин у переносному значенні, що характеризують людину.

Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю виявлення національної специфіки та міжмовних подібностей у семантиці лексичних одиниць в українській і польській мовах та встановлення закономірностей функціональних змін, які супроводжують перенесення значень назв тварин.

Головним способом і прийомом створення образності вважають метафору, яка виступає найінтенсивнішим засобом збагачення лексичного складу мови. Характер переносних значень метафор надзвичайно різноманітний. Між собою вони можуть відрізнятися ступенем своєї незвичайності й складності. У сучасній лінгвістиці виникає проблема номінації виду метафори, що відображає перенесення ознак тварини на людину, оскільки мовознавці пропонують різні терміни:зоосемізм, зооморфна метафора, зооморфічна метафора, зоометафора та зооморфізм.

Ми обираємо термін зооморфізм, який використовують такі дослідники, як О. Винник, К. Головенко, Т. Гончарова, С. Калашник, Т. Ніколашина, Л. Приблуда, Ю. Тимченко, С. Черненко та ін. З усіх термінів на позначення назв метафорного перенесення термін зооморфізм імпонує завдяки прозорій внутрішній формі. Зооморфізм - це «зображення в образі тварин, уподібнення тварині загалом або певній її частині чи характерній рисі». Зооморфізм у широкому значенні О. Селіванова дефінує як «семіотичний принцип метафоризації, згідно з яким найменування тварин, їхніх частин тіла, ознак і дій за аналогією використовують на позначення інших предметних сфер, зокрема людини, явищ природи, штучного світу, рослин тощо» [7, 171]. У вузькому значенні зооморфізм - це назва тварини, яку використовують для характеристики людини [6, 392]; переносне значення зооніма [10, 102]; характеристика особи, утворена на основі прямого найменування тварини [5: 103]; образно-переносне значення, у якому назва тварини постає як своєрідний еталон певних властивостей, особливостей людини [6, 127]; переносне використання найменування тварини з метою створення образної характеристики людини [9, 68].

Національно-культурні зоометафори у кожного народу особисті та неповторні. Вони влучно підкреслюють і репрезентують бачення світу певного народу і виявлення їхньої етнокультури. В українській та польській мовах відобразився подібний анімалістичний світ: люди приписували тваринам ті ж риси характеру, поведінку та манери, що і у людей.

Мета проведеного дослідження - порівняльний аналіз зооморфізмів в українській та польській мовних картинах світу, виявлення спільних і розбіжних рис у образному зоонімічному компоненті в українській та польській мовах. Для вирішення поставлених завдань використовуються методи компонентного аналізу, зіставний метод та метод кількісних підрахунків. зооморфізм лексичний українська польська мова

На підставі кількісного аналізу таксономій назв тварин, що в переносному значенні позначають людей (зооморфізмів) в українській та польській мовах (усього: 52 назви в українській мові та 48 - в польській мові), було виявлено, що деталізація представлення складників зоосемічного фрагмента мовної картини світу в досліджуваних мовах суттєво збільшується завдяки переносним значенням: еквівалентних найменувань (28), еквівалентно-синонімічних найменувань (40), безеквівалентних найменувань (32).

В українській мові ми дослідили 14 еквівалентних назв, в польській мові - 14; 19 еквівалентно-синонімічних назв в українській мові і 21 назва - в польській мові; 19 безеквівалентних найменувань в українській мові та 13 - в польській. В обох мовах спостерігається тенденція до використання в переносному значенні назв тварин з характерною ознакою, які переносять на людину. Саме тому у межах нашого дослідження група еквівалентно-синонімічних найменувань переважає у своїй кількості.

Еквівалентні найменування позначають переносні значення, які збігаються в українській та польській мовах. Група еквівалентних найменувань має найменшу кількість (14 назв в українській мові, 14 - в польській). Наведемо деякі приклади: укр. коза: «2. перен., розм. Про жваву, рухливу дівчину» [СУМ т. 4: 209]; пол. koza: «2. pot. o zywej, wesotej dziewczynie» [SJP]; укр. сокіл: «2. перен., поет. Юнак або чоловік, який відзначається красою, сміливістю, молодецтвом» [СУМ, IX, 438]; пол. sokцt: «2. oznaczen^ czlowieka odwaznego i dzielnego, zwykle mlodego i dorodnego» [SJP].

Еквівалентно-синонімічні найменування вбирають в себе лексеми з певним відтінковим значенням іменників-зоосемізмів (40 слів), наприклад, укр. цап: «2. перен., ірон. Про чоловіка з неприємним, фальшивим голосом; про бородатого або старого чоловіка» [СУМ, XI, 179]: Я взагалі не хочу чути спів цього дурного цапу. Він псує мені настрій (Журнал «Дитячі оповідання»); видра:«2. зневажл. Про надмірно худорляву жінку» [СУМ, I, 392]:

Повернула до дійсності його білява, трохи вульгарна видра, яка підскочила до їхнього столика й запросила Ярему танцювати (Павло Загребельний, Шепіт); пол. byk: «2. pot. o duzym, silnym m^zczyznie» [SJP]: Moi zotnierze mnie obstqpili i nie byty to pokurcze, ale zdrowe byki, bicepsy jak trzeba (Maria Nurowska, Moj przyjaciel zdrajca); krowa: «2. obrazl. o kobiecie niezgrabnej, oci^zalej, leniwej» [SJP]: Tymczasemprzechodzqcapo tychpasach kobieta o mato nie wpadta pod samochцd. - Jak, leziesz krowo - ustyszata od kierowcy (Znikaj^ce pasy, Gazeta Krakowska, 2001).

Друга група за кількістю - безеквівалентні найменування (19 назв в українській мові та 13 назв в польській). Цікава ця група тим, що, не дивлячись на схожість української та польської мов, існують певні розбіжності у лексиці, пов'язані з їхнім історичним розвитком. Група безеквівалентних назв містить лексеми, переносні значення яких, є лише в одній мові. Наголосимо, що до безеквівалентних назв ми зараховуємо «слова або словосполучення, що експліцитно, на рівні денотативного компонента (в ядрі слова) номінують предмети і явища матеріальної і духовної культури українців або поляків, відсутні в інших лінгвокультурах» [1, 11]. Наприклад, слово черепаха не має переносного

значення в польській, а в українській: «перен., розм. Вайлувата, млява людина» [СУМ, I, 306]: - Прошко, черепаха ти несусвітня, де ти там? (Спиридон Добровольський, Очаківський розмір); так само: жук: «2. перен.,розм. Про пронозливу, шахраювату, хитру людину» [СУМ, II, 546]: Коли конвоїри відійшли, Андрій невдоволено пробурмотів: - Таким жукам тільки трибунал допоможе (Юрій Бедзик,Полки); пава

«2. перен., розм. Жінка з гордовитою поставою і плавною ходою» [СУМ, VI, 7]: Хутко підвелась [Ніна] і пішла до дзеркала. ... Пава. Пишна, фарбиста, красива пава, сповнена приваби (Олесь Досвітній, Вибрані твори).

До безеквівалентних назв у польській мові уналежнюємо такі: borsuk «2. czlowiek ponury, skryty, lubi^cy samotnosc» [SJP]: Borsuk z ciebie niesamowity, caty czas w domu siedzisz... Nie pamigtam, kiedy cig ostatni raz na oczy widziatem... (Internet); jaszczurka «2. «pot. zlosliwa kobieta»[SJP]: Zastanawiatam sig, kto za tym stoi, ale to przeciez oczywiste - to Iwona, ta jaszczurka! (https://pl.wiktionary.org/wiki/iaszczurka).

У результаті зіставного дослідження зооморфізмів в українській і польській мовах встановлено три групи слів (еквівалентні, еквівалентно-синонімічні та безеквівалентні найменування). Переносні значення назв тварин ґрунтуються на порівнянні певних особливостей людини зі світом тварин, а значення в проаналізованих найменуваннях є похідним. Ґендерний аспект (аспект статі) є дуже важливим у нашому дослідженні. Серед зооморфізмів превалюють визначення двох статей (загалом - 80 (40 найменувань в українській мові та 40 - у польській), на другому місці - жінки (загалом - 15 (9 найменувань в українській мові та 6 - у польській), а на третьому - чоловіки - 5 (3 найменування - в українській мові, 2-у польській). Поміж значеннєвих відтінків негативні значення домінують - 68 (в українській мові було виявлено 35 негативних відтінків, переважно пов'язаних з розумовими здібностями та моральними якостями, а в польській мові - 33 найменування, які позначають поведінку людини та її місце в суспільстві), позитивних - 32 назви; в українській мові було виявлено 18 позитивних відтінків, переважно пов'язаних з поведінкою людини, її звичками та фізичними особливостями. Наприклад, людину, яка має звичку загартовуватися, називають моржем: «2. розм. Про людину, що купається в крижаній воді»; сильного чоловіка називають орлом: «2. Про сильну, мужню людину». В польській мові - 14 позитивних найменувань, які позначають фізичні особливості та моральні якості.

Досліджувані одиниці є багатогранним мовним феноменом. Властивостями зооморфізмів є складність семантичної структури, спрямованість на асоціативні зв'язки, схильність до реалізації функціонального та прагматичного потенціалу, що характерно для одиниць вторинної номінації. Основною особливістю зооморфізмів є етнокультурне навантаження, що реалізується в мові.

Перспективи дослідження вбачаємо в подальшому зіставленні переносних значень тварин, що функціонують в українському та польському мас-медийному дискурсі.

Список використаної літератури

1. Войцева О. А. Способи репрезентації польської культурно-маркованої лексики в українській мові. Одеська лінгвістична школа у просторах інтерпретацій: колект. моногр. За заг. ред. Ковалевської Т. Ю. Одеса: ПолиПринт, 2017. С. 9-14.

2. Дем'яненко Н. Б. Образне вживання назв тварин у порівняннях і метафорах (на матеріалі польської, української та російської мов). Мовні і концептуальні картини світу. К. Вип. 30, 2010. С. 391-395.

3. Кривенко Г. Л. Зоосемізми в англійській та українській мовах: семантико- когнітивний і функціонально-прагматичний аспекти: дис... канд. філол. наук: 10.02.17 /; Київ. нац. лінгв. ун-т, 2006. 230 с.

4. Куранда В. В. Дериваційна семантика похідних італійської мови в лексико- словотвірних гніздах з вершиною «gatto, gatta - кіт, кішка». Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Філологія, педагогіка, психологія, 2015. № 31. С. 200-205.

5. Лобур Н. До характеристики зооморфізмів (на матеріалі української та чеської мов). Проблеми слов'янознавства. 1999. Вип. 50. С. 102-106.

6. Ніколашина Т Зооморфізми в жаргонно-сленговій комунікації. Eslavistica Complutense. Madrid : Vol. 8, 2008. С. 125-133.

7. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми: підручник. Полтава : Довкілля, 2008. 711 с

8. СУМ - Словник української мови: у 11 т К. : Наук. думка, 1970-1980. Т. 1-11.

9. Черненко С. А. Фразеологічний аналіз лексико-семантичної групи «назв тварин» у сучасній іспанській мові. Запоріжжя: Класичний приватний ун-т, 2012. С. 67-71.

10. Чернишенко Н. М. Зіставний аналіз прирощених смислів багатозначних орніто- німів у англійській і німецькій мовах. Луганськ : ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2012. С. 102-108.

11. SJP - Slownik j^zyka polskiego PWN (SJP). URL: https://sjp.pwn.pl

12. WSJP - Wielki slownik j^zyka polskiego (WSJP). URL: https://wsjp.pl

Размещено на Allbest.ru