Особливості перекладу юридичних неологізмів на прикладі терміна "малозначна справа"

Вступ

Наближення українського законодавства до права ЄС є однією з цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС [4]. Коли угода набрала чинності в повному обсязі 2017 р., виникла нагальна потреба у перекладі нормативних документів і законодавчих текстів з англійської мови на українську та навпаки. У перспективі, у разі входження України до Європейського Співтовариства, українською мовою доведеться перекласти всю законодавчу базу ЄС, тобто близько 108 000 документів, включаючи договори ЄС, закони, міжнародні угоди та стандарти [1]. Це величезний обсяг роботи з огляду, що окремий документ - наприклад, сама Угода про асоціацію між Україною та ЄС - може містити понад 1200 сторінок. Більше того, згідно з принципом мультилінгвізму, усі поправки та зміни, що постійно виникають у законодавчій базі ЄС, також мають бути перекладені 24 офіційними мовами ЄС. Таким чином, процес юридичного перекладу в ЄС має постійний і невпинний характер. Це визначає актуальність досліджень із теорії та практики юридичного перекладу з англійської мови на українську і навпаки. Метою цієї статті є з'ясування характерних особливостей юридичного перекладу, зокрема, понять еквівалентності в юридичному перекладі, гармонізації юридичних терміносистем, а також аналіз перекладу англійською мовою нового терміна "малозначна справа" у спрощеному цивільному судочинстві України. У статті застосовано методи аналізу та синтезу наукової літератури з проблематики дослідження, понятійний аналіз термінів, зіставлення та порівняння термінологій двох мовних систем у юридичній сфері.

Виклад основного матеріалу

Перекладацька еквівалентність і гармонізація терміносистем у юридичному перекладі. Основними елементами теорії перекладу є вихідний текст (той, що підлягає перекладу) та цільовий текст (результат перекладу), а відтак - мова оригіналу та мова перекладу. Метою перекладу є створення еквівалентного тексту мовою перекладу. Як вказує Дж. Кетфорд [7], тексти мовою оригіналу та мовою перекладу еквівалентні, якщо вони взаємозамінні в певній ситуації. Складність юридичного перекладу полягає, перш за все у тому, що за юридичного перекладу перекладач повинен передавати не лише повідомлення, висловлене мовою оригіналу, а й зберігати культурні (відтак, юридичні, оскільки право та культура тісно взаємопов'язані) відмінності між мовами [8]. За таких умов, забезпечення взаємозамінності й еквівалентності оригіналу та перекладу юридичних реалій і термінів у мовах країн, що належать до різних правових систем, мають різні правові традиції, й історичний досвід є надзвичайно вимогливим завданням.

Поняття еквівалентності - одне з найбільш дискусійних наріжних каменів у теорії перекладу, що містить кілька аспектів. В. Коллер [15] визначає п'ять типів еквівалентності: "денотативна еквівалентність", що стосується змісту, переданого текстом, "конотативна еквівалентність", яка пов'язана із соціальними та регіональними конотаціями; "жанрова еквівалентність", що належить до певних типів тексту та жанрів; "прагматична еквівалентність", пов'язана з орієнтацією на аудиторію, та "формальна еквівалентність", що стосується специфічних особливостей естетичної форми чи індивідуального стилю. Переклад має відповідати всім цим критеріям еквівалентності, щоб належним чином відображати концепцію, намір, мету та форму тексту у певних лінгвістичних та екстралінгвістичних вимірах. З огляду на те, що вимоги до еквівалентного перекладу високі, а в деяких випадках навіть недосяжні, деякі лінгвісти дійшли висновку, що симетрія в перекладі є ілюзією, і що поняття еквівалентності може бути дуже проблематичним [16]. Це стосується, передусім, юридичного перекладу, який часто розглядається як найвимогливіший тип перекладу, оскільки перекладач має одночасно бути перекладачем відповідної правової системи. Через суттєві відмінності різних правових систем, саме юридичний переклад часто ототожнюють із неперекладністю.

У перекладознавчих дослідженнях еквівалентність включає не лише взаємозв'язок між текстами, а й між окремими мовними знаками (словами, словосполученнями, термінами). Проблема дублікатних і суперечливих термінів завжди існувала в багатьох сферах науки і техніки через те, що поняття та терміни в окремих мовах розвиваються по-різному, залежно від професійних, технічних, наукових, соціальних, економічних, лінгвістичних, культурних та інших факторів. Невідповідність між термінологічними поняттями та термінами створює комунікативні бар'єри, оскільки вживання термінів, подібних зовні, але навіть незначною мірою різних за значенням, призводить до помилкового їх тлумачення і може спричинити їхнє подальше хибне використання та розповсюдження. Для розв'язання цього питання розроблено стандарт ISO 860: 2007 "Термінологічна робота - гармонізація понять і термінів" [11], у якому акцентується увага на тому, що для забезпечення послідовного та належного перекладу термінів слід, перш за все, узгодити їхні значення, тобто поняття, які вони позначають. Така гармонізація важлива, оскільки конотативні відмінності не обов'язково стають очевидними на денотативному рівні.

Як зазначено у стандарті, гармонізація системи понять - це не перенесення системи понять на іншу мову, навпаки, вона включає порівняння й узгодження систем понять в одній або декількох мовах або предметних областях. Гармонізація понять означає діяльність, що веде до встановлення відповідності між двома або більше тісно пов'язаними або дублюючими поняттями, що мають професійні, технічні, наукові, соціальні, економічні, мовні, культурні й інші відмінності. Такий процес супроводжується гармонізацією термінів - діяльністю, що веде до ретельного підбору позначень для гармонізованого поняття різними мовами або однією мовою. Варто зазначити, що гармонізація термінів можлива лише тоді, коли поняття, що представляють ці терміни, є майже абсолютно однаковими.

Гармонізація термінології в ЄС є складним завданням, оскільки вона повинна враховувати відмінності між використанням термінів у різних країнах-членах. Наднаціональні терміни (терміни у законодавстві ЄС) повинні мати 24 еквіваленти в національних законодавствах (країн-членів ЄС), при цьому суто національні терміни мають відрізнятися від наднаціональних для уникнення їх хибного тлумачення. Б. Дефранк [9], говорячи про особливості юридичного перекладу в ЄС, зазначив, що термінологія внутрішнього законодавства країн-членів має бути автономною від термінів законодавства ЄС. Це означає, що в законодавчих межах ЄС діє термінологічна система, яка відокремлена від відповідних термінологічних систем країн-членів. Для уникнення термінологічної омонімії інколи навіть виникає необхідність замінювати загальновизнані терміни. Наприклад, термін "civil service" у договорах ЄС замінюють терміном "public service", слово "undertaking" використовують замість "company", "large goods vehicle" - замість "lorry" та "state aid" - замість "subsidy" [9]. Такі терміни називають "декультуралізованими" [6]. Використання декультуралізованих термінів необхідне для забезпечення однозначності законодавства ЄС. Для перекладу української термінології англійською мовою з огляду на євроінтеграційний вектор розвитку, необхідно враховувати внутрішній досвід перекладів у Співтоваристві та належним чином гармонізувати поняття.

Переклад українського терміна "малозначна справа" англійською мовою у сфері спрощеного цивільного провадження. Забезпечення термінологічної еквівалентності й однозначності є однією з найскладніших проблем, що виникають у процесі перекладу юридичних термінів, зокрема у сфері нещодавно запровадженого спрощеного цивільного провадження в українському законодавстві. Як ми вже згадували, спрощене провадження покликано встановити в Україні подібні до ЄС цивільно-процесуальні механізми, однак указана подібність може призвести до бажання оперувати у перекладі тими самими поняттями та термінами, які вживаються у процедурах ЄС та України, що не завжди виправдано. У випадку перекладу положень українського спрощеного цивільного провадження англійською мовою, задачею перекладача є ретельне оцінювання співвідношення між термінами, що використовуються в обох провадженнях (спрощена процедура ЄС та України), щоб уникнути потенційних підводних каменів у перекладі подібних на перший погляд концепцій. Розглянемо детальніше переклад юридичного неологізму "малозначна справа", запроваджений українським законодавцем у спрощеному цивільному провадженні, та його співвідношення з термінами Процедури розгляду дрібних позовів ЄС.

Співвідношення термінів "дрібний позов" і "малозначна справа": концептуальний аналіз.

Першим кроком у процесі перекладу юридичного терміна є аналіз того, чи існує співвідносний термін у мові перекладу, та, за його наявності, оцінювання того, наскільки гармонізованими є термінологічні концепції. Як в українському законодавстві, так і в законодавстві ЄС є спрощені процедури розгляду цивільних справ, у межах яких діють терміни "малозначна справа" та "small claim" - дрібний позов. З'ясуємо, наскільки співвіднесений понятійний зміст цих термінів.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 Цивільного процесуального кодексу України (ЦПК) [3], за спрощеним позовним провадженням розглядають справи:

1) малозначні;

2) що виникають із трудових відносин;

3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.

Причому поняття "малозначні справи" потребує роз'яснення і пояснюється в самому КПК. Відповідно до ч. 6 ст.19 ЦПК, малозначними справами є:

1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2021 р. - 218 900 грн., що на 6 січня 2021 р. становить 6 265 євро);

2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2021 р. - 1 094 500 грн., що на 31 січня 2021 р. становить 31 325 євро).

Як зазначено в Регламенті (ЄС) 2015/2421 Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 2015 р. про внесення змін до Регламенту (ЄС) No 861/2007, що встановлює Європейську процедуру розгляду дрібних позовів і Регламенту (ЄС) No 1896/2006 про створення Європейської процедури стягнення у справах щодо неоспорюваних грошових вимог [19], процедура розгляду дрібних позовів застосовується у транскордонних цивільних і комерційних справах, незалежно від характеру суду, у випадках, коли вартість позову не перевищує 5000 євро на момент отримання форми позову судом відповідної юрисдикції, не враховуючи всіх нарахувань, витрат і виплат. Це означає, що поняття дрібного позову включає справи з чітко встановленою вартістю позову.

Таким чином, співвідношення між поняттями двох спрощених процедур є досить складним. Однак можна стверджувати, що, незважаючи на те, що терміни "малозначна справа" та "дрібний позов" діють у спрощених процедурах, ці терміни не можуть бути взаємозамінними. На концептуальному рівні, дрібні позови можна певною мірою співвідносити лише з випадками, згаданими у ч. 6 ст. 19 ЦПК [3], тобто "справами, в яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб", причому треба зазначити різницю у вартості позову в українських та європейських процедурах - 5000 та 6 265 євро відповідно.

Переклад терміна "малозначна справа": оцінювання варіантів і вибір відповідника. Перекладаючи терміни, особливо, якщо ці терміни є неологізмами, зазвичай застосовують такі методи перекладу: 1) пряме включення; 2) транскрипція або транслітерація; 3) описовий переклад; 4) калькування; 5) вибір варіантного еквівалента [2]. Щоб проілюструвати, як ці методи використовують у сфері юридичного перекладу, наведемо кілька прикладів з Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Так, зокрема, термін "acquis" не прийнято перекладати і він використовується в оригінальній формі в усіх 24 мовах ЄС, серед них і в українській мові. Інколи, за відсутності еквівалента в мові перекладу, можливе запозичення слів зі збереженням звукової або графічної форми слова мови оригіналу (наприклад, precursors - прекурсори, prudential - пруденційний). Крім того, якщо існує потреба повністю розкрити понятійний зміст терміна, якого немає в мові перекладу, застосовують описовий переклад. Так, в Асоціації про Угоду зустрічаємо переклад "smuggling" як "незаконне переправлення через державний кордон нелегальних мігрантів". Калькування, буквальний або дослівний переклад полягає у виборі першого словникового варіанта для перекладу терміна. Так, наприклад, слово "international" можна перекласти транскрибуванням ("інтернаціональний"), а можна - калькуванням ("міжнародний"). Часто перший словниковий варіант перекладу терміна з певних причин не підходить, тому виникає необхідність вибрати варіантний відповідник перекладу багатозначного слова. Прикладом такого способу перекладу слугують: "national treatment", який перекладається українською як "національний режим", "anti-competitive" - "монополістичний".

Розглянемо детальніше, які з указаних вище методів доцільно застосовувати для перекладу терміна "малозначна справа" англійською мовою.

Українська й англійська мови належать до різних підгруп індоєвропейської мовної сім'ї, у яких використовують різні алфавіти - кирилицю й латиницю, тому за такого способу перекладу, як пряме включення та транскрипція, термін "maloznachnyi" виглядатиме досить штучно в англійському тексті. Існують лише поодинокі випадки, коли можлива транслітерація терміна для інформаційних цілей, передачі його звучання мовою оригіналу, часто у зносках до основного тексту.

Описовий переклад, як уже згадувалося раніше, є дуже багатослівним методом перекладу. В юридичному дискурсі описовий переклад є ще об'ємнішим, оскільки юридичні терміни мають дуже точне значення та вимагають детальних пояснень, й іноді, як у випадку з "малозначною справою", лише пояснення цього терміна може займати окремий абзац. Це не означає, що описовий переклад терміна неможливий у юридичному дискурсі. В інформативних текстах термін може бути перекладений описово у виносці та використаний по всьому тексту в узгодженому скороченому вигляді або транскрибовано / транслітеровано.

Буквальним перекладом терміна "малозначна справа" є "insignificant case". В англійській мові це може звучати досить неоднозначно через конотацію і загального, і юридичного характеру слова "insignificant". Так, Оксфордський словник англійської мови містить таке визначення "insignificant": 1. Занадто малий або неважливий, щоб бути вартим розгляду. 2. Безглуздий. Ще менш підходить вибір варіантного відповідника перекладу слова "малозначний": синонімічний ряд включає, зокрема "meaningless" (безглуздий), "irrelevant" (нерелевантний), "minor" (незначний). Усі вони, за винятком, можливо, останнього, мають неявно негативний підтекст. Слово "minor" могло б бути варіантом перекладу, але така можливість виключається, оскільки у другому його значенні - "неповнолітній" воно вже функціонує на позначення справ, пов'язаних із неповнолітніми.

З проаналізованих варіантів можна дійти висновку, що переклад терміна "малозначна справа" вимагає прийняття компромісного рішення, оскільки кожен із перелічених способів має свої недоліки. У такій ситуації перекладач повинен вибрати найкращий варіант з існуючих, і, на наш погляд, найкращим варіантом є буквальний переклад - "insignificant case" - оскільки він запроваджує в англійській мові новий термін, який не можна ототожнити з іншими юридичними термінами, та відповідає вимогам мовної економії. Щоб підтвердити цю точку зору, ми можемо звернутися до судової практики ЄСПЛ.

У справі "Катерина Макарівна Молдавська проти України" [14] ЄСПЛ, викладаючи обставини справи, використав переклад терміна "малозначна справа" англійською мовою як "insignificant case": "Article 12 of the Code, which defines types of commercial judicial proceedings, defines summary proceedings as "intended for the consideration of insignificant cases or cases of negligible complexity...". Як ми бачимо, ЄСПЛ використовує буквальний переклад "insignificant case". Вищевикладені положення можуть слугувати основою для подальших офіційних перекладів терміна "малозначна справа" як "insignificant case".

Висновки

Юридичний переклад - одна з найскладніших сфер перекладу, що вимагає глибокого розуміння правових традицій країн мови оригіналу та мови перекладу. Юридичний переклад з англійської мови на українську та навпаки став особливо актуальним у світлі угоди про асоціацію України та ЄС. у межах асоціації передбачається переклад великої кількості юридичних документів і розробляння корпусу юридичної термінології ЄС-Україна. У процесі розробки термінологічної бази важливо дотримуватися рекомендацій щодо стандартизації та гармонізації концепцій і термінів. Також необхідно, щоб юридичні терміни національного законодавства не ототожнювали з наднаціональними термінами ЄС, оскільки це може призвести до їх неправильного тлумачення.

Особливу увагу слід приділити перекладу юридичних неологізмів, які з'являються в результаті запровадження законодавчих новел. Серед останніх неологізмів в українському законодавстві запропоновано концепцію малозначної справи у сфері спрощеного цивільного процесу. Незважаючи на те, що цей термін подібний до терміна ЄС "small claim" (дрібний позов), проте він має ширше поняття. Щоб уникнути його помилкового ототожнення з терміном "small claims", рекомендується встановити перекладацький відповідник "малозначна справа" - "insignificant case". Цей погляд підтверджується практикою ЄСПЛ, де термін "малозначна справа" вже вживався у перекладі "insignificant case". З метою полегшення процесу перекладу законодавчих документів України та ЄС необхідно укладати та постійно доповнювати спеціальні термінологічні словники та забезпечити до них відкритий доступ.

Список використаних джерел