Монопредикативні висловлення, ускладнені синонімічними дієприслівниковим або суб’єктним дієприкметниковим зворотами (на матеріалі сучасної французької художньої прози)
У статті монопредикативні висловлення з синтаксичною синонімією, ускладнені дієприслівниковим або суб’єктним дієприкметниковим зворотами, розглянуто як феноменологічно редуковані вторинні системні трансформи. Проаналізовано семантичні особливості.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.09.2022 |
| Размер файла | 31,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Монопредикативні висловлення, ускладнені синонімічними дієприслівниковим або суб'єктним дієприкметниковим зворотами (на матеріалі сучасної французької художньої прози)
Анастасія Лепетюха
Анотація
У статті монопредикативні висловлення з синтаксичною синонімією, ускладнені дієприслівниковим або суб'єктним дієприкметниковим зворотами, розглянуто як феноменологічно редуковані вторинні системні (мовні) трансформи, актуалізовані у вигляді моносуб'єктних мовленнєвих інновацій з імпліцитно-експліцитною або з імпліцитно- експліцитною + експліцитною предикацією. Проаналізовано структурно-семантичні особливості таких висловлень та визначено ступінь ко(н)текстуальної пертинентності всіх членів віртуального (мовного) синонімічного ряду шляхом зворотної реконструкції (мовлення ^ мова) трансформаційних процесів із залученням альтернативного лінгвістичного експерименту.
Ключові слова: дієприслівниковий зворот, ко(н)текст, мовленнєва інновація, монопредикативне висловлення, пертинентність, синтаксична синонімія, суб'єктний дієприкметниковий зворот.
Abstract
Anastasiia Lepetiukha monopredicative utterances complicated with synonymic gerundial or subject
PARTICIPIAL СONSTRUCTIONS (on the Material of Modern French Fiction) семантичний монопредикативний дієприслівниковий
Background. The monopredicative utterances complicated with synonymic gerundial or subject participial constructions are considered in this paper as monosubject discourse innovations with implicit-explicit or implicit-explicit + explicit predication with syntactical synonymy formed in surface stratum of consciousness of the language as the result of phenomenological transformation of primary (pivotal) propositions into secondary synonymic syntagms and propositions among which approximating, approaching, close, similar and co(n)textually adequate reduced (preferential) structures are distinguished.
Purpose of the paper is to establish the structural typology and to define the semantic peculiarities of monopredicative utterances with synonymic gerundial or subject participial phrases and to determine the level of co(n)textual pertinence of each member of virtual (linguistic) synonymic series.
Methods. In the analysis of monopredicative utterances with synonymic gerundial or subject participial syntagms, the methods of alternative linguistic experiment and of inverse reconstruction of systemic (linguistic) processes of transformation by the addressee are applied.
Results. This paper establishes the structural models of monopredicative utterances with synonymic gerundial or subject participial syntagms, elucidates their semantic values, determines the levels of co(n)textual pertinence of primary and secondary structures, and proves the adequacy of preferential option in the contact and distant co(n)texts.
Conclusions. Gerundial or subject participial synonymic syntagms are the one basic (with one terminal chain) and two basic (with two or more terminal chains) transformants of systemic subordinate and coordinate propositions used by the speaker to avoid: a) the overload of the co(n)text; 6) the reactualization of some referents. The inverse reconstruction of language structures and the linguistic experiment (language game of addressee) allow to the recipient of information to interpret correctly the synonymic discourse innovation and to prove its co(n)textual pertinence. The perspective of the further studies is research of structural and semantic peculiarities of polypredicative utterances with gerundial and object participial synonymic syntagms.
bywords: co(n)text, discourse innovation, gerundial construction, monopredicative utterance, pertinence, syntactical synonymy, subject participial construction.
Вступ
На осі оперативного часу кінетизму (руху) думки в процесі каузації синонімічних конструкцій здійснюються поетапні феноменологічні поліоперації з реконструювання буття та його структур і категорій: довпорядкована ситуація (спостереження видимих фактів та явищ) ^ неусвідомлена діяльність розумових механізмів із реконструювання видимих фактів та явищ ^ підсвідомий шар мови (формування сублінгвістичних схем) ^ поверхневий шар свідомості мови (первинні структури ^ вторинні структури - результат трансформації первинних побудов) ^ мовлення (актуалізація функціонально транспонованих або нетранспонованих синонімічних трансформів).
Отже, у результаті неусвідомленої ментальної активності на підсвідомому рівні мови створюються "сублінгвістичні" схеми, або "когнітивні кореляти ситуації" (ван Дейк, 1989, с. 69), які становлять ментальні сутності, що можуть бути визначені як мінімальні одиниці ментальної інформації (Gineste, 2003, р. 48), типові моделі, за зразком яких відтворюються численні мовні знаки. У поверхневому шарі свідомості мови на основі таких моделей формуються первинні синтагма або пропозиція з певним семантичним змістом, тобто стрижнева структура, або денотативне ядро, що феноменологічно трансформується (редукується або реконструюється) у вторинні однобазові (з одним термінальним ланцюжком) та двобазові (з двома та більше термінальними ланцюжками) синонімічні структурно та семантично нюансовані синтагми або пропозиції, серед яких виділяємо структуру, що наближається, приблизну, близьку, подібну та адекватну структури в межах функціонально-семантичного поля (далі - ФСП) синтаксичної синонімії (далі - СС). Адекватна структура становить функціонально транспоновану або нетранспоновану розширену, звужену (компресовану) або рівнокомпонентну (термін автора) ко(н)текстуально преференціальну опцію, що актуалізується мовцем у вигляді функціональної домінанти (термін Ш. Баллі (Bally, 1926, р. 129)) - мовленнєвої інновації.
Теоретичне підґрунтя
У французькій художній літературі ХХ - початку ХХІ ст. переважають звужені синонімічні преференціальні опції - дієприслівникові та дієприкметникові звороти, актуалізація яких відображає загальну сучасну тенденцію до спрощення засобів вираження авторської думки. Зокрема, у К. Жака, А. Кехрер, Б. Клавеля, Ж. Ренара, Сан-Антоньо, Б. Симоне, Б. Вербера виявлено велику кількість монота поліпредикативних висловлень із синонімічними дієприкметниковими та дієприслівниковими синтагмами, що є компресованими трансформами стрижневих підрядних та сурядних пропозицій.
Структурні та функціонально-семантичні особливості таких висловлень трактують по-різному в сучасному мовознавстві. р. Піотровський визначає дієприкметникові та дієприслівникові звороти як розгорнуті синтаксичні побудови з широко розвиненою системою логічних зв'язків (Пиотровский, 1960, с. 166). Ю. Маслов розглядає конструкції з дієприкметниковими зворотами як структури з гібридною дієслівно-ад'єктивною частиною мови, що семантично наближаються до одноактних ад'єктивних висловлень, оскільки в дієприкметнику загальнограматична дієслівна ознака послаблюється за рахунок семантичного значення, притаманного прикметнику. Дієприслівник, на думку вченого, виражає процесуальність, але не прямо відносить її до носія ознаки, як форма, що відмінюється, а через іншу ознаку, тобто як ознака ознаки, що зближує таку форму за семантикою та функцією з прислівником; таким чином утворюється особлива гібридна дієслівно-адвербіальна частина мови (Маслов, 1975, с. 209). О. Гулига вважає, що дієприкметниковий або дієприслівниковий звороти є однополюсними одиницями, пов'язаними з висловленням імпліцитним зв'язком (Гулыга, 1971, с. 106). Н. Щербіна зараховує дієприкметникові і дієприслівникові звороти до різноструктурних паралельних синтаксем, схожих за лексичним складом засобів вираження спільного змісту (Щербіна, 1999, с. 4). На думку вченої, дієприкметниковий зворот виконує атрибутивну функцію, а дієприслівниковий - функцію предикатного поширювача, залежно від їхніх семантичних особливостей. Власне атрибут є синтаксично субординованою факультативною характеристикою субстанціальної синтаксеми. Предикатний поширювач становить координовану предикатом, але семантично рівнозначну останньому синтаксему-напівпредикат. Він безпосередньо пов'язаний із семантикою присудка, є його характеристикою, але не підпорядковується йому (Щербіна, 1999, с. 7).
Розбіжність у трактуванні дієприкметникових та дієприслівникових структур зумовила актуальність цієї розвідки та визначила мету дослідження: виділення структурних типів та виявлення функціональних і семантичних особливостей монопредикативних висловлень (далі - МПВ) із синонімічними дієприслівниковими або суб'єктними (тими, що відносяться до підмета) дієприкметниковими зворотами, а також визначення ступеня пертинентності кожного члена віртуального синонімічного ряду в певному ко(н)тексті.
Методи та матеріал дослідження
До аналізу МПВ із синонімічними дієприслівниковими та суб'єктними дієприкметниковими синтагмами залучено методи "альтернативного" (термін Л. Щерби (Щерба, 2004, с. 275)) лінгвістичного експерименту, який полягає "у штучній заміні слова або фрази тексту, що аналізується, синонімічним словом або фразою" (Пешковский, 1927, с. 30), та зворотної реконструкції (від фізичного (мовлення) до афізичного (мова)) адресатом віртуальних трансформаційних процесів на основі спостереження актуалізованих синонімічних структур.
Матеріалом дослідження слугували 12 прикладів МПВ із синонімічними дієприслівниковими та суб'єктними дієприкметниковими синтагмами французької художньої прози кінця ХІХ - початку ХХ ст.
Результати дослідження
Структурні типи ускладнених МПВ. У цьому дослідженні МПВ із СС, ускладнені дієприслівниковим або суб'єктним дієприкметниковим зворотами, визначено як моносуб'єктні мовленнєві інновації з імпліцитно-експліцитною або з імпліцитно-експліцитною + експліцитною предикацією (з дієприкметником у функції стимулятора предиката). В останньому випадку йдеться про перифрастичне дієслівне сполучення. За визначенням Н. Шеремети, "дієслівна перифраза являє собою пряме або прийменникове поєднання двох дієслів (...), яке виражає, окрім дії або стану предмета, спосіб розвитку або ступінь завершення дії. Перше дієслово перифрази відіграє допоміжну роль, пов'язуючи основне дієслово з підметом. Утративши лексичне значення, притаманне йому поза перифрастичним сполученням, це дієслово є носієм значення способу дії у дводієслівній перифразі" (Шеремета, 1965, с. 183-185).
Дієприкметникові та дієприслівникові ускладнювачі займають три позиції у висловленні: ініціальну (препозитивну), медіальну (інтерпозитивну) та фінальну (постпозитивну), залежно від комунікативної інтенції мовця та особливостей його ідіостилю. Інтерпретація повідомлення та визначення ступеня ко(н)текстуальної пертинентності кожного віртуального мікрополя ФСП СС здійснюються шляхом альтернативного лінгвістичного експерименту, тобто мовної гри адресата, який зворотно реконструює системний синонімічний ряд.
У статті виділяємо такі структурні моделі МПВ, ускладнені дієприслівниковими або суб'єктними дієприкметниковими зворотами:
а) (Б) + Gpr / Gp / Ррг / Рр (+ С) + Б + Р (+ С);
б) Б + (Б) + Gpг / Gp / Ррг / Рр (+ С) + Р (+ С);
в) Б + Р + (Б) + Gpг / Gp / Ррг / Рр (+ С);
г) Б + Р (+ С) + (Б) + Gpг / Gp / Ррг / Рр;
ґ) Gpг / Gp / Ррг / Рр + Р + Б+ Р (+ С);
д) Б + Р (+ С) + Gpг / Gp / Ррг / Рр (+ С) + Р;
е) Б + Р + Gpг / Gp / Ррг / Рр + Р (+ С);
є) Б + Gpг / Gp / Ррг / Рр + Р (+ С) + Р (+ С), де Б - стимулятор дієприкметника / дієприслівника; Gpг - дієприслівник теперішнього часу; Gp - дієприслівник минулого часу;
Ppr - дієприкметник теперішнього часу; Pp - дієприкметник минулого часу; Р - предикат / присудок; S - субстантив / підмет; С - додаток.
Функціонально-семантичні особливості дієприкметникових та дієприслівникових синонімічних синтагм. Зворотна реконструкція системних трансформаційних операцій та лінгвістичний експеримент. Синонімічні функціональні домінанти-дієприкметникові звороти виконують атрибутивну (прикметникову) та адвербіальну функцію у висловленні, а дієприслівникові - адвербіальну та адвербіально-"співпредикативну" (Helbig & Buscha, 2001, р. 561) (функцію семантичних поширювачів (стимуляторів) предиката). Серед МПВ сучасної французької художньої прози, ускладнених дієприкметниковими зворотами зі звуженням денотативного ядра, виділяємо структури з непроцесуально/ нерезультативно-ознаковими (при атрибутивній функції дієприкметника) та процесуально/ результативноознаковими (при адвербіальній функції дієприкметника) мікрополями СС із такими семантичними відношеннями: а) експлікативні (преференціальна опція, яка актуалізує стрижневу структуру у вигляді підрядної відносної пропозиції); б) причинно-наслідкові (мовленнєва інновація-реалізація денотативного ядра-підрядної обставинної пропозиції); в) поступки (часто в супроводі адвербіальних стимуляторів bien que / quoique) (перифраза первинної підрядної обставинної пропозиції). Наведемо приклади:
(1) Vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva (Kehrer, 2012, р. 179)
У прикладі (1) з препозитивною синонімічною дієприкметниковою синтагмою (Pp + С + S + P + С) з атрибутивною (ад'єктивною) функцією спостерігаються експлікативні семантичні відношення з фокалізацією дієприкметника vкtu. Стрижнева підрядна пропозиція синонімічної структури у межах ФСП виглядає так: lui qui йtait vкtu d'une tunique bleu-roi. Перший трансформаційний термінальний ланцюжок представлено мікрополем приблизної конструкції: lui, йtant vкtu d'une tunique bleu-roi, що трансформується у структуру, що наближається: йtant vкtu d'une tunique bleue, яка, своєю чергою, перифразується в близьку структуру: lui, vкtu d'une tunique bleu-roi. Остання редукується до адекватної для даного ко(н)тексту опції: vкtu d'une tunique bleu-roi. Лінгвістичний експеримент дає змогу визначити ступінь ко(н)текстуальної пертинентності стрижневої структури та кожного трансформа: а) Lui, qui йtait vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva; б) Lui, йtant vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva; в) Йtant vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva; г) Lui, vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva; ґ) Vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva.
Отже, у поданому контактному (інтрафрастичному) ко(н)тексті аналізована преференціальна опція видається найбільш адекватною, оскільки вживання первинної структури або скорочених трансформів із самостійним займенником lui спричинило б ко(н)текстуальну займенникову (анафоричну) та структурну надмірність; з іншого боку, імплікацію дієсловакопули зумовлено ідіостилем письменника, який актуалізує у прета посттекстах досліджувані типи звужених МПВ: Un sourire affable et imposant illumina nйanmoins tout son visage en y dessinant une courbe en demi-lune. Vкtu d'une tunique bleu-roi, il s'inclina devant Akaba et Eva. Au loin, des pleurs d'enfants rйsonnaient, suivis de reniflements sourds. La marabout remit son chapelet constituй des billes roses.
(2) Lа, des milliers de trиs petits hommes, juchйs sur les hauteurs, les attendaient (Werber, 2015, p. 54)
Приклад (2) із медіальним розташуванням дієприкметникового звороту-ускладнювача (S + Pp + C + P + C) з адвербіальною функцією також характеризується експлікативним семантичним значенням. Стрижнева структура аналізованої синтагми є такою: qui йtaient juchйs sur les hauteurs. У ФСП CC наявні мікрополя структури, що наближається (йtant juchйs sur les hauteurs), та адекватної структури. У дистантному (інтерфрастичному) ко(н)тексті, в якому реалізується дієприкметникова синонімічна синтагма, денотативне ядро та перший трансформ є синтаксично і семантично надлишковими через присутність складнопідрядних висловлень, що вводяться сполучниками que та alors que, та семантичної надмірності експліцитно-імпліцитного предиката кtre. Порівняймо:
L'explorateur finit par retrouver des forces et parvient а raconter les йvйnements qu 'il vient de vivre. Lui et ses douze compagnons d'expйdition ont dйbarquй sur la cфte du continent de l'Ouest. Lа, des milliers de trиs petits hommes, juchйs sur les hauteurs, les attendaient.
Les explorateurs ont essayй de parlementer, mais les mini-humains ont rйpondu par une volйe de flиches. Ils ont fui mais les autochtones les ont poursuivis et arrosйs de leurs tirs alors qu'ils s'embarquaient sur leur nef.
а) Lа, des milliers de trиs petits hommes, qui йtaient juchйs sur les hauteurs, les attendaient; б) Lа, des milliers de trиs petits hommes, йtant juchйs sur les hauteurs, les attendaient; в) Lа, des milliers de trиs petits hommes, juchйs sur les hauteurs, les attendaient. отже, тільки широкий ко(н)текст дає змогу встановити умови пертинентності аналізованої дієприкметникової преференціальної опції.
(3) Ne voulant pas interrompre le ravissant duo, je les observe de loin (Duguлl, 1995, p. 126)
Ця мовленнєва інновація з ініціальною заперечною процесуальноознаковою дієприкметниковою конструкцією з атрибутивною функцією у сполученні з предикатом (Ppr + P + С + S + P + С) є контекстуально адекватним МПВ із семантичним причинно-наслідковим значенням. Стрижнева пропозитивна структура наведеної синонімічної побудови виглядає так: comme je ne veux pas interrompre le ravissant duo або je ne veux pas interrompre un ravissant duo, donc... Обидві можливі первинні пропозиції становлять підрядну та сурядну конструкції, що спричиняють ко(н)текстуальну займенникову надмірність: а) Comme je ne veux pas interrompre le ravissant duo, je les observe de loin; б) Je ne veux pas interrompre le ravissant duo, donc je les observe de loin. Отже, мовець реалізує висловлення з дієприкметниковим зворотом з метою уникнення реактуалізації вже введеного референта (je) у контактному ко(н)тексті.
(4) Depuis plusieurs jours, une sorte de folie s'йtait emparйe du monde,
livrant le village aux cohortes infernales du monde des tйnиbres (Simonay, 2009, p. 17)
Синонімічна експлікативна частина з адвербіальною контекстуальною функцією поданого процесуально-ознакового МПВ, побудованого за структурною моделлю: S + P + c + Ppr + С, є однобазовим актуалізованим трансформом такої стрижневої пропозиції: qui livrait le village aux cohortes infernales du monde des tйnиbres, пертинентним у такому ко(н)тексті: Depuis plusieurs jours, une sorte de folie s'йtait emparйe du monde, livrant le village aux cohortes infernales du monde des tйnиbres. Cela avait commencй par un vaste front de nuages noirs qui avait envahi le ciel depuis le nord, lа oщ se dressaient les montagnes qui crachaient le feu.
Вживання стрижневої структури в ініціальній позиції спричинило б ускладнення підрядним висловленням дискурсивного фрагмента, який уже містить поліпредикативну конструкцію з подвійною підрядністю.
(5) Bien que commencйe dans la direction opposйe la promenade de la femme et du chien les conduit inйluctablement devant la maison (Chapsal, 1993, p. 265)
Ця результативно-ознакова мовленнєва інновація (D + Pp + С + S + P + C) із семантичним значенням поступки, що експлікується ініціальним дієприкметниковим стимулятором bien que, є результатом системної двобазової трансформації: bien qu'elle soit commencйe dans la direction opposйe (стрижнева структура) ^ bien qu'йtant commencйe dans la direction opposйe (приблизна структура) ^ bien que commencйe dans la direction opposйe (адекватна структура). Комунікант реалізує компресовану преференціальну опцію з метою уникнути ускладнення конструкції суб'юнктивом та повторної актуалізації одного й того самого референта (прогулянка) із віртуального корпусу референтів у контактному ко(н)тексті: Bien qu'elle soit commencйe dans la direction opposйe la promenade de la femme et du chien les conduit inйluctablement devant la maison. Непертинентність приблизної структури з надлишковим імпліцитно-експліцитним предикатом-копулою кtre пояснюється претекстом, у якому реалізується дієприслівниковий зворот: "Un amour-retard, voilа ce que m'a laissй ce lвcheur!" se dit Suzanne en passant la laisse а Monsieur le Chien pour aller faire un tour en ville.
МПВ із імпліцитно-експліцитною предикацією та з адвербіальною й адвербіально-співпредикативною функціями, ускладнені дієприслівниковими зворотами, які становлять редуковані трансформи підрядних та сурядних стрижневих структур, характеризуються такими семантичними значеннями: а) темпоральності (з відношеннями одночасності / передування процесу, вираженими дієприслівниковим зворотом теперішнього / минулого часу), такі відношення часто підсилюються стимуляторами дієприслівника у вигляді адвербіальних елементів tout, aussitфt, sitфt, а peine...que тощо, а також адвербіалізованим субстантивом une fois; б) умовності; в) причинно-наслідковими (іноді в супроводі стимулятора tout); г) поступки (зі стимулятором tout).
(6) Ayant demandй sans gкne le nom d'une quantitй d'autres, elle n'avait pas osй pour celui-lа (Loti, 1986, p. 43)
Ініціальний дієприслівниковий зворот минулого часу наведеного МПВ (Gp + С + S + P + С) виконує адвербіальну функцію у висловленні та характеризується темпоральними семантичними відношеннями передування дії, описаної експліцитною предикативною структурою. Синонімічний ряд аналізованої синтагми виглядає так: aprиs qu'elle avait demandй sans gкne le nom d'une quantitй d'autres (підрядна стрижнева структура) ^ aprиs avoir demandй... (структура, що наближається) ^ ayant demandй (адекватна структура). Визначимо ступінь контекстуальної пертинентності функціональної домінанти: Et puis, ses yeux s'йtaient abaissйs vite, par politesse, et il avait de nouveau paru trиs occupй des chanteurs, ne laissant plus voir de sa tкte que les cheveux noirs, qui йtaient assez longs et trиs bouclйs derriиre, sur le cou.
а) Aprиs qu'elle avait demandй sans gкne le nom d'une quantitй d'autres, elle n'avait pas osй pour celui-lа; б) Aprиs avoir demandй sans gкne le nom d'une quantitй d'autres, elle n'avait pas osй pour celui-lа; в) Ayant demandй sans gкne le nom d'une quantitй d'autres, elle n'avait pas osй pour celui-lа.
Ce beau profil а peine aperзu; ce regard superbe et un peu farouche; (...).
Ко(н)текстуально адекватна опція актуалізується, з одного боку, з метою полегшити адресату інтерпретацію дискурсивного фрагмента, ініціальне висловлення якого є ускладненою поліпредикативною структурою, з іншого - вона ілюструє особливості ідіостилю автора, який віддає перевагу компресованим конструкціям (paru trиs occupй, ne laissant plus).
(7) J'йprouve, en le regardant, une grande, une trиs grande joie (Laffitte, 1983, p. 196)
У цьому прикладі з медіальним розташуванням дієприслівникового звороту (модель: S + P + Gpr + С + С) з адвербіальною ко(н)текстуальною функцією та з одним термінальним ланцюжком: quand (lorsque) je le regarde (стрижнева структура) ^ en le regardant (адекватна структура) наявні темпоральні відношення одночасності дій. Згідно зі своєю комунікативною інтенцією мовець обирає скорочену синонімічну синтагму, оскільки навіть поза широким (дистантним) ко(н)текстом, у контактному ко(н)текстуальному оточенні використання первинної структури призвело б до повтору складників МПВ: J'йprouve, quand (lorsque) je le regarde, une grande, une trиs grande joie.
(8) Samuel ne la quittait pas des yeux, scrutant son expression (Sender, 2012, p. 149)
У такому МПВ, побудованому за схемою: S + P (+ С) + Gpr + С, фінальний дієприслівниковий ускладнювач є преференціальною опцією-однобазовим трансформом віртуальної пропозиції et scrutait son expression. Ко(н)текстуально адекватною побудовою видається саме актуалізована синтагма з СС, оскільки у посттексті автор двічі вживає конектор et: для з'єднання двох однорідних членів висловлення та двох частин складносурядної структури. Порівняймо: а) Samuel ne la quittait pas des yeux et scrutait son expression. Il sembla peser le pour et le contre puis soudain se pencha en avant, coudes sur les genoux, et parla lentement; б) Samuel ne la quittait pas des yeux, scrutant son expression. Il sembla peser le pour et le contre puis soudain se pencha en avant, coudes sur les genoux, et parla lentement.
(9) En y rйflйchissant bien, je prйfиre me cogner les dondons plutфt que l'odeur de graillon de chez Mc Donald's (Gavalda, 1999, p. 38)
У цьому прикладі (модель: Gpr + С + S + P + С) з ініціальним дієприслівниковим зворотом актуалізується підрядна умовна стрижнева структура si j'y rйflйchis bien у вигляді компресованої адекватної опції-однобазового трансформа, пертинентного в контактному ко(н)тексті, оскільки первинна пропозиція містить повтор уже актуалізованого референта je.
(10) Ce lundi, Joss filait presque ses trois nњuds et demi, s'efforзant de rattraper un retard de vingt minutes (Vargas, 2006, p. 12)
У наведеній мовленнєвій інновації (S + P (+ С) + Gpr + P + С) з адвербіально-співпредикативною функцією (функцією стимулятора) дієприслівника s'efforзant, який "виражає необмежено-тривалий спосіб дії" (Муллахметова, Молостова, 2013, с. 141), спостерігаються темпоральні відношення одночасності дій, виражених експліцитним (filer) і експліцитно-імпліцитним + імпліцитним (s'efforзantde rattraper) предикатами. В аналізованому МПВ стрижнева підрядна пропозиція з причинно-наслідковими відношеннями: parce qu'il s'efforзait de rattraper un retard de vingt minutes презентована синонімічною дієприслівниковою синтагмою-однобазовим контекстуально пертинентним трансформом: Ce lundi, Joss filait presque ses trois nњuds et demi, s'efforзant de rattraper un retard de vingt minutes. En raison du marc de cafй qui s'йtait dйversй en totalitй sur le sol de la cusine.
Денотативне ядро є непертинентним у поданому ко(н)тексті, оскільки у приєднаній частині вживається прислівник причинності (en raison de). Отже, автор скорочує ініціальну конструкцію, щоб запобігти ускладненню дискурсивного фрагмента лексичними синонімами.
(11) Tout en ayant connaissance de l'air glacй, il йtait а l'abri et au chaud (Simon, 1984, p. 80)
У поданому МПВ із семантичними відношеннями поступки дієприслівниковий зворот зі стимулятором tout займає ініціальну позицію ((D) + Gpr + С + S + P + С). Первинна підрядна пропозиція виглядає приблизно так: bien qu'il en eыt connaissance... Дієприслівникова преференціальна конструкція становить адекватний однобазовий трансформ, який автор обирає для спрощення синтаксичної структури шляхом уникнення введення суб'юнктива: Ils йtaient dehors, debout sur le trottoir dans la nuit trouйe par les enseignes au nйon et les vitrines scintillantes, sentant le froid, mouillйs de nouveau, mais maintenant comme extйrieur а lui, comme s'il en йtait sйparй, isolй, par une pellicule йtanche et impermйable. Tout en ayant connaissance de l'air glacй, il йtait а l'abri et au chaud.
Претекстуальне поліпредикативне висловлення є ускладненою дієприкметниковими зворотами (sentant le froid, mouillйs de nouveau) та розширеною пасивними конструкціями (nuit trouйe par..., il en йtait sйparй, isolй, par une pellicule йtanche et impermйable) мовленнєвою інновацією. отже, письменник обирає звужену синонімічну побудову згідно з комунікативним наміром уникнути структурно-семантичного "перевантаження" ко(н)тексту.
(12) Aussitфt assise, elle commanda un troisiиme whisky (de Villiers, 1972, p. 112)
Наведене МПВ формується за такою схемою: D + Gp + S + P + С, тобто містить ініціальний стимулятор (aussitфt), який мовець вживає для передачі безпосередньої послідовності подій. Синонімічний ряд двобазової дієприслівникової мовленнєвої інновації виглядає так: aussitфt qu'elle se fut assise (стрижнева структура) ^ aussitфt qu'assise (приблизна структура) ^ aussitфt assise (адекватна структура). Первинна підрядна пропозиція ускладнює висловлення передминулим часом та повторною актуалізацією референта Birgitta: Aussitфt que Birgitta (elle) se fut assise, elle commanda un troisiиme whisky. Приблизна структура, з одного боку, перевантажує МПВ структурно та семантично надлишковим конектором que, а з іншого боку, не є притаманною ідіостилю автора: (...) Maussade, elle ramena sur elle, les pans de sa poussetine, cachant ses cuisses. (...) Excitйe par l'alcool, elle sentit une onde significative lui secouer le ventre. Отже, ко(н)текстуально преференціальною опцією видається аналізована дієприслівникова синонімічна синтагма.
Висновки
Дієприслівникові та суб'єктні дієприкметникові синонімічні синтагми становлять однота двобазові трансформи системних підрядних та сурядних пропозицій, які мовець реалізує для розвантаження ко(н)тактного та/або дистантного ко(н)текстів, запобігання реактуалізації певних референтів, або ж є однією з характеристик ідіостилю письменника. Адресат як інтерпретатор повідомлення зворотно реконструює первинну та всі можливі вторинні синонімічні структури з метою визначення ступеня пертинентності всіх мікрополів ФСП СС у певному ко(н)тексті шляхом лінгвістичного експерименту.
Перспективним для подальшого дослідження обраної проблематики вважаємо вивчення структурних та семантичних особливостей поліпредикативних висловлень із дієприслівниковими та об'єктними (тими, що відносяться до додатка) дієприкметниковими синонімічними синтагмами.
Список використаної літератури
1. Гулыга, Е.В. (1971). Теория сложноподчинённого предложения в современном немецком языке. Москва: Высшая школа.
2. Дейк, Т А. ван. (1989). Язык. Познание. Коммуникация. Москва: Прогресс.
3. Маслов, Ю.С. (1975). Введение в языкознание. Москва: Высшая школа.
4. Муллахметова, Г Р., Молостова, Е.П. (2013). Длительные глагольные перифразы французского языка. Филологические науки. Вопросы теории и практики, 7 (25), ч. II, 138-142. Тамбов: Грамота.
5. Пешковский, А.М. (1927). Принципы и приёмы стилистического анализа и оценки художественной прозы. Москва: Гос. акад. худ. наук.
6. Пиотровский, Р Г (1960). Очерки по стилистике французского языка. Морфология и синтаксис. Ленинград: Гос. учебно-пед. изд-во Министерства просвещения РСФСР.
7. Шеремета, Н. в. (1965). О средствах выражения способа действия в современном французском языке. Дис. д-ра филол. наук: спец. 10.02.05 "Романские языки". Львов.
8. Щерба, Л.В. (2004). Языковая система и речевая деятельность. Москва: Едиториал УРСС.
9. Щербіна, Н. л. (1999). Синонімія синтаксичних зворотів і підрядних речень у сучасній сербській мові. Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.03 "Слов'янські мови". Київ.
10. Bally, Ch. (1926). Le langage et la vie. Paris: Payot.
11. Chapsal, M. (1993). Suzanne et la province. Paris: Librairie Arthиme Fayard.
12. De Villiers, G. (1972). L'homme de Kabul. Paris: Plon.
13. Duguлl, A. (1995). Le chien qui rit. Paris: Йditions Denoлl.
14. Gavalda, A. (1999). Je voudrais que quelqu'un m'attende quelque part. Paris: Йditions "J'ai lu".
15. Gineste, M.-D. (2003). De la phrase а la proposition sйmantique: un point de vue de la psychologie cognitive du langage. L'information grammaticale, 98, 48-51. Paris: Peeters.
16. Helbig, G., & Buscha, J. (2001). Deutsche Grammatik. Leipzig; Berlin; Mьnchen; Wien; Zьrich; New York: Langenscheidt-verlag Enzyklopдdie.
17. Kehrer, B. (2012). Poudre d'Afrique. Paris: L'Harmattan.
18. Laffitte, J. (1983). Ceux qui vivent. Paris: Йditions Hier et Aujourd'hui.
19. Loti, P. (1986). Pкcheur d'Islande. Paris: Calmanne Lйvy.
20. Sender, E. (2012). Le sang des dauphins noirs. Paris: Йditions Xo.
21. Simon, c. (1984). Le sacre du printemps. Paris: calmann-Lйvy.
22. Simonay, B. (2009). Les enfants du volcan. Paris: Presses de la citй.
23. vargas, F. (2006). Pars vite et reviens tard. Paris: Йditions Magnard.
24. Werber, B. (2015). Les microhumains. Troisiиme humanitй. Paris: Albin Michel et Bernard Werber.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характерні ознаки детективної прози як типу тексту. Жанрово-стилістичні особливості детективу як жанру сучасної масової літератури. Лінгвостилістичні специфічні засоби англомовної прози та особливості їх перекладу (на матеріалі творчості Д. Брауна).
дипломная работа [148,2 K], добавлен 22.06.2013Розуміння модальності як універсальної логіко-граматичної категорії. Критерії розмежування об'єктивної та суб'єктивної модальності. Типи модальних рамок за В.Б. Касевичем. Особливості модусно-диктумного членування висловлення в українському мовознавстві.
реферат [18,3 K], добавлен 20.09.2010Поняття та головні стильові особливості художньої прози. Різноманітність лексичних засобів за ознакою історичної віднесеності. Вживання формальної та неформальної лексики. Використання системної організації лексики. Лексичні стилістичні засоби в прозі.
курсовая работа [48,6 K], добавлен 16.06.2011Встановлення типів реакцій на мовленнєвий акт ассертив (МАА) у німецькомовному діалогічному дискурсі. Реактивне висловлення на МАА як підтвердження і заперечення висловленого в ініціальному ході стану справ. Форми імпліцитного ассертиву або директиву.
статья [18,8 K], добавлен 14.08.2017Загальні властивості безособових форм дієслова в англійській мові. Особливості інфінітивних конструкцій як форми англійського дієслова, їх синтаксичні функції. Аналіз способів англо-українського перекладу речення з суб’єктним інфінітивним зворотом.
курсовая работа [62,0 K], добавлен 14.05.2014Дослідження граматичних особливостей та функціональних характеристик синтаксичних конструкцій зі звертаннями у поетичному тексті. Реалізація звертання як компонента комунікативного акту. Аналіз статусу номінацій адресата мовлення у структурі висловлення.
дипломная работа [141,6 K], добавлен 19.09.2014Приналежність до офіційно-ділового функціонального стилю - характерна особливість статутів транснаціональних корпорацій. Дослідження співвідношення вживання речень з дієприкметниковими зворотами у текстах установчих документів міжнародних компаній.
статья [88,8 K], добавлен 05.10.2017Аналіз семантико-етимологічної зміни наповнення концепту "віра", здійснений на матеріалі англійської, української та французької мов. Аналіз етимологічного розвитку концепту, спільних та відмінних рис семантичної зміни в історичній ретроспективі.
статья [35,1 K], добавлен 19.09.2017Лінгвістичні особливості функціонування лексики в текстах гуманітарного профілю. Роль термінологічної політологічної лексики. Новоутворення в англійських текстах з політології. Відтворення різних типів лексики у перекладі статті гуманітарного профілю.
дипломная работа [113,1 K], добавлен 21.06.2013Розгляд проблеми передачі функціональних значень синтаксичних структур, де придаткові виступають в ролі одного з членів речення. Поняття емфази, особливості її використання. Аналіз перекладу емфатичних конструкцій англійської мови, можливі труднощі.
курсовая работа [30,6 K], добавлен 23.09.2013Поняття терміна в сучасній лінгвістиці. Проблема семантичної структури багатозначного слова у сучасному мовознавстві. Семантичні особливості військових термінів англійської та французької мов, утворених шляхом вторинної номінації в аспекті перекладу.
дипломная работа [87,1 K], добавлен 19.08.2011Формування навичок аудіювання та перекладу. Ознайомлення учнів з новими лексичними одиницями. Підготовка школярів до сприйняття іншомовного мовлення, висловлення своєї думки англійською мовою. Виховування любові та бережного ставлення до членів родини.
конспект урока [1,3 M], добавлен 21.01.2015Проблема визначення фразеологічної одиниці, її основні ознаки. Проблема класифікації фразеологічної одиниці. Типи відповідників при перекладі фразеологічних одиниць. Загальна характеристика на позначення руху української, англійської та французької мов.
дипломная работа [66,0 K], добавлен 19.08.2011Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Психологічні особливості емоції страху. Поняття концепту, його семантична структура в англомовній картині світу. Інтонаційні, лінгвокогнітивні та семантичні аспекти засоби вираження концепту страх у англійському мовленні на матеріалах відеофільмів.
дипломная работа [150,2 K], добавлен 04.11.2009Інваріантні ознаки пасиву та механізм дериваційного процесу. Системні, семантичні, словотвірні та функціональні особливості віддієслівних прикметників. Своєрідність перекладу похідних та складених віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням.
курсовая работа [955,3 K], добавлен 03.03.2010Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.
презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.
курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014Дослідження лексико-семантичних особливостей концепту Beauty на матеріалі англомовних лексикографічних джерел, представлення фреймової структури концепту Beauty. Порівняльний аналіз словникових дефініцій, навколоядерний простір суперфрейму "beauty".
курсовая работа [72,2 K], добавлен 31.03.2019
