Перейменування вулиць м. Чернігова у світлі соціолінгвістики

Размещено на http://www.allbest.ru/

Перейменування вулиць м. Чернігова у світлі соціолінгвістики

Світлана Немировська

Анотація

У статті висвітлено соціоономастичні аспекти перейменування вулиць м. Чернігова в період від 1991 р. і до сьогодні. Проаналізовано особливості процесу декомунізації та проблеми, пов'язані із заміною радянських найменувань у місті. Увагу зосереджено на дискусіях щодо запропонованих/відхилених годонімів, а також розглянуто перспективи подальших змін у топонімічному ландшафті Чернігова.

Ключові слова: годонім, топонімія, декомунізація, дерусифікація, Чернігів. найменування радянський декомунізація

Abstract

Зміни в топонімічному ландшафті України, що активно відбуваються протягом останніх років, викликають зацікавлення представників різних галузей наукового знання - істориків, географів, етнографів, соціологів, лінгвістів, політологів, урбаністів, як у межах нашої держави, так і закордоном. Нині увагу дослідників зосереджено на широкому спектрі міждисциплінарних питань, що охоплюють не лише фактичні результати виконання декомунізаційних законів, передовсім "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" Закон України від 09.04.2015 №317-УШ (https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/317-19#Text)., а й проблеми, пов'язані з історичним, політичним та соціокуль- турними контекстами перейменувань (Мацюк, 2017; Павленко, 2018; Gnatiuk, 2018; Shevel, 2016; Kozyrska, 2016 та ін.).

За словами Г. Гримашевич, трансформація топонімічного ландшафту є безпосереднім "виразником активних процесів націєтворення, показником національної свідомості та відображенням картини світу тієї території, де активно відбувається перейменування [...]" (Гримашевич, 2016, с. 53). Водночас зміна назв географічних та міських об'єктів постає одним із значущих елементів конструювання національної ідентичності, формування історичної пам'яті та реалізації державної політики, про що свідчить досвід посттоталітарних Німеччини, Італії, Іспанії, колишніх республік Радянського Союзу та країн Східного блоку тощо (Біїрегекі et аі., 2011, р. 182).

У цьому контексті масштабна хвиля перейменувань, що прокотилася Україною після Революції Гідності й початку російської збройної агресії, продемонструвала зміну політичного курсу держави в бік деколонізації - мовної, ментальної та політичної. Заразом було порушено питання про те, як саме має виглядати топонімічний простір незалежної України, зокрема на територіях, що свого часу зазнали значного впливу русифікації та дотепер зберігають лояльне ставлення до радянських часів. У зв'язку із цим актуальності набуває вивчення регіональної специфіки декомуні- зації у сфері назовництва.

Теоретичне підґрунтя

Проблеми формування та функціювання української топонімії різних історичних періодів висвітлено у дослідженнях таких мовознавців, як Б. Ажнюк, Г. Аркушин, О. Белей, С. Вербич, О. Карпенко, Ю. Карпенко, В. Лучик, Л. Масенко та ін. Протягом останніх десятиліть зростає кількість праць, присвячених урбанонімії окремих міст: Одеси (Т. Крупеньова, Є. Степанов), Кропивницького (Р. Ляшенко), Кривого Рогу (А. Титаренко), Миколаєва (Л. Тригуб), Ужгорода (О. Галай, О. Белей) тощо. Окрім того, різні аспекти трансформації сучасного міського топонімікону України під упливом декомунізації розглянуто у дослідженнях Г. Мацюк, Г. Гримашевич, І. Павленко, О. Демської, С. Ковтюх, О. Гнатюка.

Мета цієї публікації - проаналізувати зміни топонімічного ландшафту м. Чернігова від 1991 р. і до сьогодні на прикладі назв вулиць та провулків (годонімів). Зокрема, передбачено виконання таких завдань: 1) схарактеризувати стратегії добору нових годонімів; 2) визначити проблемні аспекти перейменувань у місті; 3) розглянути перспективи подальших змін топонімії Чернігова з метою його мовної та ментальної деколонізації.

Формування системи годонімів міста: ситуація до і після Революції Гідності

Після розпаду СРСР та подальших соціально-політичних зрушень у вже незалежній Україні було розпочато першу хвилю перейменувань (1991-2000), що охопила головно західні області й перебувала під упли- вом "місцевих інтелектуальних еліт" (Демська, 2016, с. 603). Протилежна ситуація склалася на Півночі держави, зокрема на Чернігівщині, де радянський топонімічний спадок зберігали (і навіть поповнювали) до 2015 р. Показово, що протягом 1990-х у Чернігові зафіксовано лише одне перейменування - повернення заповідному урочищу Пролетарський гай його історичної назви Святе в 1991 р. Тоді ж у зв'язку із розбудовою міста на мапі Чернігова з'являється кілька нових вулиць, назви яких апелюють до пам'яті про місцевих персоналій: вул. Курсанта Єськова (загинув, відвівши від населеного пункту літак, що падав) та вул. Капітана Білоусова (борця з організованою злочинністю).

Відносне пожвавлення в роботі комісії з упорядкування назв вулиць припало на 2001-2013 рр., що пов'язано з діяльністю місцевих активістів і ветеранів, а також із потребою вилучити назви-дублети. Внаслідок цього було замінено 36 годонімів, тобто 6 % загальної кількості у місті Згідно з офіційним переліком вулиць Чернігова, затвердженим виконавчим комітетом міської ради 15 червня 2009 р. з подальшими змінами та доповненнями, у місті налічують 548 годонімів: https://chemigiv-rada.gov.ua/rishennya-vikonkomu/sid-21/id-2045/.. З-поміж них зафіксовано як радянські (пр. Жовтневої революції, Леніна; вул. Свердлова, 9-го січня, Куйбишева, Урицького, Фрунзе, Карла Маркса, К. Лібкнехта, Пролетарська), так і нейтральні назви (вул. Сонячна, Будівельна, Весняна, Яблунева). Найменування, затверджені в цей період, є переважно відантропонімними одно- чи двокомпонентними утвореннями, похідними від прізвищ або імен та прізвищ українських діячів культури (вул. С. Русової, Бориса Гмирі, І. Багряного), політики (вул. Полуботка, Липинського, І. Шрага), воїнів Першої та Другої світових воєн (вул. Підводника Китицина, Ривкіна, Ящука). Окрім того, у 2001-2002 рр. під тиском активістів було частково повернуто історичні назви, вилучені за радянських часів: вул. Магістратська, П'ятницька, Мстиславська, Преображенська, Святомиколаївська, Князя Чорного.

Після ухвалення декомунізаційних законів Чернігів став одним із перших районних центрів України, що позбувся найбільш одіозних комуністичних топонімів у визначені державою терміни. За даними Національного інституту пам'яті, від грудня 2015 р. і до лютого 2016 р. 103 радянські годоніми було замінено на назви, які "відображають тисячолітню історію міста" (Декомунізація, 2016). Йдеться головно про двокомпонентні відантропонімні найменування, утворені шляхом додавання до слів "вулиця"/"провулок" імен та прізвищ відомих персоналій, життя чи діяльність яких були тісно пов'язаними з історією Чернігова або регіону загалом. Зазначена група годонімів становить 53,4 % загальної кількості перейменувань й увічнює імена таких груп осіб.

1. Діячі культури й мистецтв. Ця група мотивована переважно іменами музикантів та літераторів: вул. Леоніда Пашина (диригент, Заслужений артист України, викладач Чернігівського музичного училища ім. Ревуцького), Олександра Самійленка (поет, жив і працював у місті), Володимира Дрозда (письменник, народився в Чернігівській області), Григорія Кочура (перекладач, поет, літературознавець родом із Чернігівщини), Степана Носа (фольклорист, етнограф, який активно популяризував народну культуру серед жителів Чернігова), Івана Рашевського (маляр, скульптор, зробив значний внесок у розвиток культурно-мистецького життя Чернігова), Пилипа Морачевського (письменник, педагог, перекладач, народився у с. Шестовиця Чернігівського повіту), Любомира Боднарука (хормейстер, почесний громадянин Чернігова).

2. Політики і громадські активісти. Показово, що оніми цієї групи апелюють головно до часів Російської імперії та Національно-визвольних змагань 1917-1921 рр., але не до радянського періоду та його представників: вул. Миколи Василенка (історик, член Товариства українських поступовців, згодом - Української Центральної Ради, родом із Чернігівської губернії), Олексія Бакуринського (голова Чернігівської губернської земської управи в 1914-1917 рр., активний громадський діяч), Романа Бжеського (журналіст, учасник Визвольних змагань 1917-1921 рр., народився і виріс у Чернігові), Олександра Тищинського (журналіст, громадсько-політичний діяч, благодійник, учасник Чернігівської української громади), Василя Хижнякова (міський голова в 1875-1887 рр., очільник Чернігівської губернської земської управи в 1886-1896 рр.), Максима За- гривного (поет, військовий, учасник Визвольних змагань, родом із Чернігова), Володимира Глинського (полковник армії УНР, народився у Чернігові), Милорадовичів (український козацький/дворянський рід, представники якого брали участь у житті та розвитку міста), Дмитра Дорошенка (історик, член Української Центральної Ради, міністр закордонних справ Української Держави, губернський комісар Чернігівщини у 1917 р.).

3. Дослідники й науковці. Одна з найбільш широко представлених лексико-семантичних груп, що демонструє численні здобутки чернігівців, зокрема і світового масштабу, у різних сферах наукового знання. Зважаючи на багату історію міста, ця група онімів також вшановує науковців, об'єктом досліджень яких був сам Чернігів: вул. Петра Смолічева (археолог, педагог, дослідник чернігівських старожитностей), Аркадія Верзілова (місцевий історик, краєзнавець), Віктора Костарчука (вчений- математик, професор, очільник Чернігівського педагогічного інституту протягом 27 років), Колоскових (Олександр Іванович - дослідник, інже- нер-винахідник родом із Чернігова; Юрій Олександрович - дослідник у галузі ракетобудування, син О. Колоскова), Василя Будника (вчений, конструктор у галузі ракетобудування, народився у Чернігівській області), Всеволода Ганцова (мовознавець, чернігівець), Юрія Мезенцева (вчений, конструктор у галузі космічного ракетобудування, уродженець міста), Бориса Луговського (історик, етнограф, жив і працював у Чернігові), Федора Уманця (історик, голова Чернігівської губернської земської управи у 1896-1901 рр.), Опанаса Шафонського (лікар, історик, чернігівець), Олексія Фльорова (педагог, перший директор Чернігівського учительського інституту), Михайла Могилянського (літературознавець, публіцист із Чернігова), Володимира Неговського (основоположник реаніматології як науки, виходець із Чернігівської області), Дмитра Самоквасова (історик права, археолог, організатор розкопок у місті).

4. Спортсмени. Це одна з найменш репрезентованих груп, у якій зафіксовано лише дві назви: вул. Григорія Сурабка (місцевий спортсмен, чемпіон світу з парашутного спорту 1976 р., тренер збірної ВВС України), Терентія Кореня (борець, важкоатлет, народився у Менському районі Чернігівської області).

Частину годонімів мотивовано козацьким періодом в історії Чернігова, що у XVII ст. став сотенним, а згодом полковим центром Гетьманщини. Відповідно, джерелом найменування вулиць послужили імена чернігівських полковників Василя Дуніна-Борковського, Івана Молявки, Мартина Небаби. Особливу роль у піднесенні культурно-наукового розвитку міста відіграла меценатська діяльність гетьмана Івана Мазепи, на честь якого перейменовано одну з центральних вулиць Чернігова - колишню вул. Щорса. Привертає увагу й перейменування вул. Богунського на Івана Богуна, що, з одного боку, є прикладом контрназивання, а з іншого - тактикою підбору співзвучної назви.

З метою вшанування чернігівців, полеглих унаслідок трагічних подій Революції Гідності та російсько-української війни на Донбасі, було затверджено лише чотири нові годоніми. Зокрема, вул. Ленінградську, вул. і пров. Крупської заступили назви на честь активістів та волонтерів Євромайдану Андрія Мовчана й Василя Прохорського. Окрім того, замість вул. Воїнів-інтернаціоналістів у топоніміконі Чернігова з'явилася вул. Олега Міхнюка - українського військового, громадського діяча, Героя України, загиблого у серпні 2014 р. в бою за м. Новосвітлівка Луганської області.

Отже, загальна кількість відантропонімних назв, утворених переважно шляхом повної трансономізації (переходу початкового оніма із однієї системи власних назв до іншої), становить 65,1 % загальної кількості перейменувань. Сформовані під впливом суспільно-політичних чинників, зазначені годоніми виконують меморіальну та інформаційну функції, втім не мають яскраво вираженої ідеологічної компоненти, порівняно зі своїми комуністичними попередниками. Значною мірою це зумовлено більш ніж поміркованим підходом до добору нових найменувань. Зокрема, для проаналізованого матеріалу характерні увага до локальної історії, широке використання порівняно нейтральних онімних основ (імен культурно-мистецьких діячів, науковців) та уникання згадок про персоналій, діяльність яких певна частина суспільства схильна трактувати неоднозначно.

За словами О. Гнатюка, тяжіння до так званих нейтральних топонімів особливо характерне для південного сходу держави та може свідчити про обережність міських адміністрацій, що приховують своє реальне ставлення до чинної влади як до тимчасової ^пайик, 2018, с. 8). Дослідник також зазначає, що однією із технік досягнення "нейтралізації" є поповнення української урбанонімії відтопонімними годонімами. У Чернігові 12,6 % таких перейменувань мотивовані назвами історичних місцевостей/районів й однієї країни (вул. Подусівська, Мачеретівська, Олексан- дрівська, Масанівська, Урочище Святе, Холодний Яр, Олегове поле, Литовська; пров. Подусівський, Масанівський).

Шляхом онімізації апелятивів було утворено 11,6 % нових годонімів, які можна поділити на дві групи: 1) годоніми, що вказують на розташування об'єктів громадського значення (вул. Ремзаводська, Музейна, Земська, Ринкова, Льотна, пров. Льотний); 2) годоніми, що апелюють до національно свідомої та активної частини українства (вул. Волонтерів, Добровольців, Захисників України).

Варто наголосити, що 11 вулицям (10,7 %) повернуто історичні назви, які не просто відображають культурно-історичний потенціал міста, а й можуть бути використані як елемент туристичної промоції Чернігова: вул. Успенська, Єлецька, Громадська, Хлібопекарська, Реміснича, Воскре- сенська, Цегельна, Іллінська, Костомарівська, Андріївська, Гонча. Серед перелічених вулиць є й одна з найстарших у місті - Гонча, що за радянських часів мала назву Леніна, а з 1961 р. - Максима Горького (Сапон, 2007, с. 58).

Поряд із перейменуваннями врешті було розв'язано проблему з так званими "суржиковими" назвами, що не відповідали нормам жодної з редакцій українського правопису: вул. Василькова ^ Волошкова, Зем- лянична ^ Сунична, Кузнечна ^ Ковальська, Лісна ^ Лісова, Музикальна ^ Музична, Овражна ^ Ярова, Профрад ^ Профспілок, Річна ^ Річкова, Робоча ^ Робітнича, Розсвітна ^ Світанкова, Рябі- нова ^ Горобинова, Сиренєва ^ Бузкова, пров. Овражний ^ Яровий, Музикальний ^ Музичний. Питання про впорядкування таких назв було порушено ще у 2012 р., однак після фахових обговорень офіційного рішення так і не було ухвалено, тож толерування зрусифікованих назв на вулицях стародавнього українського міста продовжувалося.

Попри вагомий поступ в унормуванні топонімів Чернігова, залишається низка питань, що потребують розв'язання. Вочевидь, одне із них пов'язане з подальшою долею радянських годонімів, що не ввійшли до переліку таких, що підлягають декомунізації, і тому до сьогодні продовжують функціювати. Нині у "місті легенд", як називають Чернігів, можна пройтися вулицями Зої Космодем'янської, Тюленіна, Гастелло. Поруч із ними залишаються вул. Ударна, Червона, Тракторна, 1-й провулок Тракторний, 2-й провулок Тракторний тощо. Заміна таких назв у найближчому майбутньому видається малоймовірною, на що вказують передовсім дії місцевої адміністрації. Скептично налаштована й частина містян, яка ностальгує за СРСР й ментально досі перебуває в системі його координат.

Зокрема, у 2018 р. увагу громадськості привернули дискусії щодо перейменування однієї з найбільших вулиць Чернігова - вул. Рокосовсько- го - на честь українського дисидента Левка Лук'яненка, який проживав за цією адресою у 1976-1977 рр. Цікаво, що саме ця вулиця, яка упродовж не одного десятиліття має ім'я радянського маршала, стала місцем, де почалася так звана "Ковбасна революція" 1990 р. - тоді резонансна стихійна акція чернігівців проти чинного комуністичного режиму. Внаслідок цього аналогічні акції протестів почали ширитися містами України. Найвідоміша з них - Революція на граніті. Думки чернігівців з цього приводу розділилися від схвалення або байдужості (головно молодь) до повного несприйняття (переважно люди старшого віку). Противники перейменування аргументували свою позицію не лише симпатією до маршала СРСР, який керував операцією зі звільнення Чернігова під час Другої світової війни, а й страхом отримати додаткові проблеми через внесення змін до особистих документів. Частина мешканців вулиці вважає питання неактуальним. У зв'язку із цим міська рада вдалася до тактики позірного дотримання нейтралітету, запропонувавши залишити вул. Рокосов- ського й натомість присвоїти ім'я Левка Лук'яненка одній із невеликих площ Чернігова ("Рокосовського не чіпати"). Про примарність цього "нейтралітету" свідчить той факт, що запропонованої площі як такої не існує, а на її місці розташований транспортний вузол (народна назва - П'ять кутів). Позицію місцевих урядовців узагальнив міський голова В. Атрошенко, який висловився за збереження назви вул. Рокосовського протягом наступних 30-50 років, щоб дати можливість нащадкам визначити її доцільність. Запропонований мером компроміс знайшов своїх прихильників серед містян, однак і це рішення не було ухвалено. Зрештою, у вересні 2019 р. відбулося відкриття меморіальної дошки на честь українського дисидента Л. Лук'яненка, встановленої на вул. Рокосовського.

Окрім того, як мінімум упорядкування вимагають назви на кшталт вул. Балицького та Юдашкіна, оскільки питання про їхню заміну та актуальність для міста навіть не стоїть. Затверджені у 2003 та 2010 рр. відповідно, ці годоніми утворено за радянським зразком без використання імені чи ініціалів осіб. Внаслідок цього жителі міста, а гості й поготів, не розуміють, кого саме увічнено в назві: Григорія Балицького (керівник партизанського руху в Чернігові під час Другої світової війни) чи Всеволода Балицького (одного з організаторів Голодомору) ¹; Гірша Юдашкіна (учасника Другої світової війни) чи Валентина Юдашкіна (російського дизайнера).

Серед затверджених у процесі декомунізації перейменувань також зафіксовано такі, що не припали до смаку чернігівцям через естетичний фактор. Наприклад, колишня вул. 50 років СРСР отримала назву Всіхсвятська (на честь відносно молодого храму всіх Святих Чернігівських Української православної церкви МП). Невдовзі після цього було створено петицію щодо заміни вже нової назви, втім вона ситуації вона не змінила. Мешканці ж цієї вулиці нарікають головно на немилозучність го- доніма.

Невдалим виявилося і перейменування вул. Менжинського на Яців- ську, що пов'язано з трагічною історією села, назва якого слугувала основою для творення нового годоніма ². Ба більше, нині таку назву має один із найбільших чернігівських цвинтарів, розташований неподалік від перейменованої вулиці. Відповідно, для жителів Чернігова онім Яцево асоціюється з поховальними ритуалами, горем та сумними подіями загалом. Унаслідок звернень громадян вулицю було вчергове перейменовано на максимально позитивну Привітну. Постать Г. Балицького належить до "Списку осіб, які підпадають під закон про де- комунізацію": https://old.uinp.gov.ua/publication/spisok-osib-yaki-pidpadayut-pid-zakon-pro- dekomunizatsiyu. У 1943 р. більшу частину села було знищено окупантами, а військовополонених, яких там утримували, - вбито.

Висновки

Говорити про повне очищення чернігівського лінгвістичного ландшафту від тоталітарних (а подекуди й російських імперських) маркерів, вочевидь, зарано. Не сприяє цьому передовсім позиція представників міської адміністрації, яка намагається "пройти між крапельок" і позірно задовольнити як прихильників змін, так і шанувальників старих найменувань. Нині ж, після завершення активної фази декомунізації, контрольованої на державному рівні, у протистоянні між радянським та українським перемагає перше, що в майбутньому може перетворитися на серйозну проблему для прикордонного Чернігова.

Список використаної літератури

1. Гримашевич, Г. І. (2016). Урбанонімія Житомира в контексті декомунізації. Мова: класичне - модерне - постмодерне, 2, 53-61.

2. Декомунізація в частині перейменування вулиць у Чернігові завершилася. (2016). Український інститут національної пам'яті. Взято з https://old.uinp.gov.ua/news/dekomunizatsiya-v- chastini-pereimenuvannya-vuhts-u-chemigovi-zavershilasya.

3. Демська, О.М. (2016). Сучасний топонімний ландшафт України: між пам'яттю і спогадом.

4. Гіауіа Опепіаііз, ЬХУ (3), 601-611.

5. Курико, В. (2018). "Рокосовського не чіпати": влада Чернігова не хоче перейменовувати вулицю на честь Лук'яненка. Громадське радіо. Взято з https://hromadske.radio/news/2018/07/19/ rokosovskogo-ne-chipaty-vlada-chernigova-ne-hoche-pereymenovuvaty-vulycyu-na-chest-luk- уапепка.

6. Сапон, В. (2007). Вулиці старого Чернігова: історико-краєзнавчі етюди. Чернігів: РВК "Деснянська правда".

7. Чернігівська міська рада. (2010). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиць міста" (від 23 вересня 2010 р. № 226). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-vikonkomu/ sid-21/id-1498/.

8. Чернігівська міська рада. (2010). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиці" (від 17 грудня 2010 р.). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-16/scid-3/id- 2412/.

9. Чернігівська міська рада. (2010). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиці" (від 23 листопада 2010 р.). Взято з https://chemigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-17/scid-48/ id-2062/.

10. Чернігівська міська рада. (2011). Рішення Чернігівської міської ради та виконавчого комітету міської ради щодо найменування та перейменування окремих вулиць м. Чернігова. Взято з https://chemigiv-rada.gov.ua/nagalni-pytannya/id-2148/.

11. Чернігівська міська рада. (2013). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиці" (від 30 вересня 2013 р.). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-16/scid-33/ id-6164/.

12. Чернігівська міська рада. (2015). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиць міста" (від 20 липня 2015 р. N° 185). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-vikonkomu/ sid-26/id-10694/.

13. Чернігівська міська рада. (2016). Рішення "Про перейменування вулиці Яцівської" (від 11 серпня 2016 р. № 10/VII-28). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-14/id-9906/.

14. Чернігівська міська рада. (2016). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиць міста" (від 19 лютого 2016 р. № 54-р). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rozporyad-mr- golovy/sid-42/id-9009/.

15. Чернігівська міська рада. (2016). Розпорядження міського голови "Про перейменування вулиць міста" (від 12 лютого 2016 р. №46-р). Взято з https://chernigiv-rada.gov.ua/rozporyad-mr-golovy/ sid-42/id-8985/.

16. Gnatiuk, O. (2018). The Renaming of Streets in Post-Revolutionary Ukraine: Regional Strategies to Construct a New National Identity. AUC Geographica, 53 (2), 119-136.

17. Stiperski, Z., Lorber, L., Hersak, E., Ptacek, P, Gorka, Z., Kolos, A., Loncar, J. Z., Faricic, J., Milicevic, M., Vujakovic, A., & Hruska, A. (2011). Identity through Urban Nomenclature: Eight Central European Cities. Geografisk Tidsskrift-Danish Journal of Geography, 111, 181-194.

18. References

19. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2010). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vu- lyts' mista" (vid 23 veresnya 2010 r. #226) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (September 23, 2010, #226)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rishenn- ya-vikonkomu/sid-21/id-1498/ [in Ukrainian].

20. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2010). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vu- lytsi" (vid 17 hrudnya 2010 r.) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (Desember 17, 2010)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-16/scid-3/ id-2412/ [in Ukrainian].

21. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2010). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vu- lytsi" (vid 23 lystopada 2010 r.) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (November 23, 2010)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-17/scid- 48/id-2062/ [in Ukrainian].

22. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2011). Rishennya Chernihivs'koyi mis'koyi rady ta vykonavchoho ko- mitetu mis'koyi rady shchodo naymenuvannya ta pereymenuvannya okremykh vulyts' m. Cherni- hova [Resolution of Chernihiv City Council and Executive Committee of the City Council Concerning Naming and Renaming of the Streets in Chernihiv]. Retrieved from https://chernigiv-rada. gov.ua/nagalni-pytannya/id-2148/ [in Ukrainian].

23. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2013). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vulytsi" (vid 30 veresnya 2013 r.) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (September 30, 2013)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid-16/scid- 33/id-6164/ [in Ukrainian].

24. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2015). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vu- lyts' mista" (vid 20 lypnya 2015 r. #185) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (July 20, 2015, #185)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-vikonko- mu/sid-26/id-10694/ [in Ukrainian].

25. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2016). Rishennya "Pro pereymenuvannya vulytsi Yatsivs'koyi" (vid 11 serpnya 2016 r. # 10/VII-28) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (August 11, 2016, #10/VII-28)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rishennya-sesii/sid- 14/id-9906/ [in Ukrainian].

26. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2016). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vu- lyts' mista" (vid 19 lyutoho 2016 r. #54-r) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (February 19, 2016, #54-r)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rozpory- ad-mr-golovy/sid-42/id-9009/ [in Ukrainian].

27. Chernihivs'ka mis'ka rada. (2016). Rozporyadzhennya mis'koho holovy "Pro pereymenuvannya vu- lyts' mista" (vid 12 lyutoho 2016 r. #46-r) [Mayor's Order "About the Renaming of the Streets in the City" (February 12, 2016, #46-r)]. Retrieved from https://chernigiv-rada.gov.ua/rozpory- ad-mr-golovy/sid-42/id-8985/ [in Ukrainian].

28. Dekomunizatsiya v chastyni pereymenuvannya vulyts' u Chernihovi zavershylasya [Street Renaming in the Frame of Decommunization is over in Chernihiv]. (2016). Ukrayins'kyy instytut natsion- al'noyi pam'yati. Retrieved from https://old.uinp.gov.ua/news/dekomunizatsiya-v-chastini-perei- menuvannya-vulits-u-chernigovi-zavershilasya [in Ukrainian].

29. Dems'ka, O. M. (2016). Suchasnyy toponimnyy landshaft Ukrayiny: mizh pam'yattyu i spohadom [Modern Toponymic Landscape of Ukraine: Between Memory and Remembrance]. Slavia Orien- talis, LXV (3), 601-611 [in Ukrainian].

30. Gnatiuk, O. (2018). The Renaming of Streets in Post-Revolutionary Ukraine: Regional Strategies to Construct a New National Identity. AUC Geographica, 53 (2), 119-136.

31. Hrymashevych, H. (2016). Urbanonimia Zhytomyra v konteksti dekomunizaeiji [The urbanonimia of town zhytomyr in context of decommunisation. Mova: klasychne - moderne - postmoderne [Language: classic - modern - postmodern], 2, 53-61 [in Ukrainian].

32. Kuryko, V. (2018). "Rokosovs'koho ne chipaty": vlada Chernihova ne khoche pereymenovuvaty vu- lytsyu na chest' Luk'yanenka ["Do not Disturb Rokosovskii": The Administration of Chernihiv does not Want to Rename the Street for Lukyanenko]. Hromads'ke radio. Retrieved from https:// hromadske.radio/news/2018/07/19/rokosovskogo-ne-chipaty-vlada-chernigova-ne-hoche-perey- menovuvaty-vulycyu-na-chest-luk-yanenka [in Ukrainian].

33. Sapon, V. (2007). Vulytsi staroho Chernihova: istoryko-krayeznavchi etyudy [The Streets of Old Chernihiv: Historical and Ethnographic Sketches]. Chernihiv: RVK "Desnyans'ka pravda" [in Ukrainian].

34. Stiperski, Z., Lorber, L., Hersak, E., Ptacek, P., Gorka, Z., Kolos, A., Loncar, J.Z., Faricic, J., Milicevic, M., Vujakovic, A., & Hruska, A. (2011). Identity through Urban Nomenclature: Eight Central European Cities. Geografisk Tidsskrift-Danish Journal of Geography, HI, 181-194.

Размещено на Allbest.ru