Фразеологічні перифрази і розгорнуті метафори в текстах сучасної польської прози

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФРАЗЕОЛОГІЧНІ ПЕРИФРАЗИ І РОЗГОРНУТІ МЕТАФОРИ В ТЕКСТАХ СУЧАСНОЇ ПОЛЬСЬКОЇ ПРОЗИ

Стефанишин Юлія Миронівна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Анотація

Мета статті -- дослідити особливості структури, семантики та функціонування фразеологічних перифраз та розгорнутих метафор у текстах сучасної польської художньої прози. Об'єктом дослідження є фразеологічні перифрази та розгорнуті метафори як типи фразеологічних трансформацій, предметом -- їхні структурно-семантичні та функціонально-прагматичні особливості. Результат дослідження -- ґрунтовний аналіз текстової реалізації 53 фразеологічних перифраз та 44 розгорнутих метафор, виявлених у польській художній прозі, з'ясування механізмів їхнього виникнення, класифікація, окреслення семантичних змін порівняно з нормативними відповідниками, визначення функцій у тексті. Зроблено висновок, що під час перифразування стійких словосполучень та розгортання фразеологічних образів значення вихідних ФО зазнають впливу різного ступеня. У випадку фразеологічної перифрази вказівка на фразеологізм відбувається за допомогою його структурних елементів, уведених до контексту дистанційно, перефразовано чи описово. Для деяких фразеологічних перифраз характерне зміщення смислових акцентів ФО, що супроводжується переходом логічного наголосу з однієї семи денотативного значення стійкого словосполучення на іншу. Ті перифрази, у яких зміщення смислових акцентів не відбувається, зберігають традиційну для ФО черговість та ієрархію елементів образної картини. Своєю чергою, використання фразеологічних метафор зумовлене намаганням якнайточніше передати ті елементи смислу мовних знаків, які неможливо висловити з допомогою лексичних засобів. Вони сприяють метафоризації контексту, „експлуатуючи” затертий фразеологічний образ з метою висловити якусь думку таким чином, який найкраще відповідатиме творчому задумові. Перетворення, що полягають у реалізації елемента фразеологічного образу за межами ФО, зазвичай ніяк не модифікують традиційне значення фразеологізму. Натомість у випадку континуації образної ситуації ФО і корекції фразеологічного образу (або його окремих елементів) відчутний вплив на смислову структуру фразеологізму. Цінністю результатів дослідження є створення класифікації фразеологічних перифраз і розгорнутих метафор, що сприятиме подальшому дослідженню цих явищ у мовознавчій літературі.

Ключові слова: фразеологічна одиниця, фразеологічна норма, фразеологічна трансформація, розгорнута метафора, фразеологічна перифраза, фразеологічне значення, контекст.

фразеологічний перифраза метафора проза

Формулювання проблеми

Динамічність мови зумовлена функціонуванням і взаємодією в ній традиційних, нормативних і нетрадиційних, інноваційних елементів. Фразеологічні одиниці (далі -- ФО), з огляду на образність і семантичну бінарність, чи не найбільш промовисто засвідчують умовність загальноприйнятих мовних норм, часто реалізуючись у мовленні зі зміненою формою і/або значенням. З усіх типів фразеологічних перетворень саме перифрази і розгорнуті метафори, для яких характерний значний ступінь переформатування структури і / або смислів фразеологізму, -- найменш вивчені, а тому залишаються актуальними для дослідження.

Зв'язок із попередніми дослідженнями

Перифразами у праці називаємо фразеологічні перетворення, які зазвичай у літературі предмету іменують фразеологічними алюзіями або фразеологічними натяками (А. Пайдзінська [5, с. 174-186], Ґ. Дзямська-Ленарт [1, с. 90-98], І. А. Єременко [19, с. 79-82], Т.В. Цимбалюк [22, с. 160-164], А.П. Супрун [20, с. 13], Н.C. Хороз [21, с. 6-7], В.М. Білоноженко, І.С. Гнатюк [14, с. 135-138], С.І. Вяльцева [16, с. 262], Я. Ставніцька [11, с. 207]). Під алюзією (натяком) розуміють вказівку на відому носіям мови ФО через використання в певному контексті лексичних засобів або синтаксичної схеми, які про неї нагадують. Це найбільш суперечливий тип перетворення ФО, чіткі межі якого не встановлені. Ми не використовуємо терміни «фразеологічний натяк» і «фразеологічна алюзія» оскільки вважаємо, що вони окреслюють радше наслідок застосування перетворювального механізму щодо ФО, а не сам механізм.

Розгорнута метафора -- це таке контекстне перетворення ФО, при якому відбувається розбудова фразеологічного образу стійкого словосполучення шляхом уведення в максимальний контекст його окремих компонентів або тематично близьких слів у переносному, детермінованому семантикою ФО, сенсі. Терміни, які трапились нам у нечисленних мовознавчих працях, присвячених дослідженню цього типу контекстного перетворення ФО, це: «розгорнута метафора» [14, с. 128-129; 21, с. 12-13; 17, с. 223; 18, с. 208], «розвиток теми ФО» [15], «коментування ФО» (пол. Komentowanie frazeologizmu) [1, с. 127-132].

Формулювання завдань

Мета статті -- дослідити структурно-семантичні та функціонально-прагматичні особливості фразеологічних перифраз та розгорнутих метафор у текстах сучасної польської художньої прози. Джерельною базою є тексти 36 прозових творів 10 сучасних польських письменників: Й. Фабіцької, І. Сови, Д. Нощинської, Д. Стец, Д. Масловської, І. Карповича, С. Схути, Т. Пйонтека, Д. Одії, М. Нагача, сукупно -- 7571 сторінка тексту. Серед авторів є як визнані, так і менш відомі прозаїки (письменники та письменниці), однак усі ці тексти, що виходили друком протягом першого десятиліття XXI сторіччя (2000-2010 рр.), кількісно і якісно репрезентативні щодо фразеовживання та фразеоперетворення. Факт відхилення ФО від норми встановлюємо за допомогою сучасних польських лексикографічних джерел (перелік словників подано у списку літератури).

Виклад основного матеріалу

Перифразою називаємо таке перетворення ФО, при якому її компоненти (у повному або частковому складі) чи семантично споріднені замінники введені в контекст специфічно: дистанційно, перефразовано, описово без зміщення смислових акцентів (коли черговість та ієрархія елементів образної картини ФО -- традиційні) або зі зміщенням (коли логічний наголос переходить із однієї семи денотативного значення на іншу).

Одним із типів фразеологічних перифраз у польській прозі є прийом описування фразеологізму, коли синтаксична структура ФО в тексті не збережена, компонентний склад представлений частково, елементи фразеологічного образу не названо, а описано. Такий прийом супроводжується розгортанням образної картини, іноді -- частковою буквалізацією прямого значення словосполучення-прототипу, зміною конотативних та експресивно-оцінних відтінків ФО. Суттєвих сигніфікативно-денотативних змін семантична структура фразеологізму не зазнає, напр.: Uwagi jedynaczki ubodly Wieska tak dotkliwie, ze tez postanowil upigkszyc swoje skromne drzewko [rodowe]. Udal sig nawet na targ staroci w poszukiwaniu odpowiednich blyskotek. Znalazl kilka powojennych lampek, dzigki ktorym wqtlegalqzki prezentowaly by sig bardziej intrygujqco. Niema to jak odpowiednie oswietlenie, pomyslal Wiesiek i juz mial zaczqc sig targowac, kiedy poczul jak mu plong uszy. Jeszcze chwila i ogien zajmie resztki bakow. Potem ogarnie policzki i dopiero wstyd [6, с. 163-164], пор. spalic sig ze wstydu «відчути великий сором» [28, с. 429]. В уривку натрапляємо на один із компонентів частково переосмисленого фразеологізму -- іменний компонент wstyd «сором». Дієслівного компонента spalic sig «згоріти» немає, натомість фразеологічний образ, закладений у ньому, детально описаний у контексті з використанням слів, пов'язаних із цим компонентом одним семантичним полем: ogien «вогонь», plonq «палають». Нормативну ФО у тексті легко впізнати, її традиційне значення не зазнало змін, конотативні експресивні семи -- посилились, частково актуалізовано пряме значення словосполу- чення-прототипа.

Відомий фразеологізм cos mrozqcego krew w zylach «щось дуже страшне, таке, що викликає жах» [28, с. 170] можна впізнати у фразеологічній перифразі, вжиті й у контексті: Napiglam wszystkie migsnie. Nowiny, ktore tato Bolka uwaza za dobre, potrafiq zmienic krew w kawalki czerwone- go lodu [10, с. 166]. В незміненому вигляді вжито іменний компонент фразеологізму krew «кров». Обставинний сегмент фразеологічної конструкції w zylach «у венах» опущено, однак це не заважає відтворенню ФО, оскільки він не є носієм архисеми в її семантичній структурі. Третій компонент фразеологізму, виражений формою дієслова mrozic «заморожувати», -- теж відсутній, але фразеологічний образ, носієм якого він є, переданий описово за допомогою конструкції zmienic w kawalki czerwonego lodu «замінити на куски червоного льоду». ФО -- читабельна, її основний сенс збережено, експресивність висловлювання -- посилено.

Структурна інверсія -- ще один тип фразеологічної перифрази, що полягає в довільній черговості введення компонентів (зазвичай усіх) ФО в контекст при збереженні традиційної ієрархії смислових акцентів у семантичній структурі фразеологізму. Структурна інверсія зазвичай супроводжується прийомом подвійної актуалізації, напр.: Do trzy dziestki bqdziecie miec czworkq pociech, odrapany pokoj i wlasnq szafkq w kuchni. Jurny (juz nieprzystojny) bqdzie liczyc dlugi i stracone okazje, a ty siniaki i resztki wlosow, ktorych nie wydarlas sobie z rozpaczy... [9, c. 24], пор. rwac, wyrywac, drzec (sobie) wlosy z glowy (z rozpaczy) «бути у великому розпачі» [28, c. 544]. Формально на першому плані в контексті -- структура resztki wlosow «рештки волосся», в котрій не одразу впізнаємо потенційний елемент фразеологізму, оскільки: а) сприймаємо його буквально, у прямому значенні, завдяки специфічно організованому преконтексту, б) у традиційній структурі ФО він стоїть у позиції після дієслова, а в контексті -- висунений на перший план, в) замість нормативного компонента ФО wlosy вжито модифікований, детермінований контекстом, варіант. Лише дочитавши речення до кінця і натрапивши на інші компоненти ФО (wydarlas, z rozpaczy), помічаємо перефразований фразеологізм. Отже, потреба актуалізувати два плани ФО -- метафоричний і буквальний -- спровокували інверсію структури стійкого словосполучення і появу фразеологічної перифрази.

На структурну інверсію ФО bic, tluc, walic glowq w mur «боротися з труднощами, які неможливо подолати» [28, c. 104] натрапляємо в контексті: Co robisz, kiedy nie mozesz przeskoczyc muru? Probujesz go rozbicglowq, wysylajqc rozpaczliwe odwolania. Szkoda glowy i forsy na znaczki. Lepiejposzu- kac furtki. Wytrwali znalezli conajmniej dwie [10, c. 27]. На першому плані в уривку нетрадиційно вжито компонент mur «мур, стіна» (денотативне значення -- «труднощі, перешкоди, які неможливо подолати») як елемент метафори przeskoczyc mur «перестрибнути мур» («оминути труднощі, подолати їх із найменшим опором»), детермінованої його фразеологічним значенням. Далі по тексту -- інші компоненти ФО. Не зважаючи на формальну розкиданість структурних елементів фразеологізму, в уяві вимальовується ситуація-прототип «биття головою об стіну», а сама ФО сприймається у традиційному значенні.

Якщо у фразеологічних перифразах висунення на перший план одного з компонентів ФО було лише формальним і семантична структура фразеологізму не зазнавала ніяких змін, то у випадку структурно-семантичної інверсії ФО один із її компонентів виходить на перший план і формально, і семантично -- його денотативне значення у семантичній структурі фразеологізму виділяється логічним наголосом, в той час як цілісне значення ФО відсувається на задній план, напр.: Ale gdybym nic nie odpowiedziala mamie, sytuacja tez byla by bez wyjscia. Czy nie wszystko jedno, w ktorym punkcie muru zaczniemy walic w niego glowq [13, c. 57], пор. walic glowq, w mur «боротися з труднощами, які неможливо подолати» [28, c. 104]. Як і у випадку інноваційного застосування цієї ФО в попередньому пункті, першим з усіх компонентів у тексті нетрадиційно вжито компонент mur «мур, стіна». Однак у цьому випадку він має не тільки формальну, а й смислову першість, бо «перетягує» увагу читача з цілісного значення фразеологізму на детерміноване ним, своє власне денотативне значення «труднощі, перешкоди, які неможливо подолати», доповнюючи його оказіональною семою «велика кількість способів, засобів подолання перешкоди» (спосіб у контексті вербально виражений словом punkt (muru)).

На явище структурно-семантичної інверсії ФО натрапляємо також у контєксті: Podsunqlam mu lepszy pomysl. Gdybysmy tak wybrali siq nad nasze jezioro? Powspominac. Poki jesien jest zlota jak milosc. Jako romantyk, Jurek przystal na to z zachwytem. Pierwsza nitka mojego sledztwa zaczgla powolutku prowadzic do klgbka [12, c. 93]. Цілісне значення фразеологізму dojsc, trafic po nitce go klqbka «з'ясувати щось шляхом терпеливого, скрупульозного вивчення деталей» [28, c. 254] відходить на другий план. На першому плані -- фразеологічно переосмислене значення компонента nitka «нитка» -- «спосіб, засіб з'ясування якогось питання». Атрибутивний поширювач pierwsza «перша» вносить у семантичну структуру фразеологізму оказіональну сему «численність способів, засобів з'ясування істини».

Розгорнута метафора -- найменш досліджений тип фразеологічних перетворень, при якому відбувається розбудова фразеологічного образу стійкого словосполучення шляхом уведення в максимальний контекст його окремих компонентів або тематично близьких слів не в прямому (як у випадку подвійної актуалізації) значенні, а в переносному, детермінованому семантикою ФО, сенсі. Такий інноваційний прийом додатково метафоризує контекст, актуалізує, відроджує затертий фразеологічний образ, уточнює, коригує або доповнює його. Залежно від характеру змін образної основи фразеологізму при її розгортанні,серед виявлених у прозі розгорнутих метафор виділяємо такі, що полягають у: 1) континуації образної ситуації ФО, 2) уточненні елемента фразеологічного образу за межами ФО, 3) корекції фразеологічного образу чи його елементів.

В основі континуації образної ситуації лежить оказіональне розширення меж образної основи фразеологізму через додавання до традиційної ситуації-прототипа ФО індивідуально-авторської версії її продовження, детермінованої змістом твору. Компоненти фразеологізму за його межами не повторюються. Ось, напр., як один із головних героїв говорить про зміни у своєму житті, пов'язані зі закінченням школи, несподіваним вступом до вищого навчального закладу і переїздом з маленького містечка до великого міста: Tak czy siak, przyszlo mi wyrwac moje dotychczasowe zycie z korzeniami i ostroznie przesadzic w nowe miejsce. Mam tylko nadziejy, ze w czasie przeszczepupien mi nie obumrze i nie padny zlamany prochnicq [2, c. 57]. ФО wyrwac cos z korzeniami «усунути щось остаточно, знищити повністю, дощенту» [28, c. 164] вживається без змін у структурі і семантиці. У посткон- тексті фразеологізму натрапляємо на слова, об'єднані спільною темою з компонентами ФО, при чому їх вжито не у прямому номінативному значенні, а в значенні, мотивованому фразеологічною семантикою. Фразеологічний образ, в основі якого -- дія, що полягає у вириванні чогось із корінням (денотативне значення -- радикальні зміни, пов'язані зі закінченням школи і вступом до вищого навчального закладу), не обмежується традиційною інтерпретацією, а доповнюється додатковою при- чинно-наслідковою дією «пересадження в нове місце» (денотативне значення -- переїзд до іншого міста) і її коментарем про надію на успішне прищеплення, уникнення хвороб і відмирання кореня (денотативне значення -- успішна становлення і реалізація у новому місті та в новому статусі). Розгортання образу стійкого словосполучення допомагає донести необхідну інформацію небанальним, художнім способом, з точністю передати настрої головного героя, його схвильованість і ставлення до вагомих змін у житті.

Одним із підвидів континуації образної ситуації є розгорнута метафора, яку схематично можна представити так: «традиційний образ ФО, в основі якого -- певна дія, + метафорична констатація наслідку цієї дії», напр.: -- Spalilas wlasnie za sobq, wszystkie mosty, i stoisz nad brzegiem niewiado- mo czego. I to dla ciebie nie czas? [3, c. 301], пор. spalic za sobq mosty «унеможливити повернення, покінчити з чимось остаточно і безповоротно» [28, c. 230]; - Nie, mialem ostre starcie z mojq ko- bitq. Docierala mi do zywego. I piecze jak fiks. Nawet niewiadomo, czym takie rany dezynfekowac. -- Alkoholem -- podsunyla Julka. -- Przy okazji zlagodzi bol [9, c. 66], пор. dotykac, dopiekac, urazac kogos do zywego «сильно ображати когось, кривдити, завдавати болю» [27, c. 970]. У постконтекстах ФО spalic za sobq mosty і docierac d zywego вжито слова, об'єднані спільною темою з їхніми компонентами чи словосполученням-прототипом загалом: brzeg «берег» (корелює з компонентом ФО most «міст» із денотативним значенням «єдина можливість повернення назад, відновлення чогось»), rany «рани», piecze «пече», dezynfekowac «дезінфікувати» (корелюють зі словосполученням «проникати до живого»). Їх слід сприймати метафорично, «виводячи» значення із фразеологічних сенсів, позначених компонентами ФО. Так, образна основа ФО spalic za sobq mosty розгортається до «спалити за собою мости і стояти над невідомим берегом» і набуває сенсу «покінчити з чимось остаточно і перебувати в невизначеному стані», натомість у випадку ФО docierac do zywego фразеологічний образ продовжено до «проникати до живого, завдаючи болючих ран, які невідомо, чим дезінфікувати», що означає «сильно ображати когось, завдаючи морального болю, з яким важко впоратися».

Ще одним типом континуації образної ситуації є розгорнута метафора, побудована за схемою: «традиційний образ ФО, в основі якого -- певна дія (ситуація), + інша метафорично переосмислена дія на позначення потенційної реакції на ту, що закладена в образі», напр.: -- A ty, Jagoda? -- zwrocil siy do mnie Bolek. -- Co zwykle robisz w dzien dziecka? -- Ja? -- Usmiechnylam siy zaklopotana. -- No coz... chyba wiecie, ze nawet najlepsiszewcy zwykle chadzajq bez butow? -- Moze pora sprawic sobie jakies wygodne sandaly? [8, c. 97], пор. szewc bez butow chodzi «хтось робить щось для інших, але забуває зробити це для себе» [27, c.771];- Przeciez wiesz, ze w milosci trzeba czasem schowac dumy do kieszeni. -- Trzeba, ale w pewnym momencie trzeba jq wyjqc, odprasowac i zalozyc [8, c. 164), пор. schowac cos do kieszeni «утриматися від чогось» [28, c. 406]. У першому контексті підставою розвитку метафоричного образу ФО szewc bez butow chodzi є пряме значення компонента but «черевик» із фразеологічним значенням «щось, якась річ, яку певна особа робить для інших, але не робить для себе» і денотативним значенням «організація свята» (героїня твору допомагає організовувати свята до Дня дитини, а сама в цей день ніяк не розважається). У постконексті ФО з'являється слово sandaly «сандалі», що належить із компонентом but до одного семантичного поля «взуття», а його значення детерміноване значенням ФО. Метафора-продовження sprawic wygodne sandaly («купити зручні сандалі») набуває у свідомості читача значення «організувати свято і для себе», а використання поряд із компонентом sandaly атрибутивного поширювача wygodne «зручні» надає його денотативному значенню «свято» додаткової семи «чудове, веселе».

У другому контексті зауваження подруги головної героїні про необхідність стриманого прояву гордості в коханні метафорично передано за допомогою стійкого словосполучення schowac cos do kieszeni, в образній основі якого лежить дія «ховання (чогось) у кишеню». Шляхом семантичного стикування дієслівного компонента schowac «сховати» (який акумулює в собі архисему фразеологічного значення «утриматися») з одиницями пост контексту wyjqc «витягти», odprasowac «попрасувати», zalozyc «одягнути» цей образ розгорнено, причому його нові елементи мають (порівняно з традиційним) полярний сенс -- «проявити щось, вдатися до чогось» (у цьому випадку -- проявити гордість).

Механізм реалізації елемента фразеологічного образу за межами ФО полягає у вживанні компонента поза фразеологізмом у тому значенні, яке він має у складі переосмисленого стійкого словосполучення. Жодних серйозних смислових зрушень денотат, позначений ужитим за межами ФО компонентом, не зазнає, напр.: -- Podobno Falda zawsze tak szepcze -- odezwal siy chlopak przed

У контексті замінено дієслівний компонент ФО синонімічним субститутом, що не вплинуло на його значення. nami. -- To jej sposob odsiewaaia ziaraa od plew. Przyczym z gory zaklada, ze ziarna siedzq tylko w pierwszym rzgdzie [7, c. 12], пор. oddzielic ziarno od plew «відділити добре від поганого, добрих від поганих, відкинути погане» [28, c. 608] (у контексті замінено дієслівний компонент ФО синонімічним субститутом, що не вплинуло на її значення). На одному із занять в університеті одногрупник головної героїні ділиться з нею своїми думками про викладачку, зокрема, зауваженням про те, що її манера тихо говорити (майже шепотіти) під час пари -- це своєрідний спосіб відбору найкращих студентів, які -- згідно з логікою викладачки -- мають пересісти на перші парти, аби краще чути лекцію. У постконтексті фразеологізму odsiac ziarna od plew ужито один із його іменних компонентів -- ziarna «зерно», сигніфікативне фразеологічне значення якого -- «щось хороше, хтось хороший», а денотативне -- «хороші, достойні студенти». Отже, смислова структура окремо вжитого компонента детермінована значенням ФО і не має жодних нових нашарувань, не обтяжена додатковими характеристиками позначуваного компонентом денотата.

Розгортання фразеологічного образу за таким же сценарієм, що й у попередньому прикладі, спостерігаємо в контексті: -- Powinienem cig przeprosic? -- spytal niepewnie. -- Nie, no cos ty -- westchnglam. -- To ja powinnam ciebie. Wpuseilam cig w aiezle maliay! -- W bardzo niezle -- spojrzal nam nieroziskrzonym wzrokiem. -- I mam nadziejg jeszcze tych malin pokosztowac... [3, c. 365], пор. wpuscic kogos w maliny «свідомо ввести когось в оману, скерувати у завідомо неправильному напрямку, наражаючи на неприємності» [28, c. 551]. В контекстному оточенні стійкого словосполучення wpuscic kogos w maliny (модифікованого шляхом додавання атрибутивного поширювача-буквалізатора niezle до іменного компонента) автор повторно вживає компонент maliny «малина» у метафоричному, фразеологічно-детермінованому значенні «неприємності», однак із зовсім іншим конотативним наповненням. Конотації, зокрема оцінні, цього компонента в контексті зазнали меліоризації: несприятливі ситуації, у які героїня твору втягує свого друга, є для останнього бажаними і приємними (про що свідчать слова про надію скуштувати малини), оскільки дівчина йому не байдужа, він закоханий у неї і хоче постійно бути поряд, незважаючи на обставини.

Корекція фразеологічного образу полягає в контекстному апелюванні до елементів фразеологічного образу з метою його корекції чи уточнення і, супровідно, -- впливу на значення ФО, надання денотатам додаткових характеристик. У максимальному контекстному оточенні стійкого словосполучення натрапляємо на його окремі компоненти, рідше -- їхні синоніми, спільнокореневі слова, займенники, що вказують на компонент. Приклад такої розгорнутої метафори зафіксовано в контексті: Andrzej czul, ze powinien zapytac o szczegoly, ale zupelnie nie wiedzial jak. Nigdy nie umial wchodzic z bueiorami w eudze zyeie. Nawet gdy by wplyagl przez okno niczym labgdz Czajkowskie- go w lekkich jak mgla baletkaeh, i tak bylo by to wkraczanie na cudzy teren. A tego Andrzej strasznie nie lubil [6, c. 118], wejsc, wladowac sig z butami komus w zycie «неделікатно, безцеремонно втрутитися в чиїсь приватні справи, не зважати на чиїсь почуття» [28, c. 25]. Спочатку ФО wchodzic z buciorami w cudze zycie реалізовано у формі і значенні, що майже збігаються з традиційною (в контексті дещо підвищено експресивність ФО через заміну іменного компонента buty «черевики» субститутом-інтенсифікатором buciory «грубі, важкі черевики»). Однак згодом відбувається контекстне повернення до елементів фразеологічного образу з використанням конструкцій wplynqc przez okno «вплисти через вікно» і lekkie jak mgla baletki «легкі, як туман, балетки», які на рівні прямого значення взаємодіють із компонентами ФО wchodzic «заходити», buciory «грубі, важкі черевики», і в силу своєї семантичної відмінності від них коригують фразеологічний образ і метафоричний смисл фразеологізму, «пропонуючи» замість традиційної семи «неделікатність, безцеремонність» полярну оказіональну сему «делікатність, уважність».

Контекстне апелювання до комплексного метафоричного образу ФО рідко трапляється серед виявлених контекстних інновацій. Значно частішими є випадки, коли контекст повертає читача лише до одного з елементів фразеологічного образу, уточнюючи, доповнюючи, коригуючи його, напр.: Teodor poznal tajemnicg znacznie wczesniej, przylapujqc ojca na rozmowie z panem Karolem, „twor- cq zludzen”. Ojciec zaraz mu jednak wyjasnil, ze to taki zart. Dorosli tez czasem robig sobie jaja, tylko sq to jaja bardziej dopracowane. Mozna powiedziec dojrzale, ale rownie zabawne, jak te odstawia- ne zamlodu [6, с. 284-285], пор. robic sobie (z kogos, czegos) jaja «поводитися несерйозно; жартувати, глузувати з когось, чогось» [28, c. 135]. Розгортання фразеологічного образу в цьому випадку дещо нагадує прийом поповнення компонентного складу ФО поширювачем-конкретизатором, однак відрізняється від нього тим, що фразеологізм robic sobie (z kogos, czegos) jaja спочатку вживається у незмінній формі і значенні і лише в постконтексті, після повторного уживання компонента jaja, позначений ним денотат «жарти, кпини» отримує додаткову характеристику dopracowane «майстерні», dojrzale «зрілі», zabawne «кумедні». Семантична кореляція деяких із цих характеристик із прямим значенням компонента jaja частково деметафоризує цей компонент і стійке словосполучення загалом.

Контекстна вказівка на те, який конкретно денотат закріплено за компонентом фразеологізму, лягла в основу інноваційного прийому розгорнутої метафори в контексті: Sprawdzilam skrzyn- kg pocztowq. Lezalo w niej zaproszenie na slub Romana. Milosci mojego zycia. Bylej. [...] Jeszcze nie- dawno bylam nieuleczalnq optymistkq, teraz jestem realistkq. Mam nadziejg, ze w dalszej perspek- tywie choc trochg uleczalnq. Natomiast w blizszej zeszlam aa psy szybciej, niz sig spodziewalam. Na pojedynczego psa co prawda, ale i to mnie nie bawilo [12, с. 8], пор. zejsc na psy «занапастити себе» [28, c. 315]. Компонентові pies «собака», який у традиційній семантичній структурі фразеологізму позначає узагальнену негативно конотовану сему «занепад, деградація, регрес», постконтекстно приписується персоніфікований денотат «Роман (колишній хлопець героїні, який обманув і покинув її)», що доповнює вищезгаданий сегмент «занепад, деградація, регрес» значеннєвої структури ФО уточнювальною денотативною семою «причина деградації». Іноді замість компонента ФО в лексичному оточенні стійкого словосполучення з'являється займенник, що вказує на нього, напр.: - Moze kazdypotrzebuje zludzen. My rowniez... -- Tylko wydaje nam sig, zepatrzymy dalej, niz inni -- rzucil Pan T., przekonany, ze kto jak kto, ale akurat on ma naprawdg sokoli wzrok. -- A jesli nawet dotrze do nas, ze nosimy klapki na oczach, to zaraz przekonujemy samych siebie, ze nasze sq, znacznie mniejsze... -- A juz napewno majq bardziej modny kroj -- dodal, Inka poczula wtedy, ze lubi te spo- tkania przy piwie [6, c. 205], пор. (miec) klapki na oczach «мати обмежений погляд на світ, не помічати речей, які є очевидні для інших» [28, c. 153]. Розгортання метафоричного образу відбулося на базі прямого значення іменного компонента klapki «накладки», який у лексичному оточенні ФО не повторюється, але його імпліцитна присутність у контексті виражена займенником nasze «наші». Фразеологічне значення цього компонента «щось, що заважає об'єктивно дивитися на світ, помічати очевидне» в межах розгорнутої метафори не є абсолютним, сталим, а набуває ознак змінності під впливом атрибутивного елемента посконтексту mniejsze «менші», який впливає на денотативне значення ФО, модифікуючи його до «мати дещо завужений погляд на світ, частково не помічати того, що є очевидним для інших» і посилюючи експресивну тональність висловлювання. Схожий випадок розгорнутої метафори з наданням денотатові, що закріплений за компонентом ФО, додаткової експресивної характеристики, помічаємо в уривку: -- Ale wiesz co? Tu jeszcze cos musi bye. Ja- kis piespogrzebany, a moze niejeden nawet. -- [...] Ale co do psow, to masz racjg. Jest tego cale cmen- tarzysko [4, c. 40], пор. tu jest pies pogrzebany «тут є суть справи, в цьому джерело проблем» [28, c. 315]. У постконтексті стійкого словосполучення вжито його компонент pies «собака», який (разом із означенням pogrzebany «похований, закопаний») є носієм фразеологічного значення «прихована, нез'ясована суть якоїсь справи; загадка, без розв'язання якої встановлення істини у якійсь справі є неможливим». Оказіональний поширювач niejeden «не один» і тематично споріднене із компонентом pogrzebany слово cmentarzysko «величезний цвинтар» модифікують денотативний і конотативний план цього значення, експресивізуючи його наповнюючи суттю «велика кількість прихованих, нез'ясованих загадок, які треба розкрити для встановлення якоїсь істини».

Висновок

Таким чином, під час перифразування стійких словосполучень та розгортання фразеологічних образів значення вихідних ФО зазнають впливу різного ступеня. У випадку фразеологічної перифрази вказівка на фразеологізм відбувається за допомогою його структурних елементів, уведених до контексту дистанційно, перефразовано чи описово. Для деяких фразеологічних перифраз характерне зміщення смислових акцентів ФО, що супроводжується переходом логічного наголосу з однієї семи денотативного значення стійкого словосполучення на іншу. Ті перифрази, у яких зміщення смислових акцентів не відбувається, зберігають традиційну для ФО черговість та ієрархію елементів образної картини. Використання фразеологічних метафор зумовлене намаганням якнайточніше передати ті елементи смислу мовних знаків, які неможливо висловити з допомогою лексичних засобів. Вони сприяють метафоризації контексту, «експлуатуючи» затертий фразеологічний образ з метою висловити якусь думку таким чином, який найкраще відповідатиме творчому задумові. Перетворення, що полягають у реалізації елемента фразеологічного образу за межами ФО, зазвичай ніяк не модифікують традиційне значення фразеологізму. Натомість у випадку континуації образної ситуації ФО і корекції фразеологічного образу (або його окремих елементів) відчутний вплив на смислову структуру фразеологізму.

Перспективним, на нашу думку, є продовження дослідження явищ фразеологічної перифрази та розгорнутої метафори на матеріалі корпусів сучасної польської мови, зокрема тих, що фіксують найновіші тексти. Крім того, цікаво з'ясувати, які фразеологізми найчастіше піддаються перетворенням такого типу та які структурно-семантичні ознаки ФО уможливлюють цей процес.

Література

1. Dziamska-Lenart G. Innowacje frazeologiczne w powojennej felietonistyce polskiej. Poznan: Wyd-wo „Poznanskie Studia Polonistyczne”, 2004. 152 s.

2. Fabicka J. Tango ortodonto. Warszawa: Wyd-wo W. A. B., 2006. 197 s.

3. Noszczynska D. Blondynka moralnego niepokoju. Warszawa: Philip Wilson, 2007. 376 s.

4. Noszczynska D. Hormon nieszcz^scia. Warszawa: Philip Wilson, 2008. 336 s.

5. Pajdzinska A. Frazeologizmy jako tworzywo wspoiczesnej poezji. Lublin: Agencja Wydawniczo-Handlowa, 1993. 247 s.

6. Sowa I. 10 minut od centrum. Warszawa: Wyd-wo Autorskie S.C., 2006. 317 s.

7. Sowa I. Cierpkosc wisni. Warszawa: Proszynski i S-ka SA, 2002. 214 s.

8. Sowa I. Herbatniki z jagodami. Warszawa: Proszynski i S-ka SA, 2003. 218 s.

9. Sowa I. Smak swiezych malin. Warszawa: Proszynski i S-ka SA, 2002. 189 s.

10. Sowa I. Zielone jabluszko. Warszawa: Proszynski i S-ka SA, 2004. 175 s.

11. Stawnicka J. Innowacje frazeologiczne we wspolczesnych naglowkach prasowych. J^zyk a komunikacja 1: Zbior referatow z konferencji „J^zyk trzeciego tysi^clecia” / pod red. Grzegorza Szpili. Krakow: Wydawnictwo Tertium, 2000. S. 207-214.

12. Stec D. Bingo. Wroclaw: Wydawnictwo Dolnosl^skie, 2007. 281 [6] s.

13. Stec D. Kobieca intuicja. Warszawa: Proszynski i S-ka SA, 2005. 203 s.

14. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. Київ: Наук. думка, 1989. 153 с.

15. Вовчок Д. Трансформация фразеологизмов как способ создания экспрессии (на материале газетных текстов). Проблемы функционирования языка и специфики речевых разновидностей: Межвуз. сб. науч. трудов. Пермь: Изд- во Перм. ун-та, 1985. С. 114-126.

16. Вяльцева С.И. Окказиональное использование английских пословиц. Исследования лексической сочетаемости и фразеологии: сб. тр. МГПИ им. В. И. Ленина. Москва, 1975. С. 245-270.

17. Ганжа С.А. До питання про трансформацію усталених фразеологізмів в епістолярних текстах українських письменників-класиків. Культура народов Причерноморья. Симферополь, 2004. № 49, Т. 1. С. 222-224.

18. Дерев'янко В.І. Індивідуально-авторські фразеологічні новоутворення у ЗМІ (на матеріалі чеської мови). Вісник Львів. ун-ту. Серія філологічна. Львів, 2012. Вип. 56. Ч. 1. С. 204-211.

19. Ерёменко И. Фразеология в системе русского языка и эпистолярном дискурсе: Учеб. пособие. Львов: Изд. центр ЛНУ им. И. Франко, 2009. 165 с.

20. Супрун А. Семантико-стилістичні особливості фразеологічних одиниць: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01 -- Українська мова, Дніпропетровськ, 1999. 20 с.

21. Хороз Н. Трансформації фразеологізмів у текстах сучасних хорватських газет: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.03 -- Слов'янські мови. Київ: Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні НАН України, 2008. 18 с.

22. Цимбалюк Т.В. Мова перекладу Миколи Лукаша: фразеологія роману Мігеля де Сервантеса Сааведри «Дон Кіхот» / за ред. Л. Пустовіт. Київ: Довіра, 1996. 238 с.

23. Inny slownik j_?zyka polskiego PWN: W 2 t. / Pod red. M. Bankk Warszawa: Wyd-wo Naukowe PWN, 2000.

24. Lebda R. Wielki slownik frazeologiczny / Pod red. A. Latuska. Krakow: Krakowskie wydawnictwo Naukowe, 2008. 718 s.

25. Skorupka S. Slownik frazeologiczny j^zyka polskiego: W 2 t. Warszawa: Wiedza Powszechna, 1974.

26. Slownik frazeologiczny wspolczesnej polszczyzny / Pod red. S. B^by, J. Liberka. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2001. 1096 s.

27. Wielki slownik frazeologiczny jzyka polskiego / Pod red. P. Muldnera-Nieckowskiego. Warszawa: Swiat Ksi^zki, 2004. 1088 s.

28. Wielki slownik frazeologiczny PWN z przyslowiami / Pod red. A. Klosinskiej, E. Sobol, A. Stankiewicz. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2005. 840 s.

References

1. Dziamska-Lenart G. (2004), Innowacje frazeologiczne w powojennej felietonistyce polskiej, Wyd-wo „Poznanskie Studia Polonistyczne”, Poznan, 152 s.

2. Fabicka J. (2006), Tango ortodonto, Wyd-wo W. A. B., Warszawa, 197 s.

3. Noszczynska D. (2007), Blondynka moralnego niepokoju, Philip Wilson, Warszawa, 376 s.

4. Noszczynska D. (2008), Hormon nieszczqscia, Philip Wilson, Warszawa, 336 s.

5. Pajdzinska A. (1993), Frazeologizmy jako tworzywo wspolczesnejpoezji, Agencja Wydawniczo-Handlowa, Lublin, 247 s.

6. Sowa I. (2006), 10 minut od centrum, Wyd-wo Autorskie S. C., Warszawa, 317 s.

7. Sowa I. (2002), Cierpkosc wisni, Proszynski i S-ka SA, Warszawa, 214 s.

8. Sowa I. (2003), Herbatniki z jagodami, Proszynski i S-ka SA, Warszawa, 218 s.

9. Sowa I. (2002), Smak swiezych malin, Proszynski i S-ka SA, Warszawa, 189 s.

10. Sowa I. (2004), Zielone jabluszko, Proszynski i S-ka SA, Warszawa, 175 s.

11. Stawnicka J. (2000), „Innowacje frazeologiczne we wspolczesnych naglowkach prasowych”, Jzyk a komunikacja 1: Zbior referatow z konferencji „Jzyk trzeciego tysi^clecia” / red. G. Szpila, Wydawnictwo Tertium, Krakow, ss. 207-214.

12. Stec D. (2007), Bingo, Wydawnictwo Dolnosl^skie, Wroclaw, 281 [6] s.

13. Stec D. (2005), Kobieca intuicja, Proszynski i S-ka SA, Warszawa, 203 s.

14. Bilonozhenko V.M., Hnatiuk I.S. (1989), Functioning and lexicographic development of Ukrainian phraseology [Funktsionuvannya ta leksykohrafichna rozrobka ukrayins'kykh frazeolohizmiv], Naukova dumka, Kyiv, 153 p.

15. Vovchok D. (1985), “Transformation of phraseological units as a way to create expression (based on newspaper texts)”, Problems of the functioning of the language and the specifics of speech varieties: Interuniversity Collection of sci. works [“Transformatsiya frazeologizmov kak sposob sozdaniya ekspressii (na materiale gazetnykh tekstov)”, Problemy funktsionirovaniya yazyka i spetsifiki rechevykh raznovidnostey: Mezhvuz. sb. nauch. trudov], Publishing house of Perm University, Perm, pp. 114-126.

16. Vyal'tseva S.I. (1975), “Occasional use of English proverbs”, Studies of lexical compatibility and phraseology: Collection of papers [“Okkazional'noye ispol'zovaniye angliyskikh poslovits”, Issledovaniya leksicheskoy sochetayemosti i frazeologii: sbornik trudov MGPI im. V. I. Lenina], V. I. Lenin Moscow State Normal University, Moscow, pp. 245-270.

17. Hanzha S.A. (2004), “On the issue of the transformation of established phraseology in the epistolary texts of Ukrainian classic writers”, Culture of Black Sea People [“Do pytannya pro transformatsiyu ustalenykh frazeolohizmiv v epistolyarnykh tekstakh ukrayins'kykh pys'mennykiv-klasykiv”, Kul'tura narodov Prichernomor'ya], V.I. Vernadsky Taurida National University, Simferopol, no. 49, vol. 1, pp. 222-224.

18. Derev'yanko V.I. (2012), “Individual-author phraseological neoplasms in the media (on the material of the Czech language)”, Visnyk of the Lviv University. Series Philology [“Indyvidual'no-avtors'ki frazeolohichni novoutvorennya u ZMI (na materiali ches'koyi movy)”, Visnyk L'viv. un-tu. Seriya filolohichna], Ivan Franko Lviv National University, Lviv, Issue 56, part 1, pp. 204-211.

19. Eremenko I. (2009), Phraseology in the system of the Russian language and epistolary discourse: Textbook [Frazeologiya v sisteme russkogo yazyka i epistolyarnom diskurse: Ucheb. posobiye], Ivan Franko Lviv National University Publishers, Lviv, 165 p.

20. Suprun A. (1999), Semantic and stylistic features of phraseological units: Author's thesis [Semantyko-stylistych- ni osoblyvosti frazeolohichnykh odynyts': avtoref. dys. ... kand. fllol. nauk: 10.02.01 -- Ukrayins'ka mova], Oles Honchar Dnepropetrovsk National University, 20 p.

21. Khoroz N. (2008), Transformations of phraseology in the texts of modern Croatian newspapers: author's thesis [Transformatsiyi frazeolohizmiv u tekstakh suchasnykh khorvats'kykh hazet: avtoref. dys. ... kand. fllol. nauk: 10.02.03 -- Slov"yans'ki movy], Potebnia Institute of Linguistics, NAS of Ukraine, Kyiv, 18 p.

22. Tsymbalyuk T.V. (1996), The language of translation by Nikolai Lukash: phraseology of the novel by Miguel de Cervantes Saavedra “Don Quixote”: monograph [Movaperekladu Mykoly Lukasha: frazeolohiya romanu Mihelya de Servantesa Saavedry «Don Kikhot»: monografla], L. Pustovit (ed.), Kyiv, 238 p.

Dictionaries:

23. Banka M. (red.) (2000), Inny stownik j^zykapolskiego PWN: W 2 t. Wyd-wo Naukowe PWN, Warszawa.

24. Lebda R. (2008), Wielki stownik frazeologiczny, A. Latusek (red.), Krakowskie wydawnictwo Naukowe, Krakow, 718 s.

25. Skorupka S. (1974), Stownik frazeologiczny jzykapolskiego: W 2 t. Wiedza Powszechna, Warszawa.

26. Bba S. (red.), Liberek, J. (red.) (2001), Stownik frazeologiczny wspotczesnejpolszczyzny, Wydawnictwo Nau- kowe PWN, Warszawa, 1096 s.

27. Muldner-Nieckowski, P. (red.) (2004), Wielki stownik frazeologiczny jqzykapolskiego, Swiat Ksi^zki, Warszawa, 1088 s.

28. Klosinska, A. (red.), Sobol, E. (red.), Stankiewicz, A. (red.) (2005), Wielki stownik frazeologiczny PWN z przysto- wiami, Wydawnictwo Naukowe PWN, Warszawa, 840 s.

Размещено на Allbest.ru