Контамінації польських кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Контамінації польських кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій

Лозинська Оксана Григорівна,

кандидат філологічних наук, доцент кафедри польської філології Львівського національного університету імені Івана Франка

Анотація

Мета статті -- продемонструвати особливості структури, семантики та функціонування в текстах сучасної польської мови фразеологічних контамінацій як одного із типів структурно-семантичних інновацій, яких зазнають польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій. Об'єктом дослідження є контаміновані польські кінематичні фразеологізми на позначення емоцій; предметом аналізу -- структурно-семантичні особливості контамінованих кінематичних фразеологізмів на позначення емоцій. Результатом дослідження є ґрунтовне ви-вчення текстової реалізації контамінованих кінематичних фразеологізмів, розкриття механізмів їхнього творення з урахуванням специфіки семантичного поєднання контамінованих фразеологізмів, встановлення різновидів контамінацій та спроба визначення причин їхньої появи. Висновки. З'ясовано, що значення контамінованих кінематичних фразеологізмів є результатом розширення -- накладання, розгортання чи злиття -- значень переважно двох вихідних нормативних фразеологізмів. Такі контамінації здебільшого вживаються для інтенсифікації значення одиниці шляхом схрещення значень поєднаних фразеологізмів. Найчастіше контамінуються дієслівні фразеологізми з іменними чи два дієслівні фразеологізми, значно рідше -- обставинні з дієслівними чи два обставинні фразеологізми. При перехрещенні дієслівної одиниці з іменною відбувається розгортання образу і/чи значення дієслівного фразеологізму, а при контамінаціях з формально-семантичним вузлом -- накладання значень фразеологізмів.

Ключові слова: кінематична фразеологічна одиниця, нормативний фразеологізм, фразеологічна інновація, фразеологічна контамінація, контамінований фразеологізм, польська мова.

Аннотация

ЛОЗИНСКАЯ Оксана Григорьевна,

кандидат филологических наук, доцент кафедры польской филологии Львовского национального университета имени Ивана Франко

КОНТАМИНАЦИИ ПОЛЬСКИХ КИНЕМАТИЧЕСКИХ ФРАЗЕОЛОГИЗМОВ ДЛЯ ОБОЗНАЧЕНИЯ ЭМОЦИЙ

Цель статьи -- показать особенности структуры, семантики и функционирования в текстах совре-менного польского языка фразеологических контаминаций как одного из типов структурно-семантических инноваций, которым подвергаются польские кинематические фразеологизмы для обозначения эмоций. Объектом исследования являются контаминированные польские кинематические фразеологизмы для обозначения эмоций. Предмет анализа -- структурно-семантические особенности таких фразеологизмов. Результатом исследования является основательное изучение текстовой реализации контаминированных кинематических фразеологизмов, раскрытие механизмов их создания с учётом специфики семантического сочетания контаминированных фразеологизмов, установления разновидностей контаминаций и попытка определения причин их возникновения. Выводы. Установлено, что значение контаминированных кинематических фразеологизмов является результатом расширения: наложения, развёртывания или слияния -- значений преимущественно двух выходных нормативных фразеологизмов. Такие контаминации используются, в основном, для интенсификации значения единицы путём слияния значений объединенных фразеологизмов. Чаще всего контаминируются глагольные фразеологизмы с именными или два глагольных фразеологизма, значительно реже -- обстоятельственные с глагольными либо два обстоятельственных фразеологизма. При слиянии глагольной единицы с именной происходит развёртывание образа и / или значения глагольного фразеологизма, а при контаминации с формально-семантическим узлом -- наложение значений фразеологизмов.

Ключевые слова: кинематическая фразеологическая единица, нормативный фразеологизм, фразеологическая инновация, фразеологическая контаминация, контаминированный фразеологизм, польский язык.

Summary

польський кінематичний фразеологізм

Oksana H. LOZYNSKA,

Ph.D. in Philology, Associate Professor at the Department of Polish Philology, Ivan Franko Lviv National University

BLENDS OF POLISH KINEMATICAL PHRASEOLOGISMS TO DENOTE EMOTIONS

The aim of the article is to demonstrate the peculiarities of structure, semantics and functioning of phra-seological blends in the texts of the modern Polish language as one of the types of structural and semantic innovations, which Polish kinematical phraseologisms to denote emotions undergo. The study object is blend Polish kinematical phrase- ologisms to denote emotions. The research subject is the structural and semantic features of blend kinematical phraseolo-gisms to denote emotions. The result of the study is the thorough investigation of textual realization of blend kinematical phraseologisms, the disclosure of mechanisms of their creation, taking into account the specifics of the semantic combina-tion of blend phraseologisms, the identification of types of blends and the attempt to determine causes of their emergence. Conclusions. It is found out that the meanings of blend kinematical phraseologisms are the result of extension -- overlap-ping, expansion or merging -of meanings of mainly two original normative phraseologisms. Such blends are mostly used to intensify the meaning of the unit by overlapping the meanings of the combined phraseologisms. Verbal phraseologisms with nouns or two verbal phraseologisms are most often blended, much less often -- adverbial with verbal or two adverbial phraseologisms. While blending a verbal unit with a noun, the image and / or the meaning of the verb phraseologism is expanded, and while blending with a formal and semantic node, the meanings of phraseological units are overlapped.

Key words: kinematical phraseological unit, normative phraseologism, phraseological innovation, phraseological blend, blend phraseologism, the Polish language.

Постановка проблеми

Сучасні мовці в процесі комунікації часто чи то свідомо, чи несвідомо використовують фразеологічні одиниці (далі ФО) не лише у їхній нормативній, а й у видозміненій формально і / або семантично формі, намагаючись таким чином прикрасити, увиразнити чи уточнити свої думки. Саме тому функційні особливості ФО є важливим аспектом їхнього дослідження. Слідом за М. В. Жуйковою вважаємо, що „багато так званих „стійких” виразів поводяться насправді як одиниці динамічні (виділено автором. -- О. Л.), що допускають різноманітні формальні і змістові модифікації, пристосовуючись до прагматичних завдань мовців” [6, с. 15].

Зв'язок із суміжними дослідженнями. У літературі предмету існує кілька підходів до розуміння поняття «фразеологічна контамінація». Більшість мовознавців розглядають фразеологічні контамінації як окремий тип структурно-семантичних інновацій фразеологізмів [11; 12; 14; 16; 21 тощо]. Д. Буттлер же до контамінацій, як одного з її різновидів, зараховує розширення структури ФО [15, с. 145-147]. О. І. Молотков, натомість, вважає приклади контамінації ФО типовими помилками, що є свідченням поганого знання мовцем фразеології мови, а саме поєднання фразеологізмів називає гібридним виразом, що не є новою ФО [7, с. 202-203]. Ми ж фразеологічною контамінацією називаємо поєднання двох чи більше ФО, кожна з яких вносить до нового утворення частину свого лексичного і семантичного складу (чи весь склад) [14, с. 55] таким чином, що «один зворот мовби «просвічує» через інший» [9, с. 75]. Залишаємо поза увагою можливе поєднання ФО з вільним словосполученням або ж приклади накопичення ФО в контексті.

При аналізі реалізації цього прийому в текстах дослідники використовують різні класифікації. Основними критеріями поділу є: 1) генеза контамінації, тобто підґрунтя її виникнення; 2) спосіб поєднання ФО в процесі контамінації; 3) зміна семантики новоутвореної одиниці.

З огляду на генезу контамінованих ФО, В. М. Білоноженко й I. С. Гнатюк виокремлюють ФО, що виникли на основі: 1. Семантичної близькості; 2. Формальної схожості; 3. Без будь-якої близькості [2, с. 139-140]. С. Ґрабяс, аналізуючи лексичні контамінації виділяє одно- і багатовузлові контамінації, а також приклади без контамінаційних вузлів [17]. Слідом за ним Е. Сарновська виокремлює одно-, дво- чи багатовузлові фразеологічні контамінації, що виникають на основі одного, двох чи більшої кількості спільних для обох ФО елементів [21, с. 75-77]; Г. Дзямська-Ленарт -- контамінації з формальним вузлом і контамінації з семантичним вузлом [16, с. 53].

Беручи до уваги спосіб поєднання контамінованих ФО, Л. І. Ройзензон і І. В. Абрамець розрізняють злиття (схрещення) ФО та лінійне з'єднання ФО [цит. за 3, с. 259-261]. Т. В. Цимбалюк виокремлює схрещування ФО (власне контамінацію) та лінійне схрещення фразеологізмів, де за основу береться ФО з цілісною структурою, а для її поширення використовують компоненти іншої ФО [13, с. 156-159]; І. А. Єременко виокремлює: 1) розгортання, при якому спільний для обох поєднуваних ФО компонент уточнює своє значення та „ніби розгортається в другий зворот”; 2) накладання, при якому друга ФО при спільному компонентові підключається до першої ФО не в повному складі; 3) схрещування, при якому компоненти однієї ФО зливаються з окремими компонентами другої, унаслідок чого утворюється своєрідний фразеологічний гібрид, причому поєднувані ФО не мають спільних членів [5, с. 75-76]. А. П. Супрун розрізняє: 1) контамінацію ФО з однаковою структурою і різною семантикою; 2) контамінацію однієї частини першої ФО та цілісної структури іншої ФО; 3) контамінацію цілісної структури ФО та компонентів іншої ФО, які використовують для її поширення [11, с. 13-14]. А. М. Григораш пише про контамінацію двох ФО при збереженні первинної форми однієї з них [4, с. 304-306]. А. Кригєр-Лончковська -- про свідомі та несвідомі фразеологічні контамінації [20].

З огляду на зміну семантики, С. Ґрабяс розрізняє два типи контамінацій: 1) контамінацію, яка як семантичне утворення є результатом значень обох елементів; 2) контамінацію, що продовжує значення одного з компонентів [17, с. 127-133].

Формулювання завдань. Об'єктом цього дослідження є фразеологічні контамінації як один із типів структурно-семантичних змін польських кінематичних ФО на позначення емоцій. Кінематичними фразеологізмами у цій статті називаємо ФО, прототип і внутрішня форма яких зводяться до лінійного опису міміки (напр.., (ktos) patrzy spode Iba; (ktos) krqci nosem), жестів (напр., (ktos) bije siq w pier- si; (ktos) pokazai (komus) figq) або значущих рухів тіла людини (напр., (ktos) odwrocil siq (do kogos / do czegos) plecami). Мета статті -- з'ясувати типи та особливості функціонування контамінацій кінематичних ФО на позначення емоцій у текстах сучасної польської мови. Актуальність пропонованого дослідження зумовлена відсутністю в польському й українському мовознавстві комплексних досліджень, присвячених функційним особливостям контамінацій кінематичних ФО на позначення емоцій у сучасних текстах.

З метою дослідження контамінацій проаналізовано 418 польських кінематичних ФО на позначення емоцій, вилучених методом суцільної вибірки із фразеологічних і загальних словників польської мови [25; 26; 27; 28; 29; 30; 31; 32; 33; 34]. Джерелом дослідження матеріалу став Національний корпус польської мови ((http://www.nkjp.pl/), далі НКПМ), у якому було виявлено 79 контамінацій у 121 контексті.

Виклад основного матеріалу

Детально проаналізувавши подані вище класифікації, ми ви-окремлюємо такі типи контамінації: 1) одновузлові: 1.1) одновузлові із семантичним вузлом та 1.2) одновузлові з формальним вузлом; 2) двовузлові з формальним і семантичним вузлом; 3) ба- гатовузлові з формальним і семантичним вузлом та 4) контамінації з нульовим вузлом. При аналізі способу контамінування ФО ми виокремлюємо, услід за С. Ґрабясом, також додатковий асоціативний вузол, який мислиться, викриваючи причину асоціації двох ФО, але який не має формального вираження.

1) Одновузлові контамінації

1.1) Контамінація з семантичним вузлом -- це поєднання двох або/і більше ФО на основі близь-кості їхніх значеннєвих ознак, без чітко вираженого спільного формального елемента. Варто зазначити, що цей формальний елемент не є цілком відсутній, адже він мислиться, його можна відтворити через асоціації. У контамінованих ФО цього типу можна виділити т. зв. асоціативний вузол, який є своєрідною заміною-іносказанням, якщо йдеться про формальне поєднання двох ФО, з яких одну вжито в повній формі, а іншу -- в скороченій. У НКПМ виявлено 8 контекстів з контамінацією з семантичним вузлом, 5 з них утворено на основі перехрещення повної форми однієї ФО та скороченої форми другої ФО при наявності асоціативного вузла, а 3 контамінації -- перехрещенням скорочених форм обох ФО.

Інновація (ktos) mierzy spode lba (kogos) spojrzeniem виникла на основі контамінації ФО (ktos) mierzy (kogos) spojrzeniem [od stop do glow] зі значенням «хтось дивиться на когось уважно, допитливо, придивляється до когось критично, неохоче, вороже» [34, с. 697] / «... чи грізно» [25, т. 2, с. 1364] з ФО (ktos) patrzy spode lba (na kogos) „хтось дивиться недовірливо, вороже, понуро, маючи похилену голову” [30, т. 1, с. 503]. У формальній структурі інновації немає компонента, наявного в структурі обох контамінованих ФО. Натомість обидві ФО мають спільний компонент значення -- „хтось дивиться вороже”, який стає основою поєднання двох ФО в контексті: ...Na- ciska klamkq, cofa siq tylem, do ostatka mierzyc spode lba, przybylq, spojrzeniem, w ktorym jest nie- pokoj i wyrzut... (НКПМ: Newerly I., Pamiqtka z Celulozy, 1973). В аналізованій контамінації відбулось перехрещення та додавання сенсів двох ФО на основі асоціативного вузла: patrzec -- це mierzyc spojrzeniem, де основною чи сильнішою ФО є ФО (ktos) patrzy spode lba (na kogos). Цей фразеологізм унаслідок контамінації підсилив своє значення «хтось дивиться вороже» та поширив його новими семами `уважно', `допитливо', `критично'. У структурі відповідних мімічних знаків spojrzenie spode lba i „zmierzenie” kogos oczami [18, c. 73] як мотиваційних баз аналізованих ФО, виразно виділяється спільний елемент -- „погляд знизу догори (od stop do glow)”7, який також може бути основою контамінації цих двох ФО.

Контамінація з семантичним вузлом скорочених форм обох ФО (3 контамінації в 3 контекстах) відбулася, напр., з ФО (ktos) drzy ze strachu «хтось дуже боїться» [33, с. 750] та ФО zajqcze serce «боягузливий характер; боягузтво» [30, т. 3, с. 1181], які поєдналися на основі спільного значення «боятися», в контексті: ...z niewiadomych przyczyn zapomniano o kilku tatarskich wioskach, ktorych mieszkancy, drzyc zajgczym strachem, oczekiwali teraz na swojq, kolej... (НКПМ : DP, 20.10.2001). Контамінована ФО є результатом перехрещення та додавання сенсів двох скорочених форм ФО, унаслідок чого відбулось підсилення спільного для обох ФО значення «хтось боїться». Вважаємо, що цю інновацію можна зарахувати до інновації розширення структури ФО означенням при зміні синтаксичної схеми ФО (ktos) drzy ze strachu на (ktos) drzy strachem. Однак ми зараховуємо її до контамінації.

1.2) Контамінація з формальним вузлом -- це поєднання двох чи більше ФО на основі спільного формального компонента. У проаналізованих корпусах текстів занотовано 30 контекстів з контамінацією з формальним вузлом, 19 з них утворено на основі перехрещення повних форм обох ФО, з яких 17 -- при перехрещенні повної форми дієслівної ФО та повної форми іменної ФО та 2 -- при перехрещенні двох повних форм дієслівних ФО.

Контамінація з формальним вузлом повної форми дієслівної ФО та повної форми іменної ФО (11 контамінацій у 23 контекстах). При цьому типі контамінації значення дієслівної ФО розгортається значенням іменної ФО або, іншими словами, значення іменної ФО приєднується до значення дієслівної ФО.

Прикладом контамінації з формальним вузлом обох скорочених форм ФО (4 контамінації в 4 кон-текстах) при накладанні їхнього значення є одиниця (ktos) patrzy z byka. Ця контамінація виникла внаслідок перетину скорочених форм двох ФО: (ktos) patrzy bykiem «хтось дивиться недовірливо, вороже, понуро» [28, с. 360] / «... неприязно, недружелюбно.» [33, с. 369] i (ktos) palnql / strze- lil (kogos) z byka / bykiem «хтось вдарив когось головою» [33, с. 99]: ...Zwolennicy integracji nie chcq, siq ujawniac, bo „inni bqdq potem patrzec z byka". (НКПМ: DP, 12.06, 2003), де спільним формальним елементом є компонент byk. У цій контамінації відбулось накладання сенсу «хтось дивиться недовірливо, вороже, понуро, маючи похилену голову», так ніби хоче «вдарити когось головою». Таку ж інновацію ми зафіксували в 5 контекстах в мережі Інтернет після перегляду 15 інтер- нет-сторінок через систему пошуку Google, напр., у контексті: ...konkurenci do gry w skladzie patrzq, niechqtnie na siebie. -- Ja nie patrzg na nikogo z byka czy na odwrot tez tak siq nie dzieje... (http:// www.sportowefakty.pl/ pilka-nozna/2009/01/07/krysiak-dla-sporto wefaktypl-nie-lubie-patrzec-na- -kogos-z-byk/ від 6.07.2011). Варто зазначити, що в дослідженні мови тіла І. Крупи з'являється невербальний знак комунікації «споглядання “з-під бика”» при легко опущеній голові та негативному, оцінювальному ставленні до співрозмовника [19, с. 20]. Так, цю ФО можна також розглядати як перетин двох варіантів ФО (ktos) patrzy spode tba та (ktos) patrzy bykiem зі зміною синтаксичної структури ФО. Підтвердженням цієї тези є існування 66 контекстів з інновацією (ktos) patrzy spod byka в мережі Інтернет, які ми виявили після перегляду 15 інтернет-сторінок через систему пошуку Ґуґл. Приклад такої зміни зафіксовано в контексті: ...prawostawnym -- jeszcze okay. Ale kiedy juz bqdziesz naprzyktad nalezat do wyznawcow Kriszny, to bqdqpatrzyc na ciebie spodbyka... (http://info. gazetapraca.pl/temat/gazetapraca/byk %C3 %B3w від 6.07.2011). Аналізовану зміну ФО можна також трактувати як інновацію-заміну іменникового компонента з spode tba на spod byka нормативної ФО (ktos) patrzy spode tba та (ktos) patrzy bykiem. Припускаємо, що ця інноваційна ФО, з огляду на її фреквентність, з часом стане нормативним варіантом ФО (ktos) patrzy spode tba. Підтвердженням тези перетину двох нормативних варіантів ФО (ktos) patrzy spode tba та (ktos) patrzy bykiem є також вживання в мережі Інтернет (14 контекстів на 15 інтернет-сторінках) інновації (ktoi) patrzy z pod byka, напр., у контексті: ...Wszyscy obecni mqzczyzni oblepiali jq gtodnym wzrokiem, a kobiety pa- trzyiy z pod byka i szeptaty zawistnie... (http://beztabu.com /archive/index.php?t-21922.html від 6.07.2011). Не виключено, що зазначені вище інноваційні вживання нормативної ФО (ktos) patrzy spode tba та (ktos) patrzy bykiem з'являються через незнання або через недобре знання носіями мови фразеологічного фонду польської мови.

2) Двовузлові контамінації (23 контамінації в 42 контекстах).

Двовузлові контамінації з формально-семантичним вузлом -- це приклади інновацій, при пере-хрещенні яких виділяється спільний елемент структури і семантики обох ФО.

Прикладом двовузлової формально-семантичної контамінації є перехрещення повних форм обох ФО (14 контамінацій у 31 контексті). Таким чином, поєдналися два фразеологізми: (ktos) zmierzyt (kogos) spojrzeniem «хтось глянув на когось уважно, допитливо, придивився до когось критично, неохоче, вороже» [30, т. 4, c. 1036] / «... або грізно» [25, т. 2, с. 1364] та piorunujqce spojrze- nie «погляд, що має вразити; що виражає несхвалення, незадоволення, гнів, догану» [33, c. 727], зафіксовані в контексті: ...Stomka piorunuj^cym spojrzeniem zmierzyt mtodego i natychmiast obro- cit usmiechniqtq twarz w stronq Puciatyckiego... (НКПМ: Andrzejewski J., Popiol i diament, 1995). Значення дієслівної ФО «розгортається» в іменну ФО, препозиція якої робить на ній логічний наголос. Сенси, які автор прагнув передати в контексті, за допомогою цієї контамінації накладаються, підсилюються й увиразнюються.

Перехрещення двох дієслівних ФО (ktos) ptacze rzewnymi tzami «хтось жалісно плаче» [30, т. 3, с. 1116] i (ktos) roni tzq «хтось плаче, ллє сльози; плаче без потреби; хтось сентиментальний» [34, с. 372] відбулося в контексті: ...Przewodniczqcy Rady Pracowniczej Apollo Film roni rzewne tzy, ze niepotrafit oprzec siq wynajmowi... (НКПМ: DP, 02.10.2002). Спільним формальним елементом у цій контамінації є компонент tzy, семантичним -- «плакати».

3) Багатовузлова контамінація (2 контамінації в 2 контекстах)

Прикладом багатовузлової контамінації є інновація tzy zakrqcity siq w oku, що виникла на основі перехрещення ФО tzy (komus) zakrqcity siq w oczach «хтось збирається плакати, хтось от-от заплаче» [30, т. 2, с. 519] та ФО tza / tezka siq w oku krqci «зворот, що виражає ностальгічне розчулення при згадуванні якихось чудових часів, переживань» [30, т. 2, с. 518] у контексті: ...Miasto wywarto na kompozytorze niezapomniane wrazenie, dostarczajqc wielu wzruszen: Stanqtem jak wryty. Lzy zakrqcity mi siq w oku. Jestem u stop Mariackiej wiezy, [...], na ktore napatrzec siq nie mogq... (НКПМ: DP, 29.07.2000). Усі компоненти взаємно накладаються, при наявності незначних формальних відмінностей: граматичної форми числа іменних компонентів, префіксальної -- безпрефіксної форми дієслівного компонента та порядку їхнього розташування. Припускаємо, що, попри формальний збіг компонентів ФО, зазначена контамінація виникла на основі повної форми ФО tzy (komus) za- krqcity siq w oczach і компонента w oku скороченої форми ФО tza siq w oku krqci. Така інновація виправдана контекстом, адже передає сенс того, що С. Монюшко не лише ледь не розплакався при вигляді старої частини Кракова, а й перебував у ностальгічному розчуленні, згадуючи минулі часи. Тож, відбулось повне накладання двох ФО в формальному та семантичному плані. У препозиції цієї контамінації автор ужив іншу ФО (ktos) stanqt jak wryty, нанизуючи таким чином їхні сенси: «хтось несподівано, раптово зупинився, зазвичай під впливом страху, здивування, побачивши щось» [30, т. 4, c. 513] та «хтось під впливом ностальгічного зворушення збирається плакати, згадуючи минулі чудові часи, переживаючи». Аналізовану інновацію можна також розглядати як інновацію-регуля- цію через зміну в межах граматичної категорії числа іменникового компонента нормативної ФО tzy (komus) zakrqcity siq w oczach з w oczach на w oku. Хоча ми схиляємось радше до першого варіанта тлумачення цієї інновації як багатовузлової контамінації, адже саме прийменникове сполучення w oku є сфразеологізованим, бо, зазвичай, воно вживається лише в структурі ФО.

4) Контамінації з нульовим вузлом (10 контамінацій у 10 контекстах)

Прикладом контамінації з нульовим вузлом є інновація przyjq,e kogos z krqceniem nosem: ..I znow znajdq siq pewnie [...], malkontenci, ktorzy zkrqceniem nosem przyjmq. sobotni remis Sandecji... (НКПМ: DP, 18.08, 2003), де автор поєднав дві ФО з протилежним значенням: ФО (ktos) przyjql kogos z otwartymi ramionami «хтось вітає когось радісно, з ентузіазмом, сердечно» [25, т. 1, с. 396] і номіналізації ФО (ktos) krqci (na cos / nad czyms) nosem «хтось виявляє незадоволення з приводу чогось, виражає осуд, не погоджується на щось» [30, т. 2, с. 303] -- krqcenie nosem для вираження протилежної, негативної, емоції. Між цими двома ФО відбувається складна семантико-експресивна та контекстуально-стилістична взаємодія. Водночас, можна припустити, що в цьому контексті маємо номіналізацію z krqceniem nosem, що виникла за аналогією зі сполученням z niezadowoleniem, на противагу до ФО z otwartymi ramionami «сердечно, з радістю і надією» [31, c. 159], тобто z za- dowoleniem. Отже, можна говорити про наявність у цих контамінованих ФО асоціативного вузла, побудованого на принципі аналогії й антонімії. Це приклад контамінації з нульовим вузлом, що виникла унаслідок перехрещення скороченої та повної форми дієслівних ФО з накладанням їхнього значення.

З огляду на особливості семантичного поєднання контамінованих ФО серед усіх контамінацій виокремлюємо:

1) Розгортання зазнають контаміновані ФО з формальним або формально-семантичним вузлом, коли значення та формальна структура дієслівної ФО розгортається в значенні іменної ФО за наявності спільного формального компонента (напр., (ktos) rzucil miazdzqce spojrzenie: rzucic spojrzenie + miazdzqce spojrzenie). Ми зафіксували 12 контамінацій-розгортань (у 22 контекстах) з формальним вузлом і 8 -- з формально-семантичним вузлом. До цієї ж групи можна зарахувати контамінації з семантичним й асоціативним вузлом (na twarzy malowal siq usmiech od ucha do ucha: radosc [= usmiech od ucha do ucha] malowala siq na twarzy) (5 контамінацій у 5 контекстах).

2) Накладання характерне для контамінацій з формальним та формально-семантичним вузлом, адже важливою умовою поєднання таких ФО є наявність спільного формального компонента, що накладається в двох ФО ((ktos) zaciska zqby i piqsci: zaciskae zqby + zaciskaepiqsci). До цієї групи належать поєднання двох дієслівних ФО на основі спільного дієслівного компонента (4 контамінації в 5 контекстах з формально-семантичним вузлом і 4 з формальним у 4 контекстах), а також одна обставинна контамінація z otwartym sercem i ramionami, яка має відповідники з однаковим дієслівним компонентом przyjqc.

3) Схрещування або злиття, до цієї групи належить решта фразеологічних контамінацій з семантичним, семантично-формальним вузлом, багатовузлові контамінації та контамінації з нульовим вузлом, які виникли на основі складного переплетення структури і значень двох, інколи трьох ФО. Ця група є найчисленнішою й охоплює 32 контамінації, з них: 8 контамінацій (у 8 контекстах) з формальним вузлом, 10 контамінацій (у 26 контекстах) з формально-семантичним вузлом, 2 контамінації (у 2 контекстах) багатовузлові, 2 контамінації з семантичним вузлом (у 2 контекстах), 10 контамінацій з нульовим вузлом (у 10 контекстах). Прикладом схрещення двох ФО (ktos) krqci (na cos, nad czyms) nosem та ФО (ktos) przyjql kogos z otwartymi ramionami є контамінація (ktos) przyjql (kogos) z krqceniem nosem.

Висновки

Отже, перелічені приклади контамінацій є не лише розширенням формальної структури ФО, а й розширенням -- накладанням, розгортанням або злиттям -- їхніх значень. Найчастіше контамінація використовується для інтенсифікації значення ФО шляхом схрещення значень поєднаних ФО. Найчастіше контамінуються дієслівні ФО з іменними (31 контамінація в 59 контекстах), дві дієслівні ФО (31 контамінація в 34 контекстах), рідше обставинні ФО з дієслівними (4 контамінації в 4 контекстах) і лише один приклад ми виявили контамінації двох обставинних ФО. При перехрещенні дієслівної й іменної ФО відбувається розгортання образу і / або значення дієслівної ФО, а при контамінаціях з формально-семантичним вузлом, переважно, відбувається накладання значень ФО. Найчисленнішими є контамінації, унаслідок яких значення вихідних ФО схрещуються (32 контамінації в 46 контекстах). З усіх типів структурно-семантичних інновацій саме фразеологічні контамінації мають найменше шансів увійти до фразеологічної норми, оскільки виникають вони здебільшого на замовлення та для потреби конкретної мовленнєвої ситуації, а тому є переважно оказіональними чи індивідуально-авторськими перетвореннями ФО. Контамінації привертають увагу читача своєю незвичністю та можливістю встановлення численних асоціативних зв'язків між поєднуваними ФО.

Перспективним видається аналіз контамінованих кінематичних ФО на позначення емоцій в зі- ставному аспекті з українською кінематичною фразеологією, а також дослідження зібраних контамі- нованих кінематичних ФО в нових доступних корпусах текстів сучасної польської мови для верифікації даних цього дослідження та відстеження динаміки розвитку змін.

Література

1. Акишина А. А., Кано Х., Акишина Т. Е. Жесты и мимика в русской речи. Москва : Русский язык, 1991. 144 с.

2. Білоноженко В. М., Гнатюк І. С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. Київ : Наук. думка, 1989. 156 с.

3. Вяльцева С. И. Окказиональное использование английских пословиц. Исследования лексической сочетаемос-ти и фразеологии : сб. тр. МГПИ им. В. И. Ленина. Москва, 1975. С. 245-270.

4. Григораш А. М. Фразеологические инновации в современной публицистике Украины : на материале русскоязычной и украиноязычной прессы 1990-х -- 2000-х годов) : монография. Киев : Знания Украины, 2008. 439 с.

5. Еременко И. Фразеология в системе русского языка и эпистолярном дискурсе : учеб. пособие. Львов : ВЦ ЛНУ ім. І. Франка, 2009. 165 с.

6. Жуйкова М. В. Динамічні процеси у фразеологічній системі східнослов'янських мов : монографія. Луцьк : Ред.- видав. відділ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2007. 416 с.

7. Молотков А. И. Основы фразеологии русского языка. Ленинград : Наука, 1977. 283 с.

8. Ройзензон Л. И., Абрамец И. В. О фразеологической контаминации в русском языке. Русский язык в школе. 1969. № 3. С. 104-107.

9. Селіванова О. Нариси з української фразеології (психокогнітивний та етнокультурний аспекти) : монографія. Київ ; Черкаси : Брама, 2004. 276 с.

10. Стефанишин Ю. М. Фразеологічні інновації в сучасній польській прозі : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.03. Львів, 2016. 20 с.

11. Супрун А. П. Семантико-стилістичні особливості фразеологічних одиниць : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 1999. 19 с

12. Ужченко В. Д., Авксентьєв Л. Г. Українська фразеологія. Харків : Основа, 1990. 167 с.

13. Цимбалюк Т. В. Мова перекладу Миколи Лукаша : фразеологія роману Мігеля де Сервантеса Сааведри «Дон Кіхот»; за ред. Л. О. Пустовіт. Київ : Довіра, 1996. 238 с.

14. B^ba S. Innowacje frazeologiczne wspolczesnej polszczyzny. Poznan : Wyd-wo Naukowe Un-tu im. Adama Mic- kiewicza, 1989. 215 s.

15. Buttler D. Polski dowcip j^zykowy. Warszawa : PWN, 2002. 421 s.

16. Dziamska-Lenart G. Innowacje frazeologiczne w powojennej felietonistyce polskiej. Poznan : Wyd-wo „Poznan- skie Studia Polonistyczne”, 2004. 151 s.

17. Grabias S. Kontaminacje we wspolczesnym j^zyku polskim. Proba charakterystyki. Annales Universitatis Mariae Curie-Sklodowska. Lublin : UMCS, 1970. Vol. XXV, 6, section F. S. 117-145.

18. Jarz^bek K. Gestykulacja i mimika. Slownik. Katowice : Sl^sk, 1994. 206 s.

19. Krupa I. Mowa ciala : poradnik. Warszawa : Skarbnica Wiedzy, 2005. 119 s.

20. Krygier-E^czkowska A. Zamierzone i nie zamierzone frazeologiczne innowacje kontaminuj^ce. Kontaminacje fra-zeologiczne w poezji Stanislawa Baranczaka. Poznanskie Studia Polonistyczne. Seria J^zykoznawcza I (XXI). Poznan : Wyd-wo „Poznanskie Studia Polonistyczne”, 1994. S. 48-63.

21. Sarnowska E. Analiza kontaminacji frazeologicznych (na podstawie tekstow satyrycznych). J^zyk. Teoria -- dy- daktyka. Materialy VIII Konferencji Mlodych J^zykoznawcow -- Dydaktykow / Red. naukowy M. Preyzner. Kielce : Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Jana Kochanowskiego, 1987. S. 73-82.

22. Satkiewicz H. Jeszcze o kontaminacjach frazeologicznych. Poradnik Jqzykowy. Warszawa : WUW, 1996. Z. 10.

S. 82-83.

23. Satkiewicz H. Kontaminacje a synonimia we frazeologii. Poradnik J^zykowy. Warszawa : WUW, 1996. Z. 9. S. 75-76.

24. Zagorski Z. Jeszcze w sprawie kontaminacji. Studia Polonistyczne XIII. Poznan : Wyd-wo Naukowe Un-tu im. A. Mickiewicza w Poznaniu, 1985. S. 69-83.

25. Inny slownik j^zyka polskiego PWN : W 2 t. / Pod red. M. BankL Warszawa, 2000.

26. Slownik j^zyka polskiego PWN (електронний словник).

27. Skorupka S. Slownik frazeologiczny j^zyka polskiego : W 2 t. Warszawa, 1974.

28. Slownik frazeologiczny wspolczesnej polszczyzny / Pod red. S. B^by, J. Liberka. Warszawa, 2001.

29. Slownik wspolczesnego j^zyka polskiego : W 2 t. / Pod red. B. Dunajа. Krakow, 2000.

30. Uniwersalny slownik j^zyka polskiego : W 4 t. / Pod red. S. Dubisza. Warszawa, 2006.

31. Lebda R. Wielki slownik frazeologiczny / Pod red. A. Latuska. Krakow, 2008.

32. Wielki slownik j^zyka polskiego / Pod red. P. Zmigrodzkiego [Zrodlo elektroniczne]. Tryb dost^pu do : https:// www.wsjp.pl/.

33. Wielki slownik frazeologiczny j^zyka polskiego / Pod red. P. Muldnera-Nieckowskiego. Warszawa, 2004.

34. Wielki slownik frazeologiczny PWN z przyslowiami / Pod red. A. Klosinskiej, E. Sobol, A. Stankiewicz. Warsza-wa, 2005.

References

1. Akishina, A. A., Kano, H., Akishina, T. E. (1991), Gestures and facial expressions in the Russian speech [Zhesty i mimika v russkoy rechi], Russkiy yazyk Publishing house, Moscow, 144 p.

2. Bilonozhenko, V. M., Gnatyuk, I. S. (1989), Functioning and lexicographic development of Ukrainian phraseolo- gisms [Funktsionuvannya ta leksykohrafichna rozrobka ukrainskykh frazeolohizmiv], Naukova dumka Publishing house, Kyiv, 156 p.

3. Vyal'tseva, S. I. (1975), “Occasional use of English proverbs”, Studies of lexical compatibility and phraseology : collection of works [“Okkazional'noe ispol'zovanie angliyskikh poslovits”, Issledovanija leksicheskoy sochetaemosti i fraze- ologii : sb. trudov], V. I. Lenin Moscow State Pedagogical Institute, Moscow, pp. 245-270.

4. Grigorash, A. M. (2008), Phraseological innovations in modern journalism of Ukraine : on the material of the Russian-language and Ukrainian-language press of the 1990s-2000s) : monograph [Frazeologicheskie innovacii v sovre- mennoy publitsistike Ukrainy : na materiale russkoyazychnoy i ukrainoyazychnoy pressy 1990-kh -- 2000-kh godov) : monograflya], Znaniya Ukrainy Publishing house, Kyiv, 439 p.

5. Eremenko, I. (2009), Phraseology in the system of the Russian language and epistolary discourse : textbook [Fraze- ologiya v sisteme russkogo yazyka i epistolyarnom diskurse : ucheb. posobie], Publishing center of Ivan Franko Lviv National University, Lvov, 165 p.

6. Zhuykova, M. V. (2007), Dynamic processes in the phraseological system of East Slavic languages : monograph [Dynamichni protsesy u frazeolohichniy systemi skhidnoslovyanskykh mov : monohraflya], Ed. and publ. dep. “Vezha” of Lesya Ukrainka Volyn State University, Lutsk, 416 p.

7. Molotkov, A. I. (1977), Fundamentals of Russian phraseology [Osnovy frazeologii russkogo yazyka], Nauka Pub-lishing house, Leningrad, 283 p.

8. Royzenzon, L. I., Abramets, I. V. (1969), “On phraseological blending in the Russian language”, Russian language at school [“O frazeologicheskoj kontaminacii v russkom jazyke”, Russkij jazyk v shkole], Moscow, issue 3. pp. 104-107.

9. Selivanova, O. (2004), Essays on Ukrainian phraseology (psychological and ethnocultural aspects) : monograph [Narysy z ukrai'ns'koi' frazeolohii' (psyhokohnityvnyi ta etnokul'turnyi aspekty) : monohraflya], Brama Publishing house, Kyiv ; Cherkasy. 276 p.

10. 10. Stefanyshyn, Yu. M. (2016), Phraseological innovations in modern Polish prose : Thesis abstract [Frazeolog- ichni innovatsii v suchasniy pol's'kiy prozi : avtoref. dys. ... kand. fllol. nauk : 10.02.03], Lviv, 20 p.

11. 11. Suprun A. P. (1999), Semantic and stylistic features of phraseological units :Thesis abstract [Se- mantyko-stylistychni osoblyvosti frazeolohichnykh odynyts' : avtoref. dys. ... kand. fllol. nauk : 10.02.01], Dnipropetrovsk, 19 p.

12. 12. Uzhchenko, V. D., Avksentyev, L. G. (1990), Ukrainian phraseology [Ukrai'ns'ka frazeolohia], Osnova Pub-lishing house, Kharkiv. 167 p.

13. 13. Tsymbalyuk, T. V. (1996), Mykola Lukash's language of translation : phraseology of Miguel de Cervantes Saavedra's novel “Don Quixote” [MovaperekladuMykoly Lukasha : frazeolohiya romanuMigelya de Servantesa Saavedry “Don Kikhot”], Dovira Publishing house, Kyiv. 238 p.

14. 14. B^ba, S. (1989), Innowacje frazeologiczne wspolczesnej polszczyzny, Wyd-wo Naukowe Un-tu im. Adama Mickiewicza, Poznan, 215 s.

15. 15. Buttler, D. (2002), Polski dowcip j^zykowy, PWN, Warszawa, 421 s.

16. 16. Dziamska-Lenart, G. (2004), Innowacje frazeologiczne w powojennej felietonistyce polskiej, Wyd-wo „Poznanskie Studia Polonistyczne”, Poznan, 151 s.

17. 17. Grabias, S. (1970), “Kontaminacje we wspolczesnym j^zyku polskim. Proba charakterystyki”, Annales Uni- versitatis Mariae Curie-Sklodowska, UMCS, Lublin, t. XXV, 6, sekcja F, ss. 117-145.

7 7 7 7 7 7

18. 18. Jarz^bek, K. (1994), Gestykulacja i mimika : Slownik, Wyd-wo Sl^sk, Katowice, 206 s.

19. Krupa, I. (2005), Mowa ciala : poradnik, Skarbnica Wiedzy, Warszawa, 119 s.

20. Krygier-L^czkowska, A. (1994), „Zamierzone i nie zamierzone frazeologiczne innowacje kontaminuj^ce. Kontam-inacje frazeologiczne w poezji Stanislawa Baranczaka”, Poznanskie Studia Polonistyczne, Seria Jqzykoznawcza I (XXI), Wyd-wo „Poznanskie Studia Polonistyczne”, Poznan, ss. 48-63.

21. Sarnowska, E. (1987), „Analiza kontaminacji frazeologicznych (na podstawie tekstow satyrycznych)”, Jqzyk. Teoria -- dydaktyka : Materialy VIII Konferencji Mlodych J^zykoznawcow -- Dydaktykow / Red. naukowy M. Preyzner, Wyzsza Szkola Pedagogiczna im. Jana Kochanowskiego, Kielce, ss. 73-82.

22. Satkiewicz, H. (1996), „Jeszcze o kontaminacjach frazeologicznych”, Poradnik J^zykowy. WUW, Warszawa, Z. 10, ss. 82-83.

23. Satkiewicz, H. (1996), „Kontaminacje a synonimia we frazeologii”, Poradnik J^zykowy, WUW, Warszawa, Z. 9, ss. 75-76.

24. Zagorski, Z. (1985), „Jeszcze w sprawie kontaminacji”, Studia Polonistyczne, XIII, Wyd-wo Naukowe Un-tu im. A. Mickiewicza w Poznaniu, Poznan, ss. 69-83.

25. Banko, M., red., (2000), Inny slownik j^zykapolskiego PWN : W 2 t., Warszawa.

26. Slownik jqzyka polskiego PWN (електронний словник).

27. Skorupka, S. (1974), Slownik frazeologiczny jqzykapolskiego : W 2 t. Warszawa.

28. 28. B^ba, S., Liberek, J., red., (2001), Slownik frazeologiczny wspolczesnejpolszczyzny. Warszawa.

29. Dunaj, B., red. (2000), Slownik wspolczesnego jqzykapolskiego : W 2 t., Krakow.

30. Dubisz, S., red. (2006), Uniwersalny slownik j^zykapolskiego : W 4 t., Warszawa.

31. Lebda R. (2008), Wielki slownik frazeologiczny / Pod red. A. Latuska, Krakow.

32. Wielki slownik jqzyka polskiego / Pod red. P. Zmigrodzkiego [Zrodlo elektroniczne]. Tryb dost^pu do: https:// www.wsjp.pl/.

33. Muldner-Nieckowski, P., red., (2004), Wielki slownik frazeologiczny j^zykapolskiego, Warszawa.

34. Klosinska, A., Sobol, E., Stankiewicz, A., red. (2005), Wielki slownik frazeologiczny PWN z przyslowiami, Warszawa.

Размещено на Allbest.ru