Вторинна номінація як спосіб творення польської лінгвістичної термінології

Размещено на http://www.allbest.ru

Вторинна номінація як спосіб творення польської лінгвістичної термінології

Войцева Олена Андріївна,

доктор філологічних наук, професор, зав. кафедри загального та слов'янского мовознавства філологічного факультету Одеського національного університету імені І. І. Мечникова

Тожиєва Віталія Валентинівна,

кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри польської мови Українсько-польського інституту Державного університету «Одеська політехніка»

Анотація

вторинна номінація терміноодиниця

Мета статті -- розглянути процес вторинної номінації в лінгвістичній термінології польської мови середньопольської (XVI ст. -- 80-ті рр. XVIII ст.) та новопольської (80-ті рр. XVIII ст. -- поч. ХХ ст.) доби, на які припали її зародження та становлення. Об'єктом дослідження є терміноодиниці, що позначають поняття в галузі мовознавства, зафіксовані в лексикографічній і методичній літературі середньопольської й новопольської доби. Предметом дослідження є особливості вторинної номінації як універсального динамічного термінотворчого процесу в системі лінгвістичної термінології польської мови. У статті застосовано загальнонаукові та спеціальні лінгвістичні методи. Завдяки індукції та дедукції, аналізу й синтезу вдалося здійснити теоретичні узагальнення, систематизацію зафіксованого лінгвістичного матеріалу. Описовий і компаративний методи використано для пояснення семантичної будови спеціальних лексем, їхнього походження та функціювання. Компонентний аналіз залучено для виявлення загальних компонентів значення терміноодиниць, утворених шляхом вторинної номінації. У процесі дослідження дійшли висновку, що найпродуктивнішим типом вторинної номінації була термінологізація. Серед термінологізованих лексем виокремлюємо назви граматичних категорій, які утворювали ядро досліджуваної термінології й слугували формуванню похідних номінацій. Процес вторинної номінації виступає як результат розвитку терміносистеми лінгвістики в польській мові, зумовлений реалізацією когнітивної функції мови, узагальненням наукового досвіду й поглибленням знань про мовознавчі поняття. Перспективу дослідження вбачаємо в порівняльному вивченні семантичних процесів у лінгвістичних термінологіях польської та інших слов'янських мов.

Ключові слова: вторинна номінація, термінологізація, метафоризація, метонімізація, лінгвістична термінологія, польська мова.

ВОЙЦЕВА Елена Андреевна,

доктор филологических наук, профессор, зав. кафедрой общего и славянского языкознания филологического факультета Одесского национального университета имени И. И. Мечникова

ТОЖИЕВА Виталия Валентиновна,

кандидат филологических наук, ст. преподаватель кафедры польского языка Украинско-польского института Государственного университета «Одесская политехника»

ВТОРИЧНАЯ НОМИНАЦИЯ КАК СПОСОБ ОБРАЗОВАНИЯ ПОЛЬСКОЙ ЛИНГВИСТИЧЕСКОЙ ТЕРМИНОЛОГИИ

Аннотация. Цель статьи -- рассмотреть процесс вторичной номинации в лингвистической терминологии польского языка среднепольского (XVI в. -- 80-е гг. XVIII в.) и новопольского (80-е гг. XVIII в. -- нач. ХХ в.) периодов, на которые пришлось её зарождение и становление. Объектом исследования являются терминоединицы, обозначающие понятия в области языкознания, зафиксированные в лексикографической и методической литературе среднепольского и новопольского периодов. Предметом исследования являются особенности вторичной номинации как универсального динамического терминотворческого процесса в системе лингвистической терминологии польского языка. В статье использованы общенаучные и специальные лингвистические методы. Благодаря индукции и дедукции, анализу и синтезу удалось осуществить теоретические обобщения, систематизацию зафиксированного лингвистического материала. Описательный и компаративный методы использованы для объяснения семантического строения специальных лексем, их происхождения и функционирования. Компонентный анализ вовлечён для выявления общих компонентов значения терминоединиц, образованных путём вторичной номинации. В результате исследования были сделаны выводы о том, что наиболее продуктивным типом вторичной номинации была терминологизация. Среди терминологизированных лексем выделяем названия грамматических категорий, образующих ядро изучаемой терминологии и используемых для формирования производных номинаций. Процесс вторичной номинации выступает как результат развития терминоси- стемы лингвистики в польском языке, обусловленный реализацией когнитивной функции языка, обобщением научного опыта и углублением знаний о языковедческих понятиях. Перспектива дальнейших исследований состоит в сравнительном изучении семантических процессов в лингвистических терминологиях польского и других славянских языков.

Ключевые слова: вторичная номинация, терминологизация, метафоризация, метонимизация, лингвистическая терминология, польский язык.

Olena A. VOYTSEVA,

Doctor of Philological Sciences (Grand Ph. D), Professor, General and Slavic Linguistics Department, Odessa

I. Mechnikov National University

Vitaliia V. TOZHYIEVA,

Candidate of Philological Sciences (Ph. D.), Senior Lecturer of the Polish Language Department, The Ukrainian- Polish Institute of «Odessa Polytechnic» State University

SECONDARY NOMINATION AS A WAY OF CREATING POLISH LINGUISTICAL TERMINOLOGY

Summary

The aim of this article is to consider the process of secondary nomination in Polish linguistic terminology of Middle Polish (XVI cen. -- 80-th. XVIII cent.) and New Polish (80-th. XVIII cen. -- begin. XX c.) periods, when did its originate and form. The objects of study are term units, which designate conceptions in the sphere of linguistics, which is fixed in lexicographical and methodological literature of Middle Polish and New Polish periods. The subjects of research are notable secondary nominations as universal dynamic term creative process in the system of linguistic terminology of the Polish language. Common science and special linguistic methods are used in the article. Thanks to induction and deduction, analysis, and synthesis we managed to make a theoretical conclusion systematization of fixed linguistic material. Describing and comparative methods are used for the explanation of the semantic construction of special lexemes, their origin, and functioning. Componential analysis is used for finding common components of term units meaning, which were created using secondary nomination. During the research, we got to the conclusion, that the most productive type of secondary nomination was terminologization. Among terminologizated lexemes, we isolate the names of grammatical categories, which formed the core of researched terminology and helped to form derivative nominations. The process of secondary nomination comes forward as a result of the development of a linguistical term system in the Polish language, caused by the realization of cognitive function of the language, generalization of science experience, and deepening of existing knowledge about linguistic notions. The perspective of the research are in comparative studying of semantic processes in linguistic terminologies of Polish and other Slavic languages.

Key words: secondary nomination, terminologization, metaphorization, metanomination, linguistic terminology, the Polish language.

Постановка проблеми

Розвиток мобільних технологій та Інтернету, якими ознаменувалося ХХІ ст., зміцнення міжкультурних зв'язків і комунікації між ученими сприяли активному збагаченню термінологій різних галузей знань. Дедалі більшого зацікавлення в науковому середовищі набуває питання вивчення історії формування та розвитку галузевих термінологій, зокрема лінгвістичної термінології, «для встановлення продуктивних номінативних процесів і закономірних тенденцій» [4, с. 16] і реалізації практичних потреб -- «створення інвентаризаційного термінословника та сучасного інформаційно-пошукового тезаурусу» [4, с. 17].

Одним із способів поповнення термінології на етапах її зародження і формування є семантичний, пов'язаний із використанням ресурсів загальнонародної мови для позначення наукових понять [5,с. 123]. У таких випадках маємо справу зі вторинною номінацією, яку дефініюють як «надання об'єкту ще однієї назви: з іншою вмотивованістю і з певною спеціальною метою або як трансформація попередньої назви об'єкта» [УМЕ, с. 418].

«Першим етапом оформлення науково-технічного знання в системі мови є розроблення і пошук інформацію, накопичену органами чуття людини, внаслідок свідомого та інтуїтивного осмислення навколишнього світу. Важливі для індивіда в аксіологічному, теоретичному і практичному плані ділянки довкілля кодуються символами, якісно іншою системою знань» [1, с. 43]. Фундаментом для розбудови лінгвістичної термінології (далі -- ЛТ) польської мови стала латинська мовознавча термінологія, що пояснюється зовнішньомовними чинниками [8, s. 43]. Проте в складі ЛТ функціювали та функцію- ють спеціальні лексеми, які за своєю генетичною природою належали до загальновживаних слів. Крім гуманітарного, вони відображали й природничо-наукові знання [2, с. 72]. Детальний розгляд цих лексем, на нашу думку, має неабияке значення для філологічної науки, оскільки надає можливість прослідкувати історію творення окремих термінів та терміногруп у складі досліджуваної ЛТ, які вживаються для забезпечення когнітивних, комунікативних і навчально-методичних потреб суспільства.

відповідних знаків для опису спеціальних понять. Поняття існують у мозку людини, вони відбивають Аналіз останніх досліджень і публікацій. ЛТ польської мови неодноразово ставала об'єктом вивчення вчених. У понятійному аспекті її досліджували В. Змажер [DSTL], К. Полянський [EJO], в лексикографічному -- Р. Тимошук [3]. У розробках з історії польської мови та граматик формування ЛТ висвітлено сегментарно: А. Корончевський [7], А. Кемпінська [8], І. Стасєвич-Ясюкова [9], П. Зволінський [10] та ін. Незважаючи на численні праці, окремо вторинна номінація в творенні ЛТ на обраному для дослідження історичному відрізку в полі зору науковців не перебувала.

Формулювання завдань. Мета статті -- розглянути особливості процесу вторинної номінації в ЛТ польської мови середньопольської (XVI ст. -- 80-ті рр. XVIII ст.) та новопольської (80-ті рр. XVIII ст. -- поч. ХХ ст.) доби, тобто на етапах її зародження та становлення. Об'єктом дослідження є лінгвістичні терміноодиниці, зафіксовані в словниках, граматиках, підручниках середньопольської й новопольської доби, утворені внаслідок вторинної номінації. Предметом дослідження -- особливості вторинної номінації як універсального динамічного термінотворчого процесу в системі лінгвістичної термінології польської мови.

Виклад основного матеріалу

ЛТ польською мовою вперше була зафіксована в граматиках іноземних та польської мов, наприклад: J. Roter, Schluffel zur Polni/chen und Teut/chen Sprach... Klucz do Pol/kiego y Niemieckiego Jezykd..., Wroclaw, 1616; M. G.-Dobracki, Polni/che Teut/ch erkldrte Sprachkun/t... Gramatyka Polska, Niemieckim j^zykiem wyrdzona, Olesnica, 1669; B. K. Malicki, Klucz do jezyka francuskiego, to jest gramatyka polsko-francuska, Krakow, 1700 та ін., поява яких пояснюється впливом ідей Відродження, культурними, економічними зв'язками з іншими європейськими країнами, практичними потребами: національними термінами на практиці, в освіті користувалися вже з XVI ст. [6, c. 360]. Початки ЛТ національною мовою зумовлені й суспільними чинниками: підручники були призначені для освічених іноземців [7, с. 43]. Ідеї Просвітництва у XVIII ст. сприяли активному розвиткові наукової думки та виданню праць, зокрема мовознавчих. З'явився перший підручник польської мови В. Шилярського (W. Szylarski, Poczqtki nauk dla narodowej miodziezy..., Lwow, 1770). Якісно новий етап в історії ЛТ знаменував вихід праць О. Копчинського (O. Kopczynski, Grammatyka dla szkoi narodowych, Warszawa, 1778-1785), автора значної кількості термінів, більшість з яких використовують у сучасному мовознавстві. Поширення знання санскриту, застосування порівняльно-історичного методу, діяльність наукових шкіл та осередків у ХІХ ст. сприяли появі граматик і підручників нового типу, колективних лексикографічних праць -- «Віленський словник» (1861) та восьмитомний «Варшавський словник» (1900-1927 рр.). Це вплинуло на розвиток і кодифікацію термінології, активізацію термінологічної номінації, збагачення й деталізацію понять у континуумі ЛТ польської мови. Актуальний стан мовознавчої науки представляла термінологія, зафіксована у праці С. Шобера (S. Szober, Gramatyka jezykapolskiego, Lwow-Warszawa, 1923).

Відомо, що вторинна номінація реалізується за допомогою процесів термінологізації (переходу загальновживаного слова до терміносистеми), метафоризації (асоціації за подібністю) та метонімізації (перенесення ознаки за суміжністю). Лексичні одиниці, утворені внаслідок вторинної номінації, іменують семантичними дериватами, які «виникають шляхом термінологізації загальновживаної лексики та вторинної термінологізації, або ретермінологізації (тобто перенесення готового терміна з однієї галузі в іншу з повним або частковим переосмисленням)» [5, с. 123].

За допомогою термінологізації були утворені спеціальні лексеми -- поняття фонетики, фонології та графіки. Загальновживані слова набувають ознак терміна, тобто ознаки різних об'єктів комбінуються на основі асоціативних перенесень, наприклад: brzmienie «звук» [Tr. 1764] < п. brzmienie «звучання» < п. brzmiec «бути чутим, проявлятися як звук, голос» < псл. *brbneti [USJP]; kropka «крапка» [Szyl. 1770] < kropka «малий кружок, дрібна плямка; графічний знак у вигляді круглого пункту», стп. XV ст. kropla, каш. kropka «крапка; мала кругла плямка; зіниця» < первинно здрібніла форма з суфіксом *-ka < *-bka від псл. *kropa «крапля» < псл. *kropiti «кропити» [SEJP, с. 261]; czcionka «літера» [Tr. 1764] < czcionka «друкована літера» з XVI ст. (пор. у Мурмеліуша, 1526 р. ccionka «склад», від XVI ст. теж «літера, звук») < дч. ctena «літера» < стп. czcion(y) < стп. czysc, cztq «читати» з суфіксом -k(a) [SEJP, c. 92]; kreska / kryska «риска, рисочка, штрих» [Szyl. 1770] < kreska «коротка лінія, намальована на чомусь» [USJP] < kresic / krysic «робити штрихи або лінії; позначувати штрихом, робити знак» [SEJP, с. 258]; gios «голос» [Kopcz. 1817] < gios «голос» < псл. *gols?> [USJP; WSJP] та ін.

Назви органів мовлення (j^zyk «язик», zqby «зуби», wargi «губи», gardio «горло», piuca «легені», szczqki «щелепи», dziqsia «ясна») також термінологізувалися, переосмислилися й набули нової семантики (пор., багатозначне слово jqzyk у сучасній польській мові [WSJP]).

У новопольську добу відбувалося уточнення назв мовленнєвого апарату в процесі ретерміноло- гізації (запозичувалися лексеми з науки про форми і будову тіла людини -- анатомії людини): jama ustna «ротова порожнина», jama nosowa «носова порожнина», wiqzadia giosowe «голосові зв'язки», jqzyczek «язичок», tchawica «трахея», krtan «гортань», podniebienie «піднебіння».

Дію процесу термінологізації помічено у складі термінів граматики, які були запропоновані авторами підручників та словників на противагу запозиченим, наприклад: nazwisko «іменна частина мови, ім'я» < nazwisko «назва, термін» [Tr. 1764], «назва, ім'я» [SJPL, т. 2, ч. 1, с. 287] < псл. zbvati [ЕСУМ, т. 2, с. 249]; przymiot [Malicki 1700] «терміноїд, що вживався у значенні близькому до терміна граматична категорія» < przymiot від XVI ст. «риса характеру, особливість чогось, прикмета» [SEJP, с. 498]; plec «рід» < plec «комплекс властивостей, що характеризують організми чоловічих і жіночих індивідів і протиставляють їх один одному; також зб.: індивіди з цими самими властивостями, стать» [WSJP]; osoba «особа» [Styla 1675] < osoba «особа» [USJP]; obyczaj «спосіб дієслова» [7, с. 10-11] < obyczaj «повсюдно прийнятий, умовний, найчастіше підтверджений традицією, спосіб поведінки в даних обставинах...» [USJP]; porzqdek «порядок слів у реченні» [7, с. 25] < porzqdek «регулярний уклад, розклад, розставляння, план чогось» [USJP]; rzqd «порядок слів у реченні» [Dobracki 1668] < rzqd «певне число людей, предметів тощо, які стоять розміщені один за одним.; ряд» [USJP] та ін. У новопольську добу термінологізованими були слова: rodzaj «рід» < rodzaj «рід, вид» [USJP], tryb «спосіб < tryb «спосіб [USJP], bierny «пасивний» < bierny «пасивний» [WSJP].

Варто наголосити, що процес термінологізації міг характеризуватися спеціалізацією значення слова, переходом останнього в мовознавчий термін: dzwiqk «звук» < dzwiqk «всіляке слухове враження, що є реакцією на зовнішній стимул, звучання чого-небудь, напр. голос, шурхіт, шум, скрегіт, стук» < псл. *zv^kb [SJPWilenski; USJP]; barwa «забарвлення -- фонетичні особливості голосного звука, які відрізняють його від інших, які виступають у даній мові» [Szob. 1923; USJP] < barwa «барва, колір, забарвлення» < свн. varwe «фарба, колір» [USJP; WSJP]; wymiana «чергування» [Kr. 1903] < wymiana «заміна, обмін» < wymieni(a)c < псл. *mena «зміна, заміна» [WSJP].

Розширення значення мовної одиниці спостерігаємо на прикладі терміна mowa «мова, мовлення» [Szob. 1923] < mowa з XIV ст. «говоріння; вимова; промова; мова, діалект» < псл. *psl. *mlva (друга пол. XlV ст.) [SEJP, с. 338; WSJP].

Трансформація семантики термінологізованого слова відбулася у таких лексемах: etymologia «словотвір» («etymologia, slowotwdrstwo або slowordd, завданням якої є виявити, як з одиничних звуків утворюємо цілі слова, і як із цих слів утворюються інші слова» [Mai. 1891, с. 88]) < etymologia «морфологія, наука про вирази» < лат. etymologia < гр. stvpo-Xoyla < гр. srvpog «справжній»+ гр. Xoyog «слово» [ДРС, с. 680, 1034; USJP; WSJP]; odmiana «відмінювання» < odmiana «зміна» < odmieni(a)c < псл. *mena «зміна, заміна» [WSJP]; koncdwka І «закінчення», koncdwka ІІ «рема» [Muczk. 1836] < koniec «кінець» < псл. *konbcb [WSJP]; natqzenie «чергування е з о чи а» [Mai. 1891] < natqzenie «напруга, сила, інтенсивність» [USJP].

За допомогою метафоризації унаслідок переносу значень у середньопольську добу утворювалися нові терміни, зокрема такі спеціальні лексеми: daszek [Tr. 1764], ogon [Malicki 1700], kszyk [Tr. 1764], przycisk [Szyl. 1770], milczec [Malicki 1700], scisniony [Malicki 1700], zamkniqty [Malicki 1700], pokladajqcy [Malicki 1700], sklad [Tr. 1764], period [Malicki 1700].

Номінативне перенесення назви за зовнішньою подібністю графічного знака до даху зафіксовано за допомогою терміна daszek «циркумлекс» (Л) < daszek «маленький дах» [Tr. 1764; USJP]; за подібністю діакритичного знака до хвостика -- ogon «діакритичний знак, що має вигляд гачка, знаходиться під нижнім правим кутом голосної літер а та е і позначає носовий звук» < ogon «хвіст» (пор. у сучасній польській мові -- ogonek І «хвостик» та ogonek ІІ «діакритичний знак» [USJP]).

На основі функційної подібності відбулася номінація лексеми kszyk, тому що вимова складу нагадувала шипіння тварин. Kszyk «склад, що вимовляється з шипінням чи свистінням» < kszyk «шипіння», пор. у Троца: «...1) siflement d'un serpent; l'action de fifler. 2) Gramm. silabe prononcee avec un siflement. §1) kszyk w§zow, kszyk ludzi. 2) w iacinskim i§zyku niemasz kszykania albo barzo maio, i ten i§zyk bez trudnosci kazde siowo wyrzyna» [Tr. 1764, с. 673].

Функційна подібність також лягла в основу номінації лексем: milczec «не вимовлятися» < milczec «мовчати», пор. у Б. К. Маліцького: «Muty na koncu terminow poiozone milczq...» [Malicki 1700, с. 21]; przycisk «наголос» < przycisk «кнопка, притиск» < przyciskac «натискати» [USJP]; sklad «речення» < sklad «сукупність елементів, компонентів чогось» [USJP]; period «крапка» < period «речення» < лат. periodus грам. «період», імовірно, початково лексема period була багатозначною, позначала речення і знак, який закінчує речення.

Функційна подібність процесу вимови голосних до стискання, звуження чи «закриття», тобто звуження артикуляційних органів, є складовою номінації лексем: scisniony «звужений» < sciesnic «зробити (робити) тісним, зімкнутим, втиснутим; звузити (звужувати), стиснути (стискати)» (пор. у сучасній ЛТ samogloska sciesniona / pochylona «голосна зі стисненою, звуженою артикуляцією, напр. польське е наближене у вимові до і в деяких застарілих або загальних виразах» [USJP]); zamkniqty «звужений» < zamkniqty «закритий» < zamknqc «закрити» [USJP].

Номінація лексем nazywaiqcy «орудний відмінок» та pokladajqcy «місцевий відмінок», яких в античній мовознавчій традиції не було Функцію місцевого відмінка виконував Ablativus «аблатив, відкладний відмінок, часом: орудно-місцевий відмі-нок»., відбулася за аналогією до найменувань інших відмінків (пор.

spadek mianujqcy «називний відмінок», spadek rodzqcy «родовий відмінок», spadek dawajqcy «давальний відмінок» [Szyl. 1770] тощо), в її основі -- семантико-синтаксичні функції цих відмінків у реченні1.

Терміноїд natqzanie утворився шляхом метонімічного переносу на основі суміжності понять, які позначали процес та результат дії: natqzanie «наголос; виділення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону» < natqzenie «ступінь посилення, інтенсивності чогось; також посилення, інтенсивність» < nat^zac «зробити (робити) інтенсивнішим, міцнішим» [СУМ, т. 5, c. 52; USJP].

У новопольську добу метафоризація, а саме асоціація за зовнішньою подібністю, лягла в основу номінацій: nawias «дужки» [Mai. 1891] -- результат асоціації до дугоподібної форми розділового знака, пор. псл. *navesb «щось, що висить; повішене на чомусь, над чимсь» < псл. *navesiti «повісити над чимсь» < псл. *vesiti «вішати» [WSJP]; strona «стан дієслова», яка утворилася за асоціацією до подвійності (пор. strona czynna «активний стан» та strona bierna «пасивний стан» [Kr. 1903]), значення якої містилося у загальновживаному strona «сторона» < псл. storna «простір; одна з двох поверхонь чогось, сторона» [WSJP]. Метафоризація могла відбуватися на базі функційної подібності, наприклад: номінація терміна przycisk «наголос» [Muczk. 1836] відбулася за подібністю виконання дії з більшою інтенсивністю з лексемою przycisk «прес» < przyciskac «притискати» [USJP; WSJP]; spojka «єднальний звук» < spojka «те, що утворює контакт, уможливлює порозуміння між людьми» [WSJP].

Терміни морфології новопольської доби теж зазнали дії метафоризації за функційною подібністю, наприклад: pomocnik «частка» [Muczk. 1836] вказував на допоміжну функцію цієї частини мови, пор. загальновживане pomocnik «помічник» [USJP]; лексема pien «корінь слова» [Kr. 1903] з'явилася внаслідок подібності до функцій, які виконує стовбур для дерева pien «пень, стовбур» [WSJP]; номінація pierwiastek «корінь слова» [Kr. 1903] вказувала на первинність цієї частини слова подібно до лексеми pierwiastek «складник, один із багатьох, але важливий елемент певної цілісності» > *prvestb «такий, який знаходиться на самому початку, перший» [WSJP]; osnowa «основа слова» [Kr. 1903] -- асоціація до функційної подібності з лексемою osnowa «основа, фундамент» [WSJP]; термін zrost «вираз, який походить з об'єднання двох чи трьох слів, які зберігають морфологічний вигляд та синтаксичну систему, зрощення» [Szob. 1923] був наслідком асоціації до функції загальновживаного слова zrost «зрощення, об'єднання чогось» [USJP].

Синтаксична термінологія також містила терміни, утворені за допомогою цього способу: poprzednik «тема, дане» [Szob. 1923] утворився за асоціацією з лексемою poprzednik «попередник», яка вказувала на першість появи [USJP]; у номінації спеціальної лексеми kres «крапка» [Kopcz. 1817], яка позначала кінець висловлювання, прослідковуємо функційну подібність до слова kres «погранична територія, кінець» < снн. kres «коло, округ, територія, обмежена круговою межею» [SEJP, с. 258].

Метонімізацією на підставі суміжності понять утворені терміни: j^zyk «мова» [Szob. 1923] < jqzyk з XIV ст. «язик; мова» < псл. *qzykb [SEJP, с. 215]; szmer «шум» [Szob. 1923] < szmer «шум» < псл. *Svmm < псл. *sbmbrati «шуміти» [USJP]; znamiq «розділовий знак» [Kopcz. 1817] < znamiq «характерна риса, ознака» < стп. XV ст. znamiono «знак» [SEJP, с. 743]; kropki «три- крапка» [Mai. 1891] < kropki «крапки (множина до крапка)» < kropka «крапка» [SEJP, с. 261]; przyspiew «інтонаційний наголос, мелодика голосу» (Я. Пшибильський [7, с. 50]) < przyspiew «частина мелодії, яка повторюється без змін після кожного куплету» [USJP]; czqstka «найменша неподільна частина виразу; морфема» [Kr. 1903] < czqstka «частинка» [USJP]; uiamek «прислівник зі значенням частковості» [Muczk. 1836] < uiamek «частина, шматочок, відламаний від цілого» функційною подібністю, а метонімізація, за допомогою якої утворено невелику кількість термінооди- ниць, -- за ознаками суміжності понять. Помічено, що процес дії вторинної номінації, зумовлений реалізацією когнітивної функції мови, узагальненням наукового досвіду й поглибленням існуючих знань про мовознавчі поняття, відобразив особливості формування ЛТ, зокрема намагання витіснити запозичені терміни автохтонними (середньопольська доба), появу термінологізованих семантичних дериватів у галузі фонетики, словотвору та синтаксису (новопольська доба) тощо.[ESJP, с. 666; USJP].

Процес метонімізації мав місце також під час номінації літературознавчих термінів, які були представлені у деяких граматиках новопольської доби: miara «стопа» [Muczk. 1836] -- результат суміжності між одиницею віршового розміру та одиницею виміру чого-небудь, пор. miara < псл. *mera «вимірювання; міра, прилад для вимірювання, одиниця виміру» [WSJP]. Цей процес ліг в основу номінації лексеми krakowiak «чотирнадцятискладовий вірш», який утворився внаслідок переходу назви танця на назву мелодії та вірша [USJP].

Спеціальні лексеми, утворені за допомогою вторинної номінації, ставали базою для творення похідних термінів: plec «рід» -- piec m^ska «чоловічий рід», osoba «особа» -- osoba pierwsza «перша особа», obyczaj «спосіб» -- obyczaj nieograniczony «інфінітив» та ін.

Висновки і перспективи подальшого дослідження

Розглянувши універсальний динамічний тер- мінотворчий процес вторинної номінації на матеріалі ЛТ польської мови, ми дійшли висновку, що найпродуктивнішим її типом була термінологізація, що супроводжувалася звуженням, розширенням та трансформацією значення загальнонародного за походженням слова. До термінологізованих лексем належать назви граматичних категорій, які утворювали ядро досліджуваної термінології і слугували формуванню похідних номінацій. Метафоризація значення відбувалася за зовнішньою та

Перспективу подальшого дослідження вбачаємо в порівняльному вивченні семантичних процесів у лінгвістичних термінологіях польської та інших слов'янських мов.

Література

Войцева О. А. Науково-технічне знання та специфіка його об'єктивації в мові. Одеська лінгвістична школа : координати сучасних пошуків : Колективна монографія. Одеса : Видавець Букаєв В. В., 2014. С. 42-55.

Казимирова І. Концептуалізація лінгвістичних знань у діахронійному аспекті. Ucrainica X. Soucasnd Ukrajinistika. Problemy jazyka, literatury a kultury. Olomouc, 2020: Univerzita Palackeho v Olomouci. S. 72-78.

Тимошук Р. П. Лінгвістична термінологія у польській мові : лексикографічний аспект : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.03. Київ, 2012. 19 с.

Тожиєва В. В. Лінгвістична термінологія польської мови в діахронному аспекті (середньопольська та новопольська доба) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.03. Київ, 2019. 213 с.

Томіленко Л. М. Термінологічна лексика в сучасній тлумачній лексикографії української літературної мови. Івано-Франківськ : Фоліант, 2015. 160 с.

Gajda S. Wprowadzenie do teorii terminu. Opole : Wyzsza Szkola pedagogiczna im. Powstancow Sl^skich, 1990. 145 s.

Koronczewski A. Polska terminologia gramatyczna. Wroclaw : Wyd. Polskiej Akademii Nauk, 1961. 117 s.

K^pinska A. Dawne gramatyki jazyka polskiego. Biuletyn Informacyjny Biblioteki Narodowej. 2006. № 4. S. 4348.

Stasiewicz-Jasiukowa I. Narodziny gramatyki : o kontekstach powstania i warsztacie dziela Onufrego Kop- czynskiego. Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. 1983. 28 / 2. S. 269-296.

Zwolinski P. Gramatyki jazyka polskiego z XVII wieku jako zrodlo poznania owczesnej polszczyzny III. Pozytywni bohaterowie. Poradnik J^zykowy. 1956. Z. 9. S. 356-369.

ДРС -- Дворецкий И. Х. Древнегреческо-русский словарь : в 2-х т. Москва : Изд-во иностран. и национал. словарей, 1958.

ЕСУМ -- Етимологічний словник української мови : в 7 т. Київ : Наук. думка, 1982-2012.

СУМ -- Словник української мови : в 11 т. / за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наук. думка, 1970-1980. Т. І-XI. URL : http://sum.in.ua/

УМЕ -- Українська мова. Енциклопедія / pедкол. : В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови), М. П. Зя- блюк та ін. Київ : Укр. енцикл. імені М. П. Бажана, 2004. 833 с.

DSTL -- Dydaktyczny slownik terminologii lingwistycznej / red. J. Lukszyn, W. Zmarzer i inni. Warszawa : KJS UW, 2009. 191 s.

EJO -- Encyklopedia j^zykoznawstwa ogolnego / pod red. K. Polanskiego. Wroclaw : Ossolineum, 1999. 739 s.

Kopcz. 1817 -- Kopczynski O. Gramatyka jazyka polskiego : dzielo pozgonne. Warszawa : Druk. Ksi^zy Pijarow, 1817. 250 s.

Kr. 1903 -- Krynski A. A. Gramatyka jazyka polskiego. Warszawa : Ksi^garnia M. Arcta, 1903. 375 s.

Malicki 1700 -- Malicki B. K. Klucz do jazyka francuskiego, to jest gramatyka polsko-francuska. Krakow, 1700. 228 + 10 nlb s. URL : http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=387641

Mai. 1891 -- Malecki A. Gramatyka jazyka polskiego : szkolna. Lwow, 1891. 260 s. URL : http://bc.wbp.lublin.pl/ dlibra/docmetadata?id=11939&from=publication

Muczk. 1836 -- Muczkowski J. Gramatyka jazyka polskiego... Krakow, 1836. 328 s. URL : http://ebuw.uw.edu.pl/ dlibra/doccontent?id=2271&from=FBC

SEJP -- Borys W. Slownik etymologiczny jazyka polskiego. Krakow, 2005. 861 s.

SJPL -- Slownik jazyka polskiego przez M. Samuela Bogumila Linde. T. 1-6. Warszawa : Drukarnia XX. Pijarow, 1807-1814. URL : http://kpbc.umk.pl/publication/8173

SJPWilenski -- Slownik jazyka polskiego [...] wypracowany przez Aleksandra Zdanowicza, Michala Bohusza Szyszk^, Januarego Filipowicza, Walerjana Tomaszewicza, Florjana Czepielinskiego i Wincentego Korotynskiego, z udzialem Bronislawa Trentowskiego. Wydany staraniem i kosztem Maurycego Orgelbranda. Wilno, 1861. T. 1-2. URL : https://eswil.ijp.pan.pl/

Styla 1675 -- Styla A. Grammatica Polono-Italica abo sposob lacny nauczenia si§ wloskiego jazyka... Krakow : 1675.

226 + nlb. 8 s. URL : http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=7138&from=publication

Szob. 1923 -- Szober S. Gramatyka jazyka polskiego. Lwow-Warszawa, 1923. 408 s. URL : http://pbc.biaman.pl/ dlibra/docmetadata?id=29558&from=publication

Szyl. 1770 -- Szylarski W. Pocz^tki nauk dla narodowej mlodziezy, to jest Grammatyka jazyka polskiego... Lwow, 1770. 14 + 120 s. URL : http://polona.pl/item/12038702/11/

Tr. 1764 -- Trotz M. A. Nowy dykcjonarz, to jest mownik polsko-niemiecko-francuski z przydatkiem przyslow potocznych, przestrog gramatycznych [.] przez Michala Abrahama Troca. Lipsk : Nakladem Jana Fryderyka Gledycza, 1764. UrL : http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=7138&from=publication

USJP -- Uniwersalny slownik jazyka polskiego : w 6 t. / pod red. S. Dubisza. Warszawa : PWN, 2003.

WSJP -- Wielki slownik jazyka polskiego / pod red. P. Zmigrodzkiego. Krakow, 2007. URL : http://www.wsjp.pl/

References

Vojceva, O. A. (2014), Scientific and technical knowledge and the specifics of its objectification in language. Odessa Linguistic School: coordinates of modern research. Collective monograph [Naukovo-tehnichne znannja ta specyfika jogo ob'jektyvacii' v movi. Odes'ka lingvistychna shkola : koordynaty suchasnyh poshukiv. Kolektyvna monografija / Za zag. red. T. Ju. Kovalevs'koi']. Odesa : Vydavec' Bukajev V. V. S. 42-55.

Kazimirova, І. (2020), Conceptualization of linguistic knowledge in the diachronic aspect. Ucrainica X. Soucasna Ukrajinistika. Problemy jazyka, literatury a kultury [Konceptualizacija lingvistichnih znan' u diahronijnomu aspekti. Ucrainica X. Soucasna Ukrajinistika. Problemy jazyka, literatury a kultury]. Olomouc : Univerzita Palackeho v Olomou- ci. S. 72-78.

Timoshuk, R. P. (2012), Linguistic terminology in the Polish language: lexicographic aspect : author's thesis : 10.02.03 [Lingvistichna terminologija u pol's'kij movi : leksikografichnij aspekt : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk : 10.02.03]. Kyi'v. 19 s.

Tozhyieva, V. V. (2019), Linguistic terminology in Polish in the diachronic aspect (Middle Polish and New Polish periods) : thesis for a Candidate Degree in Philology : 10.02.03 [Lingvistychna terminologija pol's'koi' movy v diahron- nomu aspekti (seredn'opol's'ka ta novopol's'ka doba) : dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.03]. Kyi'v. 213 s.

Tomilenko, L. M. (2015), Terminological vocabulary in modern explanatory lexicography of the Ukrainian literary language [Terminologichna leksika v suchasnij tlumachnij leksikografil ukrams'kol literaturnol movi]. Ivano-Frankivs'k: Foliant. 160 s.

Gajda S. Wprowadzenie do teorii terminu. Opole : Wyzsza Szkola pedagogiczna im. Powstancow Sl^skich, 1990. 145 s.

Koronczewski A. Polska terminologia gramatyczna. Wroclaw : Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961. 117 s.

K^pinska A. Dawne gramatyki jazyka polskiego. Biuletyn Informacyjny Biblioteki Narodowej, 2006. № 4, s. 4348.

Stasiewicz-Jasiukowa I. Narodziny gramatyki : o kontekstach powstania i warsztacie dziela Onufrego Kop- czynskiego. Kwartalnik Historii Nauki i Techniki. 1983. 28 / 2. S. 269-296.

ZwolinskiP. Gramatyki jazyka polskiego z XVII wieku jako zrodlo poznania owczesnej polszczyzny III. Pozytywni bohaterowie. Poradnik J^zykowy, 1956. Z. 9. S. 356-369.

ДРС -- Dvoretskiy I. H. (1958), Ancient Greek-Russian vocabulary : in 2 vol. [Drevnegrechesko-russkiy slovar' : v 2 t.], Publishing house of Foreign and National dictionaries, Moscow.

ЕСУМ (1982-2012) -- The Etymological Dictionary of the Ukrainian Language : in 7 vols. [Etymologichnyy slovnyk ukrai'ns'koi' movy : v 7 t.], eds.: O. S. Mel'nychuk & others, Nauk. dumka, Kyiv.

СУМ (1970-1980) -- Dictionary of the Ukrainian language : in 11 vol. [Slovnyk ukrai'ns'koi' movy : v 11 t.], ed. I. K. Bilodid, Nauk. dumka, Kyi'v. Available at : http://sum.in.ua/

УМЕ (2004) -- Ukrainian language. Encyclopedia [Ukrai'ns'ka mova. Entsyklopediya], eds. : V. M. Rusanivs'kyj, O. O. Taranenko & others, Ukr. encykl. imeni M. P. Bazhana, Kyi'v, 833 p.

DSTL (2009) -- Dydaktyczny stownik terminologii lingwistycznej / eds. J. Lukszyn, W. Zmarzer & others, KJS UW, Warszawa, 191 p.

EJO (1999) -- Encyklopedia jqzykoznawstwa ogolnego / ed. K. Polanski, Ossolineum, Wroclaw, 739 p.

Kopcz. -- Kopczynski, O. (1817), Gramatyka jazyka polskiego : dzieto pozgonne, Druk. Ksi^zy Pijarow, Warszawa, 250 p.

Kr. -- Krynski, A. A. (1903), Gramatyka jazykapolskiego, Ksi^garnia M. Arcta, Warszawa, 375 p.

Malicki -- Malicki, B. K. (1700), Klucz do jazyka francuskiego, to jest gramatyka polsko-francuska, Krakow, 228 + 10 p. Available at : http://www.wbc.poznan.pl/dlibra/doccontent?id=387641/

Mai. -- Malecki, A. (1891), Gramatyka jazykapolskiego : szkolna. Lwow, 260 p. Available at : http://bc.wbp.lublin. pl/dlibra/docmetadata?id=11939&from=publication/

Muczk. -- Muczkowski, J. (1836), Gramatyka jazykapolskiego... Krakow, 328 p. Available at : http://ebuw.uw.edu. pl/dlibra/doccontent?id=2271&from=FBC/

SEJP -- Borys, W. (2005), Stownik etymologiczny jazykapolskiego, Krakow, 861 p.

SJPL 1807-1814 -- Stownik jazykapolskiego przez M. Samuela Bogumita Linde, Drukarnia XX, Pijarow, Warszawa, T. 1-6. Available at : http://kpbc.umk.pl/publication/8173/

SJP PWN -- Stownik jyka polskiego PWN. Available at : https://sjp.pwn.pl/szukaj/j9zyk.html/

SJPWilenski (1861) -- Stownik jazyka polskiego [...] wypracowany przez Aleksandra Zdanowicza, Michata Bohu- sza Szyszkq, Januarego Filipowicza, Walerjana Tomaszewicza, Florjana Czepielinskiego i Wincentego Korotynskiego, z udziatem Bronistawa Trentowskiego, Wydany staraniem i kosztem Maurycego Orgelbranda, Wilno, T. 1-2. Available at : https://eswil.ijp.pan.pl/

Styla -- Styla, A. (1675), Grammatica Polono-Italica abo sposob tacny nauczenia si$ wtoskiego jazyka... Krakow, 226+nlb. 8 p. Available at : http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=7138&from=publication/

Szob. -- Szober, S. (1923), Gramatyka jazykapolskiego, Lwow-Warszawa, 408 p. Available at : http://pbc.biaman. pl/dlibra/docmetadata?id=29558&from=publication/

Szyl. -- Szylarski, W. (1770), Poczqtki nauk dla narodowej mtodziezy, to jest Grammatyka jazyka polskiego... Lwow, 14+120 p. Available at : http://polona.pl/item/12038702/11/

Tr. -- Trotz, M. A. (1764), Nowy dykcjonarz, to jest mownik polsko-niemiecko-francuski z przydatkiem przystow potocznych, przestrog gramatycznych [...] przez Michata Abrahama Troca. Nakladem Jana Fryderyka Gledycza, Lipsk. Available at : http://www.dbc.wroc.pl/dlibra/docmetadata?id=7138&from=publication/

USJP (2003) -- Uniwersalny stownik iezyka polskiego : w 6 t. / ed. S. Dubisz, PWN, Warszawa.

WSJP (2007) -- Wielki stownik jazykapolskiego / ed. P. Zmigrodzki, Krakow. Available at : http://www.wsjp.pl/

Размещено на Allbest.ru