:Місце ергоніміки в ономастичному просторі Кам’янця-Подільського: лінгвокультурний аспект

Размещено на http://allbest.ru

Місце ергоніміки в ономастичному просторі Кам'янця-Подільського: лінгвокультурний аспект

Людмила Марчук

м. Кам'янець-Подільський

Процеси глобалізації, що охопили світ наприкінці ХХ - початку ХХІ століття, розвиток ділових і культурних контактів між різними країнами вплинули на стан мови і були відображені на всіх рівнях її існування, у тому числі й у сфері ергономімії. Ергонімію тлумачимо як набір власних назв бізнес - об'єднань людей (спілок, організацій, установ, корпорацій, підприємств, товариств, установ тощо). Власні назви, що включають назви організацій, виробничих та суспільних об'єднань [1]. На сьогоднішній день існує проблема визначення терміна «ергонім», про що свідчить термінологічне різноманіття його дефініцій в ономастних дослідженнях. О.Ю. Карпенко пропонує називати ергонімами «назви усіляких об'єднань людей» [3, с. 15]. Б. І. Маторін - «власну назву ділового об'єднання людей у виробничій, культурній, політичній, науковій, торговельній, спортивній та інших сферах» [5, с. 69]. О.В. Суперанська цим терміном позначає «власні назви комплексних об'єктів (назви підприємств, установ, товариств, об'єднань)» [6, с. 53]. В.М. Лейчик пропонує термін «ерготемонім» для позначення офіційного найменування підприємств [4, с. 13].

Структурно ергонімом є нерозлучна єдність двох складових: терміна, що передує назві власного (ергономічного терміна) і є невід'ємною частиною ергоніма, і власною назвою (назва об'єкта). Важливим моментом в аналізі ергонімії як нерозлучної єдності назви власного і ергономічного терміна є проблема сумісності цих компонентів. Невдале поєднання часто призводить до комунікативного провалу в ергономіці: його навряд чи можна назвати успішним, наприклад, поєднання ергономічного терміна і власної назви, як СТО «Starling» (що в перекладі з англійської мови означає «шпак»), Кальянна Straus тощо.

Найважливішим трендом сучасної ергономічної термінології є зміна і розширення її за рахунок використання запозичених елементів. Методика проведення дослідження складається з трьох етапів. Першим, передлінгвістичним, етапом є встановлення способів виявлення матеріалу дослідження та його введення до відомої ономастичної теорії, беручи до уваги те, що у роботі вивчаються ергоніми у трьох аспектах - у мові, мовленні та ментальному бутті. Другим, мікролінгвістичним етапом є систематизація зібраних ергонімів, їх класифікація, встановлення особливостей їх функціювання у мові, мовленні та ментальному лексиконі носіїв досліджуваних мов. Було проведено класифікацію зібраного матеріалу за чотирма параметрами: за денотатом, що уможливило створення денотатно-номінативної класифікації ергонімів; за структурою, наслідком чого стала структурна класифікація ергонімів; за мотивом номінації, завдяки чому було вироблено мотиваційні аспекти ергонімів; а також за походженням, що дало змогу запропонувати генетичну класифікацію ергонімів.

На третьому, металінгвістичному етапі відбулося співвіднесення отриманих результатів із здобутками традиційної ономатології та когнітивної ономастики.

Аналіз результатів дослідження ергонімів міста дозволив установити особливості ергонімічного сегмента національної картини світу носіїв української мови. На нашу думку, за структурою ергоніми можливо розподілити на однокомпонентні, двокомпонентні та багатокомпонентні структури. До однокомпонентних віднесемо ергоніми, які виражені непохідними та простими похідними словами

У сферу ергономіки активно входять іншомовізми, використовуються україномовні засоби різного ступеня майстерності: поряд із добре адаптованими до української мови запозиченнями використовуються запозичені «іншомовні засоби», що означають лексичні (екзотизми - служба доставки японської кухні Panda suchi-haus, варваризми - кафе Sun-cafe, іншомовні включення), а також графічні та словоформувальні елементи, що надходять з інших мов - Лаунж- кафе «Бломанже».

Таким чином, ергонімічна термінологія в сегменті громадського харчування та обслуговування значно розширилася завдяки використанню запозичених іншомовних елементів. Наприклад, у рамках такого ергонімічного терміна, як бар, запозиченого з англійської термінології, можна виділити такі різновиди: шоу-бар, диско-бар, відео-бар, спортивний бар, караоке-бар, коктейль-бар, суші-бар, лобі-бар, sky bar. Крім добре розвинених запозичень, бар може бути замінено на нове запозичення - паб, також узяте з англійської мови (означає - громадський будинок) і позначає в англомовних країнах вид пива, бар. Можна припустити, що за зразком «громадського будинку» побудовані нові ергономічні терміни стейк-хаус і рибний будинок.

У торгівлі з'являються нові ергонімічні терміни, у формуванні яких беруть участь міжнародні препозитивні елементи: minimarket, супермаркет, гіпермаркет, мегамаркет, мегастор, мега-mable. Запозичення супермаркету і мінімаркету, дублювання українською мовою назв об'єктів роздрібної торгівлі в супермаркетах і продуктових магазинах використовується в рекламних цілях, тобто в цьому випадку мова йде про соціально-психологічні причини запозичення, про більший престиж іноземного слова, ніж того, що існують у мові. Наприклад, супермаркет «Сільпо».

Ергономічний термін стосується і магазинів розпродажів, будучи аналогом раніше використаної номенклатури магазину дисконтних товарів - досить загальна, універсальна назва цього виду об'єктів роздрібної торгівлі, яка не вказує причини знижки на товари.

Тому очевидно, що для уточнення спеціалізації таких закладів почали використовувати запозичення з англійської мови, що дозволило диференціювати трейдерів за асортиментом товарів. Звичайний носій української мови, який не дуже розбирається в тонкощах термінологічних відмінностей, часто не бачить різниці в назвах магазину продажів, дисконтного магазину, фондового магазину.

Можливо, вирішенням цієї ситуації стане використання нового запозичення з англійської мови - аутлету: значення цього ергонімічного терміна включає в себе всі характерні риси торгових об'єктів, що займаються продажем дисконтних товарів, крім того, використання цього запозиченого слова обумовлено законом мовної економії. Англо-американські запозичення активно впливають на формування нового корпусу комерційних об'єктів нерухомості: англіканський офіс майже витіснив від активного використання більш ранні запозичення з німецькомовного офісу - у свою чергу запозичений термін офіс-центр (офісний центр) стає менш популярним у бізнес-сфері порівняно з новим типом об'єкта - бізнес-центром. У зв'язку з розвитком нових економічних відносин в Україні з'явилися_нові види комерційних підприємств, назви яких використовуються досить активно.

Запозичені зі спеціальних термінологічних галузей, що дозволяють спеціалізувати концепції центрів, а також входити в міжнародні термінологічні системи, спрощують взаєморозуміння між фахівцями економічної та фінансової сфери діяльності різних країн: аудиторською компанією, консалтинговою компанією, мерчандайзингом, брендинговою компанією, а також новими видами назв рекламних компаній.

У сучасній українській ергономіці утворюється велика кількість назв за рахунок використання запозиченого словникового запасу. Це мотивовані асоціативні назви, в яких лексична вартість апеляційних запозичень пов 'язана з профілем діяльності компанії: охоронною компанією «Арсенал», ТОВ «Моноліт» (будівельна фірма), а також поширеними, популярними серед вітчизняних номінантів умовно-символічними назвами, що використовуються як назви найбільш неоднорідних об'єктів: «Меридіан».

При створенні ергономіки номінанти активно використовували лексичні іншомовні засоби: екзотизми, варваризми, іншомовні включення. Термінологічна база іноземної мови не є системною, включаючи більше десятка назв. Екзотизми у складі ергоніміки дозволяють домогтися ефекту свіжості, незвичайної назви, створити особливий національний колорит, привертаючи увагу споживачів.

Наприклад, модне захоплення японською кухнею призвело до відкриття багатьох японських ресторанів і кафе, що викликало пошук екзотичних назв: «Танукі», «Васабі», «Кабукі», «Сакура» та ін. Наприклад, суші - бар «Сакура», що знаходиться в місті Кам'янець-Подільський по вулиці Гагаріна, 63. Екзотизми, що надходять з англійської мови, дуже активно використовуються українськими номінантами для створення ергономіки з акцентом на «британський»/«англійський» або «американський» характер: ресторан LONDON STEAK HOUSE, що по вул. Князів Коріатовичів або Burger house grill - заклад швидкого харчування, розташований на проспекті Грушевського.

Можна чітко прокласифікувати, наприклад, заклади харчування Кам'янця-Подільського за лінгвокультурною складовою. Стійкою тенденцією варто вважати використання українських ергонімів, що відображають національно-культурну специфіку України та регіональні особливості, так звану «лінгвальну культуру».

Власні назви несуть ознаки національно-мовної української картини, а загальні найчастіше запозичені з інших мов (французької, англійської), але які давно адаптовані до української мови: м 'ясопереробне товариство Федоришин, роздрібна та оптова торгівля; кафе «Ситий козак»; шинок « Чумацький шлях»; банкетний зал «Старий замок»; банкетна зала «Свояк»; кафе-бар «Мрія козака»; корчма «Три ставки»; кафе «Витребеньки від Диканьки»; кафе «Смачно як у мами»; кафе «Вежа»; кафе «Філіжанка»; ресторан «Стара фортеця»; фаст-фуд «Смакота»; кав'ярня на Зарванській; кафе «Мальва»; кафе-бар «Світанок»; кафе «Подільські куркулі» та ін.

На другому місці за частотністю англомовні назви, що досить часто трапляються в латинському написанні: кафе-пекарня «Crystal Bakery»; гриль-бар «Beef»; New York Street pizza; кафе-бар «City Blues» та ін. Функціюють у комерційних назвах італійські запозичення, що пов 'язано з активним поповненням їх товарами з Італії та популярністю італійської піци: товари з Європи «Pesto»; піцерія «Челентано»; ресторан «Primavera» та ін.

Інші назви окреслюють генетичну пам'ять мешканців міста або ж вказують на національність господарів чи на їхні гастрономічні уподобання:

• грецькі: кафе «Бахус»; кафе «Афродіта»;

• молдовські: кафе «Молдова»;

• грузинські: «Хінкальня»; кафе «Ачма»; «Хачапурня»;

• французькі: кафе-кондитерська «Madam Bushe» тощо.

Широке використання екзотичної лексики в ергоніміці (за умови дбайливого ставлення до рідної мови) благотворно впливає на розвиток української ергономіки, розширюючи її мовні та ігрові можливості, сприяючи збагаченню її складу.

Метою створення ергоніміки із вкраплення іноземних компонентів у більшості випадків є бажання номінантів «підняти статус» підприємства, через іноземну назву привернути увагу потенційних споживачів, у свідомості яких західна компанія асоціюється з високою якістю і широким спектром товарів і послуг, надійністю, стабільністю. Так, яскравим прикладом є сегмент ринку, такий як парфумерно-косметичні торгові мережі: Avon, Mary Kay, Faberlik, Unice, Mon Etoile International.

В ергономіці, яка містить іноземний словниковий запас і має відверто абстрактне значення, звичайні одномовні наратори бачать лише «зовнішню оболонку», а інформація, вбудована в назву, залишається для них неявною. Така ергоніміка виконує лише рекламну функцію: Євролінія, Фантазійний шлях, Перше рішення і т. д.

Для двомовних нараторів ці назви можуть бути рекламно - інформативними (тобто містити і зазначення профілю компанії) в тих випадках, коли ергоніміка підкреслює профіль компанії, тобто якщо назва не абсолютно абстрактна: Family Cafe, Fitness.

Наявність іншомовних включень в українська ергоніміку є свідченням входження України у світовий економічний простір як невід'ємної частини процесів глобалізації. Крім того, сучасні українські номінанти активно використовують такі включення для підвищення статусу підприємства, намагаючись привернути увагу потенційних клієнтів. Активне використання іншомовних включень повинно бути надзвичайно обережним, оскільки насамперед має бути уважне і дбайливе ставлення до рідної мови, а також добре знання іноземної, щоб усунути помилки у вживанні ергонімів. Уживання такого роду ергонімів пояснюється і даниною моді, що може свідчити про низький мовний смак творців назв: «Happy Gold» (ювелірний салон), «House Building Co» (будівельна компанія), «China Travel» (туристична компанія), «Райт Солит» (рекламна компанія) тощо.

Крім того, для звичайного передання інформації, вбудованої в ергоніміку, уживання варваризмів залишається неявним, отже, є часткова або повна невідповідність намірів адресата і результатів номінації, тоді як двомовність, візуально сприймаючи таку ергономіку спочатку українською мовою, потім подумки відтворює їх іноземною мовою і перекладає їх на українську мову, щоб зрозуміти значення, яке в кінцевому підсумку може привести до комунікативного провалу. Крім лексичної, у сучасній ергоніміці активно використовуються графічні засоби, а також техніки графічної гри.

Аналіз сучасної ергоніміки міста Кам'янця-Подільського дозволяє виділити кілька характерних випадків графічних ігор з латиною та кирилицею:

1) дизайн за допомогою українських оригінальних, переданих латиницею, і повністю освоєних іншомовних слів: сімейне кафе BAZZAR;

2) змішані назви, обрамлені кирилично-латинською графікою: кафе «Sun Cafe»;

3) зворотна транслітерація (дизайн за допомогою латинських запозичень, повністю освоєних українською мовою): лаунж-кафе «Бломанже»;

4) фрази, складові яких прикрашені засобами двох алфавітів: Кращий транспорт (кращий транспорт) (вантажоперевезення), «Суп-кафе» (суп) (кафе Event), кальян (захід) і кальян (організація свят);

5) використання графічної позначки, наприклад значок електронної пошти та інші: Кафе «Тераса. Гриль&Піца»;

6) використання колоритного іменника: «Вино» (бар), «De Luxe Print» (друк), ТОВ «Де Багет» (багетна майстерня).

Існують ергоніми, побудовані з використанням продуктивних міжнародних словоформувальних предоцінних елементів: магазин живого пива BeerFest. Ось як пояснює мотивацію творення ергонімів Довідник торгових мереж Кам'янця-Подільського:

Ресторан «Франт», трактир «Сажотрус». Біля входу гостей зустрічає скульптура сажотруса - кажуть, що якщо доторкнутися до ґудзика на його піджаку, можна отримати трохи удачі й везіння.

Ресторан «Хінкальня» - острівець справжньої Грузії не так давно з'явився в самому центрі Кам'янця-Подільського. Мережевий ресторан «Хінкальня» має свій фірмовий стиль - старовинний візерунок грузинської вишивки, помітити який можна і в інтер'єрі, й у меню.

Стейк-хаус «Лондон». Кам'янецький «Лондон» знаходиться в районі Нового міста, недалеко від автовокзалу. Інтер'єр закладу оформлений у стилі класичного лондонського пабу, що створює тут особливу невимушену атмосферу. лексичний іншомовний лінгвокультурний ергонім

Кав'ярня-кондитерська Madam Bushe. Інтер'єр кав'ярні казково-дівчачий: з рожевими стінами і вишуканими блакитними меблями.

Ресторан «Ля Мажор». Сучасний музичний ресторан «Ля Мажор» зручно розташований в центрі міста.

Кав'ярня-музей «Кава від Поліцмейстера» - інтер'єр дворівневого залу кав'ярні оформлений під старовину, зали прикрашають старовинні фотографії та предмети побуту, що дає право називати цей заклад музеєм [2].

Як відомо, основною сферою вжитку ергонімів є публіцистичне та офіційно-ділове мовлення. На думку учених, це зумовлено специфікою їхнього функціонування - називання конкретних об'єктів реальної дійсності. Написання ергонімів є результатом письмовомовленнєвої практики і, як наслідок, невпорядкованості орфографії.

Список використаної літератури

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови. URL: https:// slovnyk.me/ dict/newsum.

2. Довідник торгових мереж Кам'янця-Подільського. URL.: https://www. 3849. com.ua/ catalog/37/magazini-torgovi-centri-rinki.

3. Карпенко О. Ю. Проблематика когнітивної ономастики : монографія. Одеса : Астропрінт, 2006. 324 с.

4. Лейчик В. М. Люди и слова. Москва : Наука, 1982. 177 с.

5. Маторин Б. И. Онимообразовательные процессы в современной русской эргонимии (на материале названий коммерческих структур). Восточноукраинский лингвистический сборник : сборник научных трудов. Донецк : ДонГУ, 1996. Вып. 2 С. 68-79.

6. Суперанская А. В. Ономастическое пространство. Серія : Мовознавство. Тернопіль : ПДПУ, 2003. Вип. І. С. 52-55.

Анотація

Місце ергономіки в ономастичному просторі Кам'янця-Подільського: лінгвокультурний аспект

Марчук Людмила

Актуальність статті обумовлена тим, що потрібно системно проаналізувати урбаноніми міста Кам 'янця-Подільського з метою окреслити їх прагматичні та функційні особливості, а також тим, що сучасна українська ергономіка недостатньо вивчена в сучасному мовознавстві, термінологічна база, що обслуговує сферу ергономіки, не визначена (зокрема, не визначено питання мовного статусу і структури ергоніму, аспекти, пов'язані з аналізом впливу іншомовних запозичень).

Ключові слова: ергонім, урбанонім, ономастичний простір, варваризми ергономічна термінологія.

Summary

The place of ergonomics in the onomastic space of Kamianets-Podilskyi: linguistic and cultural aspect

Marchuk Liudmyla

The urgency of the article is due to the fact that it is necessary to systematically analyze the urban names of Kamianets-Podilskyi in order to outline their pragmatic and functional features, as well as the fact that modern Ukrainian ergonomics is insufficiently studied in modern linguistics. in particular, the issue of language status and ergonomic structure, aspects related to the analysis of the impact of foreign language borrowings have not been identified.

Key words: ergonomics, urbanonym, onomastic space, barbarisms ergonomic terminology.

Размещено на Allbest.ru