Нормативний аспект уживання іменників у газетних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru

Львівський національний університет імені Івана Франка

Нормативний аспект уживання іменників у газетних текстах

Марія Ріпей

Проаналізовано нормативність функціонування у публікаціях газет «День», «Дзеркало тижня», «Експрес» іменників напруга, різниця, число, значення яких нечітко розмежовано в довідковій літературі. Запропоновано рекомендації щодо правильного вживання досліджуваних лексем. Аналіз словникових статей тлумачних, перекладних словників, словника синонімів, а також довідника зі слововживання, оснований на набутому редакторському досвіді, дав змогу виокремити значення досліджуваних лексем і до підібраних у газетних публікаціях прикладів їх уживання подати правильні відповідники.

Ключові слова: неправильне/правильне вживання, лексема, значення слова, словники, газетні публікації. публікація іменник газетний

NORMATIVE ASPECT OF USE OF NOUNS IN NEWSPAPER PUPLICATIONS

Mariia Ripei

Ivan Franko National University of Lviv

The article provides a study of the standard aspect of vocabulary usage in Ukrainian newspaper publications. The language quality in newspaper publications is an important and topical problem. The paper puts special emphasis on the language of the media which needs to be normative. The research is predetermined by the need to establish word meanings (based on the editorial practice), which is not specifically delineated in the reference literature, and to give variants of their proper usage. It is emphasized that the accuracy of word usage depends on the availability, aesthetic impact and effectiveness of newspaper publications.

The research analyses proper usage of linguistic expressions in different publications of «DEN'», «DZERKALO TYZHNYA», «EXPRESS» newspapers, particularly the usage of nouns TENSION (napruha), DIFFERENCE (riznytsia), NUMBER (chyslo). Meanings of all these words are not explicitly delineated in the reference literature. There are a lot of doubts about the proper usage of these linguistic expressions in the editorial work. Certain Recommendations regarding the correct usage of researchable forms have been suggested.

The analysis of defining dictionaries, translation dictionaries, thesaurus as well as other reference books, is based on the acquired editorial experience, that enables to define the meaning of the lexems TENSION (napruha), DIFFERENCE (riznytsia), NUMBER (chyslo) under the study and to suggest correct compliant forms to the selected examples of their usage in the publications of «DEN'», «DZERKALO TYZHNYA», «EXPRESS» newspapers (over 70 sentence constructions).

Keywords: correct/incorrect usage, lexeme, word meaning, dictionaries, newspaper publications.

Постановка проблеми

Проблема підвищення рівня мовної грамотності як друкованих, так і електронних засобів масової інформації - одна з актуальних. В оперативній роботі журналістів обмаль часу на пошуки відповідника у певному контексті, намагання першими подати матеріал «не залишає часу для вдумливого редагування»1. Зважаючи на це, важливо звертати їхню увагу на мовленнєві неточності, що найчастіше зумовлені незнанням правильних відповідників, і подавати чіткі й обґрунтовані рекомендації щодо їх усунення. Адже журналістські матеріали повинні бути зразком для читачів, слухачів, глядачів «і у такий спосіб сприяти піднесенню культури мови суспільства» Мариненко, І. (2017), Орфографічні й лексичні помилки в крос-медійних ЗМІ: типологія, причи-ни виникнення, Мова: класичне-модерне-постмодерне, Київ, вип. 3, с. 233. Пономарів, О. (2017), Про найпоширеніші мовні помилки в радіо- й телеефірі, Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace/article/125677/2017-05-10

© Ріпей М., 2022.

Ставимо за мету проаналізувати нормативність функціонування у публікаціях видань «День» (щоденна всеукраїнська газета суспільно-політичної тематики), «Дзеркало тижня» (український суспільно-політичний аналітичний тижневик),

«Експрес» (всеукраїнська українськомовна газета) іменників напруга, різниця, число, значення яких нечітко розмежовано в довідковій літературі. Щодо правильності їх вживання у редакторській практиці виникають найбільші сумніви.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Мові засобів масової інформації з погляду відповідності нормам літературної мови присвятили свої дослідження С. Бибик, Т. Бондаренко, М. Волощак, С. Ермоленко, А. Капелюшний, М. Навальна, М. Пентилюк, О. Пономарів, О. Сербенська, Н. Сологуб, Л. Струганець, О. Ленько, Л. Супрун, М. Яцимірська та ін. Науковці зазначають, що «друкована продукція повинна насамперед популяризувати національну мову, а отже, дотримуватися її норм та підвищувати рівень мовної культури населення» Супрун, Л. (2008), Нормативність мовлення як складник мовної комунікації журналіста, Науко-ві записки Інституту журналістики, Київ, т. 33, с. 47.. Бо «мова населення віддзеркалює мову журналістів» Бибик, С. (2013), Колоквіалізація мови преси: нова норми чи саботаж культури спілкування? Культура слова, Київ, № 79, с. 135.. З огляду на це ЗМІ повинні дбати про усталення літературної норми.

Методологічна основа дослідження.

Застосовували описовий метод із залученням прийомів зовнішньої та внутрішньої інтерпретації, порівняльний метод - для визначення сукупності диференційних ознак, метод словникових дефініцій - для визначення значень досліджуваних слів, метод синтагматичного аналізу - для вивчення сполучуваності лексем, метод парадигматичного аналізу - для пошуку варіантів слів, метод суцільної вибірки - для добору мовного матеріалу.

Виклад основного матеріалу дослідження

У газетних публікаціях часто читаємо лексему напруга, нормативність вживання якої викликає сумнів: ...знизити напругу в. суспільстві; ...ситуація тримає суспільство у стані цілковитої напруги... («Дзеркало тижня», 30.06.2007); Суперечка досягла найвищої напруги... («Дзеркало тижня», 24.01.2007); ...політичну напругу в Україні зніме нова виборча система («Експрес», 27.09.2007); Такої паніки (як за напругою, так і за тривалістю). не спостерігалося... («Дзеркало тижня», 26.01.2008); Стрічка за ступенем напруги претендує на трилер... («Дзеркало тижня», 24.01.2009); ...зменшивши напругу на внутрішньому ринку; ...перехідний період... завжди пов'язаний зі зростанням соціальної напруги... («Дзеркало тижня», 07.03.2009); ...постійна нервово-емоційна напруга... («Експрес», 06.05.2010); ...внесли зайву напругу в роботу, галузі («Дзеркало тижня», 07.06.2008); ...в центрі Києва - святкова напруга («День», 17.06.2010); У Донецьку напруга не спадає; ...чекання санкцій завдало Москві серйозної напруги («День», 04.09.2014); .може виникнути соціальна напруга («День», 10.06.2016); .змальовує пікові ситуації напруги, де матадор зливається з биком. («День», 21.02.2020); ...можуть викликати соціальну напругу. («День», 22.03.2020); ...посилення напруги між Сирією та Туреччиною («День», 13.02.2020); ...викликало сильну соціальну напругу у ветеранському середовищі («День», 03.12.2020); ...тримаючи в безперервній напрузі через постійні обстріли. («День», 27.04.2021); Завданням. є створити напругу, в ідеалі - зірвати. переговори. («День», 28.08.2021).

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (уклад. і голов. ред. В. Бусел) нечітко розмежовано значення слів напруга і напруження. Напругу пояснено як те саме, що напруження. Зокрема, зазначено, що напруга - це «1. Дія і стан за знач. напружувати, напружити і напружуватися, напружитися. 2. Те саме, що напруження 2. 3. спец. Те саме, що напруження 4. 4. спец. Фізичний стан електрики...» Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, с. 731.. А напруження - «1. Дія за знач. напружити і напружитися. 2. Стан піднесення, збудження, зосередження сил під час здійснення чого-небудь... 3. перен. Скрутне, тяжке становище де-небудь, із чим-небудь. 4. спец. Величина тиску або розтягання...» Там само.. Таке ж тлумачення подано в 11-томному словнику Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ, т. 5, с. 162-163. і у 20-томному Словник української мови ONLINE. URL: https://services.ulif.org.ua..

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (уклад. і голов. ред. В. Бусел) також читаємо «“повторне переживання” .. досвіду, який спричинив напругу» Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, с. 2.; «перебуває під високою напругою (механічною, електричною, психічною тощо)» Там само, с. 153. Там само, с. 230.; «відчуття напруги... в зв'язку зі своєю статтю»11; «зменшена напруга чи тонус м'яза чи органа» Там само, с. 242.; «міжнародна напруга» Там само, с. 289.; «фантазії... спричиняють значну напругу та тривогу» Там само, с. 297.; «випуск. енергії, що допомагає зняти напругу» Там само, с. 529.; «м'язова напруга» Там само, с. 1362. Там само, с. 43.. Також «фізичне та розумове напруження»11; «фізичне або моральне напруження» Там само, с. 132.; «нервове напруження» Там само, с. 168.; «напруження організму» Там само, с. 240.; «внутрішнє напруження; стримуваний протест» Там само, с. 1045.; «психоемоційне напруження» Там само, с. 1185.; «перебуває в стані крайнього напруження» Там само, с. 1393.; «напруження судинних стінок» Там само, с. 1461.. А у тлумаченні «кульмінації» використано і напругу, і напруження: «найвище напруження, піднесення у розвитку чого-небудь. // Момент найбільшої емоційної напруги в музичному творі або його частині» Там само, с. 596.. Отже, відповідно до цього словника «психічна напруга», але «психоемоційне напруження»; «м'язова напруга», але «напруження судинних стінок».

«Великий тлумачний словник сучасної української мови» (кер. вид. проєк- ту П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак) як приклад подає «Жити у постійній напрузі» Великий тлумачний словник сучасної української мови (2009), кер. вид. проекту П. М. Мовчан,

B. В. Німчук, В. Й. Клічак, Вид-во «Дніпро», Київ, с. 605. Волощак, М. (2003), Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання: за мате-ріалами засобів масової інформації, Просвіта, Київ, с. 26.. А в довіднику з українського слововживання читаємо, що правильно «нервова напруга»21.

У тритомному російсько-українському словнику до російського «напряжение» наведено: «состояние - напряження, напруга, натягнення; сосредоточение сил, внимания и т. п. - напряження, напруга; натянутость - напруження; физ, техн. - напруга» Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ, т. 2, с. 67.. «Словник синонімів української мови» напруження і напругу подає як синоніми Словник синонімів української мови (1999-2000): у 2 т., уклад.: А. А. Бурячок, Г М. Гнатюк,

C. І. Головащук та ін., Наук. думка, Київ, т. 1, с. 920-921..

Труднощі із вживанням цього слова пов'язані з перекладом із російської мови. Лексему напруга варто вживати як технічний, фізичний термін. Зокрема, «амплітудна напруга», «анодна напруга», «фазна напруга» та ін. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос (1998), уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін., Наук. думка, Київ, с. 366.. Наприклад: Усю гору перетинають ажурні металеві опори, по яких біжать проводи високої напруги; У виселок нещодавно провели електрику, але напруга була дуже слабка Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ, т. 5, с. 162.? А в інших випадках писати напруження. Зокрема, «напруження у вимові», «політичне напруження», «соціальне напруження» Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки (1994), уклад.: Й. Д. Ан- дерш, С. В. Воробйова, М. В. Кравченко та ін., Наук. думка, Київ, с. 262.. Наприклад: Від напруження у Тамари зашуміло в голові...; Вона жила у вічному напруженні, її рухи зробились... нервовими...; Втомлена від... душевного напруження.; Всі слухачі перебувають у дуже нервовому напруженні.; В момент крайнього напруження боротьби.; ..пережити смертельне напруження бою; Науковці прагнуть вивести нові культури. щоб полегшити у жнива напруження робіт; ... коли буває великий урожай, створюється... напруження з робочою силою і транспортом Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ, т. 5, с. 163..

У наведених вище реченнях із газет, на нашу думку, замість лексеми напруга правильно писати напруження. Зокрема, напруження у суспільстві, стан надзвичайного напруження, політичне напруження, напруження на ринку, нервово-емоційне напруження, святкове напруження, соціальне напруження.

Є труднощі із вживанням лексем різниця і відмінність. Зокрема, в газетних публікаціях читаємо: різниця лише в тому, що помаранчеві реалізували свої наміри лише частково; Яка. різниця між моновиставою та повномасштабною театральною постановкою?; .. .обговорили різницю між образом російського та західного вченого. На думку більшості, така різниця є; Історики знаходять у їхніх лавах і безстрашних народних месників, і віроломних бандитів та терористів. Але чи справді різниця між ними настільки велика?; Велика різниця в тому, як люди в різних країнах залагоджують провину; . різниця між консерваторами і лібералами. ; . чи є різниця у впливі на організм... очищених-переочищених вод і природних... («Дзеркало тижня», 16.06.2007); Тим більше що статті. за очевидної різниці в підходах. видалися нам однаково цікавими («Дзеркало тижня», 30.06.2007); ...різниці між тими, хто антибіотики вживав і не вживав їх, практично немає. («Дзеркало тижня», 07.07.2007); Між Гітлером і Сталіним єдина різниця. («Експрес», 06.05.2010); ...різниця між «патріархальною» та «ліберальною» моральними системами...; Якщо проїдете зі сходу на захід України - відчуєте різницю («Дзеркало тижня», 15.10.2011); .стерти кордони між здоровими людьми та людьми з вадами зору, адже немає різниці в їхніх можливостях. («День», 04.12.2012); .в чому принципова різниця між. власовцями й бандерівським рухом? («День», 11.04.2014); ..якщо порівняти, у що вдягають своїх героїв автори утопій і антиутопій, різниця буде незначною («День», 10.08.2016); ..велика різниця з діями Манафорта. в тому, що. («День», 22.08.2016); ..колосальнарізниця між британським і українським парламентами («День», 13.03.2017); . різниця між письменником і письменником-педа- гогом. («День», 17.12.2020); ...різниця між новим коронавірусом і ВІЛ-інфекцією... («День», 18.04.2020); ...головна різниця між документами - термін дії сертифікатів («День». 09.09.2021); ...різницю між уживанням синонімів, як-от ріка й річка («День», 09.07.2021).

У тритомному російсько-українському словнику «разница» перекладено як «різниця; (отличие) відмінність. (несходство) несхожість.» Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ, т. 3, с. 146.. У «Російсько-українському словнику наукової термінології» до російського слова «отличие» подано: «1. (различие) відмінність, -ності; этническое о. этнон. етнічна відмінність; 2. со- циол. (заслуга) відзнака» Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки (1994), уклад.: Й. Д. Ан- дерш, С. В. Воробйова, М. В. Кравченко та ін., Наук. думка, Київ, 600 с. 314.; а до лексеми «разница» наведено «эк. різниця; (отличие) відмінність, -ності; курсовая р. курсова різниця» Там само, с. 409..

У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» » (уклад. і голов. ред. В. Бусел) відмінність пояснено як «абстр. ім. до відмінний», тобто той, «який чимось відрізняється від кого-, чого-небудь» Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, с. 174.. А до лексеми різниця наведено таке тлумачення: «1. Несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь. // Невідповідність між чим-небудь. 2. Результат арифметичної дії віднімання... Числова відмінність між двома якими-небудь порівнюваними величинами.» Там само, с. 1226.. І в 11-томному словнику подано таке тлумачення Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ, т. 8, с. 566.. У «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (уклад. і голов. ред. В. Бусел) також читаємо «ганяти - це те саме, що гнати. з тією різницею, що означає дію, яка відбувається в різний час» Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, с. 222., «різниця між рідиною та парою» Там само, с. 588., «на означення різниці між явищами, особами, предметами...» Там само, с. 164., «різниця між ким-небудь у чомусь» Там само, с. 168., «різниця між ким-небудь у поглядах, у соціальному становищі.» Там само, с. 181., «різниця між предметами дійсності.» Там само, с. 300., «різниця між «старим» і «новим» стилем» Там само, с. 515., «має значну різницю між темними та ясними місцями зображення» Там само, с. 568., «зберігати у вимові різницю між голосними звуками.» Там само, с. 835., «протиставлення. мовних одиниць для виявлення різниці між ними» Там само, с. 848., «немає різниці між його рідинною і газоподібною фазами» Там само, с. 1383., «різниця у властивостях деяких хімічних сполук» Там само, с. 1390..

У «Словнику синонімів української мови» відмінність пояснено як «риса, що відрізняє певний предмет, явище тощо від іншого» Словник синонімів української мови: у 2 т. / А. А. Бурячок, Г М. Гнатюк, С. І. Головащук та ін. Київ: Наук. думка, 1999-2000, т. 1, с. 256.. Лексему різниця трактовано як «відсутність схожості, неоднаковість у чомусь, між кимсь, чимсь». Другим значенням слова різниця подано «результат віднімання (мат.)» Там само, т. 2, с. 528..

Можливо, нечітким розмежуванням значень слів різниця і відмінність у словниках можна пояснити, на нашу думку, ненормативне вживання лексеми різниця у наведених реченнях із газетних публікацій. Адже різниця - це насамперед «результат арифметичної дії віднімання, числова відмінність між двома якими-небудь порівнюваними величинами» Ріпей, М. (2008), Ненормативне вживання лексем «число» та «різниця» в газетних матеріалах, Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, Львів, вип. 1(16), с. 266-273.. Наприклад: ..різниця між співвідношенням національних валют... і офіційними валютними курсами... плюс-мінус 5-10% («Дзеркало тижня», 02.06.2007); Різниця в видатках буде невелика, рублів на 10, а се дурниця Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ, т. 8, с. 566..

А відмінність - це «несхожість, відмінність у чомусь, між ким-, чим-небудь; невідповідність між чим-небудь». Наприклад: Даючи дітям молодшого віку іграшки. ми цим даємо можливість їм сприймати зором окремі форми предметів і відмінності між ними; ..керується. політикою мирного співіснування держав, незалежно від відмінностей в їх суспільному і державному ладі Там само, т. 1, с. 606.. Не «у різниці принципів є проблеми», а «у відмінності принципів полягає проблема» Волощак, М. (2003), Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання: за мате-ріалами засобів масової інформації, Просвіта, Київ, с. 78..

У наведених вище реченнях із газетних публікацій, на нашу думку, замість лексеми різниця варто писати відмінність. Зокрема, відмінність між моновиставою та повномасштабною театральною постановкою, відмінність між образом російського та західного вченого, відмінність між консерваторами і лібералами, відмінність у впливі на організм, відмінність у підходах, відмінність між тими, хто антибіотики вживав і не вживав, відмінність між новим коронавірусом і ВІЛ-ін- фекцією.

З огляду на те, що точність інформації та її сприйняття значною мірою залежать від правильного слововживання Мацько, Л., Кравець, Л. (2007), Культура української фахової мови: навч. посіб., ВЦ «Академія», Київ, с. 124., важливо проаналізувати правильність подання у газетних текстах лексеми число. Зокрема, в одному з номерів газети «Експрес» (20.11.2007) читаємо: збільшення кількості справ, число вбивств, грабежів, число жертв стихійного лиха і кількість жертв, число учнів, число першокласників і кількість школярів. В одній публікації «Дня» (27.08.2021) у заголовку подано Число постраждалих від теракту в Кабулі зросло до 200, а нижче наведено Кількість жертв учорашнього теракту біля кабульського аеропорту досягла вже щонайменше 200 осіб.

Однак чи можна вживати слова число і кількість як синоніми? Зазначимо, що у «Великому тлумачному словнику сучасної української мови» (уклад. і голов. ред. В. Бусел) чітко не розмежовано значення слів кількість і число. Зокрема, число пояснено як «1. Поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба. Дробове число... Номер газети, журналу, альманаху... Дійсне число... Просте число... 2. День місяця в порядковому ряді інших днів. 3. тільки одн., розм. Кількість кого-, чого-небудь. 4. тільки одн., у сполуч. з прикм. в, до, з. Сукупність, група яких-небудь осіб, предметів.» Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, с. 1602.. До лексеми кількість наведено таке тлумачення: «1. Число, величина, об'єм, маса. 2. Філософська категорія.» Там само, с. 540.. У цьому словнику зазначено «відношення числа померлих хворих після операції до числа прооперованих хворих» Там само, с. 613., «зменшення числа фаланг на пальцях кистей» Там само, с. 242., «.намагаються меншим числом ударів вибити. всі наявні фігури» Там само, с. 255., «число рядків у друкарській полосі.» Там само, с. 621., «.зменшення числа борозен» Там само, с. 638., «збільшення або зменшення. зображення. у певне число разів» Там само, с. 651., «.збільшення числа звивин» Там само, с. 672., «число пасажирів» Там само, с. 891., «число потенційних споживачів» Там само, с. 1056., «встановлено число осіб, які допущені куди-небудь або повинні бути десь за штатом» Там само, с. 561..

У російсько-українському словнику «число» перекладено як «1. число» і «2. (количество) кількість; большое число присутствующих велика кількість присутніх; в большом числе у великій кількості» Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ, т. 3, с. 808.. У «Російсько-українському словнику наукової термінології» наведено «кількість інформації», «кількість обертів», «кількість засобів виробництва», «кількість суджень» Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки (1994), уклад.: Й. Д. Ан- дерш, С. В. Воробйова, М. В. Кравченко та ін., Наук. думка, Київ, с. 192..

Помилковим вважаємо вживання лексеми число у таких реченнях: ...число пенсіонерів... ;.число... алкоголіків; ...подвоєння числа жертв... («Експрес», 12.07.2007); ...числоміністерств. («Дзеркало тижня», 02.06.2007); ...число бойовиків.; . .величезного числа так званих наставників; ...уже через 5-10 років число. свердловин зменшиться. («Дзеркало тижня», 16.06.2007); ..скорочення. числа депутатів. («Дзеркало тижня», 07.07.2007); Число, пам'яток. («День», 15.06.2016); ..обіцяли збільшити число спостерігачів. («День», 17.03.2017); Число загиблих. («День», 23.03.2017); ..велике число поліцейських. («День», 05.12.2017); ..дозволено діяльність продуктових магазинів, супермаркетів. з обмеженим числом покупців. («День», 18.03.2020); ...число офіційно зареєстрованих жертв коронавірусу... («День», 25.02.2021). Бо для позначення кількості кого-небудь чи чого-небудь варто вживати лексему кількість, а не число Ріпей, М. (2008), Ненормативне вживання лексем «число» та «різниця» в газетних матеріалах, Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, Львів, вип. 1(16), с. 266-273.. Наприклад: «кількість населення Землі» Волощак, М. (2003), Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання: за мате-ріалами засобів масової інформації, Просвіта, Київ, с. 26., «збільшення кількості пожеж» Там само, с. 37. Там само, с. 47. ¹¹ Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ. т. 4, с. 161., «не число фермерів, а кількість»16; ..доповів командирові. про. кількість мін11.

На нашу думку, лексему число варто вживати у таких значеннях: «поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба»; «номер газети, журналу, альманаху»; «комбінація цифр у системах числення, яку використовують для подання даних»; «день місяця в порядковому ряді інших днів». А також як лінгвістичний, математичний, фізичний, астрономічний термін Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос (1998), уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін., Наук. думка, Київ, с. 844..

У наведених реченнях із газетних публікацій правильними будуть такі відповідники: кількість пенсіонерів, кількість алкоголіків, кількість жертв, кількість міністерств, кількість бойовиків, кількість наставників, кількість свердловин, кількість депутатів, кількість пам'яток; кількість спостерігачів; кількість загиблих, кількість поліцейських, кількість покупців.

Зосередимо увагу на вживанні лексеми число у сполученні з прийменниками з, в. Наприклад, у реченнях З числа тих, хто має право оскаржити закупівлі, вивели «дядька Василя з вулиці («Дзеркало тижня», 07.07.2007); Позитивним він назвав створення. групи з пошуку виходу із. кризи з числа представників усіх політичних сил («Дзеркало тижня», 28.04.2007); ..виконавців із числа співробітників МОП «Беркут» («День», 24.09.2021) слово число вважаємо зайвим. Адже ту ж думку передають речення без лексеми число: З тих, хто має право оскаржити закупівлі, вивели «дядька Василя з вулиці; Позитивним він назвав створення. групи з пошуку виходу із. кризи з представників усіх політичних сил; .виконавців зі співробітників МОП «Беркут». Як наведено у словниках, російською мовою «из числа военных» - українською «з військовиків» Караванський, С. (1998), Російсько-український словник складної лексики, ВЦ «Академія», Київ, с. 693., російською «один из их числа» - українською «один з-поміж (з) них», російською «для этого нужны подлинные знатоки, - он не из их числа» - українською «для цього потрібні справжні знавці, - він не належить до них» Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ, т. 3, с. 808..

А у реченнях У числі призерів... румунка Аліна... («День», 01.08.2007); ...батько був у числі перших студентів. Ужгородського держуніверситету («День», 28.08.2020); А 1990 року був у числі перших, хто прийшов на допомогу. («День», 22.09.2021); ...були в числі кращих. регіонів... («День», 27.08.2020) замість у числі правильно вживати серед: Серед призерів. румунка Аліна.; ...батько був серед перших студентів. Ужгородського держуніверситету; А 1990 року був серед перших, хто прийшов на допомогу.; ...були серед кращих. регіонів. Бо російською мовою «быть в числе кого» - українською «бути серед кого» Караванський, С. (19989, Російсько-український словник складної лексики, ВЦ «Академія», Київ, с. 693., російською «в числе присутствующих» - українською «серед присутніх» Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ, т. 3, с. 808..

Результати і перспективи подальших досліджень.

На підставі аналізу словникових статей тлумачних, перекладних словників, словника синонімів, а також довідника зі слововживання, основуючись на редакторському досвіді, розглянули нормативність функціонування у публікаціях газет «День», «Дзеркало тижня», «Експрес» іменників напруга, різниця, число; запропонували рекомендації щодо правильного їх уживання; до підібраних прикладів (понад 70 реченнєвих конструкцій) подали правильні відповідники.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо в розширенні джерельної бази із залученням інших частин мови (прикметників, числівників, дієслів, сполучників, прийменників тощо).

Висновки

Рекомендації щодо правильного вживання досліджуваних слів:

лексему напруга правильно вживати як технічний, фізичний термін, а в інших випадках писати напруження (напруження у суспільстві, політичне напруження, напруження на ринку, емоційне напруження, святкове напруження, соціальне напруження);

на позначення несхожості, відмінності у чомусь, між ким-, чим-небудь, невідповідності між чим-небудь варто вживати лексему відмінність (відмінність між консерваторами і лібералами, відмінність у впливі на організм, відмінність між тими, хто антибіотики вживав і не вживав), а лексему різниця правильно вживати на позначення результату арифметичної дії віднімання, числової відмінності між величинами;

коли йдеться про кількість кого-небудь чи чого-небудь, то треба вживати слово кількість (кількість міністерств, кількість депутатів, кількість пам'яток; кількість покупців), а лексему число варто використовувати на позначення поняття, за допомогою якого передається кількість і провадиться лічба; номера газети, журналу; дня місяця в порядковому ряді днів тощо. Не варто вживати з числа кого, а подавати з кого (не з числа представників, із числа співробітників, а з представників, зі співробітників). Писати не в числі кого, а серед кого (не у числі призерів, у числі перших, а серед призерів, серед перших).

Список літератури

Бибик, С. (2013), «Колоквіалізація мови преси: нова норма чи саботаж культури спілкування?», Культура слова, Київ, № 79, с. 133-135.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (2007), уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел, ВТФ «Перун», Київ; Ірпінь, 1735 с.

Великий тлумачний словник сучасної української мови (2009), кер. вид. проекту П. М. Мовчан, В. В. Німчук, В. Й. Клічак, Вид-во «Дніпро», Київ, 1332 с.

Волощак, М. (2003), Неправильно-правильно. Довідник з українського слововживання: за матеріалами засобів масової інформації, Просвіта, Київ, 160 с.

Караванський, С. (1998), Російсько-український словник складної лексики, ВЦ «Академія», Київ, 712 с.

Мариненко, І. (2017), «Орфографічні й лексичні помилки в крос-медійних ЗМІ: типологія, причини виникнення», Мова: класичне-модерне-постмодерне, Київ, вип. 3, с. 227-235.

Мацько, Л., Кравець, Л. (2007), Культура української фахової мови: навч. посіб., ВЦ «Академія», Київ, 360 с.

Пономарів, О. (2017), «Про найпоширеніші мовні помилки в радіо- й телеефірі», Детектор медіа. URL: https://detector.media/infospace-/article/125677/2017-05-10

Ріпей, М. (2008), «Ненормативне вживання лексем «число» та «різниця» в газетних матеріалах», Збірник праць Науково-дослідного центру періодики, Львів, вип. 1(16), с. 266-273.

Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос (1998), уклад.: В. В. Гейченко, В. М. Завірюхіна, О. О. Зеленюк та ін., Наук. думка, Київ, 892 с.

Російсько-український словник наукової термінології: Суспільні науки (1994), уклад.: Й. Д. Андерш, С. В. Воробйова, М. В. Кравченко та ін., Наук. думка, Київ, 600 с.

Російсько-український словник (1980-1981): в 3 т., Голов. ред. Укр. Рад. Енциклопедії, Київ.

Словник синонімів української мови (1999-2000): у 2 т., уклад.: А. А. Бурячок, Г М. Гнатюк, С. і. Головащук та ін., Наук. думка, Київ.

Словник української мови (1970-1980): в 11 т., Наук. думка, Київ.

Словник української мови ONLINE. URL: https://services.ulif.org.ua

Супрун, Л. (2008), «Нормативність мовлення як складник мовної комунікації журналіста», Наукові записки Інституту журналістики, Київ, т. 33, с. 44-48.

R EFERENCES

Bybyk, S. (2013), «Colloquialization of the language of the press: new norm or sabotage of the culture of communication?», Culture of speech, Kyiv, N 79, р. 133-135.

Large Explanatory Dictionary of the Мodern Ukrainian language (2007), ed. V. T. Bu- sel, VTF «Perun», Kyiv; Irpin, 1735 р.

Large Explanatory Dictionary of the Мodern Ukrainian language (2009), eds. P M. Movchan, V. V. Nimchuk, V. Y. Klichak, Vyd-vo «Dnipro», Kyiv, 1332 р.

Voloshchak, M. (2003), Wrong-correct. Handbook of Ukrainian word usage: based on media materials, Prosvita, Kyiv, 160 р.

Karavanskyi, S. (1998), Russian-Ukrainian Dictionary of Complex Vocabulary, VT «Akademiia», Kyiv, 712 р.

Marynenko, I. (2017), «Spelling and lexical errors in cross-media: typology, causes», Language: classical-modern-postmodern, Kyiv, issue 3, p. 227-235.

Matsko, L., Kravets, L. (2007), Culture of the Ukrainian professional language, VT «Akademiia», Kyiv, 360 р.

Ponomariv, O. (2017), «On the most common language errors in radio and television», Media Detector. URL: https://detector.media/infospace-/article/125677/2017-05-10

Ripei, M. (2008), «Non-normative use of tokens «number» and «difference» in newspaper materials», Collection of works of the Research Center of Periodicals, Lviv, issue. 1(16), р. 266-273.

Russian-Ukrainian Dictionary of Scientific Terminology: Mathematics. Physics. Machinery. Earth and Space Sciences (1998), eds. V. V. Heichenko, V. M. Zaviriukhina, O. O. Zeleniuk ta in., Nauk. dumka, Kyiv, 892 р.

Russian-Ukrainian Dictionary of Scientific Terminology: Social Sciences (1994), eds. Y. D. Andersh, S. V. Vorobiova, M. V. Kravchenko ta in., Nauk. dumka, Kyiv, 600 р.

Russian-Ukrainian Dictionary (1980-1981): 3 vols, Holov. red. Ukr. Rad. Entsyklopedii, Kyiv.

Dictionary of Synonyms of the Ukrainian Language (1999-2000): 2 vols, eds. A. A. Bu- riachok, H. M. Hnatiuk, S. I. Holovashchuk ta in., Nauk. dumka, Kyiv.

Dictionary of the Ukrainian Language (1970-1980) 11 vols, Nauk. dumka, Kyiv.

Dictionary of the Ukrainian Language ONLINE. URL: https://services.ulif.org.ua

Suprun, L. (2008), «Normativity of speech as a component of a journalist's language communication», Scientific notes of the Institute of Journalism, Kyiv, t. 33, р. 44-48.

Размещено на Allbest.ru