Електронний багатомовний термінологічний словник у навчальній практиці майбутніх прикладних лінгвістів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕЛЕКТРОННИЙ БАГАТОМОВНИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК У НАВЧАЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ МАЙБУТНІХ ПРИКЛАДНИХ ЛІНГВІСТІВ

Черниш Оксана Андріївна, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри теоретичної та прикладної лінгвістики, Державний університет «Житомирська політехніка», Житомир

Анотація

Наукову статтю присвячено вивченню особливостей організації та проведення навчальної практики зі створення електронного багатомовного термінологічного словника для майбутніх прикладних лінгвістів. У статті розглянуто основні положення Національної стратегії розвитку освіти в Україні та доведено необхідність впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес, що сприяють забезпеченню якості навчально-виховного процесу та гарантують забезпечення ефективності та доступності освіти. Окреслено особливості базової професійної підготовки майбутніх прикладних лінгвістів, яка повинна ефективно поєднувати фахове вивчення іноземних мов та сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій. У науковій розвідці наведено визначення поняття «електронний словник», встановлено його переваги, зосереджено увагу на особливостях саме електронного багатомовного термінологічного словника. Такий словник сприяє оптимізація термінологічних систем різних галузей наук та уможливлює інтенсивний розвиток міжнародної наукової співпраці. У статті описано процес створення електронного багатомовного термінологічного словника, окреслено зміст навчальної практики та зосереджено увагу на її меті та завданнях. Висвітлено форми та методи організаційної роботи під час навчальної практики, а також особливості та методи оцінювання. Наведено результати студентського опитування щодо ефективності проходження навчальної практики зі створення електронного багатомовного термінологічного словника, які свідчать про задоволеність студентського колективу. Результати опитування підтверджують дієвість створення електронного багатомовного словника у вдосконаленні професійних вмінь та навичок. Зазначено перспективу подальших наукових досліджень, що полягає у необхідності теоретично обґрунтувати і спроектувати цифрову освітню інформаційно-словникову систему у базовій професійній підготовці прикладних лінгвістів та розробити методичну систему її використання.

Ключові слова: освітній процес, інформаційно-комп'ютерні технології, прикладні лінгвісти, навчальна практика, електронний багатомовний термінологічний словник.

Abstract

Chernysh Oksana Andriivna, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theoretical and Applied Linguistics, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr

Mohelnytska Lyudmyla Frantsivna, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theoretical and Applied Linguistics, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr

Kanchura Yevheniya Orestivna, Candidate of Philological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theoretical and Applied Linguistics, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr

Syvak Olena Borysivna, Candidate of Economic Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Theoretical and Applied Linguistics, Zhytomyr Polytechnic State University, Zhytomyr

ELECTRONIC MULTILINGUAL TERMINOLOGICAL DICTIONARY IN PRACTICAL TRAINING OF FUTURE APPLIED LINGUISTICS

The article studies the organization of practical training for future applied linguists, which is based on the creation of electronic multilingual terminological dictionary. The article considers the main provisions of the National Strategy for Educational Development in Ukraine and proves the need to introduce information and communication technologies (ICT) in the educational process. ICT contribute to ensuring the quality as well as efficiency and accessibility of education. The paper outlines the characteristics of basic professional training of future applied linguists, which should effectively combine professional study of foreign languages and modern information and computer technologies. It presents the definition of the concept “electronic dictionary”, establishes its advantages, focuses on the features of the electronic multilingual terminological dictionary. Such a dictionary optimizes terminological systems in various fields of science and enables intensive development of international scientific cooperation. The article describes the process of electronic multilingual terminological dictionary creation and, outlines the content of practical training and focuses on its aim and objectives. It highlights practical training organizational forms and methods as well as features assessment criteria. The results of the student survey on the effectiveness of practical training, electronic multilingual terminological dictionary compilation in particular, prove students' satisfaction with the outcomes. The results of the survey prove the effectiveness of electronic multilingual terminological dictionary compilation in improving professional skills. The prospects for further research lie in the need to design digital educational information and vocabulary system as well as to develop a methodological system for its use in the basic professional training of applied linguists

Key words: educational process, information and computer technologies, applied linguists, practical training, electronic multilingual terminological dictionary.

Постановка проблеми

У Законі України «Про освіту» особливої уваги набуває питання формування інформаційно-комунікаційної компетентності студентів [2], яку Європейський Союз вважає однією з основних компетентностей ХХІ століття. Безперечно, в Україні необхідні висококваліфіковані фахівці, а відтак навчання майбутніх спеціалістів повинно бути спрямоване на системний розвиток та удосконалення професійної та інформаційно-комунікаційної компетентностей. Такі фахівці зможуть значно покращити ринкову економіку, встановити ефективну міжнародну наукову та економічну співпрацю, а отже, зможуть цілком задовольнити потреби сучасного суспільства.

Національна стратегія розвитку освіти в Україні наголошує на важливості впровадження інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) в освітній процес [4], оскільки саме ІКТ сприятимуть забезпеченню якості навчально- виховного процесу та гарантувати забезпечення ефективності та доступності освіти загалом, а також ефективної підготовки майбутніх фахівців до особливостей інформаційного суспільства.

Відповідно, впровадження ІКТ потребує розробки відповідних цифрових освітніх ресурсів, що сприятимуть якісному представленню навчального матеріалу, увиразнюючи освітній контент ілюстративними та інтерактивними елементами. Цим питанням успішно займаються відомі українські вчені Ю. Биков, О.Ю. Бурова, Т.В. Габай, О.Г. Глазунова, М.І. Жалдак, А.Ю. Іщенко, К.М. Краус, Т.І. Коваль, А.М. Коломієць, В.В. Лапінський, Г. Литвинова, Ю.І. Машбиць, В.В. Олійник, І.П. Підласий, С.А. Раков, С.О. Семеріков, О.В. Співаковський, О.М. Спірін, Н.Ф. Тализіна, Ю.В. Триус, М.О. Толмач, Л.С. Шевченко, М.П. Шишкіна, А.В. Яцитттин та інші.

Варто зазначити, що особливого значення ІКТ набувають у базовій професійній підготовці прикладних лінгвістів. Спеціальність 035.10 Філологія (Прикладна лінгвістика) гармонійно поєднує фахове вивчення іноземних мов та сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій. Відповідно до навчального плану студенти ґрунтовно вивчають декілька іноземних мов, здобувають фундаментальні знання в галузі лінгвістики та перекладознавства, а також вивчають комп'ютерну обробку текстів природною мовою, удосконалюють навички використання інформаційно-пошукових та інформаційно-довідкових систем, навчаються забезпечувати переклад та зв'язок з громадськістю.

Зауважимо, що значна увага у базовій професійній підготовці майбутніх прикладних лінгвістів спрямована саме на цифрові освітні інформаційно- словникові системи. Це цілком зрозуміло, оскільки словник як джерело лінгвістичної та енциклопедичної інформації є незамінним помічником прикладного лінгвіста.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Відтак ефективність використання цифрових освітніх інформаційно-словникових систем як засобу навчання досліджувалася значною когортою як українських, так і зарубіжних дослідників. Зокрема, значна увага приділялася особливостям застосування цифрових освітніх інформаційно-словникових систем у вивченні ділової та професійної іноземної мови (Л.А. Девель, О.С. Ковальчук; Т. Кояма), формуванні лексичних навичок (М. Албертс, С.М.Р. Аміріан, Х. Женг, С.В. Помирча, Дж.Б. Коллінз, І.О. Купіна, К. Уанг, П.А. Фуертес-Олівера, І.Р. Пучков), навчанні професійному перекладу (А.І. Бассей, Дж. Будін, Г. Пічт, С.Л. Райт, М. Роджерс, К.-Д. Шмітц), розвитку цифрової компетентності (О.Є. Кравчина, Т.Б. Прийдак, Л.В. Яловега) доланні міжкультурних бар'єрів (Е. Тойода), використанні як засобу NLP (В.Ф. Старко) тощо. Однак невирішеним все ж залишається питання особливостей використання цифрових освітніх інформаційно-словникових систем у навчальній практиці прикладних лінгвістів.

Відтак мета статті полягає у вивченні особливостей використання електронного багатомовного термінологічного словника у навчальній практиці майбутніх прикладних лінгвістів.

Виклад основного матеріалу

У сучасному діджиталізованому суспільстві є нагальна потреба надання інформації у стислій лаконічній формі, яка дозволила б систематизувати базові поняття та забезпечити їхню чітку формалізацію. У свою чергу це завдання передбачає поєднання методів, способів і прийомів інформаційної науки та технологій у теорії лексикографії та практиці створення широкого спектра лексикографічних систем. Однією з таких систем є електронний словник, який розглядають як чітку, послідовну структуру, що включає передмову, правила користування, перелік скорочень, безпосередньо корпус, граматичний опис, додаткові списки та переліки (наприклад, список використаних джерел) тощо [1, с. 5]. Електронний словник є особливим лексико-графічним об'єктом, який, на відміну від паперових лексикографічних джерел, уможливлює реалізацію продуктивних ідей [5, с. 243]. Такий словник має низку вагомих переваг, а саме багатофункціональність, мультимедійність, динамічність, гіпертекстуальність, можливість систематичного оновлення та доповнення, швидкість та зручність у використанні тощо, продиктовані особливостями електронної лексикографії. Відповідно використання електронних словників дозволяє подолати традиційні суперечності лексикографії, зокрема в аспекті його обсягу та зручності у користуванні; повнотою опису лексичного значення й відповідністю ілюстративного матеріалу відповідній мовно-культурній ситуації; а також повнотою лексикографічної концепції словника й обмеженістю його лексичної бази [3, с. 106].

У свою чергу електронний багатомовний термінологічний словник покликаний задовольнити спеціалізовані потреби користувачів різноманітних лінгвокультурних середовищ та відчувають нагальну потребують широкого спектру лінгвістичної інформації. Цей тип електронного словника сприяє оптимізація термінологічних систем різних галузей наук, а отже, уможливлює інтенсивний розвиток міжнародної наукової співпраці.

Окрім наукової мети, електронний багатомовний термінологічний словник ефективно використовувати з метою навчання й розвитку професійної компетентності студентів спеціальності 035.10 Філологія (Прикладна лінгвістика). Відтак навчальна практика майбутніх прикладних лінгвістів передбачає участь у розробці та наповненні електронного багатомовного термінологічного словника та спрямована на знаходження шляхів уніфікації терміносистем та уникнення термінологічного плюралізму. Таким чином, електронні багатомовні термінологічні словники є запорукою успішної та якісної міжнародної наукової співпраці.

Навчальна практика є невід'ємною складовою навчального процесу. Під час проходження практики студент використовує знання про термінологічні одиниці різних фахових галузей знань, лексико-семантичні, граматичні та комплексні трансформації, що застосовуються при перекладі фахових науково - технічних та науково-популярних галузевих текстів відповідної тематики, а також їхні жанрові, стилістичні та композиційні особливості. Ці знання забезпечуються фундаментальними дисциплінами, які викладаються протягом першого року підготовки філологів. На практиці передбачено поглиблення набутих знань, закріплення умінь з навчальних дисциплін, що вже вивчені, отримання випереджальних знань із навчальних дисциплін, що не вивчалися, та формування нових навичок.

Навчальна практика також має на меті ознайомлення з теоретичними засадами й технологіями укладання електронних багатомовних термінологічних словників та передбачає дослідження мовної системи в усій її повноті і багатоаспектності: лексико-семантична галузь, морфологічна, фонологічна, фразеологічна, словотвірна тощо.

Процес створення електронних багатомовних термінологічних словників є доволі складним, потребує залучення висококваліфікованих спеціалістів у галузі мовознавства й програмування та передбачає вирішення низки завдань:

- проаналізувати принципи укладання електронного багатомовного термінологічного словника;

- дослідити різновиди електронних багатомовних академічних видань, окреслити їхні переваги та недоліки;

- здійснити теоретичні узагальнення та низку лексикографічних робіт в автоматичному режимі при втіленні та моделюванні електронного багатомовного термінологічного словника на комп'ютері;

- здійснити багатокритеріальний аналіз лексичної бази для формування реєстру електронного багатомовного термінологічного словника;

- уніфікувати терміносистеми робочих мов, необхідних для створення електронного багатомовного термінологічного словника, з дотриманням вимог цілісності, повноти та несуперечливості;

Виконання цих завдань сприятиме створенню електронного багатомовного термінологічного словника, що уможливить здійснення інформаційно-довідкової, дослідницької та редакційно-видавничої діяльності, а отже, стане у нагоді фахівцям різних спеціальностей.

Відповідно навчальна практика передбачає наступні форми роботи:

- опрацювання теорії щодо лексико-семантичних трансформацій при перекладі фахових науково-технічних термінів та текстів;

- формування лексикографічної бази фахових науково-технічних галузевих термінів;

- представлення звіту.

Під час проходження практики кожен студент самостійно веде щоденник, що відображає його особистий внесок під час проходження навчальної практики. Під час практики студенти щоденно працюють над створенням реєстру базової іноземної мови та знаходженні її термінологічних відповідників. Керівники практики перевіряють створений реєстр, вносять корективи. Після редагування реєстр оцифровується. В останній день практики проводиться підсумкова конференція і залік.

Навчальна практика складається з наступних етапів:

- організаційно-підготовча робота;

- основна робота;

- підсумки навчальної практики.

Тривалість практики становить 2 тижні, під час яких студент зобов'язаний виконати всі завдання керівника практики згідно з тематикою основних розділів. Завдання основних етапів практики, оформлення звіту практики, оцінювання результатів проводиться згідно з методичними вказівками до проходження навчальної практики для студентів спеціальністі 035.10 Філологія (Прикладна лінгвістика).

Проведення навчальної практики зі створення електронного багатомовного термінологічного словника передбачає використання низки форм та методів організаційної роботи, а саме:

1. Методи організації та здійснення навчально -пізнавальної діяльності:

за джерелом інформації: - словесні: лекція із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій, семінари, пояснення, розповідь, бесіда, дискусія; - наочні: спостереження, ілюстрація, демонстрація; - практичні: обговорення проблемних питань, виконання тестових завдань.

за логікою передачі і сприймання навчальної інформації: індуктивні, дедуктивні, аналітичні, синтетичні.

за ступенем самостійності мислення: репродуктивні, продуктивні, пошукові, дослідницькі.

за ступенем керування навчальною діяльністю: під керівництвом викладача; самостійна робота студентів з книгою; виконання індивідуальних навчальних проектів.

2. Методи стимулювання інтересу до навчання і мотивації навчально - пізнавальної діяльності: методи стимулювання інтересу до навчання: навчальні дискусії;

створення ситуації пізнавальної новизни; створення ситуацій зацікавленості (метод цікавих аналогій тощо).

Оцінка кожного студента залежить від виконаного обсягу роботи та її якості. Поточний облік керівника практики припускає систематичне спостереження (відвідування, забезпечення виконання запланованих робіт, консультації) за виконанням завдань практики. У зв'язку із запровадженням рейтингової системи оцінювання знань, кожен студент отримує певну кількість балів за виконання відповідних завдань.

У процесі оцінювання навчальних досягнень студентів застосовуються такі методи:

- усного контролю: індивідуальне опитування, фронтальне опитування, співбесіда, залік;

- письмового контролю: модульне письмове тестування; підсумкове письмове тестування, реферат;

- комп'ютерного контролю: тестові програми;

- самоконтролю: уміння самостійно оцінювати свої знання, самоаналіз. Досягнення студентів з навчальної практики оцінюються за модульно-рейтинговою системою, в основу якої покладено принцип поопераційної звітності, накопичувальної системи оцінювання рівня знань, умінь та навичок. Кількість балів залежить від дотримання студентами відповідних вимог, а саме:

- своєчасності виконання навчальних завдань;

- повного обсяг їх виконання;

- якості виконання навчальних завдань;

- самостійності виконання;

- творчого підхіду у виконанні завдань;

- ініціативності у навчальній діяльності.

По завершенню практики студентам пропонується опитування з її ефективності. Майбутнім прикладним лінгвістам пропонується надати відповідь на низку питань закритого та відкритого характеру. Результати проходження чергової навчальної практики студентами свідчить про високий рівень задоволеності прикладними лінгвістами результатами практики та удосконаленням своїх професійних навичок (див. Рис. 1):

Рис. 1. Рівень задоволеності студентами проходження навчальної практики зі створення електронного багатомовного термінологічного словника

Зокрема майбутні прикладні лінгвісти наголошують, що навчальна практика по створенню електронного багатомовного термінологічного словника сприяла удосконаленню вміння редагувати, доопрацьовувати та структурувати матеріал.

Практика також допомогла у пошуці інформації, організації та управління у системі міжнародної комунікації, володінні методами проведення текстового і мовного аналізу, а також обробці інформації різними мовами за допомогою комп'ютерної техніки (див. Рис. 2).

Висновки

лінгвіст іноземний мова технологія

Таким чином, навчальну практику зі створення електронного багатомовного термінологічного словника можна вважати ефективною, оскільки майбутнім прикладним лінгвістам вдалося удосконалити професійні навички та отримати необхідний практичний досвід ефективного поєднання іноземних мов та інформаційних технології. Перспективою подальших наукових досліджень вважаємо необхідність теоретично обґрунтувати і спроектувати цифрову освітню інформаційно-словникову систем у базовій професійній підготовці прикладних лінгвістів та розробити методичну систему її використання.

Література

1. Балалаєва О.Ю. Інформаційні технології як чинник формування нової парадигми освіти. // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти. 2013. Вип. 7. С. 4-7.

2. Закон України «Про освіту». 2017.

3. Помирча С.В., Пучков І.Р. Електронні словники з української мови як засіб формування лексикографічної компетентності майбутніх учителів початкової школи. Інформаційні технології і засоби навчання, 2017, Том 59, №3 С. 103-113.

4. Про Національну стратегію розвитку освіти в Україні. 2013.

5. Сінкевич Н.М. Сучасний електронний український словник як база лінгвістичного аналізу слова. // Дослідження з лексикології і граматики української мови, вип. 10, 2011. С. 240-244.

References

1. Balalaieva O.Iu. (2013). Informatsiini tekhnolohii yak chynnyk formuvannia novoi paradyhmy osvity [Information technologies as a factor in the formation of a new paradigm of education] // Onovlennia zmistu, form ta metodiv navchannia i vykhovannia v zakladakh osvity. Vyp. 7. S. 4-7.

2. Zakon Ukrainy «Pro osvitu» [On education] 2017. (n.d.).

3. Pomyrcha S.V., Puchkov I.R. (2017). Elektronni slovnyky z ukrainskoi movy yak zasib formuvannia leksykohrafichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Electronic Ukrainian dictionaries as a means of forming lexicographic competence of future primary school teachers]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. Tom 59, №3 S. 103-113.

4. Pro Natsionalnu stratehiiu rozvytku osvity v Ukraini [On the National Strategy for the Development of Education in Ukraine]. 2013. (n.d.). zakon.rada.gov.ua.

5. Sinkevych N.M. (2011). Suchasnyi elektronnyi ukrainskyi slovnyk yak baza linhvistychnoho analizu slova [Modern electronic Ukrainian dictionary as a basis for linguistic analysis of the word] // Doslidzhennia z leksykolohii i hramatyky ukrainskoi movy, vyp. 10. S. 240-244.

Размещено на Allbest.ru