Особливості перекладу культурно-маркованих елементів в новинних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості перекладу культурно-маркованих елементів в новинних текстах

Маргарита Студенецька

(студентка IV курсу першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов та соціальних комунікацій) Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Ярова Л.О.

Стаття присвячена проблемі перекладу культурно-маркованих елементів у заголовкових комплексах англійських новинних текстів, які відіграють важливу роль для розуміння перекладу.

Ключові слова: культурно-марковані елементи, національно-культурний компонент, заголовок, новинний текст, переклад, ЗМІ.

Постановка проблеми

вербалізація культурно маркований англійськомовний переклад текст

Проблеми значення культурно маркованої лексики є важливим елементом міжкультурних та міжмовних контактів. Коли засоби масової інформації роблять такий величезний вплив на життя суспільства, на свідомість і представлення людей, а також на національні мови і культури, коли так багато залежить від оперативності і адекватності передачі інформації, - як ніколи актуальною стає проблема перекладу текстів ЗМІ. Причому в світлі перекладацьких задач під «текстами ЗМІ», слід розуміти не тільки газетно-журнальні тексти, але і різноманітні аудіовізуальні матеріали: радіо- і телерепортажі, різні програми, інтерв'ю, ток-шоу, фільми, серіали тощо. Тобто, розуміння перекладачем вихідного інформаційно-новинного тексту, його загального змісту, змістукожного його елемента, кожного слова - а саме розуміння на всіх рівнях тексту: від рівня окремих слів через рівні пропозицій і сверхфразовихєдностей до рівня всього тексту. Без адекватного розуміння не може бути адекватного перекладу. Дуже часто причина лексичних та інших помилок у перекладі лежить саме в нерозумінні вихідного матеріалу [10, с. 23].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження культурно-маркованих елементів знайшли широке розповсюдження у працях М. В. Бондара [1], Ю.С. Степанова[12]., Л.К. Латишевата А.Л. Семенова [7], А.В. Федорова [12], Є. М. Верещагіна та В.Г. Костомарова [4], Л.С. Бархударова [2, с. 18-22] та інших науковців.

Мета наукової роботи полягає у визначенні специфіки вербалізації культурно-маркованих елементів в англійськомовному новинному тексті та особливості їх перекладу, адже завдяки Інтернету зростає інтерес перекладознавства до специфіки і труднощів відтворення англомовних новинних текстів у перекладі та спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на з'ясування й опис особливостей вербалізації новин у світовому масмедійному просторі, потребою поглиблення знань про культурно-специфічні та перекладацькі особливості організації мережевого новинного тексту та його елементів.

Виклад основного матеріалу дослідження

М. В. Бондар вказує, що національно- (або культурно-) маркована лексика відображає національно-мовну картину світу певної нації, а також особливості економіки, географії, суспільного ладу, фольклору, літератури, усіх видів мистецтва, науки, побуту, звичаїв носіїв відповідної мови [2, с. 11].

Сутність поняття «культурно-маркована лексика» (КМЛ) у тому, що у більшості випадків люди дізнаються інформацію про той чи інший народ саме через лексику. Будучи об'єднаною лексичною групою, КМЛ є основним маркером, що відрізняє один народ від іншого за культурним фактором.

Модель перекладу культурно-маркованих одиниць мови є дії перекладача з подолання щільного лінгвоетнічного бар'єру порівняно з перекладом національно-нейтральних одиниць. Крім того, детермінанти перекладу слід розглядати з погляду впливу соціокультурного середовища та умов комунікації.

Аналіз заголовків сайту новин Бі-Бі-Сі свідчить про те, що перший заголовок є коротшим за другий. Обидва заголовки підпадають під категорію Короткий зміст, і якщо перший відповідає підкатегорії Заголовок, то другий відповідно під категорію Введення, чим і пояснюється те, що другий заголовок є довшим і містить більше інформації. Можна навести приклади, які свідчать про те, що відбувається максимальне «стиснення» основного змісту тексту в першому заголовку: ToryMPsattackWelshGovernmentfornotexpandingtesting - TwelveofWales'ConservativeMPshaveexpressed «alarm» atthe «disparity» betweenEnglandandWalesoncoronavirustesting (BBC news, 30/04/20). Таким чином, бачимо, що другі заголовки є продовженням першого та містять уточнюючу інформацію.

Схарактеризуємо лексичні особливості новинних текстів сайту Бі-Бі-Сі.

Функціонування великої кількості власних імен (AnneFrank, JoeRogan, DonaldTrump, KimKardashianтощо) є характерною лексичною особливістю мережевих новинних текстів, наприклад: DonaldTrumpinvestigationrevealsnewdetailsofallegedfraud (BBC news, 19/01/22).

Однією з лексичних особливостей англомовних новинних текстів є використання неологізмів. Найбільш поширеними неологізмами сьогоднішніх новин є Brexit, tomeghanmarkle, Megxit тощо, наприклад: Brexit: EU lawsoverhaulwillboostgrowth,vowsBorisJohnson (BBC news, 31/01/22).

Проаналізувавши англійськомовнімережево новинні тексти, можемо довести притаманність певних граматичних особливостей.

Одним із граматичних прийомів, використаних в новинних текстах, є висування важливої інформації на перше місце в синтаксичній структурі речення. Прикладом використання такого прийому може бути будь- яке речення, в якому йде цитата, а потім покликання на джерело, оскільки в такому випадку першочергову вагу має саме твердження, а не його автор: “Thereisnoneedfor a free-tradeagreementtoinvolveaccepting EU rulesoncompetition, subsides, socialprotection, theenvironmentoranythingsimilar,” MrJohnsonsaidinhisspeechinLondon. (BBC news, 03/02/20).

Також для новинних текстів характерний широкий вжиток пасивних форм і конструкцій, а також безособової конструкції “Thereis”. Використання таких прийомів слугує для збереження об'єктивності різних видів висловлювань, що є важливим чинником для новин політичного характеру, наприклад: ThereisnoAustralianfreetradedealwiththe EU; importtariffshavebeeneliminated; theroyalcoupleweregreeted. (BBC news, 17/12/21).

Наступною граматичною особливістю є велика кількість лексичних поєднань чи складних слів нестійкого типу. Вживання цієї морфо-синтаксичної категорії спрямоване на введення різних учасників та осіб, які беруть участь у певній новинній події, з додаванням якомога більшої кількості можливих подробиць. Відповідні словосполучення також можуть бути назвою будь-якої організації, групи людей чи явища, для яких характерні назви, що складаються з декількох номінацій, наприклад: thecoronaviruslockdown; routinehealthtests; a memberofthepresident'scoronavirustaskforce; thefederalgovernment'shealthguidance; “Brexit-related” actofvandalism; `Canada-style ' tradedeal; BrexitIrishSeachecks.

Використання обмежуючих, а не описових прикметників є характерною рисою для більшості новинних текстів. Це пов'язано з тим, що описові прикметники частіше не відіграють значної ролі, а лише збільшують кількість тексту для читання [8, с. 130]. Тому в аналізованих текстах більшість прикметників є саме обмежувального характеру, наприклад: metropolitanareas; theslowlyimprovingsituation; tradetalks; tariff-free access; socialprotection.

Для новинного тексту також характерне використання скорочень та абревіатур. Це пояснюється тим, що для МНТ характерна стислість, а використання скорочень допомагає в тому, щоб у коротке повідомлення втиснути якомога більше інформації [6, с. 166], наприклад: Passports: DeliveryfirmapologisesforUK delays (BBC news, 25/11/21)

Характерною рисою новинних текстів ВВС є «культу роспецифічність». Цей термін прийшов саме з англійської мови, де має доволі стійкий по відношенню до мови характер та носить назву “culturespecificwords”. Культуроспецифічністьхарактерна для будь-якого тексту масової інформації, але в МНТ вона доповнена екстралінгвістичними факторами середовища - скороченим об'ємом тексту, коротким діапазоном уваги читача і доступністю додаткової інформації. До культуроспецифічних рис проаналізованих нами новинних текстів Бі-Бі-Сі належать [7, с. 58]:

- Звернення до реалій держави, регіону, міста, поселення, напр.: Amazonpulls Auschwitz-themed Christmasornaments. Poland'sAuschwitzMemorialcalledontheretailertohaltsalesofthe "disturbing" merchandise (BBC news, 02/12/19);

- часте вживання власних імен, персоналій та фокусування на відомій особистості, напр.: AnneFrank'sbetrayal: Dutchpublisherapologizesforbook (BBC news, 31/01/22);

- специфічна клішованістьмови новинного тексту, напр: Bidensayseconomy'instrongshape'aheadofholidays (BBC news, 01/12/21)

- використання уривків цитат у заголовкових комплексах, напр.: 'Igrewupincarealone - whydidnoonetellme I hadsiblings?' (BBC news, 25/01/22)

- використання алюзій, побудованих на специфічному культурному досвіді аудиторії, напр.: US RnB singer-songwriter JamesIngramdiesaged 66. GrammywinnerIngramwroteMichaelJacksonsinglePrettyYoungThingswithQuincyJones (BBC news, 30/01/19);

Корпус матеріалу спостереження нашого дослідження складають 105 заголовкових комплексів новинних текстів, відібраних у результаті суцільного обстеження, поданих на сайті новин Бі-Бі-Сі. Речення було проаналізовано на предмет виявлення культурно-маркованих елементів. Виявлено, що усі речення вміщували зазвичай один, інколи до трьох культурно-маркованих елементів.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

В сучасному світі ЗМІ відіграють важливу роль у житті людини і вливають на різні сфери людської діяльності. Кожен, хто має смартфон, будь якої миті може зайти на новинний портал та прочитати інформацію про ту чи іншу подію, яка йому/їй цікава. Потреба людини знати, що відбувається навколо обумовлена підсвідомим прагненням бути в безпеці та орієнтовним рефлексом, що впливає на розвиток людини. Тому, роль перекладу зарубіжних новин значно зростає, адже саме переклад є вирішальним фактором у розповсюдженні новин на міжнародній арені. Він має бути точним, без відхилень від першоджерела. Також, він має бути адаптованим та зрозумілим, відповідати стилю та враховувати специфіку адресата.

Перше, на що звертає увагу читач - заголовок. Він містить ключому та важливу для розуміння інформацію, а також виступає психолінгвістичним ядром. Першочерговим завдання заголовка є встановити контакт та привернути увагу читача до статті.

Не існує єдиної класифікації заголовка, в залежності від науковця види заголовків відрізняються. У роботі наведені класифікації, які були взяті за основу ношогодослідження.

Переклад текстів інтернет-ЗМІ має деякі складнощі. Насамперед, вони пов'язані з реаліями тієї чи іншої культури, відображеними в текстах.

На сьогодні в наукових колах сучасної лінгвістики і лінгвокультурологіїспостерігається зростаючий інтерес до взаємозв'язку мови і культури в процесі дослідження труднощів, пов'язаних з перекладом культурно маркованої лексики.

Можна сказати, що переклад культурно маркованої лексики є складним та багатоетапним процесщм, який вимагає від перекладача відмінного знання мови та лінгвокультури, а саме менталітету, культури та досвиду країни, розмовних виразів та кліше. Існує нерозривний зв'язок між мовою та культурою, тому для правильного розуміння інформації з іноземних мас-медіа треба мати фонові знання.

Новинний текст репрезентує безліч концептів, пов'язаних із культурою, традиціями та особливостями суспільства. Прагнення до повного, докладного відображення подій спричиняє частотне використання культурно-маркованих слів, особливо в заголовкових комплексах, які виступають як ядро важливої інформації та привертають увагу читача. Проведений аналіз матеріалу дозволив виявити особливу значущість культурно-маркованої лексики для конструювання новинного тексту та, як наслідок, його глибокого розуміння читачем.

Таким чином, культурно-маркована лексика постає як свого роду «охоронець» та «хранитель» країнознавчої інформації. Крім того, вона розширює та збагачує лінгвістичні знання. Тому перекладачеві, який працює у цій сфері перекладу, необхідно мати міжкультурну компетенцію, одним з компонентів якої є культурно-маркована лексика. Актуальність даної роботи обумовлена недостатнім вивченням ролі культурно маркованої лексики при перекладі, що часто призводить до зниження цінності сприйняття перекладеного тексту.

Список використаних джерел

1. Баженова Е. Ю. Структурнаяорганизациясетевогоновостноготекста. ВестникЧелябинскогогосударственногоуниверситета. 2013. № 35 (326). Филология. Искусствоведение. Вып. 85. С. 11-14.

2. Бархударов Л.С. Чтонужно знать переводчику // Тетрадипереводчика. М.: Международныеотношения, 1978. Вып. С. 15-112.

3. БугрееваЕ.А. Методика работыс новостнымитекстами BBC на занятиях по английскомуязыку для студентов, обучающихся по специальности "Журналистика". Иностранныеязыкив высшейшколе. 2014. № 3 (30). С. 57-61.

4. ВерещагинЕ.М., Костомаров В.Г. Язык и культура: Лингвострановедениев преподаваниирусскогоязыкакакиностранного. - М.: Рус. яз., 1990. С. 246.

5. ВерещагинЕ.М., Костомаров В.Г. Язык и культура. М.: Индрик, 2005. С. 1308.

6. Иванова Т.С., НиколаеваЕ.В. Семантико-синтаксическиеособенностирепрезентациисобытий в новостныхсообщенияханглоязычныхСМИ. Вопросыфилологиии переводоведения в контекстесовременныхисследованийСборникнаучных статей XI Международнойнаучно-практическойконференции. Отв. ред.: Н. В. Кормилина, Н. Ю. Шугаева. 2019. С. 165-170.

7. ЛатышевЛ.К., Семенов А.Л. Перевод: Теория, практика и методика преподавания. М.: Академия, 2005. С. 192.

8. МаникС. А., КосолюкинаЕ. А. Особенностиновостнойстатьи в современноманглоязычноминтернет-дискурсе (на материалемедиатекстов по теме«терроризм»). Политическаялингвистика, 4(58), 2016. С. 124-132.

9. Мацько Л.І. та ін. Стилістика української мови: Підручник / Л.І. Мацько, О.М. Сидоренко, О.М. Мацько; За ред. Л.І. Мацько. - К.: Вища шк., 2003. С. 462.

10. МикоянА. С. ПроблемыпереводатекстовСМИ: учебноепособие// А. С. Микоян / - М.: Изд-во МГУ, 2008. С. 401.

11. Степанова М. А. Событийныеимена и ихроль в организациидискурса (на материалеанглийскогоязыка): дис. ... канд. филол. наук. Барнаул, 2003. С. 184.

12. Федоров А.В. Введение в теориюперевода. М.: Литература на иностранныхязыках, 1953. С. 335. Степанов Ю.С. Основыобщегоязыкознания. М., 1975. С. 271.

13. Федоров А.В. Развитиемедиакомпетентности и критическогомышлениястудентовпедагогическоговуза. М.: Изд-во МОО ВПП ЮНЕСКО «Информация для всех», 2007. С. 616.

Размещено на Allbest.ru