Образний складник концепту дерево в міфологічних текстах у новогрецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Образний складник концепту дерево в міфологічних текстах у новогрецькій мові

Cмирнова М.С.

Маріупольський державний університет

Канна В.Ю.

Маріупольський державний університет

Коваль В.В.

Маріупольський державний університет

У статті проаналізовано особливості вербалізації образного складника концепту ДЕРЕВО. Аналіз проводився на матеріалі циклу міфів про кипарис новогрецькою мовою. Встановлено, що досліджуваний концепт переважно вербалізується лексемами «дуб», «гай», «роща», «деревина», «кипарис», «дерево». Лексема «дуб» характеризується прикметниками на позначення величавості, давності та мудрості. Лексема «кипарис» пов'язана зі скорботою й трауром, символізує відродження та життя після смерті, а також має глибинну християнську символіку.

ОБРАЗНАЯ СОСТАВЛЯЮЩАЯ КОНЦЕПТА ДЕРЕВО В МИФОЛОГИЧЕСКИХ ТЕКСТАХ В НОВОГРЕЧЕСКОМ ЯЗЫКЕ

В статье проанализированы особенности вербализации образной составляющей концепта ДЕРЕВО. Анализ проводился на материале цикла мифов о кипарисе на новогреческом языке. Установлено, что исследуемый концепт преимущественно вербализируется лексемами «дуб», «роща», «древесина», «кипарис», «лес», «дерево». Лексема «дуб» характеризуется прилагательными для обозначения величавости, давности и мудрости. Лексема «кипарис» связана со скорбью и трауром, символизирует возрождение и жизнь после смерти, а также имеет глубинную христианскую символику.

THE FIGURATIVE CONSTITUENT OF THE CONCEPT TREE IN GREEK MYTHOLOGICAL TEXTS

The authors study the features of the verbalization of the figurative constituent of the concept TREE. The analysis was based on the cycle of myths about cypress in modern Greek. The concept under study is predominantly verbalized by the following lexemes “oak”, “њpse”, “grove”, “wood”, “cypress”, “forest”. The lexeme “oak” is characterized by adjectives to denote majesty, limitation and wisdom. The lexeme “cypress” is associated with sorrow and mourning, symbolizes rebirth and life after death, and is also of deep Christian symbolism.

Постановка проблеми

концепт дерево новогрецька мова

Дерево в грецькій лінгвокультурі порівнюють із джерелом життя, натхнення й творіння. Йому поклонялися через його різноманітні вираження як точку відліку в просторі, що означає центр або початок усього на світі. Хоча є багато різноманітних видів і назв (дерево - це Дерево Богів, Дерево Боже, Дерево Життя тощо), проте сутність його символізму залишається незмінною. Паралелі між богами й деревами - це дуже поширена практика в античній міфології. Наприклад, Аттіс порівнювався з ялиною, Осіріс - з кедром, Зевс - з дубом, Аполлон - з лавром. Дерево в широкому сенсі символізує життя в нескінченності, зростання, поширення, відтворення та переродження. Також дерево в античній міфології символізує безсмертя.

«З кроною, що стирчить,прийшли з підібранимволоссям сосни, -

Любить їх Матір богів,бо колись АтісЛюдиною тут бути пере-став, та в стовбур бувзаточений сосновий».

Грецький історик і вчений Т. Папангеліс пише про дерево так: «То 5^тро еиш апо та Рааїка аицРоАя тп? пара5оап?. 5^ каВор^втаї,

цєрікоР оцю?, АяоР впЛєуооу єуа в^5о? 5єутрои уїа уа аицРоМаєї о^в? тї? увуїкє? ї5їотптв? тои ката тропо цоуа5їко» - «Дерево є одним із ключових символів традиції. Деякі народи вибирають певний тип дерева, щоб унікально символізувати всі його загальні властивості» [1, с. 76].

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Уперше ДЕРЕВО як образ було проаналізовано в другій половині XX століття міфологами В. В. Івановим і В. Н. Топоровим [3]. Концепт ДЕРЕВО був об'єктом дослідження таких науковців, як Д. Ісрафілова, С. Тасуєва, Н. Красс. Вони досліджували цей концепт у лексико-фразеологіч- ній семантиці російської мови на матеріалі фольклору й поезії, а також як засіб вираження мовної дійсності на матеріалі татарської мови.

Проте сьогодні у вітчизняних наукових працях аналіз вербалізацій концепту в міфологічних текстах на матеріалі новогрецької мови відсутній. Крім того, актуальність дослідження підсилюється зростаючим інтересом лінгвістів до вивчення мовних явищ, що відображають національну специфіку етносу.

Постановка завдання. У статті ми пропонуємо розглянути образний складник концепту ДЕРЕВО в новогрецькій мові.

Об'єктом дослідження є концепт ДЕРЕВО.

Предметом є мовні засоби вербалізації концепту ДЕРЕВО на матеріалі новогрецької мови в міфологічних текстах.

Виклад основного матеріалу. Перейдемо до розгляду вербалізацій образного складника концепту ДЕРЕВО на матеріалі грецького міфу про Кипариса.

«Тінь в те місцеприйшла: там Хаонадерево було,Роща сестри Геліад, і дуб, що возніссяв небо».

Так само, як і в англійській та німецькій мові, концепт ДЕРЕВО може виступати образом могутності й величавості, мудрості та старовини. Проте з'являється новий відтінок значення - скорбота й траур, чого не було в скандинавській міфології. Пропонуємо також розділити дослідження на семантичні аспекти, щоб чіткіше проаналізувати вербалізацію концепту ДЕРЕВО та визначити, які образи при цьому втілює цей концепт.

1. ДЕРЕВО як «могутність», «величавість», «сила».

«Оі Шруєд пои тцу кpєраоаv ауарєоа отід фиХХюоігд ціад тєраотіад pєXаvlдldд» - «Німфи сиділи між листям величезного дуба» [7].

У цьому прикладі концепт вербалізується лексемою «дуб» та характеризується прикметником «величезний». Справді, дуб найчастіше характеризується як щось могутнє, велике, а також старе (проте мудре) [2, с. 61]. У германських міфах ми спостерігали таку ж традицію.

« То ауащрєхо дєххро хцд вєад; КаХа Xom6v\» - «Улюблене дерево богині? Добре тоді!»

У нашому прикладі йдеться про кипарис. Концепт ДЕРЕВО вербалізується лексемою «кипарис» та позначається прикметником «улюблене». Як бачимо, до дерева ставляться з пошаною, кипарис вважається улюбленим деревом богині. Із цього можна зробити висновок, що кипарис вважався священним деревом, як, наприклад, ясень і дуб у германських міфах. Це явище ми спостері- «Був там дол, що сосною та гострим поріс кипарисом,

Звався Гаргафією він,-підперезаний гай (роща)Діани».

тут вербалізується лексемою «кипарис», а також «гай». «Роща» (або «гай») у нашому прикладі використовується з позитивним відтінком.

«Н aKiд fp6e ae eKewo TOV Tцno: unfpxe eva цsvrpo тцд Xaimviag,

To дXaog ervai n aцepqf тцд HXiavfg каї n Spvg avsЯalvsi orov ovpavц».

«Дуб, що вознісся в небо» - такою лексемою вербалізується концепт ДЕРЕВО в наведеному вище прикладі. Тобто дуб тут змальовується високим (величезним), і це цілком відповідає його характеристикам, зазначеним у відомих тлумачних словниках.

«Н дрид оє аито то аХоод отавщє, рє єуа ракрЬ отЄХєуод, тєраотіа». - «Дуб величезний з довголітнім стволом в тій рощі стояв».

У цьому прикладі концепт ДЕРЕВО також вербалізується лексемою «дуб» і характеризується прикметником «величезний». При цьому ми чітко можемо провести паралель із германською міфологією, де «дуб» також описувався в міфі як «величезне», «могутнє» дерево [5, с. 309].

«Н дрид єтрєД каї єvаg укрта ЄРуаХє то дёмтро тцд вєад». - «Здригнувся дуб, і стогін вимовило древо богині».

Наведений приклад демонструє, що концепт ДЕРЕВО знову вербалізується лексемою «дуб». Дуб далі характеризується як «древо богині». «Древо» є архаїчною формою вираження лексеми «дерево». Така ж тенденція спостерігалася під час вербалізації концепту ДЕРЕВО в германській міфології, зокрема в міфі про Дерево Ігдрасіль.

2. ДЕРЕВО як образ скорботи, трауру, печалі.

«Ме то areppa evцqкоХХщоЬ є^т fpOe п трі/а

TOU nSVKOV, -

Н Мптєра Tmv &emv тоьдауажаєі, anц тп crnypf поио Аттпд KvЯeXsvО дvцpag eцm уїа vaaraparfaei, otov KoppцrfTav ало леько».

Концепт ДЕРЕВО в наведеному прикладі вер- балізується лексемою «сосни», що також може стосуватися кипариса. Кипарис вважається священним деревом, оскільки в нього був заточений хлопець, який під час полювання вбив свого улюбленого звіра - оленя. Проте з того часу кипарис асоціюється з трауром і печаллю. Надалі лексема, що вербалізує концепт ДЕРЕВО, має тільки відтінок болю й суму [4, с. 508]. Кипарис символізує скорботу та траур.

«Коларіааі цXa yKpivta! Каї «Кипарис все стогне!

mg дтро svvai о тєХєотаюд І в дар він останній

Прооєохцооо anц tovМолить у всевишніх - Ущотц - уїа va pnоpє^ va щоб міг проплакати кХa^єl уш almvєg». він цілу вічність».

Кипарис у майже всіх наведених прикладах - це ім'я хлопця, а потім уже назва дерева. Дієслово «стогне» («укрта») має ознаку печалі, сумування та болю.

Цікаво зауважити, що християнство, яке досить негативно ставиться до всього, що служить символом язичницьких вірувань, дуже прихильно поставилося до кипариса. Вважається, що кипарис став фундаментом під час спорудження першого християнського храму.

Оскільки кипарис часто зображувався на картинах раю, його висаджували біля християнських могил як символ надії на потойбічне життя та відтворювали на саркофагах, незважаючи на те, що раніше багато ідолів, виготовлених із дерева, були розбиті. Наприклад, на Емблемі на міді В. X. фон Хохберга (1675 р.) зазначалося:

«Кипарисова деревина стійка і збережена.

Окрім скорботи й трауру, кипарис також став символізувати відродження та життя після смерті. Ми можемо провести паралель із ясенем у германській міфології, оскільки ясень Ігдрасіль символізував вічне життя (або ж переродження). Отже, ми можемо чітко побачити деякі спільні риси.

«Оі лХатахЕд, ц цьртга каї ц ёХата цєуаХюоау катажХцктіка отцу коїХаЗа, та XElдлаvа киларіооіа отєкоvтаv оау окоЬра [іеХц каї то жраоїуо yрао^Зl цтах ує^ато ХоиХоЬЗіа». - «Пишно розрослися в долині платани, мирти та смереки, немов темні стріли височіли на ній стрункі кипариси, а зелена трава рясніла квітами».

Тут ми спостерігаємо, що лексема «кипариси» порівнюється з «темними стрілами», тобто несе в собі негативний відтінок смутку й невизначеності (темрява). Це підтверджує його основне значення для багатьох народів світу - темряву, смуток.

3. ДЕРЕВО як образ величавості, висоти, стрункості.

У наведених нижче прикладах ми спостерігаємо різносторонню вербалізацію концепту ДЕРЕВО такими лексемами, як «кипарис», «платан», «сосна», «ялина». Лексеми з компонентом «кипарис» характеризуються прикметниками «стрункий».

«О vєар6g ауЗрад /лєтатражцкє оє Зёхтро. Оі цжоЬкХєд тои єужау окоЬрєд жраожєд |ЗєХ6vєq, то ою^а тои фороЬоє фХоїо. Етєкєує ёха Хелто киларюоі жрж ажо тоv АжоХХ^а. юд /ЗєХод, п корищ тцд жцує отоv оирауо». - «Юнак перетворився на дерево. Кудрі його стали темно-зеленою хвоєю, тіло його одягла кора. Струнким деревом кипарисом постав він перед Аполлоном; як стріла, сягала його вершина неба».

У цьому прикладі ми бачимо, що концепт ДЕРЕВО знов-таки вербалізується лексемою «кипарис», що цілком зрозуміло. Лексема характеризується прикметником «стрункий», що траплятиметься й далі. Справді, часто про чоловіка говорять, що він «стрункий, наче кипарис».

«Аараокцуо, Хе6ке$ киларіооіа каї жХатауїа, жєЬка каї гХата ує^ато уЬрю каї акоЬєї тоv трауоиЗіотц лєv ижцрхє оЬтє еуа кХаЗі оЬтє еуа фЬХХо тоид єтрє^є». - «Дуб і тополя, стрункі кипариси та широколисті платани, сосни та ялини товпилися навколо і слухали співака; жодна гілка, жоден лист не тремтів на них».

У цьому прикладі концепт ДЕРЕВО також вер- балізується лексемою «деревина» - «то ^цХо» [6, с. 288]. Проте вербалізація такою лексемою в нашому міфі - явище незвичне та нечасте, порівняймо: «ЕЗю то ягцко гхєї ужєї цаХако, то Ј6Хо ужєтаї то ою^а». - «Тут м'якішою стала сосна, стає тілом деревина».

До того ж у цьому прикладі концепт ДЕРЕВО вербалізується ще й лексемою «сосна» (що також має багато спільного з германською міфологією).

Висновки і пропозиції

Таким чином, розглянувши шляхи вербалізації концепту ДЕРЕВО в міфологічних текстах новогрецькою мовою, бачимо, що досліджуваний нами концепт вербалізується переважно лексемами «дуб», «гай», «роща», «деревина», «кипарис», «дерево». Лексема «дуб» характеризується прикметниками на позначення величавості, давності та мудрості. Лексема «кипарис», з одного боку, пов'язана зі скорботою та трауром, а з іншого - символізу є відродження та життя після смерті, має глибоку християнську семантику.

Перспективою нашого дослідження є лінгвокультурне та перекладацьке зіставлення вербалізаторів концепту ДЕРЕВО на матеріалі міфологічних текстів новогрецької, германських і слов'янських мов.

Список літератури

концепт дерево новогрецька мова

1. Кессиди Ф. Х. От мифа к логосу: становление греческой философии. Москва : Мысль, 1972. 312 с.

2. Куценко-Лада Г. В. Генеалогія свідомості в горизонті міфу. Научные труды SWorld. Одесса : КУПРИЕНКО, 2013. Вып. 2. Т. 24. С. 60-68.

3. Топоров В. Н. Исследования по этимологии и семантике : в 2 т. Москва : Языки славянской культуры, 2004. Т. 1 : Теория и некоторые частные ее приложения. 816 с.

4. Млацлтютп? Г ЕтицоАоуіко Ає^іко тп? №а? ЕАА^ік^? ГАюооа?. А0^а : ЕПЕ «Кеусро Лє^ікоА^а?», 2008. 1263 о.

5. Мпацлтютп? Г Лє^іко тп? №а? ЕАА^ік^? ГАюооа?. А0^а : ЕПЕ «Кєутро Лє^ікоА^а?», 1998.2064 о.

6. Кріара? Е. Лє^іко тп? Хиухро'Уп? ЕАІ^ікя? Дпцотік^? ГАюооа?. А0^а : Ек5отік^ А0^^, 2008. 1587 о.

7. Кун М. А. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Київ : ВЦ «Академія», 2002. 448 с.

Размещено на Allbest.ru