Абстрактна лексика української мови XVIII ст. (на матеріалі приватних листів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Абстрактна лексика української мови XVIII ст. (на матеріалі приватних листів)

Сіроштан Т.В.

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

Стаття присвячена вивченню лексико-семантичних особливостей і словотвірної структури абстрактної лексики в українській мові ХУІІІ ст. на матеріалі приватних листів. Тексти епістолярного стилю фіксують тогочасне живе народне мовлення. Установлено, що абстрактна лексика широко представлена кількома тематичними підгрупами, які відображають особливості життя, мислення, світогляду людини. Найбільш поширеними виявилися назви опредметнених дій, узагальнених ознак, почуттів людини, її фізичного стану, найменування особливостей поведінки і вчинків, результатів мовленнєвої та розумової діяльності індивіда. Словотвірна структура засвідчує цілком сформовану в дериваційному плані групу слів переважно віддієслівного й відприкметникового походження.

Ключові слова: абстрактна лексика, тематична група, семантична структура, словотвірна структура, суфікс, приватне листування.

АБСТРАКТНАЯ ЛЕКСИКА УКРАИНСКОГО ЯЗЫКА XVШ В. (НА МАТЕРИАЛЕ ЧАСТНЫХ ПИСЕМ)

Статья посвящена изучению лексико-семантических особенностей и словообразовательной структуры абстрактной лексики в украинском языке XVIII века на материале частных писем. Тексты эпистолярного стиля отражают живую народную речь того времени. Установлено, что абстрактная лексика широко представлена несколькими тематическими подгруппами, отражающими особенности жизни, мышления, мировоззрения человека. Наиболее распространенными оказались названия действий, обобщенных признаков, чувств человека, его физического состояния, наименование особенностей поведения и поступков, результатов речевой и умственной деятельности человека. Словообразовательная структура свидетельствует о вполне сложившейся в деривационном плане группе слов преимущественно отглагольного и адъективного происхождения.

Ключевые слова: абстрактная лексика, тематическая группа, семантическая структура, словообразовательная структура, суффикс, частная переписка. мовлення лексика приватний лист

ABSTRACT VOCABULARY OF UKRAINIAN LANGUAGE OF XVIII CENTURY (ON THE MATERIAL OF PRIVATE LETTERS)

The article is devoted to the study of lexical and semantic features and the word-formation structure of abstract vocabulary in the Ukrainian language of the XVIII century on the basis ofprivate letters. The texts of the epistolary style reflect the living folk speech of that time. It has been established that abstract vocabulary is widely represented by several thematic subgroups that reflect the characteristics of a person's life, thinking, and world outlook. The most common were the names of actions, generalized signs, feelings of a person, his physical condition, the name of features of behavior and actions, results of speech and mental activity of a person. The word-formation structure testifies to the group of words that has prevailed in the derivational plan, mainly of the verbal and adjective origin.

Key words: abstract vocabulary, thematic group, semantic structure, derivational structure, suffix, private correspondence.

Постановка проблеми. Абстрактні іменники утворюють один із найдавніших шарів лексики української мови, пов'язаний із розвитком людського мовлення й мислення. Слова з такою семантикою активно функціонували вже в праслов'янській мові [10]. Подальше пізнання людиною навколишньої дійсності та її осмислення слугувало невичерпним джерелом для номінації узагальнених абстрактних понять. У сучасній лінгвістиці абстрактними вважають іменники, які називають поняття, що не мають реального втілення, тобто вказують на стан, почуття, процес, якість, риси характеру, різні вияви інтелектуального рівня людини, взаємини між особами, народами, особливості етикету, є науковими та виробничими термінами [8, с. 7-8].

Функціонування абстрактної лексики як показника розвитку мислення й світогляду людини, її життєвих потреб у певні історичні періоди відображає специфіку становлення української мови під впливом внутрішніх і зовнішніх факторів. Саме тому діахронічне дослідження особливостей цієї тематичної групи становить одне з актуальних завдань сучасного мовознавства.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Абстрактна лексика здавна була об'єктом дослідження багатьох лінгвістів, які різнопланово аналізували й систематизували її в синхронії та діахронії. Семантико-стилістичні та словотвірні особливості таких слів у лексичних системах різних мов розглядалися в працях Н. Медведовської [3], О. Микитюк [4], В. Німчука [5], З. Піскозуб [7], Л. Полюги [9], Н. Томи [11], В. Шадури [12] та інших мовознавців. Проте лексичні й словотвірні особливості абстрактних назв в українській мові ХУІІІ ст. не були об'єктом спеціального дослідження.

Проблема вивчення абстрактів зазначеного періоду, зафіксованих у текстах епістолярного жанру, характеризується безсумнівною науковою перспективністю, адже це дасть змогу простежити "тяглість розвитку одиниць з абстрактним значенням від найдавніших періодів їхнього становлення і функціонування аж до сьогодення" [1, с. 10]. Учені зазначають, що у ХУІІІ ст. "українська літературна мова була представлена багатьма функціональними стилями і жанрами, і, в залежності від жанру і стилю, лексика і фразеологія живої народної розмовної мови виступала в різноманітних поєднаннях з елементами церковнослов'янської, а також польської, латинської, пізніше - російської мов" [2, с. 11]. Невипадковим є вибір саме текстів приватного листування як джерела дослідження, адже епістолярний жанр, що належав до ділового стилю, відображає тогочасне живе народне мовлення [6, с. 5-7], а ці документи "дають досить повне уявлення про соціальне розшарування українського народного й певною мірою літературного мовлення ХУІІІ ст." [6, с. 9].

Постановка завдання. Метою дослідження є визначити коло лексем з абстрактною семантикою в приватних листах ХУІІІ ст. й проаналізувати їх семантичну і словотвірну структуру.

Виклад основного матеріалу. Абстрактна лексика в мові приватного листування ХУІІІ ст. є доволі строкатою в семантичному плані та, згідно з нашими спостереженнями, представлена кількома різними за обсягом тематичними підгрупами, що всебічно характеризують життя авторів цих текстів, адже приватне листування стосувалося багатьох сфер людської діяльності.

Назви опредметнених дій, за нашими даними, є найбільш численними в аналізованих текстах. Такі іменники переважно позначають дії, які виконує людина, наприклад: хочете, за прииздомъ свои(мъ) или в(ъ)предъ, за писатемъ до я(с)неве(л)можного, мене за общий долгъ разорити в(ъ)конецъ (1711 ПЛ 17); до повороту моего з(ъ) Глухова (1711 ПЛ 17); моя втрата (1717 ПЛ 22), пор. Ему не без болшой утрати було б (1717 ПЛ 22); для отобра(н)ня оста(т)ку своихъ недобранихъ коней (1718 ПЛ 24); иногдг на побу(д)ку в(ъ)дари(ти) на ко(т)лі (1720 ПЛ 26), побудка (СУМ VI 628) "дія за значенням побудити; сигнал до вставання після сну (у військових частинах, таборах)"; вшимъ родите(л) ски(м) молешемъ (1725 ПЛ 43); при о(т)дачи же в(ъ) скорости оста(л)ни(х) денегъ (1730 ПЛ 50) та ін.

Окремо варто розглянути значну кількість найменувань дій, пов'язаних із господарською, професійною діяльністю людини: во вічное владінІЕ даруемъ (1718 ПЛ 25); не вчинилисмо между собою з вашеці моспано(мъ) сове(р) шеного порахунку (1719 ПЛ 25), порахунок (СУМ VII 249) "те саме, що розрахунок"; по договоро(мъ) торгу (1727 ПЛ 45-46); ежели якій на продажі иміеться поблизу (1730 ПЛ 51); я учинилъ оплатку по обліку (1730 ПЛ 52), пор. оплатки (СУМ V 714) "грошові податки; сплата або збирання грошових податків"; Будучи я на слу(ж)бі (1731 ПЛ 55); исполненіа в(ъ) гачЕнню греблі Гадяцкой (1731 ПЛ 56) тощо.

Інколи трапляються найменування узагальнених ознак, наприклад: получив(ъ)ши я відомо(ст) непомітную о слабости здоровя его мило(сти) пна хоружого енера(л)ного (1720 ПЛ 26); в(ъ) цілости они(й) в(ъ) домъ его мило(сти) заве(з)ти (1720 ПЛ 27); вшимъ родите(л)ски(м) моленіемъ при ціло(сти) здоровя зостаю (1725 ПЛ 43); Я те(ж), по свое(м) мнінію, тое бгти за слушность узнаю (1730 ПЛ 49); для лучшой кріпости (1730 ПЛ 51); тимъ греблі многую полЕгкость... учинилъ (1731 ПЛ 56); за що готовъ наочне нЕвинно(ст) мою во время свое оправдати (1731 ПЛ 56) тощо.

Одну з найбільших за обсягом тематичних груп абстрактної лексики в аналізований період утворюють назви почуттів людини: о(т) по(д) лости моЈя прислуги (1714 ПЛ 19); крайнЕгоради встиду моЕго (1714 ПЛ 20), пор. не 6ез(ъ) стида получаю (1731 ПЛ 56); съ доброй воли своЕй(,) а не с примушЕнья (1718 ПЛ 25), пор. воля (СУМ І 735) "одна з функцій людської психіки, яка полягає насамперед у владі над собою, керуванні своїми діями й свідомому регулюванні своєї поведінки; бажання, хотіння"; в якой любві консЕрвуЕтЕ мене, нЕгодного (1722 ПЛ 29); Поисти(н)но совЕ(р)шЕнной моЕй о \хбъ\тЕли с(т) рЈвно(с)ти (1724 ПЛ 40); сугубую пЈча(л) слЕ(з)ни(м) моимъ растворяю се(р)це(м) (1720 ПЛ 26); НадЈжду имілЕм'ь чрЕзъ Его (1722 ПЛ 28-29); узнав(ъ)ши в(ъ) се(м) и в про(т)чЕмъ обиди нЕмалия (1731 ПЛ 57) тощо.

Особливості фізичного стану людини також представлені в обстежених приватних листах окремою підгрупою абстрактних найменувань, наприклад: відомо(ст) нЕпотішную о слабости здоровя (1720 ПЛ 26); того трЕшкодою била тяжкая хороба моя (1723 ПЛ 34); дакъ тЕбЕ и до смЈрти zлодІЕмъ zватиму(т) (1723 ПЛ 36); за болізнію на означЕнно(мъ) ствЕ(р)жЕнномъ розиску по(д)писа(т) руки не зможе (1725 ПЛ 44) тощо.

Крім того, поширеними виявилися також найменування особливостей поведінки, вчинків людини: съ доброй воли своЕй(,) а не с примушЈнья (1718 ПЛ 25); Для лучъЕй же вЕри и утвЈрждЈнія подъ имЕнЕмъ, не в'ьміючи писанія, крЕстомъ подъписуЕмся (1718 ПЛ 25); прЕпосилаю усЈ(р)діЈ(,) дабъ\ на потіху и вЕличіЕ дому вмсти (1720 ПЛ 27); ащЕ бг було стараніЈ вшЕ (1724 ПЛ 40), пор. всякоЕ старан(ъ)Ј коло помянутой гріЕблі ложилъ (1731 ПЛ 56), пор. також къ тому усЕ(р)дноЕ ложить старат(Ј) лство (1731 ПЛ 55); И Если то Константий той, з(ъ) лЈг(ъ)коми(с)лности своЕй, у свой умъ тоЕ узявъ (1723 ПЛ 38); за вашЕціну проступку сна моЕго Трофима же (1724 ПЛ 39); ТЕди на оное в(ъ) о(m)віmъ поко(р)ностію моею доношу (1731 ПЛ 56) тощо.

Результати мовленнєвої та розумової діяльності людини представлені в обстежених приватних листах такими лексемами: (в)казу вашо(г)о пнъского не по(с)лушЕ(н) (1717 ПЛ 22), пор. когда ука(з) зайдЕ(т), зара(з) бг и висилали (1725 ПЛ 43), пор. також по моЕму приказу (1731 ПЛ 56); Для лучъЕй жЕ вЈри и утвЕрждЕнія подъ имЕнЕмъ, не в^гьміючи писанія, крЕстомъ подъписуЕмся (1718 ПЛ 25); о(т) мене настав(ь)ленія (1720 ПЛ

26) ; по писменномъ его ж*ь предложению (1720 ПЛ

27) ; листовни(й) мой одозвъ (1722 ПЛ 28); поради просячи (1723 ПЛ 35); хотячи zломишлению твоему учинити zадоси(т) (1723 ПЛ 36); Прежде сего временг била... гову(р)ка (1729 ПЛ 48); Я те(ж), по свое(м) мн'кнію, тое бгти за слушность узнаю (1730 ПЛ 49); не може(т) винайти бе(з) обявлен(ъ)я ему (1730 ПЛ 51) тощо.

Найменування морально-етичних понять часто трапляються у творах аналізованого жанру, наприклад: просити свтои справедливости (1711 ПЛ 17); жеби на(м) не (с) кривдою бгло (1714 ПЛ 21); Вашо(му) княжому сіяте(ль) ст(ъ)ву в(ъ)се(г)о добра зичливи(й) пріятель (1717 ПЛ 24); и на вашего тижъ дому честъ и похвалу (1722 ПЛ 29), пор. оба в(ъ) чести своей обр^гктаю(т)ся (1733 ПЛ 61); из безчестію теб'к буде (1724 ПЛ 39) тощо.

Окремі абстрактні найменування в аналізованих пам'ятках позначають особливості життя людини, стан, у якому вона перебуває: що ту(т) за б'кда була (1714 ПЛ 19); на потиху и величіе дому вмсти (1720 ПЛ 27), потіха (СУМ VII 411) "те, що розважає, веселить, смішить кого-небудь (про певне заняття, подію і т. ін.)"; особливое мое в том'ь ест'ь неблгополучие (1722 ПЛ 29); Для яки(х) м'кръ ви его подали в(ъ) неволю? (1724 ПЛ 39) тощо.

Частина абстрактів, зафіксованих у приватних листах, указує на стосунки між людьми: законное принялемъ супружество (1731 ПЛ 55); его мл(с) ти такого пртел(с)тво завеси не намеренъ (1733 ПЛ 61).

Деякі абстрактні найменування називають поняття, пов'язані з обрядовими діями, виконуваними людиною, наприклад: похоро(н) по тому небожчику (1723 ПЛ 37); Просили... такой милос(ъ)ти, жеби пе(р)ве в(ъ)ношен(ъ)не, якое... при веселю, Фридрикевичу о(т)дали (1723 ПЛ 38) тощо.

Специфіка розгляданих текстів, зокрема їх належність до ділового стилю, зумовила наявність у них юридичної термінології з абстрактним значенням, наприклад: мушу о (с)вята(х) пре(к)лада(т) жалобу о то(м) (1717 ПЛ 22), жалоба (СУМ II 505) "висловлення невдоволення з приводу чогось; офіційна заява, скарга на кого-, що-небудь з приводу неправильних або незаконних дій"; указъ приводя во исполненіе (1731 ПЛ 56); в(ъ) разсмо(т)рение вишше(й) в(ъ) ла(с)ти ку на(д)лежащой кас(с)ации (1731 ПЛ 57); до високого его пнского ра(з)су(ж)дени< и до конє(ч)ной судовой децизии (1731 ПЛ 57); будє(т) з канцелярій по(л)ковой резолюція (1733 ПЛ 63) тощо.

Отже, абстрактні найменування в аналізованих творах утворюють доволі розгалужену в семантичному плані тематичну групу й засвідчують високий рівень розвитку лексичної системи української мови загалом.

Словотвірна структура абстрактних іменників характеризується доволі помітною різноманітністю. Найбільш продуктивним, за нашими спостереженнями, є віддієслівний і відприкметниковий словотвір.

Девербативи на позначення опредметнених дій, процесів творяться за допомогою кількох продуктивних суфіксів:

-Ке), -іі(е): для взятая (1730 ПЛ 51); за принятие (1730 ПЛ 53); влад'кніе (1718 ПЛ 25); старан(ы)е (1731 ПЛ 56);

-0: по торгу (1727 ПЛ 46); за прииздомы (1711 ПЛ 17); до повороту (1711 ПЛ 17); втрата (1717 ПЛ 22); утрата (1717 ПЛ 22); указЫ (1731 ПЛ 56); по приказу (1731 ПЛ 56);

-анн(я), -енн(я): на покупленніе (1730 ПЛ 51); вЫ іню (1731 ПЛ 56); отобра(н)ня (1718 ПЛ

24); о(т)дання (1733 ПЛ 59);

-к(а): побу(д)ка (1720 ПЛ 26); остановка (1730 ПЛ 52); оплатка (1730 ПЛ 52); пое(з)дка (1733 ПЛ 63) тощо.

Інші віддієслівні похідні представлені поодинокими утвореннями, що не становлять виразних лексико-словотвірних типів, наприклад: слу(ж)ба (1731 ПЛ 55); порахунку (1719 ПЛ 25).

У відприкметниковій деривації спостерігається уніфікація словотворчих засобів, зокрема найбільш продуктивним виявився лексико-словотвірний тип на -ость, наприклад: о слабости (1720 ПЛ 26); в(ы) целости (1720 ПЛ 27); слушность (1730 ПЛ 49); для крепости (1730 ПЛ 51); ласкавости (1730 ПЛ 51); невозмо(ж)но(ст) (1733 ПЛ 61) тощо.

Мотиваційною базою окремих абстрактів зрідка є іменники. Такі похідні, за нашими даними, не утворюють в українській мові аналізованого періоду продуктивних лексико-словотвірних типів, наприклад: неблгополучие (1722 ПЛ 29); неволя (1724 ПЛ 39); гову(р)ка (1729 ПЛ 48); супружество (1731 ПЛ 55); пртел(с)тво (1733 ПЛ 61).

Отже, словотвірна структура абстрактних іменників, зафіксованих у приватних листах XVIII ст., демонструє доволі чітко визначене коло дериваційних засобів у віддієслівному й відприкметниковому словотворі. Десубстантиви, згідно з нашими спостереженнями, трапляються як виняток.

Висновки і пропозиції

Абстрактні іменники становлять вагомий шар словникового складу української мови ХУІІІ ст. В обстежених приватних листах такі номени семантично пов'язані переважно з людиною, її життям і діяльністю. Антропоцентричний характер аналізованої тематичної групи, певно, зумовлюється особливістю розгляданих текстів - творів ділового стилю, у яких найбільшою мірою представлена жива народна мова ХУІІІ ст., адже документи репрезентують особливості приватного й господарського життя людини, її ділових стосунків, взаємин із родичами, друзями, сусідами тощо.

Абстрактна лексика в зазначених текстах широко представлена кількома тематичними підгрупами, що відбивають особливості життя, мислення, світогляду людини: назви опредметнених дій, узагальнених ознак, почуттів людини, її фізичного стану, найменування особливостей поведінки і вчинків індивіда, результатів його мовленнєвої та розумової діяльності. Абстракти інших тематичних підгруп трапляються рідше, зокрема назви морально-етичних понять, особливостей життя людини, стану, в якому вона перебуває, міжособистісних стосунків. Варто зазначити, що виявлені тематичні підгрупи є доволі однотипними для більшості приватних листів.

Словотвірна структура засвідчує про цілком сформовану в дериваційному плані групу слів переважно віддієслівного (з суфіксами -і(е), -іі(е), -анн(я), -енн(я), -к(а) та нульовим формантом) і відприкметникового походження (на -ость).

Список літератури

1. Гордійчук О.В. Традиція дослідження абстрактної лексики в українському мовознавстві. Наукові записки НаУКМА. Серія "Філологічні науки (Мовознавство)". 2016. Т. 189. С. 7-11.

2. Карпова В.Л. Проблеми вивчення історії словникового складу мови. Історія української мови. Лексика і фразеологія. Київ: Наукова думка, 1983. С. 5-14.

3. Медведовська Н.В. Розвиток абстрактної лексики в ранньонімецькій мові (на матеріалі полемічних текстів XVII ст.): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.04. Київ, 2003. 20 с.

4. Микитюк О. Р Українські абстрактні іменники в загальновживаній і термінній лексиці: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01 / Державний університет "Львівська політехніка". Львів, 1997. 282 с.

5. Німчук В.В. Давньоруська спадщина в лексиці української мови / АН України. Ін-т української мови. Київ: Наукова думка, 1992. 416 с.

6. Передрієнко В.А. Передмова. Приватні листи XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 5-16.

7. Піскозуб З.Ф. Семантичні та функціональні властивості абстрактних іменників французької мови: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 "Романські мови". Київ, 2003. 24 с.

8. Полюга Л.М. Абстрактна лексика. Українська мова: енциклопедія. Київ: Вид-во "Укр. енцикл." ім. М.П. Бажана, 2004. С. 7-8.

9. Полюга Л.М. Українська абстрактна лексика XIV - першої половини XVII ст. Київ: Наукова думка, 1991. 240 с.

10. Сіроштан Т.В. Іменники з абстрактним значенням у лексичній системі праслов'янської мови. Знакові величини у формуванні лінгвального образу світу українців: монографія. Мелітополь: Вид-во МДПУ ім. Богдана Хмельницького, 2017. С. 91-111.

11. Тома Н.М. Семантико-стилістичні параметри функціонування абстрактної лексики у творах Петра Могили: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01. Київ, 2011. 227 с.

12. Шадура В.О. Абстрактна лексика. Питання східнослов'янської лексикографії XI - XVII ст.: матеріали симпозіуму. Київ: Наукова думка, 1979. С. 89-90.

Умовні скорочення назв джерел

ПЛ - Приватні листи ХУІІІ ст. / підгот. до видання В.А. Передрієнко. Київ: Наукова думка, 1987. 176 с. СУМ - Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970-1980.

Размещено на Allbest.ru