Особливості функціонування прийменникової інфінітивної конструкції um + zu + інфінітив у функції мети у сучасній німецькій мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості функціонування прийменникової інфінітивної конструкції um + zu + інфінітив у функції мети у сучасній німецькій мові

Рудницька Н.М.

Житомирський державний університет імені Івана Франка

У статті аналізуються особливості вживання прийменникової інфінітивної конструкції um + zu + інфінітив у функції мети, можливості її субституції за допомогою підрядних клауз із комплементайзерами wenn i damit. Досліджуються типи контролю імпліцитного суб'єкта прийменникової інфінітивної конструкції в активних і пасивних структурах, частотність вживання модальних дієслів та умови для їх елімінації.

Ключові слова: ПІК, субституція, комплементайзер, суб'єктний контроль, об'єктний контроль, арбітрарний контроль.

ОСОБЕННОСТИ ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ ПРЕДЛОЖНЫХ ИНФИНИТИВНЫХ КОНСТРУКЦИЙ UM + ZU + ИНФИНИТИВ В ФУНКЦИИ ЦЕЛИ В СОВРЕМЕННОМ НЕМЕЦКОМ ЯЗЫКЕ

В статье рассматриваются предложные инфинитивные конструкции um + zu + инфинитив для выражения цели, возможности их субституции с помощью подчиненных клауз с комплементайзерами wenn и damit. Исследуются типы контроля имплицитного субъекта ПИК в активных и пассивных структурах, возможности употребления модальных глаголов, их частотность и элиминация.

Ключевые слова: ПИК, субституция, комплементайзер, субъектный контроль, объектный контроль, арбитрарный контроль.

PECULIARITIES OF FUNCTIONING OF THE PREPOSITIONAL INFINITIVE CONSTRUCTIONS UM + ZU + INFINITIVE IN PURPOSE FUNCTION IN MODERN GERMAN LANGUAGE

The article is devoted to the peculiarities offunctioning of the prepositional infinitive construction um + zu + infinitive in order to express purpose, their substitution by means of subordinate clauses with complementizers wenn and damit. Attention focuses on the types of control of an implicit PIC subject in active and passive structures as well as on the possibility of using modal verbs, their frequency and elimination.

Key words: PIC, substitution, complementizer, subject control, object control, arbitrary control.

Постановка проблеми

прийменниковий інфінітив німецька мова

Упродовж останнього десятиліття фокус уваги дослідників сконцентровано на питаннях, пов'язаних із функціонуванням синтаксичних одиниць. У зв'язку із чим релевантним для сучасного лінгвістичного процесу виявляється вивчення такої мовної одиниці, як інфінітивні структури, а саме прийменникові інфінітивні конструкції (далі - ПІК) um + zu + інфінітив з погляду їх розвитку та функціонування на певному історичному етапі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Виникнення та розвиток інфінітивних конструкцій у германістиці неодноразово висвітлювалися відомими науковцями (І. Снісаренко, В. Нодь, Л. Долгополова, S. KrauЯ, G. Helbig, J. Buscha, G. Bech, G. Zifonun). Однак функціонування ПІК um + zu + інфінітив залишалося на периферії наукових інтересів.

Постановка завдання

Мета статті - дослідити особливості функціонування ПІК um + zu + інфінітив у функції мети в сучасній німецькій мові, визначити частотність її вживання.

Виклад основного матеріалу

Прийменникова інфінітивна конструкція um + zu + інфінітив характеризується полісемантичністю, вона виражає мету, умову, наслідок, проспективність. З-поміж цих значень мета посідає провідне місце. Термін «мета» у картині світу посідає одне із центральних місць поруч із такими поняттями, як «дія», «властивість», «час», «причина». Ця обставина зумовлює появу великої кількості лінгвістичних досліджень, які присвячені аналізу і синтезу висловлень із цільовим значенням. Ціль характеризуємо як безпосередній мотив, який спрямовує і регулює діяльність людини. Людська діяльності має 2 мотиви: причину (Ursache) або ціль (Zweck, Ende, Ziel), які не виключають одна одну, тобто діяльність має і причину, і мету. Різницю між каузацією і фінальністю виокремлюють ще із часів Арістотеля: “саша efficies” - причиною, “causa finalis” - метою. Основоположник індивідуальної психології Альфред Адлер (1870-1937 рр.) стверджує, що для пояснення людської діяльності мета переважає над причиною [5]. На основі праці P. Ricceur (1997 р.), який також вважав каузальність і фінальність основними принципами людської діяльності, Г. Гросс, М. Пранді розробили власну дефініцію поняття фінальності - діяч несе відповідальність не лише за цілеспрямованість дії, а й визначає дію через мету, яку він виконує [6].

Досліджувані нами ПІК um + zu + інфінітив мають значення мети, якщо матричне речення не містить маркерів необхідності або достатності, і в яких відсутні будь-які вказівки на необхідність або достатність умови в контексті. ПІК um + zu + інфінітив мають значення мети, якщо в матричному реченні вживаються:

- агентивні дієсліва (anwenden, sich bedienen, benutzen, brauchen, gebrauchen, verwenden);

- бенефактивні дієсліва (schicken, bringen, senden);

- прикметник (nьtzlich).

(1) Nach freiem Ermessen will jede Bank ihr eigenes Formular verwenden, um Gesprдche mit Kunden zu dokumentieren [Die Zeit, 05.09.2016];

(2) Den haben sie an Freunde und Bekannte gesendet, um Geld fьr eine ganzseitige Anzeige mit dem Aufruf in der sдchsischen Zeitung zu sammeln [Die Zeit, 23.12.2015];

(3) Wissen Sie, manchmal ist so was nьtzlich, um die Atemwege frei zu machen und durchzuatmen [Die Zeit, 23.05.2017, № 22].

У фінальних ПІК мета розглядається як бажана / небажана. Приклад (1) розуміють так: діючі особи мають ціль - Gesprдche mit Kunden zu dokumentieren, у прикладі (2) - Geld fьr eine ganzseitige Anzeige mit dem Aufruf in der sдchsischen Zeitung zu sammeln, у (3) - um die Atemwege frei zu machen und durchzuatmen. У (1) фінальна інтерпретація не залежить від волюнтативного маркера wollen, тобто дія здійсниться, навіть якщо цей маркер відсутній, у прикладі (2) вживається дієслово з фінальною семантикою senden, яке підкреслює зацікавленість мовця в реалізації дії і досягненні мети.

ПІК um + zu + інфінітив у функції мети семантично корелюються з підрядними клаузами причини з комплементайзером damit (4) й умови з комплементайзером wenn (5):

(4) Er beeilt sich, um den Zug zu erreichen / damit er noch den Zug erreicht.

(5) Er beeilt sich, wenn er den Zug erreichen will.

Проте не завжди речення з комплементайзером damit можна перифразувати за допомогою фінальної ПІК um + zu + інфінітив. Ця особливість зумовлена полісемантичністю комплемен- тайзера damit (фінальність, кондиціональність) та різносуб'єктністю в матричному та підрядному реченнях:

(6) Was muss geschehen, damit die Arbeit mit Computern genauso zum Schulalltag gehцrt wie heute das Klingeln der Pausenglocke? [Die Zeit, 05.01.2017].

Приклад (6) характеризується фінальною семантикою і наявністю різних суб'єктів у матричному і підрядному реченні. Референтною ознакою ПІК um + zu + інфінітив є односуб'єктність у матричному реченні й у ПІК, тому кореляція прикладу (6) із ПІК um + zu + інфінітив недопустима.

Уживання ПІК um + zu + інфінітив у функції мети неможливе, якщо в матричному реченні вживаються:

- стативні дієсліва (kennen, kцnnen, wissen, verstehen, glauben, meinen, erwarten, scheinen, vermuten, hoffen);

- стативні прикметники (groЯ, kurz, reich, fett, dьnn, intelligent, arm, gefдhrlich, zerbrechlich).

Якщо в матричному реченні вживаються дієслова stehen, da sein, liegen, hдngen, яким проти-ставляються каузативні дієслова stellen, legen, hдngen, то суб'єкт матричного речення є персоні-фікованим і це уможливлює функцію мети:

(7) Hier standen die Regenschirme, um die Menschen vor dem Regen zu schьtzen [Die Zeit, 08.10.2015].

Суб'єкт-неістота матричного речення (die Regenschirme) належить до предметів, які зазнають людської діяльності чи людського використання. Такий суб'єкт може репрезентувати об'єктні або інструментні відношення. Матричні речення із суб'єктом-неістотою зводяться до глибинних структур із суб'єктом-істотою. Ознака [людська діяльність] або [інструмент] є релевантною для ПІК у функції мети після матричного речення із суб'єктом-неістотою.

Згідно із положенням генеративної граматики, ПІК um + zu + інфінітив містить імплі- цитний суб'єкт (невиражений поверхнево), який відсутній у поверхневій структурі речення. Семантичний актант (суб'єкт) є обов'язковим на глибинному рівні, але представлений нулем у поверхневій структурі. У породжуючій граматиці нульовий підмет, який виникає в позиції, яка не допускає появу фонетично вираженого підмета, прийнято називати PRO. Нульові займенники являють собою лексеми, які заповнюють позиції цілих фразових категорій. Очевидно, що PRO заміщує цілу іменну групу NP [4, с. 287]. Отже, на рівні глибинної структури суб'єкт мовлення в ПІК представлений дискретно (PRO - drop, або пустий суб'єкт “empty subject' (термін Н. Хомського), “null, empty, covert subject' - Е. Редфорд [9, c. 83], а на рівні поверхневої структури він виражений нульовою граматичною одиницею.

Імпліцитний суб'єкт ПІК um + zu + інфінітив у функції мети приймає на себе роль такого, який бажає настання мети. Отже, для ПІК, де імпліцит- ний суб'єкт є істотою, характерний суб'єктний (8) та арбітрарний контроль (9):

(8) Exprдsident Alberto Fujimori will nicht nach Peru zurьckkehren, um zu den Korruptionsvorwьrfen gegen ihn Stellung zu nehmen [Die Zeit, 03.01.2019];

(9) Wдhrend in Mдrchen erzдhlt wird, um zu unterhalten und zu moralisieren, wird im Werbetext erzдhlt, um aufzufordern [Die Zeit, 04.06.2015].

У прикладі (8) наявний суб'єктний контроль. Суб'єкт дії матричного речення (Exprдsident Alberto Fujimori) як його зовнішній аргумент ідентичний з імпліцитним суб'єктом інфінітивної дії PRO і контролює його, тобто наявний суб'єктний контроль. Але це не означає, що екс-президент сам має мету, яка виражена в ПІК. Можлива також інтерпретація, що це мета інших осіб.

У прикладі (9) імпліцитний суб'єкт ПІК PRO прагне описаної мети (zu unterhalten und zu moralisieren), але водночас не є суб'єктом матричного речення. Отже, суб'єктний контроль виключається. Якщо в контексті немає вказівки на імпліцитний суб'єкт, то його розуміють як загальновідомий man-суб'єкт. У такому разі йдеться про арбітрарний контроль.

В активних реченнях суб'єкт-істота матричного речення контролює суб'єкт інфінітивної дії ПІК, у пасивних - об'єкт матричного речення контролює суб'єкт інфінітивної дії ПІК (9), отже, характеризується об'єктним контролем:

(9) Ein ganzes Bьndel von Milliarden-Paketen wurde durch das Parlament gepaukt, um der Finanz- und Wirtschaftskrise Herr zu werden [Die Zeit, 06.09.2015].

Пасивізована NP (ein ganzes Bьndel) займає позицію суб'єкта дії, але семантична роль, надана матричним дієсловом V (paucken), залишається такою ж, якою вона була б, коли NP (ein ganzes Bьndel) займала позицію об'єкта, тобто пацієнса дії. При транзитивних дієсловах пасивізації зазвичай піддається їхній внутрішній аргумент із семантичною роллю пацієнса (ein ganzes Bьndel), який згодом займає позицію суб'єкта дії та набуває називного відмінку. Аналіз аргументної дис-трибуції пасивізованого транзитивного дієслова (paucken) засвідчує наявність трьох його аргументів, один з яких - агенс дії (das Parlament), який має статус зовнішнього аргумента. Решта два аргументи - це пасивізований об'єкт дії NP (ein Bьndel) із семантичною роллю пацієнса й інфінітивний комплемент (um der Finanz - und Wirtschaftskrise Herr zu werden) у семантичній позиції мети. Очевидно, що імпліцитний суб'єкт інфінітивної дії контролюється непрямим об'єктом дії NP (das Parlament), який займає позицію суб'єкта дії, через пасивізацію не змінює статусу речення як такого, якому притаманний об'єктний контроль.

Для ПІК um + zu + інфінітив у функції мети характерне вживання бенефактивних дієслів (schicken, bringen, senden) у матричному реченні. [Drosdowski, 1995, c. 776]. У такому разі імпліцит-ний суб'єкт ПІК контролюється об'єктом-істотою матричного речення, отже, речення характеризується об'єктним контролем (10):

(10) Fьr einen seiner Tests schickte er einen Kollegen als Nikolaus verkleidet in eine Bank, um dort USB-Sticks zu erbeuten [Die Zeit, 04.12.2017, N° 50].

Семантичну роль агенса дії матричного дієслова (schickte) виконує NP (er), що виступає як зовнішній аргумент. Другим елементом аргументної дистрибуції є об'єкт дії NP (einen Kollegen) зі статусом внутрішнього аргументу матричного дієслова. В інфінітивній клаузі (um dort USB- Sticks zu erbeuten) суб'єкт дії залишається експліцитно невираженим, але контролюється об'єктом дії матричного речення NP (einen Kollegen) і виступає зовнішнім аргументом інфінітива. Отже, об'єкт дії матричного дієслова одночасно виступає внутрішнім аргументом матричного дієслова та зовнішнім аргументом інфінітива.

ПІК um + zu + інфінітив із модальними дієсловами характеризується їхньою нерівномірністю. У проаналізованих нами ПІК частотність вживання модальних дієслів у ПІК виглядає так: kцnnen - 70,4%, wollen - 4,3%, mьssen - 8,8%, lassen - 14,4%, dьrfen - 2,1%, модальні дієслова sollen, mцgen не вживаються. У глибинній конструкції модальні дієслова можуть елімінуватися.

(11) Er gab mir Geld, um mitzufahren.

Er gab mir Geld, um mitfahren zu kцnnen.

Er gab mir Geld, um mitfahren zu dьrfen.

Тематичну модель ПІК um + zu + інфінітив у функції мети можна зобразити так: ціленаправ- лена модель дії [діяч / агенс: тематичний субєкт], [дія], [мета um + zu + інфінітив]. У даній моделі йдеться про рольову семантику дії.

Поруч із класичними ПІК um + zu + інфінітив у функції мети, фінальними підрядними клаузами із комплементайзером damit існують також інші прийменникові групи (далі - РР), які виражають мету: [прийменник mit, in, auf + номінальний предикат [Absicht, Vorhaben, Zweck] + zu + інфінітив]. Ці РР функціонують так само, як і ПІК um + zu + інфінітив.

Виділяють 4 підкласи номінальних предикатів:

1) цільові - Ziel, Zweck:

(13) Reisende mit Ziel Besucherzentrum, Verwaltungsbereich zu besuchen, bitte steigen Sie hier aus [Die Zeit, 12.04.2016];

2) візуальні - Aussicht, Perspektive:

(14) Das ist nicht geringschдtzig gemeint, weil jene Aufnahmen auch dazu fьhren, weiter zu sehen, in Perspektiven zu denken [Die Zeit, 12.04.2016];

3) інтенційні - Absicht, Plan:

(15) Das Geordnete mit Absicht zu verwirren braucht Zeit [Die Zeit, 12.04.2016];

4) чуттєві - Wunsch, Hoffnung:

(16) Aber nicht die Eltern mit ihrem Wunsch zu arbeiten seien vom Gesetzgeschьtzt, sondern die Kinde und ihr Anspruch auf frьhkindliche Fцrderung [Die Zeit, 2.0.2015].

Вищеперелічені предикати свідчать про те, яким комплексним є відношення діяча до семантики самої дії. Фінальність тут трактується як пояснення, обґрунтування на основі проспективного бачення, на основі здатності людини визначити дію через мету. Мета розглядається в рамках запланованого проекту і як проспективний намір.

Висновки і пропозиції

Отже, якщо в матричному реченні відсутні маркери необхідності або достатності, то ПІК um + zu + інфінітив має значення мети. У такій ПІК мета розглядається як бажана / небажана. ПІК um + zu + інфінітив у функції мети можна розгорнути у фінальні підрядні клаузи із комплементайзером damit. Комплементайзер damit полісемантичний та характеризується різносуб'єктністю в матричному та підрядному реченнях, тому не завжди можлива субституція в ПІК um + zu + інфінітив. Фінальні ПІК вживаються після агентивних дієслів та прикметників, бенефактивних дієслів. Імпліцитний суб'єкт у таких конструкціях - це завжди істота. Для фінальних ПІК характерний суб'єктний, об'єктний та арбітрарний контроль. Найбільш вживане в ПІК um + zu + інфінітив модальне дієслово kцnnen, частотність вживання якого становить 70%, натомість модальні дієслова wollen, sollen, dьrfen у ПІК елімінуються.

Список літератури

1. Долгополова Л. Становлення і розвиток інфінітива у німецькій мові (VIII - XX ст.) : дис. ... докт. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2010. 432 с.

2. Нодь В. Розвиток абсолютної конструкції в англійській мові (ХІІ - ХІХ ст.) : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2005. 227 с.

3. Снісаренко І. Інфінітивна конструкція із прийменником for у середньоанглійській мові: семантика та функціонування : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Київ, 2002. 247 с.

4. Тестелец Я. Введение в общий синтаксис. Москва, 2001. 797 с.

5. Berner W. Finalitдt: Menschliches Handeln ist immer zielgerichtet. URL: www.umsetzungsberatung.de/ psychologie/finalitaet.php (дата звернення: 27.03.2019).

6. Gross G., Prandi M. La finalitй. Fondements conceptuels et genйse linguistique. De Boeck Duculot, 2004. 284 p.

7. Helbig G., Buscha J. Deutsche Grammatik. Ein Handbuch fьr den Auslдnderunterricht. Berlin, Mьnchen: Langenscheidt, 2001. 654 S.

8. KrauЯ S. Infinitivkonstruktionen im Deutschen. Syntaktische und semantische Untersuchungen. Saarbrьcken: VDM Verlag Dr. Mьller, 2008. 123 S.

9. Radford A. Syntax: A Minimalist Introduction. New York : Cambridge University Press, 1997. 323 p.

10. Zifonun G., Hoffmann L., Strecker B. Grammatik der deutschen Sprache. Band 2 und 3. Berlin ; New York : Walter de Gruyter, 1997. 2569 S.

Размещено на Allbest.ru