Мовні особливості колокацій в англійських новинних текстах про стихійні лиха

Размещено на http://www.allbest.ru/

Мовні особливості колокацій в англійських новинних текстах про стихійні лиха

Наталія Костенко

(студентка II курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету української філології, іноземних мов і соціальних комунікацій) Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент Паращук В.Ю.

Анотація

У статті з'ясовано й описано структурні та семантичні особливості колокаційних засобів медіарепрезентації події "Natural disaster / Стихійне лихо " в англомовному новинному тексті. На основі когнітивно-дискурсивної моделі новинного повідомлення про стихійні лиха виокремлено такі складники лексико-тематичного мікрополя "Стихійні лиха", у текстах новинних повідомлень: 1) КАУЗАТОР (стихійні лиха); 2) КАУЗАТ (жертви природних катастроф); 3) ПОСЕРЕДНИК (посередник-протектор і посередник-деконструктор); 4) ПРОЦЕС (дії природних стихій, протекторів, деконструкторів).

Ключові слова: лексична колокація; когнітивно-дискурсивна модель новинного повідомлення; лексико- тематичне мікрополе; лексико-семантична група; структурні типи колокацій.

Постановка проблеми. Мова і, зокрема, її лексична система є найважливішою формою збереження знань, при цьому мова не лише пасивно втілює образ світу, властивий певній культурі, а й активно впливає на формування цього образу в різних його елементах [9, c.2] Цікавими в плані структури та семантики є лексичні колокації (далі - ЛК) як полілексемні одиниці з фіксованою структурою і високою частотністю в мовленнєвому узусі, які полегшують розуміння вербальних повідомлень. Згідно з деякими даними, лексичні колокації зустрічаються в 70% повідомлень, які ми продукуємо в усній або писемній формі, слухаємо або читаємо [11, с. 53]. Попри те, що в теоретичному плані загальні аспекти функціонування лексичних колокацій розглядалися у працях багатьох вітчизняних та іноземних науковців (Варламова, & Башкирова, 2018 [1]; Киверник, 2013 [2]; Некрасова, 2017 [4]; Рябуха, & Гостіщева, 2019 [5]; Черноусова, 2021 [6]; Deveci, 2018 [8]; Hill, 1999, 2000 [10,11]; Lewis, 2000 [12]; McCarthy, & O'Dell, 2005 [13]; Nation, 2001 [14]; Nesselhauf, 2005 [15]; Zhang, & Chen, 2006 [16]), а дослідження колокативної лексики на матеріалі англійської мови проводиться досить тривалий час, однак мікрополе лексичних колокацій (далі - МПЛК) "Natural Disasters /Стихійні лиха" як компонент англомовних текстів новинних повідомлень ще не було об'єктом окремого дослідження, а відтак його вивчення з метою оптимізації умінь розуміння англомовних новинних текстів у процесі їхнього читання на уроках англійської мови на старшому етапі навчання вважаємо актуальним.

Метою нашого дослідження є встановлення специфіки структурних і семантичних особливостей лексичних колокацій у складі англомовних новинних текстів про стихійні лиха. Матеріал дослідження склали 151 ЛК, виокремлених шляхом суцільного обстеження текстів новинних повідомлень Бі-Бі-Сі про стихійні лиха та словників англійських колокацій [17-20].

Аналіз останніх публікацій. Загально відомо, що ЛК складається з семантично вільного конституента - опори (the node), який сполучається з семантично зв'язаними конституентами - колокатами (the collocatives), які можуть знаходитись зліва і справа від семантично вільного конституента. А. Коуі, вказуючи на складнощі визначення колокації та її відмежування від інших фразеологічних одиниць мови, підкреслює, що у випадку колокації вибір одного елемента є вільним, тому, він використовується в прямому значенні; вибір же колоката залежить від вибору вільного елемента згідно із законами певної мови, і цей вибір не завжди семантично мотивований [7, с. 150-158]. текст семантичний англомовний

Дослідниця О.О. Некрасова підкреслює, що саме характерні колокати, які асоціюються з певною одиницею, відображають її семантику у складі колокації [4, с. 124], причому колокати визначають конотації, які є унікальними для цієї одиниці і не використовуються іншими членами групи. У тих випадках, коли слово-опора має декілька словникових значень, саме колокати усувають її неоднозначність у контексті, вказуючи на конкретне контекстуальне значення, наприклад для слова issue як слова-опори у складі колокацій розрізнюються три основних значення: a contentious issue `спірне питання', an issue of a magazine `випуск журналу' та share issue `випуск акцій' [4, с. 124],

Поруч із ключовим поняттям лексична колокація, для нашого дослідження важливим є поняття тематичного тезаурусу, іншими словами, сукупність одиниць лексичного складу корпусу новинних текстів, об'єднаних спільною поняттєвою сферою [3, с. 111], у нашому випадку "Стихійні лиха". Аналіз тезаурусу текстів уможливлює виявлення категоріально-тематичної карти тексту та визначити його семантичну щільність, тобто кількісно-якісну деталізацію фрагмента дійсності, зафіксовану в категоріально-семантичній системності повнозначних лексичних одиниць, які передають зміст тексту [3, с.111]. Поруч з іншими типами лексичних одиниць, лексичні колокації є складниками категоріально- тематичної карти новинного тексту про стихійні лиха.

Узагальнимо результати наукових досліджень мовних засобів медіарепрезентації події "Natural disaster / Стихійне лихо" в англомовному новинному тексті, який вважається актуальною новиною дня і розміщується в розділі "top news stories / breaking news / гарячі новини/події дня" в електронних стрічках новин.

Категоріально-семантичний аналіз лексики новинних повідомлень про стихійні лиха дозволив К.О. Мельниковій реконструювати модель новинного тексту, характерну для англомовного новинного дискурсу на веб-сторінках новинних корпорацій BBC, CNN, та Euronews, яка репрезентує семантичні конституенти моделі повідомлення: учасники та їхні ролі, процеси та дії, часові, локативні та інші обставини події [3, с.108]. Дослідниця виокремлює такі конституенти когнітивно-дискурсивної моделі новинного повідомлення про стихійні лиха, які співвідносяться зі значимими концептами референтної ситуації': каузатор (природне явище як деструктор, незловмисний деформер, який наносить шкоду людині та середовищу її існування); каузат (жертва, об'єкт негативного впливу, людина та оточуючі її об'єкти); посередник-протектор (людина, яка протистоїть руйнівній силі стихії); посередник-деконструктор (людина, яка зайнята відновленням після закінчення дії стихії); процеси (дії, які чинять природна стихія, протектори, де конструктори); стани (матеріальний стан об'єктів-каузатів, фізичні, емоційні стани людей) [3, с.114].

Виходячи з цієї моделі, вважаємо можливим виокремити такі елементи лексико-тематичного мікрополя "Стихійні лиха", яке об'єктивується у текстах новинних повідомлень: 1) лексичні засоби вербалізації поняття КАУЗАТОР (стихійні лиха); 2) лексичні засоби вербалізації поняття КАУЗАТ (жертви природних катастроф); 3) лексичні засоби вербалізації поняття ПОСЕРЕДНИК (посередник-протектор і посередник- деконструктор); 4) лексичні засоби вербалізації поняття ПРОЦЕС (дії природних стихій, протекторів, деконструкторів); 5) лексичні засоби вербалізації поняття СТАНИ (матеріальний стан об'єктів-каузатів, фізичні, емоційні стани людей).

Виклад основного матеріалу. У зв'язку з тим, що назва досліджуваного нами мікрополя є "Natural disasters", необхідно здійснити дефініційний аналіз цього словосполучення, яке визначається як "ситуація надзвичайного характеру, що зумовлює руйнування, нищення матеріального середовища існування людей, їхнє каліцтво та загибель: an emergency situation posing significant danger to life and property that results from a natural cause" [http://www.thefreedictionary.com/Natural+disaster]. Стихійні лиха можуть бути природними, однак існують ситуації, коли вони зумовлені нераціональною діяльністю людини (напр., лісові пожежі через необережність з вогнем; виробничі вибухи, що спричинюють обвали, снігові лавини тощо). Незалежно від причин та джерела спричинення стихійні лиха приводять до значних за масштабами руйнувань, мають різну тривалість: від декількох секунд і хвилин (напр., землетруси, снігові лавини) до декількох годин (напр., тайфуни, цунамі) або місяців (напр., посухи).

У цілому когнітивний кластер явища "Natural disaster" охоплює 15-16 видів природних катастроф [https://en.wikipedia.org/wiki/Natural_disaster], які утворюють концептосферу "Natural disaster", і які структуруються на: 1) геологічні (avalanche, mudslides/landslide, earthquakes/quake, sinkholes, volcanic eruptions); 2) водні (floods, limnic eruptions, tsunami); та 3) метеорологічні (blizzards/snowstorm, hurricane (tropical/ extratropical storm), drought, hailstorm, heat wave, tornado, typhoon, wild fire). Однак, не всі різновиди природних лих постійно присутні в новинах.

Виходячи з того, що ці когнітивні конституенти ситуації СТИХІЙНЕ ЛИХО у новинному тексті вербалізуються лексичними засобами, серед яких важливе місце посідають лексичні колокації, вважаємо можливим структурувати лексико-тематичне мікрополе СТИХІЙНЕ ЛИХО на лексико-семантичні групи (далі- ЛСГ): ЛСГ Каузатор; ЛСГ Каузат; ЛСГ Посередник, ЛСГ Процес, ЛСГ Стан. Застосуємо цю модель для структурування за семантичним параметром лексичних колокацій нашого корпусу спостереження.

Таблиця 1.

Лексико-тематичне поле NATURAL DISASTER у просторі англійського новинного тексту

Приклади колокацій ЛСГ Стани - одиничні в матеріалі спостереження, напр., become uninhabitable.

Основні ознаки структурних особливостей ЛК охоплюють такі риси: регулярність вживання, статистично значиму зв'язність компонентів, можливість лексичної та синтаксичної варіативності, функціонування в певних граматичних структурах та певному семантичному оточенні. Колокації можуть бути сильними або слабкими. Сильні колокації - це такі, де зв'язок між двома словами досить фіксований і обмежений. Слабкі - це ті, де слово може збігатися з багатьма іншими словами. Наприклад, існує дуже мало слів, котрі можуть співвідноситися з іменником wish - make a wish, express a wish, fulfill a wish. Через це слово wish є міцним колокантом. Натомість слово big легко утворює колокації із багатьма різними словами - apartment, beach, car, camera, chance, disappointment, fight, gun, lamp, moon, news, ocean, pain, pity, price, queue, table, umbrella, upset, wait, window тощо. Через це воно вважається слабким колокантом.

Елементи колокаційних сполук можуть виражатися різними частинами мови. Відома класифікація Дж. Гілла, котрий виокремив такі структурні типи колокацій [11, с. 57]:

1) adjective + noun, напр., a huge profit ; 2) noun + noun, напр., a pocket calculator; 3) verb + adjective + noun, напр., learn a foreign language; 4) verb + adverb, напр., live dangerously; 5) adverb + verb, напр., half understand; 6) adverb + adjective, напр., completely soaked; 7) verb + preposition + noun, напр., speak through an interpreter.

Таблиця 2.

Структурні типи колокацій у текстах англомовних повинних повідомлень про стихійні лиха

У ході дослідження ЛК мікрополя "Natural disasters" нами було визначено, що колокації типу adjective+noun, noun+noun та verb+noun зустрічаються найчастіше в порівнянні з іншими типами та охоплюють майже 70 відсотків від досліджених нами структурних типів. Розглядаючи досліджені ЛСГ під кутом зору структурної характеристики, фіксуємо, що до ЛСГ КАУЗАТОР відносяться колокації типу adjective+noun, (chocking smoke, extreme heat), noun+noun (wildfire season, record temperature), noun+prep.+noun (spread of the fires, volume of water). ЛСГ КАУЗАТ також об'єднує такі структурні типи колокацій, як adjective+noun (local residents, dry ground), noun+noun (death toll, habitat loss), noun+prep+noun (number offatalities, reports of deaths). Ці дві ЛСГ, КАУЗАТОР та КАУЗАТ, не можуть виражатися такими ЛК, як verb+adjective+noun, adverb+verb, verb+prep+noun, verb+noun, тобто такими, котрі вказують на дію, а не на явище або стан. За такою ж аналогією, ЛСГ ПОСЕРЕДНИК-ПРОТЕКТОР та ЛСГ ПОСЕРЕДНИК- ДЕКОНСТРУКТОР налічують сполуки типу adjective+noun (local authorities, local government), noun+noun (emergency teams, TV news) та інші бездієслівні типи.

А от до ЛСГ ПРОЦЕС уже відносяться дієслівні колокації усіх типів, такі, як verb+preposition+noun (to burn out of control, to lead to flooding), verb+noun (to affect people, to cause loss), noun+verb (temperatures increasing, water running) і т.ін.

Більшість колокацій досліджених ЛСГ мають негативну конотацію, у їхньому складі часто використовуються ступені порівняння (warmer, the hottest), слова, що описують масштаби трагедії (huge, extreme, heavy, high, large, strong тощо), прослідковується ставлення автора до описуваних подій (horrific consequences, frail emotions, worrying record) незалежно від виду природної катастрофи. А якщо розглядати використання емоційно забарвлених слів, можна прослідкувати, що шляхом розповсюдження повідомлень про лиха, медіа намагаються звернути масову увагу на першопричину більшості сучасних стихійних лих, а саме глобальне потепління (global warming) та звернути увагу суспільства на важливість захисту навколишнього середовища. У результаті аналізу десяти новинних текстів Бі-Бі-Сі про стихійні лиха колокації типу climate change, extreme temperatures, extreme heat, the hottest month, record temperatures, warmer conditions, warming areas, to fight against climate change, to stop the fires, to warm the atmosphere, spread of the fires, temperatures increasing, to get used to (high) temperatures, wildfire season зустрічалися в усіх текстах про пожежі, засухи, повені та інші лиха, причиною яких є забруднення людиною навколишнього середовища. Надзвичайно негативного забарвлення набувають описи пожеж і їхніх наслідків - chocking / poisonous / suffocating smoke, huge wildfires, to burn out of control, to be seen from space.

Таким чином, у кластері Natural disasters слова heat, temperature, climate, smoke, fire, cause виступають слабкими конституентами та часто утворюють колокації різних структурних і семантичних типів.

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, лексичні колокації є складниками категоріально-тематичної карти новинного тексту про стихійні лиха. Категоріально-семантичний аналіз лексики новинних повідомлень про стихійні лиха уможливив виокремити такі конституенти когнітивно-дискурсивної моделі новинного повідомлення такого типу: каузатор, каузат, посередник-протектор, посередник-деконструктор, процеси та стани.

Перспективи подальших наукових досліджень можуть охоплювати дидактичні аспекти вивчення англійських колокацій медіарепрезентації події "Natural disaster / Стихійне лихо" в англомовному новинному тексті як засобу розвитку лексичної компетентності учнів старших класів.

Список використаних джерел

1. Варламова Е.В., Башкирова К.А. Понятие collocation в зарубежной лингвистике: семантическое наполнение. Филология и культура. 2018, № 1 (51). С. 30-34.

2. Киверник Н.Ю. Русские и английские коллокации как синтагматические единства. Вестник Южно-Уральского государственного гуманитарно-педагогического университета. 2013, № 9. С. 239-249.

3. Мельникова К.О. Когнитивно-дискурсивные особенности медиарепрезентации события в англоязычном тексте новостного сообщения. (Кандидатская дисертация). Волгоградский государственный университет, Волгоградя. 2016.

4. Некрасова О.А. Лингвистические коллокации английского языка и факторы, влияющие на процесс их образования. Вестник Московского государственного областного университета. Серия: Лингвистика. 2017, №5. С. 120-132.

5. Рябуха Т.В., Гостіщева Н.О. Колокації як засіб формування лексичної компетентності студентів-філологів. Herald pedagogiki. Nauka i Praktyka. 2019, № 48 (10). С. 45-47.

6. Черноусова А.О. Тенденции развития устойчивой сочетаемости (на материале редких коллокаций в языке англоязычной художественной прозы). (Кандидатская диссертация). Московский городской педагогический университет, Москва, Российская Федерация.

7. Cowie, А. The Treatment of collocations and Idioms in Learner's Dictionaries. University of Leads, 1981. P. 150-158.

8. Deveci, Tanju. Analysis of Collocations in a Book Chapter and Learners' Corpus and Teaching Implications. Journal of Language Education and Research. 2018, 4(1). С. 24-40.

9. Gozzi R. New Words and a changing American Culture. Columbia: University of South Carolina Press, 1990.

10. Hill J. Collocational competence. English Teaching Professional. 1999, No. 11. Р. 3-6.

11. Hill, J. Revising priorities: From grammatical failure to collocational success. In M. Lewis (eds.). Teaching collocation: Further developments in the lexical approach. Hove: LTP, 2000. Р. 47-67.

12. Lewis M. Teaching Collocation: Further Development in the Lexical Approach. Hove: Language Teaching Publications, 2000.

13. McCarthy, M., O'Dell, F. English collocations in use. Cambridge: Cambridge University Press, 2005.

14. Nation, I. S. P. Learning vocabulary in another language. Cambridge: Cambridge University Press, 2001.

15. Nesselhauf, N. Collocations in a Learner Corpus. Amsterdam: John Benjamin, 2005.

16. Zhang, W., Chen, S. EFL learners' acquisition of English adjective-noun collocations: A quantitative study. Foreign Language Teaching and Research. 2006, 38(4). Р. 251-258.

17. ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

18. Online Collocation Dictionary. Available at: https://www.freecollocation.com/

19. Oxford Collocations Dictionary for Students of English. Oxford: Oxford University Press, 2009.

20. Rundell, M.. The Macmillan Collocations Dictionary. 2010. Available at: https://www.macmillandictionary.com/collocations/about.html

21. Breaking News English. Level 3. Available at: https://breakingnewsenglish.com/graded-news-stories.html

Размещено на Allbest.ru