Астрономічні терміни в науково-популярній літературі для різних вікових груп

Виклад основного матеріалу

Для реалізації завдань дослідження застосовано поетапну методику. Насамперед уточнено значення засадничих категорій дослідження «астрономічний термін», «науково-популярне видання» та «література для різних вікових груп».

На другому етапі на основі обраних критеріїв відібрано джерельну базу дослідження, укладено вибірку астрономічних термінів і встановлено частотність їх вживання. У підсумку визначено морфологічні характеристики англійських та українських астрономічних термінів у різновіковій науково-популярній літературі.

Усвідомлюючи неможливість надання всеохопного визначення терміна, у межах статті, вслід за В. Лейчиком, терміном вважаємо лексичну одиницю певної мови для спеціальних цілей, яка означає загальне, конкретне або абстрактне поняття теорії певної спеціальної області знань або діяльності [7, с. 31-32].

Якщо ж йдеться про «астрономічний термін», то його визначення небагаточисленні та пов'язані з розумінням астрономії як певної області знань та діяльності [1, с. 40].

А. Соломахін диференціює астрономічну термінологію, під якою розуміє сукупність термінів зазначеної дисципліни, та астрономічну лексику, що є комплексом термінів, професіоналізмів, космонімів, терміносимволів та інших гібридних одиниць [12, с. 28]. Д. Мендез називає астрономічними термінами ті, якими послуговується астрономія як спостережна наука для опису та класифікації Всесвіту й основних властивостей небесних об'єктів [23, с. 2335].

О.Богуш трактує астрономічну термінологію загалом як природно сформовану й упорядковану сукупність фахових термінів, що забезпечують номінацію понять астрономії та пов'язані між собою певними лексико-семантичними відношеннями [2, с. 15]. Тож астрономічним терміном вважаємо лексичну одиницю астрономічної мови, яка служить для означення загальних, конкретних та абстрактних понять астрономії як науки про Всесвіт, що вивчає розміщення, рух, будову, походження та розвиток небесних тіл і створених ними систем.

Для забезпечення репрезентативності вибірки вироблено ряд критеріїв. Відібрані джерела мають бути: англомовними науково-популярними виданнями на тему астрономії; призначеними для різних вікових груп читачів; виданими в часовому діапазоні на довшому за 20 років за часом видання; перекладеними українською мовою.

Науково-популярні видання мають містити відомості про дослідження в сфері науки, техніки, виробництва, культури, освіти, мистецтва та популяризувати наукові знання в зрозумілій нефахівцям формі [5, с. 10].

Щодо відбору літератури для різних вікових груп, зауважимо, що зазвичай, науковці виділяють літературу для дітей та дорослих, проте широко визнаного визначення дитячої літератури не існує.

Дитяча література - це створені для інформування або розваги дітей та молодих людей матеріали, що охоплюють всю нехудожню та художню літературу різних жанрів і фізичних форматів. В класифікацією Американської асоціації бібліотек та ряду науковців існує ще й поняття «література для молоді» (young adult literature або YAL). Це література для читачів 12 до 19-20років [18, с. 2-3]. Решту літератури зараховують до дорослої. термін англомовний астрономічний дорослий

Для дослідження спочатку вибраємо видання, які підпадають під класифікацію літератури для дітей та дорослих. Потім, для проведення лінгвістичного пошуку, ґрунтуючись на темі дослідження, обмежуємо генеральну сукупність творів, які містять астрономічні терміни, науково-популярними виданнями, написаними англійською мовою для читачів різних вікових груп і перекладених українською мовою. Серед доступних українському читачеві перекладів англійських науково-популярних творів з астрономічними термінами нашу увагу привернули дві книги: С. Хокінга «Найкоротша історія часу» (1988 р.) [9; 20]) та Б. Брайсона «Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу» (2004 р. ) [3; 17]. Обидві перекладені українською мовою.

Таблиця 1

Частотність уживання астрономічних термінів у науково-популярних виданнях

Перша призначена для дорослої аудиторії та добре відома українському читачеві. Друга - переможець міжнародної книжкової премії Aventis Лондонського королівського товариства (2004 р.) у галузі науково-популярної літератури та є лауреатом Міжнародної премії Р. Декарта Європейського Союзу за популяризацію науки (2005 р.).[16]. Б. Брайсон, який практично не має наукової освіти, подорожує часом і простором та знайомить читачів із таємницями Всесвіту та становленням світу. Це вельми натхненна, інноваційна та розважальна спроба пояснити світ, у якому ми живемо: походження Всесвіту, історію відкриття розмірів і віку Землі; теорію відносності та квантову теорію тощо. Як цього вимагає науково-популярне видання, Б. Брайсон пише про складні наукові поняття відносно легкою мовою. На підставі аналізу рецензій та рекомендацій на веб-сайті інтернет-сервісу з продажу книг Amazon.com, які стверджують, що Б. Брайсон написав цю книгу для читачів із науковими поняттями учнів молодшої школи, можемо класифікувати її як дитячу або підліткову літературу.

Аналіз відібраних для дослідження книг за соціальною змінною та цільовим призначенням (відповідно до адресанта та адресата), підтверджує, що вони задовільняють вимоги чинного Державного стандарту щодо видів видань і належать до науково-популярних видань, оскільки викладають наукові знання про астрономію як галузь науки у зрозумілій для читачів-нефахівців формі [5, с. 10]. Водночас, описуючи конкретні астрономічні поняття і процеси, ці твори містять значну кількість наукових, а власне вузькогалу- зевих астрономічних термінів. Для термінологічного дослідження використано комплексну методику. Спочатку, з опорою на низку лексикографічних джерел, укладено вибірку із 150 українських та англійських термінологічних одиниць, ужитих у науково-популярних виданнях.

Виявлено 15 найуживаніших термінів, які збігаються в обох джерелах: atom, big bang, black hole, dimension, earth, galaxy, gravity, matter, planet, quark, relativity, singularity, space, star та universe. Зауважимо, що тільки 5 із них (galaxy, hole, planet, star та universe) до списку найтиповіших астрономічних термінологічних одиниць в аспекті термінологічної фразеологізації англійської фахової мови астрономії в англомовних фахових текстах [12].

У групі часто вживаних термінів, які співпали в обох книгах, за результатами ранжування виявлене повне співпадіння ранга (номер якого подаємо після терміна) тільки у одного терміна (dimension/9,5). Ранги п'ятьох термінів різняться не більше як на 1-1,5 одиниці (singularity 13/14; universe 1/2, star 4/3, gravity 7/8 та dimension 9,5/11), а ще шістьох - на 2-4 (matter 5/7, galaxy 14/12, big bang 9,5/12, relativity 8/11, quark 9,5/13 та space 2/6). Рейтинги трьох термінів відрізняються на 5-12 показників (earth 6/1, atom 4/11, planet 5/15 та black hole3/15), що, з огляду на 150 теоретично можливих показників рейтингу нашої вибірки, не є критичним.

Обраховано показники термінонасиченості та термінологічної частотності вживання астрономічних термінів для кожної з книг. Результати укладено в таблицю (див. табл. 1). У колонці А1 вміщено кількість термінів, ужитих у книзі С. Хокінга [3092], а у А2 - у Б. Брайсона [1300]. Під термінологічною частотністю розуміємо частоту вживання термінологічних одиниць у тексті, тобто їх відсоткову частку відносно до загальної кількості усіх слововживань. Абсолютна частотність показує кількість вживання терміна або терміносполуки у відібраному тексті і прямо пов'язане із обсягом вибірки. На основі показника абсолютної частотності здійснюють розрахунок відносної частотності вживання терміна відносно до всієї сукупності досліджуваного тексту, застосувавши математичну операцію ділення показника абсолютної часотності на величину вибірки.

Проведені підрахунки встановили, що для А1 середня величина частотності вживання термінів складає 139,46 а для А2 - 86,66, що свідчить про значну різницю у частотності вживання термінів у науково-популярних текстах для різних вікових груп.

Висновки

На основі узагальнення теоретичних підходів, уточнено значення засадничих категорій дослідження «астрономічний термін» та «література для різних вікових груп». Аналіз результатів термінолгічної вибірки виявив, що в науково-популярній літературі, незалежно від її цільового призначення, астрономічні терміни, які належать до часто вживаних, збігаються. Це зумовлено їх важливістю для розкриття теми.

Проте їх перелік різниться від часто вживаних астрономічних термінів наукової літератури. Підтверджено гіпотезу про залежність частоти вживання наукової термінології від специфіки цільової аудиторії: що молодші читачі - то менша термінонасиченість творів. Термінологічне навантаження науково-популярних видань обернено пропорційне віку читацької аудиторії. Далі варто порівняти переклад термінів, запопонований перекладачами, із вимогами чинного стандарту з термінології.

Список літератури

1. Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишин та А. О. Корсунь. Львів : Голов. астрон. обсерваторія НАН України, Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. 547 с.

2. Богуш О. М. Українська астрономічна термінологія кінця XIX- першої третини XX століття: ґенеза, структура, системна організація : автореф. дис. ... канд. філ. наук : 10.02.01. Луцьк, 2015. 20 с.

3. Брайсон Б. Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу / пер. з англ. Олена Замойська. 2-е вид. К. : Наш Формат, 2019. 472 с.

4. ДСТУ 3017: 2015. Видання. Основні види. Терміни та визначення понять. [На заміну ДСТУ 301795; чинний від 2016-07-01]. Вид. офіц. Київ : ДП «УкрНДНЦ», 2016. 38 с. (Інформація та документація).

5. Катиш Т. В. Особливості функціонування термінологічної лексики в мові української фантастики : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2004. 18 с.

6. Козак Л. В. Українська електротехнічна термінологія (словотвірний аспект) : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.01. Київ : НАН України, Ін-т укр. мови, 2002. 19 с.

7. Лейчик В. М. Терминоведение: предмет, методы, структура. М. : Изд-во ЛКИ, 2007. 256 с.

8. Місник Н. Аналітичні терміни у складі термінології клінічної медицини. Українська термінологія і сучасність : зб. наук. пр. Вип. 4 [відп. ред. Л. О. Симоненко]. К. : КНЕУ, 2001. С. 193-194.

9. Гокінґ С., Млодінов Л. Найкоротша історія часу / пер. Ігоря Андрущенка. Харків : Видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. 160 с.

10. Процик І. Р. Астрономічні терміни з ономастичним компонентом. Вісн. Нац. ун-ту Львівська політехніка. Серія «Проблеми української термінології». 2009. № 648. С. 78-81.

11. Процик І. Аналітична деривація в українській фізичній термінології Вісник Нац. ун-ту Львівська політехніка. Серія «Проблеми української термінології». 2000. № 402. С. 65-70.

12. Соломахін А. Ф. Структура, функціонування та розвиток астрономічної термінології української мови (друга половина XX - початок XXI століть) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2015. 317 с.

13. Циткина Ф. А. Терминология и перевод (к основам сопоставительного терминоведения) : монография. Львов : Изд-во при Львовском гос. ун-те издат. объединения «Вища школа», 1988. 157 с.

14. Чуєшкова О. В. Аналітичні номінації в економічній терміносистемі (структурно-типологічний аспект) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2003. 18 с.

15. Яценко Н. Перекладне термінознавство в Україні кінця XX -- початку XXI ст. Українська мова. 2012. № 3. С. 94-110.

16. Bill Bryson Wins Aventis Prizes for Science Books 2004. Businesswire. 2004. URL: https://www. businesswire.com/news/home/20040614005741/en/Bill-Bryson-Wins-Aventis-Prizes-Science-Books (дата звернення: 15.11.2019).

17. Bryson, B. A short history of nearly everything. A journey through space and time. London : Black Swan, 2016. 672 р.

18. Children's Literature. Library of Congress Collections Policy Statement. Library of Congress. URL: https:// www.loc.gov/acq/devpol/chi.pdf. (дата звернення: 29.11.2019).

19. Crown, S. Bryson gives away Aventis winnings. The Guardian. 2004. June 22. URL: https://www. theguardian.com/books/2004/jun/22/awardsandprizes. scienceandnature. (дата звернення: 29.11.2019).

20. Hawking, St. A Brief History of Time. Bantam Books, 1988. URL: https://www.fisica.net/relatividade/ stephen_hawking_a_brief_history_of_time.pdf. (дата звернення: 29.11.2019).

21. Holbrook, J., Medupe,Th. R., Urama, J. O.. African Cultural Astronomy. Netherlands : Springer, 2008. -260 p.

22. Hyland K. (1998). Persuation and context: The pragmatics of academic metadiscourse. Journal of Pragmatics, 30, 437-455.

23. Mendez D. I. Alcaraz Ariza, M. A, & Salager-Meyer, F. (2014). Titles in English-medium Astrophysics research articles. Scientometrics, Vl. 98 (3), Р. 2331-2351. doi: 10.1007/s11192-013-1174-6. David I. Mendez, M. Angeles Alcaraz, Francoise Salager-Meyer. - Режим доступу до ресурсу: https://www.researchgate.net/ publication/260528405_Erratum_to_Titles_in_English-medium_Astrophysics_research_articles.

24. Thieberger, N., Holbrook, J. Cultural Astronomy for Linguists. The Oxford Handbook of Linguistic Fieldwork. Oxford : Oxford University Press, 2011. P. 345-369.

Abstract

Astronomy terms in the popular science books for readers of different age groups

Yanyshyn O. К., Zuieva Kh. О.

In this study we try we to specify differences in using astronomy terms in popular science books intended for readers of different age groups. To achieve the goal, a set of linguistic research methods was employed, such as sampling, quantitative and qualitative analyses, data systematization and interpretation. A phased methodology was applied to accomplish the research objectives.

First, based on generalized theoretical approaches, the key concepts and terms of the research were specified: `astronomy term', `science book ' and `literature intended for readers of different age groups'. An astronomy term is a lexical unit of astronomical language that serves to define general, specific, and abstract concepts of astronomy as a science of the Universe, studying the placement, movement, structure, origin, and development of celestial bodies and their systems. A science book or a popular science book is a work of nonfiction, written by a scientist or a non-scientist for a wide variety of the reading audience to sufficiently explain complicated scientific topics to the people who are either new to the subject or lack specific scientific training. According to the laws of logic, the age-based typology of books is based on the concepts of fuzzy sets and gives some degree of freedom in assigning books to one or another age group of readers. Usually, specialists assign books for children and adults, but in the American Library Classification, we also find the concept of `literature for young people ' (`young adult literature ' or `YAL ').

Then according to the subject of the study, we elaborated some criteria for source book selecting. 1) The source books had to be English-language popular science books on astronomy. They had 2) to aim at different age groups of readers and 2) to have reliable Ukrainian translations for further contrasting studies. Besides, 4) the difference in the time of their publication should not exceed 20 years. Based on the described criteria, we select two popular science books on astronomy as a research base for sampling: `A Brief History of Time' by S. Hawking and `Brief History of Nearly Everything' by B. Bryson.

A list of 150 selected astronomy terms was compiled. The 15 terms within the category of the mostfrequently used terms were ranked, then the frequency of their use was computed. Our findings reveal that in popular science books, regardless of their intended reading audiences, most frequently used astronomy terms coincide due to their being relevant for the topic.

Key words: astronomy term, popular science book, literature for different age groups, criteria for source book selecting, S. Hawking, B. Bryson.