Етимологічний *а у волинсько-поліських говірках
Репрезентація нелабіалізованих звуків заднього ряду низького піднесення в українській мові. Особливості західно-поліського говору. Дослідження фонетичних змін у використанні [а] в закритому та відкритому наголошеному складах говірок Волинського Полісся.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.10.2022 |
| Размер файла | 41,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://allbest.ru
Волинського національного університету імені Лесі Українки
Етимологічний *а у волинсько-поліських говірках
Дружук І.М., аспірант кафедри історії та культури української мови
Науковий керівник: Аркушин Г. Л. доктор філологічних наук,
професор кафедри історії та культури української мови
У сучасному мовознавстві недостатньо уваги звернуто на еволюцію *а в українських діалектах, оскільки, на відміну від інших голосних фонем, /а/ не зазнала суттєвих трансформацій і в говірках здебільшого репрезентована нелабіалізованим звуком заднього ряду низького піднесення [а]. У волинсько-поліському ареалі (ядро західно-поліського говору) для голосного [а], що розвинувся з давнього *а, характерні деякі модифікації.
У закритому й відкритому наголошеному складах у говірках Волинського Полісся *а рефлексував у [а] як після твердих, так і м'яких приголосних: Псісха / Паска, йсіма, баба, вода, брат, гадати `ворожити', Геїн'а `Анна', Йеікоу, фанти грали, дванеідц'ат', жаба, кеім'ін', качан, кеіша, квас, лампада, мак, нужда, спати, ромашка, роса, сажа, сало, йа, смитеїна, сп 'івеїти / сп'івгіли / спувгіли, тато, нога, горОїйут' `орати', ПОівлууна, жлец', жсти `випасати корів, овець', тша `пасовисько', писали / п 'ісгіл 'і, пргізник, йгігода.
Окремі фонетичі зміни *а пов'язані не безпосередньо з відбиттям давнього *а, а з пізнішими трансформаціями звука [а] (< *а). У волинсько-поліському ареалі різний за походженням голосний [а] (< *%, *а) у сильній позиції після м'яких приголосних підвищує артикуляцію до [е]. Наприклад, наголошений [а], що походить з етимологічного *%, після всіх м'яких пердньоязикових і пом'якшених губних переходить в [е]: вд'еганиї `одягнутий', т'ежко / т'ешко / т'ежк'ії, пот'егне, мн'есо, тил'етко, пр'ели / спр'ели / напр'ести, пр'ежа, р'една, мн'ели, гар'ечи, зав'язувала /зав'язана / привежимо / зв'ежиш / в'еска < в'язати, п'ет' `п'ять', м'Єкши `м'якши' тощо. Розвиток [а] > [е] поширено на форми наголошених закінчень іменників пур'Є / пор'Є `пора', кут'Є `кутя', кун'Є `коня', дит'Є `дитя', тил'Є `теля', жит':Є, лис'т'е, цупйе, пурус'е. Законом аналогії зумовлене підвищення артикуляції [а] > [е] в ненаголошених закінченнях: нас'ін':е, на^_Йурйе `на Юрія', п'ірйе, здуровйе, косйн':е, вис'іл':а, Запорожье, пор. ще: корт'е, с'н'ідан':е, колос':е [3, с. 94]. Звук [а], що походить від *а, звужує та підвищує артикуляцію після сонорного [й] у всіх наголошених позиціях (на початку, у середині та кінці слова): йек / нийек `як', йе `я', йермарки, йегоди, чайема `чаями', йеблика, стойело / стойети, йеґже / айеґже, в_ йемку, Йеков `Яків', пор. ще: йестраб, мойе д'іука, стойет', йёдра [2, с. 45]; Йекове, їди-но вїікопаї йему на йеблика; Йе худела по йегоди та ї упала в йемку; Стойела, стойела ї вїістойела йемку [1, с. 76].
Голосний [а < *а] після шиплячих приголосних, які зберігають м'якість (лише в поодиноких прикладах стверділи), заступається [е]: держ'ели / держеу / диржела, д'іуч'ета / диуч'ета / диуч'етами / диуч'ет, обруч'еми, са^'ели, ж'ели / жети / жет'і / ж'ела `жати жито', качелко / кач'елочка / качалки, кач'ел'і / кач'етис'а / кач'ейут < качати, ш'епка, лиж'ели / лиж'ела / лижела, по корч ех, мач ели, ни крич 'ела / накрич ела / крич ети < кричати.
У ненаголошеній позиції відкритих і закритих складів збережено *а: бат'іх/ батох, батух, батїіх, лампада, літа, мал'іна, Марша, садити, слабої `млява, безсила людина', старої / старїії, нашьіл 'ник, одежа, палїіти / спаїл 'увати, пам 'атаїйу. У північних районах волинсько-поліського ареалу зафіксовано підвищення й огублення артикуляції [а] > [о] в ненаголошених відкритих складах у формах пом 'атаїйу / помитаїйу / помнетаїйу, ломпадка, хфортух / хвортух. У говірці с. Річиця Ратнівського району (суч. Ковельський р-н) маніфестовано перехід [а] > [о] у сильній позиції: боба 'баба', помн'ати 'пам'яті', посочка 'пасочка', на Споса 'на Спаса', моти 'мати', моком 'маком', брот 'брат', жоба 'жаба', хота 'хата' тощо [4, с. 306]. У говірках Волинського Полісся зафіксовано й подальший ланцюжок підвищення [а] > [о] > [у] у формах пум'атайем / пум 'етайец ':а / пум 'атайу / зупум 'атайу / пум 'етайу / пумитаю / спумитайу. С. Толстая звернула увагу на такі переходи й припустила, що вони становлять суцільний ланцюжок вокалічних зсувів, що дозволяє пояснити кожне окреме явище цього ряду певною спільною тенденцією, яка мала єдиний внутрішній імпульс див. рис 1. [4, с. 305, 309]. нелабіалізований звук говірка фонетичний мова
Рис. 1.
Отже, етимологічний *а в сучасних говірках Волинського Полісся реалізований нелабіалізованим звуком заднього ряду низького підняття [а]. Рефлексація *а не залежить від наголосу, у ненаголошеній позиції не зазнає суттєвих змін. Звук [а], що походить з *а, так як звук [а] з *%, піддається тенденції до підвищення артикуляції [а] > [е]. У північній частині волинсько-поліського ареалу зафіксовано ланцюжок перезвуку [а] > [о] > [у].
Список використаних джерел
1. Аркушин Г. Складанки-характеристики у західнополіських та суміжних говірках // Український діалектологічний збірник.
2. Залеський А. Континуанти праслов'янських ^ та а після м'яких приголосних у говорах української мови // Мовознавство.
3. Залеський А. М. . Вокалізм південно-західних говорів української мови. Київ, 1973. 156 с.
4. Толстая С. Вокализим полесских говоров в общеславянской перспективе // Gwary mieszane i przejsciowe na terenach slowian- skich. Rozprawy Slaawistyczne. 6. Lublin, 1993. S. 303-309.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Характеристика поетичного тексту та особливостей його композиційної побудови. Особливості вживання фонетичних засобів поезії. Принципи вживання фонетичних засобів, їх роль у віршах. Мовні особливості фонетичних одиниць в англійських творах.
курсовая работа [51,5 K], добавлен 10.02.2014Акцентна система сучасної української мови. Взаємодія переселенських середньонаддніпрянських, східнополіських, частково подільських та південноросійських говірок. Акцентна поведінка іменників, прикметників, займенників, дієслів, прислівників говірок.
реферат [28,9 K], добавлен 04.03.2014Формування ареалу південнослобожанських говірок південно-східного наріччя української мови. Перспективи дослідження діалектної мови цього континууму. Формування фонетичної, морфологічної, лексичної, словотвірної структури слобожанських говірок.
статья [27,3 K], добавлен 18.12.2017Проведення структурного аналізу лексико-семантичного поля концепту, та етимологічного аналізу ряду синонімів лексем-номінацій емоції "гнів" в іспанській мові. Конкретизація та систематизація компонентів внутрішніх форм, які складають цей концепт.
статья [25,2 K], добавлен 31.08.2017Заміна атомарного системним вивченням діалектної лексики. Виділення лексико-семантичних груп як вияв системної організації лексики. Загальні риси українських новостворених південно-слобожанських говірок, інноваційний сегмент побутової лексики у говірках.
реферат [29,8 K], добавлен 20.09.2010Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.
курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.
курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010Чинники запозичень в сучасній українській мові. Процес адаптації та функціонування англійських запозичень в українській мові. Проблеми перекладу англізмів з англійської українською та російською мовами на матеріалі роману Стівена Кінга "Зона покриття".
курсовая работа [86,1 K], добавлен 14.05.2014Фразеологія як лінгвістична дисципліна, предмет її дослідження. Аналіз значення фразеологізмів в українській мові. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості використання фразеологізмів у періодичних виданнях. Помилки у висловлюванні фразеологізмів.
курсовая работа [88,3 K], добавлен 28.10.2014Термінологічні одиниці у світлі теорії про мовні інтерференції, їх асиміляція, зовнішня форма і етимологічний аспект. Способи побудови нових термінів. Особливості асиміляції запозиченої лексики у мові-реципієнті. Інтернаціоналізми та ареальна лексика.
курсовая работа [55,5 K], добавлен 01.02.2012Поняття топонімів, їх сутність і особливості, місце в сучасній українській мові. Класифікація топонімів, їх різновиди та відмінні риси, основні проблеми запозичення та передачу фонетичної подібності. Компоненти значення, переклад топонімів-американізмів.
курсовая работа [87,9 K], добавлен 04.05.2009Найважливіші писемні пам'ятки української мови ХІ-ХV ст. Давні голосні "о" та "е" в закритих складах, що виникли внаслідок занепаду зредукованих "ъ", "ь". Пояснення фонетичних змін, які відбулися на ґрунті сучасної української мови у деяких словах.
контрольная работа [23,1 K], добавлен 19.10.2012Перша фіксація полонізму в українській мові і його слова-відповідника в польській мові. Можливості полонізму та його частотність в українській мові ХVІ – першої половини ХVII ст., значимість слова-відповідника і ступінь розповсюдження в польській мові.
автореферат [62,4 K], добавлен 10.04.2009Поняття граматичної категорії в англійській мові. Співвідношення відмінків української та англійської мов, їх особливості при перекладі іменника з прийменником. Проблеми, пов’язані з визначенням відмінка в англійській мові та шляхи їх розв’язання.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 31.03.2010Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.
статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017Функціонування особових займенників у природній людській мові у контексті когнітивної лінгвістики, функціонально-семантичного поля та філософії говору. Характеристика дослідження граматики та психолінгвістики. Особливість пошуку мовних універсалій.
статья [42,9 K], добавлен 06.09.2017Фразеологізм як об'єкт дослідження лінгвістики. Поняття фразеологізму та його характерні риси в англійській та українській мовах. Класифікація фразеологічних одиниць. Особливості анімізмів в українській та англійській мовах. Поняття та опис концепту.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.12.2008Дослідження англійських та українських дієслівних парадигм. Семантичні особливості складносурядних речень в українській мові і англійському перекладі роману "Коханець леді Чаттерлі". Аналіз семантико-стилістичних особливостей поліпредикативних речень.
дипломная работа [93,7 K], добавлен 08.09.2011Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014
