Лексика на позначення осіб жіночої статі в уснорозмовних стилях української мови

Дослідження основних традицій творення назв жінок у слов’янських мовах. Виникнення корелятивних пар іменників чоловічого і жіночого родів у праслов’янській мові. Співвідношення питомих і запозичених лексем. Використання фемінативів у розмовному стилі.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 16.10.2022
Размер файла 16,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університету Григорія Сковороди в Переяславі

Лексика на позначення осіб жіночої статі в уснорозмовних стилях української мови

Шеремет А.В. аспірант кафедри документознавства та методики навчання

Науковий керівник: Навальна М. І. доктор філологічних наук, професор кафедри документознавства та методики навчання

Протягом ХХ століття уснорозмовні стилі були мовною периферією, на яку лінгвостилісти витіснили фемінативи. Наси - ченість фемінативами є одним із факторів внутрішньомовного розвитку цього стилю: «Орієнтація на розмовну мову, пошук експресивно й емоційно насичених компонентів спричиняє до функціональної активізації позалітературної лексики (терито - ріальні й соціальні жаргонізми), зниження дистанції між літературним і розмовним узусом (продуктивність творення універбів і фемінативів), впливає на динаміку літературної норми і стано - влення норм функціональної, що зумовлює творення дублетних форм на вісі: мовний - мовленнєвий узус» [4, с. 113]. мова іменник лексема фемінатив

Як зазначає Л. П. Кислюк, словянські мови мають різні традиції творення назв жінок: так, у польській, чеській, сло - вацькій та болгарській вони виникають необмеженно, послі - довно і регулярно. Проте, у східнослов'янських мовах, російсь - кій та білоруській, фемінативи передусім вживаються в розмовному стилі, а літературна норма обмежує їх продукування: наприклад, «жінка-космонавт, а не космонавтка» [2, с. 114].

В українському ж мовотворенні, панує тенденція до активізації творення назв жінок з використанням питомих, типологічних елементів: форм на -тельк-а, -и(е)н-я (О.Д. Пономарів, М.Ю. Федурко, І.І. Ковалик). Такі процеси є ознакою націоналі - зації лексикону [4, с. 116].

Як свідчить М.П. Брус, назви для позначення жінок наразі виходять на рівень загальновживаних слів і стають стилістично нейтральними. За даними дослідниці, корелятивні пари іменників чоловічого і жіночого родів виникли ще у праслов'янській мові, хоча історично, за часів колонізації України, корелятивні іменники були закономірно і широко уживані в розмовному і діалектному мовленні; натомість у літературному дискурсі елементи розмовного стилю були обмежені. Проте народно - розмовна мова стала основою літературної, «і постійно живить її, а також забезпечує відновлення питомих ресурсів» [1, с. 286]. Процеси виникнення і функціонування парних іменників виникли з її стихії і усталилися, отже «фемінізацію слід трактувати перш за все як лінгвально зумовлене явище» [1, с. 286].

Співвідношення питомих і запозичених лексем, наразі протиставляються стилістично. Такі лексеми, як мадам, леді, місіс, дама, панна, а також з іншомовними морфемами псевдо-, супер-, екс- належать до урочистого, книжного стилю і можуть уживатися в літературній мові, той час як жінка, баба, невістка мають знижене забарвлення, асоціюються з розмовним стилем. У той же час дослідниця зазначає, що слова іншомовного похо - дження є стилістично більш «строгими» ніж питомі українські слова: феміна - жінка, міс - красуня, путана - повія, тож можна охарактеризувати іншомовні та питомі фемінативи «як книжні й розмовні, згрубіло-зневажливі й лагідно-пестливі, активні й пасивні» [1, с. 66].

Використання фемінативів у розмовному стилі спрямовано на забезпечення невимушеної комунікації у побутовій і професійній сферах. Найпоширенішими є стилістично нейтральні лексеми загального ужитку, що ж до стилістично маркованих, передусім використовуються «здрібніло-пестливі, згрубіло-зневажливі, просторіччя, жаргонізми, діалектизми, рідко використовується абстрактна, застаріла, нова, іншомовна лексика» [1, с. 269]. М. П. Брус відокремлює такі стилі, як розмовно-побутовий - де фемінативи називають жінок за міжособовими стосунками та господарсько-побутовою і ремісничою діяльністю та викорис - товує всі лексичні засоби, наявні у мові - та офіційно-розмовний - назви жінок за кваліфікацією, посадою, виконуваними функціями і характерне тяжіння до офіційно-ділового стилю.

Л.П. Кислюк також говорить про суспільне упередження щодо фемінативів, що пояснює «відчуттям їхньої незвичності, оказіональності» [4, с. 116], проте не ставить під сумнів потребу в таких лексичних одиницях. Доказом цього авторка називає варіантність утворень: «мітингувальниця - мітингарка; директорка - директриса, директорша; плавчиня - плавчиха; продав- чиня - продавниця, продавщиця» [116]. Слова на кшталт директорша, продавщиця запозичено з російської мови, сучасні норми української мови відкидають їх. Відтак, дослідниця вважає за потрібне використання номінацій, утворених за допомогою питомих морфем, як-от директорка, продавчиня. При цьому «ступінь розмовності варіанта залежить від позамовних чин - ників, традиції, узвичаєності певного слова» [4, с. 116].

З іншого боку, М.О. Вакуленко вказує на нечіткість категорії роду в українській мові: «виражається закінченням, яке синкретично поєднує в собі значення роду, числа й відмінка, а в знахідному відмінку (для іменників чоловічого роду) - ще й ознаку істоти/неістоти. [...] закінчення «-а» є граматичною ознакою [...] іменника жіночого роду в називному відмінку однини (мова, журба); іменника чоловічого роду в родовому відмінку однини (чоловіка, косинуса); іменника чоловічого роду в знахідному відмінку однини, який позначає істоту (кота, пса); іменника середнього роду в родовому відмінку однини (села, озера); іменника середнього роду в називному відмінку множини (села, озера); іменника спільного роду в називному відмінку однини (староста, гультіпака)» [2, с. 87-88]. Крім того, з чоловічим родом дієслів у минулому часі узгоджуються питальні і вказівні займенники: «той, хто це зробив; ніхто не міг цього знати» [2, с. 87]. У використанні іменників загального роду дослідник вбачає слідування тенденції до зникнення родів (які граматично відсутні в багатьох європейських мовах). Відтак, в номінаціях звань, професій, посад (професор, доцент, викладач, [...] філолог, спеціаліст [...]) і т.д. він вважає доречним збереження форм загального роду і уникнення фемінативів, адже це «підкреслює те, що жінки здобувають ступінь, звання, посаду чи професію саме завдяки своїм професійним якостям» [2, с. 88].

Отже на думку М.О. Вакуленко, виділення статі (а разом з тим і вживання фемінативів) не відповідає стилю офіційних документів, проте у розмовному це стає «не тільки виправданим, а й бажаним, оскільки збагачує мову і точніше відображає індивідуальність описуваної особи: [...] випускниця, улюблениця, танцівниця, вчителька, [...] дисертантка, господиня, філологиня, фотографиня» [2, с. 88].

Список використаних джерел

1. Брус М. П. Фемінітиви в українській мові: генеза, еволюція, функціонування : монографія. Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2019. 440 с.

2. Вакуленко М. О. Декілька зауваг щодо фемінітивів в українській мові. Вісник НАН України. 2018. № 1. С. 86-89.

3. Кислюк Л. П. Жінка-космонавт чи космонавтка? (до проблеми норми творення назв осіб жіночої статі). Л. Кислюк. Культура слова. 2013. Вип. 78. С. 114-118.

4. Кислюк Л. П. Словотвірний потенціал запозичень у сучасній українській літературній мові (на матеріалі англійських та німецьких запозичень). Текст : дис... канд. філол. наук: 10.02.15. Кислюк Лариса Павлівна; НАН України, Ін -т мовознав. ім. О. О. Потебні. Київ. 2000. 238 арк. рис.: - арк.153-166.

5. Шевченко Л. І. Лариса Іванівна Шевченко: горизонтами модерної лінгвістики. Уклад. Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов. Київ: ВПЦ " Київський університет", 2014. 317 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.

    дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012

  • Назви осіб чоловічої статі належать до чоловічого роду. Назви осіб жіночої статі кваліфікуються як іменники жіночого роду. Родова належність деяких назв осіб визначається конкретним уживанням у мові. Невідмінювані іменники, що означають тварин.

    реферат [7,6 K], добавлен 11.10.2006

  • Проблеми дослідження словотворчих моделей іменників в англійській мові. Творення нових іменників за словотворчими моделями як одне з джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Виявлення продуктивних словотворчих моделей іменників.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 18.01.2014

  • Створення присвійних прикметників. Створення форм прикметників різних географічних назв. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою. Основні способи творення дієслів, прислівників. Складні, складноскорочені слова.

    реферат [63,8 K], добавлен 21.11.2010

  • Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.

    реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007

  • Історико-лінгвістичний аналіз процесів розвитку семантики чотирьох праслов'янських за походженням дієслівних лексем на позначення станів спокою ("спати", "лежати", "сидіти", "стояти") в українській мові, специфіки трансформаційних процесів у їх межах.

    статья [20,1 K], добавлен 06.09.2017

  • Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.

    дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012

  • Дослідження іменникової демінутивізації в українській та латинській мовах. Лексико-семантичні групи найпоширеніших іменників-демінутивів у кожній мові, особливості їх функцій. Зіставний аналіз семантико-функціональних ознак іменників-демінутивів.

    статья [21,0 K], добавлен 14.08.2017

  • Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.

    реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009

  • Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.

    реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015

  • Чи може двомовність призвести до роздвоєння особистості. Короткі статті до словника "Мовознавство в іменах". Зв'язок етимології з іншими науками. Аналіз текстів, стилістичне навантаження слів. Назви осіб за територіальною ознакою та спосіб їх творення.

    конспект урока [46,7 K], добавлен 21.11.2010

  • Назви осіб із семантикою суб’єктивної оцінки в українській мові. Демінутиви в системі назв осіб. Творення зменшено-пестливих форм в українській мові. Негативно-оцінні назви у значенні позитивно-оцінних. Словотворення аугментативів в українській мові.

    курсовая работа [41,2 K], добавлен 27.08.2010

  • Вивчення теоретичних аспектів категорії числа іменників. Дослідження іменників семантико-граматичного числа в словнику української мови. Аналіз особливостей вживання іменників семантико-граматичного числа в усному, писемному мовленні та в різних стилях.

    курсовая работа [35,4 K], добавлен 07.10.2012

  • Визначення основних джерел поповнення словникового складу сучасної англійської мови. Вивчення систематизації та класифікації неологізмів. Дослідження впливу екстралінгвальних факторів для відображення культу краси та молодості в англійській мові.

    курсовая работа [37,0 K], добавлен 15.09.2014

  • Відбиття в етимології народних звичаїв, вірувань, обрядів, традицій українців. Назви та позначення передвесільних, передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках. Фраземи родильних обрядів у лексикографічному описі та їх семантика.

    курсовая работа [47,7 K], добавлен 12.09.2010

  • Номінації сфери одягу сучасної людини. Дослідження особливостей іншомовної лексики як одного з пластів української мови. Визначення основних джерел запозичення слів із значенням "одяг", класифікація цих лексичних одиниць за ступенем засвоєності у мові.

    курсовая работа [46,4 K], добавлен 26.02.2014

  • Освоєння іншомовної лексики та особливості переймання її елементів під впливом зовнішніх чинників. Питома вага генетичних та історичних джерел слов'янських запозичень. Особливості функціонування іншомовних лексем у сучасній українській літературній мові.

    курсовая работа [44,6 K], добавлен 01.12.2010

  • Сучасні слов'янські народи та їхня етнічна спорідненість. Етнічна близькість слов'ян. Класифікація слов'янських мов. Походження і розвиток мови. Мови класифікують за генеалогічними зв'язками, типом організації і суспільним статусом, поширеністю.

    лекция [49,5 K], добавлен 17.12.2008

  • Гендерні особливості японської мови, характеристика особливостей жіночого та чоловічого мовлення. Аналіз аспектів гендерної проблематики в лінгвістиці. Існування відмінностей в чоловічій і жіночій мові як фактор японської концепції соціальних ролей.

    курсовая работа [36,9 K], добавлен 14.11.2012

  • Виявлення словотвірної спроможності іменників назв овочів, фруктів і злакових культур, а також структурної й семантичної типології відсубстантивних утворень в українській мові. Способи деривації, дериваційні форманти та їх продуктивність у словотворі.

    курсовая работа [57,1 K], добавлен 11.05.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.