Синкретичний характер складнопідрядних речень з підрядною частиною перехідного характеру причини та наслідку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Синкретичний характер складнопідрядних речень з підрядною частиною перехідного характеру причини та наслідку

Шундель Т.О.

Донецький національний медичний університет

Статтю присвячено дослідженню варіативності утворювань взаємовідношень та синкретичних зв'язків між структурними елементами складнопідрядних речень з відношеннями причини та наслідку, вивченню функціонально-семантичного потенціалу цієї складної конструкції. Особлива увага звертається на семантико-синтаксичну систему предикативних одиниць з урахуванням тонких семантичних відтінків, що є ідеальною умовою для виділення абстрактних, поєднаних синтаксичних функцій в руслі структурно-семантичного напряму, цінність якого полягає в багатоаспектному вивченні характеру інтеграції граматичної й позиційної природи складнопідрядного речення, аналізуються умови розмежування ядра та синкретичної периферії. Особлива увага звертається на зв'язок між типовими та перехідними синтаксичними одиницями. Доводиться, що перетин перехідних зон складнопідрядних речень характеризується відсутністю або нечітко вираженою наявністю комплексу дифе- ренційних ознак польової структури складної одиниці, що є причиною виникнення різноманітних значень та функцій взаємодіючих синкретичних опозицій завдяки гібридності природи складнопідрядного речення та семантичного ядра. Встановлено, що синкретичні конструкції з інваріантним значенням причини та наслідку втрачають певний набір диференційних ознак в синкретичних периферійних структурах та за певних умов набувають додаткових значень інших польових конструкцій. При цьому семантичне ядро кожного сполучника в підрядному реченні причини або наслідку неоднорідне, а його комунікативна функція полягає у вираженні характеру стосунків між одиницями СПР, що утрудняє однозначне відношення складнопідрядної конструкції до того або іншого типу структурно-семантичної класифікації. Доведено, що заміна одних семантичних значень іншими підкреслює мінливий характер синкретичних складнопідрядних речень з підрядними частинами перехідного характеру. При цьому наголошується, що синкретизм є уніфікованим засобом передачі семантичних значень, що відкриті для реалізації в конкретній ситуації. Таке відображення ознаки дозволяє модифікувати семантичні значення синтаксичних функцій складнопідрядних речень з відношеннями причини та наслідку, тобто, відкриває можливості для синтезування елементів.

Ключові слова: синкретизм, складнопідрядні речення, перехідний характер, шкала перехідності, причина, наслідок, периферія, структурно-семантична класифікація, сема.

Key words: syncretism, complex sentences, transitional character, transitivity scale, cause, result, periphery, structural and semantic classification, seme.

Постановка проблеми

складнопідрядне речення семантичний синтаксичний

У мові існує чимало наукових досліджень, що присвячені питанням вивчення синкретичної природи периферійних зон складнопідрядних речень (далі - СПР) з перехідним характером. Більша частина таких речень володіє абстрагованим характером з синтезованим значенням декількох семантичних полів. Хоча деякі типи синкретичних СПР вже потрапляли в коло зацікавленості окремих дослідників з синтаксису, однак синкретичні СПР з перехідним характером підрядної частини функціонально- семантичного поля причини та наслідку не були об'єктом окремих досліджень. На сьогодні вченими не висвітлені усі семантичні типи синкретичних СПР з інваріантними та комбінованими значеннями, не з'ясовані усі структурні особливості вищезазначених складних конструкцій з детальним дослідженням специфіки зв'язку з'єднувальних елементів (сполучників та сполучних слів) та опорних слів, які впливають на функціонування в мові речень асиметричної природи.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Вагомий внесок у дослідження синкретичного характеру СПР зробили такі вчені-лінгвісти, як С.А. Алексанова [1], Ю.П. Бойко [3], П.М. Бокова [4], С.І. Дружиніна [6], В.Г. Зарицька [7], О.І. Кхе- ліл [8], Т. Масицька [9], О.В. Новосілець [10], А.В. Онатій [1], М.О. Павлюковець [12], Р.О. Хрис- тіанінова [14], Л.В. Шитик [15], які наголошували на дослідженні та аналізу саме структурно-семантичного аспекту СПР, значеннєвої площини підрядних частин та аналізу асиметричності взаємовідношень у плані будови та семантики.

Дослідники робили акцент на структурно- семантичному аналізі СПР, оскільки саме структурно-семантична класифікація свідчить про наявність складних конструкцій СПР абстрагованого характеру, здатних до диференціації взаємовідношень між частинами СПР, враховуючи не лише типові структурні одиниці, але й синкретичні конструкції. Крім того, універсальність структурно-семантичного типу класифікації та її здатність репрезентувати найтонші семантичні й смислові відтінки свідчить про тенденцію до виникнення комбінаційних інтенсифікацій змісту.

Так, О.К. Федоров припускав широке розуміння безлічі моделей СПР, компоненти яких поєднували близькі за характером смислові стосунки за допомогою сполучників або сполучних слів особливої семантики [13, с. 73-77].

Модифіковані семантичні значення у рамках цієї конструкції виникають завдяки функціонуванню у мові такого явища як синкретизм. При цьому неважко помітити, що синкретизм є містким засобом передачі значень синтаксичних функцій, які виражають багатоаспектний процес відкритий для реалізації в конкретній ситуації. Таке відображення ознаки дозволяє модифікувати, формувати реалізацію семантичних значень синтаксичних функцій, тобто, відкриває великі можливості для поєднання елементів.

На думку Ю.П. Бойко, синкретичні СПР об'єднують у своїй основі структурно-семантичні компоненти різних польових структур, представляючи собою гіпотактичні синтаксичні одиниці із синтезом декількох граматичних значень з послабленням інваріативного значення внаслідок набуття диференційних ознак інших структурно- семантичних складнопідрядних одиниць [3].

Мовознавець О.В. Новоселець, аналізуючи СПР синкретичного характеру, зазначає, що такі речення мають перехідну, проміжну природу, і пропонує їх виокремлювати як самостійні одиниці, що посідають периферійну ланку в перехідній зоні. При цьому визначення обсягу синтезованих ознак залежить від їх несистемного характеру, асиметричної природи та місця розташування в зоні перехідності [10].

У зв'язку з цим, дослідник А.В. Онатій наголошує на вивченні СПР несиметричної природи з детальним аналізом прислівно-кореляційного зв'язку, формально-граматичних моделей речень з перехідним характером, виявленням критеріїв семантичної нетотожності підрядних речень внаслідок чого можуть виникати синкретичні одиниці перехідного характеру з різною синтаксичною проекцією, що перебувають в перехідній зоні між симетричними та несиметричними конструкціями [11, с. 2-5].

Складнопідрядні конструкції характеризуються високим семантичним потенціалом, оскільки здатні одночасно реалізувати декілька сем, наприклад, причина та наслідок. Як вважає

О.І. Кхеліл, саме СПР із зв'язками причини та наслідку здатні відобразити реальні та існуючі взаємовідношення речей або процесів. Причина завжди викликає наслідок, тому альтернативність зв'язку між головною та підрядною частиною визначається більшістю вченими не лише як реальна, але й як потенційна площина для модифікації семантики цих структурних одиниць. Таким чином, саме багатогранність відношень причини та наслідку становить гостру проблему трактуванні цих речень відношенні до певної семантичної класифікації, що й зумовлює актуальність наукового пошуку [8, с.16].

Поглиблений аналіз СПР сучасної англійської мови свідчить, що синкретичність підрядної частини обумовлюється певною співвіднесеною із словами в головних реченнях, характері індикаторів (з'єднувальних елементів), здатністю поєднання двох синтаксичних ядер і тенденцією підключення предикативної лінії до ускладненого семантичного ядра, що призводить до комбінації функціональних векторів, які органічно переплетені між собою. Тобто, створюється свого роду концентрація форм при економії мовних засобів, що призводить, у свою чергу, до розширення класифікаційних меж за допомогою виділення проміжних підрядних типів. Умови існування взаємозамінних засобів підпорядкування сприяють появі синкретичності форм, що призводить до зміни загального сенсу цілісного висловлювання. Нові синкретичні семантико-синтаксичні значення реалізуються на базі вираження стосунків між головною й підрядною частинами, які припиняють відбивати індивідуальні наповнення. Отже, відбувається свого роду відхід від подібних конкретизованих одиничних фактів дійсності.

Постановка завдання

Метою статті є дослідження та аналіз синкретичних СПР з відношеннями причини та наслідку, визначення перехідного характеру цих структурних одиниць та вивчення польових або периферійних одиниць синкретичної природи. Досягнення поставленої мети можливо здійснити шляхом вирішення наступних завдань: аналіз структурних особливостей ядерних, периферійних та перехідних одиниць СПР за допомогою шкали перехідності В.В. Бабайцевої; характеристика семантичної модифікації перехідних та периферійних зон СПР; розкриття суті взаємовпливу перехідних моделей підрядної частини СПР з відношеннями причини та наслідку; дослідження функціональних особливостей синтезованих форм СПР синкретичного характеру.

Виклад основного матеріалу. Наше розуміння дозволяє стверджувати, що синкретичні СПР розкриваються за допомогою потенційно- вільних структурно-семантичних підрядних. Це, очевидно, можна пояснити тим фактом, що незавершена предикативна лінія головного речення опиняється в перехідних зонах, створюючи додаткову комунікативну інформацію за рахунок синкретичності значень з'єднувальних елементів. Треба зазначити, що синкретичність з'єднувального елементу та структура СПР тісно взаємодіють, оформлюючи цю конструкцію як відкриту й характеризуючи її як перехідну ланка між декількома заданими одиницями (причини або наслідку) з певним функціональним навантаженням. Характерною ознакою є те, що структурна функція головного речення як основної зберігається, змінюється лише міра повідомлення в підрядному. Крім того, усі СПР із синкретичною підрядною частиною розглядаються як носії ускладненої моделі, де функціональні стосунки визначаються за рахунок входження залежного компоненту в периферійну зону.

Є, далі, усі підстави врахувати і релевантну роль з'єднувальних елементів між головною та підрядною частинами, які використовуються не просто для передачі заданого обсягу інформації, а виражають багатогранне відношення до певного факту дійсності. Загальновизнаним є факт, що сполучники мають подвійну природу: з одного боку, вони органічно вплітаються до складу підрядного компоненту, а, з іншого боку, тісно пов'язані з головною частиною. На думку Є.В. Гулиги, перетин граматичних функцій сполучників та їх лексичного значення варіюється, що є причиною утворення різних семантичних груп або полів однаковими сполучниками [5, с. 24-25].

Наше розуміння дозволяє стверджувати, що найбільш складними випадками виявляється розкриття СПР, де простежуються вияви вживання елементів, в характері яких закладено два синтаксичних ядра. Зв'язок між ядрами вільний та семантико-синтаксичні стосунки можуть стикатися з різноманітним змістом СПР, що, у свою чергу, призводить до синкретичності форм підрядних частин.

Синкретичність значень будь-якого сполучника допомагає виявити шкала перехідності В.В. Бабайцевої, яка, до того ж, спрямована на визначення природи взаємодії зв'язки (сполучника або сполучуваного слова) в певних синтаксичних умовах з урахуванням периферійних зон [2, с. 32-34]..

А. She didn t finish the sentence as she helped Katherine to prise Milly away from Briony [16, c. 181]. Was it because he never listened to her [16, c. 44]? Since she moved in with Milly she hadn't had the curse [16, c. 107].