Особливості вербалізації етнокультурного компонента концепту MACHT

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ ЕТНОКУЛЬТУРНОГО КОМПОНЕНТА КОНЦЕПТУ MACHT

Скляренко О.Б.

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

У статті стверджується, що етнокультурний компонент концепту MACHT у німецькомовній лінгвокультурі представлений сукупністю когнітивних ознак концепту, які виявляють культурно релевантну специфіку реалізації у межах культурно-мовної компетенції носіїв. Визначення етнокультурної специфіки певного концепту дозволяє проаналізувати особливості ментально-мовного освоєння відповідного фрагмента дійсності в німецькій національній картині світу. Запропоновано використовувати типологією етнокультурних компонентів концепту згідно з певними психічними функціями свідомості, де можна виділити національно марковані елементи, такі як: практичні, образно-перцептивні, інтуїтивні знання, у зв'язку із вербально закріпленою формою концепту - мовні знання. Встановлено, що національно специфічна організація практичних знань у структурі етнокультурного компонента концепту MACHT визначається високою релевантністю слотів «Суб'єкт влади», «Результат влади» та «Дія», які актуалізуються в німецькій мовній картині світу. У структурі образно-перцептивних знань про концепт MACHT найбільш типовим для німецької лінгвокультури мислиться візуальний перцептивний образ влади, котрий пов'язується насамперед із постаттю суб'єкта влади.

Стаття досліджує також основні бінарні опозиції, через які на основі дуальної категоризації осмислюється концепт MACHT, актуалізуються архетипні релевантні для німецької картини світу знання про відповідний фрагмент дійсності. З'ясовано, що етнокультурний компонент концепту MACHT виявляє себе у структуруванні таких категоріальних сфер: просторових, соціальних, чуттєвих, культурних, космологічних і природних орієнтирів.

Доведено, що для представників німецької лінгвокультури досліджуваний концепт актуалізує архетипний образ влади як джерела достатку (метафори «Влада - світло», «Влада - споруда», «Влада - страва», коштовності, атрибути, дорогий одяг носія влади як її символи), що вказує на наявність практичного підходу у процесі концептуалізації німцями владних відносин.

Ключові слова: концепт, лінгвокультура, бінарна опозиція, етнокультурний компонент, мовні знання.

Skliarenko O.B. VERBALIASATION PECULIARITIES OF ETHNOCULTURAL COMPONENT OF MACHT CONCEPT

The article states, that the ethnocultural component of MACHT concept in German speaking linguistic culture is represented by totality of cognitive concept signs, that specify culturally relevant realization specific within the limits of transmitters ' manner-language. Determination of ethnocultural specific of certain concept allows us to analyze the features of the mentally-language mastering of reality corresponding fragment in the German national world understanding. It is suggested to use the typology of ethnocultural concept components in obedience to the certain psychical functions of consciousness, where it is possible to distinguish nationally marking elements, such as: practical, figurative and perceptual, intuitional knowledge, and in connection with the verbally envisaged form of concept we add language knowledge. It is set that nationally specific organization ofpractical knowledge in the structure of ethnocultural component of concept of MACHT is determined with high relevance with slots “Subject of power”, “Result of power” and “Action”, that are actualized in the German language picture.

In the structure of figurative and perceptual knowledge about the MACHT concept we state that the most typical for German linguistic culture is perceptual character ofpower, that contacts first of all with the figure of subject of power. The article investigates basic binary oppositions through that on the basis of the dual categorizing the MACHT concept is comprehended also, relevant to the German picture of the world knowledge that actualize archetypes about the corresponding fragment of reality. It is found out, that the ethnocultural component of MACHTconcept can be structured in such category areas: spatial, social, perceptible, cultural, cosmological and natural reference-points. It is well-proven that for the representatives of German linguistic culture the investigated concept actualizes the archetype character of power as sources of sufficiency (metaphors of “Power is light”, “Power is building”, “Power is food”, values, attributes, expensive clothing and other transmitter of power as its symbols) that specify the presence of practical approach in the process of conceptualization of Germans authorities.

Key words: concept, linguistic culture, binary opposition, ethnocultural component, language knowledge.

Постановка проблеми

У зв'язку з домінуванням когнітивно-дискурсивної парадигми [1, с. 17] мова розглядається як важливий механізм відтворення об'єктивних реалій навколишньої дійсності в концептуальній системі людини, яка є її основним продуцентом і користувачем. Влада як універсальна форма взаємовідносин передбачає фіксацію в семіотичних знакових системах і фіксується засобами мовного вираження. Мовна одиниця «Macht» виступає як стилістично й емоційно нейтральна, уживана назва концепту MACHT у німецькій мовній картині світу.

Владні відносини як предмет дослідження не нові для науки. Влада вивчалася як у філософії, політології, соціології, психології, так і в лінгвістиці, оформившись, зрештою, в самостійну наукову галузь - кратологію (В.П. Халіпов, В.Г. Ледяєв). Влада як предмет лінгвістичних досліджень розглядається переважно у двох аспектах: як мова влади (вивчається в межах риторики та політичної лінгвістики (О.І. Шейгал, А.П. Чудінов, Л.Н. Синельникова, P. Chilton, Д.О. Петренко та ін.)), а також як ментальна одиниця, котра акумулює знання про певну форму суспільних інтеракцій, які визначаються як «владні взаємовідносини». У російському мовознавстві концепт MACHT неодноразово був у фокусі уваги сучасних дослідників.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Так, влада як феномен суспільних інтеракцій у сучасній російськомовній картині світу була предметом наукового аналізу в роботах І.С. Черватюк, В.І. Карасика, Ю.С. Степанова, Н.О. Купиної, О.О. Михайлової, Н.Н. Захарової, В.Є. Гольдіна, О.Ю. Крючкової, А.П. Сдобнової, Л.В. Балашової та ін. Влада в англосаксонському культурному просторі досліджувалася А.В. Олянич, Т.М. Астафуровою, О.В. Анненковою та ін. У вітчизняних лінгвістичних дослідженнях концепт MACHT аналізувався на матеріалі британського газетного дискурсу в дисертації О.О. Чорновол-Ткаченко (2007) [8], лексикографічну структуру концепту досліджувала Л.Є. Бессонова (2005) [2].

Постановка завдання. Мета статті - встановити й описати особливості вербалізації етнокультурного компонента концепту MACHT на основі паремій.

Виклад основного матеріалу

Етнокультурний компонент концепту MACHT представлений сукупністю когнітивних ознак концепту, які виявляють культурно релевантну специфіку у реалізації в межах культурно-мовної компетенції носіїв певної лінгвокультури. Визначення етнокультурної специфіки певного концепту дозволяє проаналізувати особливості ментально-мовного освоєння відповідного фрагмента дійсності в національній картині світу. Етнокультурний компонент концепту досліджується нами відповідно до системи організації різних типів знань у ментальному світі людини як представника певної лінгвокультури. Згідно із запропонованою нами типологією знань за основними психічними функціями свідомості національно маркованими у структурі концепту слід вважати практичні, образно-перцептивні, інтуїтивні знання, у зв'язку із вербально закріпленою формою концепту - мовні знання.

Національно специфічна організація практичних знань у структурі етнокультурного компонента концепту MACHT визначається високою релевантністю слотів «Суб'єкт влади», «Результат влади» (зокрема вплив на емоційно-сенсорну сферу людини та соціоцентричний результат влади) та «Дія» (отримання влади, здійснення влади), які актуалізуються в німецькій мовній картині світу.

У структурі образно-перцептивних знань про концепт MACHT найбільш типовим для німецької лінгвокультури мислиться візуальний перцептивний образ влади, що пов'язується насамперед із постаттю суб'єкта влади.

Вербальне знання як складовий елемент етнокультурного компонента концепту MACHT виявляє себе у визначених найактуальніших і потенційно продуктивних смислах концепту, які формуються на основі внутрішньосистемних зв'язків вербальних одиниць, що об'єктивують концепт у німецькій мовній картині світу. До них, зокрема, належать такі смисли концепту: «наявність суб'єкта влади», «особисті джерела влади», рідше «структурні джерела влади», а також «дії» (отримання та здійснення влади), «насильство як метод здійснення влади». Таким чином, для німецької мовної картини світу релевантними смислами концепту MACHT визначаються передусім його родові ознаки «Суб'єкт влади», «Ресурсність», а також відповідні видові ознаки («Особисті джерела влади», «Структурні джерела влади»). Внутрішня форма назви концепту MACHT програмує концептуалізацію влади через постать суб'єкта, котра наділяється перевагою у фізичній силі та чоловічою статтю. Первинно влада існує для представників німецького мовного колективу як універсальна форма взаємодії, яка дає її суб'єктові свободу від підпорядкування, залежності.

Інтуїтивне знання у структурі концепту MACHT має досить складну внутрішню організацію. Інтуїтивні знання транслюють архетипні уявлення про концептуальний референт, засвоєння яких відбувається в системі бінарних опозицій [7, с. 102]. Основними бінарними опозиціями, через які владні відносини осмислюються представниками німецької лінгвокультури, слід назвати просторові орієнтири: «низ» - «верх», «попереду» - «позаду»; характеристики чуттєвого сприйняття: «багато» - «мало»; соціальні показники: «свій» - «чужий»; культурні маркери: «погано» - «добре»; опозицію, котра характеризує владу в контексті живої природи: «жива істота» - «неживий об'єкт»; космологічну опозицію «порядок» - «хаос».

У метальному світі людини як представника досліджуваної лінгвокультури концепт MACHT розташовується вгорі та попереду, що зафіксовано у просторових бінарних опозиціях «низ» - «верх» і «попереду» - «позаду» відповідно. У німецькій мовній картині світу для категоризації владних відносин актуалізується архетип вертикальної осі, який лежить в основі владних взаємовідносин, наприклад: вертикальна структура владних відносин у межах метафор «Влада - впорядкована структура», «Влада - рух угору». Натомість суб'єкт влади концептуально розташовується горизонтально, попереду, в полі зору людини - об'єкта влади (концептуальна метафора «Суб'єкт влади - попереду», домінування перцептивного візуального образу), що визначається через бінарну опозицію «попереду» - «позаду». О.К. Шевченко у своєму дисертаційному дослідженні із посиланням на А.А. Котенєва й А.Є. Лук'янова вказує на архетипи гори та води, які згідно з аналізом міфів і філософії Давніх Китаю, Індії та Греції лежать в основі владних взаємовідносин і корелюють із вертикальним і горизонтальним розгортанням влади відповідно [9, с. 75]. Це дає підстави стверджувати, що горизонтальне та вертикальне розгортання влади належать до універсальних архетипів влади.

Бінарна опозиція «своя влада» - «чужа влада» вказує на категоризацію влади за соціальною диференціацією, що передбачає віднесення себе мовцем-концептуалізантом до певної соціальної групи. У сучасній лінгвістиці науковці, розглядаючи опозицію «свій» - «чужий» як дискурсивний фактор, вказують, що він формує визначену модель сприйняття певної події чи факту «своєї» або «чужої» лінгвокультури, що передбачає профілювання в людини певного оцінного ставлення до різних проявів навколишньої дійсності [3, с. 17; 5, с. 117]. Дискурсивні фактори «свій» - «чужий» передбачають розгляд концепту MACHT із різних позицій оцінки: телеологічної (схвалення / засудження результату владного впливу), нормативної (визнається як легітимна / не визнається як легітимна) та психологічної (свій близький / чужий нерідний). Так, своя влада - це влада, яка визнається, якій підпорядковуються, це легітимна влада: unsere Macht, echte Macht, Heimmacht, наприклад: Europa ist eine echte Macht. Der Irak-Krieg ist Vergangenheit, und der Friede in Nahost hat Zukunft: AuBenminister Joschka Fischer uber eine neue Weltordnung, Amerika und das Gewicht der Europaischen Union [11]. Влада чужа - це влада нелегітимного характеру, несправжня влада, котра несе неволю, а тому засуджується: auslandische Macht, fremde Macht, Pseudo-Macht, Besatzungsmacht, Feindmacht, зокрема: Das wird nicht zu verwirklichen sein, sofern die Serben nicht durch eine auslandische Macht ersetzt werden [10].

Концепт MACHT катетеризується в досліджуваній лінгвокультурі як об'єкт полярної оцінки, сформованої на основі національно прийнятих аксіологічних орієнтирів, що зафіксовано бінарною опозицією «погано» - «добре»: Macht hat ihre Legitimitat nur im Dienst der Vernunft. Allein von hier bezieht sie ihren Sinn. An sich ist sie bose. K. Jaspers [13, с. 795].

У межахопозиції владаяк «живаістота» - «неживий об'єкт» концепт MACHT співвідноситься із персоніфікованим образом суб'єкта влади (концептуальна антропоморфна метафора «Влада - суб'єкт влади», суб'єкт влади як її символ); із біоморфним неспецифікованим образом, здатним рости, розвиватися (біоморфна метафора в концептуальній моделі «Влада - сутність»); із зооморфним образом, який визначається як фізично сильний і такий, що потребує контролю (зооморфні символи влади, концептуальна метафора «Влада - дика тварина»). Як неживий об'єкт влада категоризується через систему відношень, зокрема: відношення належності суб'єктові (концептуальна метафора «Влада - предмет власності»), просторові відношення («Влада - локус», «Влада - споруда»), через внутрішні структурні відношення («Влада - структура», «Влада - контейнер», «Влада - стратегія»), через причинно-наслідкові відношення («Влада - світло», «Влада - страва», «Влада - пастка» та ін.), відношення подібності («Влада - виконання музичного твору», «Влада - управління човном», «Влада - товар» та ін.).

У межах бінарної опозиції, сформованої на основі чуттєвого досвіду людини («багато» - «мало» та «великий» - «малий»), концепт MACHT отримує кількісну та якісну специфікацію. Так, у німецькій лінгвокультурі концепт MACHT мислиться переважно як чисельно та кількісно великий феномен: die enorme Macht, Machtgewalt, Machtgewicht, MachtkoloB.

У німецькій лінгвокультурі концепт MACHT категоризується в межах бінарної опозиції «порядок» - «хаос». Влада вбачається запорукою порядку та дисципліни, які для німців становлять особливу соціально значиму цінність, що «межує зі справедливістю та свободою» [6, с. 165]. Владні взаємовідносини мисляться як гарант подолання хаосу та безладу, влада сама стає частиною цього порядку: Ohne Macht zu sein ist unertraglich. So entsteht die Geborgenheit der Gruppe als Ausgleich zu «den wirklich Machtigen» [12].

Отже, основні бінарні опозиції, через які на основі дуальної категоризації осмислюється концепт MACHT, актуалізують архетипні релевантні для німецької картини світу знання про відповідний фрагмент дійсності. Етнокультурний компонент концепту MACHT виявляє себе у структуру- ванні досліджуваного концепту із залученням усіх основних (за винятком часової) категоріальних сфер: просторових, соціальних, чуттєвих, культурних, космологічних і природних орієнтирів.

Аналіз семантичної структури концепту MACHT дозволяє поглибити висновки про особливості процесу категоризації, пов'язавши його з кодами німецької культури. Коди культури вважаються універсальними, але їхні прояви та питома вага кожного з них визначають національну специфіку категоризації певного фрагмента дійсності у відповідному комунікативному просторі [4, с. 5]. Концепт MACHT актуалізується в німецькій лінгвокультурі здебільшого через предметний (наприклад, метафори «Влада - страва», «Влада - світло», «Влада - механізм», «Влада - споруда», «Влада - контейнер», «Влада - предмет власності», «Влада - сутність», «Влада - пастка», «Влада - перешкода», «Влада - товар», «Влада - крихкий об'єкт»); біоморфний (реалізується в метафорах «Влада - суб'єкт», «Влада - хвороба», «Влада - інстинкт», «Влада - дика тварина», «Влада - природне явище», біоморфні метафори в межах концептуальної метафоричної моделі «Влада - сутність»); просторовий (представлений у метафорах «Влада - рух угору», «Влада - локус», «Влада - впорядкована структура», «Влада - приміщення», «Суб'єкт влади - попереду») й акціональний коди культури (наявний у метафорах «Влада - гра», «Влада - боротьба», «Влада - театр», «Влада - наука», «Влада - розрахунок», «Отримання влади - подорож», «Влада - управління човном», «Влада - виконання музичного твору»). Для категоризації владних відносин несистемно використовуються також соматичний (у межах соматичних метафоричних моделей концептуальної метафори «Влада - суб'єкт»), сенсорний (перцептивний образ влади) та духовний коди культури (оцінний компонент семантичної структури концепту).

Отже, категоризація влади в німецькій лінгвокультурі здійснюється переважно через чотири основні коди культури, які, по-перше, визначають учасників влади або джерела (біоморфний код). По-друге, лінгвокультурний концепт MACHT у межах акціонального коду культури осмислюється як певна дія, пов'язана з отриманням або здійсненням влади. По-третє, отримання влади, характер влади, пов'язаний зі структурною організацією влади у просторі, специфікується просторовим кодом. Основні характеристики влади (зокрема наявність структури, темпоральні, локальні маркери) та результат здійснення влади (здебільшого егоцентричне використання влади) категоризуються через предметний код німецької культури. Соматичний код як менш релевантний вказує на актуалізацію суб'єкта влади як її основного учасника. Сенсорний код розкриває вплив на емоційно-сенсорну сферу основних учасників влади. Через духовний код культури концепт MACHT набуває оцінних характеристик.

Інтуїтивне знання, що транслюється концептом MACHT у німецькій лінгвокультурі, відтворюється також у відповідних етнокультурних архетипах. У мовному колективі представників німецької культури концепт MACHT актуалізується в межах універсального архетипу влади. Етнокультурний характер універсального архетипу влади визначається актуалізацією певних культурно специфічних архетипних образів влади. Так, вже згадуваний архетип влади як вертикальної осі виявляє прадавні уявлення людини про належність влади богам, котрі заселяли вищий порівняно із концептуалізантами простір, наприклад, гори, небо. У німецькій культурній традиції з ієрархічною структурою влади пов'язується чітка підпорядкованість і дисципліна, властива німецькій культурі, та культ панування, безапеляційного авторитету суб'єкта влади, що відтворилося в історичному минулому німців.

Універсальний архетип влади як горизонтально впорядкованої системи взаємодії специфікується в німецькій лінгвокультурі через широко представлений архетипний образ влади як центрового, обмеженого простору, виражений, наприклад, у концентричній структурі влади в межах метафори «Влада - впорядкована структура», у метафорах «Влада - локус», «Влада - споруда», «Влада - контейнер», реіморфні символи будівель. Така горизонтальна форма розгортання владних відносин вказує на концептуалізацію учасників як рівноправних партнерів, які несуть спільну відповідальність і виявляють згоду на здійснення певних дій. Цей архетип актуалізує в досліджуваній картині світу сучасне наукове несекційне розуміння («power to») владних відносин. Окрім того, розгортання влади в обмеженому просторі вказує на її непорушність, стабільність, що, на думку німців, гарантує визначальні для них відчуття безпеки та порядку.

Архетипний образ влади наділяється в досліджуваній лінгвокультурі сакральним, магічним характером (метафори «Влада - таємниця», «Влада - споруда», «Влада - фетиш», «Влада - структура», «Влада - театр», «Влада -священнослужитель»). Нумінозність влади проявляється в етносвідомості німців в існуванні неосновних учасників влади, таємниць щодо процесів здійснення й отримання влади.

Універсальний архетип влади доповнюється також національно специфічним архетипним образом боротьби для отримання влади, відтвореним у метафорах «Влада - боротьба», «Отримання влади - подорож», «Влада - дика тварина», реіморфних символах військової звитяги. Актуалізація цього архетипного образу визначає німецьку культуру як культуру, в якій досягнення визнається важливим елементом самореалізації людини, що корелює з основними характеристиками німецької культури в сучасній культурології та культурній антропології.

Етноспецифічний архетипний образ влади як надприродної сили (метафори «Влада - фетиш», «Влада - дика тварина», зооморфні образи-сим- воли) профілює ідею використання особистих джерел влади, які пов'язуються з фізичними властивостями, що дозволяють її власнику мати перевагу. В основі внутрішньої форми етимону концепту MACHT покладено також фізичну силу як визначальну домінанту, яка уможливлює реалізацію влади її суб'єктом. Таким чином, для німецької лінгвокультури концептуалізація влади здійснюється насамперед на основі особистих, а не структурних джерел влади, котрі забезпечують перевагу суб'єкта.

Для представників німецької лінгвокультури досліджуваний концепт актуалізує архетипний образ влади як джерела достатку (метафори «Влада - світло», «Влада - споруда», «Влада - страва», коштовності, атрибути, дорогий одяг носія влади як її символи), що вказує на наявність практичного підходу у процесі концептуалізації німцями владних відносин. Отримання суб'єктом додаткового достатку та комфорту (егоцентричний результат влади) підтримує в німецькій етнічній свідомості домінантну позицію її суб'єкта, завдяки чому відбувається здійснення ним влади. Таке розуміння влади підтверджується здебільшого позитивними конотаціями егоцентричного використання суб'єктом влади як доступу до привілеїв, достатку, зафіксованими в німецькій мовній картині світу.

Висновки і пропозиції

macht лінгвокультура німецькомовний концепт

Визначені на основі аналізу семантичної структури концепту MACHT основні актуальні етнокультурні архетипні образи влади репрезентують архаїчні інтуїтивно закріплені уявлення представників німецької лінгво-культури про владу та її вплив на формування німецьких культурних стандартів.

Таким чином, у семантичній структурі концепту MACHT етнокультурний компонент об'єктивується як визначальний елемент його структури. Система організації практичних, образно-перцептивних, мовних та інтуїтивних ментальних знань про досліджуваний фрагмент дійсності вказує на національно специфічні особливості категоризації та концептуалізації влади в німецькій лінгвокультурі.

Список літератури

1. Белова А.Д. Языковые картины мира в рамках когнитивно-дискурсивной парадигмы. Культура народов Причерноморья. 2002. № 29. С. 17-23.

2. Бессонова Л.Е. Лексикографическое описание политических концептов. Культура народов Причерноморья. 2005. № 60. Т 3. С. 49-53.

3. Гришаева Л.И. Понимание «чужого» и «другого» как условие успешной аккультурации. Взаимопонимание в диалоге культур: условия успешности / ред. Л.И. Гришаева, М.К. Попова. 2004. С. 17-21.

4. Красных В.В. Коды и эталоны культуры. Язык. Познание. Коммуникация: сборник статей. 2001. Вып. 19. С. 5-20.

5. Матвеева А.А. Дейксис как маркер категории «свой» - «чужой». Вестник Самарского госуниверситета. Серия Языкознание. 2007. № 1 (51). С. 112-118.

6. Приходько А.Н. Концепт Ordnung как мерная единица немецкого этнического менталитета (лингвокультурный аспект). Vita in lingua: к юбилею профессора С.Г. Воркачева.: сборник статей. 2007. С. 158-171.

7. Стефаненко Т.Г. Этнопсихология. Москва: Институт психологии РАН, «Академический проект», 1999. 320 с.

8. Чорновол-Ткаченко О.О. Вербалізація концепту ВЛАДА у сучасному британському газетному дискурсі: автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Харків, 2007. 20 с.

9. Шевченко О.К. Осуществление власти в условиях трансформационных процессов современной Украины: дис. ... канд. филос. наук: 09.00.03. Симферополь, 2006. 194 с.

10. Berliner Morgenpost. 15.05.2020.

11. Die Zeit. 08.05.2020. Nr.20.

12. Grimm. P. Hierarchie. Macht. Dumm. Das unabhangige Online-Magazin fur Wandel in Wirtschaft und Gesellschaft. (дата звернення 21.02.2021).

13. Zitate und Ausspruche / hrg. von Dudenredaktion. [2., neu bearbeitete u. aktualisierte Aufl.]. Duden Band 12. Mannheim, Leipzig, Wien, Zurich: Dudenverlag, 2002. 960 S.

Размещено на Allbest.ru