Ядро номінативного поля концепту language

Размещено на http://www.allbest.ru/

Одеський національний морський університет

Ядро номінативного поля концепту language

Смаглій В.М.

Анотоація

У статті розглядається досліджуване ядро номінативного концепту LANGUAGE, що є складником комплексного концепту LANGUAGE/WORD/SPEECH. Проведений компонентний аналіз іменника LANGUAGE виокремлює певний пучок сем, що експлікують їх дефініційні ознаки. Діахронічна площина дослідження цього концепту дає змогу підвести риску в дослідженні номінативного поля загального концепту та порівняти з досліджуваними раніше концептами.

Ключові слова: ядро, лексема, дефініція, сема, діахронічний аспект.

Аннотация

ЯДРО НОМИНАТИВНОГО ПОЛЯ КОНЦЕПТА LANGUAGE

В статье рассматривается исследуемое ядро номинативного концепта LANGUAGE, что является составляющей комплексного концепта LANGUAGE/WORD/SPEECH. Проведенный компонентный анализ существительного LANGUAGE выделяет определенный пучок сем, которые эксплицируют их дефиниционные признаки. Диахроническая плоскость исследования этого концепта позволяет подвести черту в исследовании номинативного поля общего концепта и сравнить с исследуемыми ранее концептами.

Ключевые слова: ядро, лексема, дефиниция, сема, диахронический аспект.

Abstract

CORE OF THE NOMINATIVE CONCEPT FIELD LANGUAGE

The article deals with the investigated core of the nominative concept LANGUAGE, which is a part of the complex concept of LANGUAGE/WORD/SPEECH. The component analysis of the noun LANGUAGE makes a distinction between them, which explains their definitions. The diachronic aspect of the study of this concept makes it possible to underline the study of the nominative field of the general concept and compare with the concepts previously studied.

Key words: core, lexeme, definition, seme, diachronic aspect.

Постановка проблеми

Продовжуючи дослідження вербалізованого комплексного концепту WORD/LANGUAGE/SPEECH, звертаємося до аналізу ядерної зони номінативного поля субконцепту LANGUAGE, одного з трьох конституентів зазначеного комплексного концепту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Спираючись на тезу, висловлену Ю. Карпенком: «Кожне мовне явище має свою історію (діахронія) і своє місце в системі мови (синхронія)» [1, с. 77], розглянемо передусім діахронічну площину досліджуваної одиниці. Для цього мусимо заглибитися в доісторичні шари функціонування мови як засобу спілкування. М. Кочерган пише: «Можна припустити, що 2-3 тисячі років до н. е. існувала спільна мова-основа (індоєвропейська прамова)» [3, с. 61]. Англійська мова є одним із багатьох нащадків цієї прамови. Її лексикон являє собою складне мереживо мовних одиниць, що потрапили в сучасну англійську довгими і звивистими шляхами.

Постановка завдання. Повертаючись до цитованої вище тези Ю. Карпенка стосовно нерозривності діахронічності й синхронічності кожної мовної одиниці, звернімося до синхронічної площини ядерної лексеми language або до «її місця в системі мови» [1, с. 77], інакше кажучи, розглянемо функціонування лексеми language як складника вербального поля нуклеарного концепту language, який із часом буде інтегрованим у комплексний концепт WORD/LANGUAGE/ SPEECH.

Розпочинаючи лінгвокогнітивне дослідження цього концепту в англомовній картині світу, виходимо з постулату О. Кубрякової, що значення мовного знака є «концепт, схоплений знаком» [4, с. 31]. Відповідно, вивчення вербалізованого концепту WORD неможливе без вивчення сукупності англомовних одиниць, які становлять його вербальне поле. На цьому етапі розвідка обмежується аналізом ядерної зони поля концепту.

Такий аналіз передбачає, по-перше, відбір лексичних одиниць, що номінують досліджуваний концепт. По-друге, аналізу підлягають словникові дефініції, що їх пропонують загальномовні лексикографічні джерела. По-третє, відбувається дефі- ніційний аналіз отриманих даних, який дає змогу виокремити з них набір дискретних змістових парцел - сем, які, будучи семантичними (тобто нематеріальними) сутностями, набувають свого «матеріального» втілення у вигляді дефініційних ознак, зафіксованих у тлумачній частині словникових статей.

Доцільність дефініційного аналізу як стартового етапу вивчення номінативного поля концепту випливає з того, що, як указує В. Еванс, «дефініція створює так званий лексичний профіль (lexical profile) поняття» [10, p. 22]. На думку Г. Уфімцевої, «знакове значення може бути виражене в метамовний спосіб, широко вживаний у лексикографічній практиці» [9, с. 31]. При цьому варто завважити, що «значення не являє собою неподільного цілого, а складається з набору компонентів, що володіють самостійністю» [7, с. 81]. Про це, зокрема, пише й В. Кодухов: «Кожне значення слова є сукупність семантичних ознак (сем), котрі утворюють структуру значення» [2, с. 101]. М. Нікітін уточнює: «Сема є неномінованою частиною значення» [6, с. 117]. Її експлікація відбувається через посередництво дефініційних ознак, які вилучаються зі словникових тлумачень відповідної лексичної одиниці.

«Розкладання смислу лексеми на складники» є сутністю компонентного аналізу», - зазначає Дж. Лайонз і додає: - «альтернативним терміном для компонентного аналізу є лексична декомпо- зиція» [5, с. 122]. Про таку саму процедуру розмірковує П. Сусов: «Значення слова піддається декомпозиції, тобто розкладанню його на елементарні смисли (інакше кажучи, семи)» [8, с. 126], смислові атоми, елементарні предикати, семантичні примітиви, семантичні ознаки. 

Виклад основного матеріалу

Ядерною лексемою номінативного поля LANGUAGE є полісемантична іменна лексема language. Етимологічна розвідка свідчить, що ця лексема запозичена в середньо англійську зі старофранцузької мови у формі langage, langue, остання потрапила туди з латини lingua, попередньо в старолатинській мові слово мало форму dingua. Ця лексична одиниця є спорідненою із середньоанглійською питомою лексемою tongue, що мала в давньоанглійській мові форму tunge, яка виходить із давньоверхньонімецького zunga зі значенням [tongue]. Отже, в сучасній англійській мові спостерігаємо явище етимологічних дублетів: лексеми language й tongue виходять зі спільного германського кореня dnghU-, що означає язик і мова. При цьому tongue є питомо англійською одиницею, а language - романським запозиченням. Порівнюючи етимологічні дублети tongue й language, бачимо, що від початку відбувся метонімічний зсув і назва органу язик пересунулася на результат діяльності цього органу мова, мовлення. При цьому в лексемі tongue збереглися обидва значення: tongue [the soft, movable part in the mouth that is used for tasting and eating food and in human beings for speaking] і tongue [a particular way or quality of speaking]. Натомість в етимологічно спорідненій лексемі language зв'язок сучасної одиниці зі своїм етимоном zunga зі значенням язик більше не прослідко- вується. номінативний концепт дефініційний діахронічний

Полісемант language налічує близько десятка семем, про що свідчать тлумачні словники англійської мови.

(І) Семема language дефінується так: [communication of thoughts and feelings through a system of arbitrary signals, such as voice sounds, gestures, or written symbols] або [the method of human communication either spoken or written, consisting of the use of words in a structured and conventional way]. Українським відповідником цієї семеми language є семема мова, яка українським тлумачним словником пояснюється так: Система словесного вираження думок і почуттів, яка має певну звукову і граматичну будову і є засобом спілкування людей.

Компонентний аналіз іменника language виокремлює такий пучок сем, що їх експлікують дефініційні ознаки: сема комунікація, яка уточнюється семами, що вказують на те, що передається: думки і почуття, ці семи експліковані дефініцій- ними ознаками [thoughts and feelings], а також на те, Як передається: умовними сигналами, про що свідчать дефініційні ознаки [arbitrary signals] та [in a conventional way]. Сигнали, про які йдеться в дефініції, специфікуються: це голосові сигнали, слова, письмові символи, жести. Важливою семою в лексичному значенні цієї словникової одиниці є сема структура, вона експлікується в дефініціях ознаками [in a structured way] та [a system of signals]. Ще однією семою є людська (комунікація). Цю сему прямо експлікує дефіні- ційна ознака [human communication] та опосередковано - [communication of thoughts and feelings], адже думки й почуття є атрибутами людського існування. Отже, в цій семемі йдеться про загальнолюдську здатність спілкуватися за допомогою мови.

Отже, (І) семема language є словниковою одиницею з лексичною семантикою, що складається з таких сем: 1) людська, 2) структурована, 3) комунікація, 4) думки, почуття, 5) умовні сигнали, 6) слова, жести, голосові сигнали, письмові символи.

(ІІ) Семема language значно звужує коло носіїв відповідного засобу комунікації, оскільки позначає не мову загалом як властивість людини, а виключно етноспецифічну мову, якою користуються представники певного етносу. Її дефініції свідчать про таке: [a system of communication used by a particular country or community]; [a system of arbitrary signals used by a nation, people or other distinct community, often contrasted with dialect]; [the words, their pronunciation, and the methods of combining them used and understood by a community]. Етноспецифічна мова (англійська, німецька тощо).

У (ІІ) семемі language семи комунікація і структурована наявні в лексичному значенні саме так, як і в (І) семемі. Крім того, в цій семемі зазначається, що користувачем мови є нація, народ, спільнота, про це свідчать дефініційні ознаки [particular country or community; a nation; a people]. Отже, порівняно із (І) семемою language тут уточнюється сема людська (комунікація), перетворюючись на етнічна (комунікація), при цьому дефініційна ознака [contrasted with dialect] експлікує охоплення мовців: їх менше, ніж носіїв мови загалом (людство), але більше (всі представники етносу), ніж носіїв діалекту, адже діалект - регіональний різновид етнічної мови, а отже, ним послуговується лише окрема частина етносу (мешканці певного регіону). До семи умовні сигнали додається сема вимова [pronunciation]. Загалом лексична семантика (ІІ) семеми language обіймає такий набір сем: 1) етнічна, 2) структу- рована, 3) комунікація, за допомогою 4) умовних сигналів, а саме 5) слів і їх вимови, 6) відмінна від діалекту.

Семема language називає феномен, який референційно стосується ще більш обмеженого кола комунікантів. Дефініції цієї семеми вказують, що її референт - мова - використовується лише в певній (професійній, науковій) царині людського знання й/або діяльності: [special vocabulary and usages of a scientific, professional or other group]; [the phraseology and vocabulary of a particular profession, domain, group]; [the vocabulary and phraseology belonging to departments of knowledge]. Ці дефініції супроводжуються відповідними ілюстраціями: medical language; legal language; the language of the law.

Семи, які вичленовуються зі словникових тлумачень, є такими: 1) мовні одиниці (слова і фразеологізми), ця сема експлікується дефініцій- ними ознаками [vocabulary and usages; vocabulary and phraseology], 2) делімітативна сема окре- мішність, за ознакою 3) професійної належності [special group; particular profession, domain, group; belonging to departments of knowledge].

Семема (ІІІ) мова професійного спілкування позначає не людську мову загалом, якою послуговується людство, і не ту, якою послуговується весь етнос, слово language в цьому значенні називає варіант (етноспецифічної) мови, який є зрозумілим і звичним для обмеженого кола мовців, тих, хто належить до спільної сфери діяльності (професійної, наукової тощо). Загалом лексичне значення (ІІІ) семеми language містить такі змістові парцели: 1) мовні одиниці (слова і фразеологізми), якими послуговується 2) обмежена група мовців, відокремлена від усього етносу за ознакою 3) професійна належність.

Семема language демонструє порівняно з (І), (ІІ) та (ІІІ) семемами подальше звуження кола мовців, про що свідчить словникова дефініція [the style of a piece of speech or writing], [form or manner of verbal expression, esp. style]. Поглиблюючи дефініційний аналіз цієї семеми, розглядаємо дефініційну ознаку [style] як самостійну лексичну одиницю й бачимо таке: style [the combination of distinctive features of literary expression characterizing a particular person, group].

Отже, значення (IV) семеми language стиль, манера мовлення складається з пучка сем (1) усне, письмове (2) мовлення, яке має (3) специфічні характеристики, притаманні (4) мовцю або групі мовців.

Семема language дефінується так: [profanity]; [bad, foul, strong language]; [coarse or offensive language].

Дефініційний аналіз другого ступеня демонструє семантику лексичної одиниці profanity: [obscene language], поглиблюючи дефініційний аналіз на ще один крок, розглядаємо семантику прикметника obscene й виявляємо таке: [offending against moral principles, repugnant]. Сукупність дефініційних ознак [bad, foul, strong, coarse, offensive, obscene, repugnant] вербалізує сему лайливий. Загалом значення (V) семеми language лайка складається з пучка сем, що розкривають зміст гіперсеми мова, а саме: 1) комунікація, 2) думок, почуттів, 3) умовними сигналами, словами, до яких додається квалітативна сема лайливими.

Цікаво, що двомовні словники пропонують аналоги цієї семеми у вигляді словосполучень. Так, англо-український словник пропонує 15 коло- кацій з опорним словом language: abusive, bad, coarse, crude, dirty, foul, nasty, obscene, offensive, rough, strong, unprintable, vile, vituperative, vulgar. Англо-російський словник реєструє значно менше колокацій - 3 словосполучення з іменником language: strong, bad, foul. Будь-що, окремої семеми зі значенням лайка ці словники не реєструють. Значення (V) семеми language включає квалітативну інформацію в семний набір (мова ЯКА? - лайлива, непристойна, груба), в перекладацьких словниках цей відтінок лексичної семантики виведений назовні: сема оригінального значення заміняється словом у перекладацькій версії.

Семема language поповнює вокабуляр англійської мови за рахунок семантичної деривації, а саме метонімічного перенесення. Про це свідчить дефініція семеми: language [the study of language esp. as a school subject]; [verbal communication as a subject of study]. Ідеться про навчальну дисципліну, що вивчає мову й бере на себе ім'я предмета навчання. Мова як навчальна дисципліна.

Семний набір, що утворює лексичну семантику цієї семеми, поєднує опорну сему 1) вивчення та гіперсему мова, тобто пучок її семантичних складників: 2) комунікація, 3) думок, почуттів, умовними сигналами, 5) словами, письмовими символами. (VI) Семема реєструється не всіма словниками. Фіксуємо її наявність тільки у двох тлумачних словниках, Словник Oxford не містить такої одиниці, так само й перекладацькі двомовні (англо-український та англо-російський) словники не включають цю семему в словникові статті. Утім англо-російський словник пропонує словосполучення language arts, пояснюючи, що це [словесность (школьный предмет)].

Остання з аналізованих семем лексеми language - це (VII) семема, яка тлумачиться так: [the wording of a legal document as distinct from the spirit]. Вона зареєстрована в єдиному лексикографічному джерелі - в словнику American Heritage. Виокремлюємо дефініційну ознаку [wording] і піддаємо її поглибленому аналізу: wording [the words selected in expressing smth], аналіз протиставленої їй дефініційної ознаки [the spirit] дає такі результати: the spirit [the actual, though unstated sense or significance of smth], e. g. the spirit of the law. Із поглибленого дефініційного аналізу стає зрозумілим, що (VII) семема language протиставляє форму і зміст юридичного документа, підкреслюючи дуалізм таких комунікативних феноменів, як правові приписи. Буква (закону).

Семний набір цієї семеми language обіймає:

словесна форма, 2) ідеальний зміст, 3) правовий документ. Протиставлення, про яке йдеться в цій семемі, відомо з давніх давен. В український і російській мовах воно виражається із зазначенням найменшої мовної (графічної) одиниці - літери: ми говоримо про дух і букву закону.

Висновки і пропозиції

Ядро номінативного поля вербалізованого концепту LANGUAGE складають 7 семем іменного полісеманта language. У більшості з них лексична семантика інкорпорує архісему мова, що є комбінацією базисних сем *) людська, *) структурована, *) комунікація, *) думок, почуттів, за допомогою *) слів. Окремі семи з вищезазначених у певних семемах отримують уточнення, зокрема сема *) людська звужується від загальнолюдська до етнічна, соціально- групова й аж до індивідуальна.

Сема *) слова уточнюється у (ІІ) семемі за рахунок семи вимова (слів), а в (V) семемі уточнення відбувається за рахунок квалітативної характеристики лайливі (слова), крім того, в цій семемі можна передбачати уточнення семи *) думки, почуття за рахунок кваліфікації недоброзичливі, злі, ворожі (думки, почуття). У семемі (VII) сема *) слова розширює свій обсяг, перебираючи на себе значення вербальна форма (правового документа).

Архісема мова в повному своєму наборі базисних сем наявна в семемі (VII), водночас з'являється сема вивчення (мови), семема language при цьому є продуктом метонімії як виду семантичної деривації: від семеми language = мова > language = вивчення мови (в школі).

Як показало дослідження вербального поля комплексного концепту WORD/LANGUAGE/ SPEECH, його ядерна зона складається із 42 семем полісемантичних ядерних лексем word, language, speech, to speak. Дефініційний аналіз (першого, другого, іноді третього ступенів глибини) всіх семем дав змогу отримати лексико-семантичний вимір ядерної зони вербального поля. Сукупність дефініційних ознак оброблено так, щоб виокремилися семи, з яких складаються лексичні значення семем. Загалом змістовий шар ядерної зони поля складається зі 161 семи. У різних комбінаціях ці семи містять інформацію про змістові складники ядерної зони поля: про АКТАНТІВ (агенса і паці- єнса) дії МОВЛЕННЯ і продукту цієї дії, про дуалізм мовних феноменів (єдність форми і змісту), про СІРКОНСТАНТИ (способу й цілі) дії.

Список літератури

1. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства. Київ, 2009. 334 с.

2. Кодухов В. И. Общее языкознание. Москва: Книжный дом «ЛИБРОКОМ», 2011. 304 с.

3. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. Київ, 2000. 368 с.

4. Кубрякова Е. С. Особенности речевой деятельности и проблемы внутреннего лексикона. Человеческий фактор в языке. Язык и картина мира. Москва: Наука, 1991. С. 141-172.

5. Лайонз Дж. Лингвистическая семантика / пер. с англ. под общ. ред. И. Б. Шатуновского. Москва: Языки славянской культуры, 2003. 400 с.

6. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики. Санкт-Петербург: Научный центр проблем диалога, 1996. 760 с.

7. Селиверстова О. Н. Труды по семантике. Москва: Языки славянской культуры, 2004. 960 с.

8. Сусов И. П. Введение в языкознание. Москва: АСТ Восток-Запад, 2007. 379 с.

9. Уфимцева А. А. Семантика слова. Аспекты семантических исследований. Москва: Наука, 1980. С. 5-80.

10. Evans V Towards a cognitive compositional semantics: An overview of LCCM theory. Further Insights into Semantics and Lexicography / Ed. by Ulf Magnusson, Henryk Kardela and Adam Glaz. Lublin: Wydavnictwo UMCS, 2009. P 100-120.

Размещено на Allbest.ru