Особливості формування концептосфери "сімейні відносини" у сучасній англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування концептосфери «сімейні відносини» у сучасній англійській мові

Гончарова І.С.

Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського

У статті проаналізовано особливості формування концептосфери «сімейні відносини» у сучасній англійській мові.

Мовна картина світу і її елементи - концепти й концептосфери - відіграють важливу роль у культурі, мові, філології. Сьогодні лінгвістика переосмислює роль мови в сучасному світі. Таким феноменам, як концепт, концептосфера і мовна картина світу, приділяється велика увага, оскільки в них утримується інформація про виникнення, перетворення і розвиток ключових цінностей того або іншого етносу.

Матеріальні й духовні цінності, моральні установки, ставлення до тих або інших явищ і предметів навколишнього світу - ці найважливіші аспекти людського буття знаходять своє відбиття в мові, тим самим створюючи образ сприйняття світу носія цієї мови й образ людини. Лексична система мови, мова художніх текстів, а також фразеологічний фонд мови є матеріалом для досліджень у галузі лінгвокультурології.

Концептосфера «сімейні відносини» була вибрана як об'єкт цього дослідження, виходячи з того, що концепти, які входять до її складу, є ядрами національної й індивідуальної свідомості, деякі з них - найдавнішими «ключовими словами» людської культури.

До екстралінгвістичних факторів формування концептосфери «сімейні відносини», на думку авторки дослідження, належить індивідуальний досвід людини, як фізичний, так і фізіологічний, культурне середовище та його соціокультурні особливості, досвід мовного колективу, який визначається особливостями його історичного розвитку.

Суто лінгвістичними факторами формування концептосфери «сімейні відносини» у сучасній англійській мові є: велика кількість структурних елементів концептосфери та достатні ресурси для мовної реалізації цієї структури, наявність достатньо предметного рефенціаль- ного зв'язку між об'єктом (сім'я) та ментальним уявленням про нього, значна номінативність одиниць, що репрезентують концептосферу, виражена метафоричність концептосфери.

Ключові слова: концептосфера, сімейні відносини, сучасна англійська мова, екстралінгвістичні фактори, лінгвістичні фактори, лінгвокогнітивна категоризація та концептуалізація.

Goncharova I. S. PECULIARITIES OF FORMATION OF CONCEPTUAL SPHERE “FAMILY RELATIONS” IN MODERN ENGLISH LANGUAGE

The article deals with the analysis of the peculiarities of the formation of the conceptual sphere “family relations” in the modern English language.

The language picture of the world and its elements - concepts and conceptual spheres - play an important role in culture, language and philology. Today, linguistics reconsiders the role of language in the modern world. Such phenomena as a concept, a conceptual sphere and the language picture of the world are paid a great attention because they concentrate information about the origin, transformation and development of the key values of any ethnos.

The conceptual sphere “family relation” was chosen the object of the research because the concepts that comprise it are the nuclei of the national and individual consciousness whereas some of them make up the most ancient “key words” of the human culture. The conceptual sphere “family relations” represents notions which exist in every language as one of the most important ones which define the national and personal consciousness. It is the most ancient notion which does not disappear from language with time, with cultural changes and changes in the social life.

In the author's opinion, the extra-linguistic factors of the formation of the conceptual sphere “family relation” belong the following: a man's individual experience, both the physical and physiological ones, the cultural environment and its socio-cultural peculiarities, the experience of the language group which is characterized by the specificity of its historical development.

The proper linguistic factors of the formation “family relations” in the modern English language are connected with a great number of structural elements of the conceptual sphere and sufficient resources for the linguistic realization of this structure, the presence of the subject referential link between the object (family) and its mental representation, an expressed nominative characteristic of the units that represent the conceptual sphere, and the metaphoric character of the analyzed conceptual sphere.

Key words: conceptual sphere, family relation, modern English language, extra-linguistic factor, linguistic factors, linguo-cognitive categorization and conceptualization.

Постановка проблеми

концептосфера сімейні відносини англійська мова

Різні когнітивні структури знань, що реалізуються у мові, формуються в результаті пізнання світу і придбання певного досвіду, що підлягає категоризації. Мова й сама по собі є найважливішою частиною свідомості індивіда, що реалізує себе як особистість у певному соціальному оточенні і як представник певної колективної спільності, об'єднаної різними культурними, соціальними й світоглядними парадигмами. Досвід різного походження відбивається згодом у структурах відповідного типу, виходячи з виду прототипічної категорії. Серед них виділяють: схеми, фрейми, скрипти, гештальти, концепти, концептосфери. Такі структури характеризуються найскладнішою системою взаємозв'язків їх компонентів, і раніше дискусійним вважалося питання щодо їхньої функціональності, тому що подібні складні багатоступінчасті структури позбавлені динамічності, а отже, і характеризуються надмірною стійкістю для умов перманентної взаємодії з мовою й мовленням, що змінюються.

Однак нині вчені дійшли висновку, що ментальні репрезентативні структури характеризуються здатністю до трансформацій і переведення розгорнутих зв'язків у латентний стан - зведення в такий спосіб усієї ментальної структури до стану базисного конструкта (при цьому в ядерних і/або навколоядерних елементів залишаються відкритими валентні зв'язки, що характеризує всю систему як динамічну і змінювану), який у разі необхідності реалізації в мовленні відновлює, розвертає латентну структуру з усіма потенційними змістами, що дає змогу, з одного боку, не обтяжувати мислення гіперобсягом, при цьому, з іншого боку, зберігаючи істотну здатність до нарощування валентних зв'язків периферійного поля, об'єктивованих лінгвістичними (переважно лексичними й лексико-синтаксичними) засобами. Така формула існування когнітивних структур знання забезпечує їхню універсальність, динамічність і водночас стійкість, а також їх продуктивність, що й пояснює необхідність формування когнітивних структур знання як одиниць репрезентації минулої категоризацію інформації, отриманої в процесі пізнання світу.

Значний інтерес у сфері вивчення різних структур знання становить дослідження процесу їх формування, особливо передумов - факторів формування у свідомості людини структур знання.

Найбільш вивченими у цьому контексті є концепти як найпоширеніші типи структурації інформації, що поступає до індивіда, тоді як гештальти й концептосфери - як конструкти, що являють собою не просто структурну сукупність лінгвістичної інформації, але й можливість і необхідність приєднання до неї інформації екстралінгвістичної - почуттєвого досвіду. У цьому зв'язку особливе значення для нашого дослідження набуває розгляд особливостей формування концептосфери «сімейні відносини» у сучасній англійській мові.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз робіт вітчизняних і зарубіжних вчених, у центрі уваги яких перебувають проблеми становлення концептосфери «сімейні відносини» у соціокультурній та лінгвокогнітивній площинах (С. Андрухович [1]; О. Антонов [2]; Н. Батова [3]; С. Бурова [5]; Е. Гідденс [6]; Г Дворецька [7]; Ю. Железнова [8]; І. Кисельова [9]; О. Кострубіна [10]; М. Розенберг [11]; М. Сарибаєва [12]; Т Смір- нова, М. Данілова [13]; Т Сорока [14]; А. Трущин- ська [15]; Чень Це, С. Чорнобай [16]; M. Anderson [17]; J. Ribbens, M. Doolittle, S. Day [18]; D. Smith [19]; L. Stone [20] та інші], дає змогу виділити певні загальні характерні риси досліджуваного поняття в англійській лінгвокультурі. Проте додаткового ретельного вивчення потребує проблема аналізу факторів формування концептос- фери «сімейні відносини» у сучасній англійській мові на основі комплексного підходу до вивчення когнітивних структур знання такого типу.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Мета статті полягає у вивченні особливостей формування концептосфери «сімейні відносини» у сучасній англійській мові.

Виклад основного матеріалу

Процес формування когнітивних структур знання є комплексною, багатоаспектною єдністю результатів впливу і взаємодії різних факторів формування ментальних конструктів. Ці фактори являють собою найважливіші основи, що впливають на процес концептуалізації інформації, яка поступає до людини. Традиційна лінгвістика виділяє дві переважаючі групи факторів формування ког- нітивних структур знання. Це насамперед лінгвістичні й екстралінгвістичні фактори. Перші визначають сферу об'єктивації тієї або іншої структури, а також набір одиниць, що забезпечують реалізацію продукту в результаті взаємодії екстралінгвістичних факторів. До таких екстралінгвістичних факторів відносяться індивідуальний досвід людини, як фізичний, так і фізіологічний; культурне середовище й її соціокультурні особливості; досвід мовного колективу, зумовлений особливостями його історичного розвитку.

Ця група передумов концептуалізації досвіду взаємодії з навколишньою дійсністю є домінуючою, прецедентоформуючою у світлі комплексного підходу до вивчення концептів, відповідно до якого вони розглядаються як модульне явище не тільки й не стільки лінгвістичного порядку, а як феномен, імпульсом для створення якого є внутрішня ментальна потреба у вбудовуванні нових (не будь-яких, а тільки суттєво важливих) знань в існуюче відбиття світу.

Слід зазначити, що концептосфера, відповідно, розуміється як низка взаємозумовлених концептів, що структурують тематичну концептосферу, яка є одним зі складових елементів у національній концептосфері окремої особистості й усього народу [4]. Взаємозв'язок концептів спостерігається у процесі формування нових концептів, який відбувається на основі вже існуючих; інтеграційне розширення формує, у свою чергу, картину світу. Концептосфера являє собою сукупність семантичних, понятійних і асоціативних ознак, які актуалізують концепти-форманти концептосфери. Отже, деякі характеристики, як і особливості утворення, властиві концептам, передаються й концептос- фері як укрупненій групі концептів.

У деяких дослідженнях останніх років когні- тивні структури знання розглядаються не просто як одиниця рівня ментальних репрезентацій, а як явище, що характеризує взаємодію свідомості, мови тексту й культури. У такому ракурсі розгляду концептосфери особливої значущості набувають такі властивості, як потенційність і динамічність. У таких дослідженнях особливо відзначається, що концепт (як найбільш загальний ментальний конструкт) виступає в ролі інтегратора свідомості, мовної системи й культури, забезпечуючи, як наслідок, їх вихід на комунікативно-дискурсивний рівень [4].

Когнітивні структури знань характеризуються особливою динамічністю, у якій виділяються два аспекти. Перший полягає у мінливості ментальних конструктів під впливом історичних, культурних, соціальних, вікових, гендерних і інших факторів; другий - у дискурсивно-комунікативній зумовленості реалізації конструкта, у функціональності його існування як одиниці, що не тільки належить рівню культури, але й об'єднує ці рівні в реальному комунікативному процесі.

За такого підходу концептосфера та її складові концепти розглядаються як когнітивні структури знань, які мають складну багатомірну структуру, але існуючу у свідомості у вигляді згорнутої до мінімального конструкта, що зберігається в ментальній сфері свідомості людини; такий конструкт, однак, має продуктивну структуру розгортання, що реалізується в результаті необхідності в дискурсивному просторі.

Отже, концепти-форманти концептосфери повинні мати мінімально жорстку, упорядковану, досить стійку ядерну основу - «канву» для нарощування периферійно-понятійних структур. Відзначимо, що ядро концептосфери залишається, як правило, незмінним у діахронічному аспекті, проте внаслідок своєї динамічності їх периферійне поле значною мірою (особливо периферійне поле наповнення індивідуально-авторськими репрезентантами) піддається оказіональним змінам.

Ці варіації відбуваються під впливом різних трансформацій у середовищі існування індивіда. В основному проявляється тенденція до сприйняття впливу з боку історичного, соціокультурного процесів пізнання світу, придбання індивідуального й колективного досвіду. Однак докладніше розглядати їх слід не в ракурсі передумов для становлення динамічного характеру концептосфери, а з позиції їх існування як окремих факторів формування концептосфери.

У цьому контексті слід приділити особливу увагу соціокультурним факторам, тому що саме вони є основними в становленні концептосфери «сімейні відносини»: «сім'я» є поняттям універсальним для всього світу; сім'я відіграє істотну роль у появі й наступному становленні світогляду нових членів суспільства. Особливо уважно ця тема досліджується в межах психолінгвістики і психології. Тут сім'я позиціонується як основа становлення людської свідомості, що безпосередньо впливає на формування «фільтрів» сприйняття індивідом світу. Спочатку сім'я зародилася лише в самому узагальненому значенні: була потреба продовження роду, і вже згодом вона розвинулася до рівня й розгорнення нинішньої концептосфери. Так, історично змінилося кілька основних моделей побудови сім'ї та сімейних відносин, найбільш наближеним у часі з яких була модель, що зводить роль жінки до народження й виховання дітей. Однак у сучасному світі цей шаблон уже не витримує конкуренції з моделлю, у якій жінка завойовує позиції, прирівняні до традиційно чоловічих ролей; при цьому набагато більшого поширення набуває концепт «тато в декреті» або «чоловік на господарстві», концепт «мати-одиначка» перестав провокувати неусві- домлену реакцію відторгнення або осуду, зміщаючи в такий спосіб і специфіку сприйняття відповідних фрагментів дійсності.

Говорячи про сімейні відносини, ми бачимо, що соціокультурний і історичний фактори діють спільно, тому що людській цивілізації властива поступальність розвитку; зміни в культурі й соціальному устрої суспільства відбуваються з часом. Створивши умови для формування первинних номінацій, вони стали його постійним супутником.

Однак фактор впливу історії й культури на формування ментальних конструктів не єдиний у становленні елементів картини світу. Не менш значний вплив на них здійснює досвід, що набувається індивідом; досвід характеризується неоднорідністю, у ньому виділяється досвід індивідуальний і колективний. Сприйняття й емоційний досвід, осмислення цього досвіду постійно перетворює концепт, доповнюючи й розширюючи його [4].

Колективний досвід як фактор становлення концептосфери «сімейні відносини» формує найбільш загальний її вид; тобто у свідомості більшості представників одного етносу бачиться та сама картинка: сім'я - це союз чоловіка й жінки, не рідних за кров'ю, що мають кровних дітей. При цьому колективний досвід може вступати у конфлікт з індивідуальним досвідом і викликати протиріччя в картині світу індивіда, у випадках, наприклад, коли дитина залишилася без піклування батьків або інших родичів, і вона не має досвіду життя в родині, тоді як основна маса її однолітків зростає в ситуації гармонії між колективним і індивідуальним досвідом.

При цьому можливість постійного порівняння інформації, придбаної за допомогою колективної або індивідуальної свідомості, дає змогу узагальнювати, виявляти тільки найбільш значущі, найбільш генералізовані й одночасно точні властивості об'єкта або явища навколишньої дійсності. Також вони мають здатність із часом змінюватися під впливом придбання нового досвіду: дитина-сирота, яка не мала власного індивідуально- авторського шару у концептосфері «сім'я», після одруження свідомо створює для себе прецедент, що змінює її індивідуальний досвід із негативно на позитивно сприйманий.

Таким чином, фактори історії, культури і суспільства, індивідуального й колективного досвіду створюють умови для закріплення відповідного відбиття в концептосфері.

Далі має сенс звернутися до дослідження кон- цептосфери «сімейні відносини» з позицій виявлення особливостей її формування на суто лінгвістичному рівні.

Тут виявляється особливий статус концептос- фери як структури, що характеризується великим обсягом концептуалізованої інформації, великим полем покриття змістів (тобто концептосфера «сімейні відносини» складається зі значного числа структурних елементів), а також і достатніми ресурсами для здійснення процесу реалізації структури.

Так, концептосфера «сімейні відносини» представлена основними концептами: «сім'я», «шлюб», «розлучення», «родинні відносини», «некровні відносини» тощо. Ядерні групи цих формантів відрізняються істотною номінативністю: «родинні відносини» - parents, mother, mom, mummy, motherhood, maternity, child, kin, kid, childhood, grandfarther, grandpa, sister, brother-in-law; «шлюб» - proposal, fiance, fiancee, marriage, church, wedding ceremony, husband, wife, honeymoon, etc. Значно скромніше виглядають аскіологічні групи: «родинні відносини» - blood, close, tight, good, stable, normal; «шлюб» - anxious, loving, furious, beautiful, ideal, etc.; а також предикативні групи: «родинні відносини» - to mother, to parent, to father, to give birth, to adopt; «шлюб» - to propose, to marry, to plan, to live together. Навіть у випадку із групами дієслів і прикметників характерна риса - реалізація «називної» функції. Видається, що такі особливості діахронічно пов'язані з необхідністю позначити великий простір кон- цептуалізації. Також передумовою такої особливості є наявність досить предметного референці- ального зв'язку між об'єктом (сім'я) і ментальним уявленням про нього.

Більшість когнітивних структур знання на цьому етапі розглядаються вченими в аспекті референціального підходу: досліджується ступінь абстрактності формованих конструктів. Відповідно, резонно виділяти структури предметні й абстрактні. Концептосфера «сімейні відносини» має скоріше предметний, ніж абстрактний характер. Такі висновки зроблені на підставі дослідження лінгвістичних факторів формування концептосфери «сімейні відносини», а саме засобів ядерної об'єктивації концептосфери у сучасній англійській мові. Саме лінгвістичні фактори дають підстави робити висновки щодо референ- ціальності різних когнітивних структур знання, у зв'язку з тим, що такі дослідження дають змогу отримати дані щодо наявності регулярного, облі- гаторного зв'язку між референтом або об'єктом і ментальною репрезентацією.

Виходячи з вищесказаного, концептосфера «сімейні відносини» характеризується значною номінативністю репрезентуючих одиниць, що пояснюється характером самого референта: «сімейні відносини» - це насамперед «сім'я», тобто її члени, родинні відносини, досить конкретні суміжні поняття, наприклад будинок, побут, весілля, розлучення. Необхідно, проте, зауважити, що з урахуванням індивідуально- авторських периферійних сегментів відбувається абстрагування окремих її частин шляхом розширення семантичного ряду: Divorce means never having a sandwich. At least not by your ex.; тобто простий факт розриву сімейних відносин знаходить додатковий, конотативний семантичний компонент, що переводить усю сферу існування концептосфери на рівень закріплення почуттєвого досвіду - тобто більш абстрактний рівень.

Слід сказати, що лексичні одиниці, що позначають сімейні відносини, є досить метафоричними. Один з основних аспектів метафоризації цієї кон- цептосфери - це розуміння сім'ї через набір переносів, що характеризують родинні зв'язки і вну- трішньосімейні відносини в англомовній культурі, наприклад: а chip off the old block; to foul one's own nest; blue-blooded; a prince /princess of the blood; one's own flesh and blood; as the tree, so the firait; ones cabbed sheep is enough to spoil a flock.

Залежно від того, яка ознака лягає в основу метафоричного переносу, сім'я розглядається у своїх різних аспектах. Більшість англійських прикладів не несе в собі височину почуттів стосовно створення сім'ї, що відображено у таких словосполученнях, як: to enter the bonds; to plight; to cast / throw in; to set one's capat; to hang up one's hat.

Однак поряд із цими виразами існують і такі, як: to come to a quiet harbor / to come to anchor; to follow the voice of the turtle dove; to become one, the turn of the tide.

Усі ці словосполучення за допомогою своєї образної основи, зосередженій у виразах a quiet harbour, the turtle dove, the tide, трактують створення сім'ї як знаходження соціальної стабільності і спокою.

В англійській лінгвокультурі існують метафори, ідіоматичні й метафоричні вирази, а також фразеологізми, у яких концепт «сім'я» є темою: to come to a quiet harbor; to come to anchor; to follow the voice of the turtle dove; to become one; to plight oneS troth; to lead to the altar; to join two in marriage / to join in matrimony; the turn of the tide; to jump over the broomstick; to set one S cap at; to hang up one S hat.

Цікаво розкривається національне розуміння інституту сім'ї в англомовній культурі через прислів'я, що містять поняття «marriage»: marriage comes by destiny; marriage makes or mars a man; marriage are made in heaven; defile (violate) the marriage-bed.

У мовних одиницях, що складають концептос- феру «сімейні відносини», акумульовані найважливіші поняття матеріальної і духовної культури, які транслюються у мовному втіленні від покоління до покоління й в остаточному підсумку становлять фрагмент картини світу.

Висновки

Таким чином, були проаналізовані теоретичні передумови формування концептосфери «сімейні відносини», які також були підкріплені й даними практичного дослідження. Вищесказане дає підстави вважати, що концептосфера взагалі й концептосфера «сімейні відносини» зокрема є продуктом комплексної взаємодії різних факторів лінгвістичної й екстралінгвістичної дійсності, аспектний розгляд яких створює перспективу для проведення подальших досліджень у галузі струк- туризації ментального простору людини.

Список літератури

2. Антонов А.И., Медков В.М. Социология семьи. М.: Изд-во МГУ: Изд-во Междунар. ун-та бизнеса и управления («Братья Карич»), 1996. 304 с.

3. Батова Н.А. История развития семейных отношений в России и США. Социосфера. 2011. № 4. С. 93-97.

4. Белова А.Д. Мовні картини світу: принципи утворення та складові. Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук. ст. Вип. 7. К.: Видавн. центр КНЛУ, 2001. С. 26-30.

5. Бурова С.Н. Социология брака и семьи: история, теоретические основы, персоналии. Минск: Право и экономика, 2010. 444 с.

6. Гидденс Э. Социология. Пер. с англ.; науч. ред. В. А. Ядов; общ. ред. Л. С. Гурьевой, Л. Н. Посиле- вича. М.: Эдиториал УРСС, 1999. 703 с.

7. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посіб. К.: КНЕУ, 2001. 472 с.

8. Железнова Ю.В. Лингвокогнитивное и лингвокультурное исследование концепта «семья»: авто- реф. дис. на соискание учен. степени канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / Ю.В. Железнова. Ижевск, 2009. 27 с.

9. Киселева И.А. Концепт «семья» и его репрезентация в ассоциативном поле концепта «детство» в русской и английской лингвокультурах (на материале женской мемуаристики конца XIX - начала XX вв.). Вестник Московского гос. областного ун-та. Серия: Лингвистика. 2016. № 4. С. 134-143.

10. Кострубина Е.А. Гиперконцепт семья/дом - family/home в русской и английской лингвокультурах: автореф. дис. на соискание ученой степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.20 «Сравнительно-историческое, типологическое и сопоставительное языкознание» / Е.А. Кострубина. Омск, 2011. 20 с.

11. Розенберг Н.В. Семья как культурная единица, способ сохранения и трансляции культурных традиций. Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки. Философия. 2008. № 4. С. 45-53.

12. Сарыбаева М.Ш. Система обозначений родства в английском, русском и казахском языках: автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки», 10.02.01 «Русский язык», 10.02.02 «Языки народов СССР (казахский язык)» / М.Ш. Сарыбаева. Алма-Ата, 1991. 31 с.

13. Смирнова Т.Е., Данилова М.В. Исследование отношения молодежи к гражданскому браку. Молодой учёный. 2014. № 3. С. 1021-1024.

14. Сорока Т.В. Концепти «дім» і «родина» в російській, англійській і французькій мовній свідомості: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.15 «Загальне мовознавство» / Т. В. Сорока. Донецьк, 2006. 20 с.

15. Трущинская А.С. Лексико-фразеологическая объективация концепта семья в русском и английском языках: автореф. дис. на соискание ученой степ. канд. филол. наук: спец. 10.02.19 «Теория языка» / А.С. Трущинская. Воронеж, 2009. 19 с.

16. Чень Це, Чернобай С. Семантическая структура идиом концептуального поля «семья» в английской и китайской лингвокультурах. Учен. записки Крымского федерального ун-та имени В. И. Вернадского. Филологические науки. Т 2 (68). № 2. Ч. 1. 2016. С. 274-280.

17. Anderson М. Family structure in nineteenth century Lancashire. Cambridge, 1981. 240 p.

18. Ribbens McCarthy J., Doolittle M., Day S. Understanding Family Meanings: A Reflective Text. Policy Press, 2012. 296 p.

19. Smith D.S. The Curious History of Theorizing about the History of the Western Nuclear Family. Social Science History. 1993. No. 17(3). P 325-33.

20. Stone L. The family, sex and marriage in England 1500-1800. London: Weidenfeld & Nicolson,1977. 800 p.

Размещено на Allbest.ru