Лінгвостилістичні особливості жанру "Chick-lit" і способи їх перекладу (на матеріалі роману Гелен Філдінг "Щоденник Бріджит Джонс")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Сумський державний університет

ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЖАНРУ «CHICK-LIT» І СПОСОБИ ЇХ ПЕРЕКЛАДУ (НА МАТЕРІАЛІ РОМАНУ ГЕЛЕН ФІЛДІНГ «ЩОДЕННИК БРІДЖИТ ДЖОНС»)

Красуля А.В., Шишка Т.О.

Анотація

переклад чікліт література жанр

Метою статті є вивчення лінгвостилістичних особливостей перекладу англійської літератури жанру чікліт (англ. chick-lit) українською мовою на прикладі роману «Щоденник Бріджит Джонс» Гелен Філдінг, а саме при відтворенні жіночих образів у тексті перекладу. У межах дослідження з'ясовано, що історичними чинниками зародження досліджуваного жанру чікліт були світові соціокультурні події. Однією з найбільш важливих особливостей цього жанру є те, що авторами, головними героїнями та читачками є жінки. Виявлено, що головною відмінністю жанру чікліт можна назвати форму оповідання й часовий простір. У романах жанру чікліт домінує розповідь від першої особи, часто стилізована під щоденникові записи. Жанр орієнтований на опис подій, що відбуваються «тут і зараз» із героїнею, від чиєї особи йде розповідь, тому він точно виражає емоції й почуття автора та відрізняється чіткістю й детальністю. Виокремлено лексичні засоби вираження авторського стилю в гендерному та перекладацькому аспектах; схарактеризовано особливості вживання лексико-стилістичних засобів для створення образу й мовної характеристики головної героїні роману. Також проаналізовано особливості перекладу низки засобів художньої виразності. До труднощів перекладу таких творів належить переклад авторських оказіоналізмів, неологізмів, скорочень, просторічних слів, вульгаризмів, емоційної лексики й розмовної мови, у якій здебільшого наявні сучасні слова та вирази, незареєстровані в словниках. Проведено мовностилістичний і порівняльний аналіз перекладів роману Луцан Лідії та Мельник Оксани. У результаті компаративного зіставлення визначено, що літературний переклад Л. Луцан є більш вдалим з погляду збереження авторського стилю роману та, як наслідок, більш точної передачі образу головної героїні.

Ключові слова: художній текст, чікліт, лінгвостилістичний аналіз, гендерний аспект, епітет, метафора, інтенсифікатори, графічні стилістичні засоби.

Annotation

Krasulia A. V., Shyshka T. O. LINGUOSTYLISTIC FEATURES OF THE “CHICK-LIT” GENRE AND WAYS OF THEIR TRANSLATION (BASED ON THE NOVEL BRIDGET JONES'S DIARY BY HELEN FIELDING)

The aim of the article is to study the linguistic and stylistic features of the translation of chick-lit genre in English literature into the Ukrainian language based on the novel Bridget Jones's Diary by Helen Fielding, particularly the reproduction of female images in the target text. The research outlines that an array of sociocultural events serves as the foundation for the emergence of the chick-lit genre. One of the most important features of this genre is that its authors, main characters and readers are women. It is figured out that the main peculiarity of chik-lit is the narrative style and time frame. Chick-lit novels are characterized by a firstperson narrative, often in the form of a diary entry. The genre is focused on describing the events happening to the main character “right here and now”, therefore, it accurately expresses the emotions and feelings ofthe character and is written in a clear and detailed manner. The research identifies lexical means ofexpression of the author's style, namely its gender and translation aspect. It describes the peculiarities of lexico-stylistic means to create the image and linguistic characteristics of the main character of the novel. Also, it analyses the translation features of the artistic expression means. To chick-lit genre translation difficulties we refer author's occasionalisms, neologisms, abbreviations, colloquial words, vulgarisms, emotional vocabulary and spoken language, which often contains modern words and fixed expressions not listed in dictionaries. The paper shows the linguostylistic and comparative analysis of two translations of the novel done by Lutsan Lidia and Melnyk Oksana. As a result of such comparison, it is identified that L. Lutsan's literary translation is more successful in terms of preserving the author's style of the novel. Therefore, we observe a more adequate representation of the image of the main character.

Key words: literary text, chick-lit, linguostylistic analysis, gender aspect, epithet, metaphor, intensifiers, graphical stylistic means.

Постановка проблеми

Сьогодні поняття «гендер» не є виключно категорією роду, гендер розглядається як соціокультурний, дискурсивний і психолінгвістичний феномен. Гендер у художньому тексті, зокрема в жанрі чикліт (англ. chicklit), привертає увагу багатьох дослідників, адже коректна інтерпретація категорії гендеру вимагає високої перекладацької майстерності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Жанр чікліт, а саме гендерні особливості художніх текстів цього літературного різновиду, та мовностилістичні особливості їх перекладу неодноразово були об'єктом наукових досліджень таких авторів, як О. В. Гергель, О. О. Пожарицька, Т В. Чайковська, Л. Колеман та ін. [1; 3; 7; 9].

Постановка завдання

Актуальність запропонованої теми зумовлена необхідністю дослідження відповідностей і відмінностей в інтерпретації дійсності автором оригінального твору й перекладачем. Це дає змогу виокремити прояви мовної особистості, носія певної мови, який завдяки вживанню художніх засобів відповідної мови описує власне бачення навколишньої його дійсності. Це положення дає змогу дослідити проблему взаємовідносин мови та людини, яка охоплює не тільки сучасне мовознавство, а й перекладознавство. Виходячи із цього, перед нами стоїть завдання виявити та проаналізувати основні відмінності оригіналу й перекладу з позиції гендерного аспекту, а також визначити, наскільки точно вдається перекладачеві зберегти текст оригіналу на лексичному та синтаксичному рівнях.

Виклад основного матеріалу

Романи жанру чіклітіт демонструють образ сучасної жінки в різних сферах життєдіяльності: вона молода, самодостатня й амбітна, не боїться вступати в конфлікт задля досягнення своїх цілей, готова відстоювати свою позицію, навіть якщо йдеться про конфлікт із сильною половиною людства. Її життєвий простір - мегаполіс, як, наприклад, Лондон або Нью-Йорк, а робота пов'язана з творчістю, спілкуванням із людьми, видавничим бізнесом тощо. Нерідко героїня займає невисоку посаду й намагається домогтися підвищення. Її бажання самореалізуватися в професійній галузі та бути матеріально незалежною відсувають на задній план ідею шлюбу й щасливого сімейного життя.

Невід'ємною частиною чіклітіт є легкий, гумористичний тон розповіді. Романи пишуться зрозумілою, доступною для сприйняття мовою, здебільшого використовуються спрощені синтаксичні конструкції, переважають короткі речення. Однак, незважаючи на простоту мови, не можна назвати чіклітіт пересічним жанром, завдяки застосуванню великої кількості мовностилістичних засобів художньої виразності, а саме: епітетів, метафор, художніх порівнянь, гіпербол, літот, ланцюжків синонімів і антонімів тощо.

Художнім зображенням об'єкта, його емоційнообразної інтерпретації слугує такий лексико-синтаксичний троп, як епітет. Для англійської мови характерний епітет, що стоїть у препозиції щодо визначеного слова, виражений прикметником, дієприкметником або іменником. Експресивність епітета підвищується, якщо він стоїть у постпозиції, якщо один предмет характеризується цілим ланцюжком епітетів або його значення посилюється іншими засобами художньої виразності.

Принагідно зауважимо, що в сучасній англійській літературі, особливо в чіклітіт романах, поширений голофрастичний епітет - словосполучення чи речення, що оказіонально функціонує як єдине з'єднання. Графічне, синтаксичне та інтонаційне уподібнення слова часто мають дефісне написання, наприклад, I-am-not-that-kindof-girl look; shoot em-down type; to produce facts in a would-you-believe-it kind of way.

Приховане порівняння, здійснюване за допомогою перенесення властивостей одного предмета на інший, з метою виділення будь-яких важливих рис відбувається шляхом метафоризації. У дослідженні розмежовується два види метафор: мовна та художня. Під мовної метафорою розуміється метафора, яка відображає соціальний досвід людини, вона закладена в самій природі мови і являє собою готовий закінчений елемент, тоді як художня метафора є окрасою літературної мови, вираженням експресивно-поетичної складової предмета [7, с. 25].

Загальноприйняте розуміння функції порівняння - зіставлення, яке може бути використане як фігура експресивної деривації. У межах дослідження ми будемо посилатися на статтю О. В. Гергель «Гендерний аспект порівнянь у творах жанру чіклітіт», де порівняння ранжуються з погляду належності до певних груп, зокрема, чоловічим і жіночим образам чікліт персонажів. Порівняння, які належать до жіночої групи, складаються з таких, що характеризують: а) повний, закінчений образ героїні, який бачать читачі (до нього належать і поведінкові моделі жінки-протагоніста); б) її психоемоційний портрет, внутрішній стан, наприклад, гармонію/дисбаланс; в) зовнішні дані героїні. Поряд із жіночими категоріями виділяються й чоловічі, що описують: а) повний, закінчений образ героя, який бачать читачі; б) зовнішній вигляд головного чоловічого персонажа.

За підсумками проведеного дослідження, О. В. Гергель робить деякі висновки про категорійне ранжування порівнянь у текстах сучасної жіночої прози чікліт. Найбільш частотними порівняннями для жіночої групи стали описи посмішки/сміху, очей та обличчя, тоді як для чоловічої категорії найбільш використовувані порівняння голосу, очей та обличчя. Аналіз показав, що в чікліт романах найбільшого поширення набувають жіночі образи, проте в більшості випадків ці порівняння належать до внутрішнього стану героїні, тоді як чоловічі образи більшою мірою описують зовнішність героя [1, с. 60]. Таку статистику можна пояснити тим, що чікліт романи пишуться й читаються представницями прекрасної половини людства, їм важливі жіночі переживання, емоції та почуття, між тим як таємниця існування чоловічих їм невідома.

Поряд із зазначеними вище тропами важливу роль у чікліт романах виконують такі фігури, як гіпербола й літота. Розглянемо особливості їх функціонування. Отже, гіпербола - фігура навмисної неправдоподібності, що полягає в перебільшенні задля посилення, «яскравого висвітлення» того чи іншого висловлювання. Літота - теж фігура навмисної неправдоподібності задля посилення, проте полягає в зменшенні. Зауважимо, що літота розглядається багатьма дослідниками як різновид гіперболи - навмисне перебільшення малого. Ми вважаємо таке тлумачення доречним, зокрема, у текстах жанру чікліт.

Окрім вищезгаданих засобів художньої виразності доцільно зазначити деякі культурологічні особливості жанру чіклітіт. Одним із найбільш поширених прийомів у чікліт романі є використання прецедентних імен-антропонімів. Сутність явища полягає у використанні власної назви, яка в певному мовному середовищі набуває узагальненого значення, характерного для певної соціокультурної групи. Іншими словами, ім'я якої-небудь реальної/ірреальної особистості завдяки своєму власникові отримує низку характеристик, символом яких стає в подальшому. З когнітивного погляду прецедентне ім'я розглядається як образ певної людини, що розкриває особливості або відмінні риси його особистості. Так, ім'я царя Соломона слугує еталоном мудрості, а ім'я Іуди асоціюється зі зрадою. Символізм, якого набуває антропонім, ґрунтується на асоціації, викликаній у свідомості соціокультурної спільності, до якої він належить.

Характеристика прецедентних імен складається з обов'язкових властивостей, таких як інформативність, поширеність, упізнаваність, висока частотність уживання. Перераховані вище характерні риси зумовлюють алюзивну природу явища, тобто відсилання антропонімів до значних суспільно-політичних особистосей, діячів культури й мистецтва, літературних персонажів, міфічних і біблійних героїв. Безумовним фактом існування прецедентного є достатня кількість фонових знань у представників певної лінгвокультурної сім'ї. У різних народів можуть бути різні соціокультурні реалії, що відповідають певному побуту, світогляду, традиціям. Так, прецедентний антропонім може мати історичну або художню цінність в одній культурі й абсолютно ігноруватися в іншій.

Поряд із прецедентними іменами антропонімів важлива роль у чікліт оповіданні відведена брендам. Із матеріально-предметного (мовленнєвого) погляду бренд - це ім'я, термін, знак, символ, дизайн або комбінація всього цього, призначене для ідентифікації товарів або послуг одного продавця або групи продавців, тоді як ментально бренд являє собою комплекс асоціацій, оціночних характеристик та уявлень споживача про продукт або послугу, що надається. Вивчаючи романи жанру чікліт, ми зіткнулися зі значною кількістю назв фірм брендового одягу, предметів побуту, періодичних видань, будинків мод тощо. Існує точка зору, яку також розділяє О. Б. Полєтаєва, що сучасна література багато в чому вбирає в себе новинки світу, тобто відображає різні соціокультурні феномени, оскільки вона орієнтована на «нового» читача, який кожен день зіштовхується з використанням багатьох із них у побуті [4, с. 168]. Читач, у свою чергу, стає привабливою мішенню для виробників різного роду продуктів, від побутової хімії до автомобільної промисловості. У зв'язку з цим виникає потреба аналізу такого явища, як прихована реклама в художньому тексті.

Приклад: “Consider makeup most important, then mess disposal” [9, c. 53].