Назви загальних податків із населення новоукраїнської мови (з кінця ХVІІІ ст.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Назви загальних податків із населення новоукраїнської мови

(з кінця ХVІІІ ст.)

Рибак К.Б.

Запорізький національний університет

У статті проаналізовано найменування податкової сфери в новій українській мові (з кінця ХVІІІ ст.), виділено підгрупи загальних найменувань: назви грошових і натуральних зборів із платників і податків від загального прибутку в господарстві. Досліджено структурно-семантичні особливості й динаміку функціонування податкових найменувань у контексті історії української мови.

Ключові слова: найменування податкової сфери, грошові й натуральні збори, новоукраїнська мова, дериват, афікси.

НАЗВАНИЯ ОБЩИХ НАЛОГОВ С НАСЕЛЕНИЯ НОВОУКРАИНСКОГО ЯЗЫКА (С КОНЦА XVШ В.)

В статье проанализированы наименования налоговой сферы в новом украинском языке (с конца XVIII в.). Выделены подгруппы общих наименований: названия денежных и натуральных сборов с плательщиков и налогов от общей прибыли в хозяйстве. Исследованы структурно-семантические осо-бенности и динамика функционирования налоговых наименований в контексте истории украинского языка.

Ключевые слова: наименование налоговой сферы, денежные и натуральные сборы, новоукраинская речь, дериват, аффиксы.

NOMINATIONS OF GENERAL TAXES FROM THE POPULATION IN THE NEW-UKRAINIAN LANGUAGE (FROM THE END OF THE 18TH CENTURY)

The nominations of the taxes sphere in the New-Ukrainian language (from the end of the 18th century) are analyzed. The subgroups of the general names are distinguished: the names of monetary and in-kind fees from taxpayers and the names of taxes from the total profit on the farm. The structural-semantic features and the dynamics of the functioning of tax names in the context of the history of the Ukrainian language are investigated.

Key words: name of the tax sphere, cash, and in-kind fees, New-Ukrainian language, derivative, affixes.

Постановка проблеми

Тематична група податкових найменувань відображає реалії суспільно-економічного життя суспільства. Оскільки на формування лексико-семантичної групи «податкові найменування» впливають торгово-економічні зв'язки українців з іноземними державами, її склад за структурою та походженням є строкатим. Комплексний аналіз податкових найменувань новоукраїнської мови дасть змогу проаналізувати процес формування й функціонування податкових найменувань в історії української мови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

назва податки новоукраїнська мова

Лексико-семантична система в історії української мови є динамічною, оскільки змінюється під впливом соціально-економічних, політичних, історичних чинників. Саме тому мовознавці значну увагу приділяють дослідженню певних тематичних груп. Об'єктом уваги лінгвістів слугувала абстрактна лексика (Л. Полюга [8]), лексика права (О. Чмир [9]) або ж лексика певних мовних періодів чи пам'яток: слов'янська лексика ХІ - XIV ст. (Л. Вялкіна [3]), спільнослов'янська і східнослов'янська лексика в словниковому складі давньоруської мови (В. Гончаров [4]) та ін. Незважаючи на велику кількість наукових розвідок, присвячених лексико-семантичним і тематичним групам слів, комплексний аналіз податкової лексики проводився лише фрагментально в роботах І. Керницького (1980 р.) [5; 6], Т. Крехно (2005 р.) [7], О.Чорної (2009 р.) [10], П. Білоусенка (2010 р.) [1], Л. Бойко (2012 р.) [2] та ін. З огляду на це, історія формування податкових найменувань української мови потребує глибокого й детального розгляду.

Постановка завдання

Мета дослідження - всебічний аналіз загальних податкових найменувань у новій українській мові (з кінця ХУІІІ ст.), що передбачає виконання таких завдань: 1) визначити поняття «загальні найменування податкової сфери»; 2) виявити складники лексико-семантичної підгрупи «загальні податки»; 3) описати семантико-структурну характеристику цієї лексики; 4) визначити специфіку формування назв загальних податків.

Виклад основного матеріалу

Назви загальних податків із населення фіксують у мові суспільні реалії, до яких належить процес оподаткування. Серед найменувань загальних податків із населення новоукраїнської мови (від ХУІІІ ст.) зафіксовані назви грошових і натуральних зборів із платників і податків від загального прибутку в господарстві.

Групу найменувань грошових і натуральних зборів із платників становлять лексеми, виділені за об'єктом сплати податків (матеріальні чи нематеріальні блага). Значна частина давніх найменувань продовжує функціонувати в новоукраїнській мові. Серед них зафіксовані такі назви: дань (1728 ДДГ, с. 113), дань грошева, серібна, натуральна (1893 Яв, с. 176), дань (1907 Гр І, с. 357) `данина, що отримують з платників'; данина (1855 СМН, с. 85), данина (1907 Гр І, с. 357); данниче (1920 Яв, с. 176) `податок від данників'; датокь (1966 Б-Н, с. 112), датки (2000 АКНЗС, ІІ, с. 637) `данина'; дача (1732 Тимч, с. 670-671), дача консистєнская (1753 АКНЗС, ІІІ, с. 96) `податок на утримання російських військових регулярних частин, розташованих у ХУІІІ ст. в Гетьманській Україні, що збирався з населення натурою або грішми'; дачка (1907 Гр І, с. 360; 1997 ГуцГ, с. 56) `грошовий збір'; подача (1909 Гр ІІІ, с. 239); подать (1754 АКНЗС, ІІІ, с. 89), подать (1909 Гр ІІІ, с. 239); податок (там само), податокъ (1966 Б-Н, с. 287); десятина (ХУІІІ Тимч, с. 704) `податок у розмірі десятої частини з доходу', десятина (1884 Яв, с. 183) `данина, яку сплачували пану селяни за вилов риби та звірів', десятина (1907 Гр І, с. 373) `десята частина'; поборы/побори (1754 АКНЗС, ІІІ, с. 111), побір (1909 Гр ІІІ, с. 204), поборъ (1966 Б-Н, с. 285)`данина'; водночас функціонують синонімічні найменування подимщина (1909 Гр ІІІ, с. 241) і подымне (1842 Ен, с. 22), подимне (1966 Б-Н, с. 287) `податок від дому (димъ)'; полюддя (1909 Гр ІІІ, с. 291) `об'їзд з метою збирання данини та сама данина'; бірчоє (1901 Яв, с. 37) `плата на користь бірчого', бирче (1982 ЕСУМ, І, с. 185) -`такса для збирання податку', похідне від биръ, див. (Ф І, с. 167), бір (1982 ЕСУМ, І, с. 201) - `податок', очевидно, запозичення з румунської мови - bir `данина'; На стно и оброкъ пошло 25 коп. (1730 Дн. Хан., с. 7) `данина', оброкъ (1744 АКНЗС, І, с. 434), обрикъ (оброкъ) (1966 Б-Н, с. 254) `річна данина'; ... от Войска хотіли нисколько тисяч талярей повозомъ взяти ... (ХУІІІ АКНЗС, І, с. 48), співвідносне з повезти тощо.

Найпродуктивнішим формантом д час творення назв податків виявився суфікс -ина (-щина). Серед таких найменувань - відприкметникові утворення роковщина:... У козаковъ, мужичими грунтами владтючихъ взялъ роковщини по 2 р. (1732 Дн. Марк. ІІІ, с. 179), роківщина (1909 Гр ІУ, с. 64) - `річний збір, що збирали з приходжан священниками', роковщина (1966 Б-Н, с. 317) `річний податок' (< роковий); воловщина (1893 Яв, с. 121) `збір на військові потреби' (< воловий); коневщина (с. 374) `грошовий податок взамін натурального, конем' (< коневий).

Відіменні похідні: ...Развт за то(г)[о] молодика поголовщину заплатите (1719 ДДГ, с. 170) `податок від площі землі, кількості худоби («голів») та іншого майна'; погуковщина (1909 Гр ІІІ, с. 236) `внесок на оплату податків за бідних і для інших благодійних потреб', очевидно, від погук (СУМ, УІ, с. 727) `звук, вигук'; корговщина (1920 Яв, с. 378) `податок з річкових суден', можливо, від коргіта (ЕСУМ, ІІІ, с. 13) `вирубане з коренем дерево, що йде на будування суден'.

Деривати на -щина: тотожні назви сербщина (1966 Б-Н, с. 325) `повинність поміщику', пов'язана із латинського servus `невільник', однак може походити й від сербувати `служити у війську' (2006 ЕСУМ, V, с. 216) і серебщина (с. 218) `податки на військові потреби, податок за землю', похідне утворення від серебро `срібло', пор. польське serebszczyzna `данина сріблом'; зкипщина (1966 Б-Н, с. 155) `скопщина, щорічна плата снопами зжатого хліба власнику землі за користування землею', конфіксальний дериват з-...-щина від кипа (копа); подушевщина (с. 288) `податок від однієї людини' (<душа, конфікс по-.-евщина) тощо. Найменування ковбани (1992 Чаб, ІІ, с. 181) `побори духовенства', етимологія неясна, можливо, пов'язане з ковбаль (ЕСУМ, ІІ, с. 479) `варенений свинячий шлунок, кендюх', тобто збір м'ясними продуктами.

У новоукраїнській мові задокументовані похідні, утворені шляхом субстантивації прикметників: воротне (1893 Яв, с. 125) `корм для бобрів, який давали селяни для господарських мисливців, який збирали, очевидно, біля воріт'; відсипне (с. 229) `вид податку зерном, борошном та ін. продуктами, які відсипали'; смикове (1909 Гр TV, с. 157) `податок', іронічно, очевидно, номінація пов'язана з частим смиканням платників податків з метою оподаткування; пунтове (с. 499) `земський податок на поштових коней', етимологія неясна, можливо, пов'язане зі стверджувальною часткою пунт (ЕСУМ, TV, с. 634), що походить через посередництво від німецької, де назва Punkt `точно, рівно'; пункт; крапка' є запозиченням із латинського punctum `крапка, пункт'; рокове (1909 Гр ГУ, с. 64) `річний збір, що збирали з прихожан священиками'; подушне (1964 СМШ, ІІ, с. 98) `податок кожної особи певної громади'.

Група віддієслівних дериватів представлена такими найменуваннями: драча (XVffl АКНЗС, І, с. 48) `непомірний податок' (<драти); вирва (1907 Гр І, с. 181) `додатковий несправедливий збір поверх основного', можливо, від вирвати (СУМ, І, с. 467) `висмикувати, витягати що-небудь звідкись'; оклад (1998 АКНЗС,

I,с. 600) `грошовий державний річний податок визначеного розміру з кожної податкової одиниці', (<обкладати, класти); Великі оплатки - ніяк на гроші не зіб'єшся (1909 Гр ІІІ, с. 58) `податок', співвідносне з оплатити; осипъ (XVm МатТимч

II,с. 53) `податок зерновим хлібом' (<осипати). Пам'ятки фіксують назву пошлина (1746 АКНЗС, ІІ, с. 36); ...за то, что онъ, уплати въ казну вшего ім. вса указаную пошлину... (1730 Дн. Хан., с. 19), мотивується по-ходить, пошелъ (Ф, ІІІ, с. 349), найменування засвідчене в давніх пам'ятках, проте в сучасній українській мові не вживається.

Зафіксовано нику запозичень. На позначення натуральних зборів, що збирало духовенство за відправлення різних обрядів, зафіксовані назви хавтур (1909 Гр IV, с. 383), хавтури (1964 СМШ, II, с. 372) - запозичення від грецького %артоиМрю^ `список померлих, який читає священик, молячись за упокій'. Податкові назви чинч (чинш) (1909 Гр IV, с. 463), ченш (с. 451), циншь (1966 Б-Н, с. 382), ченшь (с. 387), чинш (ЕСУМ, VI, с. 323) входять до української мови через польське й німецьке (Zins) посередництво від латинського census `податний перепис майна'. Дабала (1966 Б-Н, с. 111) `стягнення податків і боргів', дабела (XVIII Тимч I, с. 653), дабелі (1914 Яв, с. 175) `сплата', пор. польське gabela із середньолатинським gabella.

Похідне порубок (2003 ЕСУМ, IV, с. 531) `збір, внесок на громадські потреби', видозмінене запозичення від середньоверхньонімецького beroup `грабунок', пов'язаного з berouben `грабувати', проте не варто виключати співвіднесеність із пороубити (ССУМ, II, с. 198), тобто номінація за зарубкою, яку наносили для обліку в процесі оподаткування. Номен рихта (1909 Гр, IV, с. 18; ЕСУМ, V, с. 85) `податок', неясне, можливо, пов'язане з німецького Recht `право, закон'. Сиритко (с. 242) `плата натурою (соняшником) олійникові', неясне, можливо, результат контамінації запозичення, що зводиться до румунського rдsдritд `соняшник' і прикметника сирий, сировий `непряжений, про насіння соняшника, яке для одержання олії пряжиться'. Давнє найменування єсакь (1484 ССУМ I, с. 349) продовжує функціонувати в мові, пор. ясак (2012 ЕСУМ, VI, с. 554) `натуральний податок', запозичене за російським посередництвом із татарського jasaq `данина'.

Серед найменувань грошових і натуральних зборів із платників зафіксовані також субстантивно-ад'єктивнісловосполучення:

Дєнєжноє й хлєбноє жалованьє, також порохъ и свинець на нитшный 1744-й и будущий 745 годы вамъ (1744 АКНЗС, I, с. 432)`грошова платня Запорізькому Війську грошима та хлібом'. У мові також функціонує словосполучення куничніє дєнги: ...за шесть лп>тъ покуничны(х) дєнєгь шесть рублей да за погребеніе онаго Рубана и на сорокоустъ два рубли... (1801 ДДГ, с. 134) поряд із синонімічним давнім куница (1743 Дн. Хан., с. 224) Да отъ него-жъ Пригари присланные денги 9 р. 80 к. и куница приняты, хоча деякі словники вказують на інше значення слів, не пов'язаних із податками, зокрема куниця (1966 Б-Н, с. 200) `гроші за наречену'; зафіксовано у тому самому значенні, що й подушне - подушний збір: ...в окладной подушного сємигривєнного збора книги того жъ числа... (1783 ДДГ, с. 132); окладний провіант (2000 АКНЗС, ІІ, с. 640) `державний податок визначеного розміру з кожної податкової одиниці' та компанійські гроші (2003 АКНЗС, ІІІ, с. 797) `щомісячна платня, яка стягувалася з посполитих на утримання компанійців у XV!!- XVШ ст., вільнонайманих козаків легкокінного полку'.

Назви податків від загального прибутку в господарстві фіксують у мові реалії процесу збирання матеріальних чи нематеріальних благ із частини доходів громадян за виготовлення й тор-гівлю продукцією.

Значна кількість найменувань цієї групи утворені за допомогою конфіксів, найпродуктивніший серед яких по- ..-щина: Отправленъ зъ Глухова до Стародуба за стаціею и показанщиною (1721 Титовъ, с. 168), показанщина (1745 ДДГ, с. 132) `податок від винокурного котла' (<казан), пор. показання (1909 Гр ІІІ, с. 269); погребщина `податок на торгівлю винами': Переговорилъ зъ нимъ о челобиттю его Михайлового сина за коня и погребщину (1724 Дн. Марк. І, с. 75), етимологія неясна, можливо, від гребти, або дериват на -щина від погреб, де, очевидно, зберігали вина; поколющина (1727 М, ІІ, с. 175), поколещина (1909 Гр ІІІ, с. 273) `плата від млинового колеса', синонімічні до поколене (там само); покошевщина (1966 Б-Н, с. 289) `млиновий збір зерном' (<кошик).

Найменування поволовщина (1909 Гр ІІІ, с. 225) `податок, збір з вола', покухевщина (1966 Б-Н, с. 290) `податок з бочок, виготовлених для продажу', співвідносне з куфа (ЕСУМ, ІІІ, с. 163-164) `бочка, кухоль'[кухва].

Деривати на -ина: девжтина (XVІІІ Тимч, с. 686) `податок у розмірі дев'ятої частини з доходу' мотивується кількістю сплачуваного доходу, співвідносне з дев'ятий; капщина (1908 Гр ІІ, с. 219), капщина (1985 ЕСУМ, ІІ, с. 380-381) `податок з напоїв', можливо, від капь `вмістилище, одиниця ваги', або капская дань, суфіксальний формант -изна зафіксований у назві капщизна (1898 Яв, с. 336) `податок, що стягувався за виготовлення і продаж горілчаних виробів, меду і пива', пор. польське kapszczyzna.

У новій українській мові також зафіксовані похідні із суфіксом -щина: Дубровщины отъ дег-тярей, которьіє женуть по майданамъ смоляний деготь, отъ каждого коня по два рубля денегъ и по десяти ведеръ дегтю смолного жъ на лето (1734 Оп. им. Дан. Апост., с. 77) `податок на дігтярів, плата, що сплачували за виготовлення або продаж дьогтю', очевидно, від дуброва (Гр І, с. 452) `дубовий ліс, діброва'; давня назва верховщина (1893 Яв, с. 72) `податковий збір за право торгівлі городиною; міський податок з городів' (<верховий); житщина (с. 225-226) `1. грошова данина замість натуральної, що сплачувалася житом; 2. натуральна данина житом', пор. житна дань (1920 Яв, с. 225) `натуральна данина житом'; осінщина (1909 Гр ІІІ, с. 67) `податок зерном поміщику від селян восени'; затульщина (1908 Гр ІІ, с. 110), затульщина (ЕСУМ, ІІ, с. 242) `податок з котла на винокурному заводі', можливо, пов'язане із затула `заслонка коло печі', або затуляти.

Номен дубасчина (1893 Яв, с. 209) `податок на користь короля' (<дубас (ЕСУМ ІІ, с. 138) `видовбаний човен' із афіксом -чина, пор. середньоукраїнське найменування дубащина (1540 Тимч І, с. 835).

У новій українській мові задокументовані назви, утворені шляхом субстантивації. Наприклад: До ратуша надаемъ ведерковое и колодние, жебы хто колвекъ будете чавуномъ гортлку, втдеркомь медь, или якую речь мирити (1693 МатТимч І, с. 89), повідеркове (1909 Гр ІІІ, с. 219) `збір від відерка'; дегтевоє (1742 Оп. ст. Млр. ІІ, с. 57) `податок за вигнаний дьоготь'; бортное (ХУІІІ Тимч І, с.128) `данина з меду або грошова оплата від борті'; контарне (1866 Яв, с. 375) `податок від продажу солі', пов'язане з контарь чи гентарь `вагова одиниця в 3 пуди'; бочечне помірне (1893 Яв, с. 48-49) `торговий податок від бочки борошна, що стягувався при перемірюванні зерна'; дубасне (с. 209) `податок на користь короля', дубасний збір, яке функціонує поряд із дубасчина; восківниче, восковічне (1898 Яв, с. 125) `податок за право продажу воску'; повоскове (1909 Гр ІІІ, с. 226) `податок з вулика бджіл'; повозне (с. 225) `податок з воза'; очкове (с. 82) `податок з вулика' (<очковий), де очковий рій - бджоли, у яких занос або стільники доходять до самого очка `отвора вулика'; чопове (Гр ГУ, с. 470) `податок за право продажу алкогольних напоїв', плата здійснювалася від чопа (бочки); помірне (Гр ІІІ, с. 297) `податок від міри'; помольне (с. 299) `збір хлібом з мельниць'; поколесне (с. 273) `податок від млинового колеса'; покуховне (с. 280), покухевнее (1966 Б-Н, с. 290) `збір з бочки (кухви), виготовленої для продажу'; покошевное (с. 289) `млиновий збір зерном' тощо.

У матеріалах новоукраїнського періоду знаходимо запозичення дякло (1893 Яв, с. 214) `натуральний податок тим, що уродило', запозичення з литовського *deklas від dekle' `податок', різновиди житнмя, пшеничнмя, овсянмя, стннмя, дровянмя дякло; а також діжма (1907 Гр, І, с. 366), пор. дежма, дижма, (1985 ЕСУМ, ІІ, с. 24) `частина врожаю, улову, що віддавалася власникові землі, водойми', дтжма `податок у розмірі десятої частини доходу', словенське слово dyzma запозичене з молдавського дижмэ і з угорського dezsma `десятина' через посередництво з латинського decima `десята частина'.

Висновки і пропозиції

Значна частина найменувань успадкована новоукраїнською мовою від давнього лексичного фонду. Наприклад, найменування дань, данина, дача, датокь, подимне, полюддя тощо.

Міжнародні торгово-економічні зв'язки вплинули на поповнення лексичної системи запози-ченнями. В українській мові закріпилися лексеми, запозичені через посередництво молдавської, польської, російської, словацької та угорської мов із грецької, латинської, литовської мов (дабела, дякло, хавтур, чинш) тощо.

Назви загальних податків утворені здебільшого конфіксальними дериватами по- ...-щина (показанщина, погребщина, поколтнщина, поколющина, показанщина, покошевщина, поголо-вщина); по-...-овщина, по-...-евщина (поволовщина, погуковщина, корговщина, подушевщина), а також у мові зафіксовані похідні на -щина (дубровщина, верховщина, житщина, осінщина, затульщина), -ина (девжтина,капщина), -изна (капщизна), -чина (дубасчина) тощо.

Окрім того, податкові найменування в новоукраїнській мові найчастіше співвідносні з іменни-ками, прикметниками й дієсловами. Значна частина найменувань - субстантивовані прикметники (воротне, викупне, відсипне, рокове, подушне, втдерковоє, дегтевоє, бортное, дубасне, восківниче, помірне, поколене тощо).

У складі загальних податкових найменувань зафіксовано субстантивно-ад'єктивні словосполу-чення (дєнєжноє й хлєбноє жалованьє, куничніє донги, подушний збір тощо). Деякі назви функціонують у синонімічних варіантах: дубасне - дубасчина, подушний збір - подушне, показання - показанщина, покошевное - покошевщина, покухевнее - покухевщина, роківщина - рокове.

Результати дослідження дають підстави стверджувати про системну організованість податкових найменувань. У новій українській мові зафіксовані й інші найменування: назви податків за виконання певних послуг; найменування податків, пов'язаних зі вступом чи виходом суб'єктів оподаткування з певної території чи населеного пункту; назви митних, судових зборів і повинностей; лексеми на позначення суб'єктів процесу оподаткування (назви збирачів, платників) тощо, що є об'єктом подальшого наукового дослідження.

Список літератури:

1.Білоусенко П. І. Назви податків з суфіксами -ина та -щина (-чина) в історії української мови. Відображення історії та культури народу в словотворенні: доповіді ХІІ Міжнародної наукової конференції зі слов'янського словотворення при Міжнародному комітеті славістів, Київ: Видавничий дім Дмитра Бурого, 2010. С.346-354.

2.Бойко Л. П. Лексика на означення митних зборів і податків у торговельних актах Волині й Наддніпрянщини XIV - середини XVII століття. Вісник Запорізького національного університету. Серія «Філологічні науки». 2012. № 1. С. 67-72.

3.Вялкина Л. В. Изучение славянской лексики и «Словарь древнерусского языка XI - XIV вв.». Общеславянский лингвистический атлас: материалы и исследования. Москва: Наука, 1969. С. 19-26.

4.Гончаров В. И. Общеславянская и восточнославянская лексика в словарном составе древнерусского языка. Система і структура східнослов'янських мов: зб. наук. праць, Київ: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2000. С. 83-90.

5.Керницький I. М. Лексика на означення населення за соціальним складом, суспільно-економічним становищем, майново-правовими відносинами. З історії української лексикології. Київ: Наук. думка, 1980. С. 6-26.

6.Керницький I. М. Назви данини та інших повинностей: монографія. З історії української лексикології. Київ: Наук. думка, 1980. С. 26-33.

7.Крехно Т. I. !сторія лексико-семантичної групи «плати - податки - повинності» в українській мові XV - XV III ст. (на матеріалі українських пам'яток): автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01. Харків, 2005. 19 с.

8.Полюга Л. М. Українська абстрактна лексика XIV - XVII ст. Київ: Наук. думка, 1991. 240 с.

9.Чмир О. Р Лексика права у старослов'янській та давньоруській мовах: семантична мотивованість, шляхи концептуалізації: дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.03. Київ, 2005. 179 с.

10.Чорна О. В. Українська термінологія податкової сфери: структура, функціонування, формування: автореф. дис. ... канд. філол. наук: спец. 10.02.01. Київ, 2009. 18 с.

Умовні скорочення джерел:

АКНЗС - Архів коша Нової Запорозької Січі: Корпус документів. Т. 1-5. Київ, 1998-2008.

Б-Н - Білецький-Носенко П. Словник української мови / підгот. до вид. В. В. Німчук. Київ: Наукова думка. 423 с.

Гр - Словарь української мови / зібр. ред. журн 1966 «Киевская старина»; упорядкував, з дод. власн. матеріалу Б. Грінченко. Київ, 1907-1909. Т 1-4.

ГуцГ - Гуцульські говірки. Короткий словник / відп. ред. Я. Закревська. Львів, 1997. 232 с.

ДДГ - Ділова документація Гетьманщини XVIII ст. / відп. ред. Л. А. Дубровіна. Київ: Наукова думка, 1993. 392 с.

Дн. Марк. - Дневник генерального подскарбия Якова Марковича 1717-1734 гг. Ч. НИ Киев, 1893; Ч. IV 1735-1740. Львов, 1913.

Дн. Хан. - Дневникъ генеральнаго хоружаго Николая Xаненка (1723-1753 г.). Приложеніе къ журналу «Кіевская Старина» / под. ред. Ал. Лазаревского. Кіевк Типографія Г.Т. Корчакъ-Новицкаго, 1884-1886.

Ен - Котляревский И. П. Словарь малороссийских слов, содержащихся в Энеиде, с русским переводом. Виргилиева Энеида на малороссийский язык переложенная И. Котляревским: в 5 ч. Xарьков: В Университетской типографии, 1842. Ч. VI. 32 с.

ЕСУМ - Етимологічний словник української мови: у 7 т. / за ред. О. С. Мельничука. Київ: Наукова думка, 1982-2012. Т. 1-6.

М - Дневник генерального подскарбия Якова Марковича (1717-1767 гг.): в 3 ч. / под ред. Ал. Лазаревского. Киев: Тип. Г. Т Корчак-Новицкого, 1893-1897; Дневник Якова Марковича / за ред. В. Модзалев- ського. Київ-Львів: Накладом НТШ, 1913. (Жерела до історії України-Руси / Археогр. коміс. НТШ; т. 22). Т IV: 1735-1740 роки / Я. А. Маркевич. 1913. VIII. 385 с.

Мат Тимч - Тимченко Є. Матеріали до словника писемної та книжної української мови XV - XVIII ст.: у 2 кн. / підгот. до вид. В. В. Німчук та Г. I. Лиса. Київ-Нью-Йорк: Преса України. Кн. 1. 2002. 512 с. Кн. 2. 2003. 512 с.

Оп. им. Дан. Апост. - Описаніе иміній, принадлежавшихъ Гетману Даніилу Апостолу. Матеріальї для отечественной исторыи, изд. М. Судіенко. Т. І. Кювъ, 1853. Отд. 3

Оп. ст. Млр. - Лазаревскій А. Описаніе старой Малороссіи. Т. 1: Полк Стародубскій. Кіевъ, 1888. Т. 2: Полк Ніжинскій. Кіевъ, 1893. Т. 3: Прилуцкій полкъ. Кіевъ, 1901.

СМН - Словарь малорусского наречия / сост. А. Афанасьев-Чужбинский. Санкт-Петербург: Второе отд-ние Императ. Акад. наук, 1855. Тетр. 1: [А - зять]. 855. 176 с.

СМШ - Словник мови Шевченка: у 2 т. Київ: Наукова думка, 1964. Т. 1-2.

СУМ - Словник української мови. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 1-11.

ССУМ - Словник староукраїнської мови XIV - XV ст.: у 2 т. Київ: Наукова думка, 1977-1978.

Тимч - Історичний словник українського язика / за ред. Є. Тимченка. Харків - Київ: ДВУ, 1930-1932. Т. І - XXIV 937 с.

Титовъ - Дневник Николая Ханенко (1719-1723, 1754 гг.) / изд. А. Титова. Киевская старина. 1896. Т. 54. № 8-9. С. 151-196. Дневник Николая Ханенко (1719-1723, 1754 гг.) / изд. А. Титова. Киевская старина. 1896. Т. 54. № 8-9. С. 151-196.

Ф - Фасмер М. Этимологический словарь русского языка: в 4 т. / пер. с нем.=Russisches etymologisches Wцrterbuch; перевод и дополнения О. Н. Трубачёва. Москва: Прогресс, 1986-1987.

Чаб - Чабаненко В. А. Словник говірок Нижньої Наддніпрянщини: у 4 т. Запоріжжя: ЗДУ, 1992. Т. 1. 324 с.; Т 2. 372 с.; Т. 3. 304 с.; Т. 4. 364 с.

Яв - Яворницький Д. Словник української мови. Катеринослав: Слово, 1920. Т. 1. 412 с.

Размещено на Allbest.ru