Побутовизми в західнополіських фольклорних текстах

Размещено на http://www.allbest.ru/

Побутовизми в західнополіських фольклорних текстах

Грицевич Ю.В., Волинський національний університет імені Лесі Українки

Динамічність діалектного лексикону, як і словникового складу літературної мови, зумовлюють власне мовні й позамовні фактори, як-от: перехід лексем до розряду архаїчних унаслідок деактуалізації або зникнення реалій, які вони називали; міжмовні й міждіалектні інтерференційні взаємовпливи, взаємопроникнення елементів із літературного стандарту й діалектної народнорозмовної стихії. З огляду на це важливо якнайповніше зафіксувати ідіолект мовців поважного віку як носіїв регіональної матеріальної та духовної культури і представити його науковій спільноті. Неабияку евристичну цінність мають тексти поліського фольклору, зберігаючи важливу культурну інформацію для наступних поколінь. Найменування реалій, пов'язаних зі щоденною специфікою ведення домашнього господарства, - невід'ємна частина мовної картини світу діалектоносіїв, яка віддзеркалена в складній системі номінації.

У статті згідно з усталеним у діалектологічній науці тематичним принципом проаналізовано народні назви предметів побуту як важливого складника лексикону поліщуків. З'ясовано, що побутовизми - це достатньо розгалужена за структурою тематична група лексики, яка включає автохтонні й запозичені слова, а також низку архаїзмів. Установлено, що діалектну побутову лексику репрезентують різні тематичні мікрогрупи: назви речей та предметів господарського призначення, знарядь праці, назви будівель, апелятиви на позначення назв тварин і рослин, географічних та гідрологічних об'єктів, назви одягу і взуття, назви страв і напоїв тощо.

Констатовано, що, відзначаючись багатством і розмаїттям, діалектні побутовизми яскраво й багатосторонньо репрезентують матеріальну культуру поліщуків. Текстоцентричний підхід дозволив автору достатньо повно зафіксувати діалектну лексику на позначення традиційної народної матеріальної культури. Проведений аналіз номінаційних процесів, лексичного наповнення тематичної групи назв предметів побуту сприяє репрезентації досліджуваного фрагмента діалектного лексикону західних поліщуків у загальноукраїнському контексті.

Ключові слова: діалектна лексика, Західне Полісся, фольклорний текст, номен, лексико-семантична група, побутовизм.

Household items names in Western Polissian folklore texts

Hrytsevych Yu.V.

The dialect lexicon dynamism, as well as the literary language vocabulary, is determined mainly by the actual linguistic and extralinguistic factors, like the transition of tokens to the category of archaic due to deactivation or disappearance of the realities they called, interlingual and interdialectal interference processes, their interactions, involving the interpenetration of the standard literary, colloquial, and dialect elements. In view of this, it is important to fix as fully as possible the idiolect of speakers of the elderly age (they are the bearers of regional material and spiritual culture) and present it to the scientific community. The texts of Polissia folklore are of great heuristic value, preserving important cultural information for future generations. The naming of the realities related to the daily specifics of housekeeping is an integral part of the linguistic picture of the world of dialect bearers, which is reflected in the complex system of nomination.

In accordance with the thematic principle accepted in dialectological science, the article analyzes the folk names of household items as an important component of the Polishchuks ' dialect lexicon. The study has revealed that everydayisms are a rather branched thematic group of vocabulary, which includes autochthonous and borrowed words, as well as a number of archaisms. Dialectal household vocabulary is represented by various thematic micro-groups: names of things and objects for farming purposes, tools, names of buildings, appellatives naming animals and plants, geographical and hydrological objects, names of clothes and shoes, names of dishes and drinks, etc. Due to its richness and diversity, the dialectal everyday life lexicon vividly and multilaterally represents the material culture of Polishchuks. The textcentric approach allowed the author to fully capture the dialect vocabulary to denote traditional folk material culture. The analysis of nomination processes and study of the lexical content of the thematic group of household items names contributes to the representation of the studied fragment of the dialect lexicon of Western Polishchuks in the Ukrainian context.

Key words: dialectical vocabulary, Western Polissia, folklore texts, nomen, lexical-semantic group, everydayism.

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів

Василь Голобородько

Постановка проблеми в загальному вигляді та зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Лексичний склад будь-якої мови, становлячи впорядковану, організовану певним чином лінгвальну величину, разом із тим, на думку науковців, лишається «найменш консервативним елементом мовної системи, оскільки найшвидше реагує та відображає всі зміни, що відбуваються в суспільстві: поява нових предметів, виникнення нових понять, які спонукають до утворення нових назв чи зміни в лексичному значенні слова, обмеження в уживанні чи втрата застарілих слів» [24, с. 33]. Актуальним і нагальним завданням української діалектологічної науки досі лишається фіксація словникового складу й системної організації говіркових номенів різних ареалів, адже «відходять у небуття носії традиційної народної культури та звичаїв, унаслідок чого автентичний складник словника говірок може бути втраченим назавжди» [20, с. 127].

У пропонованій науковій розвідці ставимо за мету детально проаналізувати західнополіську діалектну побутову лексику, засвідчену в записах місцевого фольклору, визначити семантику зафіксованих номенів.

Поставлена мета обумовила вибір методів дослідження, які відповідають лінгвістичному, насамперед номінативному, аспекту роботи. У статті для виділення, класифікації, інтерпретації аналізованих реалем в основному застосовуємо описовий метод. Логіко-семантичний прийом згаданого методу використано для розкриття семантики обраних для студіювання номінатем.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Побутова лексика - це лексика, до складу якої входять слова, що називають предмети і явища, поширені в побуті всіх груп населення. До неї належать назви житла, меблів, господарських предметів, одягу і взуття, їжі і напоїв, посуду та кухонного начиння, свійських тварин і птахів, знарядь праці, трудових процесів і дій, назви звичаїв, обрядів, ігор, розваг [31, с. 493].

Назви предметів побуту поліщуків у залученому для дослідження фольклорному матеріалі становлять розгалужену та багаторівневу систему.

Із назв приміщень для худоби і споруд для зберігання сільськогосподарського реманенту, зерна, сіна, соломи, продуктів тощо виявлено номени гумно «тік з господарчими будівлями біля житла або й за селом», пор.: «Ой за гумном за гум- нищем, кидалися дівчата гомнищем» [23, с. 20], «Горылочка шумна, завэдэ до гумна» [32, с. 89], «А на гумні сіно Коб нэ шэвэлОо, А на гумні солома Да й наробыть сорома, Коб нэ чула маты, Як будуть займаты» [32, с. 88-89], свирон «будівля для сільськогосподарського реманенту», пор.: «Оно' я на двыр з'йі'хав, То вона' в свы'рон бі'гла, Ключя'мы забрашчя'ла, Су'княмы зашасті'ла» [17], «Отдай же намъ золотые ключи, Мы одомкнемъ новаго свирна, Да забачимъ б1лыхъ рыбушекъ» [5, с. 129], шопа «повітка; сарай; покрівля, накриття на опорах для захисту чого-небудь від сонця, дощу і т. ін», пор.: «Сидить півень на шопі, да зніс яєць три копі, ше й накрився крильцем, а на завтра - з яйцем» [21, с. 50], одрина «хлів», пор.: «Щедри вечор, щедривоньки! Іди побач в одриноньки, чи коровки потеліліс, чи 'вечечки покотіліс» [22, с. 17], пор. заст. одрина «1. те саме, що одр - ліжко, постіль; 2. спальня або кімната взагалі» [29, т. 5, с. 641].

Численними прикладами представлено назви предметів кухонного, хатнього начиння і речей господарського призначення: квастка, кваска «невеличка бочечка (діжечка) для зберігання солоного сиру або масла», пор.: «За городом волы пасла, Назбырала кваску-масла, Кваску-масла, кваску-сыра, Шэ й хлопчыкам прысмачы'ла. - Шжтэ, хлопці,умачя'йтэ, А нарэштывыбачяйтэ. Йшстэ. хлопці, покы всэ, Маты бильш прынысэ» [15, с. 507], «Йакий батько, такий син - виносили з квастки сир» [3, с. 29], каданиця «діжа для води», пор.: «Ой поїхав Панас по горілку для нас, зачепився за пень - простояв цялий день. Прийшла його мила, в каданицю нахилила: «Іди, дурню, додому й не кажи никому» [14, с. 46], вирцюх «товкачик розтовкувати варену картоплю», пор.: «Що музиці дати, що ни хоче грати - ци гороху, ци бобу, ци вирцюха по лобу» [27, с. 94], настул- ничок «скатертина», пор.: «На стул настулничок, на колочьок ручничьок, а на дєжю да надвирничьок» [1, с. 32], попінка «ряднина для перенесення зілля», пор.: «Давай, мати, попінку, щоб ни було дотінку» [21, с. 39], кухор «скриня», пор.: «Ой піду я у комору - кухра нема. Ой пойду я в хатоньку - дочки нема» [18, с. 110], полати «ліжко», пор.: «Дарую вам полати, щоб було на чому спати» [4, с. 123], скамня «ослін», пор.: «Пла'кала Ма'нічка в свьітльї'ці, Прыложы'вшы голы'вку к скамньї'ці. Палы', ба'тыньку, сві'чьі на скамні', Коб було' выднэ'нько кла'нятысь нызэ'нько» [17], верень, веренька, віренька «корзина з лозових прутів; виплетена з липової кори сумка», пор.: «Нас'м'іхавс'а кошел' з верен'а, а обойе плет'ани» [3, с. 63], «Хавай- теся, ягідочке чорне, бо у нас вже вереночки повне» [26, с. 157], «Дарую вам віреньку жаб, щоб молодей ни ходев до чужих баб» [4, с. 126], посвіт «1. світло, освітлення; 2. який-небудь світильник», пор.: «Ты святы'й поныдТлку, Зопсова'в ты нам ді'вку: Посады'в пуд полы'щю, Нарады'в молоды'щю, Посады'в пуд посві'том, Нарады'в бТлым цві'том» [17], рабрина «драбина», пор.: «А як вже пирогів не стало, я поліз на гору по сало. А я сала не дістав, із рабрини згори впав, боки побив» [9, с. 92], обрус, obrus «скатертина», пор.: «Застиляй столи все тисовії й обру- сом - прийде до Божая Мати з Язусом» [9, с. 16], «Oj, wydaj, batenku, korowaj! Oj, wydaj z nowoji komory! Oj, wydaj na tisowy stoly! Oj, wydaj na kruzasty obrusy!» [33, с. 61], «Ждала я, ждала, Столы застилала, Столы мои тесовые, Обрусы тройчасты» [5, с. 76], вушак «одвірок; боковий або верхній брус рами дверей; рама дверей», пор.: «Щоб не були окном двери, щоб не лягала без вечери. Ой як сєє поменется, то всяково заведется. І в порогах стоятиме, і вушаки пудпира- тиме. І ще будуть й окном двери, і ще ляже без вечери» [25, с. 50-51], рятязь «ланцюг», пор.: «Возмы хортыкы да на рятязи, а соболыкы на бОы ручики» [5, с. 45], остенчикъ «рожен; палка з гострим кінцем, якою поганяють волів», пор.: «Его поводочки да шолковые, Его остенчикъ да черемховый, Его сушеньки съ щираго золота, Якъ Ьдэ въ полэ, берэ яхота» [5, с. 54], диль «стеля», пор.: «Попівна хороша По дылю скакала, Дыль поломала, Телята побыла» [5, с. 159], ключек «гак, за який підвішують колиску», пор.: «Ой у местечку, У берестечку Святъ вечоръ, святъ. Тамъ стара бабка Хл1бъ разчиняла, Свого внучка Да колыхала. Колибелька да позлочена; Еи чепочки да шелковые; Еи ключеки да месензывые» [5, с. 53-54], перниш «перина», пор.: «Михалко да на ложко идэ, За собою да Марысю вэдэ, Подъ пернышъ да голувку кладэ» [5, с. 120], пець «піч», пор.: «Ганулю, догадайся, повівати не дайся, покінь чипець под пець» [14, с. 75], повал «дощана стеля в хаті», пор.: «Мою милу сватали, мене пуод лавкою спрятали; я пуод лавкою лежав за пуздір повал держав» [14, с. 46].

Зі щоденною специфікою ведення домашнього господарства пов'язане активне вживання лексем студня «колодязь», пор.: «На городі, на городі, на ви^егоді стоїть студня повна води» [8, с. 300], ляшок «поставлені колоссям догори снопи і прикриті «шапкою» для просушування); складена у вигляді хреста купа снопів для просушування», пор.: «Ой не так нива, як снопи далеко носити до копи. Не так до копи, як ляшки, нам горілойки три бляшки» [27, с. 141], мерва «м'ята, терта або зопріла солома», пор.: «Хоч стилиса мервойу, а смирдиш ти стервойу» [3, с. 52], «Як будеш стелитис' вербойу, то будеш смердіти мервойу» [3, с. 59], «На городі мерва, Джин- джуриха вмерла. Ой там попи співали Джин-джуриху ховали» [6, с. 45], мнякина «відходи після просіювання зерна, які використовують для годівлі тварин», пор.: «А дитяти - горщок каши, а теляти - в'язка сіна,в'язка сіна - пид коліна, поросяти - міх мнякини» [18, с. 61], «Додо'му, свато'вэ, додо'му - Пойі'льї ко'ныкы соло'му, Шэ й пшаны'чную мнякы'ну, Шэ й попудплы'ттю прокы'ву» [17], «Й а йдут мужі до млина, Й а парубки до ступки.Мелют мужі пшеницю, Й а парубки мнякинки» [30, с. 61], паранина «земля, зорана на зиму», пор.: «Як згору нивку на пара- нинку, будеш сіяти жито, пшеніцу» [9, с. 96], ячнисько «ячнище поле, на якому ріс ячмінь», пор.: «Біг зайчик через ячнисько та й скаче, їде матінка од донечки а й плаче» [1, с. 50], поплав «сінокіс біля городів, де навесні багато води», пор.: «По Сымоновському поплавы чорны галонькы плавалы» [28, с. 209], «Ходила пава коло поплава, ягода моя, все червоная каліна» [23, с. 58], «Ой льітіла пава, На поплавы впала. Шо Манічка шо Колічка, То хороша пара» [15, с. 503], берва «кладка», пор.: «Ішли хлопці бервами, бервами, знайшли сучку з червами, з червами» [10, с. 86], грудок «підвищене, відносно сухе місце», пор.: «Ej tam w hulici na hrudku, tam zbiralisia diwonki» [33, с. 89], крипа, кріпа «плоскодонний човен», пор.: «Вун наївся і пушов. Поплив крипою знов по рибу. А та відьма за якийсь час приходить, і так як мати приносила йому їсти» [12, с. 31], «Як я на кріпу сядала, як я й на крипу сядала, правой рукою, білой хустою, правой рукою махала» [13, с. 41], острожки «шипи в підковах коня», пор.: «Бо наши кони стоги, Да потопчуть вамъ ноги острыми острожками, золотыми подковками» [5, с. 113].

Склад, структурну організацію й семантику лексем на позначення продуктів харчування та напоїв у західнополіських говірках детально проаналізовано в нашій статті у співавторстві з І. П. Левчук [7].

У текстах засвідчено вживання діалектних ботанічних та зоологічних номінацій: лохачі «рослина родини брусницевих; лохина, буяхи; Vaccinium uliginosum L.», пор.: «Уставайтися, лохачі з брусницями, ми підимо додому з чирне- цями» [26, с. 151], прокива, прокєва, коприва «кропива; Urtica», пор.: «Чи мні иты до родыны, Пшеныченьки жаты, Чи мні иты до домоньку, Прокиву топтаты» [5, с. 75], «Хлопці ночкі ні доспалі у прокєві ночували» [26, с. 213], «Бодай вам дивочки з шанди виночки, а з коприви сорочки, а з лик поясочки, а з лопуху хвартушочки» [13, с. 43], витрішка «череда трироздільна; Bidens tripatita L.» пор.: «Йак баба до муки, так витрішка до руки» [3, с. 59], бузько «лелека», пор.: «Понад нашим сельцем ходіт бузько з яйцем. Гей, дєвки, весна красна» [11, с. 86], жовна «дятел; Picidae», пор.: «Францускою каретою удодъ на^зжае, Золотою коляскою Жовна посп^шае; Два окренты лебедювъ, А сто двадцать качеровъ, Чорна галка и сова куковка, А панове тетерове Боромъ суходоломъ» [5, с. 77], цюпинята «курчата», пор.: «Ой вигнала вража баба цюпи- нята пасти, сама сіла на припічку кудилицю прясти» [13, с. 26], билиця «білка», пор.: «Кожна билиця свойім хвостом хвалиц'а» [3, с. 49], буя- нець «бик-плідник», пор.: «Чый жэ гэто буянэць По полю рыкае? Чый жэ гэто молодэць, Шо жинкы ны мае? Зажынтэ буянця', Ныхай ны рыкае. Ожынтэ молодця', Ныхай жинку мае» [15, с. 506]. Умовно зараховуємо сюди поняття тура «табун гусей», пор.: «А вони кажуть: Задні, задні тебе возьмуть. Третя тура летить. Летить третя тура гуси, пудлітає і забирає його» [13, с. 32], вилиця «збір. соснове гілля», пор.: «Клыкнув в сухьійі вьільщі» [16, с. 159].

Заманіфестовані в мові текстів фольклору західнополіські назви одягу, взуття, прикрас, аксесуарів: пацьорки «прикраси», пор.: «Навішала пацёрок, Бо тыпэр ньіділька. Ны смійтзся, хлопчыкы - Яны ваша дівка» [15, с. 509], «Навішала пацёрок Повную хату. Любы мынэ, Я'ковэ, Або ты, Гнату» [15, с. 509], «В дівчыны повна шыя пацёрок, повна псізуха цыцек» [16, с. 157], чоботи на рипах «чоботи, які під час ходи риплять, для цього спеціально вставляли березову кору», пор.: «Задумав я жынытыся У гэту ныдГю, Зложыв чоботы на ры'пах І сорочку білу» [15, с. 497], канка «жіночий головний убір», пор.: «Аж ты'ш жя'рты прышлы' до правды: У ныдГлёньку ра'но Шыху'ють ка'нку з бі'лого лёнку' На мою' голы'воньку» [17], кича «головний убір молодиці: широкий обруч, обмотаний хусткою, один кінець якої звисає позаду», пор.: «Приїхали до нас шивчани з великими кичами, з жовтими жупанами, сидєть воши купами» [27, с. 169], корунка «мереживо», пор.: «Пирипиваю хвартух з корунками, щоб до року прийти з пирогами» [1, с. 49], брижи «пришиті в складки кольорові стрічки, які молодиця прикладала на лоб, пов'язуючи плат (намітку)» пор.: «Ой заграйте, музики, в мене брижи великі: мені мати дала, шоп хороша була» [1, с. 35-36], нагавіці, ганавиці, ногавиці, нагавиці «штани» пор.: «А ти, свату, немишайся, за горілку тримайся, бо горілку ти любиш, то й нагавицізгубиш» [14, с. 22] «Вырнысь-ганавьщі найшлысь» [16, с. 164], «Ходив куот по полицях у червоних ногавицях» [19, с. 27], «Пошыла кыц1 ганавьїці» [16, с. 164], «Біегав котік по травіці, зробів сіку в нагавіці, ти так котік не гуляй, а на ноцнічок сідай» [19, с. 51].

побутовий лексика фольклор номен

Висновки та перспективи подальших досліджень

Отже, проаналізоване лексичне наповнення тематичної групи назв предметів побуту сприяє репрезентації досліджуваного сегмента західнополіської діалектної лексики в загальноукраїнському континуумі. Указаний пласт слів становить інтерес також як джерело для етнолінгвістичних досліджень.

Перспективу подальших студій убачаємо у вивченні інших тематичних груп діалектної лексики Західного Полісся на матеріалі фольклорних текстів у семантичному й етимологічному аспектах.

Описок літератури

1. Аркушин Г.Л. «Всього на світи хватає...» (фольклор, звичаї та обряди Західного Полісся у діалектологічних записах): вибране. Луцьк: Вежа-Друк, 2015. 212 с.

2. Аркушин Г.Л. Словник західнополіських говірок. А-Я. Вид. 2-ге переробл., випр. і доп. Луцьк, 2016. XXIV + 648 с.

3. Аркушин Г Сказав, як два зв'язав: Народні вислови та загадки із Західного Полісся і західної частини Волині. Люблін; Луцьк: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 2003. 177 с.

4. Богдан С. Стереотипи мовноетикетної поведінки волинян і поліщуків: побажання. Діалектологічні студії. Львів: Інститут українознавства імені Івана Крип'якевича НАН України, 2003. Вип. 2: Мова і культура. С. 120-129.

5. Булгаковскій Д.Г. Пинчуки. Этнографически сборникъ. ПЪсни, загадки, пословицы, обряды, примЪты, предразсудки, повЪрья, суеверья и местный словарь. Санктъ-Петербургъ, 1890. Т XIII. Вып. 3. 202 с.

6. Весільні обряди Рівненщини. Фольклорно-етнографічні записи ХІХ - поч. ХХ ст. Рівне: Волинські обереги, 2004. 140 с.

7. Грицевич Ю., Левчук І. Тематична група назв їжі, напоїв та кухонного начиння у фольклорних текстах із Західного Полісся. Лінгвостилістичні студії. Луцьк: СНУ імені Лесі Українки, 2019. Вип. 11. С. 34-43.

8. Етнокультура Волинського Полісся і Чорнобильська трагедія. Рівне, 1997. Вип. ІІ. 340 с.

9. Етнокультурна спадщина Полісся / Упорядкування В. П. Ковальчука. Рівне: Перспектива, 2005. Вип. VL 200 с.

10. Етнокультурна спадщина Рівненського Полісся. Рівне: Перспектива, 2003. Вип. ІІІ. 136 с.

11. Західне Полісся: історія та культура. Науковий збірник. Матеріали краєзнавчих конференцій, присвячених 35-річчю Сарненського історико-етнографічного музею та 100-річчю від дня народження письменника Б. Шведа / Редактор-упорядник Алла Українець. Рівне, 2009. Вип. ІІІ. 160 с.

12. Ігнатюк І. Фольклорні записи з Підляшшя. Люблін, 2003. 77 с.

13. Ігнатюк І. Подляськії веснянкі. Люблін, 1982. 62 с.

14. Ігнатюк І. Обрадовиї письні з Подляшшя. Весільниї письні. Люблін, 1982. 170 с.

15. Клімчук Ф. «А в нашого свата... (прыпывкы з вескі Сіманавічьі Брэсцкай вобласці)». Діалектологічні студії. 3: Збірник пам'яті Я. Закревської. Львів: Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 2003. С. 494-516.

16. Клімчук Ф. Прьказкі і прьмаукі з вескі Сіманавічь Драгічьнскага раёна. Беларуская диялекталогія. Матэрыялы і даследаванні. Мінск: Беларуская навука, 2014. Вып. 3. С. 157-168.

Клімчук Ф. Традыцыйнае вяселле вёсш Сіманавічы

17. Ковальчук В.П. Народна музика Рівненського Полісся: Обрядові пісні. 2-е вид. Рівне: НУВГП, 2009. 188 с.

18. Котилася торба з високого горба: дитячий фольклор із Північного Підляшшя / зап. і опрац. А. Артем'юк. Більськ на Підляшші, 2011. 136 с.

19. Мартинова Г. Діалектний словник як репрезентант явищ матеріальної та духовної культури народу. Gwary Dzis. 2018. Vol. 10. S. 127-133.

20. Мелодії древнього Нобеля / Записи, транскрипція і впорядкування Р В. Цапун. Рівне: Перспектива, 2003. 128 с.

21. Народна музика північної Рокитнівщини / Упоряд. Ю.П. Рибак, Л.Д. Гапон. Львів: Сполом, 2002. 108 с.

22. Народні пісні Рівненщини: Фонографічний збірник / Редактор-упорядник Надія Супрун-Яремко. Рівне, 2013. 460 с.

23. Науменко Л. М. Історія назв посуду, столового начиння та меблів в українській мові: дис. канд. філол. наук: 10.02.01 - українська мова. Київ: Інститут української мови НАН України, 2021. 289 с.

24. Пісні села Погоріловка / Записи, транскрипція і впорядкування Т.В. Гнатюк. Рівне, 2003. 130 с.

25. Поліська дома / Зібрав, упорядкував і прокоментував Віктор Давидюк. Луцьк: ПВД «Твердиня», 2008. Вип. ІІІ: Літо. 404 с.

26. Семенюк Л. Народна обрядова творчість Шацького поозер'я: монографія. Луцьк: ВНУ імені Лесі Українки, 2012. 200 с.

27. Славянский и балканский фольклор: Генезис. Архаика. Традиции. М.: Наука, 1978. 268 c.

28. Словник української мови: в 11 т. Київ: Наукова думка, 1970-1980. Т. 1-11.

29. Українка Леся. Повне академічне зібрання творів: у 14 томах. Том 9. Записи народної творчості. Пісні, записані з голосу Лесі Українки / ред. С. Романов; передм. Ю. Громик та ін.; упоряд., комент. Ю. Гро- мик, Т. Данилюк-Терещук, Л. Семенюк, І. Щукіна. Луцьк: Волинський національний університет імені Лесі Українки, 2021. 848 с., 16 с. іл.

30. Українська мова: Енциклопедія / редкол.: В. М. Русанівський, О. О. Тараненко (співголови) та ін. 2-е вид., випр. і доп. Київ: Вид-во «Укр. енцикл.» імені М. П. Бажана, 2004. 820 с.

31. Шепелевич В.В. Песни деревни Ковнятин Пинского района. Пинск: Паляшук, 2014. 160 с.

32. Rus Podlaska: Podlasie w opisach romantykow / Wyboru dokonal i oprac. J. Hawryluk. Bielsk Podlaski, 1995. 148 s.

Размещено на Allbest.ru