Рівновага питомого й запозиченого в комп’ютерній термінології української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рівновага питомого й запозиченого в комп'ютерній термінології української мови

Булик-Верхола С.З.

Національний університет «Львівська політехніка»

Верхола Я.О.

Національний університет «Львівська політехніка»

У статті проаналізовано опозиційні джерела поповнення комп'ютерної термінології, проблема рівноваги між якими постає сьогодні дуже гостро, а саме використання власномовних ресурсів та запозичення номінацій з чужих мов.

Збереженню автентичности наукової мови сприяє використання наявних в українській мові моделей творення термінів: вторинної номінації, морфологічного та аналітичного способів. Вторинна номінація має в основі один із лексико-семантичних засобів - метафору (кошик, мишка) або метонімію (вимір, різкість), унаслідок відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями. Одним із найзначніших джерел збагачення української комп'ютерної термінології є морфологічний спосіб творення: найширше представлене суфіксальне творення (програмування, комп'ютерник), незначну кількість термінів утворено префіксальним (відсканувати), безафіксним (перезапуск), композицією (шумфактор), юкстапозицією (інтернет-адреса), абревіацією (ВН), адже в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- та основоскладання, закладені основи структурної систематизації термінів. Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення терміносистеми (інтернет речей, штучний інтелект).

Запозичення термінів із чужих мов, зокрема англійської, є наслідком інтеграційних процесів. Причинами поширення англізмів в українській комп'ютерній термінології є тенденція до спеціалізації, мовної економії та до інтернаціоналізації. Виявлено, що англомовні комп'ютерні терміни в основному пристосувалися до норм української мови, проте певна частина запозичень залишається не цілком освоєною. Проведено аналіз адаптації англомовних термінів на семантичному, фонетичному, орфографічному та граматичному рівнях української мови. Чужомовні номінації стають продуктивними в термінотворенні.

Баланс питомого й запозиченого в комп'ютерній термінології має контролювати спеціальна мовна комісія, адже невиправдане використання англізмів за умови функціонування в мові автохтонних відповідників є загрозливим явищем для сучасної української мови.

Ключові слова: комп'ютерна термінологія, вторинна номінація, морфологічний спосіб творення, аналітична деривація, чужомовні запозичення.

Bulyk-Verkhola S. Z., Verkhola Ya. O. BALANCE OF SPECIAL AND BORROWED IN COMPUTER TERMINOLOGY OF THE UKRAINIAN LANGUAGE

The article analyzes the opposition sources of replenishment of computer terminology, the problem of balance between which is very acute today - the use of native resources and borrowing nominations from foreign languages.

The preservation of the authenticity of the scientific language is facilitated by the use of models of term creation available in the Ukrainian language: secondary nomination, morphological method of creation, use ofphrases. The method ofsecondary nomination is based on one of the lexical and semantic means - metaphor or metonymy, resulting in a narrowing and expansion ofsemantics, change the scope of the concept, the transfer of names by various associations. One of the most significant sources of enrichment of Ukrainian computer terminology is the morphological way of creation: the most widely represented suffix creation, a small number of terms are formed by prefix and non-suffix methods, composition, juxtaposition, abbreviation. After all, in the morphological structure of terms formed by affixation, word- and basic composition, the foundations of structural systematization of terms are laid. Analytical derivation is one of the most productive ways to replenish the terminology.

Borrowing terms from foreign languages, including English, is a consequence of integration processes. The reasons for the spread of English in Ukrainian computer terminology are the tendency to specialization, language economy and internationalization. It was found that English-language computer terms were mostly adapted to the norms of the Ukrainian language, but a certain part of borrowings remains not fully mastered. The analysis of adaptation of English terms on semantic, phonetic, orthographic and grammatical levels of the Ukrainian language is carried out. Foreign language nominations become productive in term formation.

The balance of specific and borrowed in computer terminology should be controlled by a special language commission, because the unjustified use of English in terms of functioning in the language of indigenous equivalents is a threatening phenomenon for the modern Ukrainian language.

Key words: computer terminology, secondary nomination, morphological method of creation, analytical derivation, foreign language borrowings.

Постановка проблеми

Процес найменування спеціальних понять науки і техніки відбувається свідомо, із прагненням до чіткої систематизації. «Для створення нового терміна можуть бути використані різні мовні засоби, а вибір оптимального способу номінації - складний процес, він визначається об'єктивними і суб'єктивними моментами, зовнішніми і внутрішніми факторами» [7, с. 160-161]. В українському термінотворенні спостерігаємо дві опозиційні тенденції: намагання зберегти автентичність терміносистеми завдяки використанню національних мовних ресурсів і використання в ролі термінів запозичених номінацій. «Проблема балансу між цими двома тенденціями, - зазначає З. Куньч, - особливо гостро постає в нинішніх умовах, коли відбувається суттєвий англомовний тиск на українську термінологію і, крім того, залишається недоладною тенденція до калькування термінів за взірцем російської мови» [5, с. 39]. Актуальність дослідження зумовлена потребою окреслення переваг і недоліків кожної із зазначених тенденцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблему співвідношення національного й запозиченого в термінології вивчали Т Панько, І. Кочан, Г. Мацюк, Т Кияк, Л. Симоненко, В. Пілецький, З. Куньч, А. Загнітко, О. Кочерга, М. Ганіткевич, Р Рожанківський та ін. Серед лінгвістів, які досліджували у своїх працях комп'ютерну терміносис- тему української мови, виокремлюємо наукові студії А. Ніколаєвої, Б. Рицаря, Р. Мисака, І. Мен- тинської, О. Гаврилової, О. Філь, І. Шилінської.

Постановка завдання. Метою дослідження є аналіз національних способів творення (вторинної номінації, морфологічного та аналітичного способів) і входження запозичених найменувань, а також простеження способів адаптації чужомовних термінів до норм сучасної української мови.

Виклад основного матеріалу

Сучасна українська комп'ютерна термінологія неоднорідна за походженням. До складу власне української термінології зараховуємо не лише номінації, утворені від питомих твірних основ, а й слова, утворені за допомогою українських афіксів від запозичених твірних основ. Наприклад, терміни комп'ютер (англ.), шрифт (нім.), формат (фр.) запозичені з указаних мов, але похідні від них терміни комп'ютерний, шрифтовий, форматувати є власне українськими. Для найменування наукових понять використовують і словосполучення, які вважаємо власне українськими термінами, хоча в них може бути поєднано кілька питомих слів (зовнішній запам'ятовувальний пристрій), кілька запозичених лексем (панель екрана) або питомі та запозичені слова (системи штучного інтелекту).

1. Використання власномовних ресурсів сприяє збереженню автентичности національної наукової мови. Джерела поповнення української комп'ютерної термінології питомими термінами - це використання вторинної номінації, наявних у мові словотворчих моделей (морфологічного способу) та словосполучень (аналітичний спосіб).

Застосування способу вторинної номінації - використання наявної в мові назви для позначення наукового поняття - поповнює термінологію кількісно (функції термінів починають виконувати слова, які раніше не були термінами) та якісно (відбувається звуження або розширення семантики й зміна обсягу понять). Спосіб вторинної номінації має у своїй основі один із лексико- семантичних засобів - метафору або метонімію.

Термінологізація здійснюється на основі метафоричних процесів, що ґрунтуються на переосмисленні назв за подібністю зовнішніх ознак - форми, розміру, розташування частин (мишка - невеличка тварина; маніпулятор, один із вказівних пристроїв уведення, який дає змогу користувачеві через інтерфейс взаємодіяти з комп'ютером; килимок - маленький тканий виріб для вкривання підлоги, оздоблювання стін; робоча поверхня для маніпулятора типу «миша»; заставка - спеціальний щит, який затримує воду; малюнок, зазвичай на всю ширину сторінки, перед початком тексту розділу книжки; вбудована чи встановлена додатково програма, яка запускається через певний час, якщо за комп'ютером не було ніяких дій); за схожістю функцій (вирівняти - зробити що-небудь рівним, без заглибин, виступів; зробити рівним по вертикалі або горизонталі положення кого-, чого-небудь (тексту, рисунку, фігури); скасувати - визнати, оголосити що-небудь недійсним, незаконним; ліквідувати; анулювати, відмінити (авторизацію, друк); блокувати - піддавати блокаді, брати в блокаду; оточувати, ізолювати; автоматично закривати (комп'ютер, екран); за зовнішньою і функціональною подібністю (жила - судина, по якій тече кров; провід кабелю).

Комп'ютерні терміни виникають і на основі метонімічного перенесення назви з процесу на предмет (насадка - дія за значенням «насадити»; знімна деталь основного валу, що перебуває в контакті з носієм запису або магнітною сигналогра- мою), з процесу - на результат (вимір - визначення будь-якої величини чогось; величина, що вимірюється), з процесу - на властивість (гучність - дзвінке звучання, далека чутність; відчуття, створене вухом під час сприйняття звукових хвиль), з властивості - на кількісний показник (різкість - властивість за значенням «різкий»; ступінь розми- тости зображень границь об'єктів).

Для комп'ютерної термінології характерне і явище термінологізації - переходу слова із загальновживаної лексики до терміносистеми (вікно, мишка, комірка, поле), і явище ретерміно- логізації - «перенесення готового терміна з однієї галузевої сфери в іншу з повним або частковим його переосмисленням та перетворенням у міжгалузевий омонім» [3, с. 79] (архітектура, дизайн (з указаних терміносистем), обчислення, відносна похибка (із математичної), коротка хвиля, гнучкість (із фізичної), сигнал, з'єднувач синхронізації (із радіотехнічної), гіпертекст, скриптові мови (із мовознавчої), вірус, рецептор (із біологічної), істинність, гіпотеза (із логічної), графічний документ, акт (з юридичної) та ін.).

Продуктивність цього способу в термінології можна пояснити тим, що наукових понять значно більше, ніж слів для їх називання, адже «внаслідок вторинної номінації відбувається звуження та розширення семантики, зміна обсягу поняття, перенесення назв за різноманітними асоціаціями» [1, с. 157]. З. Куньч акцентує на важливих рисах цього способу термінотворення: «він зберігає прозору внутрішню форму, завдяки чому термін якоюсь мірою відсилає нас до суті наукового поняття; крім того, завдяки лексико-семантичному способові підтримується автентичність термінології» [5, с. 42].

Морфологічний спосіб творення є одним із найзначніших джерел збагачення української комп'ютерної термінології.

Найширше представлене суфіксальне творення термінів. Продуктивними виявились такі моделі: для назв із предметним значенням - дієслівна твірна основа + -ник- (глушник), прикметникова твірна основа + -ик- (голосник), дієслівна твірна основа + -ач- (вимикач); для назв з абстрактним значенням - прикметникова твірна основа + -ість- (казуальність, контрастність), віддієслівна твірна основа + -нн'- (програмування, редагування); для назв осіб - іменникова твірна основа + -ник- (комп'ютерник) або + -ець- (айтівець), дієслівна твірна основа + -ач- (перекладач). Варто наголосити, що номінації комп'ютерщик, айтіш- ник не відповідають словотвірним нормам сучасної української літературної мови.

Незначну кількість термінів утворено префіксальним способом: відсканувати, перезапус- тити, зареєструвати. Натомість характерною рисою комп'ютерної термінології є висока частотність уживання префіксоїдів, або препозитивних чужомовних елементів. «За моделлю префік- соїд + терміноодиниця утворено приблизно 35% однословів терміносистеми» [6, с. 196]. Найпоширеніші префіксоїдні моделі: авто (від гр. сам): автошаблон; гіпер (від гр. над, надміру): гіперпо- силання; макро (від гр. довгий, великий): макропараметр; мікро (від гр. малий): мікросхема; міні (від англ. короткий): мінідодаток; мега (від гр. великий): мегаліт; мета (від гр. слідом, після, через): метадані; теле (від гр. далеко): теледрук; веб (від англ. павутина, мережа): вебсайт; відео (від лат. бачу, дивлюсь): відеосигнал; мульти (від лат. багато): мультиплексор; нано (від гр. карликовий): нанотехнології.

Терміни, утворені безафіксним способом, позначають процес дії, предмет як результат дії або одиничний акт дії, що інтенсивно відбувається. Ці номінації утворено від основи дієслова за допомогою нульової морфеми: поклик, огляд, вклад, вибір, вхід, перезапуск.

Способом основоскладання (композицією) утворено терміни - складні слова, серед яких можна виділити складання незалежних слів (шум- фактор, богатоопераційний, чотиридротовий), і номінації, утворені за допомогою сполучного голосного звука на основі складання залежних основ (дисковід, самокорекція, шумоізоляція).

Способом словоскладання (юкстапозицією) утворено терміни - складні слова, що пишуться через дефіс. Це поєднання чужомовних лексем (буфер-текст, інтернет-адреса), чужомовної та питомої лексем (вектор-рядок, флеш-пам'ять), абревіатури та чужомовної чи питомої лексеми (SIM-карта, IP-адреса, IBM-сумісність). Такі терміни утворено від двох самостійно вживаних іменників, їм притаманна автономність складових компонентів.

Абревіація (іт. abbreviatura - лат. brevis короткий) - це спосіб, спрямований на творення слів шляхом усічення простого або компонентів складного слова чи елементів твірного словосполучення до звуків і букв, складів та інших фрагментів слів. У досліджуваній терміносистемі виокремлюємо такі структурні типи абревіації: літерні - ініціальні скорочення, утворені з перших літер слів, що вимовляються за буквеним типом (ВН - вища напруга); звукові - ініціальні абревіатури, що їх читають і вимовляють за звуковим типом, тобто як звичайне слово (ЕРС - електрорушійна сила); буквено-звукові, що складаються із назв початкових букв та звуків слів відповідної словосполуки (АСК ТП - автоматизована система керування технологічними процесами). Як свідчать вищенаведені приклади, використання абревіатур уможливлює скоротити довжину термінів, що робить їх оптимальними для сприйняття.

Морфологічний спосіб творення є одним із значних джерел збагачення української комп'ютерної термінології. Одна з основних причин його продуктивності полягає в тому, що в морфологічній структурі термінів, утворених шляхом афіксації, слово- та основоскладання, закладені основи структурної систематизації, а це має надзвичайно важливе значення для термінології.

Аналітична деривація є одним із найпродуктивніших шляхів поповнення сучасних тер- міносистем (приблизно 70% термінів у різних термінологіях - це словосполучення). Серед складених назв у комп'ютерній термінології домінують дво- та трикомпонентні терміносполуки, утворені за такими моделями: іменник + іменник (мова програмування, інтернет речей), прикметник + іменник (відносна похибка, операційна система), порядковий числівник + іменник (перший модуль), дієслово + іменник (створювати програму); прикметник + прикметник + іменник (зовнішній запам'ятовувальний пристрій), іменник + прикметник + іменник (система автоматизованого програмування), прикметник + іменник + іменник (мережева модель даних); кількість багатокомпонентних термінів обмежена (складний синтаксис мови програмування). Аналітична деривація сприяє побудові структурної ієрархії: три- і багатокомпонентні терміни утворюють на основі двокомпонентних словосполук (модель даних - мережева модель даних) або на базі одного слова (архітектура - архітектура інформаційної мережі).

2. Запозичення номінацій з чужих мов сприяє інтернаціоналізації термінології. Цей процес, як слушно стверджує І. Кочан, хоч і «вважається об'єктивним і прогресивним», має і «негативні властивості, які ведуть до денаціоналізації терміносистем, витіснення національних термінів і терміноелементів» [4, с. 16]. Причинами появи чужомовних запозичень, - як слушно зауважує

І. Ментинська, - є «зовнішні чинники (науково- технічний прогрес; культурні, територіальні, наукові та економічні контакти; пріоритет зарубіжних учених у наукових дослідженнях тощо), а також внутрішньомовні (тенденція до інтернаціоналізації термінології; відсутність вдалого найменування в галузевій термінолексиці; усунення полісемії, потреба в семантичному обмеженні питомого слова тощо)» [6, с. 211].

Виділяємо велику групу інтернаціоналізмів - міжнародних термінів, які вживають не менше, ніж у трьох неспоріднених мовах, і запозичені вони переважно з грецької (каталог, символ, тезаурус), латинської (елемент, модуль, трансляція), англійської (комп'ютер, дисплей, файл), німецької (штамп, шрифт, кегель), французької (формат, пароль, планшет), італійської (абревіатура, портал) мов.

Українська комп'ютерна термінологія має здебільшого англомовне походження. Терміни інтерфейс, картридж, модем, монітор, процесор, слайд, сканер мають невластиву для української мови структуру слова. Чимало номінацій у комп'ютерній термінології фіксують англійською мовою: назви мов програмування (Python, JavaScript, Kotlin, Ruby) та назви програмних продуктів (Windows, Word, Viber, Skype), а також різноманітні абревіатури (WiFi, URL), а це може викликати труднощі в людей, які не володіють відповідними мовними навичками. Зафіксовано також поєднання українських лексем з англійськими словами і абревіатурами (web-сервер, sms-повідомлення), поєднання термінів, яке характерне для англійської мови (файл-сервер, компакт-диск), цифро-літеро-символьні найменування (3П-формат, пристрій вводу/виводу).

Мовознавці виділяють кілька етапів лексичного засвоєння чужомовних термінів: етап інновацій, або початкового введення в мову, що запозичує; етап віртуалізму - поширення слова серед відносно невеликої кількості носіїв мови-при- ймача; етап неологізму - словом послуговується більшість носіїв мови-реципієнта [6, с. 212].

У процесі входження чужомовних номінацій в українську терміносистему відбувається звуження значення слова-продуцента, адже запозичуємо лише термінне значення; чужомовні номінації узгоджують з фонетичними та ортогра- фічними нормами української мови; змінюється граматичне оформлення; запозичені терміни стають продуктивними в термінотворенні.

Семантична адаптація - звуження або розширення значення, деталізація і конкретизація семантики термінів. До прикладу, сайт (site) в англійській мові має такі значення: 1. місце перебування; 2. місце для забудови; будівельний монтажний майданчик; 3. місце стоянки стародавньої людини; 4. гірн. місце закладання (шахти); 5. бік; а також 1. розташувати, розміщати; 2. розташовуватися, перебувати; 3. вибирати місце (для будівництва тощо) [2]. А в комп'ютерній термінології української мови засвідчено такі значення: 1. вузол (мережі); 2. сукупність вебсто- рінок, об'єднаних спільним змістом; 3. базовий блок стільникового радіотелефону; сайт архівний (archive site) - комп'ютер, що забезпечує доступ до файлів через Інтернет [8]. Як бачимо, відбулася конкретизація, спеціалізація значення цього слова в українській мові.

Потрапляючи в українську мову, чужомовна лексема передусім зазнає фонетичної адаптації - починає відтворюватися за допомогою звуків фонетичної системи мови-отримувача: апґрейд від англ. upgrade; апдейт від англ. update; дайджест від англ. digest; девелопер від англ. developer; оверлей від англ. оverlay; фрилансер від англ. freelancer.

Ортографічна адаптація термінів стосується написання чужомовних лексем в українській мові: 1) разом - окремо - через дефіс: off-line - офлайн, on-line - онлайн, bug fixing - багфіксинг, root kit - руткіт, web design - вебдизайн; 2) без подвоєння в українській мові: account - акаунт, assembler -асемблер, scanner - сканер, trigger - тригер; 3) дотримання так званого правила «дев'ятки»: ^ip - чип, display - дисплей, printer - принтер; 4) з апострофом: mutex (від англ. mutual exclusion) - м'ютекс.

Пристосування чужомовних термінів до орто- епічних норм української мови спостерігаємо у варіантній вимові термінів браузер - бравзер, ауторизація - авторизація; терміни запозичуємо переважно з наголосом мови-джерела: апгрейд, курсор, мідлет.

Граматична адаптація чужомовних комп'ютерних термінів - це набуття певних граматичних категорій, притаманних українській мові. Наприклад, в англійській мові іменники - назви неістот не мають категорії роду, однак в українській мові вони належать до певного роду, наприклад: сканер, сайт, чат - до чоловічого.

Запозичені терміни стають продуктивними в термінотворенні, і це є вагомим показником словотвірного освоєння чужомовного терміна. Так, від запозичених основ утворено в українській мові іменники (спамерство, юзерство, геймер- ство), прикметники (бравзерний, драйверний, софтліфтинговий, рекрутинговий, геймерський, фрилансерський), дієслова (комп'ютеризувати, демпінгувати, копірайтингувати, спамити).

Без сумніву, чужомовний термін є доречним, якщо він позначає поняття, яке ще не має українського відповідника. Для витворення питомих відповідників необхідна цілеспрямована національна мовна політика держави - створення термінологічних комісій, які б українізовували терміносистеми та укладали електронний банк термінів (який давно вже створюють в усіх розвинених країнах).

Висновки і пропозиції

Отже, сучасна українська комп'ютерна термінологія неоднорідна за своїм походженням. Значну її частину становлять терміни, запозичені з різних мов, зокрема з англійської, проте основою є власне українські номінації.

Комп'ютерна терміносистема української мови є надзвичайно динамічною, вона дуже швидко розвивається. Збереженню автентичности наукової мови сприяє використання наявних в українській мові моделей творення термінів: вторинної номінації, морфологічного способу творення, використання словосполучень (аналітичного способу). Запозичення термінів із чужих мов, зокрема англійської, є наслідком інтеграційних процесів. Причинами поширення англізмів в українській комп'ютерній термінології є тенденція до спеціалізації, мовної економії та інтернаціоналізації. Баланс питомого й запозиченого в комп'ютерній термінології має контролювати спеціальна державна мовна комісія, адже невиправдане використання англізмів за умови функціонування в мові автохтонних відповідників є загрозливим явищем для сучасної української мови.

Список літератури

1. Булик-Верхола С. З. Джерела поповнення української музичної термінології. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Проблеми української термінології. Львів, 2004. № 503. С. 156-159.

2. Великий англо-український словник. 100 тисяч слів / Є. І. Гороть та ін. Вінниця : Нова книга, 2011. 1700 с. URL: https://e2u.org.ua/s?w=bully&dicts=17&highlight=on&filter_lines-on (дата звернення: 08.03.2021).

3. Кияк Т Р. Семантичні аспекти нормалізації термінологічних одиниць. Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. Житомир : ЖДУ 2008. № 38. С. 77-80.

4. Кочан І. Динаміка і кодифікація термінів з міжнародними компонентами в сучасній українській мові. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2004. 519 с.

5. Куньч З. Й. Питоме й запозичене в термінології: проблема балансу. Теорія терміна: конкретизація лексико-семантичних парадигм. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2018. 180 с.

6. Ментинська І. Б. Шляхи поповнення української комп'ютерної термінології. Термінологічна актуалізація української мовної дійсності. Львів : Галицька Видавнича Спілка, 2020. 232 с.

7. Панько Т І., Кочан І. М., Мацюк Г П. Українське термінознавство : підручник. Львів : Світ, 1994. 216 с.

8. Тлумачний словник з інформатики. / Г Г Півняк та ін. Дніпропетровськ : Нац. гірнич. ун-т, 2010. 600 с. URL: http://www.programmer.dp.ua/download/tlumachniy-slovnik-z-informatiki.pdf (дата звернення: 08.03.2021).

Размещено на Allbest.ru