Трансформація концептосистеми ARBEITSAMKEIT у НДР та ФРН

Размещено на http://www.allbest.ru/

Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія

Трансформація концептосистеми arbeitsamkeit у НДР та ФРН

Мельник Р.М.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню трансформаційних процесів концептуального простору ARBEITSAMKEITу НДР та ФРН на базі творів німецької літератури, заголовків творів та текстів газетної публіцистики.

Матеріальною базою концепту, засобом його вербалізації є слово. Слово, як основна одиниця мовної картини світу (МКС) загалом і лексико-семантичного поля (ЛСП) зокрема, співвідноситься з концептом як оперативною одиницею концептуальної картини світу. Вивчення ментального розвитку концептосистеми ARBEITSAMKEITвідбувається саме через елементи різночастиномовного семантичного поля (або його частин - лексико-семантичних груп) зі значенням працьовитість, старанність.

Досліджувана концептосистема репрезентується суміжними концептами ARBEIT, ARBEITSAMKEIT, FLEIfi, які вербалізуються взаємодоповнюючими різночастиномовними компонентами (прикметниками, іменниками, прислівниками та дієсловами), засвідчуючи їх певний профіль чи трансформацію протягом певного історичного періоду під впливом морально-ідеологічних установок соціуму.

Детальне вивчення текстів, їх контент-аналіз допомагають визначити номінативний простір досліджуваної концептосистеми. Проте у ряді випадків найактуальніша проблематика певного художнього чи публіцистичного тексту найбільш стисло фіксується у назві твору чи заголовку газетної статті, актуалізуючи певний добір необхідної лексики на верба- лізацію досліджуваних концептів.

У статті здійснено аналіз лексем, що вербалізують досліджувані концепти, вивчено комбінаторні властивості лексем зі значенням працьовитість, старанність як засобу вираження аналізованих концептів, встановлено, що в текстах газетної публіцистики досліджувана концептосистема ARBEITSAMKEITпредставлена в найбільш повному обсязі. Кількісний аналіз складників концептосистеми виявив її тяжіння до прикметникової оцінки. Стаття розширює уявлення про екстралінгвістичні чинники, які зумовлюють структурно-семантичні трансформації досліджуваної концептосистеми.

Ключові слова: концепт, концептосистема, вербалізація, старанність, працьовитість, праця, різночастиномовні компоненти.

Abstract

Melnyk R. M. TRANSFORMATION OF THE CONCEPT SYSTEM INDUSTRIOUSNESS

IN THE GERMAN DEMOCRATIC REPUBLIC AND THE FEDERAL REPUBLIC OF GERMANY

The article is devoted to the study of the transformation processes of the conceptual space INDUSTRIOUSNESS in the German Democratic Republic and the Federal Republic of Germany based on works of German literature, titles of works and texts of newspaper journalism.

The material base of the concept, the means of its verbalization is the word. The word, as the basic unit of the linguistic picture of the world (LPW) in general, and the lexical semantic field (LSF) in particular, correlates with the concept as an operational unit of the conceptual picture of the world. The study of the mental development of the concept system INDUSTRIOUSNESS takes place precisely through the elements of the semantic field represented by different parts of speech (or its elements - lexical semantic groups) with the meaning of industriousness, diligence.

The studied concept system is represented by the related concepts WORK, INDUSTRIOUSNESS, DILIGENCE which are verbalized by mutually explanatory components represented by different parts of speech (adjectives, nouns, adverbs and verbs), proving their certain profile or transformation during a certain historical period under the influence of the moral and ideological codes of society.

A detailed study of texts, their content analysis help to determine the nominative space of the studied concept system. However, in a number of cases, the actual problems of a certain literary or journalistic text are most aptly highlighted in the title of a work or the heading of a newspaper article, refreshing a certain list of the vocabulary necessary for verbalizing the concepts under study.

The article analyzes lexemes verbalizing the mentioned concepts, studies the combinatorialproperties of lexemes with the meaning of industriousness, diligence as a means of expressing the concepts under consideration. It has been established that the studied concept system INDUSTRIOUSNESS in the texts of newspaper journalism is presented in its entirety. A quantitative analysis of the components of the concept system has revealed its tendency towards the adjective-based description. The article expands the understanding of extralinguistic factors that stipulate the structural and semantic transformations of the studied concept system.

Key words: concept, concept systems, verbalization, diligence, industriousness, work, components represented by different parts of speech.

Постановка проблеми в загальному вигляді

Дослідження мовної і концептуальної картин світу перебуває у центрі уваги сучасної лінгвістики. Вивчення МКС передбачає насамперед аналіз номінативно-когнітивної діяльності людини і, відповідно, одиниць лексичного рівня мови, що її виражають. Важливим складником МКС є концепт як ментально-етнонаціонально-культурологічне утворення, що має відносне мовне вираження. концептуальний заголовок текст газетний

Суміжні концепти поєднуються один з одним, утворюючи концептосистему (у нашому дослідженні ARBEITSAMKEIT). Оптимальним способом опису та визначення природи концепту / концептосистеми видається «польовий» принцип, що дозволяє розглядати ці утворення як польову систему. Системність концепту репрезентується різного типу лексичними угрупованнями, вивчення яких здійснюється через їх опис (у нашому разі це різночастиномовне поле на позначення працьовитості, старанності).

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Лінгвістичні праці таких провідних вітчизняних та зарубіжних дослідників, як А. Бєлова, О. Бєс- сонова, О. Кубрякова, Ю. Караулов, О. Селіванова, Ж. Соколовська, А. Приходько, Дж. Лакофф, Р Лангакер, та багатьох інших присвячені розробці перспективних аспектів щодо цілісного опису концепту, вивченню засобів його мовної репрезентації. Проте актуальна для німецької лінгво- культури концептосистема ARBEITSAMKEIT ще не була об'єктом комплексного аналізу у межах польового підходу на матеріалі текстів різних стилів НДР та ФРН, що і зумовило актуальність зазначеної проблеми.

Постановка завдання. Мета статті полягає у виявленні особливостей вербалізації концеп- тосистеми ARBEITSAMKEIT та дослідженні процесу її трансформації у НДР та ФРН на основі прозових творів, текстів газетної публіцистики та заголовків деяких творів.

Виклад основного матеріалу

Як засвідчує проведений нами раніше аналіз літературознавчих та лексикографічних джерел (див. попередні публікації) досліджувана концептосистема ARBEITSAMKEIT, що структурується суміжними концептами ARBEIT, ARBEITSAMKEIT, FLEIfi, виокремились в німецькомовній картині світу з протоконцепту ARBEIT (ПРАЦЯ) у давньоверхньонімецькому періоді, репрезентуючись лише лексемами werken, werk; arbeiten, arbeit. Слаборозвиненість суміжних концептів спостерігається в середньоверхньонімецькому періоді, хоча у тогочасних літературних творах досліджувана концептосистема вербалізується, окрім вже зазначених, лексемами: flizic, Vlize; muezic; emzec. Поняття працьовитість, старанність стають актуальними в Німеччині лише з розвитком бюргерства у XVI ст. як позначення бюргерських чеснот та найсуттєвіше відповідають самовираженню німецького народу на той період часу. У XVII-XIX ст. вживання лексем, що структу- рують концептуальний простір ARBEITSAMKEIT (arbeitsam, fleifiig, strebsam, emsig, eifrig, tuchtig; Arbeitsamkeit, Fleifi, Eifer, Tuchtigkeit; arbeiten , sich befleifiigen тощо), сильно зростає, що підтверджується численними прикладами з текстів художньої прози. Досить часто ріночастиномовні компоненти зустрічаються в казках братів Грімм, де вони окреслюють бажані риси того ж бюргерського ідеалу.

У період панування нацизму зазначена концеп- тосистема отримує особливий відтінок, оскільки в той час працьовитість, старанність означала вірність та відданість і підвищену працездатність «на благо фюрера». Ця працездатність проявлялась у максимальній старанності під час виконання своїх обов'язків (у тому числі під час побудови концтаборів).

Як засвідчує аналіз літературних творів та перегляд тогочасної газетної публіцистики, суть праці та працьовитості в НДР та ФРН після перемоги радянської армії над німецьким імперіалізмом у 1945 році змінилася. Внаслідок депресії, деморалізації та апатії німецького народу праця «перестала складати сенс життя людини» [1, с. 641]. Певною підставою була заді- яність слова в часи нацизму: Einige Ausdrucke bleiben so beschmutzt, dass sie heute nicht mehr verwendet werden konnen [2, с. 436], що підтверджує і ґрунтовне дослідження «ключових слів: Schlusselworter» повоєнного часу (1945-1949), проведене на матеріалі щорічних випусків 15 газет Д. Фельбіком [3], за яким слова Arbeit та Arbeitsamkeit не увійшли в число ключових понять.

У 1950-х рр. у НДР зросло вживання лише лексеми Arbeit за рахунок опори на спадщину К. Маркса та Ф. Енгельса, що говорили свого часу про робітничий клас (Arbeiterklasse) як головну соціальну та революційну силу. Запанував культ робітничого класу, що мав краще за інших виражати нові суспільні відносини [4, с. 35-46; 5, с. 250-270]. Після 1957 року велика кількість романів, віршів, розповідей та драм у НДР присвячується новій тематиці чи топіку - соціалістичній праці (запорукою якої було дотримання почуття обов'язку, див. твори І. Канта). Праця під час соціалізму, за прикладом радянської пропаганди, повинна була мати новий характер: завдяки працьовитості «возвеличувалися» індивідуальні риси характеру людини; праця мала сприяти формуванню соціалістичної особистості, завдяки наполегливості та ревності у праці «підвищується» продуктивність, що сприяє тріумфу соціалізму як у міжнародному, так і в національному масштабі. Культ праці не стільки надав нового життя концептосистемі ARBEITSAMKEIT у «ендеерівській» публіцистиці, скільки запровадив нові орієнтири: arbeitsfdhig, leistungsorientiert, qualifikationsgerecht [5, с. 35-46], що суттєво виходили за межі концептосистеми. Трудова систематичність жителів НДР послужила певним взірцем для країн соціалістичного табору.

ФРН, яка завдяки плану Маршалла, тобто значним фінансовим вливанням та трудовим звершенням німецького народу (а з 1960-х рр. - найманих турецьких гостьових робітників), здійснила фантастичний промисловий прорив - увірвалась у число найбільш розвинутих держав світу. Концепти ARBEIT та ARBEITSAMKEIT в контексті відбудови рідного дому та Німеччини продовжували відігравати визначальну роль не стільки в літературі, скільки в публіцистиці, аж до 1968 р., коли розгорнулася студентська та сексуальна революція. Полум'яні промови студентських вождів (Кон Бен-Дита та інші) проти філістерських цінностей (у тому числі ідеалів праці) призвели до суттєвої переоцінки досліджених концептів, їх певної перепрофілізації. Це, на нашу думку, чітко простежується в заголовках до і після 1968 р.

Розглянемо особливості становлення концепто- системи на основі аналізу заголовків тогочасних творів, які концентровано виражають зміст твору. У 1960-тих - 2000 роках найбільш уживаною в назвах творів є різночастиномовна група tuchtig, представлена прикметником tuchtig та іменниками Tuchtige, Tuchtigkeit. Субстантивована форма Tuchtige зазначеного прикметника репрезентує значення - «працелюбний» (у діловому відношенні), що засвідчують наступні приклади:

Die Krise des Tuchtigen [6]; Portrat eines Tuchtigen [7]; ...freie Bahn jedem Tuchtigen [8].

Аналізуючи заголовки творів художньої літератури, доходимо висновку, що в середині 90-х років особливо гостро стоїть проблема наркотичної залежності і врятувати людей, одержимих цією хворобливою пристрастю, спроможна працелюбна, діяльна частина населення:

Tuchtige und Suchtige: Grundlegendes zu Sucht und Drogen [9].

Suchtige und Tuchtige: Begegnung und Arbeit mit Abhangigen [10].

Німецька доброчинність поєднує в собі такі риси, як святість та працелюбство (Tuchtigkeit), причому остання є невіддільним складником як християнського виховання, так і виховання загалом:

Tuchtigkeit: Analyse und Bewertung eines Erziehungszieles [11]; Christliche Erziehung und Tuchtigkeit [12]; Heiligkeit und Tuchtigkeit. Tugend heute [13].

Прикметник tuchtig слугує для характеристики як вправної, старанної жінки, так і старанного бургомістра: ...tuchtiger Burgermeister [14].

Значно рідше у проаналізованих назвах творів зустрічається концепт EIFER, репрезентований здебільшого іменником Eifer, який у досліджуваних прикладах вказує на почуття, близьке до гніву, що й засвідчує консоціатив Zorn: mit Zorn und Eifer [15]. У наступному прикладі семантика Eifer наближається до вихідної форми - Eifersucht і тому має відтінок негативної конотації: Blinder Eifer [16].

Маловживаними серед проаналізованих заголовків стають прикметники arbeitsam таfleifiig, які за попередніми дослідженнями найбільш повно виражають суть досліджуваної концептосистеми. Arbeitsam вживається у сполученні з іменником Patriot і тлумачиться як працьовитий, причому працьовитому патріоту з почуттям гумору та легкою іронією протиставляються заможні жінки:

Arbeitsame Patrioten, wohlstandige Damen... [17]. . .

У заголовках художніх творів прикметник fleifiig репрезентує значення «старанний, працьовитий» і відзначається дещо іронічним спрямуванням з певним відтінком негативної конотації, оскільки старанні, працьовиті жінки призначені для праці, а розумні - для досягнення кар'єрного успіху:

Fleifiige Frauen arbeiten - kluge machen Karriere: alles ist moglich [18].

Отже, підсумовуючи проаналізовані заголовки творів, відзначаємо, що найбільш уживаними в другій половині ХХ ст. у складі досліджуваної концептосистеми виступають лексеми tuchtig, Tuchtigkeit, Tuchtigen та eifrig, Eifer, що вербалі- зують суміжні концепти. Досить маловживаними стають прикметники arbeitsam, fleifiig. Прикметники emsig та strebsam взагалі відсутні в проаналізованих заголовках художніх творів, що свідчить, вочевидь, про неактуальність позначуваних ними понять на той період часу.

З метою формування об'єктивної картини розвитку сучасної німецької мови звернемось, окрім прозових творів, до текстів газетної публіцистики. Публіцистичний стиль тісно пов'язаний з суспільно-політичним життям народу і характеризується широким використанням суспільно- політичної лексики та орієнтацією у викладі думок на закономірності усного літературного мовлення. Як засвідчує вибірка творів художньої літератури (4 млн слів), лексеми зі значенням працьовитість, старанність з'являються у художніх творах дуже рідко, певною мірою через те, що для художнього стилю властива мовна самохарактеристика людини (через діалоги та монологи), яка в публіцистичному стилі зазвичай виражається іменниково-прикметниковими характеристиками, що проявляються у розповідях.

Отже, саме в текстах газетної публіцистики досліджувана нами концептосистема ARBEITSAMKEIT представлена в найбільш повному обсязі, що дозволяє найточніше презентувати семасіологічні характеристики її актуалізованої частини. Таким чином, предметом нашого дослідження слугують газети “Die Welt”, “Rheinisher Merkur” та “Die Zeit”, що виходять у різних регіонах Німеччини.

Ознайомлення зі змістом статей показує, що наприкінці століття відбулась трансформація концептосистеми ARBEITSAMKEIT, яка набула нової оцінки: старанність (поряд із здібностями, у тому числі до мов, пам'яттю, екстравертністю) вважається «індивідуально зумовленим когнітив- ним фактором» (individuell bedingter kognitiver Faktor), що притаманний людям різною мірою. В інтернет-джерелах вказується на такі старі традиційні «чесноти» німецької домогосподарки, як старанність (Fleifi), любов до порядку та чистоти, що невластиві чорному населенню. Такі чесноти, як дисципліна, старання та порядок, що становлять моральні уявлення західної цивілізації (Moralvorstellungen westlicher Zivilisationen), продовжують зберігати в Америці релігійні спільноти, що «транспортують» їх назад до Європи.

У Німеччині, однак, із сумом констатується значна втрата німецької шкали цінностей (deutsche Werte) через поблажливу мораль: старання, діяльність, чистота, порядок більш властиві переселенцям, ніж німецькому суспільству: Lockere Moral der deutschen Werte wie Fleifi, Tuchtigkeit, Sauberkeit, Ordnung und Disziplin haben weitaus zentralere Bedeutung im Leben der Aussiedler als im Alltag der deutschen Gesellschaft [19]. Після цього формулюється риторичне запитання: Sind die Deutschen arbeitsam genug oder sitzen sie lieber dem Sozialstaat auf der Pelle, um die Arbeit von Zuwanderern erledigen zu lassen, die dann die Rentenkassen fullen sollen? [19], відповідь на яке дозволяє зрозуміти значно менше вживання досліджуваної концептосистеми на зламі сторіч.

У результаті кількісного опрацювання складників концептосистеми виявилося, що її номінативний простір вербалізується різночастиномов- ними компонентами: іменниками, прикметниками та прислівниками. Проте кінець ХХ - початок ХХІ ст. репрезентує переважно тяжіння зазначеної концептосистеми до прикметникової оцінки. Так, із усіх слововживань (2 725 СВ), зафіксованих нами в процесі аналізу публіцистичних текстів, 2100 СВ припадає на прикметники, 179 СВ - на іменники, 315 СВ - на прислівники, 131 СВ - на дієслова.

Висновки і пропозиції

Результати нашої наукової розвідки доводять, що досліджувана кон- цептосистема ARBEITSAMKEIT вербалізується взаємодоповнюючими різночастиномовними компонентами, демонструючи, однак, на зламі сторіч перевагу прикметникового складу.

У 50-60-х рр. ХХ ст., у період відбудови та розбудови ФРН з одного боку та панування соціалістичного ладу на території НДР з іншого, лексеми зі значенням працьовитість, старанність, що вербалізують концептосистему ARBEITSAMKEIT, повертають своє вихідне значення. «Занепад» старанності, яка перестає бути типовою німецькою рисою та зазнає пейоративної переоцінки в ментальності нового «покоління насолоди», стає очевидною після «студентської революції» 1968 р., а особливо наприкінці ХХ ст. Це підтверджується й 25-кратним зниженням кількості прикметників зі значенням працьовитий, старанний, які виражають суть досліджуваної концептосис- теми, у художніх текстах, певною мірою через їх діалогічний характер, на противагу оцінним публіцистичним текстам, де особливо чітко спостерігається переоцінка їх семантики, що засвідчує трансформацію досліджуваної концептосис- теми в часі під впливом морально-ідеологічних настанов суспільства. План подальших наукових студій передбачає дослідження особливостей об'єктивації та профілізації німецькомовної концептосистеми ARBEITSAMKEIT на матеріалі художніх творів, засобів масової інформації та інтернет-джерел наступного періоду.

Список літератури

1. Deutsche Literaturgeschichte in einem Band. Berlin, 1971. 768 S.

2. Wells Ch. J. Deutsch: eine Sprachgeschichte bis 1945. Tubingen : M. Niemeyer Verl., 1990. 574 S.

3. Felbick D. Schlagworter der Nachkriegszeit 1945-1949. Berlin, 2003. 605 S.

4. Schroder M., Fix. U. Allgemeinwortschatz der DDR-Burger nach Sachgruppen geordnet und linguistisch kommentiert. Heidelberg, 1997. 197 S.

5. Wortschatz der deutschen Sprache in der DDR: Fragen seines Aufbaus und seiner Verwendungsweise. Leipzig, 1987. 386 S.

6. Kaufmann R. Die Krise des Tuchtigen. Wiener Neustadt, 1983. 175 S.

7. Drabble M. Portrat eines Tuchtigen. Hamburg, 1988. 314 S.

8. Tews J. Deutsche Einheitsschule: freie Bahn jedem Tuchtigen. Heinsberg, 2001. 159 S.

9. Boller U. Tuchtige und Suchtige: Grundlegendes zu Sucht und Drogen. Zurich, 1995. 152 S.

10. Fengler J. Suchtige und Tuchtige: Begegnung und Arbeit mit Abhangigen. Munchen, 1994. 392 S.

11. Brezinka W. Tuchtigkeit: Analyse und Bewertung eines Erziehungszieles. Munchen, 1987. 124 S.

12. Heeremann M. Christliche Erziehung und Tuchtigkeit. Koln, 1994. 34 S.

13. Hildebrand D. Heiligkeit und Tuchtigkeit. Tugend heute. Regensburg, 1969. 105 S.

14. Huckstadt A., Reuber G.J. Stavenhagens - tuchtiger Burgermeister. Rostock, 1999. 99 P

15. Arnscheidt M. Mit Zorn u. Eifer. Braunschwug, 1998. 215 P

16. Grimes M. Blinder Eifer. Roman. Munchen, 1996. 475 P.

17. Tanner A. Arbeitsame Patrioten, wohlanstandige Damen. Zurich, 1995. 848 P

Размещено на Allbest.ru