Лінгвальні засоби спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі: методика виявлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний лінгвістичний університет

Лінгвальні засоби спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі: методика виявлення

Кушніров М.О.

Анотація

Стаття присвячена вивченню явища спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі, яке полягає в недостовірному, суб'єктивному поданні змісту тексту або його непра вильному тлумаченні. Метою розвідки є формування методики виявлення недостовірного або суб'єктивного подання інформації.

Матеріалом дослідження є дані аналітичного Інтернет- ресурсу FactCheck.org, який доводить наявність спотвореної інформації у різножанрових текстах англомовного медійного дискурсу. Особливістю критичних статей цього ресурсу є поєднання аналізу спотвореної інформації, тобто перевірка достовірності та встанов лення істинності, а також цитування першоджерела, у якому подається спотворена інфор мація. Запропонована методика складається з трьох етапів: відбіркового, ідентифікаційного й інтерпретаційного.

Відбірковий етап дослідження полягає у формуванні дослідницького корпусу текстів у яких представлене явище спотворення інформації. Корпус дослідження формується методом суцільної вибірки таких текстів з Інтернет-ресурсу FactCheck.org. Метою ідентифікаційного етапу дослідження є виокремлення фрагментів, у яких аналізу ється явище спотворення інформації та задіяних лінгвальних засобів. На інтерпретаційному етапі встановлюються причини вживання певних лінгвальних засобів, що застосовуються з метою спотворення інформації.

Також увага звертається на стратегії та тактики спо творення інформації, а також на лінгвальні засоби, що використовуються для досягнення відповідної мети. Застосування цієї методики до аналізу текстів дозволило виявити роль у спотворенні інформації квантифікативних одиниць, паузації, дискурсивних маркерів та від сутність доказів у повідомленнях у суспільних мережах.

Ключові слова: медійний дискурс, спотворення інформації, стратегії спотворення інфор мації, тактики спотворення інформації, лінгвальні засоби, англійська мова.

Постановка проблеми

Вивчення дискурсу зайняло особливу увагу лінгвістів у другій поло вині ХХ століття. У процесі розвиту лінгвістичних досліджень виокремились два основні напрями: комунікативний, який вивчає взаємозв'язок мови та екстралінгвальних чинників, і діяльнісний, який розглядає дискурс як соціальне конструю вання реальності та форму вияву знань, а мова постає засобом реалізації активності людини [9].

Сьогодні зростає важливість дослідження окремих видів дискурсу. Оскільки ХХІ століття характеризується швидким розвитком інфор маційного суспільства (термін запропонований різними вченими у середині ХХ століття [20]), а основним інструментом поширення інформа ції є засоби масової комунікації, то значна увага сучасних лінгвістів приділяється вивченню саме медійного дискурсу [12; 13; 14].

Медійний дискурс постає середовищем, якому притаманний особливо частий вплив на аудито рію шляхом маніпулювання, сугестії, комуніка тивного впливу тощо [1; 6; 7; 19]. Одним з спо собів дії на аудиторію є спотворення інформації, яке розуміємо як недостовірне чи суб'єктивне подання змісту тексту або його неправильне тлу мачення. Відповідно актуальним постає питання створення методики виокремлення й аналізу лінг- вальних засобів, залучених задля недостовірного, суб'єктивного чи неправильного подання або тлу мачення інформації в медійних текстах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогодні існує низка досліджень присвячених дослідженню медійного дискурсу, різних прагма тичних явищ, фейкових новин тощо. О. Морозова [10] досліджує брехню як дискурсивне явище. Дослідженню сугестії, маніпулювання та інших прагматичних явищ у медійному дискурсі присвя чені праці Л. Компанцевої [7]. Ю. Омельчук [12] вивчає псевдоновини як жанр сучасного англомов ного медіадискурсу. У цих та інших дослідженнях розкривається поняття медійного дискурсу [2; 3; 18], описуються процеси реалізації прагматичних завдань у текстах медійного дискурсу [4, 5, 7, 11], особливості псевдоновин [12], ознаки мови засо бів масової інформації [8, 15] тощо. Проте поза увагою дослідників перебуває вивчення лінгваль- них засобів спотворення інформації у текстах медійного дискурсу.

Постановка завдання. Мета статті поля гає у створенні методики виявлення лінгвальних засобів спотворення інформації в англомовному медійному дискурсі в ракурсі її недостовірного, суб'єктивного чи неправильного подання. Вказана мета передбачає виконання таких завдань: визна чити роль спотворення інформації у медійному дискурсі; запропонувати методику виокремлення мовних засобів спотворення інформації; визна чити стратегії й тактики спотворення інформації; встановити причини спотворення інформації.

Дослідження проводиться на матеріалі кри тичних текстів сайту FactCheck.org., який спе ціалізується на виявленні явища спотворення інформації в різних текстах медійних жан рів: політичних промовах, дебатах, інтерв'ю; тек стах новин; публікації у соціальних мережах.

Виклад основного матеріалу

Тлумачення медійного дискурсу як реальності, створеної засо бами масової інформації [13], свідчить про існу вання кількох можливих чинників модифікації вербалізованої інформації під час її передачі від джерела до цілі: суб'єктивне, недостовірне чи неправильне подання. Три названі характеристики недостовірності пов'язані з діяльністю автора в різних аспектах: його картини світу, залучених каналах або «політичних, економічних, культур них настроїв та тенденцій соціуму» [16].

Медійне спотворення інформації може мати інтенціональні або об'єктивні причини. Інтенціо- нальне, або суб'єктивне, спотворення інформації, виникає внаслідок цілеспрямованого викорис тання автором певних лінгвальних та екстралінг- вальних засобів, підпорядкованих відповідним стратегіям і тактикам. Інтенціональне спотво рення інформації підпорядковане певним мовлен нєвим стратегіям і тактикам, як виходячи з загаль ного тлумачення стратегій як планів досягнення комунікативної мети [23], розглядаємо як плани обману аудиторії через суб'єктивне, недостовірне чи неправильне подання змісту. медійний дискурс текст інформація

Об'єктивне спотворення інформації зумовлене задіяними медіа, підпорядкованими дії так зва ного «зіпсованого телефону», за якого будь-який зміст, який передають у групі, перекручують під час поширення внаслідок його суб'єктивної інтерпретації кожною особою, яка його отримує, а також під впливом «правила коментування», тобто особистісного ставлення до змісту інфор мації [17, с. 121-147]. Відповідно ступінь спо творення інформації прямо пропорційний кіль кості осіб, які її передають, що особливо помітно в медійному дискурсі.

Спотворення інформації підпорядковане пев ним мовленнєвих стратегіям і тактикам, які в най більш загальному плані тлумачаться як плани досягнення комунікативної мети [23]. Відповідно стратегії й тактики спотворення інформації тлума чимо як плани обману аудиторії через суб'єктивне, недостовірне чи неправильне подання змісту.

Виявлення лінгвальних засобів та стратегій і так тик спотворення інформації проходить три етапи.

На першому - відбірковому - етапі проведення дослідження методом суцільної вибірки на Інтер- нет-ресурсі FactCheck.org відбираємо критичні статті, які аналізують випадки неправдивого подання інформації різними засобами масової інформації. Особливістю цього сайту є те, що на ньому представлений аналіз спотвореної інфор мації у різних жанрах текстів медійного дискурсу. У критичних статтях ідентифіковані випадки спо творення інформації, а також наведені цитування першоджерел.

Так, критична стаття Pace of U.S. Vaccinations vs. the World [22], присвячена аналізу заяв прези дента Сполучених Штатів Америки Джо Байдена щодо темпів проведення вакцинування в США та світі.

На другому - ідентифікаційному - етапі вио кремлюємо фрагменти, у яких обговорюється спотворення інформації та лінгвальні засоби, які вказують на викривлення інформації.

У статті Pace of U.S. Vaccinations vs. the World [22] фрагмент зі спотвореною інформацією міс тить відповідні лінгвальні засоби:

In remarks at a Federal Emergency Management Agency COVID-19 vaccination facility in Houston the following day, Biden again boasted that the U.S. was «ahead of schedule» to meet his 100 million shots in 100 days goal.

And because of the people behind me and others, America ... is going to be the first in the country - perhaps the first in the world - to get that done,” Biden said.

The implication, of course, is that the U.S. - the third most populous country - is leading the world in vaccine distribution. And in raw numbers, that's accurate, according to the University of Oxford based project Our World in Data.

But that's not true per capita.

Згідно з наведеним фрагментом, президент Байден вказує, що Америка займає перше місце по вакцинації населення і хоча це відповідає дій сності в загальних цифрах, спотворення інформа ції виявляється при розрахунку кількості вакцин на душу населення - But that's not true per capita.

У наведеному фрагменті мовні засоби спо творення інформації включають квантифіка- тивні одиниці, паузацію та дискурсивний маркер perhaps, які розглядаємо на наступному етапі.

Третій - інтерпретаційний - етап дослідження полягає у визначенні форми спотворення інфор мації. Завершальне висловлення цитованого фраг мента: «But that's not true per capita» вказує, що слова Байдена про лідерство США у щепленні є правдивими з точки зору абсолютних цифр, але при цьому не відповідають дійсності, якщо гово рити про його темпи на душу населення. Таким чином ми бачимо часткове спотворення інформа ції внаслідок неправильного використання кван титативних одиниць як основи для висновків. Сто мільйонів щеплень за сто днів (100 million shots in 100 days goal) використовуються для хибних висновків про глобальне домінування Америки у світі в цій сфері, хоча такі висновки прийнято робити на душу населення.

Крім квантитативних одиниць, сигналом спо творення інформації в наведеному уривку слу гує дискурсивний маркер perhaps у висловленні: «America ... is going to be the first in the country - perhaps the first in the world.». Цей дискурсивний маркер передає невпевненість президента в своїх словах, слугуючи сигналом для аудиторії, що треба бути насторожі, з одного боку, і даючи йому змогу мовцю уникнути відповідальності за спо творення інформації, з іншого.

Вказаний дискурсивний маркер використаний перед фрагментом perhaps the first in the world, який слугує засобом виправлення помилкового твердження is going to be the first in the country: And because of the people behind me and others, America ... is going to be the first in the country - perhaps the first in the world - to get that done. Додатко вим сигналом неінтенціонального спотворення інформації в цьому випадку слугує пауза одразу перед групою присудка . is going to be the first in the country, яка передає припущення щодо провід них позицій США, що обумовлено невпевненістю мовця у своїх словах.

Запропонована методика може застосовува тися для аналізу критичних статей, які описують спотворення інформації у різножанрових текстах медійного дискурсу, наприклад, у соціальних мережах. Так, критична стаття Viral Posts Misuse VAERS Data to Make False Claims About COVID-19 Vaccines [21] аналізує випадки спотворення інформації в соціальних мережах щодо наслідків щеплення у США.

Згідно з першим - відбірковим - етапом запропонованої методики, обираємо цю статтю, як таку, у якій представлено аналіз спотвореної інформації. У ній пропонується аналіз публі кацій із соціальних мереж, у яких спотворю ється інформація щодо даних Vaccine Adverse Event Reporting System (Система звітування про несприятливі події після вакцинації). Її метою вважається пасивне збирання інформації про осіб, у яких спостерігаються негативні наслідки після проходження щеплення, що самостійно подають відповідну інформацію до системи. Разом з тим, діяльність системи не передбачає перевірки чи доведення достовірності поданої інформації, а також підтвердження причинно-наслідкових зв'язків між вакцинацією та негативними наслід ками, які спостерігаються у вакцинованих осіб: Social media posts repeatedly misuse unverified data from the Vaccine Adverse Event Reporting System to falsely claim that COVID-19 vaccines are dangerous, and even lethal. But the government database is not designed to determine if vaccines cause health problems. Утім автори публікацій соціальних мереж стверджують про чіткий зв'язок між щепленням та змінами у стані здоров'я: Yet over and over websites and social media posts improperly cite unverified raw data from the Vaccine Adverse Event Reporting System, an alert system managed by the CDC and the Food and Drug Administration to detect possible safety issues in vaccines, as evidence that the approved COVID-19 vaccines cause deaths and serious events.

На другому - ідентифікаційному - етапі вио кремлюємо лінгвальні засоби, що вказують на спотворення інформації. Серед відповідних фраг ментів можна виділити такий:

«Do your own research», writes the account owner on the post, a man under the name «Truth Bombs», who in a second similar post says he's not a scientist or a doctor but a concerned father, patriot and digital soldier. «There are very serious side effect from getting the vaccines. Here's your PROOF».

У цьому фрагменті ми спостерігаємо викорис тання різних лінгвальних засобів, що вказують на спотворення інформації. Перш за все, варто зазна чити, що автор публікації у соціальній мережі не є ані науковцем, ані лікарем. Разом з тим він стверджує про наявність серйозних наслідків спричинених щепленням - There are very serious side effect from getting the vaccines. У його словах ми бачимо застосування тактики подання суб'єк тивної думки у формі об'єктивного факту або істини. Досягнення цієї мети забезпечується від повідною формою висловлення та лінгвальними засоби, які використовуються. Автор закликає читача до дії - Do your own research і наголошує на серйозності наслідків - There are very serious side effect from getting the vaccines. Використання емоційно-забарвленої лексики very serious під силює ефект значущості висловлення. Такий самий ефект досягається і графічними засобами. Так, в останньому реченні фрагмента бачимо гра- фічно-стилізований запис слова, а саме викорис тання великих літер - Here's your PROOF.

На третьому - інтерпретаційному - етапі дослі дження, встановлюємо форму спотворення інфор мації. Автором публікації у соціальній мережі є людина, яка не є фахівцем у темі, яка обговорю ється - he's not a scientist or a doctor but a concerned father, patriot and digital soldier. Також він не надає аргументації своєї точки зору. Попри те, що вислів: «Here's your PROOF» має форму аргументу, за змістом він не відповідає дійсності, бо не є доказом (PROOF), адже, як було зазначено вище, VAERS не підтверджує зв'язку між вакцинацією та нега тивними наслідками. Таким чином, у цьому фраг менті ми спостерігаємо повне спотворення інфор мації внаслідок хибного (спричинене відсутністю професійних компетенцій) переконання автора публікації та підсилене влучними лінгвальними засобами (дискурсивні та графічні засоби, а також відсутні мовні одиниці на позначення доказів).

Описана методика дозволяє виокремлювати низку різних лінгвальних засобів спотворення інформації.

Висновки і пропозиції

Результати дослідження передбачають можливість практичного застосу вання методики виявлення спотворення інформа ції в англомовному медійному дискурсі. Спотво рення інформації розглядається, як недостовірне чи суб'єктивне подання змісту тексту або його неправильне тлумачення. Запропоновано методику виявлення лінгвальних засобів та стратегій і тактик спотворення інформації, яка складається з трьох етапів: відбіркового, ідентифікаційного, інтер- претаційного. На відбірковому етапі дослідження проводиться відбір матеріалу дослідження. Іденти фікаційний етап полягає у виокремленні одиниць, що вказують на спотворення інформації. Метою інтерпретаційного етапу дослідження є встанов лення форми спотворення інформації, описуються відповідні стратегії й тактики.

В результаті застосування запропонованої методики встановлена роль в спотворенні інфор мації квантифікативних одиниць, паузації, дис курсивних маркерів у виступах, та відсутність доказів у суспільних мережах.

Подальші дослідження передбачають погли блений аналіз лінгвальних засобів спотворення інформації в різножанрових текстах медійного дискурсу, узагальнення класифікації стратегій і тактик спотворення інформації, а також аналіз дискурсивних та інших засобів, які використову ються з метою спотворення інформації в англо мовному медійному дискурсі.

Наукова новизна дослідження полягає у запро понованій методиці аналізу спотворення інфор мації в англомовному медійному дискурсі. Подальшого дослідження вимагають мовленнєві стратегії й тактики, що використовуються з метою спотворення інформації.

Список літератури

1. Гнезділова Я. В. Емоційність та емотивність сучасного англомовного дискурсу: структурний, семантичний і прагматичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. «Германські мови»; Київ. нац. лінгв. ун-т. Київ, 2007. 20 с.

2. Добросклонская Т Г Массмедийный дискурс как объект научного описания. Научные ведомости БелГУ. Серия «Гуманитарные науки». Минск, 2014. № 13 (184). Вып. 22. С. 181-187.

3. Ісаєнко О. О. Соціокомунікативна модель медіаспоживання. Бібліотекознавство. Документознав- ство. Інформологія. 2017. № 4. C. 86-91.

4. Иссерс О. С. Коммуникативные стратегии и тактики русской речи. Изд. 5-е. Москва : Издательство ЛКИ, 2008. 284 с.

5. Карпчук Н. П. Адресованість в офіційному та неофіційному англомовному дискурсі (комуніка тивно-прагматичний аналіз): дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 «Германські мови». Харків, 2004. 218 с.

6. Кибрик А. А. Модус, жанр и другие параметры классификации дискурсов. Вопросы языкознания. 2009. № 2. С. 3-21.

7. Компанцева Л. Ф. Технолї сугестивної лінгвістики в мобілізації мережевих спільнот. Психолінгвіс тика. 2016. Вип. 19 (2). С. 94-107.

8. Літяга В. В. Образ України в дискурсі міжнародних відносин французьких ЗМІ : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.05. Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. Київ, 2019. 19 с.

9. Лютянська Н. І. Мас-медійний дискурс: типологічні та структурно-організаційні особливості Нау кові записки НДУ імені Миколи Гоголя. Філологічні науки. 2014. Книга 2. С. 137-141.

10. Морозова Е. И. Ложь как дискурсивное образование: лингвокогнитивный аспект : монография / Морозова Е. И. Харьков : Экограф, 2005. 300 с.

11. Никитина С. В. Национальная специфика текста промышленной рекламы (на материале русскоязычных и англоязычных периодических изданий по вычислительной технике) : дис. ... канд. филол. наук 10.02.04 «Германские язики». Воронеж, 1998. 185 с.

12. Омельчук Ю. О. Псевдоновини як жанр сучасного англомовного медіадискурсу: лінгвокогнітивний, комунікативно-прагматичний параметри : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. «Германські мови». Запо ріжжя, 2018. 230 с.

13. Потапенко С. І. Орієтаційний простір сучасного англомовного медіа-дискурсу (досвід лінгвокогні- тивного аналізу) : автореферат дис. ... доктора філол. наук ; Київський національний лінгвістичний універ ситет. Київ, 2008. 333 с.

14. Потапенко С. І. Сучасний англомовний медіа-дискурс: лінгвокогнітивний і мотиваційний аспекти : монографія. Ніжин : Видавництво НДУ імені Миколи Гоголя, 2009. 391 с.

15. Селіванова О. О. Лінгвометодологія - наукова парадигма - епістема. Науковий вісник Чернівецького національного університету : зб. наук. праць / наук. ред. Б. І. Бунчук. Чернівці : Чернівецький національ ний університет, 2009. - Вип. 475-477 : слов'янська філологія. С. 200-206.

16. Сизонов Д. Ю. Медіатекст та медіадискурс у сучасному медійному просторі. Studia Linguistica. 2013. Вип. 7. С. 389-392.

17. Стернин И. А. Введение в речевое воздействие. Воронеж : Издательство Воронежского государ ственного университета, 2001. 252 с.

18. Сукаленко Т Публіцистичний стиль у сучасному медійному просторі. Українська мова та куль тура в сучасному гуманітарному часопросторі: аспекти формування комунікативної компетентності фахівцям : зб. матер. Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф., 21 лютого 2019 р. / Університет державної фіс кальної служби України, Навч.-наук. ін-т гуманітарних наук, Каф. журналістики, української словесності та культури. Ірпінь, 2019. C. 173-180.

19. Шейгал Е. И. Семиотика политического дискурса. Москва : Гнозис, 2004. 326 с.

20. Crawford S. The origin and Development of a Concept: The Information Society. Bulletin of the Medical Library Association. 71 (4), October 1983.

21. Jaramillo C. Viral Posts Misuse VAERS Data to Make False Claims About COVID-19 Vaccines.

22. Farley R. Pace of U.S. Vaccinations vs. the World

23. Wodak R. The discourse of politics in action. Palgrave. Macmillan. 2011. 272 c.

Размещено на Allbest.ru