Творення персонажних образів у кінотексті (на матеріалі фентезійного кінонаративу "Фантастичні звірі і де їх шукати")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Херсонський державний університет

Творення персонажних образів у кінотексті (на матеріалі фентезійного кінонаративу «Фантастичні звірі і де їх шукати»)

Гура Вікторія Миколаївна

аспірантка кафедри англійської філології та

світової літератури

імені професора Олега Мішукова

Анотація

фентезійний кінотекст лексичний хронотоп

Наукову розвідку присвячено дослідженню творення персонажних образів у кінонаративі жанру фентезі. Матеріалом дослідження послугував кінофільм популярної англійської письменниці Дж.К. Роулінг «Фантастичні звірі та де їх шукати». У статті головну увагу сфокусовано на таких засадничих поняттях як: фентезі, хронотоп, кінотекст/кінонаратив, персонаж. У статті наявні декілька категорій персонажів - чаклуни (wizards), нечакли або магли (muggles), фантастичні істоти (fantastic beasts). Головними текст-типологічними особливостями фентезійного кінотексту постають елементи наративної побудови тексту - персонажні образи, хронотоп (художній час і простір) та портал. Виділено художню деталь та виявлено лексичні одиниці персонажних образів. Події у фентезійному тексті розгортаються у реальному світі навколо глобального протистояння добра та зла, а головний персонаж Ньют Скамандер опиняється у зламній точці вибору на чию сторону перейти. У кінонаративі «Фантастичні звірі і де їх шукати» події розгортаються у декількох просторах - Нью Йорку, реальному світі навколо глобального протистояння добра та зла що постає динамічним часом розгортання історії, та фентезійному просторі, у чарівній валізі Ньюта Скамандера, який є стоп-часом, оскільки перебування персонажів у фентезійній петлі часу не впливає на сповільнення або прискорення подій, що відбуваються у реальному топосі. У статті здійснено аналізування кінонаративу та кінематографіних технік, які реалізуються для створення персонажів у кінотексті. До основних технік ми віднесли ефект крупного, загального, дальнього, першого та великого плану, використання певної кольорової палітри, техніки зйомки дальнього та середнього плану, з верхньої точки, кутової зйомки, а також врахували спосіб перенесення/трансформування вербального опису зовнішності та поведінки персонажів з художнього наративу у кінонаратив.

Ключові слова: фентезі, кінотекст/кінонаратив, персонажні образи, художній час та простір (хронотоп).

Creation of character images in film text (based on the fantasy film narrative "Fantastic beasts and where to find them”)

Hura Viktoriia Mykolaivna, Postgraduate student at the Department of English Philology and World Literature named after Professor Oleg Mishukov

Kherson State University

Abstract

The article is devoted to the investigation creation of character appearance in the film narrative of the fantasy genre. The case study of the article is the movie of a popular English writer J.K. Rowling"Fantastic Beats and where to find them". The main attention in the article is focused on such concepts as a fantasy, chronotope, movie/ film narrative, character. There are several categories of characters in the article - wizards, muggles and fantastic beasts. The main typology and function of a movie there are elements of narrative construction of the text is the character images, chronotope - a special time and portal. The artistic detail is highlighted and lexical units of character images are revealed. The events in the fantasy text unfold in the real world around the global confrontation of good and evil. The main character Newt Scamander is at a turning point in choosing which side to go. In the film narrative "Fantastic Beasts and Where to Find Them", the events unfold in several spaces - New York, the real world around the global confrontation of good and evil, which is a dynamic time of unfolding history. But in fantasy space, in the magical suitcase of Newt Scamander, which is a stop-time, because the presence of the characters in the fantasy loop of time does not affect the slowing down or acceleration of events that take place in a real topos. The article analyzes the film narrative and cinematographic techniques that are implemented to create characters in the movie. The main techniques include the effect of close shot, general, far distance shot, foreground and big close-up. The use of a certain color composition, far and medium distance shot techniques, from the bird's eye view, camera angular. Considered how to transfer / transform verbal descriptions of appearance and behavior artistic narrative in the film narrative.

Key words: fantasy, movie/film narrative, the characters, fiction space and time (chronotop).

Вступ

Сучасний кінематографічний простір все частіше заповнюють оригінальні кіноадаптації популярних художніх творів. Неабиякою популярністю користуються екранізації коміксів всесвіту Marvel та DC та фен- тезійні твори. Джоан К. Ролінг створила величезний неповторний світ сучасного фентезі про чаклуна Гаррі Поттера, художні тексти про якого розлетілись мільйонними тиражами по всьому світові. Не меншої популярності набули і екранні адаптації Поттеріани, які отримали беззаперечного схвалення як з боку критиків, так і з погляду глядачів різного віку. Разом з тим, як у художньому просторі, так і у кіноіндустрії набирають обертів сіквели та приквели до найпопулярніших історій, які закарбовуються у сучасній епосі художньої кінокультури.

Художній твір «Фантастичні звірі і де їх шукати. Оригінальний сценарій» за типом свого наративу є пріквелом до історії Гаррі Поттера. Події, що розгортаються у творі, передують навчанню маленького чаклуна у Хогвардсі на шістдесят п'ять років. Сам текст побудовано у форматі сценарію, що тим самим закладає інтенцію авторки до його подальшого втілення саме у просторі кіно. У нашому дослідженні сфокусуємо увагу на засобах творення персонажних образів у однойменному кінонаративі Дж.К. Роулінг, яка виступає його сценарісткою. Зокрема, нашої уваги отримують кінематографічні та мультимодальні засоби творення головних персонажів кінонаративу - Ньюта Скамандера та Креденція (в подальшому - втілення обскуруса).

Виклад основного матеріалу

Спершу вважаємо доцільним надати визначення засадничим поняттям нашого дослідження: фентезі, кінотекст/кінонаратив, персонаж.

Фентезі як жанр художнього тексту виник у XIX сторіччі та сягає доби Романтизму. (Haase, 2008: 191). Сам термін фентезі виник у 20-30-ті роки XX сторіччя в англомовній літературі, і остаточно утвердився як жанр вже у 60-ті роки XX ст. (Hahn, 2017: 200). Нині жанр розвивається на основі віртуального гіпертексту, модельованого комп'ютером, але й надалі у творах використовуються елементи архаїчного міфу, чарівної казки, рицарського роману з кодексом честі, героїчних пісень, окультно-містичної літератури (Ковалів, 2007: 529). Жанру фентезі притаманні різноманітні літературні традиції, такі як фольклорні та чарівні казки, героїчний епос, авантюрний жанр, хоррор та наукову фантастику (Stable-ford. 2005: 204).

У сучасній лінгвістиці вважають, що фентезі є еклектичним жанром, який увібрав у себе елементи міфу, епосу, романи доби Романтизму, готичної казки, містерії, наукової фантастики та інших жанрів.

Художні твори жанру фентезі, що належать британській дитячій сучасній літературі не втрачають своєї актуальності. Література фентезі ввібрала риси, властиві британській літературі в цілому, використовує елементи міфології Великої Британії та відбиває своєрідність британської культури (Haase, 2008: 329). Саме таким художнім фентезі і постає аналізований кінонаратив, що, з одного боку, відображає специфічну міфологію Великої Британії, а з іншого, належить до наративів нового покоління, у якому класичні жанрові властивості набувають нового забарвлення.

Головними текст-типологічними властивостями фентезійних творів вважають елементи наративної побудови тексту - персонажні образи, хронотоп (художній час і простір) та портал. Наявність магії та протистояння добра і зла є системною характеристикою текст-типологічних властивостей жанру фентезі. Особливостями персонажних образів жанру фентезі постають: всі вчинки персонажа спрямовані на порятунок всесвіту, а не своїх власних інтересів; події розгортаються навколо глобального протистояння добра та зла, а головний персонаж втілює це протистояння коли опиняється у зламній точці вибору на чию сторону перейти. Часто саме вагання і рішення головного героя стають вирішальними для конструювання наративу жанру фентезі.

Словник літературознавчих термінів надає таке визначення поняттю: персонаж - (фр. personage від лат. persona - маска актора, перен. - обличчя, особа) - дійова особа в романі, повісті, оповіданні, п'єсі, фільмі та інших художніх творах. У народних казках, байках і фантастичних творах персонажі - не обов'язково люди. Ними можуть бути тварини, речі, явища тощо (Лесин, Пулинец, 1971: 314).

Поняття персонажа (героя, дійової особи) - найважливіше під час аналізування епічних та драматичних творів, де саме персонажі утворюють певну систему та сюжет. Найчастіше літературний персонаж - це людина (Чернец, Хализев, Бройтман, 1999: 246). Поряд із людьми у тексті можуть існувати та розмовляти такі персонажі як: тварини, рослини, речі, природні стихії, фантастичні істоти, роботи. Є жанри, у яких подібні персонажі обов'язкові: фентезі, казка, байка, балада, анімалістська література, наукова фантастика. Створюючи літературного героя, автор зазвичай наділяє його тим чи іншим характером: одностороннім або багатостороннім, цілісним або суперечливим, статичним або таким, який викликає повагу або зневагу (Чернец, Хализев, Бройтман, 1999: 247).

Засобами розкриття характеру виступають у тексті різноманітні компоненти та деталі предметного світу: сюжет, мовні характеристики, портрет, костюм, інтер'єр. При цьому сприйняття персонажа як характера не обов'язково потребує розгорнутої структури образу (Чернец, Хализев, Бройтман, 1999: 250). Ще один шлях до вивчення персонажа - виключно як учасника сюжету, дійової особи, що стосується архаїчних жанрів фольклору (зокрема, до російської чарівної казки, розглянутої В.Я. Проппом у книзі «Морфологія казки», 1928) (Чернец, Хализев, Бройтман, 1999: 250). Сюжетні функції персонажів постають предметом аналізу деяких напрямах літературознавства XX століття (російський формалізм: В.Я. Пропп, В.Б. Шкловський; структуралізм, особливо французький: А.-Ж. Греймас, Кл. Бреман, Р. Барт) (Чернец, Хализев, Бройтман, 1999: 250).

Слідом за Ц. Тодоровим, фентезійні персонажі вирізняються такими якостями: страхом, сумнівом, нерішучістю. Коли персонаж потрапляє у фентезійний світ, йому притаманне почуття вагання. Усе незвичайне, що відбувається у тексті жанру фентезі, пов'язане лише з почуттями героїв (Тодоров, 1999: 43).

Як зазначає Ц. Тодоров, фантастичне виникає лише у момент сумніву - сумніву як читача, так і героя. І читач і персонаж, мають вирішити, чи належать сприймані ними явища до «реальності», чи справді все що відбується є дійсністю (Тодоров, 1999: 38).

Події, які відбуваються та здаються надприродними, нереальними протягом всього наративу, зрештою набувають раціонального пояснення (зло буде покараним, а добро - винагородженим). Ці події змушують героя і читача вірити так довго у втручання надприродних сил саме через свою незвичайність та неординарність (Тодоров, 1999: 41).

У свою чергу, під кінонаративом розуміємо історію про події, що втілюється у кінопросторі через єдність лінгвальних, аудіовізуальних та кінематографічних засобів і технік. Під лінгвальними засобами ми розуміємо мовлення персонажів, а також письмовий текст, відображений у написах, як-от будівель, плакатів, назви магазинів і банків тощо. Під аудіальними засобами розуміємо просодичне оформлення мовлення персонажів, саундтреки, спеціально створені для кінонаративу. Під візуальною складовою розуміємо візуальне втілення кінонаративу - образи персонажів, їхню зовнішність, одяг, а також створення топосу подій і всіх візуально відображених деталей кінонаративу. До кінематографічних технік відносимо техніки та план зйомки - крупний або дальній план, вектор руху кадру.

Для формування хронотопу подій, і власне переміщення персонажів у часі і прсторі, залучаємо аналізування кінематографічних технік створення флешбеків, наративого еліпсису і часової компресії, формат прискорення і сповільнення подій.

Художні тексти, які входять до всесвіту Гаррі Поттера, постають сучасними творами, які мають певну конвергованіть властивостей постмодерністської казки, фентезі, а подекуди і загадковість детективу.

У кінонаративі «Фантастичні звірі і де їх шукати» події розгортаються у декількох просторах - Нью Норку, що постає динамічним часом розгортання історії, та фентезійному просторі, який є стоп-часом, оскільки перебування персонажів у фентезійній петлі часу не впливає на сповільнення або прискорення подій, що відбуваються у реальному топосі. Відповідно, у кінонаративі наявні декілька категорій персонажів, які мають розподіл відповідно до теорії Дж.К. Роулінг - чаклуни (wizards), нечакли або магли (muggles), фантастичні істоти (fantastic beasts').

Творення головного персонажа Ньюта Ска- мандера (Newt Scamander).

Ньют Скамандер належить до світу чаклунів. Ного головне призначення - створення “Magizo- ology book”, в якій він описував фантастичних створінь, яких знав і про яких піклувався. Ньют вважає, що саме ця книга зможе допомогти людям зрозуміти, чому саме цих істот потрібно захищати, а не знищувати. У кінонаративі перша сцена знайомить із Ньютом.

Коли до Нью-Норка підпливає корабель, ми можемо спостерігати головного персонажа Ньюта Скамандера, він одягнений в стареньке синє пальто. Поруч біля нього стоїть коричнева пошарпана шкіряна валіза: "ship gliding into New York, a figure sitting on a bench - Newt Scamander, wearing an old blue overcoat. Beside him rests a battered brown leather case" (Rowling, 2016: 2).

Першою лексичною одиницею, якою наратор номінує головного персонажа, Ньюта Скамандера, є номінативна одиниця figure, що створює натяк на загадковість самого персонажа, постать якого є суцільною таємницею. Тобто, у тексті таємничість створюється на лексичному рівні.

У кінотексті ефект невизначеності та загадковості створюється за допомогою зйомки з заднього та першого плану (див. рис. 1).

Рис. 1. Кадр зображення головного персонажа (таймінг 00:02:00)

Наступним кроком камера рухається до крупного плану Ньюта, який водночас сидить на лавці, а його погляд спрямовано на невелику валізу, яку він міцно стискає руками, що демонструє надзвичайно турботливе ставлення до того. що в ньому знаходиться. Такий візуальний образ дає одразу декілька важливих фактів - Ньют незвичайна людина, яка більш за все на світі цікавиться своїм головним скарбом, прихованим у валізі (див. рис. 2).

Рис. 2. Кадр зображення головного персонажа (таймінг 00:02:15)

Важливою деталлю фентезійного світу постає невелика валіза, яку міцно тримає у своїх руках Ньют на початку розгортання сюжету. Наприклад, під час проходження митного контролю незначна дрібниця - хаотичне відкриття валізи і шепотіння Ньюта щось до неї "NEWT places the case on the desk between them and discreetly flicks a brass dial to Muggle- worthy" (Rowling, 2016: 5), стає тою загадкою, яка згодом розкриється і стане стрижневою у розгортанні сюжету.

У тому ж кадрі, можна спостерігати скуйовджене волосся, зовсім не елегантний одяг і скуту манеру поведінки Ньюта, який радше зосереджений на власних думках та ідеях, аніж на його зовнішньому оточенні.

На лексичному рівні, характеристику Ньюта відбито у таких номінативних одиницях: wiry, wearing an old blue overcoat, rests a battered brown leather case (Rowling, 2016: 2).

Творення персонажного образу Креденція.

Сцена 1. Креденцій. На перший погляд Креденцій здається звичайним хлопчиком, який мешкає у церкві Другого салему. Але в його поведінці відчувається щось дивне, він нервує коли навколо багато людей, немовби чогось боїться: "CREDENCE looks ner vous - he doesn't like crowds" (Rowling, 2016: 69). Лексичною одиницею, якою наратор характеризує поведінку Креденція є nervous, що створює містичний образ персонажа. Як тільки Креденцій відчуває негативні емоції або починає нервувати, з ним починає відбуватися щось дивне.

У кінотексті ефект містичного образу персонажа Креденція створюється за допомогою зйомки крупного плану та кутової зйомки (див. рис. 3). Креденцій завжди тримає очі додолу, що свідчить про його невпевненість і замкнутість. Кінематографічна техніка та наративний прийом «монтажу/фокусу» також дозволяють створити атмосферу загадковості та таємничості, приховані очі Креденція імпліцитно створюють смисл прихованої таємниці, яка буде розкрита згодом.

Рис. 3. Кадр зображення Креденція, який нервує, (таймінг 00:27:29)

Друга сцена творення обскуруса - його немає прямо, але є наслідки його появи і загальний резонанс. На вулицях Нью-Йорку відбувається хаос, якась загадкова темна сила розгромлює усе місто. Від цього нещадного руху руйнуються будинки та вулиці: “a wall cracks, the rubble on the floor begins to shake before exploding like an earthquake, ripping out of the building and down through the middle of the street" (Rowling, 2016: 8).

У кінонаративі перша поява обскуруса створюється за допомогою зйомки дального плану (див. рис. 4).

Рис. 4. Кадр зображення загадкової темної сили, яка трощить місто (таймінг 00:04:32)

Сцена 3. Креденцій стає обскурусом. Від постійного приниження, відчаю, болі, самотності та відсутності любові, Креденцій починає розуміти, що з ним відбувається щось дивне, надприродне, щось таке, що він не може в собі контролювати: "CREDENCE'S face begins to contort, his rage tearing him from within. - You can control it, Credence. - But I don't think I want to, Mr. Graves" (Rowling, 2016: 231). Він намагався пояснити це, просив допомоги, але його відштовхували та не вірили. І зрештою, ця темна сила оволодіває Креденцієм, з його рота виринає нелюдське гарчання, утворюючи чорну хмару: "The Obscurus moves horribly beneath CREDENCE'S skin. An awful inhuman growl comes out of his mouth, from which something dark begins to bloom" (Rowling, 2016: 232). "This force finally takes over CREDENCE, his whole body exploding into a dark mass which hurtles forwards out of the window" (Rowling, 2016: 232).

У кінотексті поява обскуріала створюється за допомогою зйомки з загального плану, та кольоровим рішенням (затемненням) кіно- наративу (див. рис. 5).

Рис. 5. Кадр зображення Креденція, який стає обскуріалом (тамінг 01:36:46)

Сцена 4 обскурус стає Креденцієм. При появі Ньюта обскурус стискається і щезає, і з чорної темної маси з'являється образ Кре- денція, ніби при появі Ньюта Скамандера він відчув захист та спокій: "as NEWT watches, we see the black mass shrink to nothing, and the small figure of CREDENCE descends the steps into the subway" (Rowling, 2016: 242).

Натяком на певний взаємозв'язок Креденція і Обскуруса вважаємо присутність схожої кольорової палітри та тіньового ефекту, який можна спостерігати на кадрі із портретом хлопця та сценою, у якій з'являється Обскурус.

Ньют заспокоює Креденція тим, що вже зустрічав таких як він, і може допомогти йому. У Креденція врешті-решт з'являється надія, що Ньют не заподіє шкоди та повністю довірившись, обскурус розчиняється і залишається лише Креденцій: "CREDENCE is listening - he never dreamed there was another. Slowly the Obscurus melts away, leaving only CREDENCE, huddled on the train tracks - a frightened child" (Rowling, 2016: 246).

У кінонаративі перетворення обскуруса в Креденція створюється за допомогою зйомки середнього плану (див. рис. 6).

Рис. 6. Кадр зображення обскуруса, який довірившись Ньюту, стає Креденцієм (таймінг 01:43:05)

Художня деталь - чарівна валіза, яка є таємницею та порталом до переміщення у світ фантастичних створінь: rest.

Вже на початку розгортанні сюжету зрозуміло, що валіза не така звичайна як у інших Нью-Йоркців: "A catch on the case flicks open of its own accord' (Rowling, 2016: 2). Щось загадкове, незвичне намагається відкрити валізу зсередини: "thepaws, now trying hard to prise open the case" (Rowling, 2016: 13).

У кінотексті ефект таємничності та загадковості шкіряної валізи створюється за допомогою зйомки крупного плану (див. рис. 7).

Рис. 7. Кадр зображення таємничої валізи (тамінг 00:06:26)

Шкіряна валіза є порталом до світу магічних створінь, про яких Ньют Скамандер піклується більш за все в своєму житті: "The moment the door closes NEWT jumps up, still wearing his overcoat, and places his case on the floor. NEWT opens the case and walks down inside it, now completely out of sight" (Rowling, 2016: 94).

Лексичною одиницею, якою наратор характеризує шкіряну валізу, є номінативна одиниця magically, що створює натяк на незвичність та тотальну таємницю. Такий візуальний образ дає одразу декілька важливих фактів - валіза не така як у звичайних мешканців Нью-Йорку та приховує в собі більш серйозні та таємничні речі.

Ньют так дбає про своїх незвичних тварин, що навіть для кожної істоти створив власний магічний ідеальний світ: "The perimeter of the leather case is dimly visible, but the place has swollen to the size of a small aircraft hangar. It contains what appears to be a safari park in miniature. Each of NEWT'S creatures has its own perfect, magically realised, habitat" (Rowling, 2016: 100).

У кінонаративі ефект таємничої валізи з середини створюється за допомогою зйомки дальнього плану та зйомки з верхньої точки / з «пташиного польоту» (див. рис. 8).

Рис. 8. Кадр зображення таємничної валізи всередині (таймінг 00:43:08)

Творення образів фантастичних створінь.

Чарівні істоти у незвичній валізі, з якими Ньют прибув до Нью-Йорку - це результат багаторічних мандрівок та досліджень Скамандера. Він вважає, що таких дивовижних тварин потрібно любити та захищати, а не знищувати. У своїй валізі він створив власний, дивовижний світ для магічних істот - це гірські вершини, скелі, савана, джунглі, бамбуковий ліс та навіть пустеля.

Ньют з любов'ю та гордістю піклується про своїх тварин. У валізі для кожної є своє відведене місце. Наприклад, для Френка Ньют створив неймовірну аризонську пустелю.

Френк, розкішний буревісник - істота подібна на великого альбатроса, чиї дивовижні крила виблискують узорами, точнісінькі як хмари та сонячне проміння: "NEWT is standing in the nearest habitat - a slice of Arisona desert. This area contains Frank, a magnificent Thunderbird - a creature like a large albatross, his glorious wings shimmering with cloud - and sun-like patterns'" (Rowling, 2016: 100).

У кінотексті зображення Френка створюється за допомогою зйомки першого плану та кутової зйомки (див. рис. 9).

Рис. 9. Кадр зображення Френка (таймінг 00:39:27)

Наступна істота знаходиться в іншій зоні, на піщаній, залитій місячним сяйвом території і це величезна істота під назвою гра- поріг, він подібний на шаблезубого тигра, але зі слизистими щупальцями довколо пащі: "a Graphorn - built like a sabre-toothed tiger but with slimy tentacles at its mouth" (Rowling, 2016: 103).

У кінонаративі зображення Грапоріга створюється за допомогою зйомки крупного плану (див. рис. 10).

Рис. 10. Кадр зображення Грапоріга (таймінг 00:40:34)

Наступний розкішний звір нунду - дуже схожий на лева з пишною гривою, яка настовбурчується, коли він починає ревіти: "another magnificent creature, the Nundu - looking almost exactly like a lion, it has a large mane which bursts forth when it roars" (Rowling, 2016: 110).

У кінотексті зображення звіра Нунду створюється за допомогою зйомки крупного плану та кутової зйомки (див. рис. 11).

Рис. 11. Кадр зображення Нунду (тамінг 00:43:43)

Наступні неймовірні істоти знаходяться на великій освітленій місяцем скелі, маленькі місячні тельці - це сором'язливі створіння з великими, майже на всю мордочку, очима: "by little Mooncalves - shy, with huge eyes filling their whole faces" (Rowling, 2016: 111).

У кінонаративі зображення місячних тельців створюється за допомогою зйомки дальнього плану (див. рис. 12).

Рис. 12. Кадр зображення місячних тельців (тамінг 00:44:10)

Наступне, що не може вражати, у сніговому ландшафті, знаходиться обскурус - масляниста чорна маса, що висить у повітрі. Вона постійно обертається, виділяючи тривожну та неспокійну енергію: "...oleaginous black mass suspended in mid-air - an Obscurus. The mass continues to swirl, emitting a disturbed, restless energy" (Rowling, 2016: 112).

У кінотексті зображення обскуруса в таємничній валізі створюється за допомогою зйомки крупного плану (див. рис. 13).

Рис. 13. Кадр зображення обскуруса (тамінг 00:44:37)

Висновок

У проведеному дослідженні нами здійснено аналізування кінонаративу з урахування наратологічного підходу та кінематографіних технік, які реалізуються для створення персонажів у кінонаративі. До основних технік ми віднесли ефект крупного плану, використання певної кольорової палітри, техніки зйомки дальній та середній план, кутова зйомка, а також врахували спосіб перенесення/трансформування вербального опису зовнішності та поведінки персонажі з художнього наративу в кінонаратив.

Література

1. Ковалів Ю.І. Літературознавча енциклопедія : у двох томах. Т 2. К.: ВЦ «Академія». 2007. 624 с.

2. Лесин В.М., Пулинець О.С. Словник літературознавчих термінів. Видання 3-тє перероб. і доп. К.: Радянска школа, 1971.486 с.

3. Мисливський В.Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми. Харків, 2007. 328 с.

4. Тодоров Цв. Введение в фантастическую литературу. М.: Дом интеллектуальной книги. 1999. 144 с.

5. Цапів А.О. Поетика наративу англійськомовних художніх текстів для дітей: дис. ... доктора філол. наук: 10.02.04 / Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, Харків, 2020. 419 с.

6. Чернец Л.В., Хализев В.Е., Бройтман С.Н и др.; под ред. Сернец Л.В. Введение в литературоведение. М.: Высш. шк., Издательский центр «Академия», 1999. 556 с.

7. Haase D. The Greenwood encyclopedia of folktales and fairy tales. London, 2008. 1161 p.

8. Hahn D. The Oxford companion to children's literature. New York : Oxford University Press, 2017. 704 p.

9. Rowling J.K. Newt Scamander: Fantastic Beats and where to find them. London ; Oxford, 2017. 138 p.

10. Rowling J.K. Fantastic Beats and where to find them. The original screenplay. Great Britain, 2016. 293 p.

11. Stableford B. Historical Dictionary of Fantasy Literature. Lanham. Maryland. Toronto; Oxford, 2005. 567 p.

References

1. KovaNv Ju.І. Uteraturoznavcha enciklopedija: u dvoh tomah [Literary encyclopedia: in two volumes]. T 2. K.: VC "Akademiya". 2007. 624 p.

2. Lesin V.M., Pulinec' O.S. Slovnik Nteraturoznavchih term^v [Dictionary of literary terms]: Edition of the 3rd revision. K.: Soviet school, 1971.486 p.

3. Mislivs'kij V.N. Kmoslovnik. Termmi, viznachennja, zhargomzmi [Film dictionary. Terms, definitions, jargonisms]. Kharkiv, 2007. 328 p.

4. Todorov Tsv. (1999). Vvedenie v fantasticheskuju literature [Introduction to fiction]. M.: House of the intellectual book. 144 p.

5. Tsapiv A.O. Poetika narativu anglijs'komovnih hudozhrnh teksfiv dlja drtej: [Poetics of Narrative of the Anglophone Literary Texts for Children]: thesis doctor of philol. sciences: 10.02.04 / Kharkiv National University named after V.N. Karazina, Kharkiv, 2020. 419 p.

6. Chernec L.V., Halizev V.E., Brojtman S.N. i dr.; рod red. Sernec L.V. Introduction to Literary Studies. M.: Higher Shk., "Academy" Publishing Center, 1999. 556 p.

7. Haase D. The Greenwood encyclopedia of folktales and fairy tales. London, 2008. 1161 p.

8. Hahn D. The Oxford companion to children's literature. New York: Oxford University Press, 2017. 704 p.

9. Rowling J.K. Newt Scamander: Fantastic Beats and where to find them. London; Oxford, 2017. 138 p.

10. Rowling J.K. Fantastic Beats and where to find them. The original screenplay. Great Britain, 2016. 293 p.

11. Stableford B. Historical Dictionary of Fantasy Literature. Lanham. Maryland. Toronto; Oxford, 2005. 567 p.

Размещено на Allbest.ru