Український вокабуляр коронавірусу

Ключові слова: КОВІД-19, коронавірус, короналексика, український вокабуляр.

лексема пандемієя коронавірус український вокабуляр медіатекст

Постановка проблеми. 22 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я назвала спалах небезпечного інфекційного захворювання, спричиненого коронавірусом SARS-CoV-2, пандемією. Для номінації захворювання почали використовувати абревіатуру COVID-19, яка розшифровується так: СО `корона' (corona), VI `вірус' (virus), D `хвороба' (disease), а 19 це 2019 рік, оскільки перший спалах захворювання зафіксували 31 грудня 2019 року. Пандемія поділила життя всієї планети на «до» та «після», внесла суттєві зміни в усі сфери діяльності людини, торкнулась, звичайно, і мови, оскільки мова завжди миттєво реагує на зміни в суспільстві, відображає актуальні події, фіксуючи їх як на вербальному (передусім лексичному), так і на невербальному рівнях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням впливу пандемічної хвороби на мову присвячено низку мовознавчих студій. Наприклад, репрезентацію «ковідних» смислових компонентів у мемах та демотиваторах проаналізовано в роботі М. Лату [3], про роль лексичних і просодичних засобів виразності у висвітленні пандемії COVID-19 у німецькому політичному дискурсі ЗМІ написано в розвідках Д. Петренка, Е. Лихачова, М. Чернишової [5]; О. Северська зробила спробу розглянути так званий «коронавірусний словник» у контексті сучасних дискурсивних практик [7], лексико-семантичне поле «коронавірус» на матеріалі російської мови намагались структурувати А. Іваненко та К. Журавльова, у когнітивно-дискурсивному аспектах концепт «САМОІЗОЛЯЦІЯ» проаналізував Т Рабдиль [6]; у зіставному аспекті неологізми коронавірусної епохи розглянуті в роботах С. Янурика (російська / угорська мови), А. Павлової (російська / англійська / німецька мови), О. Аніщенко, Б. Абуталіпової (російська / казахська мови). У вітчизняному мовознавстві новотвори періоду пандемії стали предметом досліджень С. Харченко [8], Л. Довбні, Т Весни, Т Телецької та ін., «коронавірус» як прецедентну одиницю та його вплив на українську мову досліджує Є. Юхно, на матеріалі текстів англомовних ЗМІ COVID-19 як лінгвістичне явище та концепт ПАНДЕМІЯ вивчають Є. Катерміна, Є. Яченко [1], Є. Гуляєва, Ю. Клюкіна, Г Державіна; про особливості запозичень з англійської в німецькомовному глосарії часу пандемії КОВІД-19 пише О. Кобзар [2], оказіональні неологізми в мові газет періоду коронавірусної кризи стали предметом дослідження І. Хлистун, на матеріалі українських і словацьких текстів мову реклами в часи пандемії коронавірусу Covid19 проаналізовано в роботі Л. Ходи [9] та ін.

Постановка завдання. Водночас на сьогодні відсутнє комплексне дослідження українського вокабуляру коронавірусу початку 2020-их років. У нашій роботи для позначення сукупності лексики, так чи інакше пов'язаної з пандемією коронавірусу, ми вживатимемо словосполуку «український вокабуляр коронавірусу» як один із варіантів, поширених у лінгвістичних дослідженнях (коронавірусний словник, словник КОВІД-19, словник самоізоляції і т ін.) Необхідність систематизації ковідної лексики, широко використовуваної в українській мові, й зумовлює актуальність нашої роботи.

Мета нашої статті систематизувати так звану коронавірусну лексику, зафіксовану в українському мовному просторі на початку 2020-их років.

Виклад основного матеріалу. В основі розвідки колекція лексем, виразів, тематично пов'язаних з пандемією коронавірусу, зібраних методами суцільного вибирання та включеного спостереження в медіатекстах, соціальних мережах, блогах, коментарях, інтернет-виданнях тощо. Корпус неологізмів епохи пандемії, який формує наш український вокабуляр коронавірусу, достатньо презентабельний (онлайнсловник «Мислово» подає 27 короналексем), проте назвати його вичерпним і повним ми не можемо, тому що він швидко й постійно поповнюється новими лексемами, передусім шляхом запозичення з інших мов. Щодо інших мов, то за підрахунками Інституту німецької мови короналексем на сьогодні 850 одиниць, в англомовному корпусі їх більше 3 тисяч [7]. Коронавірусна лексика української мови, незважаючи на іншомовне походження, має свою національну специфіку. Значна частина короналексем з'явилася й функціонує як народний варіант, як сленг. Ми не розмежовуємо стилістичні, функціональні й комунікативні характеристики ковідної лексики і зараховуємо до коронавірусного вокабуляру всю лексику, виявлену нами в різних джерелах.

В онлайн-словнику неологізмів та сленгу сучасної української мови «Мислово» коронавірус визначено словом 2020 року. Наступні 5 позицій у цьому словнику посідають слова, так чи інакше пов'язані з коронавірусом: пандемія, карантин, самоізоляція, вакцина, дистанційний. За версією Collins Dictionary, словом 2020 року стало локдаун. Отже, активне поширення КОВІД-19 спричиняє не менш активне поширення різних назв цієї хвороби і назв понять, процесів і явищ, тісно пов'язаних із нею.

На позначення самого захворювання спостерігаємо вживання таких найменувань: коронавірус, корона, ковід, КОВІД-19, ковідько-бісовий дідько, короназараза, коронапошесть, барановірус, модна хвороба (евфемізм який раніше вживався на позначення сифілісу), царська хвороба, пандемія (про синомінізацію лексем коронавірус і пандемія пише у своїй роботі В. Малькова, зазначаючи, що слово пандемія сьогодні означає не «епідемію в масштабах усієї країни, а іноді багатьох країн світу, а суцільне розповсюдження незрозумілої і могутньої коронавірусної інфекції» [4], пор.:, «Корона» атакує: Львів посилює карантинні обмеження, у Києві від суботи нові правила (Україна молода, Випуск 027 за 19.03.2021). Сьогодні не коронавірус, а барановірус ЗЕ-влади становить основну небезпеку для країни (інтернет-ресурс «Волинь UA»).

Паралельно з терміном пандемія активно використовується лексема інфодемія, що означає швидке поширення неточної й недостовірної інформації про КОВІД-19, наприклад: Ми боремося з інфодемією, заявив генеральний директор ВООЗ 55-річний Тедрос Адханом Гебреєсус на конференції з безпеки в Мюнхені 15 лютого. Фейкові новини поширюються швидше й легше за вірус. І такі ж небезпечні (інтернет-ресурс «Gazeta.ua»).

Про людей з діагнозом КОВІД-19 пишуть коронований (коронувати поставити діагноз КОВІД-19), ковіднутий (ковіднутися захворіти), ковідько, ковідник, пор.: «Антилідером» за кількістю виявлених «ковідників» є Львів, на другому місці прилеглий до Львова Городоцький район (інтернет-ресурс «Справжня варта»). В українській мові з'явився також фемінітив ковідниця. Ковідниками називають ще лікарні й відділення, де лікують хворих на коронавірус.

Період поширення хвороби через зміни (переважно негативні) майже в усіх сферах життя називають коронарік / коронований рік, короначас, корона-пауза, коронагедон, коронашторм, коронастихія, коронакатастрофа, коронареальність, наприклад: Важким, бентежним, переможним: яким Україна запам'ятає коронований 2020 рік (інтернет-ресурс «Суспільне. Новини»). Коронакриза призвела до найбільшого безробіття з часів Великої депресії ООН (інтернетресурс « ВВС NEWS Україна).

На окрему увагу заслуговує лексика, що передає ставлення людини, суспільства до хвороби КОВІД-19. Ковід-дисидентами, ковігістами (на кшталт сленгу «пофігістами»), коронаскептиками, антиковідниками, антимасочниками, голомордими, наприклад, називають тих, хто не вірить в існування цього захворювання і необхідність дотримання протиепідемічних норм і правил: За даними соцопитувань, три чверті мешканців Німеччини не розуміють протестів «коронаскептиків», наймасовіший з яких відбувся цієї суботи (інтернет-ресурс «Європейська правда»). Близько третини носять маску під носом Зауваження їм роблять рідко. Антиковідники-антимасочники зазвичай у таких випадках люто огризаються, вже доходило і до бійок (інтернет-ресурс «Made for minds»).

Антонімічні поняття поєднуються в лексемі ковідіоти: з одного боку, так називають тих, хто применшує небезпеку коронавірусу, не дотримується карантинних норм, а з іншого тих, хто надмірно панікує, фанатично боячись захворіти, скуповує продукти в магазинах тощо, пор.: Німецька прокуратура постановила, що людей, які протестують проти чинних карантинних обмежень та відмовляються носити маски, можна називати «ковідіотами»; Щоправда, в українській мові більшість прикладів не набула широкого вжитку коли закінчився суворий карантин і почався адаптивний, відчуття тривоги знизилося, люди поступово повернулися в офіси, на вечірки та в кафе. А отже, і словами на кшталт «ковідіот» вже нікого не образиш (інтернетресурс «Європейська правда»).

Страх захворіти на КОВІД-19 називають: коронойя, коронофобія, коронапсихоз: Нав'язливий страх щодо COVID-19 вже навіть отримав назву коронофобія та коронапсихоз. І як зазначають фахівці, у деяких він може затягнутися, більш того пост-стресовірозлади можуть проявитися і далі вже після закінчення пандемії (інтернетресурс «Харьковские известия»).

Період обмежень, запроваджуваних для запобігання розповсюдження коронавірусної хвороби, позначений такими лексемами, як локдаун, лохдаун, клоундаун, карантин, адаптивний карантин, карантин вихідного дня, карантинні обмеження, ізоляція, самоізоляція, наприклад, Олександр Ірванець: Лохдаун, clowndown. Що далі? (інтернет-ресурс «Made for minds»).

Усі протиковідні заходи подекуди порівнюють зі справжньою війною проти хвороби, що стало підґрунтям для з'яви мілітарної короналексики: коронавійна, коронафронт, коронаборотьба, короназагроза: На передовій коронавійни: у Кам'янці створили мобільну групу медиків (інтернет-ресурс «VDALO»); Мешканці окупованого Донбасу під короназагрозою (Україна молода, випуск 043 за 22.05.2020).

Епідемічні й карантинні правила й обмеження зумовили активне функціонування таких лексем, як: маска, антимаска, намордник, масковий режим, маскобісся, санітайзер, антисептичний засіб, карантьє (власники собак, які «здають їх в оренду» для прогулянок під час карантину), гречкохайп (масова закупівля гречки), макароновірус (масове закупівля макаронів). Пор.: Ось уривок з посту одного поважного доктора технічних наук, який десь у столиці побачив сіті-лайт із зображенням дівчини-нацгвардійки в медичній масці і вибухнув гнівними філіпіками: “От яке «смислове навантаження» несе цей сіті-лайт? Реклама нацгвардії? Ні. «Намордник. Одягни намордник». Бо саме намордник і тільки намордник кидається у вічі. (інтернет-ресурс «Укрінформ»).

У результаті вимушеної ізоляції з'явилися новотвори типу: коронажир, коронасало (зайва вага, яку набрала людина в період карантину), карантіні (будь-який алкогольний напій, який п'ють під час карантину).

Простежуємо нові лексеми на позначення дітей, народжених у період коронавірусу, ковіденята; підлітків, чиє дорослішання припало на цей період називають короніали (за аналогією до міленіалів).

Така потужна пандемія не могла не торкнутися й економічного життя. Сьогодні економічна лексика поповнилась такими лексемами: ковідономіка (це економіка періоду коронавірусу), коронафонд, короназнижки, коронамаркетинг, коронашопінг, коронаоблігації, короназбитки, коронаудар, коронагроші, коронашопінг: Цей закон, на жаль, ніяк не вирішує питання справедливого розподілення економічних «короназбитків» (інтернет-ресурс «ePravo»); Відповідно, ні про яке падіння ринку нерухомості і прогнозовані раніше великі короназнижки мови не велося. (інтернет-ресурс «МінфінМедіа»).

Торкнувся корона-неймінг і таких аспектів життя людини, як навчання, робота, соціальна комунікація: карантикули (вимушене перебування вдома через карантин і відповідно вимушена відсутність у навчальних закладах, на роботі, на масових соціальних заходах тощо), дистанційне навчання, дистанційка, онлайн-навчання, зумитись (навчатись з допомогою платформи ZOOM), піжама-паті, онлайн-вечірка. Наприклад: Знову дистанційка: на Коломиї учні 5-11 класів навчатимуться вдома (інтернет-видання «Місто»); У першу п'ятницю глобального карантину пройде грандіозна онлайн-вечірка від Радіо Аристократи (новинний сайт «ШОТАМ»).

Лексика, так чи інакше пов'язана з коронавірусом, переважно іншомовна, інтернаціональна, віддзеркалює ситуацію з пандемією в усьому світі, проте сьогодні можемо говорити про короналексеми, які ілюструють реалії не всього світу, а саме України. Це, наприклад, слова з часткою зе. Якщо раніше контамінація з цієї часткою була пов'язана лише з президентською кампанією, а також маркувала прихильників Володимира Зеленського, то зараз частка зе вживається для утворення нових номінацій на зразок: зе-ковід, 3e!KOVID-19 і т.п.

Відображають українські реалії такі лексеми, пов'язані з пандемією, як: фопомайдан (протести представників малого бізнесу проти введення жорсткого карантину), фоповий локдаун, фоповий карантин. Новоутворений вислів велюровий карантиніст вживається на позначення осіб, які не дотримуються карантинний обмежень через певні зв'язки з чинним президентом. Цей вислів походить від назви ресторану «Велюр» (власником якого є представник партії «Слуга народу»), що в період жорсткого локдауну продовжував працювати, обслуговуючи народних депутатів і бізнесменів: Штраф за невиконання вимог карантину велюрових карантиністів не стосується (онлайн-словник «Мислово»).

Новотвори коронадиктатура, коронатерор, коронавірусна монархія, коронашоу, ковідіанти (посадовці, які, використовуючи ситуацію з ковідом, влаштовують шоу для отримання додаткових політичних бонусів) мають політичний підтекст, спрямовані на критику дій влади: Зе ТА ЗМІ, «плівки Деркача», коронавірусна монархія, що чекати восени? («5 канал»).

Більшість коронаслів є сленговими утвореннями, проте модна хвороба актуалізувала й дещо зсунула змістові акценти загальновживаної лексики та медичної термінології. Спостерігаємо нові конотації в назвах кольорів. Наприклад, лексема зелений у словосполученні «зелена» зона означає територію країни з найменшим рівнем поширення вірусу. Зростання ж рівня поширення коронавірусної інфекції призводить до появи жовтої, потім помаранчевої зон, і врешті-решт, зоною найбільшої небезпеки є червона зона з жорсткими карантинними обмеженнями: В Україні введуть локдаун, якщо понад 50% областей стануть «червоними» -МОЗ (інтернет-ресурс «Укрінфо»). Виокремлюють «хвилі пандемії»: перша хвиля, друга хвиля, третя хвиля: Прем'єр-міністр Денис Шмигаль оголосив про початок третьої хвилі пандемії коронавірусу в Україні, яка може призвести до введення чергового локдауну (інтернет-ресурс «Суспільне. Новини»).

Медичні терміни ПЛР-тест, експрес-тест, апарат ШВЛ, пневмонія, втрата нюху та смаку і т.п. сьогодні вживаються переважно в контексті «коронавірус», хоча, наприклад, ПЦР-тестування застосовується в діагностуванні не лише КОВІД-19, а багатьох інших вірусних, бактеріальних і паразитарних захворювань. Маркованими коронавірусною семантикою сьогодні лексеми інфіковані, хворі, одужалі, померлі, кисневозалежні пацієнти, пацієнти на кисні, киснева терапія: Лікарня приймає пацієнтів середнього ступеня важкості і з них 60 відсотків кисневозалежні, тому отримують, як медикаментозну, так і кисневу терапію (інтернет-ресурс «Суспільне. Новини»). Актуалізувався в «ковідних умовах» і вираз «вийти на плато» (захворюваності): «Результатом усіх цих заходів має стати вихід на плато за кількістю захворілих на початку грудня. Певне покращення ситуації ми можемо бачити вже сьогодні», сказав прем'єр (інтернетресурс «ZN.UA»).

Останнім часом у коронааспекті активно вживаними стали слова з коренем «вакцин»: вакцина, антивакцинатор, антивакцинаторський рух, травцина (російська вакцина “Супутник V”), паспорт вакцинації, сертифікат вакцинації, COVID-паспорт: Журналіст за освітою, підприємець, бізнес-тренер, коуч і консультант, а зараз депутат від «Слуги народу» та... антивакцинатор і прихильник теорій змов. Знайомтесь, це Юрій Камельчук (інтернет-ресурс «VOXUKRAINE»). Шмигаль пояснив, як українці зможуть отримати COVID-паспорти; В Європейському союзі планують впровадити так звані «сертифікати вакцинації» для тих, хто отримав щеплення від коронавірусу (інтернет-ресурс «Суспільне мовлення України»).

Висновки і пропозиції. Отже, український вокабуляр коронавірусної лексики сьогодні достатньо презентабельний. Загальну кількість слів називати абсолютно не доцільно. Сама хвороба є непередбачуваною і чи не щодня «дивує» новими проявами та мутаціями. Відповідно, й мова постійно реагує на нову «поведінку» хвороби, дії влади, спрямовані на подолання пандемії та запобігання КОВІД-19, і реакцію суспільства.

Ковідну лексику, виокремлену нами з різних джерел, умовно можна поділити на такі групи:

1) КОВІД-19 і його назви: коронавірус, корона, ковід, барановірус, модна хвороба царська хвороба, пандемія і т.п.;

2) КОВІД-19 і його час: коронарік, коронований рік, короначас, корона-пауза, коронагедон, коронашторм, коронастихія, коронакатастрофа, коронареальність та ін.;

3) КОВІД-19 і людина: коронований, ковіднутий, ковідник, ковідниця, ковід-дисидент, ковігіст, коронаскептик, антиковідник антимасочник, голомордий, карантьє, короніал, ковіденята, коронажир, коронасало, карантіні тощо;

4) КОВІД-19 і суспільство: локдаун, лохдаун, карантин, карантин вихідного дня, адаптивний карантин, гречкохайп, макароновірус, маскобісся, намордник, соціальна дистанція, коронойя, коронафобія, коронапсихоз і т. д.;

5) КОВІД-19 і економіка: ковідономіка, коронафонд, короназнижки, коронамаркетинг, коронашопінг, коронаоблігації, короназбитки, коронаудар, коронагроші, коронашопінг;

6) КОВІД-19 і політика: зе-ковід, фопомайдан, фоповий локдаун, велюровий карантиніст, коронавірусна монархія, ковідіанти, коронатерор та ін.;

7) КОВІД-19 і навчання: дистанційне навчання, дистанційка, онлайн-навчання, зумитись і т.п.;

8) КОВІД-19 і медицина: ПЛР-тест, експрестест, апарат ШВЛ, пневмонія, втрата нюху та смаку, вакцина і т.д.

Український вокабуляр коронавірусної лексики формується переважно іншомовними словами. Проте можемо виокремити (поки нечисленні) й власне українські новотвори, як-от: ковідько, ковідник, ковідниця, ковидник, ковіденята та ін.

Варто зауважити, що мовні одиниці на позначення коронавірусу й усіх явищ і понять, пов'язаних із ним, постійно змінюватимуться, створюватимуться і накопичуватимуться, поки це буде топовою новиною у світі. Якщо економіка всіх країн в умовах пандемії зазнає значних збитків, то мова, яка активно реагує на сучасні виклики, постійно оновлюється й прогресує.

Перспективним у подальшому дослідженні видається аналіз прояву коронавірусної тематики в українських пареміях та, можливо, створення коронавірусного словника українських паремій.

Список літератури:

1. Катермина В.В., Яченко Е.А. COVID-19 как лингвистическое явление (на материале текстов англоязычных СМИ). Филологические науки. 2020. № 3(108). С. 51-58. DOI: 10.37972/chgpu.2020.108.3.007.

2. Кобзар О.І. Особливості запозичень з англійської в німецькомовному глосарії часу пандемії ковід-19. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2020. № 4(335). С. 59-66. DOI: https://doi.org/10.12958/2227-2844-2020-4(335)-59-66.

3. Лату М.Н. Частотно актуализируемые смысловые компоненты в мемах и демотиваторах, посвященных самоизоляции. Научный диалог. 2020. № 12. С. 85-98. DOI: 10.24224/2227-1295-2020-12-85-98.

4. Малькова В.К. Коронавирус в российском информационном пространстве. Вестник антропологии. 2020. № 2(50). С. 206-224. DOI: 10.33876/23110546/2020-50-2/206-224.

5. Петренко Д.А., Лихачёв Э.В., Чернышова М.В. Средства языковой выразительности в образе COVID-19 (на материале немецкого политического дискурса СМИ). Научный диалог. 2020. № 7. С. 194-209. DOI: 10.24224/2227-1295-2020-7-194-209.

6. Радбиль Т.Б. «Самоизоляция» как новейший русский культурный концепт: когнитивно-дискурсивный аспект. Коммуникативные исследования. 2020. Т. 7. № 4. С. 759-774. DOI: 10.24147/2413-6182.2020.7(4). 759-774.

7. Северская О.И. Ковидиоты на карантикулах: коронавирусный словарь как диагностическое поле актуальных дискурсивных практик. Коммуникативные исследования. 2020. Т. 7. № 4. С. 887-906. DOI: 10.24147/2413-6182.2020.7(4).887-906.

8. Харченко С.В. Новотвори періоду коронавірусної пандемії в медійному просторі України. Міжнародний філологічний часопис. 2020. № 11(4). С. 104-110. DOI: http://dx.doi.org/10.31548/philolog2020.04.104.

9. Хода Л.Д. Мова реклами в часи пандемії коронавірусу COVID-19 (на матеріалі українських і словацьких текстів). Південний архів (філологічні науки). 2020. № 82. С. 130-134. DOI: https://doi.org/10.32999/ ksu2663-2691/2020-82-22.

Shchepka O.A.

UKRAINIAN VOCABULARY OF CORONAVIRUS

Last year, the world experienced a pandemic caused by an aggressive infectious disease called COVID-19 by scientists. The popularity of this disease has become the reason for active covidnaming. The language quickly responded to modern challenges by activating its word-formation mechanisms, semantic shifts, and adapting borrowings. The pandemic affected everyone, regardless ofprofession or type of activity, so everyone's speech uses coronary words in one way or another. COVID-19 has made changes in all spheres of life: economic, political, educational, medical, etc., so there is a need to name these changes. Today, linguists write about the language of the pandemic, which unites people not only in one country but also around the world. Our attempt to systematize the coronavirus vocabulary recorded in the Ukrainian language space in the early 2020s (mainly on the Internet, on news sites, social networks, comments, blogs, etc.) seems valuable and relevant.

In the article we described the Ukrainian vocabulary of coronavirus, distinguishing 8 thematic groups: 1) GOVID-19 and its names: koronavirus, korona, covid, baranovirus, etc.; 2) GOVID-19 and its time: korona year, korona time, korona break, etc.; 3) GOVID-19 and man: koronovany, kovidnuty, kovidnik, kovidnitsa, kovid-dissident, kovigist, koronaskeptik, antikovidnik, kovidenyata etc;4)GOVID-19and society: lockdown, lohdown, karantye, hrechkohayp, macaroni virus, maskobissya, koronaphobia, koronapsychosis, etc.; 5) GOVID-19 and economics: covidonomics, koronafond, korona discounts, korona marketing, corona losses, etc. 6) GOVID-19 and politics: ze-kovid, fopomaidan, koronavirus monarchy, kovidians, etc.; 7) GOVID-19 and education: distanciyka, zoomitsya, etc; 8) GOVID-19 and medicine: PCR test, express test, aparat ShVL, etc. Among the numerous koronalexics, we singled out tokens that reflect the Ukrainian realities (velurovy karantynist, fop lockdown, clowndown), as well as words that are actually Ukrainian innovations (kovidko, kovidenyata, kovidnytsia). It was noted that the vocabulary presented by us is not static and final, because the pandemic continues, so the language continues to nominate new concepts processes and phenomena associated with new manifesta tions of coronavirus disease.

Key words: GOVID-19, coronavirus, coronary words, Ukrainian vocabulary of coronavirus.

Размещено на Allbest.ru